Індивідуалізація професійної підготовки здобувачів вищої освіти засобами технології змішаного навчання в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Шапран Ольга Іллівна доктор педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри загальної педагогіки і педагогіки вищої школи

Шапран Юрій Петрович доктор педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри біології, методології і методики навчання

Анотація

У статті розглянуто сутнісні ознаки поняття «індивідуалізація професійної підготовки» як сучасної стратегії організації освітнього процесу закладів вищої освіти в умовах забезпечення особистісного розвитку кожного студента, його здібностей та обдарувань, готовності до професійної діяльності шляхом застосування певної системи методів, прийомів, засобів, форм і технологій навчання. Визначено особливості індивідуалізації професійної підготовки, що проявляються у цілеспрямованості, власному способі існування, індивідуальному стилі діяльності, самостійності й відносної автономності, єдності самореалізації і самовіддачі, ціннісній орієнтації, що узгоджується із мотиваційним, рефлексивним і діяльнісним складовими досліджуваного поняття. Доведено, що основними напрямками роботи викладачів вищої школи в процесі індивідуалізації професійної підготовки студентів в умовах воєнного стану є: допомога студентам в усвідомленні власних потреб і мети навчання, створення умов для прояву індивідуальності, підтримка у творчому самовиявленні й рефлексивній діяльності; провідними формами і методами роботи викладачів із студентами виступають організаційні й індивідуально-консультативні, котрі сприяють створенню певних умов ефективної самостійної роботи майбутніх фахівців. Виокремлено два основних підходи до індивідуалізації навчання: традиційно-класичний і використання технічних засобів навчання. Детально розглянутий потенціал останнього підходу в аспекті індивідуалізації навчання у вищій школі, котрий набув особливого поширення у процесі воєнного стану в Україні та активного впровадження у практику роботи закладів вищої освіти дистанційного та змішаного навчання. Проаналізовано досвід Університету Григорія Сковороди в Переяславі щодо індивідуалізації професійної підготовки студентів в умовах воєнного стану. Виявлено й охарактеризовано основні напрямки вдосконалення індивідуалізації професійної підготовки здобувачів вищої освіти.

Ключові слова: індивідуалізація навчання, індивідуалізація професійної підготовки, змішане навчання, дистанційне навчання, інформаційно-комунікаційні технології, заклади вищої освіти, умови воєнного стану.

Annotation

Shapran Olga Illivna Doctor of pedagogical sciences, professor, Head of the Department of General Pedagogy and Higher School Pedagogy, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav

Shapran Yurii Petrovych Doctor of pedagogical sciences, professor, Head of the Department of Biology, Methodology and Teaching Methods, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav

INDIVIDUALIZATION OF PROFESSIONAL TRAINING OF HIGHER EDUCATION ACQUISITIONS USING THE MEANS OF MIXED LEARNING TECHNOLOGY IN THE CONDITIONS OF MARITAL STATE

The article examines the essence of the concept of «individualization of professional training» as a modern strategy for organizing of the educational process of higher education institutions to ensure the personal development of each student, their own abilities and talents, readiness for professional activity through the use of a certain system of methods, techniques, means, forms, and learning technologies. The features of the individualization of professional training, which are manifested in purposefulness, one's own way of existence, individual style of activity, independence and relative autonomy, unity of self-realization and selfsacrifice, value orientation, which proves the motivational, reflexive and active nature of this concept, have been determined. It has been proven that the main areas of work of higher school teachers in the process of individualizing the professional training of students in the conditions of martial law are the following - helping students to realize their own needs and learning goals, creating conditions for the manifestation of individuality, support in creative self-expression and reflective activity; the leading forms and methods of teachers' work with students are individual-consultative and organizational to create certain conditions for effective independent work of future specialists. Two main approaches to the individualization of education are distinguished: traditional-classical, with the use of technical means of education. The latest approach to the individualization of higher education, which became especially widespread during the martial law in Ukraine and the introduction of distance and mixed learning into the work practice of higher education institutions has been considered in detail. The experience of Grigory Skovoroda University in Pereyaslav regarding the individualization of professional training of students in the conditions of martial law is analyzed. The main areas of improvement of the individualization of professional training of higher education applicants have been identified and characterized.

Keywords: individualization of education, individualization of professional training, blended learning, distance learning, information and communication technologies, institutions of higher education, martial law conditions.

