Музично-естетичне виховання студентської молоді: український та китайський підходи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, м. Харків

Музично-естетичне виховання студентської молоді: український та китайський підходи

Матвєєва Ольга Олександрівна

доктор педагогічних наук, професор

професор кафедри музичного мистецтва

Анотація

музично-естетичний виховання студентський молодь

У статті визначено підходи до сутності музично-естетичного виховання студентської молоді в Україні та КНР. Показано актуальність визначеної теми, що спирається на необхідністю відновлення балансу між духовним розвитком особистості та цінностями цифрового суспільства, глобальним поширенням засобів масової інформації, заповненням музично-інформаційного простору музикою низької художньої вартості, необхідністю розширення якості музично-слухових вражень студентської молоді. Доведено, що музичне виховання є компонентом організованого освітнього процесу, що сприяє розвитку музичних здібностей, є засобом засвоєння музичних знань, набуття навичок практичної музичної діяльності, становлення музичної свідомості та формування естетичного ставлення до навколишньої дійсності. Надано тлумачення поняття «естетичне виховання», як діяльності, що спрямована на формування здатності сприймати, розуміти й естетично оцінювати факти, явища і процеси реального світу на основі знань і практичних умінь у певному виді мистецтва. Визначено внесок у дослідження проблеми музично-естетичного виховання зарубіжних науковців: П. Альперсон, Д. Елліотт, К. Суонвік, М. Трейсі. Визначено поняття «музично-естетичне виховання студентської молоді» як процес, що має на меті залучення її до музичної діяльності, спрямованої на вдосконалення музично-естетичних уявлень та розвиток творчих музичних здібностей. Показано позиції щодо музично-естетичного розвитку студентської молоді, що визначені у освітніх документах та працях сучасних китайських науковців. Визначено, що у вищих навчальних закладах КНР зусилля керівників спрямовані на побудову гарної гуманістичної атмосфери кампусів, культивування та виховання в студентів естетичних почуттів. Цьому має сприяти введення форм симфонічного музикування.

Ключові слова: музично-естетичне виховання, студентська молодь, китайські та українські підходи.

Matvieieva Olha Oleksandrivna Doctor of pedagogical sciences, professor, professor of the department of musical art, Kharkiv National Pedagogical University named after H. S. Skovoroda, Kharkiv

Musical and aesthetic education of students: Ukrainian and Chinese approaches

Abstract

The article defines the approaches to the essence of musical and aesthetic education of students in Ukraine and China. The relevance of this topic is shown, which is based on the need to restore the balance between the spiritual development of the individual and the values of the digital society, the global spread of the media, the filling of the music and information space with music of low artistic value, the need to expand the quality of musical and auditory impressions of student youth. It is proved that music education is a component of an organized educational process that promotes the development of musical abilities, is a means of acquiring musical knowledge, acquiring skills in practical musical activity, forming musical consciousness and forming an aesthetic attitude to the surrounding reality. The concept of "aesthetic education" is interpreted as an activity aimed at forming the ability to perceive, understand and aesthetically evaluate facts, phenomena and processes of the real world on the basis of knowledge and practical skills in a particular art form. The contribution of foreign scientists to the study of the problem of musical and aesthetic education is determined: P. Alperson, D. Elliott, K. Swanwick, M. Tracy. The concept of "musical and aesthetic education of student youth" is defined as a process aimed at involving them in musical activities aimed at improving musical and aesthetic ideas and developing creative musical abilities. The positions on the musical and aesthetic development of student youth, which are defined in educational documents and works of modern Chinese scholars, are shown. It is determined that in higher education institutions of the People's Republic of China, the efforts of leaders are aimed at building a good humanistic atmosphere on campuses, cultivating and educating students' aesthetic feelings. This should be facilitated by the introduction of forms of symphonic music.

Keywords: musical and aesthetic education, student youth, Chinese and Ukrainian approaches.

