Інноваційні підходи до проведення уроків "Я досліджую світ" в початковій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мукачівський державний університет

ІНОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ» В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Лалак Наталія Володимирівна кандидат педагогічних наук,

доцент, доцент кафедри теорії та методики початкової освіти

Фенчак Любов Михайлівна кандидат педагогічних наук,

доцент, доцент кафедри теорії та методики початкової освіти

Анотація

інтегрований урок початковий школа

Стаття присвячена проблемі моделювання уроків інтегрованого курсу «Я досліджую світ» в сучасній початковій школі. Авторами закцентовано увагу, що процес формування ключових та предметних компетентностей молодших школярів потребує наразі системного та інноваційного підходів. Під час створення вчителем моделі сучасного уроку, головну увагу необхідно зосереджувати на співвідношенні змісту, прийомів, засобів, форм і методів організації суб'єкт-суб'єктної взаємодії для досягнення програмних результатів навчання здобувачів початкової освіти. Зазначено, що використання індивідуальної та групової роботи, лепбуків, ментальних карт, інноваційних технологій навчання на уроках «Я досліджую світ» дає можливість учням стати дослідниками, пошукачами, вмотивованими активними суб'єктами освітнього процесу. Щоб знайти індивідуальний підхід до дітей молодшого шкільного віку, розкрити їх потенційні можливості, зробити урок незвичним, динамічним та продуктивним, вчителю початкових класів необхідно вміло поєднувати традиційні та інноваційні методи навчання, прийоми та інструменти, які формують у школярів критичне та креативне мислення, громадянську позицію, соціальну і здоров'язбережувальну компетентність. Авторами проілюстровано використання окремих інтерактивних методів навчання на уроках громадянської та історичної і соціальної та здоров'язбережувальної освітніх галузей. Зокрема, це: інтерактивний метод «Аналіз історій і ситуацій», інтерактивна вправа «Повітряна кулька», «Навчаючи - вчуся», вправа-демонстрація «Вплив слова на людину» тощо. Авторами зазначено, що сучасні методи навчання молодших школярів спрямовані на розвиток уваги, пам'яті, творчої уяви, на вироблення вміння порівнювати, виділяти характерні властивості предметів, узагальнювати їх за певною ознакою, отримувати задоволення від знайденого рішення. Коли діти самі діють з об'єктами, вони краще пізнають навколишній світ, тому пріоритет у роботі з ними варто віддавати практичним методам навчання. Ефективною на уроці «Я досліджую світ» є робота з ментальними (інтелект) картами та лепбуками.

Ключові слова: урок, інтегрований курс «Я досліджую світ», здобувачі початкової освіти, громадянська та історична і соціальна та здоров'язбережувальна освітні галузі, інтерактивні методи навчання, лепбук, ментальна карта.

Annotation

Lalak Nataliia Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, AssociateProfessor,Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Primary Educatio, Mukachevo State University

Fenchak Liubov Mykhaylivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor,Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Primary Educatio, Mukachevo State University

THE INNOVATIVE APPROACHES TO CONDUCTING LESSONS «I EXPLORE THE WORLD» IN PRIMARY SCHOOL

The article has been devoted to the problem of modeling the lessons of the integrated course «I Explore the World» in a modern primary school. The authors of the article have emphasized that the process of forming key and subject competencies of primary school students requires a systematic and innovative approach. When a teacher creates a model of a modern lesson, the main attention should be focused on the ratio of content, techniques, means, forms and methods of organizing subject-subject interaction to achieve programmatic learning outcomes for primary education students. It has been noted that the use of individual and group work, lapbooks, mental maps, innovative teaching technologies in the «I Explore the World» lessons enables students to become researchers, seekers, motivated active subjects of the educational process. In order to find an individual approach to primary school children, to reveal their potential, to make the lesson unusual, dynamic and productive, primary school teachers need to skillfully combine traditional and innovative teaching methods, techniques and tools that develop critical and creative thinking, civic position, social and health competence in students. The authors have illustrated the usage of certain interactive teaching methods in the lessons of civic and historical, social and health education. In particular, these are: the interactive method «Analysis of Stories and Situations», the interactive exercise «Balloon», «Teaching - Learning», the exercise-demonstration «The Impact of Words on a Person», etc. The authors have noted that modern methods of teaching junior schoolchildren are aimed at developing attention, memory, creative imagination, developing the ability to compare, highlight the characteristic properties of objects, generalize them by a certain feature, and enjoy the solution found. When children work with objects themselves, they get to know the world around them better, so practical teaching methods should be given priority in working with them. Effective in the lesson «I Explore the World» is work with mental (intelligence) maps and lapbooks.