Постановка проблеми

Введення в Україні воєнного стану позначається на всіх сферах людського життя, особливо на освітній галузі, котра зазнає значних трансформацій. У зв'язку з тією обставиною, що в деяких регіонах України зберігається загроза для життя та здоров'я мирних мешканців, а на більшості території постійно оголошується повітряна тривога, усі заклади вищої освіти (ЗВО) переорієнтовують професійну підготовку на нові (безпечні) форми професійної підготовки студентів і викладачів. Професійна підготовка у вітчизняних університетах загалом здійснюється в очному форматі з використанням сучасних інформаційно-комунікативних технологій дистанційного й змішаного навчання. Тому доцільним є упровадження в освітній процес ЗВО різних сучасних методів і технологій взаємодії здобувачів освіти в аспекті володіння ними навичками організації та проведення онлайнзаходів: комунікацією у телефонному форматі, листування електронною поштою у форумах, чатах, блогах, соціальних мережах тощо. У цей не простий для країни час ЗВО мають стати освітніми осередками, що надають здобувачам вищої освіти не лише якісні знання та практичні вміння, а й безпечні умови для їх життя й здоров'я, психолого-педагогічну підтримку, створюють умови для їх самовдосконалення і саморозвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У сучасній педагогічній науці проблемі індивідуалізації навчання присвячені праці таких науковців як В. Єремєєва [1], М. Малоіван [4], М. Пісоцька [8], В. Різник [10], С. Шумська [14] та ін. Проблема індивідуалізації професійної підготовки здобувачів вищої освіти віднайшла висвітлення у працях А. Колот [2], К. Кузан [3], Н. Прасол [9], О. Шестопалюк [13] та ін. Змішане навчання як сучасна інноваційна освітня технологія розглядається у дослідженнях М. Кухаренко [11], Г. Ткачук [12]; К. Осадчої, В. Осадчого, В. Круглик, І. Наумук [6]; С. Bonk, С. Graham [14] та ін.

Мета статті - з'ясувати сутнісні ознаки поняття «індивідуалізація професійної підготовки» та особливості його застосування у вищій школі; визначити основні напрямки роботи викладачів закладів вищої освіти в процесі індивідуалізації професійної підготовки студентів в умовах воєнного стану; проаналізувати досвід Університету Григорія Сковороди в Переяславі щодо індивідуалізації професійної підготовки студентів в умовах воєнного стану, організації змішаного навчання.

індивідуалізація професійний підготовка воєнний

Виклад основного матеріалу

Основним напрямком змін в організації освітнього процесу вищої школи в умовах воєнного стану є орієнтація на індивідуалізацію навчання. Це поняття з'явилося у вітчизняній педагогічній літературі у 60-і роки ХХ століття, однак досі відсутнє його однозначне тлумачення.

Індивідуалізація навчання за С. Шумською - це модель організації навчального процесу у ЗВО, при якій взаємодія відбувається лише з одним студентом. Індивідуальне навчання, на думку вченої, дозволяє адаптувати зміст, методи і темпи навчальної діяльності студента до його особливостей, вчасно вносити необхідні корективи в діяльність викладача. У практиці індивідуалізації навчання на сьогодні, як зазначає автор, склались різноманітні способи та прийоми роботи (індивідуальні самостійні завдання, домашні роботи, робота за індивідуальним планом, програмоване та дистанційне навчання). [14, с. 7]

Отже, індивідуалізація навчання, як модель освітнього процесу, передбачає роботу з конкретним студентом із урахуванням його особистісних характеристик.

У трактуванні Н. Прасол «індивідуалізація» є одним із провідних принципів педагогічної діяльності: вона полягає в гнучкому використанні педагогами інтегрованої та різноманітної системи засобів, форм, методів та прийомів навчально-виховної роботи, що враховує цілісну картину індивідуального розвитку кожного: це вибір різних форм, методів, засобів і прийомів активізації навчально-пізнавальної діяльності кожного студента. Студенти, які працюють індивідуально, постійно зустрічатимуться із інформацією, яка має безпосереднє відношення до їхньої майбутньої спеціальності, відповідно будуть достатньою мірою вмотивованими і матимуть досить міцний стимул до виконання поставлених завдань. [9, с.155] Отже, процес навчання у вищій школі спрямований на створення умов для забезпечення індивідуального розвитку кожного студента, сприяння успішному навчанню, максимальному розвитку його здібностей та обдарувань та застосування до них певної системи засобів, форм, методів та прийомів навчально-виховної роботи.