Постановка проблеми

Естетичне виховання впливає на людину різноманітно, різнобічно збагачує її духовний світ і удосконалює її діяльність, сприяє формуванню творчих здібностей і зміцненню її моральних позицій. У Державній національній програмі «Освіта» (Україна XXI століття) зазначається, що одним із шляхів реформування змісту гуманітарної освіти є забезпечення естетичного розвитку особистості, оволодіння цінностями різних галузей мистецтва. Підґрунтям для інтелектуальної, творчої активності є естетичне ставлення до дійсності і до мистецтва зокрема. Художньо-естетичне виховання й освіта передбачають цілеспрямоване залучення всіх дітей та юнацтва до цінностей культури, освоєння ними форм і методів спілкування з культурною спадщиною минулого й сучасності, формування навичок творчої діяльності й усвідомлення загальнолюдських цінностей. Вимоги, закладені у державній концепції розвитку освіти України характеризують сучасний стан національної системи музично-естетичного виховання, що потребує осмислення та вироблення відповідної стратегії розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми естетичного виховання розглядалися в естетико-філософській та психолого-педагогічній літературі (Т. Андрущенко, А. Бойко, І. Зязюн, О. Рудницька, О. Сухомлинська, Г. Шевченко та ін.). Історію розвитку теорії й практики музично-естетичного виховання підростаючого покоління в Україні досліджували С. Бакай, В. Біліченко, М. Лебединська, С. Самаріна, Л. Сбітнєва, В. Черкасов. Проблеми музично-естетичного виховання дітей і молоді в Україні знайшли своє відображення в наукових працях В. Дряпіки, Л. Коваль, Л. Кондрацької, Я. Кушки, Л. Масол, О. Михайличенка, О. Олексюк, Г. Падалки, О. Ростовського, О. Рудницької, В.Черкасова, Л. Хлєбнікової, Г.Шевченко, О. Щолокової та інших.

Мета статті - дослідити підходи до сутності музично-естетичного виховання студентської молоді в Україні та КНР.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні українська освіта стоїть перед необхідністю формування емоційно-естетичного досвіду особистості на різних освітніх рівнях. Це зумовлено низкою важливих причин: необхідністю відновлення балансу між духовним розвитком особистості та матеріальними і цифровими цінностями суспільства на користь духовності та людиноцентризму; глобальним поширенням засобів масової інформації, заповненням музично-інформаційного простору популярною музикою низької художньої вартості та відбір художньо цінних зразків сучасної музики; розширення якості музично-слухових вражень студентської молоді від сприйняття сучасної, в широкому розумінні класичної музики, до розуміння краси та досконалості академічного музичного мистецтва.

У педагогічному словникові термін «музичне виховання» тлумачиться як процес цілеспрямованого пізнання музики, розвиток музично-естетичних смаків людини, здібностей до музичної діяльності та збагачення її музичної культури [1].

Проаналізуємо підходи українських науковців до визначення поняття «музичне виховання». В. Сухомлинський зосереджував увагу педагогів на вихованні дітей засобами музики, стверджуючи, що музика - це мова емоцій, переживань і найтонших перепадів настрою, могутній засіб естетичного виховання. Він був переконаний у тому, що сприйнятливість до мови музики, її розуміння залежить від сприйняття творів, створених народом і композиторами в дитячому та юнацькому віці, і що краса музичних мелодій розкриває внутрішню красу самої дитини, розвиває в ній свідоме почуття гідності» [2, С. 97].

Визначаючи цінність впливу музики на дітей, В. Сухомлинський зазначав, що ... «Природна емоційність, властива морально і естетично вихованій людині, виражається в тому, що серце стає сприйнятливим до добрих слів, повчань, порад і настанов. Якщо ви хочете навчити жити словом і якщо ви хочете, щоб ваші вихованці прагнули до добра, вам необхідно розвивати тонкість і емоційну чутливість юного розуму. Серед багатьох засобів впливу на юний розум важливу роль відіграє музика» [3, С. 670].

На думку українських вчених (В. Гаснюк, В. Бриліна, Р. Ковальського) [4; 5; 6], поняття «музичне виховання» є складним процесом розвитку художньо-творчих здібностей особистості, її здатності до естетичного сприймання, переживання та розуміння музики, розвитку інтересу до неї. О. Олексюк, визначає поняття «музичне виховання», як спеціально організований процес, який передбачає формування особистісних якостей учня та розвиток його здібностей засобами музичного мистецтва» [7, С. 9].

В. Черкасов, досліджуючи теоретико-методологічні питання музичного виховання, стверджує, що музичне виховання - це свідомий і цілеспрямований вплив на дитину засобами музичного мистецтва, спрямований на формування естетичної культури, поглядів, переконань і цінностей особистості, зміст, форми і методи якого залежать від вікових особливостей дитини, культурноосвітнього середовища, у якому зростає особистість, та регламентуються Державними стандартами [8, С. 14-15].