Keywords: lesson, integrated course «I Explore the World», primary school students, civic and historical and social and health education, interactive teaching methods, laptop, mental map.

Постановка проблеми

У контексті сучасних освітніх реформ основна увага науковців та педагогів-практиків закцентована на проблемі організації розвивального освітнього середовища в закладі загальної середньої освіти, моделюванні траєкторії розвитку особистості молодшого школяра, його активній пізнавальній діяльності на уроці, на особливостях формування ключових та предметних компетентностей. Одним із важливих завдань Концепції НУШ є запровадження інтегрованого навчання здобувачів початкової освіти на засадах компетентнісного підходу [9].

У початковій школі це завдання реалізується і через призму інтегрованого курсу «Я досліджую світ», який передбачає повну або часткову інтеграцію освітніх галузей. Зокрема: соціальної і здоров'язбережувальної; природничої; громадянської та історичної; технологічної; інформатичної (починаючи з 2-го класу); мовнолітературної (частково); математичної (частково). Інтегрований курс спрямовано на формування ключових і предметних компетентностей молодших школярів. Успішна реалізація ідеї інтегрованого компетентнісного навчання залежить від багатьох чинників: якісного навчально-методичного забезпечення, професіоналізму вчителя, створення безпечного освітнього середовища, використання інноваційних підходів до проведення уроку «Я досліджую світ» тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У наукових колах ведеться полеміка щодо важливості та змістового наповнення уроку як домінуючої форми організації освітнього процесу в навчальному закладі. Цінними для нашого дослідження є наукові доробки зарубіжних та вітчизняних учених щодо модернізації уроку у сучасній початковій школі (Н. Бібік, Л. Варзацька, М. Вашуленко, І. Веремійчик, М.Захарійчук, О. Комар, Л. Кочина, Г. Лишенко, С. Логачевська, В. Науменко, O. Савченко, О. Саган, В. Тименко, О. Хорошовська та ін.) [7; 14].

Українська вчена О. Савченко вивчала питання удосконалення уроку з позиції розвитку пізнавальної самостійності молодших школярів. Найбільш ефективними засобами організації такої діяльності нею було обґрунтовано систему пізнавальних задач, евристичну бесіду, самостійну роботу на етапі ознайомлення з новим матеріалом, творчі завдання на розвиток уяви дітей [11].

Поділяємо думку Н. Бібік [1], що структура уроку інтегрованого курсу «Я досліджую світ» має вирізнятися динамічністю, гнучкістю, наявністю можливості швидкого реагування вчителя в різних навчальних ситуаціях. Моделювання таких занять передбачає нетрафаретне співвідношення фронтальної, групової та індивідуальної форми роботи, завдяки чому здобувачі початкової освіти засвоюють навчальний матеріал у динаміці від раніше вивченого до нового. На думку вченої, під час проєктування уроку учителям початкової школи слід планувати практичну та дослідницьку діяльність молодших школярів шляхом спостережень, дбати про набуття ними чуттєвого досвіду тощо. Крім того, необхідно створювати умови для усвідомлення учнями взаємозв'язків і залежностей за допомогою діалогічної взаємодії, ігрових ситуацій, створення проєктів. У структурі уроку, як вважає Н. Бібік, кожен етап має свої виразні ознаки, які, водночас, потрібно спрямовувати на спільний результат - формування ключових та предметних компетентностей [1].

Мета статті - на основі аналізу Типових програм (О. Савченко та P. Шияна) визначити особливості уроків громадянської та історичної й соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі, схарактеризувати інноваційні підходи до проведення уроків «Я досліджую світ» в початковій школі.

Виклад основного матеріалу

Зміст курсу «Я досліджую світ» побудований на основі інтегрованого поєднання елементів знань щодо збереження і захисту життя та зміцнення здоров'я людини за концентричним принципом: у різні роки навчання в межах циклу повторюється вивчення окремих тем щодо збереження здоров'я з розширенням та поглибленням їхнього змісту. Зміст тем також укладено відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти із дотриманням принципу системності й наступності.