В. Єремєєва узагальнює різні підходи до визначення сутності досліджуваного феномена та доводить його тлумачення у психолого-педагогічній літературі як: принципу навчання; підсистеми навчально-виховного процесу; розвитку індивідуально-типових особливостей в оптимально організованому навчально-виховному процесі; особливої форми навчального процесу, котра враховує особливості кожного і є своєрідною самостійною роботою на різному рівні складності; певною організацією освітнього процесу, що відповідає меті діяльності та реальним пізнавальним можливостям здобувачів освіти; стратегією, котра передбачає створення оптимальних умов для виявлення і розвитку здібностей, талантів та інтересів кожного здобувача освіти, сприяння цілеспрямованому формуванню творчого, інтелектуального, професійного потенціалу суспільства; самостійною роботою на різному рівні, що виконується за власним бажанням та за спеціальними завданнями. [1] Відтак, індивідуалізацію ця вчена розглядає у якості особливої загальної форми організації навчання, основою якої є постійне вивчення індивідуальних особливостей здобувачів освіти, їх сильних та слабких сторін, конструювання на цьому підґрунті системи індивідуалізованих завдань для кожного. В. Єремєєва доводить, що індивідуальний підхід як принцип, реалізується певним чином у всіх існуючих освітніх технологіях, тому індивідуалізацію навчання пропонує вважати проникаючою технологією, тобто особливою організацією освітнього процесу, що має ознаки технологічності, а індивідуальні та індивідуалізовані форми роботи - пріоритетними.

М. Пісоцька також підкреслює відсутність у сучасній дидактичній літературі єдиного підходу до трактування поняття «індивідуалізація навчання», зазначаючи, що науковці зосереджуються лише на різних його сутнісних ознаках. Узагальнюючи існуючі визначення, вона стверджує, що індивідуалізація: це процес, що спрямований на розвиток індивідуальності; передбачає відокремлення (виділення) учня (студента) в процесі навчання для урахування притаманних йому індивідуальних особливостей; потребує певної організації цього процесу (системи індивідуалізованих способів та прийомів взаємообумовлених дій вчителя (викладача) та учнів (студентів) на всіх етапах навчальної діяльності). [8, с. 106]

Ґрунтовне ознайомлення із сутнісними ознаками поняття «індивідуалізація навчання» доводить його трактування науковцями як моделі, підсистеми, форми, стратегії освітнього процесу; проникаючої технології; принципу навчання і педагогічної діяльності тощо.

У нашому дослідженні звертаємо особливу увагу на визначення сутності дефініції «індивідуалізація професійної підготовки», що безпосередньо окреслює організацію освітнього процесу вищої школи і його модернізацію в умовах воєнного стану в Україні. Так, К. Кузан поняття «індивідуалізація професійної підготовки» розуміє як динамічний процес, що передбачає таку взаємодію учасників підготовки, яка відповідає індивідуально-освітньому потенціалу студента та сприяє його саморозвитку і самореалізації у професійній діяльності й у житті загалом. Учена зазначає, що на сьогодні процес індивідуалізації професійної підготовки має дещо епізодичний характер, що зумовлено відсутністю індивідуалізованих систем вивчення тих чи інших дисциплін у ЗВО та пропонує звернути увагу на удосконалення системи підготовки студентів у рамках різноманітних програм, що не лише будуть забезпечувати ефективну професійну підготовку, але й сприятимуть залученню їх до реалізації наукових досліджень. [3, с.343] Погоджуємося із К. Кузан, що індивідуалізація професійної підготовки є динамічним процесом, котрий потребує удосконалення і практичного спрямування у вищій школі шляхом залучення студентів до виконання індивідуальних наукових проєктів.

У нашому дослідженні розглядаємо дефініцію «індивідуалізація професійної підготовки» як сучасну стратегію організації освітнього процесу закладів вищої освіти для забезпечення особистісного розвитку кожного студента, власних здібностей та обдарувань, готовності до професійної діяльності шляхом застосування певної системи методів, прийомів, засобів, форм, технологій навчання.

Аналіз моделей професійної підготовки студентів дозволив О. Шестопалюк встановити особливості індивідуалізації професійної підготовки студентів: визначальною характеристикою індивідуалізації є цілеспрямованість; потреба в індивідуальній позиції передбачає власний спосіб існування, котрий трансформується в індивідуальний стиль діяльності; індивідуалізація, що визначається як процес становлення індивідуальності, сприяє набуттю студентом самостійності і відносної автономності, котрі виявляються у здатності до самовизначення і саморегулювання; індивідуалізація здійснюється через освоєння майбутнім фахівцями професійних цінностей; індивідуалізація є єдністю самореалізації і самовіддачі, що спонукають людину до виявлення і розвитку власних можливостей і здібностей й передачі одержаних знань; процес професійної підготовки глибоко індивідуальний: студент свідомо і самостійно робить зовнішнє внутрішнім, своїм. [13] Отже, особливості індивідуалізації професійної підготовки проявляються у цілеспрямованості, власному способі існування, індивідуальному стилі діяльності, самостійності і відносної автономності, єдності самореалізації і самовіддачі, ціннісній орієнтації, що доводить мотиваційний, рефлексивний і діяльнісний характер цього поняття.