О. Ростовський для розкриття особливостей впливу музики на учнів акцентує увагу на естетичних переживаннях, сприйнятті музики, що викликає динамічні та багаті образи й асоціації, спонукає до активного мислення. Автор переконаний, що музична освіта пов'язана з соціальним і загальним психічним розвитком і відбувається у межах цілісного розвитку особистості [9].

Як зазначають науковці Г. Падалка та О. Рудницька, процес залучення людини до музичного мистецтва має процесуальний характер і відбувається на емоційному, інтелектуальному та творчому рівнях. Тому першоосновою зв'язку з музичним мистецтвом є емоційно-чуттєва активність учня, який у процесі сприйняття музичного твору емоційно реагує, співпереживає, насолоджується почутим і відчуває задоволення від спілкування з прекрасним у мистецтві [10; 11].

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що музичне виховання - це компонент організованого освітнього процесу, який сприяє розвитку музичних здібностей, це засіб засвоєння музичних знань, набуття навичок практичної музичної діяльності, становлення музичної свідомості та формування естетичного ставлення до навколишньої дійсності.

Естетичне виховання розглядається як «процес, за допомогою якого формується певне естетичне ставлення до дійсності, в якому розвивається орієнтація особистості у світі естетичних цінностей відповідно до уявлень про їх характер, які формуються в конкретному суспільстві шляхом залучення до цих цінностей» [12]. Поняття «естетичне виховання» трактується в «Академічному тлумачному словнику української мови» як формування здатності пізнавати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності, ефективно формувати особистість, здатну розпізнавати і цінувати прекрасне в житті, природі і мистецтві, творити «іншу природу» з позицій естетичних ідеалів. Це система, що має певну мету [13]. У педагогіці існують різні підходи до визначення науково-педагогічної категорії поняття «естетичне виховання».

У «Концепції художньо-естетичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів» у загальних положеннях зазначено, що « …художньо-естетичний розвиток - це становлення особистості, яке характеризується естетичним ставленням до мистецтва і дійсності, розвинутими спеціальними художніми здібностями та мисленням, що забезпечують готовність до художньо-творчої самореалізації і безперервного духовного самовдосконалення» [14].

На думку І. Зязюна, «естетичне виховання - це залучення людини до соціокультурного простору і набуття нею естетичного досвіду, який конкретно пов'язує людину зі світом». Науковець відносить естетичний досвід до складного психічного феномену, що може розглядатися як система й мати свої компоненти [15, С. 64]

На думку М. Фіцулли, поняття «естетичне виховання» - це складова освітнього процесу, спрямована безпосередньо на формування здатності пізнавати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах людської діяльності [16, с. 315].

О. Дубасенюк розуміє вищезазначене поняття як педагогічний процес взаємодії вчителя та учнів, спрямований на набуття здатності творити за законами краси, на формування естетичної культури та розвиток естетичного ставлення людини до життя [17, С. 352]. Схожі погляди висловлюють А. Кузьмінський та В. Омельяненко, які трактують поняття «естетичне виховання» як «сукупність дій у процесі діяльності вчителя та учня, що забезпечують формування естетичної культури особистості» [18, С. 277].

На думку Ю. Юцевича, «естетичне виховання - це виховання здатності цілеспрямовано сприймати, відчувати, правильно розуміти й оцінювати красу навколишньої дійсності - природи, суспільного життя, праці та мистецтва»; цілеспрямована діяльність, яка реалізується через реалізацію відносин її учасників, завдяки управлінню викладачем діяльнісним процесом [19].

Аналіз підходів науковців до визначення поняття «естетичне виховання» дозволяє виокремити його найсуттєвіші ознаки. Це: здатність сприймати, відчувати і розуміти прекрасне; це художня діяльність, яка передбачає формування естетичної культури та розвиток художньої компетентності; розвиток естетичних поглядів, смаків і почуттів. Таким чином, естетичне виховання полягає у формуванні емоційно-естетичного досвіду і є важливим елементом гармонійного розвитку особистості.

