Орієнтири розвитку освітньої галузі України в умовах воєнної агресії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра початкової освіти

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Орієнтири розвитку освітньої галузі України в умовах воєнної агресії

Качмар Олександра Василівна

доктор філософських наук, професор

Дана стаття розглядає вплив повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну та запровадження воєнного стану на сферу освіти. В умовах воєнної агресії освітній системі було визначено нові імперативи розвитку, зокрема: забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, створення нормативно-правового фундаменту для розвитку освіти в умовах воєнного стану, розробка концептуальних програм відновлення та трансформації освітньої системи з урахуванням наслідків конфлікту. Важливими завданнями також стали розширення експертно-аналітичної діяльності для оцінки стану всіх рівнів освіти, забезпечення оперативної підготовки рекомендацій для різних суб'єктів освітнього процесу та громадян в умовах кризи. Стаття підкреслює необхідність адаптації освітньої системи до викликів воєнної ситуації та активного впливу на усі аспекти суспільного життя. У статті розкрито проблеми та виклики в умовах війни та післявоєнної відбудови, де важливого значення набувають питання створення комфортного освітнього середовища та організації освітнього процесу, особливо для тих дітей, які отримали психологічну травму. З метою надання психоемоційної підтримки населенню під час війни, формування у педагогічних працівників навичок роботи з дітьми започатковано Національну програму психічного здоров'я та психосоціальної допомоги. Викликом для українських ЗВО стало те, що через війну значна частина студентів, що навчаються «на контракті», втратила можливість оплачувати своє навчання та найбільш поширеними рішеннями адміністрацій ЗВО щодо таких студентів були відтермінування оплати навчання та примусове надання студентам академічної відпустки (перерви у навчанні). Пізніше, у жовтні 2022 року, Уряд прийняв рішення, що студентів, які навчаються за кошти фізичних та юридичних осіб і живуть в охоплених воєнними діями регіонах, може бути переведено на навчання за кошти державного бюджету.

Ключові слова: повномасштабне вторгнення, система освіти, психологічна травма, нормативно-правове забезпечення розвитку освіти.

Kachmar Oleksandra Vasylivna PhD hab. (Philosophy), Professor at the Department of primary school, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

Guidelines for the development of the education industry of Ukraine in the conditions of military aggression

Abstract

This article examines the impact of the full-scale invasion of Ukraine by the russian federation and the introduction of martial law on the education sector. In the context of military aggression, the educational system has been assigned new development imperatives, including: ensuring the safety of participants in the educational process, creating a regulatory framework for the development of education under martial law, and developing conceptual programs for the restoration and transformation of the educational system, taking into account the consequences of the conflict. Important tasks also include expanding expert and analytical activities to assess the state of all levels of education, ensuring prompt preparation of recommendations for various actors in the educational process and citizens in times of crisis. The article emphasizes the need to adapt the educational system to the challenges of the military situation and to actively influence all aspects of public life. The article reveals the problems and challenges in the conditions of war and post-war reconstruction, where the issues of creating a comfortable educational environment and organizing the educational process become important, especially for those children who have suffered psychological trauma. In order to provide psycho-emotional support to the population during the war, to train teachers in working with children, the National Program of Mental Health and Psychosocial Assistance was launched. The challenge for Ukrainian higher education institutions was that due to the war, a significant number of students studying "on contract" lost the opportunity to pay for their education, and the most common decisions of higher education institutions administrations regarding such students were the postponement of tuition fees and the forced provision of academic leave to students (study breaks).. Later, in October 2022, the Government decided that students studying at the expense of individuals and legal entities and living in regions affected by hostilities may be transferred to study at the expense of the state budget.

Keywords: full-scale invasion, education system, psychological trauma, regulatory and legal support of education development.

