Організаційні та педагогічні умови розвитку етнокультурного потенціалу вчителів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-методичний відділ

Навчально-наукового інституту менеджменту та психології

ДЗВО «Університет менеджменту освіти»

Організаційні та педагогічні умови розвитку етнокультурного потенціалу вчителів

Вишневська Ганна Петрівна

методист вищої категорії

Анотація

У статті розглядаються проблеми історичного підходу до аналізу етнокультурного розвитку співтовариств, визначено істотну роль освіти в процесі збереження етнічної винятковості. Основна увага приділяється загальнокультурологічним, етнокультурним, етнопедагогічним, соціокультурним та іншим аспектам еволюції освітньої сучасної системи. Визначені основні структурні компоненти етнічної духовної культури педагогічного колективу.

У сучасних умовах відроджується концепція особистості, яка ґрунтується на ідеях природовідповідності, культурної доцільності індивідуально-особистісного розвитку. Культура стає значущою цінністю у сфері освіти. Інтерес до феномену культури визначається багатьма обставинами: прагненням виявити потенціал культури, її внутрішні резерви, відшукати можливості її активізації.

Формування основ етнічної культури є одним із важливих завдань формування особистості, яке реалізується за умови створення культурно-освітнього середовища. Збагачення освітнього середовища етнокультурними цінностями, використання етнокультурних надбань в освітньому процесі сприяє розвитку особистості на духовно-моральному ґрунті загальнолюдських цінностей, враховуючи особливості етнотрадицій та національних ідеалів. Засвоєння культури етносу у шкільному віці дає змогу розуміти народні традиції, мову, надає можливість дітям стати носіями власної національної культури.

Збагатити етнокультурне середовище, знайти сучасні ефективні засоби формування основ етнічної культури можливо завдяки створенню організаційно-педагогічних умов розвитку етнокультурного потенуіалу педагогічного колективу та використанню сучасних інформаційно-комунікативних технологій.

Ключові слова: освіта, освітня система, культура, духовна культура, етнокультурологія, етнопедагогіка, етнос, цивілізація.

Vyshnevska Hanna Petrivna Methodist of the highest category of the educational and methodological department of the Educational and Scientific Institute, Educational Management University «University of Education Management», Kyiv

Organizational and pedagogical conditions for the development of the ethnocultural potential of the teaching staff

Abstract

The article examines the problems of the historical approach to the analysis of the ethno-cultural development of societies, defines the essential role of education in the process of preserving ethnic exclusivity. The main attention is paid to general cultural, ethno-cultural, ethno-pedagogical, socio-cultural and other aspects of the evolution of the modern educational system. The main structural components of the ethnic spiritual culture of the teaching staff are determined.

In modern conditions, the concept of personality is being revived, which is based on the ideas of conformity to nature, cultural expediency of individual and personal development. Culture becomes a significant value in the field of education. Interest in the phenomenon of culture is determined by many circumstances: the desire to reveal the potential of culture, its internal reserves, to find opportunities for its activation.

Forming the foundations of ethnic culture is one of the important tasks of personality formation, which is realized under the condition of creating a cultural and educational environment. Enrichment of the educational environment with ethnocultural values, the use of ethnocultural heritage in the educational process contributes to the development of personality on the spiritual and moral basis of universal human values, taking into account the peculiarities of ethnotraditions and national ideals. Learning the culture of the ethnic group at school age makes it possible to understand folk traditions, language, and gives children the opportunity to become bearers of their own national culture.

To enrich the ethno-cultural environment, to find modern effective means of forming the foundations of ethnic culture is possible thanks to the creation of organizational and pedagogical conditions for the development of the ethno-cultural potential of the teaching staff and the use of modern information and communication technologies.

Keywords: education, educational system, culture, spiritual culture, ethnocultural studies, ethnopedagogy, ethnos, civilization.

Вступ

Постановка проблеми. Історичний підхід до аналізу етнокультурного розвитку співтовариств дозволяє стверджувати, що в динаміці розвитку культури будь-якої етнічної спільноти спостерігається чергування поступальних і активних (різких) процесів, останній з яких супроводжується піднесенням самосвідомості, саморозвитку й самоорганізації етносів.