Узагальнення підходу дослідників до визначення поняття «естетичне виховання» дає підстави стверджувати, що ця науково-освітня категорія є діяльністю, що спрямована на формування в особистості здатності сприймати, розуміти й естетично оцінювати факти, явища і процеси реального світу на основі знань і практичних умінь у певному виді мистецтва. Варто зазначити, що процес формування естетичних почуттів, смаків, інтересів, потреб та уподобань особистості є результатом художньо-емоційного осмислення навколишньої дійсності.

Важливими є три аспекти процесу естетичного виховання: по-перше, це процес цілеспрямованої діяльності; по-друге, це формування здатності відчувати, бачити і цінувати прекрасне в мистецтві та житті; по-третє, формування естетичних уподобань та ідеалів особистості, що є метою естетичного виховання; по-четверте, це розвиток здатності до самостійного творення прекрасного.

У контексті дослідження проблеми музично-естетичного виховання студентської молоді, поняття «естетичне виховання молоді» розуміємо як педагогічний процес залучення молоді до музичної діяльності засобами симфонічного виконавства з метою пробудження у неї естетичного ставлення до мистецтва, навколишнього світу та культурних цінностей.

У сучасних умовах музично-естетичне виховання молоді має ґрунтуватися на кращих зразках українського музичного мистецтва, фольклору, виховувати любов до української культури, народних традицій, історії, сприяти формуванню основних складових духовного світу особистості, національної самосвідомості та ідентичності.

Ю. Юцевич, розглядає музично-естетичне виховання як самостійну галузь естетичного виховання, «галузь, що залучає членів суспільства до музичної культури, цілеспрямовано розвиває музичні здібності особистості, виховує цілісні відчуття, переживання і розуміння формотворчого змісту музичних творів, засвоєнням суспільно-історичного досвіду музичної діяльності, спрямованої на формування й розвиток засобами мистецтв естетичних почуттів, переживань, понять, інтересів, потреб, смаків, оцінок, образного мислення, творчих здібностей, гуманістичного ставлення до навколишнього життя і мистецтва» [19, С. 92].

Варто зазначити, що інтеграція різних елементів музично-естетичного виховання у тісній взаємодії ефективно впливає на процес формування духовної культури. Для того, щоб естетична сутність музичного мистецтва мала вплив на розвиток особистостей студентської молоді, необхідно впроваджувати принципи і методи музичної педагогіки.

Спільною науковою позицією вчених є те, що розвиток музичних здібностей і навичок у музично-творчій діяльності відбувається в контексті музично-естетичного виховання, де вони не тільки усвідомлено сприймають музичні твори мистецтва, а й розвивають здатність критично ставитися до музичних явищ, зберігати і вдосконалювати музичні традиції країни.

Зазначимо, що вагомий внесок у дослідження проблеми музично-естетичного виховання зробили зарубіжні науковці: Д. Елліотт [20] щодо формування навичок музично-естетичного сприйняття, П. Альперсон [21] щодо основ філософії музичної освіти, К. Суонвік [22] щодо впливу музики на естетичне виховання дітей та М. Трейсі [23] про основні завдання естетичного виховання.

У вивченні питань музично-естетичного виховання на особливу увагу заслуговує педагогічна спадщина М. Трейсі, який здійснив науково-теоретичне обґрунтування науково-педагогічного підходу до музично-естетичного виховання дітей. Дослідник вважає, що головна мета музичної освіти - навчити дітей розуміти музику шляхом організації музичних гуртків, де діти знайомляться з народною музикою та творами великих композиторів, вивчають музичну грамоту та історію музики, вчаться грати на музичних інструментах [23, С. 5].

К. Пламмерідж досліджує роль музики в процесі освітньої діяльності і стверджує, що на емоційну сферу особистості дитини впливає сам музичний матеріал і що одним із завдань музичної освіти є формування емоційної чутливості до музики та розвиток музично-естетичних почуттів [24].

Автор Д. Елліотт переконаний, що музику можна краще зрозуміти, вивчаючи та досліджуючи її естетичні якості, а також слухаючи та виконуючи музичні твори. «Музичне мистецтво має здатність виховувати естетичні почуття, що виникають через сприйняття краси в процесі прослуховування та виконання музичних творів» [20, С. 14].

Значний естетичний вплив на особистість української музики підкреслювали українські науковці.

