Методика визначення рівня розумової працездатності у осіб юнацького віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», м. Одеса

ДЗ «Одеський ліцей № 1 імені А.П. Бистріної», м. Одеса

Методика визначення рівня розумової працездатності у осіб юнацького віку

Бобро Олена Валеріївна

кандидат медичних наук, доцент

Долинська Тетяна Валентинівна

завідуюча методичним об'єднанням вчителів

фізичної культури та ЗУ

вчитель-методист з фізичної культури

Анотація

інтелектуальний спроможність успішність навчання

Отримати масив даних щодо оцінки психофізіологічного стану молоді, яка проживає в Одеській області, шляхом визначення рівня розумової працездатності.

Використовувався метод Е. Крепеліна. Методика призначалася на дослідження розумової працездатності, тобто вправності і втомлюваності. Ресурс уваги суб'єкта визначає кількість правильно виявлених стимулів і проміжок часу, протягом якого відбувається діяльність.

За результатами досліджень встановлено, що в більшості випадків студенти як першого, так і другого курсу мають середній рівень критерію «сила уваги». Згідно з отриманими результатами, гендерні відмінності у визначенні відповідей не визначені. Але можна виявити поодинокі випадки наявності осіб з низьким рівнем розвитку уваги.

Встановлено тенденції зміни темпів розвитку інтелектуальної спроможності. Їх моделювання в експериментальних та природних ситуаціях дозволить фахівцям визначити динаміку сенсомоторних процесів та інтелектуальної активності молоді в основній навчальній діяльності з урахуванням обставин та індивідуальної програми навчання.

Розумова працездатність є найважливішим показником, що визначає успішність навчання. На розумову працездатність впливають безліч факторів, що діють у сукупності. Зниження розумової працездатності призводить до втоми.

Визначено, що у студентів, що зробили велику кількість підрахунків спостерігається й більшій відсоток помилок, що визначає їхній рівень потужності уваги як середній.

Підтримка високої розумової працездатності в умовах сучасного навчання набуває найбільшої актуальності в сучасному суспільстві, оскільки успішна інтелектуальна діяльність визначає подальший професійний успіх.

Скорочення кількості виконаних завдань, збільшення часових пауз свідчить про явища нестійкості активної уваги, її коливання, схильність до психічного виснаження.

Зазначені вище тенденції можуть виявляти себе в процесі навчальної діяльності, для чого планується продовження дослідження студентів інших курсів. Їх моделювання в експериментальній і природній ситуаціях дасть змогу змінювати динаміку сенсомоторних процесів та інтелектуальної діяльності здобувача.

Ключові слова: навколишнє середовище, Одеський регіон, психофізичний розвиток, стресогенні фактори, юнацький вік, розумова працездатність, увага.

Bobro Olena Valeriivna, D.Ph of medical science, associate professor, South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, Odesa

Dolynska Tetyana Valentynivna, head of the methodical association of physical culture teachers and ZU, methodical physical culture teacher, Lyceum No. 1 named after A.P. Bystrina, Odesa,

Method of determining the level of mental working capacity in youth persons

Abstract

To obtain an array of data on the assessment of the psychophysiological state by determining the level of mental capacity of young people living in the Odesa region.

The method of E. Kraepelin was used. It is intended for the study of mental capacity, that is, dexterity and fatigue. Later, the power of attention was calculated. The subject's attention resource determines the number of correctly detected stimuli and the time period during which the activity takes place. In our case, it is the allocation of stimuli by the subject.

According to the results of research, it was determined that in most cases students of both the first and second year have an average level of "attention power". According to these results, gender differences in the determination of alder responses have not been determined. But it is possible to identify isolated cases of students with a low level of attention power.

The trends of changing the pace of intellectual capacity have been determined. Their modeling in experimental and natural situations will allow specialists to determine the dynamics of sensorimotor processes and intellectual activity of young people in the main educational activity, taking into account the circumstances and the individual training program.

Mental capacity is the most important indicator that determines the success of studies. Mental capacity is affected by many factors that act together. Decreased mental capacity leads to fatigue.

It was determined that students who made a large number of calculations have a higher percentage of errors, which determines their level of attention power as average.

Maintaining high mental performance in the conditions of modern education is of the greatest importance in modern society, since successful intellectual activity determines further professional success.

A reduction in the number of completed tasks, an increase in time pauses indicates the phenomena of instability of active attention, its fluctuations, and a tendency to mental exhaustion.

Obtained results can manifest themselves in the process of educational activities, for which it is planned to continue the research of students of other courses. Their modeling in experimental and natural situations will make it possible to change the dynamics of sensorimotor processes and intellectual activity of the acquirer

Keywords: attention, environment, region of Odesa, psychophysical development, stressogenic factors, youth, mental capacity.

Постановка проблеми

Вважається, що властивості нервової системи проявляють себе у динамічному аспекті поведінки, та корегується умовами навколишнього та соціального середовища. Таким чином, особиста адаптаційна стратегія формується у людини ще у юнацькому віці та завдяки поєднанню психологічний та фізіологічних реакцій [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Численні дослідження довели, що поведінка людини може залежати від системно організованої діяльність усіх відділів нервової системи. Визначено, що при фізичному або психоемоційному напруженні можливо чітко прослідити вроджені властивості нервової системи і це стосується дітей молодшого віку. Тоді як у юнацькому віці вже відчувається вплив середовища. Таким чином, моніторинг показників що характеризують психофізіологічний розвиток особистостей у юнацькому віці є доволі актуальним для сьогодення.

Титаренко Т.М., Лєпіхова Л.А. вважають, що для зменшення стресових перевантажень дітей та молоді необхідно розглядати психо- та нейрофізіологічний розвиток у онтогенезі враховуючи вплив зовнішнього середовища. Таким чином, проведення досліджень психофізичного розвитку молоді Одеського регіону, за умови змін що відбуваються у екології навколишнього середовища, є доволі актуальним для сьогодення [11].

Так Мерлін В.С. намагався розглядати особливості поведінки людини у зв'язку з властивостями її нервової системи. Максименко С.Д., Клименко В.В., Толстоухов А.В. визначили, що людина впродовж життя стикається с різноманітними стресовими факторами. Іноді і засвоєння знань, навчання, формування професійних навичок може викликати стресовий стан. Так під час фізичної та розумової діяльності показники вегетативних, нейродинамічних, а також психомоторних характеристик змінюються [8]. Так існує взаємозв'язок між успішністю навчання (отримання будь-яких знань) та рухливістю і силою нервових процесів. Таким чином, низький рівень функціональної активності корелює із зниженням успішності навчання та, напевно, зниженням стресостійкості. Високий рівень функціональної активності головного мозку також корелює із високими показниками об'єму пам'яті та уваги, особливо у юнацькому віці. Степова А.С. дослідила, що усі процесі у юнацькому віці приводять до формування свого світогляду як системи знань та досвіду, особистих переконань та переживань. Таким чином юнацтво - це період вирішення смисложиттєвих проблем та формування особистого світогляду [10].

Божович Л.І. визначає характеристики особистого самовизначення. У молодої особистості формується нова смислова система, у який потрібно зібрати воєдино уявлення про світ, про себе та про свою подальшу професію. Професія стає основою ділового вибору и також приймає участь у пошуку смислу подальшого існування. При цьому індивідуальні властивості нервової системи впливають на поведінкові реакції, використання трудових навичок, и безумовно, на успішність навчання [1, 7].

Мета статті

Отримати масив даних щодо оцінки психофізіологічного стану за визначенням рівня розумової працездатності осіб юнацького віку що мешкають у Одеському регіоні.

Методи дослідження

Крепелін Е. запропонував методику, що представляє собою таблицю, на якій у два рядки надруковані цифри, що підлягають додаванню. Методика призначалася на дослідження розумової працездатності, тобто вправності і втомлюваності. Обстеженому дають бланк таблиці Крепеліна з наступною інструкцією: «Складайте пари однозначних цифр, надрукованих одна під другою, і під ними записуйте результат додавання. Працюйте швидко, намагайтеся не допускати помилок. Також юнака попереджають про те, що він повинен робити додавання в кожному рядку доти, доки експериментатор не скаже: «Стоп! Зробити межу». Експериментатор дає такий сигнал через кожну хвилину. Загальний час проведення експерименту 10 хв. Потім підраховує кількість додавань та допущених помилок для кожного відрізка часу.

Потужність як фізичне поняття (N) вимірюється у ватах. Розраховується у фізиці вона так: N = А/t, де А - робота, t - проміжок часу, протягом якого вона відбувається (при рівномірній роботі). Електрична потужність - робота електричного струму за одиницю часу: N=A-V, де А - сила струму, а V - напруга. У психофізіології уваги, за теорією Канемана Д., формула знаходження потужності така: N=A/t, де N - потужність, що відбиває ресурс уваги суб'єкта, A - кількість правильно виявлених стимулів (для зорового сприйняття); t - проміжок часу, протягом якого відбувається ця діяльність - виділення стимулів суб'єктом.

Виклад основного матеріалу

Одеський регіон має індивідуальну характеристику екологічної ситуації, що пов'язано з наявністю природно-рекреаційного потенціалу прибережної зони. Існує унікальне поєднання кліматичних умов та водних об'єктів, що сприяють розвитку даного потенціалу [9].

Також не слід забувати, про наявність одного з головних портів, що знаходиться на території міста. Завдяки чому екологічна ситуація характеризується масштабним впливом господарської діяльності людини на природні екосистеми [4]. Таким чином, наявність фізико-географічних особливостей, різноманітність рекреаційних ресурсів можуть нівелюватись наявністю екологічних проблем регіону.

До проблем Одеського регіону на даний час можна віднести забруднення атмосферного повітря стаціонарними і пересувними джерелами електроенергії, газу, пари, кондиційованого повітря; засмічення навколишнього середовища побутовими відходами; зношеність мереж та технічного устаткування; мала кількість джерел водопостачання на півдні Одеської області та їх забрудненість. Все це впливає на стан здоров'я населення регіону, особливо на фізичний та психічний стан дітей та юнацтва. Таким чином, ми можемо віднести забруднення навколишнього середовища до одного із стресогених факторів, що сприяють підвищенню рівня фізичного або психоемоційного напруження у представників підростаючого покоління.

Вважаючи на те, що навчальна програма як у школі, так і у ЗВО постійно ускладнюється та збільшується об'єм інформації, швидкість її переробки, все це може привести до того, що зросте пов'язаних із навчанням. А успішність подолання напруження у юнацькому віці може залежати від сили нервових процесів та їх функціональної рухливості ми розуміємо, що стресогенні фактори будь-якої природи негативно впливають на рівень стресостійкості [6]. Виходячи з чого, актуальною стає проблема визначення стресостійкості у юнацькому віці.

Юнацький вік це період в якому поступово зростає функціональна рухливість нервових процесів та достає свого максимуму у віці 20-225 років. Юнацькій вік традиційно пов'язують із підвищенням рівня організації систем. Цей період характеризується завершенням процесів формування систем організму, фактично організм достає рівня розвитку функціональних систем дорослої людини. Зміцнюється кістково-м'язова система, зростає м'язова маса, та вдосконалюється нервова регуляція м'язової тканини. Відбувається вдосконалення вегетативної нервової системи. Ліквідується неузгодженість фізіологічних функцій організму та гормональної регуляції обміну речовин. Значно підвищується роль кори головного мозку у регуляції поведінки. Посилюються активні гальмівні процеси у центральній нервовій системі.

Також до психологічних та соціальних особливостей юнацького віку можна віднести, в першу чергу, вибір професії. Соціальна ситуація розвитку характеризується в першу чергу тим, що юнак стоїть на порозі вступу в самостійне життя. Йому належить вийти на шлях трудової діяльності і визначити своє місце в житті. Провідна діяльність -- навчально-професійна. Мотиви, пов'язані з майбутнім, починають спонукати навчальну діяльність. Основним мотивом пізнавальної діяльності стає прагнення придбати професію. Орієнтація на престижність професій, на елітність, на «найкраще» в тому сенсі, як це суб'єктивно розуміється самими юнаками.

У юнацький період життя розвивається схильність до самоаналізу.

З'являється самооцінка та самосвідомість, і всі ці новоутворення формуються не зважаючи на підвищену збудливість, дратівливість, неврівноваженість. Що в свою чергу ілюструє розвиток та дозрівання емоційності. А розвиток емоцій напряму пов'язаний із формуванням самоаналізу, самооцінки, самосвідомості та самоповаги.

Розвиток самосвідомості формує систему знань про себе, допомагає розкрити свій внутрішній світ, що приводить к тому, що зовнішній світ сприймається крізь призму внутрішнього. Кількість знань про себе зростає. І стає потрібною вольова регуляція психічних та емоційних процесів для дії самоствердження у зовнішньому світі. Увесь комплекс, що характеризує розвиток особистості приводить до розбіжностей між «Я»-реальним та «Я»-ідеальним.

У цей період відбувається криза юнацтва. У основі світоглядних проблем лежить проблема сенсу життя -- «для чого я живу?», «Як жити?». Юнак шукає глобальне і універсальне формулювання «служити людям», «приносити користь». Його цікавить не стільки питання «як бути?», Скільки «Яким бути?». У цей період відбувається усвідомлення своєї особистості і свого місця в цьому світі.

Розвиток «Я» є центральним психологічним новоутворенням юнацького віку. У цей час формується особиста психологічна реальність, система уявлень про себе, про соціум, про навколишнє середовище. Це період формування соціального інтелекту, розвиток внутрішнього світу та урівноваження із навколишнім світом. Юнацтво - це головний період у формуванні світогляду та світосприйняття: у цей час більшість подій що відбувається у світі визначається крізь особисту призму (свої думки, досвід, відношення до подій). Зовнішній світ у цей час сприймається через внутрішній. Формуються вольові процеси, без яких неможлива усвідомлена діяльність; зростає самоповага, і як наслідок, повага до оточуючих. Емоційність присутня у відносинах із однолітками; у судженні; у мисленні; у формуванні поглядів на себе, своє місце у житті; майбутній професійний напрямок; свої можливості та особисті якості.

У цей період виникає не тільки підвищена емоційність а й перебудова емоційної сфери: з'являються рішимість самостійність, критичність мислення та самокритичність - усі якості, які при розвитку у подальшому й знижують рівень загальної емоційності та тривожності. Зміна емоційного фону торкається також міжособистісних контактів: формується уміння відстоювати свою точку зору; знаходження місця у колективі, здійснюється пошук нових стратегій поведінки. Все це відбувається одночасно та може привести до формування кризи пов'язаної із самовизначенням та самореалізацією у соціальному світі. Що теж можна розглядати як один із видів стресорів, що сприяє зниженню стресостійкості у юнацькому віці.

Зміна соціальної ситуації, нові вимоги у системі навчання у ЗВО викликають фізичну та емоційну перенапругу та сприяють виникненню стресових ситуацій. На першій план у цьому віковому періоді можуть виходити такі стресори, як інформаційні - надто великий об'єм інформації, емоційні - підвищений рівень емоційного насичення у зв'язку зі зміною обставин існування; навчальні - труднощі у навчальному середовищі.

Виникає і такий стресор як монотонія, що у даному випадку пов'язаний із тривалим періодом навчального навантаження та переходом на семестрову систему навчання. Побутові подразники: у гуртожитку необхідність самостійного ведення побуту, або збільшення побутових обов'язків дорослого життя.

Також визначають такі стресори підліткового та юнацького віку: підвищені вимоги із боку батьків та педагогів;

стресова тактика діяльності викладачів навчального закладу; неадекватні педагогічні методики навчання та організації навчального процесу;

відсутність психофізіологічного супроводу (у ЗВО);

підвищена конфліктогенність нового колективу.

цей віковий період особистість покидає шкільні стіни та достатньо серйозно змінює середовище існування. Найбільш чутливими до стресу стають юнаки із труднощами життєвої ситуації: діти-інваліди; ті, що залишилися без опіки батьків; юнаки із фізичними або психічними обмеженнями; діти та юнаки, постраждали від військових конфліктів та техногенних катастроф. У юнацький період з'являються додаткові стресові фактори, що пов'язано із етапом соціалізації, переходом від дитинства до самостійного дорослого життя, що вимагає відповідальності від усіх видів діяльності особистості.

У 2017 р. Молодцова Т.Д. довела рейтинг стресорів для осіб підліткового та юнацького віку:

на першому плані є відносини із вчителями або викладачами;

на другому місці всиляли прояви насилля: інформаційного, фізичного, психологічного, тощо);

третє місце посідає несприятлива сімейна атмосфера (сімейні конфлікти; пагубні звички батьків; зміна складу сім'ї);

і вже потім до стресорів можуть належати негативні відносини зі однолітками, фрустрації та низький соціальний статус.

У наш час ми можемо додати ще й дистанційну форму навчання яка поширюється у школах та ЗВО у зв'язку з виникненням епідемії на Ковід 2019.

Таким чином, у період юнацтва закінчується формування особистого «Я», тобто персоналізація. Самовизначення та визначення особистих життєвих планів; розуміння, що життя необхідно будувати самостійно. Все вищезазначене не можливо без розвитку рефлексії, самоаналізу, самооцінки. Що разом із юнаковою підвищеною емоційністю може приводити до розвитку тривожності.

Сенсомоторна функція нервової системи має у 18-20 років доволі високий показник, у порівнянні із підлітковим віком. Це можливо визначити за методикою зорово-моторної реакції вибору у якій, як у складному зорово-моторному акті, необхідно сприйняти сигнал, проаналізувати його, прийняти рішення та закінчити руховім актом вибору. Все це потребує злагодженості активації та інтеграції різних відділів мозку. Таким чином, і такий зорово-руховий акт для осіб зі слабкою нервової регуляцією може стати стресовим фактором [2, 5]. Складна зорова-моторна реакція, це інтегративна функція у мозку яка забезпечується роботою доволі більшої кількості функціональних нейрональних одиниць.

За теорією Канемана Д. увага, це єдиний ресурс обмеженого обсягу, який у вигляді розумових вольових зусиль задіються і витрачається при забезпеченні та виконанні контрольованого свідомістю пізнавального процесу, та відновлюється під час відпочинку, сну, фізичної активності та іншими способами. Інтенсивний аспект уваги характеризується потужністю кількості витрачених ресурсів в одиниці часу), а селективний з виборчим розподілом зусиль за конкретними видами розумової діяльності. Інтенсивний аспект уваги ототожнюється із зусиллям, а селективна увага розглянута як виборчий розподіл зусилля на деякі види розумової діяльності переважно перед іншими. Функція уваги, згідно з автором, полягає в енергетичній мобілізації або підживленні всіх центральних структур переробки інформації. Основне припущення теорії полягає в тому, що існує загальна межа ресурсів людини під час здійснення розумової роботи, інакше кажучи, загальна кількість уваги, яка може бути використана в деякий час, обмежений. Більше того, Канеман Д. припускає, що зі збільшенням розриву між запитом і ресурсом у міру наближення до рівня перевантаження відповідь системи становиться неадекватним. Звідси й зрозумілі помилки уваги. Прийнято і положення про те, що збільшене вкладення зусиль у складні завдання не є достатнім для збереження продуктивності на постійному рівні. Встановлено, що стан високої активації пов'язаний із звуженням уваги, підвищенням гнучкості уваги, труднощами в управлінні увагою за тонкого розрізнення, систематичними змінами стратегії у різних завданнях. Стан надмірно низької активації може викликати помилкове прийняття параметрів завдання, помилку при оцінці власної продуктивності, що призводить до коригування вкладення ресурсів, що не відповідає вимогам завдання.

Під час обстеження було підраховано загальну кількість правильних відповідей протягом період обстеження. по кожному проміжку часу були підраховані вірні відповіді та помилкові. Для підрахунку параметра потужності загальна кількість вірних відповідей у роботі ділилося на час виконання роботи: N (потужність уваги) = А (кількість вірна вирішених прикладів) / t (час виконання).

За даними літературних джерел виходять такі норми за показником «потужність уваги»:

нижче 0,3 - низький рівень; від 0,3 до 0,7 - середній рівень; вище 0,7 - високий рівень.

За результатами досліджень визначено, що у більшості випадків студенти як першого, так и другого курсу мають середній рівень «потужності уваги». За даними результатами гендерної різниці у визначенні вільх відповідей не визначено. Але можливо визначити поодинокі випадки наявності студентів із низьким рівнем потужності уваги. Але викликає зацікавленість факт, що у випадках, коли було заповнено малу кількість загальних відповідей визначається й відсутність помилкових відповідей. Але завдяки тому, що загальний показник потужності враховує загальну кількість часу що було відведено на експеримент (10 хв., тобто 600 с.) особистостей із подібними результатами віднесено до тих, що мають низький рівень потужності уваги.

Таким чином, отримана інформація стикається із експериментальними роботами що індивідуальність реакцій при різних на нього впливах, у тому числі і стресовому, залежить від типу нервової системи. Таким чином, особиста адаптаційна стратегія формується у людини завдяки поєднанню психологічний та фізіологічних реакцій [3].

Висновки

Розумова працездатність є найважливішим показником, що визначає успішність навчання. На розумову працездатність впливають безліч факторів, що діють у сукупності. Зниження розумової працездатності призводить до втоми.

Визначено, що у студентів, що зробили велику кількість підрахунків спостерігається й більшій відсоток помилок, що визначає їхній рівень потужності уваги як середній.

Підтримка високої розумової працездатності в умовах сучасного навчання набуває найбільшої актуальності в сучасному суспільстві, оскільки успішна інтелектуальна діяльність визначає подальший професійний успіх.

Скорочення кількості виконаних завдань, збільшення часових пауз свідчить про явища нестійкості активної уваги, її коливання, схильність до психічного виснаження.

Зазначені вище тенденції можуть виявляти себе в процесі навчальної діяльності, для чого планується продовження дослідження студентів інших курсів. Їх моделювання в експериментальній і природній ситуаціях дасть змогу змінювати динаміку сенсомоторних процесів та інтелектуальної діяльності здобувача.

Методологічне значення.

Визначено тенденції змінення темпу інтелектуальної працездатності. Їх моделювання в експериментальній і природній ситуаціях дасть змогу фахівцям визначити динаміку сенсомоторних процесів та інтелектуальної діяльності юнаків у основній навчальній діяльності з урахуванням обставин та індивідуальної програми навчання.

Література

1. Агаєв Н.А. Психологічні чинники адаптації військовослужбовців миротворчого контингенту до діяльності в особливих умовах: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.09. / Національна академія оборони України. Київ, 2006. 16 с.

2. Варій Ю.М. Психічна деривація студентської молоді України першого десятиліття ЧЧІ століття. Науковий вісник Львівського державного ун-ту внутрішніх справ. Серія психологічна. 2008. Вип.2. С. 27-40.

3. Горго Ю.П. Кібернетично-психофізіологічний підхід до визначення штучного інтелекту. Штучний інтелект. 2016. №2 4. С. 16-21.

4. Іванова К.С., Белоус К.В. Економічний аспект вдосконалення системи екологічного менеджменту в Одеському морському торгівельному порту. Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. 2014. № 2 4. (49). С. 121-129.

5. Коломієць Л.І., Степова А.С. Психологічні особливості само актуалізації осіб юнацького віку з різним рівнем стресостійкосгі. Психологічний часопис. 2017. № 2 3. (7). С. 70-81.

6. Лісіцин В.Д. Особливості та стрес-фактори професійного становлення учнів ПТНЗ. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. 2011. С. 568-578.

7. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі. К.: «Форум», 2002. 319 с.

8. Максименко С.Д., Клименко В.В., Толстоухов А.В. Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості. К.: «Форум», 2002. 152 с.

9. Полетаєва Л.М., Сапко Ю.О., Сафранов Т.А. Оцінка рекреаційного потенціалу пляжних зон Одеської області. Український гідрометеорологічний журнал. 2019. № 23. С. 135-149.

10. Степова А.С. Психологічні особливості стресостійкості осіб юнацького віку. Молодий вчений. 2018. № 9. (61). С. 314-319.

11. Титаренко Т.М., Лєпіхова Л.А. Психологічна профілактика стресових перевантажень серед шкільної молоді: Науково-методичний посібник. К.: Міленіум, 2006. 204 с.

References

1. Ahaiev N.A. (2006) Psykholohichni chynnyky adaptatsii viiskovosluzhbovtsiv myrotvorchoho kontynhentu do diialnosti v osoblyvykh umovakh: Avtoref. dys. kand. psykhol. nauk: 19.00.09.

2. [Psychological factors of adaptation of military personnel of the peacekeeping contingent to activities in special conditions: Abstract. thesis cand. psychol. Sciences: 19.00.09.]. Natsionalna akademiia oborony Ukrainy. Kyiv - National Defense Academy of Ukraine, 16 s [in Ukruinian].

3. Varii Yu.M. (2008). Psykhichna deryvatsiia studentskoi molodi Ukrainy pershoho desiatylittia ChChl stolittia [Mental derivation of the student youth of Ukraine in the first decade of the XXI century]. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho un-tu vnutrishnikh sprav. Seriia psykholohichna - Scientific Bulletin of the Lviv State University of Internal Affairs. The series is psychological, 27-40 [in Ukruinian].

4. Horho Yu.P. (2016) Kibernetychno-psykhofiziolohichnyi pidkhid do vyznachennia shtuchnoho intelektu [Cybernetic-psychophysiological approach to the definition of artificial intelligence]. Shtuchnyi intelekt - Artificial Intelligence, № 4, 16-21. [in Ukruinian].

5. Ivanova K.S., Belous K.V. (2014) Ekonomichnyi aspekt vdoskonalennia systemy ekolohichnoho menedzhmentu v Odeskomu morskomu torhivelnomu portu [The economic aspect of improving the environmental management system in the Odesa Sea Trade Port]. Rozvytok metodiv upravlinnia ta hospodariuvannia na transporti - Development of transport management and management methods, № 4, (49), 121-129 [in Ukruinian].

6. Kolomiiets L.I., Stepova A.S. (2017) Psykholohichni osoblyvosti samo aktualizatsii osib yunatskoho viku z riznym rivnem stresostiikosti [Psychological features of self-actualization of youth with different levels of stress resistance]. Psykhol ohichnyi chasopys - Psychological magazine, № 3, (7), 70-81[in Ukruinian].

7. Lisitsyn V.D. (2011) Osoblyvosti ta stres-faktory profesiinoho stanovlennia uchniv PTNZ [Peculiarities and stress-factors of professional formation of vocational training students]. Zbirnyk naukovykh prats K-PNU imeni Ivana Ohiienka, Instytutu psykholohii im. H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy - Collection of scientific works of K-PNU named after Ivan Ohienko, Institute of Psychology named after H.S. Kostyuk of the National Academy of Sciences of Ukraine, 568-578 [in Ukruinian].

8. Maksymenko S.D. (2002) Rozvytok psykhiky v ontohenezi Development of psyche in ontogenesis [Development of psyche in ontogenesis ]. Kyiv: Vidavnitstvo Forum - Kyiv: Publisher Forum [in Ukruinian].

9. Maksymenko S.D., Klymenko V.V., Tolstoukhov A.V. (2002) Psykholohichni mekhanizmy zarodzhennia, stanovlennia ta zdiisnennia osoystosti [Psychological mechanisms of birth, formation and implementation of axiality]. Kyiv: Vidavnitstvo Forum - Kyiv: Publisher Forum [in Ukruinian].

10. Poletaieva L.M., Sapko Yu.O., Safranov T.A. (2019) Otsinka rekreatsiinoho potentsialu pliazhnykh zon [Odeskoi oblasti Evaluation of the recreational potential of beach areas of Odesa region]. Ukrainskyi hidrometeorolohichnyi zhurnal - Ukrainian hydrometeorological journal, №2 23, 35-149 [in Ukruinian].

11. Stepova A.S. (2018) Psykholohichni osoblyvosti stresostiikosti osib yunatskoho viku ]Psychological features of stress resistance of youth]. Molodyi vchenyi - Young scientist, № 9, (61), 314-319 [in Ukruinian].

12. Tytarenko T.M., Liepikhova L.A. (2006) Psykholohichna profilaktyka stresovykh perevantazhen sered shkilnoi molodi: Naukovo-metodychnyi posibnyk [Psychological prevention of stress overload among school youth: Scientific and methodological manual]. Kyiv: Vidavnitstvo Millennium - Kyiv: Publisher Millennium [in Ukruinian].

Размещено на Allbest.ru