Активний (різкий) процес, як свідчить історія розвитку загальнолюдської культури, надає могутнього поштовху прогресивному розвиткові окремих етносів. Усупереч усім соціально-ідеологічним настановам у національно-етнічному світі співтовариств завжди діє об'єктивна закономірність -- прагнення етносів до самозбереження, розвитку, зміцнення «національного духу» народу. Рушійними силами етнічної культури є здатність етносу самостійно визначати цілі й обирати засоби діяльності. Важливо, щоб вони спрямовувалися не на абсолютизацію окремих етносів, збереження етнічної винятковості, ізолювання етнічної самобутності, а на гармонізацію міжетнічних взаємовідносин, діалог культур[2].

Істотна роль у цьому процесі належить освіті. Вона є соціумом культури, простором культури, у якому людина занурюється в культуру, зокрема національно-етнічну, а через неї долучається до світової загальнолюдської культури. Провідником цієї етнокультурної спадщини є педагог, якому відведена шляхетна місія бути носієм власної національної культури й натхненником формування етнічної самосвідомості кожної дитини, долучати майбутнє покоління до різних культурних позицій, цінностей, традицій.

Метою статті є визначення ролі етнокультурного потенціалу вчителів у системі навчання і виховання та привернення уваги до значимісті організаційних та педагогічних умов етнокультурного потенціалу вчителів.

Виклад основного матеріалу

Невипадково деякі вчені визначають духовну культуру як друге народження людини. Вона її виховує, впроваджується в її свідомість і поведінку, душу й тіло, внаслідок чого людина виявляється спочатку носієм культури, а потім, збагачуючи її, стає творцем культури. Процес відтворення культури багатогранний і багаторівневий.

Перший рівень суб'єкту культури -- індивідуальний (особистість), другий - груповий (соціальний) і третій - родовий. Ця градація поділяє означене поняття на духовну культуру людства (загальнолюдська), культури соціальної групи (етнічна й національна) та особистості.

Особистістна етнокльтура учителя не є суто природним скарбом, який отримує або не отримує людина з народження [10]. Для вчителя здатність до творчого вирішення педагогічних проблем є неодмінною умовою його професійної діяльності. А отже, розвиток етнокультурних здібностей, культурного потенціалу професійних педагогів завжди знаходився і знаходиться в центрі уваги педагогічної науки.

Для визначення термінологічної суті етнопедагогічної культури необхідно розглянути її складові -- етнічну и педагогічну культури.

Основні структурні компоненти етнічної духовної культури, які необхідно розвивати в педагогічному колективі - це мова, етнонаціональні звичаї та традиції, етнічна самосвідомість [5].

Мова -- культурний феномен, який є основою етнічної культури, що відображає об'єктивну форму набуття, збереження та передачі суспільно-історичного досвіду, особливим джерелом відомостей про культуру. Мова завжди була інструментом долучення індивіда до світу етнонаціональної культури як скарбниці набутого народом досвіду життя та її ідейно-морального й світоглядного висвітлення. Вона слугує сполучною ланкою і ключем до культурного багатства своєї і чужої культури.

Етнонаціональні звичаї та традиції - є ефективними регуляторами соціального поводження і відбивають особливості психології конкретного народу [8]. Через традиції кожний етнос оцінює дійсність, у них відбивається його історія. Традиції певною мірою є необхідною умовою життєдіяльності народу. Кожне покоління, сприймаючи певні традиції, обирає не тільки майбутнє, але і своє минуле. Традиції, забезпечують зв'язок поколінь, відтворюють,зберігають і оновлюють культуру. Зникнення традицій, відмова від них призводять до замикання культури в собі, втрати минулого й можливостей її відновлення. Успадкування найцінніших, прогресивних традицій - природна й закономірна умова існування будь-якого народу.

Етнічна самосвідомість - усвідомлення народом себе як суб'єкта історичної дії, своїх інтересів, місця у світі, історії та культури. До складу самосвідомості входить етнічна самоідентифікація -- могутній чинник єднання народу. Прагнення до самоідентифікації характерне для історії кожного народу. Воно спрямоване знайти відповіді на запитання: хто ми і звідки, що можемо і куди йдемо. Нормальна етнічна ідентичність у всіх народів буває позитивною, тобто людина відчуває радість чи гордість від належності до свого народу. На цьому базується її самоповага.