Метою освітньої програми Р. Шияна на уроках «Я досліджую світ» громадянської та історичної освітньої галузі є створення умов для формування у здобувачів початкової освіти власної ідентичності та готовності до змін через усвідомлення своїх прав і свобод, осмислення зв'язків між історією і сьогоденням; плекання активної громадянської позиції на засадах демократії, поваги до прав людини, набуття досвіду співіснування на принципах гуманізму. «Я досліджую світ» за програмою Р. Шияна розділено на такі змістові лінії: «Я - Людина», «Я серед людей», «Моя культурна спадщина», «Моя шкільна і місцева громади», «Ми - громадяни України. Ми - європейці» [13].

У відповідності до цієї Типової освітньої програми метою соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі є становлення самостійності здобувача освіти, його соціальної активності через формування здорового способу життя, здатності до співпраці в різних середовищах для безпеки, добробуту та сталого розвитку. Дана освітня програма також ґрунтується на компетентнісному підході та застосуванні активних методів щодо формування у молодших школярів здоров'язберігаючих компетенцій через досвід практичної діяльності. У Типовій освітній програмі зміст соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі структуровано за трьома змістовими лініями: «Безпека», «Здоров'я», «Добробут» [13].

Метою освітньої програми О. Савченко на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» є особистісний розвиток дітей молодшого шкільного віку на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу, суспільство, здоровий спосіб життя, ціннісні орієнтації в різних сферах соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність школярів розв'язувати практичні задачі. Постійний наголос ставиться на здоров'язберігаючих технологіях навчання та формуванні безпечної поведінки здобувачів початкової освіти. У процесі формуванні здоров'язберігаючої компетентності у молодших школярів, для вчителя початкових класів важливим є також розуміння сутності і методики удосконалення здоров'язберігаючих навичок, як ключових складових цього виду компетентності та забезпечення ефективної педагогічної взаємодії суб'єктів освітнього процесу. Внутрішньопредметні та міжпредметні інтеграційні зв'язки курсу - найважливіша ідея розділу «Здоров'я людини», яка сприяє всебічному формуванні у молодших школярів розуміння взаємозв'язку і взаємовпливу організму і середовища, ідею цілісності організму [13].

Під час створення вчителем моделі сучасного уроку, головну увагу необхідно зосереджувати на співвідношенні змісту, прийомів, засобів, форм і методів організації суб'єкт-суб'єктної взаємодії для досягнення програмних результатів навчання здобувачів початкової освіти, формування їх ключових і предметних компетентностей. Для того, щоб побудувати сучасний урок, слід врахувати класичний підхід, традиції педагогіки, вплив технологізації освіти та компетентнісного підходу.

Як зазначає Н. Бібік: «послідовне мотивування кожного етапу уроку - необхідний засіб активізації дітей, збудження інтересу до навчальної діяльності. Адже чим молодший школяр, тим частіше виникає потреба в підкріпленні мети діяльності, активізації внутрішніх сил дитини в переборенні пізнавальних труднощів. Для вчителя ця вимога означає пошук опорних мотивів для конкретних учнів, питань і проблем, завдяки яким може формуватися у кожному випадку власний смисл виучуваного» [1, с. 9].

Виховання громадянської добродіяльності молодших школярів починається з перших днів навчання у ЗЗСО. Починаючи з першого класу на уроках «Я досліджую світ» вивчається історія рідного міста, краю, країни. Діти знайомляться з державними символами України, дізнаються, що вони означають, звідки з'явилися. На уроках громадянської та історичної освітньої галузі акцентується увага на тому, що діти молодшого шкільного віку повинні знати описувати відомі історичні події, розповідати про громадянську позицію видатних людей, розмірковувати про роль законів, пояснювати, чому Конституція - найважливіший документ держави. Здобувачі освіти також орієнтуються в місцевості, де проживають, укладають маршрути прогулянок у межах свого населеного пункту та його околиць, описують віртуальні подорожі до об'єктів культурної спадщини, довідуються з легенд чи розповідей старших про походження назв, досліджують соціально значимі вчинки для спільноти; виробляють спільно з однокласниками доброчесні правила поведінки, обговорюють проблеми класу, бажані зміни на рівні класу та ЗЗСО, беруть участь у вирішенні проблеми територіальної громади, долучаються до волонтерства.