Вступ

Постановка проблеми. Широкомасштабна агресія російської федерації проти України спричинила низку гострих проблем у сферах освіти, науки та інновацій, серед яких: зменшення охоплення здобувачів освіти безперервним навчанням, зниження доступності якісної освіти та, як наслідок, зниження якості освіти в цілому; вимушене переміщення учасників освітнього процесу у регіони України та країни, де безпекова ситуація є кращою. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців станом на 16 червня 2022 року кількість українців, які перетнули кордон з країнами ЄС з 24.02.2022 року, склала понад 7,70 млн осіб. Тимчасово переміщено понад закладів фахової передвищої та вищої освіти, їх відокремлених структурних підрозділів [6; 13].

Мета статті полягає у розкритті основних імперативів розвитку освіти в умовах воєнної агресії.

Виклад основного матеріалу

Освітня інфраструктура України стала стратегічною мішенню для російських загарбників, адже внаслідок бомбардувань і обстрілів пошкоджено понад 2 600 закладів освіти, більш ніж 330 із них зруйновано повністю. Зокрема, у Донецькій області частка пошкоджених освітніх установ перевищує 68 %, у Харківській -- 40 %, у Луганській -- 25 %. На жаль, заклади освіти, розташовані на захоплених українських землях, не мають змоги виконувати свою первинну функцію -- забезпечення сприятливого й безпечного освітнього середовища, надання підтримки учасникам освітнього процесу. Окупаційна влада впроваджує на цих територіях навчання за російською освітньою програмою, а вітчизняні підручники, зокрема з історії України, вилучаються та часто знищуються. Крім того, на базі деяких вітчизняних освітніх установ окупанти організовують казарми й так звані фільтраційні табори, а на деокупованій Херсонщині було виявлено катівню, де вони облаштували камери для українських підлітків (4, c. 11])

За оцінками Генерального секретаря ООН, повномасштабне російське вторгнення в Україну призвело до глобальної кризи, коли відбулося масове переміщення українського населення як у межах країни, так і за кордон. Тисячі українських школярів, студентів, педагогів та науковців отримали статус ВПО чи біженця. У цей скрутний час весь цивілізований світ засвідчив свою одностайну підтримку Україні та робить безпрецедентно великі кроки для надання допомоги, у т. ч. для підтримки сфери освіти й науки. На сьогодні за межами України перебуває близько 500 000 дітей шкільного віку, при цьому найбільша їх частка припадає на такі європейські країни, як Польща, Німеччина й Нідерланди [4, c. 12].

Отож, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» від 15.03.2022 № 2126-IX [7], Закон України «Про освіту» було доповнено новою статтею 57-1 «Державні гарантії в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану», згідно з якою здобувачам освіти, працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у т. ч. тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування), на час особливого періоду гарантується:

----організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників;

---- збереження місця роботи, середнього заробітку, здійснення виплати стипендії та інших виплат, передбачених законом;

---- місце проживання (пансіон, гуртожиток тощо) та забезпечення харчуванням (у разі потреби).

До того ж, забезпечення державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) в межах своєї компетенції здійснюють:

---- органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації та органи місцевого

самоврядування, їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти;

---- заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники;

--громадські об єднання, благодійні організації та фізичні особи, які здійснюють благодійну (волонтерську) діяльність [7].

Верховна Рада уповноважила МОН в умовах воєнного стану здійснювати нормативно-правове забезпечення функціонування системи освіти і науки та видавати накази з питань, які не врегульовано законом. Це сприяло розширенню можливості оперативного реагування на виклики в системі освіти і спростило механізм прийняття необхідних управлінських рішень.

7 березня 2022 року МОН надало роз'яснення щодо отримання відпусток, зокрема тими особами, які перебувають за кордоном, щодо можливості запровадження дистанційного режиму роботи, щодо оформлення та оплати простою та оплати праці під час призупинення навчання. Крім того, вчергове наголошувалось на забороні керівникам органів управління освітою та керівникам закладів освіти примушувати працівників до написання заяв про відпустку без збереження заробітної плати.