Універсальної моделі для всіх варіантів етнокультурного розвитку не існує. Оптимальним є шлях, орієнтований на глобальні тенденції світового розвитку з одночасним збереженням традиції етнічної культури.

Важливу роль у етнокультурному розвитку педагогічного колективу, поряд з іншими чинниками відродження етнічної культури (родина, соціум, етнічне середовище дитини, засоби масової інформації тощо), відіграє високий рівень підготовленості вчителів до формування етнічної культури дітей у багатокультурному середовищі школи [13].

Етнопедагогічна культура має подвійне вираження: як засіб формування особистості самого педагога (етнічна самосвідомість, здатність до самовизначення в культурі, прагнення до самоосвіти), як умова, що дозволяє педагогічно грамотно організовувати навчально-виховний процес у полїетнїчному середовищї (вміння використовувати потенцїал народної педагогіки, працювати з багатонаціональним складом школярів та ін.) [9].

Формування майбутнього вчителя з розвинутими етнокультурними й етнопедагогічними здібностями -- одне з важливих завдань педагогічної освіти. Взаємозв'язок і взаємна зумовленість освіти і культури очевидні: освіта є способом і процесом досягнення людиною духовної досконалості [1].

Педагогічна освіта виконує загальнокультурну, етнокультурну та етнопедагогічну функції, а етнопедагогічна освіта має задовольняти передусім етнокультурні потреби школярства, надавати можливості долучатися до простору рідної культури, щоб потім вивести його на світовий культурний простір.

Роль освіти в суспільстві полягає в соціалізації кожного з членів цього суспільства через залучення до культури. Вона має забезпечувати передачу тих видів знань і досвіду, ціннісних орієнтирів, які слугуватимуть опорою новому поколінню в подальшому соціокультурному житті. Крім того, освіта бере участь у здійсненні інших функцій культури - пізнавальній та комунікативній. Саме в процесі освіти молода людина відкриває для себе закони розвитку природи, суспільства, людської особистості. Комунікативна функція культури без освіти не була б ефективною, тому що комунікація через освіту здійснюється цілеспрямованіше, ніж через мистецтво або засоби масової інформації.

Головною метою педагогічного колективу по створенню організаційних та педагогічних умов розвитку етнокультурного потенціалу має стати виховання творчої особистості, яка мислить нестандартно, здатна творити нове, має креативні здібності, аналітичне та інтуїтивне мислення [7]. Педагогічні аспекти виховання такої особистості полягають у посиленні фундаменталізації та диференціації освіти і в застосуванні пошукових методів навчання, різних форм організації творчої діяльності.

Означені якості особистості суб'єкта культури складають модель особистості -людини культури, яка є системоутворюючою ланкою в структурі культурологічної, особистісно орієнтованої освіти.

Водночас освітнє середовище створює власні культурні проблеми. Способи і механізми їх вирішення можна віднайти завдяки проектуванню нової освітньої парадигми.

Нова парадигма освіти повинна основуватися на тому, що культурне середовище для кожного суб'єкта освітнього процесу має різні виміри:

* навчання та викладання, сформовані за допомогою культуромістких технологій і різноманіття якісних засобів різних дисциплін гуманітарного й природничо наукового знання, а також культурних компонентів змісту всіх навчальних курсів;

* власної активної навчальної діяльності;

* мультикультурний простір освіти в навчальному закладі

* спілкування дітей і дорослих;

* родина;

* дитячо-підліткова самодіяльність;

* зони саморозвитку особистості (внутрішній культурний

простір).

Такі найзагальніші положення, що розкривають освіту як соціокультурне явище, визначають провідні напрями наукового пошуку вирішення проблеми посилення культуротворчої функції різних видів і ступенів освіти. Усестороння розробка й уточнення цих положень дозволяють визначити соціокультурний зміст системної організації освіти.