Як показує практика, формування маленьких громадян України значною мірою залежить від учителя, чия творча педагогічна діяльність стає міцним засобом формування і всебічного розвитку особистості кожного здобувача освіти. На сучасному етапі розвиток початкової освіти спрямовується на реалізацію ідей Концепції НУШ, згідно з якою вчитель виступає фасилітатором, модератором, дизайнером оптимальних умов освітнього середовища, що мають забезпечити траєкторію розвитку особистості молодшого школяра [9]. Для цього передбачено декілька сучасних дієвих інструментів, які варто реалізовувати під час моделювання уроку «Я досліджую світ». Зокрема, це: інтеграція змісту, що базується на знаннях та навичках з кількох освітніх галузей; організація максимально природної для молодших школярів ігрової освітньої діяльності, яка водночас має забезпечувати формування ключових і предметних компетентностей; сучасна мотивація на виконання здобувачами освіти кожного виду роботи у вигляді не абстрактних словесних установок, а власного прикладу, практико зорієнтованих завдань, обов'язковою умовою яких є близький дитині життєвий контекст; робота зі стратегіями розвитку критичного мислення молодших школярів [3].

Для реалізації вищезазначених напрямів організації освітнього процесу у початковій школі використовують інтерактивні технології як інноваційну складову сучасної дидактики. Проілюструємо деякі інтерактивні вправи на уроках вищезазначеного інтегрованого курсу.

Як показує практика, при вивченні теми «Як можна вирішувати конфлікти?» (3 клас, автор підручника І. Грущинська), можна використати інтерактивну вправу «Повітряна кулька». Вчитель проводить дослід із повітряною кулькою і пропонує уявити дітям, що кулька - це їх тіло, а повітря всередині неї - це їх гнів. Надуває кульку й відпускає її, а учні слідкують, що з нею відбувається. Кулька летить з одного боку в інший, вона абсолютно не керована. Вчитель звертає увагу школярів, що так буває і з людиною, коли вона сердиться, не контролює себе, а тому може образити кого-небудь або навіть ударити [3;7]. Тоді пропонується дітям надути кульку і спробувати випустити з неї повітря маленькими порціями. Обговорення ситуації:

- Що відбувається з кулькою? (Вона потихеньку здувається/

- Що відбувається з повітрям усередині неї? (Повітря поволі виходить).

Вчитель звертає увагу здобувачів початкової освіти, що кулькою можна керувати й поволі випускати з неї повітря, важливо навчитися потроху випускати свій гнів, свою злість назовні, не кривдячи тих, хто перебуває поряд.

- Як можна контролювати свій гнів? (Заспокоїтись, зробити паузу, розслабитись).

Діти молодшого шкільного віку приходять до висновку, що при спілкуванні з іншими людьми необхідно керувати таким правилом: «Стався до іншого так, як ти хотів би, щоб ставилися до тебе». Вчитель акцентує, що ми живемо в одному колективі і повинні з розумінням ставитись одне до одного, вчитися поважати одне одного, підтримувати і допомагати тощо.

Також при вивченні тем змістової лінії «Людина», «Людина серед людей» варто використати вправу-демонстрацію «Вплив слова на людину». Для демонстрації вчителю потрібні склянка з чистою водою, сіль, перець, грудка землі. Педагог пропонує дітям взяти склянку води і уявити, що це людська душа - чиста, прозора, здатна вбирати в себе все і хороше, і погане. Сіль - грубі, солоні слова; перець - пекучі, образливі слова; грудка землі - неуважність, байдужість, ігнорування. Коли все це змішати - отримаємо стан людини. Скільки пройде часу, доки все осяде, забудеться, а варто лише легенько збовтати - і все підніметься на поверхню. Обговорення ситуації:

- Які почуття у вас виникли під час цієї вправи-демонстрації?

Діти приходять до висновку, що коли ми з кимось сваримося і кажемо щось неприємне, ми залишаємо в душі людини ось такі сліди. І не має значення, скільки разів ми потім попросимо пробачення. Словесні рани заподіють такий самий біль як і фізичні. Тому свою терпимість розуміння ми можемо виявляти по-різному: спокійно, витримано, доброзичливо, тобто толерантно.