У листах від 7 березня 2022 року [8] та 25 квітня 2022 року [9] рекомендувалося здійснювати оплату праці педагогічних і непедагогічних працівників закладів освіти під час простою в розмірі середньої заробітної плати, наголошувалось на необхідності збереження заробітної плати при дистанційній формі підвищення кваліфікації вчителів та здійснення освітнього процесу в дистанційному режимі, а також гарантуванні оплати праці працівників незалежно від місця їх перебування, здійснення виплат працівникам закладів, розташованих на території тимчасової окупації або в місцях бойових дій.

Повномасштабне вторгнення рф на початку 2022 року унеможливило діяльність закладів освіти у правовому полі України на нових окупованих територіях та територіях, де відбуваються активні бойові дії. Через це українською владою було прийнято жорстке рішення про те, що для продовження своєї діяльності заклади фахової передвищої та вищої освіти мають переміститися з охоплених війною та окупацією регіонів на підконтрольну Україні територію. Цим закладам освіти до моменту їхнього переміщення було тимчасово зупинено казначейське (банківське) обслуговування (отже, вони не могли здійснювати фінансові операції та платежі) та закрито доступ до ЄДЕБО (отже, заклади не могли змінювати інформацію про своїх працівників та студентів у цій базі, зокрема не могли оформлювати й видавати дипломи випускникам). Для відновлення доступу до ЄДЕБО та казначейського обслуговування ЗВО мали переміститися до неокупованих регіонів України, що й було зроблено ними у лютому-травні 2022 року. Якогось одного найпопулярнішого регіону переміщення для закладів освіти з тимчасово окупованих територій немає: заклади релокувались до різних областей України. Загалом під час релокації у 2022 році переміщено 131 заклад фахової передвищої та вищої освіти, де навчається 91 тис. студентів (6,7% від загального числа студентів в Україні) і працює понад 11 тис. викладачів [2, с. 55].

Для українських школярів і студентів, залежно від місця їх перебування, Міністерством освіти і науки було розроблено декілька моделей навчання з використанням різних його форм. Подальшого розвитку дістало дистанційне навчання, яке стає важливим інструментом забезпечення рівного доступу учнів до освіти в умовах війни. Технології дистанційного навчання дають можливість перебувати в українському освітньому середовищі навіть тій частині школярів, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, за рахунок надання їм віддаленого доступу до навчальних матеріалів вітчизняної школи. Дистанційне навчання забезпечено, зокрема, через використання національної електронної освітньої платформи «Всеукраїнська школа, онлайн» (ВШО), контент якої містить відеопояснення навчального матеріалу, конспекти певних тем, тести; також для учнів передбачено можливість відслідковувати свій навчальний прогрес. Учителі знаходять на платформі необхідні методичні рекомендації, приклади застосування сучасних освітніх технологій. Під час війни ВШО стала природною частиною українського освітнього простору, допомагає дітям і вчителям у навчанні й викладанні незалежно від місця їх локації, підвищує рівень здобутих знань.

Ще одним управлінським інструментом, який створено в ДНУ «Інститут освітньої аналітики», є «Бібліотека освітніх електронних інформаційних ресурсів», метою якої є допомога освітнім управлінцям та педагогічним працівникам в організації освітнього процесу в умовах воєнного стану. Вона охоплює найважливіші першоджерела, освітні урядові документи, аналітичні матеріали 2022 р., спрямовані, зокрема, й на забезпечення інформаційної безпеки освітньої галузі. Бібліотека розміщена у вільному доступі на сайті ДНУ «Інститут освітньої аналітики».

Функціонування системи освіти в умовах воєнного стану характеризується інтенсивним пошуком нових підходів до навчання, інноваційних форм організації освітнього процесу, ефективних педагогічних та інформаційних технологій. Саме тому підтримка активного упровадження інновацій в освітню галузь під час війни стала одним із ключових напрямів роботи Міністерства освіти і науки України та його підрозділів [3, с. 7].

Фінансування сфери вищої освіти з державного бюджету після початку повномасштабної збройної агресії було секвестровано. Постановою Кабінету Міністрів № 401 від 1 квітня 2022 р. було здійснено перерозподіл державного бюджету України на 2022 р., якою збільшено обсяг видатків за програмою «Резервний фонд» на суму 73,3 млрд. грн. для фінансування потреб оборони та безпеки. У силу чого видатки на освіту скоротилися на 14 млрд грн. за рахунок зменшення бюджетних асигнувань на забезпечення здобуття професійно-технічної та професійної освіти, наукової діяльності установ, надання освіти установами загальної середньої освіти державної форми власності, підготовки кадрів ЗВО, виплати академічних стипендій, освітніх субвенцій місцевим бюджетам та ін. Обсяг фінансування за окремими бюджетними програмами, головним розпорядником яких є Міністерство освіти і науки, було зменшено на 10%. Зокрема, за бюджетною програмою 2201160 «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» обсяг фінансування було зменшено на 2,107 млрд. грн. [2, с. 22].

Ще одним викликом для українських ЗВО стало те, що через війну значна частина студентів, що навчаються «на контракті», втратила можливість оплачувати своє навчання. Навесні 2022 року найбільш поширеними рішеннями адміністрацій ЗВО щодо таких студентів були відтермінування оплати навчання та примусове надання студентам академічної відпустки (перерви у навчанні). Пізніше, у жовтні 2022 року, Уряд прийняв рішення, що студентів, які навчаються за кошти фізичних та юридичних осіб і живуть в охоплених воєнними діями регіонах, може бути переведено на навчання за кошти державного бюджету. Наприкінці 2022 року на підставі цього рішення переведено на «бюджет» близько 13 тис. студентів [2, с. 25].

За даними Міністерства освіти України від початку війни за кордон виїхало понад 60 тис іноземних студентів, які продовжують навчатися в українських ЗВО онлайн. Згодом проблема їхнього повернення в Україну стоятиме досить гостро, особливо у заклади тих регіонів, які зазнали значних ушкоджень від військової агресії РФ. Їх частка тільки у найбільш популярних ЗВО Харківської, Одеської, Запорізької та Дніпропетровської областей становить 15% від усіх іноземних студентів. Якщо прийняти до уваги інші заклади даних регіонів та ще заклади вищої освіти Сумської, Херсонської, Миколаївської, Донецької та Луганської областей, то тут можна говорити, що приблизно 40% іноземних студентів не матимуть змоги довший час повернутися в Україну та продовжувати навчання.

На думку експертів, Україна найближчим часом буде змушена зосередитись у сфері освіти на «[1] подоланні викликів воєнних руйнувань, [2] переосмисленні та виробленні нового бачення системи загалом для забезпечення її всебічного розвитку, [3] створенні позитивних умов для трансформації мережі закладів освіти, яка відповідатиме соціальним та економічним потребам України, [4] підвищенні якості освіти, [5] підтримці забезпечення інноваційного навчального та дослідницького середовища, [6] посиленні співпраці зі стейкголдерами різного рівня та впливовості, щоб забезпечити залучення та позитивні результати для всіх студентів і стейкголдерів» [12].

Україна має напрацювати зміст і концептуальне бачення відновлення та подальшої трансформації системи освіти з урахуванням наслідків війни. Першою чергою процес відновлення має торкнутись тих закладів освіти, які зазнали значних матеріальних, кадрових та організаційних збитків унаслідок російського збройного вторгнення.

По поверненні до рідних міст після перемоги України тимчасово переміщені заклади освіти як носії українських цінностей мають відіграти важливу роль у реінтеграції тимчасово окупованих територій в українське освітнє і культурне поле. Соціалізація молоді, підвищення кваліфікації та перенавчання вчителів, які з 2014 року вимушено працювали за російськими освітніми програмами, промоція обізнаності з історією України, відновлення функціонування української мови як державної на деокупованих територіях, реалізація місцевих гуманітарних проектів тощо -- важливі напрями майбутньої роботи для цих закладів освіти. План дій Ради Європи для України формулює дотичне завдання так: «Розвивати спроможність освітян із запровадження демократичних, різноманітних та інклюзивних програм з історичної освіти, що включають викладання й вивчення складної історії демократії відповідно до стандартів Ради Європи, та зі створення безпечного освітнього середовища, в якому підтримуються діалог, інклюзивність і згуртованість, а також обговорюються потенційно чутливі та суперечливі питання» [11].