Таким чином, аналіз еволюційних процесів трансформації системи сучасної освіти свідчить, що освіта, виховання, культуротворчі етнопедагогічні зусилля світового співтовариства є єдиним ефективним способом не тільки збереження земної спільноти, а й фундаментальною можливістю подальшого розвитку земної цивілізації. Саме реалізація означених концептуальних культуротворчих освітньо-виховних програм етнокультурологічного змісту вможливлює співпрацю Людини і Природи для подальшої еволюції світового співтовариства.

Позитивна роль в створенні умов щодо розвитку етнокультурного потенціалу педагогічного колективу полягає у стимулюванні пізнавальних інтересів вчителів, їх допитливості, розвитку мислення, дослідницької активності, здатності до знаходження оригінальних рішень, до прогнозування. Творчість учителів є поштовхом для розвитку оцінно-вимірювальних функцій психіки дитини, які, у свою чергу, допомагають кожному учневі успішно виробляти в собі моральні, естетичні, інтелектуальні еталони для побудови образів, планів, стратегій своєї поведінки і діяльності, а в кінцевому підсумку - свого світогляду і життєвої філософії, що зрештою визначає характер прийнятих рішень в ігровій, навчальній чи трудовій діяльності [3, 14].

Слід зазначити, що сформованість творчих стратегій учителів може бути мірою інтелектуальної вихованості особистості і безпосередньо спрацьовувати на формування творчого потенціалу окремого вчителя та педагогічного колективу школи в цілому.

Важливою умовою розвитку педагогічної творчості є матеріальна забезпеченість, створення сучасної технічної бази для творчої педагогічної діяльності (бібліотеки, комп'ютери, спеціалізовані кабінети, мультимедійні дошки тощо). Інформатизація освіти як соціокультурного феномена спричинила необхідність визначення ширших освітніх завдань, ніж підготовка “користувачів” персонального комп'ютера та розробників його програмного забезпечення. Новітнім пріоритетом освітньої підготовки стає мета - сформувати у вчителя навички їх ефективного використання, які, безумовно, підвищують рівень сукупної професійної культури і сприяють формуванню його медіакультури, без якої нині не уявляється по-справжньому творчий учитель [14].

Упровадження нових інформаційних технологій у навчальний процес відкриває перспективи щодо гуманізації освіти, розширення і поглиблення теоретичної бази знань, надання результатам навчання практичної значущості, інтеграції навчальних предметів, інтенсифікації та активізації навчально- пізнавальної і пошуково-дослідницької діяльності, розкриття творчого потенціалу педагогічного колективу. Сучасна педагогічна наука поступово інтегрується в систему інноваційних педагогічних та інформаційно- комунікаційних технологій. Широке залучення комп'ютерних засобів та створення нових програмних комплексів, які б активізували основні властивості сприйняття та засвоєння загальних і професійних знань, висунуло проблеми вивчення цих процесів з погляду психолого-педагогічних аспектів комунікації комп'ютерних навчально-методичних систем та суб'єктів навчального процесу.

Мова йде також про всебічну підтримку створення домашніх бібліотек, інформованість усіх педагогічних працівників навчального закладу про наявну педагогічну навчально-методичну літературу, створення належним чином обладнаних шкільних методичних кабінетів.

Не менш важливі для розвитку етнокультурного потенціалу педагогічного колективу є морально-психологічні умови у школі -- створення доброзичливих ділових стосунків між педагогами, атмосфери, коли в педагогічному колективі панує дух любові до школи, до дітей, гордості за свою професію, підтримки творчості вчителя з боку керівництва, попередження конфліктів [6]. Сприятливий соціально-психологічний клімат зумовлює творчу атмосферу в педагогічному колективі, яка попереджує виникнення негативних стосунків і передбачає вміння керівника побачити в кожному вчителеві творчу жилку, підтримувати і розвивати корисні ініціативи вчителів та учнів, передбачити можливі конфлікти у колективі, розвивати в собі і в колегах увагу до потреб, запитів, горя і радощів кожного вчителя.