Про цінність родини та сім'ї діти дізнаються глибше і на уроках «Я досліджую світ», на яких вчитель використовує різноманітні форми та види роботи. До прикладу, створення родинного дерева, інсценування різних побутових ситуацій, створення проєктів «Моя сім'я», «Без сім'ї немає щастя на землі», виставка малюнків «Я і моя родина», «Мама, матінка, матуся», «Родинне свято», «Ми на відпочинку» тощо. Разом з цим важливо залучати батьків та інших членів родини до спільної роботи. Так, можна запропонувати провести тематичні уроки «Професії моїх батьків», «Найрідніша бабуся», «Я і мій молодший брат/сестра» [3;7; 14].

Як зазначають педагоги-практики зміст і методи навчання молодших школярів спрямовані на розвиток уваги, пам'яті, творчої уяви, на вироблення вміння порівнювати, виділяти характерні властивості предметів, узагальнювати їх за певною ознакою, отримувати задоволення від знайденого рішення. Коли діти самі діють з об'єктами, вони краще пізнають навколишній світ, тому пріоритет у роботі з молодшими школярами слід віддавати практичним методам навчання. У зв'язку з цим перед педагогами стоїть завдання пошуку нових, нестандартних форм взаємодії з дітьми. Одні з них - ментальні (інтелект) карти та лепбуки. Адже в такий спосіб можна опановувати нові знання, у яскравих формах творчо структуруючи нову інформацію. Ментальна карта (міпб maps) - блок-схема, що наочно демонструє головну думку (завдання), ключові елементи та взаємозв'язки між ними. Це відмінний інструмент для впорядкування та запам'ятовування великих об'ємів інформації та генерації ідей [7]. На уроках «Я досліджую світ» вчителю варто використати ментальну карту до теми «Символи України»: державні символи (герб, гімн, прапор), символирослини (калина, верба, соняшник, мальви, чорнобривці тощо).

Лепбук у дослівному перекладі з англійської - наколінна книга. Сучасний лепбук багатофункціональна папка-складанка, що містить безліч наклеєних картинок, стандартних кишеньок, вкладок, об'ємних аплікацій, дверцят і віконець, що відкриваються, та інших видів різноманітного дидактичного матеріалу за темою лепбука. Це саморобна інтерактивна папка чи зошит, в які збираються і яскраво оформлюються різноманітні пізнавальні матеріали на різноманітну тематику. Фактично лепбук - це яскраво оформлений і чітко структурований тематичний посібник, що відповідає віковим особливостям добувачам освіти. На уроках «Я досліджую світ» доцільно використати роботу з лепбуком при вивченні наступних тем: «Мій розпорядок дня», «Моя адреса», «Мій улюблений вид спорту», «Моя країна - Україна», «Як здоров'я зберегти», «Наша планета», «Ми - українці, ми - європейці» тощо.

Лепбук може бути як підсумковий результат спільної тематичної роботи вчителя із здобувачами початкової освіти. Він дає змогу молодшим школярам швидко та ефективно засвоїти нову інформацію, систематизувати, узагальнити й закріпити вивчений матеріал у пізнавально-ігровій формі. Лепбук у початковій школі дуже ефективно допомагає вчителям виконувати важливу роботу - навчати школярів вчитися [3;14].

Щоб знайти індивідуальний підхід до здобувачів початкової освіти, розкрити їх потенційні можливості, зробити урок незвичним, динамічним та продуктивним, вчителю початкових класів необхідно вміло поєднувати традиційні та інноваційні методи навчання, прийоми та інструменти, які б сформували у здобувачів початкової освіти критичне та креативне мислення, інноваційність і оригінальність. Під час організації освітнього процесу дуже важливо вчителю уміло інтегрувати інноваційні підходи щодо формування здоров'язбережувальної компетентності у молодших школярів. Зокрема завдання і вправи, які передбачають рефлексивні дії учнів, тренування поведінкових еталонів, оцінку й вибір оптимального розв'язку з поміж запропонованих.