Війна завдає величезної психологічної травми людям, які бачили вбитих, поранених своїх близьких, руйнування їхніх домівок і міст. Цілим сім'ям доводиться переживати втрату, горе, тривогу, страх, не знати про місцеперебування близьких людей, залишати домівки та школи, бути свідками насильства та ізоляції.

В умовах війни та післявоєнної відбудови важливого значення набувають питання створення комфортного освітнього середовища та організації освітнього процесу, особливо для тих дітей, які отримали психологічну травму. З метою надання психоемоційної підтримки населенню під час війни, формування у педагогічних працівників навичок роботи з дітьми започатковано Національну програму психічного здоров'я та психосоціальної допомоги.

На допомогу фахівцям психологічної служби системи освіти України розроблено наскрізну навчальну програму з позашкільної освіти оздоровчого напряму «Основи безпеки життєдіяльності в умовах бойових дій» та Методичні рекомендації до цієї програми, поширено кращі практики психолого-педагогічного супроводу та підтримки учасників освітнього процесу в умовах воєнних дій і збройних конфліктів, а саме: «Стрес як ресурс», «Психологічна підтримка та супровід дорослих і дітей у кризових ситуаціях: практикум», «Особливості організації дистанційного навчання під час воєнного стану», «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій», «Самодопомога в умовах стресу», «Долоньки миру» тощо [3, с. 8].

Потребує розв'язання проблема слабкого усвідомлення на державному, регіональному та індивідуальному рівнях ролі неформальної освіти дорослих у відновленні України в повоєнний період, у розвитку громадянського суспільства та культури навчання впродовж життя. Хоча саме неформальна освіта найбільшою мірою здатна задовольнити освітні потреби різних груп населення, допомагає опановувати нові соціальні ролі, сприяє духовному розвитку, самоосвіті й самовихованню, у нашій державі недооцінюється роль і значення центрів освіти дорослих як провайдерів освітніх послуг, що сприяють розвитку людського капіталу, соціально-економічній розбудові громад.

Верховна Рада України 12 січня 2023 р. прийняла за основу проєкт Закону «Про освіту дорослих» (реєстр. № 7039) [10], який включений до переліку пріоритетних законопроектів, спрямованих на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції.

Цим актом вперше в історії незалежної України передбачається законодавчо унормувати розвиток освіти дорослих.

Законопроект визначає завдання державної політики у сфері освіти дорослих, структуру та принципи функціонування системи освіти дорослих, форми організації освітнього процесу в неформальній освіті дорослих, права учасників освітнього процесу, типи надавачів послуг у сфері освіти дорослих та їх особливості, органи управління і їх повноваження, систему забезпечення якості освіти дорослих, економічні відносини у сфері освіти дорослих та засади міжнародного співробітництва.

Важливим є те, що з метою сприяння продовженню перебування у професії працівників, залучення охочих працювати у сферах, де існує суттєвий дефіцит кадрів (вчителі, інженери тощо), зазначений акт унормовує можливість і створює механізми для повторного здобуття фахової передвищої та вищої освіти, але за іншими спеціальностями за кошти пільгових довгострокових кредитів, цільових пільгових державних кредитів для здобуття фахової передвищої, вищої освіти в закладах освіти всіх форм власності на конкурсній основі.

Зазначеним актом також створюється законодавча основа для функціонування центрів освіти дорослих. Встановлюються норми, що надають право місцевим органам влади, за потреби, створювати такі центри, які можуть функціонувати як окремі юридичні особи або як структурні підрозділи закладів освіти, культури тощо. Законодавче закріплення зазначених інституцій, визначення їх прав, можливість створення таких центрів відповідає державній політиці децентралізації.

У сучасних умовах особливої актуальності набуває питання забезпечення закладів формальної й неформальної освіти андрагогами -- педагогічним персоналом для навчання дорослих [1]

Це, зокрема, актуалізує доцільність:

* здійснення державної підтримки професійної підготовки педагогічного персоналу для роботи з дорослими в закладах вищої освіти, а також проведення прикладних наукових досліджень щодо вивчення потреб у професійній підготовці андрагогів;

* розроблення та впровадження регіональних програм розвитку освіти дорослих, у яких слід передбачити відповідні розділи щодо професійної підготовки андрагогів і підвищення їхньої кваліфікації;

* втілення різноформатних освітніх ініціатив, що сприятимуть розвитку професійної компетентності андрагогів та її складових (андрагогічної, цифрової, рефлексивної тощо) в умовах формальної й неформальної освіти, з використанням технологій онлайн-навчання та цифрових освітніх ресурсів;

* розширення спектра освітніх програм у сфері освіти й навчання дорослих у ЗВО;

* створення на базі закладів вищої, післядипломної освіти та наукових установ кафедр, лабораторій і відділів андрагогіки, освіти впродовж життя, розширення мережі центрів андрагогічної майстерності педагогічного персоналу у сфері освіти дорослих [1].

Війна продемонструвала гостру потребу застосування цифрових технологій у системі освіти, завдяки яким доступ до освіти залишається безперервним. Потреба у високому рівні цифрового потенціалу та професійної підготовки працівників у сфері освіти і науки стала викликом для України.

Тому система освіти і науки потребує докорінних цифрових змін, відповідати світовим тенденціям та сприяти успішній реалізації кожною людиною свого потенціалу.

Дотепер Україні важливо не просто вразити світ стійкістю, а й, як слушно наголошують відомі науковці Сергій Пирожков і Назіп Хамітов [5], запропонувати йому інноваційні здобутки, які відповідають на глобальні виклики і загрози, гуманізують життя людини, підвищують його економічний рівень без руйнації довкілля. Актуальною стає необхідність переходу інноваційних рішень з рівня фундаментальної академічної науки і культури загалом на прикладний рівень, що реально змінює повсякденне життя людей. Йдеться про нові технологічні здобутки, які ми можемо запропонувати світові, наприклад у IT-сфері, в тому числі у теоретичній і прикладній сферах розвитку штучного інтелекту. Це особливо актуально в умовах війни, оскільки означатиме посилення економічного виміру суб'єктності, без якого втрачають силу політичний, військовий і духовно-культурний її виміри [14]. І надалі це означатиме входження України в західну цивілізаційну спільноту повноцінним її членом, а не сировинним придатком чи джерелом дешевої робочої й військової сили.

Висновки

воєнний стан освіта

Повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну та запровадження воєнного стану внесли свої корективи, фактично, у всі сфери суспільного життя. Система освіти не є виключенням. В умовах воєнної агресії імперативами розвитку освіти стали:

* збереження наявного науково-освітнього потенціалу та забезпечення безпеки учасників освітнього процесу;

* нормативно-правове забезпечення розвитку освіти в умовах воєнного стану;

* розробка концептуальних програм і проектів відновлення та подальшої трансформації системи освіти з урахуванням наслідків війни;

* розширення експертно-аналітичної діяльності щодо стану всіх рівнів і ланок освіти, забезпечення оперативної підготовки практичних рекомендацій для інформування органів влади, закладів освіти, освітян, здобувачів освіти, усіх громадян в кризових умовах тощо.

Література

1. Аніщенко О. В. Неформальна освіта дорослих в умовах російсько-української війни: стан, проблеми і перспективи розвитку. Освіта дорослих: теорія, досвідЈ¬ перспективи, 2022. № 21 (1). С. 18-34.

2. Вища освіта в Україні: зміни через війну: аналітичний звіт. Є. Ніколаєв, Г. Рій, І. Шемелинець. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. 94 с.

3. Освіта України в умовах воєнного стану, інноваційна та проєктнА діяльність; С. М. Шкарлета. Київ-Чернівці: «Букрек», 2022. 140 с.

4. Освіта України в умовах воєнного стану: управління, цифровізація, євроінтеграційні аспекти: збірник тез доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції (наукове електронне видання), 25 жовт. 2022 р. Київ: ДНУ «Інститут освітньої аналітики», 2022. 360 с.

5. Пирожков С., Хамітов Н. Війна і мир в Україні: шляхи до реальної перемоги і розвитку. Вісник НАН. 2022. № 9. С. 38-49.

6. План відновлення. Освіта і наука. Проєкт станом на 03.08.2022. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2022/08/19/HO.proyekt.Planu. vidnovl.Osv.i.nauky-19.08.2022.pdf (дата звернення: 30.08.2023).

7. Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану: Закон України від 15.03.2022 № 2126-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2126-20#Text. (дата звернення: 30.08.2023).

8. Про оплату праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання: лист МОН від 07.03.2022 № 1/3370-22. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-oplatu-praci-pracivnikiv-zakladiv-osviti-pid-chas-prizupinennya-navchannya. (дата звернення: 30.08.2023).

9. Про оплату праці працівників закладів освіти: лист МОН від 25.04.2022 № 1/4444-22. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-oplatu-praci-pracivnikiv-zakladiv-osviti.

10. Про освіту дорослих (реєстр. № 7039): проєкт Закону України. URL: https://itd.rada.gov.ua/ billInfo/Bills/Card/38978 (дата звернення: 30.08.2023).

11. Council of Europe. Action Plan for Ukraine «Resilience, Recovery and Reconstruction». 2023-2026. Adopted by the Committee of Ministers on 14 December 2022 at the 1452nd meeting of the Ministers⁵ Deputies. URL: https://cutt.ly/z2TTayy. (accessed August 30, 2023).

12. Rebuilding Ukraine: Principles and Policies. Paris Report 1. Edited by Yu. Gorodnichenko, I. Sologub, B. W. di Mauro. CEPR Press, 2022. URL: https://cepr.org/system/files/publication- files/178114paris--report--1--rebuilding--ukraine_principles--and_policies.pdf. (accessed August 30, 2023).

13. Development of educational policy in Ukraine in the context of European integration and digital transformation / N. Ivanenko et al. Eduweb. 2023. Vol. 17, no. 2. P. 296-305. URL: https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2023.17.02.25 (date of access: 31.08.2023).

14. Ямполь Ю. В. Економічні передумови становлення менеджменту якості освіти в Україні. АкаДємічні візії. 2023. Вип. 21 URL: https://www.academy-vision.org/index.php/av/ article/view/461 (дата звернення: 30.08.2023).

References

1. Anishchenko O.V. (2022). Neformalna osvita doroslych v umovach rosiysko-ukrainskoi vijny: stan, problemy i perspektyvy rozvytku [Informal education of adults in the conditions of the russian-Ukrainian war: state, problems and prospects for development]. Osvita doroslych teoria, perspektyvy rozvytku- Adult Education: Theory, Experience, Prospects, 2I(V), 18-34. (in Ukrainian)

2. Borys Grinchenko Kyiv University (2023). V^yshcha osvita v Ukrai^i: z^-^^y che^ez vi;ynu [Higher Education in Ukraine: Changes Due to the War]; E. Nikolayev, G. Riy, I. Shemelinets. Kyiv. URL: https://osvitanalityka.kubg.edu.ua/wp-content/uploads/2023/03/HigherEd-in-Times- of-War.pdf (accessed August 30, 2023). (in Ukrainian)

3. Shkarleta, S.M. (ed.). (2022). Osvita Ukrainy v umovach voyennoho stanu [Education of Ukraine under martial law]. Innovaciyna ta proyektna diyalnist- Innovative and project activities. Kyiv-Chernivci: «Buchrek». (in Ukrainian)