Аналіз досліджень. Про високу духовну культуру, яка необхідна педагогічному колективу, не раз писав В. О. Сухомлинський, а саме, про створений і вихований ним педагогічний колектив Павлиської школи: "Наш педагогічний колектив -- творча співдружність однодумців, кожний вносить свій індивідуальний внесок у колективну творчість, кожний збагачуючись духовно завдяки творчості колективу, в той же час духовно збагачує своїх товаришів". В. О. Сухомлинський, як бачимо, визначає такі важливі риси позитивного, сприятливого соціально-психологічного клімату, як товариський взаємовплив усіх членів колективу один до одного, єдність їх позитивних спрямувань.

Необхідно зазначити, що важливими чинниками, які впливають на психологічну атмосферу в колективі, є оточуюче середовище, люди, художнє оформлення навчального закладу, організаційна й корпоративна культура, стиль керівництва.

Педагогічний колектив перетворюється в інструмент творчого професійного й морального зростання вчителів, коли в ньому складається сприятливий соціально-психологічний клімат. Він виступає цілісною соціально- психологічною основою педагогічного колективу, у якій відбиваються майже всі фактори його життя: характер взаємини з колегами ("по горизонталі") і з безпосереднім керівником ("по вертикалі"), задоволеність членів колективу різними сторонами трудової ситуації, їхнє ставлення до роботи, переважаючий у колективі настрій, рівень конфліктності [11].

Учені вважають, що такі показники позитивного соціально- психологічного клімату заслуговують на увагу: можна виражати своє ставлення до всього, що відбувається; немає місця проблемам і конфліктам; між педагогами й учнями існують довірливі партнерські відносини; є чітко поставлені цілі; не спостерігається напруженості між вчителями різних дисциплін; не спостерігається підвищена тривожність серед учнів; дії адміністрації не допускають конфліктів; поодинокі стресові ситуації для учнів і вчителів; результати особистісного розвитку в школі вище результатів іспитів; легко спілкуватися з адміністрацією; радіють успіхам учнів та колег; загальна атмосфера в школі стимулює учнів на гарні результати; існують доброзичливі відносини між учнями різних років; учні пишаються своєю школою; батьки задоволені школою, де вчиться їхня дитина; це «острівець безпеки» для своїх учнів; є всі умови для виховання гармонійно розвинутої особистості; сформовано психолого-педагогічний комфортний мікроклімат [5].

Як зазначає відомий український дослідник проблем творчості В.О. Моляко, у розкритті творчого потенціалу вчителя досить важливі соціально-психологічні фактори. Це офіційний і неофіційний статус учителя у педагогічному колективі, його моральне самопочуття. Тим більше, що до останнього часу багато питань функціонування системи «особистість - колектив» залишаються невирішеними. Це стосується особливо тих, які належать до сфери спільної творчості, психологічної сумісності, виконання колективної суспільно корисної діяльності, що сприяє моральному та творчому зростанню педагога.

Організація як функція управління передбачає чітку постановку завдань перед кожним учителем зокрема і перед усім педагогічним колективом, створення настрою на роботу, надання практичної допомоги педагогам, підведення поточних підсумків.

Для організації творчості важливо, щоб постійно надходила інформація про все нове, що народжується у своєму педагогічному колективі. Це і спільне обговорення педагогічних проблем, особливо деталей творчого акту в дітей і вчителів.

Розвитку етнокультурного потенціалу педагогічного колективу сприяє добре налагоджена система інформування про сучасні педагогічні технології, інноваційні процеси, створення «банку педагогічних ідей», творчі педагогічні конференції, випуски газет, шкільних журналів та інших інформативних матеріалів про вдалі творчі знахідки вчителів. Забезпечити реалізацію цієї умови в межах однієї конкретної школи не легко, хоча педагогічні колективи намагаються йти в ногу з сучасними технологіями, відкриваючи сайти загальноосвітніх навчальних закладів, використовуючи мережу Інтернет для пошуку передового педагогічного досвіду та шкільних інновацій, забезпечуючи комунікації з педагогами інших шкіл, районів, міст і навіть країн. Важливо зазначити, що такі інформаційні бази створюються для широкого використання кожним педагогом, а не є монополією закладу чи закритою інформацією, яка зібрана для користування обмеженого кола довірених осіб.

Реалізація цих умов надає можливість вести цілеспрямовану роботу щодо організаційно-педагогічних умов розвитку етнокультурного потенціалу педагогічного колективу.

Тут потрібно зазначити, що для такого розвитку вчителів важливим є не лише суто педагогічний досвід, а й життєвий досвід, оскільки педагогічна діяльність є частиною життєдіяльності людини. Отже, педагогічний досвід фахівця, з одного боку, вбирає в себе його життєвий досвід, а з другого - є частиною останнього [12].

Педагогічний досвід завжди є власним надбанням особистості і передати його механічно неможливо. Виходячи з цього, особливо цінним у навчально- виховному процесі є стимулювання педагогів до застосування набутих знань, вмінь та навичок, екстраполяції тенденцій, ідей, знань в умови власної діяльності, самоаналізу, самоконтролю; розвитку інтуїції, навичок мисленнєвого експерименту, висунення й обґрунтування гіпотез; розвитку здатності переводити здобуті знання у власне надбання, а теоретичні положення - на мову практичних дій; виявлення та попередження стереотипів і штампів у діяльності педагогів; заохочення сміливості, самостійності, оригінальності, наполегливості у здійсненні задуманого [4].

Суттєво новим у розвитку творчого потенціалу педагогічного колективу, на нашу думку, є так звана креативна спрямованість навчання та виховання, суть якої полягає в зміні ціннісних орієнтацій, в установці на рефлексивно- творче засвоєння нових знань, ефективне їх впровадження і творче використання, розвиток творчого потенціалу й мотивів, внутрішніх стимулів, прагнення до самовдосконалення, самореалізації.

Висновки

етнокультурний педагогічний

Ефективне вирішення завдання розвитку етнокультурного потенціалу педагогічного колективу досягається у навчально-виховному процесі, якщо він будується з урахуванням особливостей мислення педагога. «Адже... даючи людині інструменти мислення, - підкреслює академік М. Ярмаченко, - ми створюємо можливість. Демократизація і гуманізація освіти вимагають від учителя його взаємодії з учнями, а керівництво процесами взаємодії - формування такого мислення, яке не терпить шаблону та стандарту. Останнє зумовлено тим, що навчально-виховний процес являє собою систему неповторних, унікальних по своїй природі педагогічних ситуацій, які безперервно змінюються і викликають необхідність забезпечити “відповідне гнучке, винахідливе, інтенсивне, концептуально багате професійне мислення вчителя».

Таким чином, підсумовуючи, слід наголосити, що запропоновані вище організаційні та педагогічні умови розвитку етнокультурного потенціалу вчителів необхідні на всіх рівнях освіти, але безпосередньо - шкільному. У комплексі вони можуть відчутно впливати на розвиток такої особистої сфери людини, як творчість, і тільки за певних організаційно-педагогічних умов можна забезпечити реальне творче зростання вчителів впродовж їх професійної педагогічної діяльності, яке, в свою чергу, впливає на формування високоерудованого, з точки зору сучасної науки, творчо мислячого, конкурентоспроможного випускника.

Література

1. Білотіл А. Від творчого вчителя - до творчого учня /Алла Білотіл // Завуч.- 2008.- №10.- С.1-20.

2. Гузій Н.В. Педагогічний професіоналізм: історико-методологічні та теоретичні аспекти: монографія / Н.В. Гузій. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. - 243с.

3. Даниленко Л.І. Формування та розвиток творчого потенціалу педколективу/ Л.І.Даниленко // Рідна школи. - 1996. -№ 10.- С. 15-20.

4. Енциклопедія освіти/ Акад.пед. наук України; гол. ред. В.Г.Кремень.-К.:Юрінком Інтер, 2008.-1040с.

5. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / за ред. В.О. Моляко, О.Л. Музики. - Житомир: Вид-во Рута, 2006. - 320 с.

6. Кендюхов О. Мотивація творчої інтелектуальної праці: дослідження основних підходів/О.Кендюхов//Економіка України.- 2005. - №3.-С.49-56.

7. Кічук Н. В. Творча особистість вчителя: педагогічні засади формування: навчальний посібник / Н. В. Кічук. - Одеса: Принт майстер, 1999. - 87 с.

8. Клименко В.В. Психологія творчості /В.В. Клименко. - Київ, 2006 - 479 с.

9. Мільто Л. О. Про сутність творчої індивідуальності вчителя / Л. О. Мільто // Збірник наукових праць. - Суми: СДПУ ім. А. С. Макаренка, 1999. - С. 173-180.

10. Педагогічна майстерність: підручник / І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.В. Кривонос [та ін.]; за ред. І.А. Зязюна. - Вид.22-ге (допов. і переробл.) - К.: Вища шк., 2004. - 422 с.

11. Сисоєва С.О.Основи педагогічної творчості: підручник/С.О.Сисоєва. - К.: Міленіум, 2006. - 344 с.

12. Тевлін Б. Актуалізація і розвиток потенціалу педагогічних працівників/ Б.Тевлін.-Школа.-2007.-№1-С.17-22.

13. Туріщева Л.В. Творчість у педагогічній діяльності/Л.В.Туріщева.-Х.:Вид. група «Основа», 2010.-128с.

14. Чинкін Н. Ш. Педагогічні засади стимулювання мотивації творчого саморозвитку вчителя / Н. Ш. Чинкін. - К.: Вид-во Казан. держ. ун-ту, 1999. - 317 с.

References

1. Bilotil A. Vid tvorchoho vchytelia - do tvorchoho uchnia /Alla Bilotil // Zavuch.- 2008.- №10.- S.1-20.

2. Huzii N.V. Pedahohichnyi profesionalizm: istoryko-metodolohichni ta teoretychni aspekty: monohrafiia / N.V. Huzii. - K.: NPU im. M.P. Drahomanova, 2004. - 243s.

3. Danylenko L.I. Formuvannia ta rozvytok tvorchoho potentsialu pedkolektyvu/ L.I.Danylenko // Ridna shkoly. - 1996. -№ 10.- S. 15-20.

4. Entsyklopediia osvity/ Akad.ped. nauk Ukrainy; hol. red. V.H.Kremen.-K.:Iurinkom Inter, 2008.-1040s.

5. Zdibnosti, tvorchist, obdarovanist: teoriia, metodyka, rezultaty doslidzhen / za red. V.O. Moliako, O.L. Muzyky. - Zhytomyr: Vyd-vo Ruta, 2006. - 320 s.

6. Kendiukhov O. Motyvatsiia tvorchoi intelektualnoi pratsi: doslidzhennia osnovnykh pidkhodiv/O.Kendiukhov//Ekonomika Ukrainy.- 2005. - №3.-S.49-56.

7. Kichuk N. V. Tvorcha osobystist vchytelia: pedahohichni zasady formuvannia: navchalnyi posibnyk / N. V. Kichuk. - Odesa: Prynt maister, 1999. - 87 s.

8. Klymenko V.V. Psykholohiia tvorchosti /V.V. Klymenko. - Kyiv, 2006 - 479 s.

9. Milto L. O. Pro sutnist tvorchoi indyvidualnosti vchytelia / L. O. Milto //Zbirnyk naukovykh prats. - Sumy: SDPU im. A. S. Makarenka, 1999. - S. 173-180.

10. Pedahohichna maisternist: pidruchnyk / I.A. Ziaziun, L.V. Kramushchenko, I.V. Kryvonos [ta in.]; za red. I.A. Ziaziuna. - Vyd.22-he (dopov. i pererobl.) - K.: Vyshcha shk., 2004. - 422 s.

11. Sysoieva S.O.Osnovy pedahohichnoi tvorchosti: pidruchnyk/S.O.Sysoieva. - K.: Milenium, 2006. - 344 s.

12. Tevlin B. Aktualizatsiia i rozvytok potentsialu pedahohichnykh pratsivnykiv/ B.Tevlin.-Shkola.-2007.-№1-S.17-22.

13. Turishcheva L.V. Tvorchist u pedahohichnii diialnosti/L.V.Turishcheva.-Kh.:Vyd. hrupa «Osnova», 2010.-128s.

14. Chynkin N. Sh. Pedahohichni zasady stymuliuvannia motyvatsii tvorchoho samorozvytku vchytelia / N. Sh. Chynkin. - K.: Vyd-vo Kazan. derzh. un-tu, 1999. - 317 s.

Размещено на Allbest.ru