Реалізувати здоров'язбережувальний зміст інтегрованого курсу можна завдяки введенню елементів здоров'язбереження у зміст інших тем. Наприклад у підручнику «Я досліджую світ (3 клас) (автори Т. Гільберг, С. Тарнавська, Л. Грубіян, Н. Павич) [2]. Елементи інформації про особливості здорового способу життя введено у зміст інших тем («Чому людині потрібен особистий простір», «Які бувають явища природи», «Яка роль повітря у природі», «Що таке сімейний добробут», «Що впливає на наш вибір» тощо), це дає можливість ширше розкрити відповідну проблему з позиції інтеграції різних освітніх галузей [3].

На уроках соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі вчитель початкових класів може використати такий інтерактивний метод як аналіз історій і ситуацій. Змістове наповнення цього методу являє собою детальний розбір реальної або вигаданої історії, в якій описано, що сталося в житті конкретної людини, групи людей, родини, школи чи окремого здобувача освіти. Вчитель акцентує увагу дітей, що отримані знання в результаті вирішення даної ситуації допоможуть їм ознайомитись з корисними і шкідливими складовими способу життя, з якими вони можуть зіткнутися в соціумі [14].

Під час використання вищеописаного методу учитель початкових класів спостерігає, задає проблемні питання та за необхідності спрямовує молодших школярів до аналізу поведінки персонажів, вчить їх передбачати, оцінювати наслідки різних варіантів поведінки. Вчитель може запропонувати і незавершену історію. У такому разі здобувачі освіти самі вирішують, якими можуть бути наслідки впливу корисних чи шкідливих чинників на здоров'я і як саме треба діяти, щоб історія завершилася добре. Головна цінність цього методу в тому, що молодші школярі мають змогу експериментувати з «майже реальним життям» і обговорювати різні варіанти поведінки, передбачати, «що з цього вийде». Як зазначають педагоги-практики, основними перевагами цього методу є:

- формування у здобувачів початкової освіти навичок комплексного аналізу життєвих проблем і ситуацій з урахуванням багатьох чинників, що діють одночасно;

- розвиток навичок прийняття зважених рішень;

- реалістичні, значущі для здобувачів початкової освіти ситуації - стимул для формування у них навиків рефлексії, роботи у групах, уміння комунікувати, навчатись висловлювати свою думку, відстоювати її та аргументувати [12].

Під час формування соціальної та здоров'язберігаючої компетентності на уроках «Я досліджую світ» ефективною буде інтерактивна вправа «Навчаючись-вчуся». Ця вправа дає можливість здобувачу початкової освіти взяти участь у навчанні та передачі своїх знань однокласникам під час уроку. Алгоритм її проведення наступний: вчитель називає тему та завдання уроку, роздає картки із завданнями, здобувачі освіти ознайомлюються з інформацією, що міститься на картках (якщо щось не зрозуміло, учень запитує про це та перевіряє в учителя чи правильно він зрозумів інформацію); здобувачі освіти готуються до передавання цієї інформації іншим учням класу у доступній формі; вчитель організовує «Карусель запитань». Діти ставлять запитання один одному, пара парі, група групі. Потім колективно з'ясовують, яке і чиє запитання було найцікавішим, вчитель все узагальнює і резюмує [5].

Вищеописану інтерактивну вправу можна використати на уроках соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі при вивченні багатьох тем. До прикладу: тема «Як ти ростеш і змінюєшся», «Як бути здоровим» (підручник Н. Бібік ЯДС 3 клас: «Як ти ростеш і змінюєшся» с. 90-91, «Як бути здоровим» с. 92-93.). Однак варто пам'ятати, що вибір форм і методів навчання, за допомогою яких педагог може формувати предметні компетентності у здобувачів початкової освіти, включає все розмаїття можливостей його професійної діяльності - урочну та позакласну роботу [1]. І важливим фактором становлення особистості молодшого школяра є включення елементів формування здорового способу життя у зміст освітнього процесу початкової школи у цілому.