Із врахуванням особливостей індивідуалізації професійної підготовки у вищій школі доречним є система впливів викладачів на розвиток індивідуальних здатностей студентів, яку пропонує Н. Прасол, а саме: індивідуально орієнтовану допомогу студентам в усвідомленні їхніх потреб, інтересів та мети навчання; створення умов для вільної реалізації заданих природою здібностей і можливостей студентів; підтримку студентів у творчому самовтіленні; підтримку студентів в рефлексії. [9] Отже, основними напрямками роботи викладачів вищої школи в процесі індивідуалізації професійної підготовки студентів в умовах воєнного стану стають наступні: допомога студентам в усвідомленні власних потреб і мети навчання; створення умов для прояву індивідуальності; підтримка у творчому самовиявленні й рефлексивній діяльності.

Ефективність роботи викладачів ЗВО за означеними напрямками індивідуалізації професійної підготовки студентів забезпечується ступенем реалізації сукупності принципів навчання, які є основою якісного використання усього комплексу педагогічних упливів, спрямованих на перебудову освітніх механізмів вищої школи в умовах воєнного стану. Організація роботи викладацького складу вищої школи повинна здійснюватися із урахуванням наступних принципів: позитивної перспективи та самоактуалізації (співвідноситься із особливостями формування життєвої перспективи студентів на засадах управління їх уявленнями, формування системи привабливих особистісних цілей); ізоморфізму (орієнтує викладачів на організацію у здобувачів освіти психічних процесів самопізнання та самоусвідомлення); гнучкості та варіативності змісту навчання (передбачає формування різнобічного складу навчальних дисциплін і курсів, можливості вільного вибору освітніх компонентів); науково-дослідницької орієнтації змісту освіти (орієнтований на залучення студентів до знань, котрі пов'язані з проведенням актуальних наукових досліджень). Отже, викладацька діяльність щодо індивідуалізації професійної підготовки майбутніх фахівців повинна враховувати вище наведені принципи організації освітньої діяльності.

Погоджуємося із науковою позицією А. Колота, що індивідуалізація навчання у процесі професійної підготовки може забезпечуватися комплексом заходів, серед яких варто закцентувати увагу на такі:

- підвищення вибіркової складової навчального плану;

- упровадження сучасних форм і методів індивідуально-консультативної (контактної) роботи викладача зі студентами;

- підвищення ролі індивідуальної компоненти при організації самостійної роботи студентів;

- упровадження різних педагогічних прийомів та засобів для створення умов, за яких людина, котра навчається, одержує можливість виявити свою індивідуальність. [2, с. 22]

Отже, основними формами роботи викладачів із студентами є індивідуально-консультативні й організаційні, котрі забезпечують створення оптимальних умов ефективної самостійної роботи майбутніх фахівців.

Уплив викладачів на студентів повинен сприяти збільшенню наступних проявів у здобувачів вищої освіти, а саме: зростанню частки самостійної роботи; праві впливати на зміст свого навчання (можливість вибору дисциплін і питань для поглибленого вивчення); праві брати участь у побудові власної освітньої траєкторії; зростанні відповідальності за результати своєї діяльності при реалізації вище вказаних прав. [4, с.50]

Отже, індивідуалізація професійної підготовки в ЗВО є двостороннім процесом взаємо обумовленої діяльності, котрий орієнтований на зворотний зв'язок, викладачів і студентів щодо передачі і накопичення знань, умінь і навичок, розвитку професійних якостей.

В. Різник виокремлює два основних підходи індивідуалізації навчання:

1) традиційно-класичний (взаємодія викладача і студента без використання технічних засобів);

2) використання технічних засобів навчання, коли провідним засобом самостійної роботи студента виступає комп'ютер. [10, c.134] Зупинимося саме на останньому підході щодо індивідуалізації навчання у вищій школі, котрий набув особливого поширення у процесі воєнного стану в Україні.

Не викликає заперечень, що чільне місце в умовах воєнного стану посідає електронне навчання із застосуванням комп'ютерів і телекомунікаційних технологій, спеціального обладнання, програмних і апаратних засобів, систем обробки інформації, котрі дозволяють навчати студентів на відстані за допомогою Інтернет зв'язку з активним використанням електронних підручників і мультимедіа. Сьогодні на допомогу традиційному навчанню у вищій школі прийшли інформаційно-комунікативні технології навчання і такий його різновид як змішане навчання, що поєднує у різному співвідношенні формати навчання в очній і дистанційній формах, у синхронному онлайн (чат, аудіо-, відеоконференції тощо) й асинхронному офлайн режимах (електронна пошта, форум, соціальні мережі тощо).