Так, на думку Ю. Гордейчук, українське музичне мистецтво має значний естетичний вплив на особистість, а його виховний супровід ґрунтується на усвідомленні емоційного співпереживання художніх образів, інтонаційно-образний зміст яких близький національному світосприйняттю особистості. Автор вважає, що естетико-педагогічний потенціал української музики полягає у високій духовно-гуманістичній спрямованості її художніх образів. Близькість інтонаційно-гармонічного колориту до національно-естетичного сприйняття учнів, мелодична спрямованість засобів виразності, притаманна кращим зразкам народної музики, становлять музично-духовну основу для розвитку естетичної культури майбутніх громадян України. Розуміння інтонаційної системи музики дозволяє дітям відчути особливості художнього сприйняття світу певним етносом, його психологічні риси, типові характери його етнічних героїв, характерні «слова-речення» його музичної мови [25]. Вважаємо, що музично-естетичне виховання студентської молоді має відбуватися на кращих зразках українського мистецтва.

Музично-естетичне виховання має здійснюватися шляхом створення музично-естетичного середовища. Це середовище має сприяти процесу формування музично-естетичної свідомості особистості, музичної компетентності та системи умінь і навичок музично-творчої діяльності.

Отже, музично-естетичне виховання студентської молоді визначаємо як процес, що має на меті залучення її до музичної діяльності, спрямованої на вдосконалення її музично-естетичних уявлень, розвиток творчих музичних здібностей, що може відбуватися й залученням до прослуховування та виконання невеликих творів симфонічної музики.

Порівняння підходів українських та китайських науковців до проблеми музично-естетичного розвитку студентської молоді підводить до короткого аналізу позицій, що визначені у освітніх документах та працях сучасних китайськтих науковців.

У сучасній освіті КНР проголошено спрямування до комплексного розвитку майбутніх учителів засобами мистецтва, зокрема засобами симфонічної музики. Виховання вчителів у Китаї у XXI-му столітті належить коледжам. Основною метою освіти є підготовка кваліфікованих кадрів, а музична освіта відіграє важливу роль у вихованні естетичних здібностей, емоційності, характеру, волі, духовності. Такі позиції були проголошені на третьому пленарному засіданні одинадцятого ЦК КПК, де естетичне виховання молоді було віднесено до важливої частини шкільної освіти. У побудові соціалістичної духовної цивілізації музична освіта стала важливим аспектом естетичного виховання, який підтримує держава. У всіх коледжах та університетах було створено навчальні та наукові секції, а в університетах відкриті музичні факультети, які отримали високу оцінку.

Проблема впровадження симфонічної музики в освіту КНР знайшла своє відображення у таких документах, як Постанова третього пленарного засідання одинадцятого ЦК КПК, документах Національної школи художньо-виховного об'єднання та ін. Китайські науковці також досліджують питання впровадження симфонічної музики в підготовку майбутніх учителів (Чжан Ван «Роль симфонічної культури для якості освіти студентів коледжу», Чжао Сяотун «Думки про популярність симфонії»; Бай Чжуан «Про позитивний вплив симфонії на якість освіти студентів»; Лі Мейі «Впровадження симфонічної культури в коледжах» та ін.).

В останні роки освіта КНР, відповідно до постанов ЦК КПК, спрямована на підвищення її якості, що пов'язано з трансформацією освітньої думки, яка надала музичній освіті особливий статус. Вчителі є організаторами навчання і розповсюджувачами знань, однак, вони самі повинні не тільки мати системні професійні знання, але й бути ретельно підготовлені та зорієнтовані методично. Актуальними питаннями для вчителів стають такі: як доцільно організувати заняття в класі; яким має бути основний зміст навчання; як оцінювати результати навчання; що є головним пріоритетом у навчальному процесі? Симфонічна музика має допомогти студентам у процесах формування музично-естетичного смаку, соціалізації, комунікації, покращити результати навчання.

Чжан Ван у своєму дослідженні зазначає, що з підвищенням рівня життя людей, зростає і потреба в їхньому духовному, естетичному розвитку. Автор зазначає, що такі ж процеси відбуваються у вищих навчальних закладах, де зусилля керівників мають бути спрямовані на побудову гарної гуманістичної атмосфери, культивування та виховання в студентів естетичних почуттів. Цьому має сприяти введення форм симфонічного музикування [26, С. 32].

Чжан Ван висуває низку положень, згідно яких, залучення студентів до симфонічного музикування, прослуховування симфонічних творів має сприяти: розумінню та визнанню цінності західної музичної культури; підвищенню здатності до мислення музичними образами; формувати більш високі художні досягнення; поліпшенню естетичності виконання музичних партій тощо. Одним з основних, науковець висуває положення про те, що симфонічне мистецтво сприяє побудові естетичної атмосфери кампусу, що безпосередньо впливає на якість навчання студентів [26, С. 33]. Автор пропонує студентам насолоджуватись симфонічними творами різних стилів і періодів, а почати радить з анімаційної версії Симфонії № 5 Бетховена.

Можна зробити висновок, що становлення та розвиток симфонічного виконавства є однією з найактуальніших тем сучасної освіти в КНР. Цей процес розпочався з відкриття симфонічних оркестрів та консерваторій, праця яких ґрунтувалася на виконавській майстерності імігрантів, а сьогодні низка вищих навчальних закладів готує китайських диригентів симфонічних оркестрів та оркестрових музикантів, паралельно відбувається теоретичне дослідження цієї галузі виконавства.

Ван Дунвей характеризує п'ять принципів за якими, на його думку, симфонічна музика стає основним змістом естетичного виховання студентської молоді [27, С. 64].

По-перше, симфонічна музична освіта має компенсувати потребу студентів коледжу у базових знаннях. Як вважає науковець, в даний час музична освіта в коледжах і університетах КНР все ще залишається слабкою ланкою. У 1996 році Національна школа, художньо-виховного об'єднання висунула гасло «Якісна освіта з мистецькою освітою як прорив». Однак статус музичної освіти в коледжах і університетах і якісна освіта для студентів коледжів все ще не відповідають високому рівню, багато студентів коледжів все ще не мають відповідних умінь для виконання музичних творів і мають недостатньо базових знань і правильного естетичного сприйняття музичних образів, що впливає на всебічний розвиток студентів.

У Китаї вважають, що лише комплексний розвиток здібностей сучасної молоді може допомогти їй адаптуватися до вимог соціалістичної модернізації. У цій діяльності особливу функцію виконує музична освіта, зокрема сприймання, вивчення, виконання симфонічної музики. Музика стає необхідним компонентом базової освіти.

По-друге, впровадження симфонічної музичної освіти є необхідністю для підвищення рівня музичної культури та естетичного сприйняття. Симфонічна музика - це музика, що є виразною і може мати значний вплив на духовне життя людей. Щоб популяризувати симфонічну музику, спочатку треба культивувати слухачів до її сприймання, такою аудиторією є, в основному, студенти, які навчаються у вищих навчальних закладах. Вважається, що за допомогою впровадження у навчальний процес симфонічних творів, сучасні студенти можуть підвищити свій інтерес і розуміння симфонічної музики, шляхом участі у навчальній та літературній діяльності, вдосконалювати музичну культуру, свої досягнення, стимулювати мотивацію до навчання та розвивати інтелектуальні здібності.

Ван Дунвей вважає, що «національна культура КНР є глибокою, багатою за змістом і має довгу історію. Однак, ствердження національної культури має йти поряд з засвоєнням досягнень всіх людських цивілізацій, а симфонічна музика є важливим духовним досягненням європейської культури» [27, С. 21].

Необхідно зауважити, що в країнах Західної Європи, США існує певне розуміння музики, і люди йдуть у концертний зал, щоб насолодитися симфонічним концертом. В той же час, у Китаї, популярність симфонічної музики значно відстає від розвинених країн, а рівень виконавської майстерності оркестрантів далекий від міжнародного рівня. Отже, в КНР існує низка проблем, пов'язаних з тим, щоб навчити як найбільше китайців розуміти, виховувати естетичне сприйняття симфонічної музики, сприяти розвитку і популяризації симфонічної музики.

По-третє, розуміння симфонічної музики необхідно для підвищення якості освіти. Освітня політика партії КНР полягає у підготовці будівельників соціалізму, які мають бути морально, інтелектуально і естетично розвиненими. Моральна, інтелектуальна та художня творчість - це органічне ціле, яке поєднує всебічний розвиток людини, вони пов'язані між собою та мають індивідуальні та спільні риси. Що стосується статусу і функції симфонічної музики у навчанні, то вважається, що вона збагачує духовний естетичний світ людини. Також, викладання симфонічної музики є важливим питанням для підвищення якості освіти студентів. Щоб всебічно розвиватися й адаптуватися до вимог XXI-го століття, молодому поколінню китайців, на думку науковців, необхідною стає симфонічна музична освіта, яка є важливою частиною якісної освіти.

По-четверте, впровадження симфонічної музичної освіти є потребою нинішньої епохи, оскільки ХХІ століття - це епоха високого розвитку і прогресу науки і техніки. У справі побудови соціалізму в КНР студенти коледжів є основною і головною силою. Впровадження симфонічної музики не тільки здатне культивувати у студентів багату уяву, виразність і творчість, але й розвивати їхні здібності. Велика кількість наукових досягнень були натхненні музикою, завдяки розумінню симфонічної музики, розумінню сутності мистецтва, переживання істинного сенсу життя, збагачення естетичного сприйняття світу.

По-п'яте, впровадження симфонічної музичної освіти є потребою сучасних міжнародних відносин, оскільки мистецтво - це мова світу й інструмент для спілкування між народами, незалежно від того, яка епоха симфонічної музики зосереджена у внутрішньому світі митця. Музика є важливим засобом комунікації, вона сприяє не тільки збагаченню особистості, а й обмінам і співпраці один з одним для зміцнення дружби [27, С. 66].

Висновки

Отже, можна зазначити, що музично-естетичний розвиток студентської молоді є проблемою, яка цікавить як українських, так і китайських науковців. Ці питання вирішуються і на державному рівні. Кожна країна має свій шлях у розбудові музично естетичного виховання. В Україні закладено потужне підґрунтя музично-естетичного виховання, але під час епідемії Covid-19 та жорстокої війни ці питання не можуть повноцінно вирішуватися. У КНР існує низка проблем, пов'язаних із організацією симфонічних оркестрів в університетах, залученням до виконавства симфонічних творів студентів коледжів та університетів. Прийняті на державному рівні документи і дослідження науковців виокремлюють у цьому процесі окремі напрями, які підлягають удосконаленню та розвитку і китайське суспільство спрямовується до їх вирішення.

Література

1. Педагогічний словник / за ред. М.Д. Ярмаченка. Київ: Пед. думка, 2001, 514 с.

2. Сухомлинский В. А. Как воспитать настоящего человека. Киев: Рад. школа, 1975. 243 с.

3. Сухомлинський В. Вибрані твори: в 5-ти т. Київ: Рад. школа. Т. 2: Сто порад учителеві. 1976. 670 с.

4. Гаснюк В.В. Змістово-структурна характеристика музично-естетичного виховання молодших школярів у полікультурному середовищі. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2013. № 5. С. 117--127. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/pednauk--2013--5Ў№5.pdf.

5. Брнлина В.Л. Формирование зстетического идеала в процессе вокальной работы с подростками: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Киев, 1985. 20 с.

6. Ковальський Р.І. Формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до організаційно-педагогічної роботи в учнівському інструментальному колективі. Дис.…канд. пед. наук: 13.00.04. Київ, 2017. 206 с.

7. Олексюк О.М. Музична педагогіка: навч. посіб. Київ: КНУКіМ, 2006. 188 с.

8. Черкасов В.Ф Теорія і методика музичної освіти: навч. посіб. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2014. 472 с.

9. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання: навч-метод. посіб. Київ: ІЗМН, 1997. 248 с.

10. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва (теорія і методика викладання мистецьких дисциплін). Київ: Освіта України, 2008. 274 с.

11. Рудницька О.П. Музика і культура особистості: проблеми сучасної педагогічної освіти: навч. посібник. Київ: І3МН, 1998. 248 с.

12. Шевченко Г.П., Пастухова Ю. Художньо-естетичне виховання студентської молоді. Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. 180 с.

13. Академічний тлумачний словник української мови. В 11 тт. Т. 2, 1971. С. 489.

14. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. Директор школи. 2005. № 4 (340). С. 2-8.

15. Зязюн І.А. Естетичний досвід особи. Формування і сфера вияву. Київ: Вища школа, 1970. 172 с.

16. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посіб. для студ. вищих пед. закл. освіти. Київ: Академія, 2000. 544 с.

17. Практикум з педагогіки: навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / заг. ред. О.А. Дубасенюк, А.В. Іванченко; Житомирський держ. педагогічний ун-т ім. Івана Франка. Вид. 2-ге, допов. і перероб. Житомир, 2002. 483 с.

18. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: підручник. Київ: Знання-Прес, 2003. 418 с.

19. Юцевич Ю.Є. Музика: словник-довідник. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2003. 352 с.

20. Elliott D. Music matters. New York: Oxford University Press, 1995. 400 p.

21. Padalka H.M. Pedahohika mystetstva (teoriia i metodyka vykladannia mystetskykh dystsyplin) [Art pedagogy (theory and methods of teaching art disciplines)]. Kyiv: Osvita Ukrainy, 2008. 274 s. (in Ukrainian).

22. Rudnytska O.P. Muzyka i kultura osobystosti: problemy suchasnoi pedahohichnoi osvity [Music and Personal Culture: Problems of Modern Teacher Education]: navch. posibnyk. Kyiv: I3MN, 1998. 248 s. (in Ukrainian).

23. Shevchenko H.P., Pastukhova Yu. Khudozhno-estetychne vykhovannia studentskoi molodi [Artistic and aesthetic education of students]. Luhansk: Vyd-vo SNU im. V. Dalia, 2010. 180 s. (in Ukrainian).

24. Akademichnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [Academic explanatory dictionary of the Ukrainian language]. V 11 tt. T. 2, 1971. S. 489. (in Ukrainian).

25. Kontseptsiia khudozhno-estetychnoho vykhovannia uchniv u zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladakh. Dyrektor shkoly [The concept of artistic and aesthetic education of students in secondary schools. School principal]. 2005. № 4 (340). S. 2-8. (in Ukrainian).

26. Ziaziun I.A. Estetychnyi dosvid osoby. Formuvannia i sfera vyiavu [Aesthetic experience of a person. Formation and scope of manifestation]. Kyiv: Vyshcha shkola, 1970. 172 s. (in Ukrainian).

27. Fitsula M.M. Pedahohika [Pedagogy]: navch. posib. dlia stud. vyshchykh ped. zakl. osvity. Kyiv: Akademiia, 2000. 544 s. (in Ukrainian).

28. Praktykum z pedahohiky [Workshop on pedagogy]: navch. posibnyk dlia stud. vyshchykh navch. zakl. / zah. red. O.A. Dubaseniuk, A.V. Ivanchenko; Zhytomyrskyi derzh. pedahohichnyi un-t im. Ivana Franka. Vyd. 2-he, dopov. i pererob. Zhytomyr, 2002. 483 s. (in Ukrainian).

29. Kuzminskyi A.I., Omelianenko V.L. Pedahohika [Pedagogy]: pidruchnyk. Kyiv: Znannia-Pres, 2003. 418 s. (in Ukrainian).

30. Iutsevych Yu.Ye. Muzyka: slovnyk-dovidnyk [Music: a dictionary reference]. Ternopil: Navchalna knyha - Bohdan, 2003. 352 s. (in Ukrainian).

31. Elliott D. Music matters. New York: Oxford University Press, 1995. 400 p.(in English).

32. Alperson P. What should one expect from a philosophy of music education? / P. Alperson. Journal of Aesthetic Education. 1997. № 3 (25). Р. 215-242. (in English).

33. Swanwick K., Taylor D. Purpose in Music Education. The Symbolic Order. London. 1989. 216 p. (in English).

34. Tracy M. Aesthetic Education and the Jazz Ensemble. Jazz Research Papers, 1989. 8 p (in English).

35. Plummeridge C. Aesthetic education and the practice of music teaching. British Journal of Music Education. 1999. № 2 (16). Р. 115-122. (in English).

36. Hordeichuk Ya.A. Muzychno-estetychne vykhovannia uchniv molodshykh klasiv na prykladakh dytiachoi muzyky ukrainskykh kompozytoriv. [Musical and aesthetic education of primary school students on the examples of children's music by Ukrainian composers] Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohichni nauky [Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences]. 2015. Vyp. 125. S. 304-307. URL: http:"nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP--2015Ў№25--74.

37. Ѕ»ПмАЦОД»ЇФЪґуС§ЙъЛШЦКЅМУэЦРµДЧчУГХЕНы.М«Ф­ґуѧѧ±ЁЈ¬2014,(1):21-22. (in Chinese).

38. ‰¤¶«НюЅ»ПмТфАЦУлґуС§ЙъЛШЦКЅМУэМмЅтТфАЦС§ФєС§±Ё2009”N‘ж4Љъ.(in Cheese).

Размещено на Allbest.ru