Висновки

Аналіз літератури з проблеми дослідження та узагальнення досвіду вчителів-практиків дозволили констатувати, що найбільша пізнавальна активність здобувачів освіти на уроках «Я досліджую світ» спостерігається в ситуаціях безпосереднього їх спілкування, під час практичних дій з предметами, використання життєвого досвіду дітей. Помічено, що стимулами дитячої активності на уроці є: успіх, заохочення, можливість продемонструвати знання, життєвий досвід; мати престижну роль у грі, у спілкуванні; ситуації проведення дослідів, можливість маніпулювати предметами, діяти з ними. Натомість гальмує дитячу активність роль пасивного слухача; повторюваність змісту; одноманітність методичних прийомів: коли не заохочують і не питають; використання недоступної інформації; задачі неадекватної трудності. Одним із найважливіших засобів компетентнісно - орієнтованої реалізації методики з предмета «Я досліджую світ» є інтерактивні вправи, пізнавальні завдання, що передбачають поєднання інтелектуальних зусиль із широким використанням методів чуттєвого пізнання навколишнього світу, забезпечення зв'язку засвоєного матеріалу з життєвим досвідом учнів; практичні вправляння. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у висвітленні теоретичних та практичних аспектів використання ігрових технологій на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

Література

1. Бібік Н. Навчально-методичний комплект з курсу «Я досліджую світ» у вимірах компетентнісно орієнтованого навчання. Проблеми сучасного підручника. Київ. 2019. С.6-22.

2. Гільберг Т., Тарнавська С., Грубіян Л., Павич Н. Я досліджую світ: підручник для 3-го кл.(у 2-х част.):ч.2. Київ: Генеза, 2020. -240с.

3. Гільберг Т. Г. Навчально-методичний посібник. Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу. Київ: Генеза. 2020. -240с.

4. Грицай Ю. О. Використання здоров'язберігаючих технологій в навчальній діяльності школярів: навчальний посібник. Миколаїв: МДУ ім. В. О. Сухомлинського, 2012. 181 с.

5. Комар О. А. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивних технологій: теоретико-методичні аспекти: монографія. Умань: РВЦ «Софія». 2008. 332 с.

6. Лавренова М., Лалак Н., Молнар Т, Фенчак Л. Моделювання уроку в початковій школі: ретроспективний аналіз. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: збірник наукових праць. Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2021. Випуск 2 (27). С. 76-81.

7. Лалак Н. В. Формування громадянської та соціальної компетентностей молодших школярів в умовах сучасного освітнього середовища Компетентнісні індикатори стратегії «Європа 2020»:здобутки і перспективи педагогічної освіти: монографія. Мукачево: Редакційно-видавничий центр МДУ, 2020. С. 242-260.

8. Леусенко Н. І. Формування здоров'язбережувальних компетентностей молодших школярів. Початкове навчання та виховання. 2016. № 7-8. С. 18-22.

9. Нова українська школа: порадник для вчителя за заг. ред. Бібік Н. М. К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. 206 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2017/11/NUSH-poradnyk-dlya-vchytelya.pdf

10. Проценко О.В. Соціальна компетентність молодших школярів як предмет наукових досліджень. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 2014. Вип. 35. С. 451-457.

11. Савченко О. Я. Варіативність організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання у початковій школі: монографія. під наук. ред. К.: Педагогічна думка. 2016. 283 с.

12. Сливка Л. Здоров'язбережувальна педагогіка: [навч.-метод. посіб.]. Івано-Франківськ: видавець Кушнір Г.М., 2016. 200 с.

13. Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти. Початкова освіта. К: ТД «Освіта - центр плюс», 2018. 240 с.

14. Фенчак Л. Формування здоров'язбережувальної компетентності молодших школярів в умовах реформування системи початкової освіти Компетентнісні індикатори стратегії «Європа 2020»: здобутки і перспективи педагогічної освіти: колективна монографія. Мукачево: РВЦ МДУ, 2020. С.280-298.

References

1. Bibik, N. (2019). Navchal'no-metodychnyy komplekt z kursu «YA doslidzhuyu svit» u vymirakh kompetentnisno oriyentovanoho navchannya. Problemy suchasnoho pidruchnyka [Educational and methodological kit from the course "I explore the world" in the dimensions of competence-oriented learning. Problems of the modern textbook]. Kyiv,pp.6-22 [in Ukrainian].

2. Hilberg T., Tarnavska S., Hrubian L., Pavych N. (2020). YA doslidzhuyu svit: pidruchnyk dlya 3-ho kl. [I explore the world: a textbook for the 3rd grade]. Kyiv: Geneza, 240 p.[in Ukrainian].