4. Institute of Educational Analytics (2022, October 25). Osvita Ukrainy v umo^vach voyennoho stanu: upravlinna, cyfrovizaciya, yevrointegraciyni aspekty [Education of Ukraine under martial law: management, digitalization, European integration aspects]: collection of abstracts of the IV International Scientific and Practical Conference (scientific electronic edition). Kyiv (in Ukrainian)

5. Pirogkov, S., Hamitov, N. (2022) Viyna i mir v Ukraini: shlyahy do realnoi peremohy i rozvytku [War and peace in Ukraine: ways to real victory and development].Visnyk. NAN, 9, 38-49. URL: http://visnyk-nanu.org.ua/ojs/index.php/v/article/view/1665/1680 (in Ukrainian)

6. Ministry of Education and Science of Ukraine (2022) Plan vidnovlennya.Osvita i nauka. Proekt stanom na 03.08.2022 [Recovery plan. Education and science. Project as of 03 August 2022] URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2022/08/ 19/HO.proyekt.Planu.vidnovl.Osv.i.nauky-19.08.2022.pdf. (in Ukrainian)

7. Verkhovna Rada of Ukraine (2022). Pro vnesennya zmin do deyakych zakoniv Ukrainy shchodo dergavnych harantiy v umovach voyennoho stanu, nadzvychajnoi sytuacii abo nadzvychaynoho stanu: zakon Ukrainy vid 15.03.2022.№ 2126-IX [On Amendments to Certain Laws of Ukraine Regarding State Guarantees in Conditions of Martial Law, State of Emergency or State of Emergency: Law of Ukraine dated] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2126-20#Text. (in Ukrainian)

8. Ministry of Education and Science of Ukraine (2022). Pro oplatu praci pracivnykiv zakladiv osvity pid chas prizupinennya navchannya: list MON vid 07.03. 2022. № 1/3370-22: [On the remuneration of employees of educational institutions during the suspension of education: letter of the Ministry of Education and Culture dated 07.03.2022 No. 1/3370-22.] URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-oplatu-praci-pracivnikiv-zakladiv-osviti-pid-chas-prizupinennya- navchannya. (in Ukrainian)

9. Ministry of Education and Science of Ukraine (2022). Pro oplatu praci pracivnykiv zakladiv osvity: list MON vid 25.04.2022 № 1/4444-22. [On the remuneration of employees of educational institutions] URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-oplatu-praci-pracivnikiv-zakladiv- osviti. (in Ukrainian)

10. Verkhovna Rada of Ukraine (2022). Pro osvitu doroslich (reyestr. № 7039): proekt Zakonu Ukrainy. [On adult education (reg. No. 7039): draft Law of Ukraine.] URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/38978 (in Ukrainian)

11. Council of Europe (2022). Action Plan for Ukraine «Resilience, Recovery and Reconstruction». 2023--2026. Adopted by the Committee of Ministers on 14 December 2022 at the 1452nd meeting of the Ministers⁵ Deputies. URL: December 2022 at the 1452nd meeting of the Ministers⁵ Deputies. URL: https://cutt.ly/z2TTayy. (in Ukrainian)

12. Gorodnichenko, Yu.Ј¬Sologub, I.Ј¬di Mauro, B. W. (ed. by) (2022). Rebuilding Ukraine: Principles and Policies. Paris Report 1. CEPR Press. URL: https://cepr.org/system/files/ publication-files/178114paris_report_1_rebuilding_ukraine_principles_and_policies.pdf. (in English).

13. Ivanenko, N., Boiko, A., Fedorchuk, L., Panchenko, I., & Marieiev, D. (2023). Development of educational policy in Ukraine in the context of European integration and digital transformation. Eduweb, 17(2), 296-305. https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2023.17.02.25 (in English).

14. Yampol, Y. V. (2023). Ekonomichni peredumovy stanovlennia menedzhmentu yakosti osvity v Ukraini [Economic prerequisites for the formation of quality management in education in Ukraine]. Academic Visions, (21). retrieved from https://www.academy-vision.org/index.php/av/ article/view/461 (in Ukrainian)

Размещено на Allbest.ru