В умовах військового стану в ЗВО України виникають багато проблем щодо впровадження означених форм навчання у практику роботи. Особливо під час оголошення повітряної тривоги актуальними є питання організації очного навчання студентів в укриттях, наявності там системи інтернет зв'язку, певних комп'ютерних пристроїв тощо. Ці проблеми, зазвичай, вимагають управлінських рішень керівництва ЗВО. Поділимося досвідом удосконалення професійної підготовки в університеті, де працюють автори цієї статті. Так, для забезпечення очного навчання студентів керівництвом Університету Григорія Сковороди в Переяславі було відремонтовано укриття, площею 1020 м²,, яке передбачає одночасне перебування у безпечних умовах 1700 осіб (із розрахунку 0,6 м² на людину). Вказане приміщення забезпечене водопостачанням, обігрівом, обладнане належним чином і має доступ до широкосмугової супутникової системи Starlink, що забезпечує комфортне проведення занять в умовах повітряних тривог й у форматі змішаного навчання.

Отже, процес організації навчання в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі в умовах воєнного стану здійснюється у процесі очного навчання, де максимально використовується подача лекційного матеріалу й проведення аудиторних лабораторних занять. Водночас, проведення семінарських і практичних занять, виконання завдань для творчої й індивідуальної самостійної роботи, консультування із викладачами здійснюється у формі опосередкованого навчання (онлайн режим). Перевірка рівня засвоєння знань, набуття очікуваних результатів навчання, проведення підсумкової атестації відбувається також дистанційно з використанням освітньої платформи Moodle, котра забезпечує інтернет-навчання в цифровому університетському освітньому середовищі. Персоніфікація здобувачів освіти забезпечується використанням індивідуальних логінів і паролів. Таким чином, теоретично-практичне навчання максимально зосереджено в межах закладу вищої освіти (аудиторії, лабораторії), а його результати й самостійна робота переважно здійснюються дистанційно із використанням цифрових технологій дистанційного навчання (освітні платформи Moodle, Microsoft Teams, Zoom, Google Classroom, Prometheus, Ed-Era, і-Learn тощо). Ефективною виявилася робота викладачів і здобувачів освіти в месенджерах Viber, Telegram, WhatsApp із метою забезпечення зворотного зв'язку. В організації наукової роботи студентів для написання бакалаврських і магістерських робіт у вагоме місце відведено оцифрованим науковим джерелам університетської бібліотеки, можливості працювати з ними дистанційно; безкоштовному доступу до реферативних баз даних Scopus та Web of Science, де за ключовим словом можна легко підібрати відповідну літературу з певної проблематики або через RSS сповіщення дізнатися про появу нових статей, що відповідають установленим критеріям пошуку.

Великі можливості в реалізації змішаного навчання має й освітня платформа We.Study, котра впроваджувена в освітній процес Університету Григорія Сковороди в Переяславі та надає можливість навчати не лише вітчизняних, але й іноземних студентів. Вона об'єднує позитивний потенціал інших цифрових платформ і забезпечує створення смарт-університету, діяльність якого піддається максимальній диджиталізації в усіх сферах його буття (навчальної, методичної, виробничої, розпорядчої, виконавчої, контрольної тощо). До того ж означена освітня платформа забезпечує перехід на електронний документообіг усіх структурних підрозділів університету.

Практика такої роботи довела її результативність, але й виявила певні недоліки. Однією із труднощів індивідуалізації професійної підготовки здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану стала відсутність у студентів основ диджитал-етикету (digital etiquette, цифровий етикет). Погоджуємося із науковою позицією С. Мозгової, яка трактує диджитал-етикет як набір правил та норм поведінки в цифровому середовищі, що схвалені в суспільстві. У його основу, як зазначає ця авторка, закладені такі принципи: демонстрація позитивних відносин, субординація, симетрія, дотримання особистих кордонів, зручність та економія ресурсів, традиція, конвенційність та безпека. Окрім дотримання загальних принципів цифрового етикету, важливим, на думку автора, є правильне обрання каналу комунікації як способу зв'язку - платформа дистанційного навчання, електронна пошта, соціальні мережі, месенджери та телефонні дзвінки. Найбільша відстань у диджитал-просторі - це платформа дистанційного навчання та електронна пошта, вони необхідні для формальної комунікації: викладач - здобувач освіти (прикріплення завдань, їх обговорення, виставлення оцінок). Наступний щабель комунікації - соціальні мережі, це швидше робоча сторінка або сторінка закладу освіти, призначена для професійного позиціонування й оперативного інформування про події та заходи. Месенджери (вайбер, телеграм, ватсап тощо) є наступним кроком комунікації, адже прив'язані до особистого номера. Найменша дистанція - телефонний дзвінок, який, однак, не завжди є зручним у зв'язку не лише із шаленими темпами життя сьогодні, а й із відсутністю покриття мережами українських операторів значної частини територій України через дії країни-агресора. [5, с.38-40] Отже, правила цифрового етикету можуть стати надійними помічниками в організації комфортної взаємодії під час дистанційного навчального процесу. Вважаємо, що ознайомлення студентів із правилами цифрового етикету повинно здійснювати у процесі проведення різних бесід, вебінарів, консультацій тощо.

На допомогу вітчизняним ЗВО приходять міжнародні інвестори. Так, на сьогодні досягнуто домовленості з лідерами ринку онлайннавчання - платформами Coursera, Udemy та edX - про надання безкоштовного доступу до широкого спектра курсів для українських студентів. Міжнародний фонд «Відродження» долучився до допомоги університетам в освоєнні цифрового навчання та розвитку освітніх цифрових сервісів, сприяв створенню команди підтримки й промоції дистанційного навчання серед закладів вищої освіти, проведення для них вебінарів. У співпраці з Tech ToTheRescue розробляється вебпортал для збору інформації про можливості використання онлайн-платформ, а також про успішні приклади використання та адаптації контенту українськими університетами в процесі навчання. [7, с. 299]

Наступною проблемою електронного навчання в умовах воєнного стану стає розробка навчально-методичного забезпечення для самостійної роботи студентів у процесі дистанційного і змішаного навчання. Підкреслюємо, що цей напрямок роботи може бути актуалізований шляхом ефективної методичної роботи на кафедрах, основою якого є LMS Moodle, хмарні сервіси Google, сайт кафедри, акаунти кафедри в соціальних мережах Twitter, Instagram і Facebook, VoIP програма Discord та месенджери (Telegram, Facebook Messenger, Skype, Viber). [6, с.189] Важливим також є систематичний контроль якості освіти навчальними підрозділами, навчально-методичними радами університетів тощо. Підкреслюємо про необхідність постійного оновлення робочих навчальних програм викладачів, силабусів для студентів, забезпечення вільного доступу до них здобувачами освіти. Значну роль відіграє й організація та контроль за самостійною роботою студентів, побудова студентом індивідуальної освітньої траєкторії навчання із певним часовим графіком і можливістю вибору конкретних дисциплін для вивчення вибіркової складової, завдань різного рівня складності самостійної роботи, тем наукових досліджень із урахуванням індивідуальних уподобань тощо.

Висновки

Індивідуалізація навчання передбачає роботу зі здобувачем вищої освіти з урахуванням його особистісних характеристик. Індивідуалізація професійної підготовки забезпечує особистісний розвиток кожного студента, його здібностей й обдарування, готовність до професійної діяльності шляхом застосування певної системи методів, прийомів, засобів, форм і технологій навчання. Особливості індивідуалізації професійної підготовки проявляються у цілеспрямованості, власному способі існування, індивідуальному стилі діяльності, самостійності і відносній автономності, єдності самореалізації і самовіддачі, ціннісній орієнтації. Основними напрямками роботи викладачів вищої школи в процесі індивідуалізації професійної підготовки студентів в умовах воєнного стану є: допомога студентам в усвідомленні власних потреб і мети навчання; створення умов для прояву індивідуальності; підтримка у творчому самовиявленні й рефлексивній діяльності. Досвід роботи підтверджує, що в умовах воєнного стану індивідуалізація професійної підготовки забезпечується гармонійним поєднанням офлайн і онлайн навчання із використанням цифрових освітніх платформ Moodle, Microsoft Teams, Zoom, хмарні сервіси Google, Classroom, Prometheus, Ed-Era, Coursera, Udemy та edX, і-Learn, We.Study тощо. Серед труднощів індивідуалізації професійної підготовки здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану є прогалини у студентів щодо володіння ними диджитал-етикетом й проблема розробки педагогічним персоналом сучасного електронного контенту навчально-методичного забезпечення самостійної роботи студентів.

Література

1. Єремєєва В. М. Індивідуалізація як перспективний спосіб створення технологічних систем професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя. Професійна педагогічна освіта: системні дослідження: монографія / за ред. О. А. Дубасенюк. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. С. 210-230.

2. Колот А. М. Фундаменталізація та індивідуалізація навчального процесу як провідні тенденції розвитку освітньої діяльності. Індивідуалізація навчального процесу як провідна складова модернізації вищої економічної освіти: зб. матеріалів наук.-метод конф.31 січня - 2 лютого 2006 р. У 2 т. Т.1. Київ: КЕНУ,2006. 410 c.

3. Кузан К. Модернізація вищої освіти: індивідуалізація та міждисциплінарність. Проблеми підготовки сучасного вчителя 2016. № 14. С.

4. Малоіван М. В. Становлення проблеми індивідуалізації та диференціації навчального процесу. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2016. IV (39). Issue: 79. Р. 47-51.

5. Мозгова С. В. Диджитал-етикет як основа комфортного дистанційного навчання під час воєнного стану. Інноваційні трансформації в сучасній освіті: виклики, реалії, стратегії: зб. матеріалів JV Всеукр. відкр. наук.-практ. онлайнфоруму, Київ, 27 жовт. 2022 р. / за заг. ред. І. М.Савченко, В. В. Ємець. Київ: Національний центр «Мала академія наук України», 2022. С.38-40.

6. Осадча К. П., Осадчий В. В., Круглик В. С., Наумук І. М. (2020). Змішане навчання як форма сучасної підготовки майбутніх фахівців професійної освіти. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. Вип. № 71. Т. 2. С. 38-42. URL: http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2020/71/part_2/37.pdf

7. Освіта України в умовах воєнного стану: Інформаційно-аналітичний збірник. Київ: Інститут освітньої аналітики. 2022. 358 с. https://mon.gov.ua/storage/app/ media/zagalna%20serednya/serpneva-konferencia/2022/Mizhn.serpn.ped.nauk-prakt.konferentsiya/ Inform-analityc.zbirn-Osvita.Ukrayiny.v.umovakh.voyennoho.stanu.22.08.2022.pdf

8. Пісоцька М. Е. Питання індивідуалізації навчання у педагогічних дослідженнях. Збірник наукових праць «Педагогіка та психологія». Харків, 2015. Вип. 49. С. 104-114.

9. Прасол Н.О. Індивідуалізація професійної підготовки майбутніх учителів. Науковий вісник МДУ імені В.О. Сухомлинського. Сер.: Педагогічні науки. 2010. Випуск 1.31. С. 151-157.

10. Різник В. Індивідуалізація навчання майбутніх фахівців економічних спеціальностей у процесі професійної підготовки. Гуманітарний вісник. Сер.: Педагогіка. 2014. № 34. С. 131-137.

11. Теорія та практика змішаного навчання: монографія / В. М. Кухаренко та ін.; за ред. В. М. Кухаренка. Харків: Міськдрук, НТУ «ХПІ», 2016. 284 с.

12. Ткачук Г. В. Теоретичні і методичні засади практично-технічної підготовки майбутніх учителів інформатики в умовах змішаного навчання: дис.... доктора пед. наук: сп. 13.00.02 - Теорія та методика навчання (технічні дисципліни)/ Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2019. 447 с.

13. Шестопалюк О. В. Індивідуалізація професійної підготовки майбутніх учителів. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2013. № 35. URL: https://vspu.net/sit/index.php/sit/article/view/3135/2560

14. Шумська С. Індивідуалізація навчального процесу -- пріоритетний напрямок роботи викладача фізичного виховання в СМГ. Теорія та методика фізичного виховання. 2007. № 6. С. 7-11.

15. Bonk C. J. & Graham C. R. Handbook of blended learning: Global perspectives, local designs. San Francisco, CA: Pfeiffer Publishing, 2006. 571 p.

References

1. Yeremieieva V. M. Indyvidualizatsiia yak perspektyvnyi sposib stvorennia tekhnolohichnykh system profesiino-pedahohichnoi pidhotovky maibutnoho vchytelia [Individualization as a perspective way of creating technological systems of professional and pedagogical training of the future teacher]. Profesiina pedahohichna osvita: systemni doslidzhennia: monohrafiia / za red. O. A. Dubaseniuk. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2015. S. 210-230. [in Ukrainian].

2. Kolot A. M. Fundamentalizatsiia ta indyvidualizatsiia navchalnoho protsesu yak providni tendentsii rozvytku osvitnoi diialnosti. [Fundamentalization and individualization of the educational process as leading trends in the development of educational activity]. Indyvidualizatsiia navchalnoho protsesu yak providna skladova modernizatsii vyshchoi ekonomichnoi osvity: zb. materialiv nauk.-metod konf.31 sichnia - 2 liutoho 2006 r. U 2 t. T.1. Kyiv: KENU,2006. 410 c. [in Ukrainian].

3. Kuzan K. Modernizatsiia vyshchoi osvity: indyvidualizatsiia ta mizhdystsyplinarnist. [Modernization of higher education: individualization and interdisciplinary]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia 2016. № 14. S.

4. Maloivan M. V. Stanovlennia problemy indyvidualizatsii ta dyferentsiatsii navchalnoho protsesu. [Formation of the problem of individualization and differentiation of the educational proces]. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2016. IV (39). Issue: 79. R. 47-51. [in Ukrainian]

5. Mozghova S. V. Dydzhytal-etyket yak osnova komfortnoho dystantsiinoho navchannia pid chas voiennoho stanu. [Digital etiquette as a basis for comfortable distance learning during martial law]. Innovatsiini transformatsii v suchasnii osviti: vyklyky, realii, stratehii: zb. materialiv IV Vseukr. vidkr. nauk.-prakt. onlain-forumu, Kyiv, 27 zhovt. 2022 r. / za zah. red. I. M. Savchenko, V. V. Yemets. Kyiv: Natsionalnyi tsentr «Mala akademiia nauk Ukrainy», 2022. S.38-40. [in Ukrainian].

6. Osadcha K. P., Osadchyi V. V., Kruhlyk V. S., Naumuk I. M. (2020). Zmishane navchannia yak forma suchasnoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv profesiinoi osvity. [ Mixed learning as a form of modern training of future specialists in professional education]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh. 2020. Vyp. № 71. T. 2. S. 38-42. URL: http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2020/71/part_2/37.pdf [in Ukrainian].

7. Osvita Ukrainy v umovakh voiennoho stanu [Education of Ukraine under martial law]: Informatsiino-analitychnyi zbirnyk. Kyiv: Instytut osvitnoi analityky. 2022. 358 s. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/serpneva-konferencia/2022/ Mizhn.serpn.ped.nauk-prakt.konferentsiya/Inform-analityc.zbirn-Osvita.Ukrayiny.v.umovakh. voyennoho.stanu.22.08.2022.pdf [in Ukrainian].

8. Pisotska M. E. Pytannia indyvidualizatsii navchannia u pedahohichnykh doslidzhenniakh.[ The issue of individualization of learning in pedagogical research]. Zbirnyk naukovykh prats «Pedahohika ta psykholohiia». Kharkiv, 2015. Vyp. 49. S. 104-114. [in Ukrainian].

9. Prasol N.O. Indyvidualizatsiia profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv. [Individualization of professional training of future teachers]. Naukovyi visnyk MDU imeni V.O. Sukhomlynskoho. Ser.: Pedahohichni nauky. 2010. Vypusk 1.31. S. 151-157. [in Ukrainian].

10. Riznyk V. Indyvidualizatsiia navchannia maibutnikh fakhivtsiv ekonomichnykh spetsialnostei u protsesi profesiinoi pidhotovky. [Individualization of training of future specialists in economic specialties in the process of professional training]. Humanitarnyi visnyk. Ser.: Pedahohika. 2014. № 34. S. 131-137. [in Ukrainian].

11. Teoriia ta praktyka zmishanoho navchannia [Theory and practice of blended learning]: monohrafiia / V. M. Kukharenko ta in.; za red. V. M. Kukharenka. Kharkiv: Miskdruk, NTU «KhPI», 2016. 284 s. [in Ukrainian].

12. Tkachuk H. V. Teoretychni i metodychni zasady praktychno-tekhnichnoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv informatyky v umovakh zmishanoho navchannia [Theoretical and methodological principles of practical and technical training of future computer science teachers in the conditions of mixed education]: dys.... doktora ped. nauk: sp. 13.00.02 - Teoriia ta metodyka navchannia (tekhnichni dystsypliny)/ Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M.P.Drahomanova, Kyiv, 2019. 447 s. [in Ukrainian].

13. Shestopaliuk O. V. Indyvidualizatsiia profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv [Individualization of professional training of future teachers]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy. 2013. № 35. URL: https://vspu.net/sit/index.php/ sit/article/view/3135/2560 [in Ukrainian].

14. Shumska S. Indyvidualizatsiia navchalnoho protsesu -- priorytetnyi napriamok roboty vykladacha fizychnoho vykhovannia v SMH. [Individualization of the educational process is a priority area of work of a teacher of physical education at SMG]. Teoriia ta metodyka fizychnoho vykhovannia. 2007. № 6. S. 7-11. [in Ukrainian].

15. Bonk C. J. & Graham C. R. (2006). Handbook of blended learning: Global perspectives, local designs. San Francisco, CA: Pfeiffer Publishing, 571 p.

Размещено на Allbest.ru