3. Hilberg, T. G. (2020). Navchal'no-metodychnyy posibnyk. Nova ukrayins'ka shkola: metodyka navchannya intehrovanoho kursu «YA doslidzhuyu svit» u 3-4 klasakh zakladiv zahal'noyi seredn'oyi osvity na zasadakh kompetentnisnoho pidkhodu [Educational and methodological manual. New Ukrainian school: teaching methodology of the integrated course «I explore the world» in 3-4 grades of general secondary education institutions based on the competence approach]. Kyiv: Genesis, 240 p. [in Ukrainian].

4. Hrytsai, Yu. O. (2012).Vykorystannya zdorov''yazberihayuchykh tekhnolohiy v navchal'niy diyal'nosti shkolyariv [The use of health-preserving technologies in the educational activities of schoolchildren]. Mykolaiv, 181 p. [in Ukrainian].

5. Komar, O. A. (2008). Pidhotovka maybutnikh uchyteliv pochatkovoyi shkoly do zastosuvannya interaktyvnykh tekhnolohiy: teoretyko-metodychni aspekty [Preparation of future primary school teachers for the use of interactive technologies]. Uman: RVC «Sofia», 332 p. [in Ukrainian].

6. Lavrenova M., Lalak N., Molnar T, Fenchak L. (2021). Modelyuvannya uroku v pochatkoviy shkoli: retrospektyvnyy analiz. Pedahohichni innovatsiyi: ideyi, realiyi, perspektyvy [Lesson modeling in elementary school: a retrospective analysis. Pedagogical innovations: ideas, realities, perspectives]. Collection of scientific works. Kyiv. Vol. 2 (27), pp. 76-81 [in Ukrainian].

7. Lalak, N. V. (2020). Formuvannya hromadyans'koyi ta sotsial'noyi kompetentnostey molodshykh shkolyariv v umovakh suchasnoho osvitn'oho seredovyshcha Kompetentnisni indykatory stratehiyi «Yevropa 2020»: zdobutky i perspektyvy pedahohichnoyi osvity [Formation of civic and social competences of junior high school students in the conditions of a modern educational environment. Competence indicators of the «Europe 2020» strategy: achievements and prospects of pedagogical education]. Mukachevo, pp. 242-260

8. Leusenko, N. I. (2016). Formuvannya zdorov"yazberezhuval'nykh kompetentnostey molodshykh shkolyariv [Formation of health-saving competencies of younger schoolchildren]. Primary education and upbringing. Vol. 7-8, pp. 18-22 [in Ukrainian].

9. Bibyk N.M. (2017). Nova ukrayins'ka shkola [New Ukrainian school]. K.: Pleiades Publishing House LLC, 206 p. Available at: https://nus.org.ua/wpcontent/uploads/2017/11/NUSH-poradnyk-dlya-vchytelya.pdf

10. Protsenko, O.V. (2014). Sotsial'na kompetentnist' molodshykh shkolyariv yak predmet naukovykh doslidzhen' [Social competence of junior high school students as a subject of scientific research]. Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools. Vol. 35. pp. 451-457 [in Ukrainian].

11. Savchenko, O. Ya. (2016). Variatyvnist' orhanizatsiynykh form kompetentnisno oriyentovanoho navchannya u pochatkoviy shkoli [Variability of organizational forms of competence-oriented education in primary school]. K.: Pedagogical thought, 283 p. [in Ukrainian].

12. Slyvka, L. (2016). Zdorov"yazberezhuval'na pedahohika [Health-saving pedagogy]. Ivano-Frankivsk: publisher G.M. Kushnir, 200 p. [in Ukrainian].

13. Typovi osvitni prohramy dlya zakladiv zahal'noyi seredn'oyi osvity. Pochatkova osvita [Typical educational programs for institutions of general secondary education. Primary education]. (2018). K: TD «Education - center plus», 240 p. [in Ukrainian].

14. Fenchak, L. (2020). Formuvannya zdorov"yazberezhuval'noyi kompetentnosti molodshykh shkolyariv v umovakh reformuvannya systemy pochatkovoyi osvity Kompetentnisni indykatory stratehiyi «Yevropa 2020»: zdobutky i perspektyvy pedahohichnoyi osvity [Formation of health-saving competence of junior high school students in the conditions of reforming the primary education system Competency indicators of the «Europe 2020» strategy: achievements and prospects of pedagogical education]. Mukachevo. pp.280-298 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru