Організація навчально-краєзнавчих маршрутів, як форма позакласної роботи в школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація навчально-краєзнавчих маршрутів, як форма позакласної роботи в школі

Матвіїв Володимир Павлович к.г.н., доцент кафедри геоекології і фізичної географії, Львівський національний універитет імені Івана Франка

Буряник Олеся Олексіївна, к.г.н., доцентка кафедри геоекології і фізичної географії, Львівський національний універитет імені Івана Франка

Тиханович Євген Євгенович к.г.н., доцент кафедри геоекології і фізичної географії, Львівський національний універитет імені Івана Франка

Рожко Ігор Михайлович к.г.н., доцент кафедри раціонального використання ресурсів і охорони природи, Львівський національний універитет імені Івана Франка

Анотація

В статті проаналізовано поняття краєзнавчі дослідження та організація навчально-краєзнавчих маршрутів, як одна із форм організації позакласної роботи з географії. Проаналізовано наукові доробли, які стосуються вивчення компонентів природи на прикладі прокладання еколого-пізнавальних, ландшафтно-едукаційних та навчально-краєзнавчих маршрутів. Особливу увагу акцентовано на поняття краєзнавчі дослідження, як окремий вид дослідження під час якого надається перевага вивченню історії окремо взятої місцевості та різноманітного кола об'єктів історії міст, сіл, фабрик і заводів, навчальних закладів, наукових установ, суспільно-політичних рухів, родоводів видатних осіб та ін., які об'єднані територіальною спільністю - краєм. Водночас на краєзнавство покладається надзвичайно важливе завдання - дослідження маловідомих сторінок історії України, свого рідного краю, сприяння відродження національної гідності і свідомості українців та формування історичної пам'яті народу, тобто генетичної пам'яті цілих поколінь та кожної людини. Другий важливий аспект, який висвітлений у статті стосується поєднання краєзнавчих та експедиційних досліджень, результатом яких є реальне облаштування і маркування навчально-краєзнавчих маршрутів, які можуть мати різну конфігурацію: кільцеві (початок і кінець маршруту знаходяться в тому самому географічному пункті перебування); лінійні (початок і кінець маршруту знаходяться в різних географічних пунктах перебування); радіальні (радіальні виходи прокладають, як правило, від основного маршруту для огляду цікавих туристсько-екскурсійних об'єктів, що лежать осторонь основного шляху. При цьому частину спорядження можна тимчасово залишити на зберігання в опорному пункті); можливе також поєднання кільцевих і лінійних маршрутів з радіальними (так звані лінійно-радіальні або кільцево-радикальні).

Ключові слова: Позакласна робота, краєзнавчий гурток, принципи та форми позакласної роботи.

Matviyiv Volodymyr Pavlovich PhD, Associate Professor, Department of Geoecology and Physical Geography, Ivan Franko National University of Lviv

Buryanyk Olesia Oleksiivna PhD, Associate Professor, Department of Geoecology and Physical Geography, Ivan Franko National University of Lviv

Tikhanovych Yevhen Yevgenovich PhD, Associate Professor, Department of Geoecology and Physical Geography, Ivan Franko National University of Lviv

Rozhko Ihor Mykhailovych PhD in Geology, Associate Professor of the Department of Rational Use of Resources and Nature Conservation, Ivan Franko National University of Lviv

ORGANIZATION OF EDUCATIONAL AND LOCAL HISTORY ROUTES AS A FORM OF EXTRACURRICULAR ACTIVITIES

AT SCHOOL позакласна робота краєзнавчий гурток

Annotation. The article analyzes the concept of local history research and the organization of educational and local history routes as one of the forms of organizing extracurricular activities in geography. The article analyzes the scientific achievements related to the study of nature components on the example of laying ecological and cognitive, landscape and educational routes. Particular attention is paid to the concept of local history research as a separate type of research that focuses on the study of the history of a particular area and a diverse range of objects of history of cities, villages, factories and plants, educational institutions, scientific institutions, sociopolitical movements, genealogies of prominent people, etc. that are united by a territorial community - the region. At the same time, local history is entrusted with an extremely important task: researching little-known pages of the history of Ukraine and its native land, promoting the revival of national dignity and consciousness of Ukrainians, and forming the historical memory of the people, i.e. the genetic memory of entire generations and each person. The second important aspect highlighted in the article concerns the combination of local history and expeditionary research, which results in the actual arrangement and marking of educational and local history routes, which can have different configurations: circular (the beginning and end of the route are in the same geographical location); linear (the beginning and end of the route are in different geographical locations); radial (radial exits are usually laid from the main route to see interesting tourist and excursion objects, which are located in different places). In this case, part of the equipment can be temporarily left for storage at the support point); it is also possible to combine circular and linear routes with radial ones (the so-called linear-radial or circular-radial).

Key words: extracurricular activities, local history club, principles and forms of extracurricular activities.

Постановка проблеми

Результати творчих пошуків учителів географії допомогли накопичити багатий досвід з позакласної роботи. Вивчення учнями географії поза рамками навчального плану і вимог шкільної програми відрізняється, перш за все, від уроку, як основної форми організації процесу навчання з географії та головного елемента класно-урочної системи. Позакласна робота будується в порівнянні з уроками на іншому географічному матеріалі, проводиться в інших організаційних формах і більшою мірою ґрунтується на самостійності учнів і проводиться у позакласний час. Освітні та виховні завдання позакласної роботи з географії визначаються загальними цілями і завданнями навчання з предмета. Найважливішим завданням позакласної роботи з географії є формування в учнів рис особистості: взаємодопомоги, дружби, вміння працювати в колективі та ін, таким чином значення позакласної роботи зводиться не тільки до розширення кругозору школярів і поглибленню знань з предмета, підготовки їх до майбутньої професійної діяльності, але і відіграє велику роль у становленні таких особистісних якостей, як самостійність, цілеспрямованість, вміння організувати свою діяльність. Одним із видів позакласної діяльності на уроках географії є організація навчально- краєзнавчих маршрутів, вздовж яких учні зможуть спостерігати та вивчати не тільки компоненти природи, а й здобувають навики колективної роботи. Спільна робота, пізнання цінності власної праці і праці своїх товаришів виховує в учнів такі якості, як дисциплінованість, товариство, взаємодопомога. Другим важливим аспектом організації еколого-краєзнавчих маршрутів, як виду позакласної роботи є екологічне виховання учнів, яке потрібно розпочинати із дошкільного віку, підтримувати та розвивати в закладах загальної середньої освіти, в закладах вищої освіти. Недарма, саме екологічному вихованню приділено багато уваги у Національній доктрині розвитку освіти України ХХІ століття [1]. Реалізація поглибленого підходу до вивчення науки через різноманітні форми позакласної роботи, зокрема організацію навчально-пізнавальних маршрутів, дозволить розвинути творчі здібності учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей, виробити стійкий інтерес до поповнення знаннями, прагнення працювати, навчити учнів самостійно користуватися різними джерелами географічної інформації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Облаштування навчально-краєзнавчих маршрутів для цілей природничої едукації в Україні знаходяться на початковій стадії розвитку. Тут можна відзначити досвід науковців географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, якими розроблено кілька ландшафтних маршрутів в західному регіоні України для цілей краєзнавства, рекреації і туризму, що репрезентують природні територіальні комплекси різних фізико-географічних країн. Зокрема, розроблено кілька ландшафтно-краєзнавчих маршрутів, які проходять по території національного природного парку “Дерманьсько- Острозький” в межах Східно-Європейської фізико-географічної країни через ландшафтні мікрорайони Рівненського плато (фізико-географічна область Волинської височини), Острозької прохідної долини (область Малого Полісся), Кременецьких гір (область ЗахідногоПоділля) [2]. Крім того, розроблено кілька ландшафтно-туристичних маршрутів по території Карпатського національного природного парку в межах ландшафтного мікрорайону Чорногора (Високогірно-полонинська область Карпатської фізико-географічної країни), які використовують під час навчальних практик студентів-географів з різних університетів України і Польщі та під час пізнавальних екскурсій учнів загальноосвітніх шкіл [3]. Питання організації та облаштування еколого-пізнавальних, ландшафтно-едукаційних маршрутів висвітлено в публікаціях [4; 5; 6]. Але тут основний акцент зроблений на вивчення компонентів природи і їх цілісності, ландшафтної структури та ландшафтного різноманіття. В той час, як питання екологічного виховання, становлення учнів, як особистостей, поняття взаємодопомого та багато інших моментів опускається.

Мета статті - висвітлити пояснення поняття краєзнавчі дослідження та основні способи організації навчально-краєзнавчих маршрутів, як форми позакласної роботи на уроках географії .

Виклад основного матеріалу

Одне із завдань позакласної роботи з географії полягає в збагаченні школярів новими, цікавими фактами, поняттями, що відображають різні сторони життя природи і суспільства. Позакласна робота багато в чому визначається особливостями змісту програми з цього предмета. У змісті позакласної роботи можна виділити два основних напрями:

1) поглиблення основних питань змісту шкільного курсу, що викликають великий інтерес у школярів та мають велике освітньо- виховне значення;

2) формування умінь і навичок дослідницького характеру при проведенні практичних робіт на місцевості, які можна зреалізовувати під час організації навчально-краєзнавчих маршрутів.

Краєзнавчі дослідження дають можливість вивчити матеріал за безпосередніми слідами подій, із застосуванням суміжних дисциплін - географії, екології, демографії, статистики, топоніміки, на широкий джерельній базі з пріоритетом місцевих джерел. Під час таких досліджень учням доцільно подавати інформацію двамо блоками: 1) природнича складова (геоглогічні відклади, рельєф, грунтовий покрив, гідрологічні умови, клімат, рослинний світ, тваринний світ та мікроорганізми) та 2) соціально-економічна складова (етнос, розселення, розміщення виробництва, промисловість, сільське господарство, транспорт, будівництво).

Більш детально зупинимось на поняттю навчально-краєзнавчі маршрути, їх різновиди та способи організації. Маршрут це заздалегідь намічений або встановлений шлях руху людей чи транспортних засобів (курс, напрям) [7]. Краєзнавчі маршрути - це маршрути, які починаються й закінчуються в одній місцевості (районі) і тривають не більше одного дня [8]. До них відносять: навчальні, прогулянково- пізнавальні та туристично-пізнавальні маршрути. Класифікація туристичних маршрутів здійснюється за такими критеріями: територіальний - протяжність території, по якій вони прокладені, далекобіжні (міжнародні, національні, регіональні), ближні, місцеві; засобом пересування - пішохідні, велосипедні, лижні, водні, кінні, комбіновані; тривалістю- короткотермінові, багатоденні; - метою подорожі - навчальні, пізнавальні (екскурсійні, краєзнавчі, екологічні), оздоровчі (рекреаційні), спортивні, екстремальні тощо [9]. Кожний маршрут, незалежно від критерій, які закладені в його основу повинен бути промаркований (прозначкований).Туристичне знакування - це система спеціальних умовних позначень, які наносяться на місцеві предмети чи прикріплюються на місцевості для розмітки туристичних маршрутів (пішохідних стежок у природних ландшафтах, екскурсійних маршрутів, вело-, мото-, лижних і інших шляхів). Відповідно до названих функцій, туристичні знаки класифікують на: - знаки, які окреслюють перебіг шляху (підтверджувальні, вказівні); - знаки початку (кінця) шляху; - знаки інформаційні та попереджувальні. Підтверджувальні знаки підтверджують шлях; вказівні - вказують напрямок руху; інформаційні - надають додаткову інформацію; попереджувальні - сигналізують про можливі небезпеки на маршруті та його особливості. До інформаційних також відносяться інформаційно- вказівні знаки, інформаційні схеми та знаки додаткової інформації. Туристичні знаки на місцевості, в основному, мають форму геометричної фігури, на яку наносяться відповідних кольорів фон і марка, а також додаткова інформація - кольором марки або чорним кольором.

Вихідною передумовою для облаштування та маркування навчально-краєзнавчих маршрутів на території є проведення ряду польових досліджень, шляхом маршрутних обстежень і роботою на точках комплексного дослідження зупинки. Вздовж навчально- пізнавальних маршрутів учні зможуть отримати наукові знання про природу земної поверхні, адже це надзвичайно важливі знання для її раціонально використання і охорони, вирішення ресурсних і екологічних проблем людства, що відображено в стратегії сталого розвитку [10] та європейській ландшафтній конвенції [11]. Водночас вони не менш важливі для природничої едукації (освіти і виховання) учнівської і студентської молоді та широкої громадськості. Відповідно до наукових дисциплін, які вивчають природу земної поверхні в структурі природничої едукацїї слід розрізняти геологічну, біологічну (тому числі ботанічну, зоологічну, екологічну), географічну (в тому числі геоморфологічну, гідрологічну, метеорологічну і кліматичну, ґрунтознавчу, ландшафтознавчу, ландшафтно-екологічну, геоекологічну або еколого-географічну (екогеографічну)) едукації.

Природнича едукація є однією із важливих функцій природоохоронних територій, в тому числі і національних природних парків. З цією метою на теренах національних парків розробляються, облаштовуються і описуються спеціальні стежки і маршрути, так звані навчально-пізнавальні, ландшафтно-едукаційні чи еколого-пізнавальні маршрути. Тому оптимальним варіантом облаштування навчально- пізнавальних маршрутів є саме території національних парків, біосферних заповідників чи регіональних ландшафтних парків. Об'єктами вивчення на таких маршрутах є, як правило копоненти природи - окремі види рослин і тварин, рідше їх угруповання (екосистеми), геоморфологічні, геологічні і гідрологічні об'єкти, так звані пам'ятки живої і не живої природи. На жаль відомості про природні територіальні або ландшафтні комплекси на розроблених і промаркованих вже маршрутах відсутні. Тому на практиці природнича едукація обмежується едукацією природничо-компонентною (на рівні геокомпонентної парадигми), а комплексна (ландшафтна), системна (геосистемна, ландшафтно-екологічна, геоекологічна та еколого- географічна) природнича освіта і виховання залишаються поза увагою, незважаючи та той факт, що в шкільній програмі з географії є окрема тема про ландшафти України. Причиною цього, на нашу думку є відсутність відповідних наукових досліджень, які повинні би виконуватися науковими співробітниками національних природних парків. Тим більше що в університетах існують відповідні кафедри та готовляться фахівці ладшафтознавці, ландшафтні екологи.

На навчально-краєзнавчих маршрутах вирішуються наступні завдання: ознайомлення відвідувачів (зокрема учнів) з природними територіальними комплексами та їхніми структурними складовими - природними компонентами, фізико-географічними процесами і явищами, господарським використанням і сучасним станом; проведення на зупинках теоретичних і практичних занять та польових досліджень; інформування про наявні на маршруті об'єкти, які підлягають охороні (види рослин і тварин, геологічні, гідрологічні та інші пам'ятки природи); пропагування природного (рекреаційного, естетичного, екологічного) потенціалу природних територіальних комплексів; пропагування природоохоронних заходів.

Висновки

Оптимальним варіантом для формування в учнів комплексного уявлення про природу, про компоненти природи є укладання навчально-пізнавальних маршрутів, вздовж яких учні зможуть зрозуміти організацію природи та процесів, наочно побачити компоненти природи та їх різноманіття (гірські поріди і рельєф, поверхневі води, атмосферне повітря, рослинний покрив, тваринний світ та грунт). Крім того він дозволяє аналізувати вплив господарської діяльності людини на природу і оцінювати сучасний стан природних територіальних комплексів. Також у процесі такого виду позакласної роботи учні набудуть організаційних навиків, навиків взаємодопомоги, самоорганізації та багато інших.

Література:

References:

1. Pro Natsionalnu doktrynu rozvytku osvity vid 17 kvitnia 2002 roku. (2002). [For the National Doctrine of the Development of the Enlightenment, see 17 May 2002.] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2002#Text (in Ukrainian).

2. Lavruk M. M, Melnyk A. V., Manko M. P. (2013). Novomalyn u prostori i chasi: kraieznavche doslidzhennia volynskoho sela. [ Novomalyn in space and time: a local history study of a Volyn village ]. Kharkiv: Chaika. 744 р (in Ukrainian).

3. Melnyk A. V. (2009). Landshaftne kartohrafuvannia hirskykh terytorii dlia tsilei pishokhidnoho turyzmu (na prykladi masyvu Chornohora v Karpatakh) [Landscape mapping of mountainous areas for the purposes of hiking (on the example of the Chornohora massif in the Carpathians)]. Pryrodni kompleksy y ekosystemy verkhivia riky Prut: funktsionuvannia, monitorynh, okhorona [Natural complexes and ecosystems of the upper Prut River: functioning, monitoring, protection ] Lviv; Vorokhta. Р. 281-287 (in Ukrainian).

4. Vovkunovych M.O., Burianyk O.O., Karabiniuk M.M, Matviiv V. P. (2023). Ekolohichne vykhovannia na prykladi ekoloho-piznavalnoi stezhky «Na Chornu horu". [Environmental education on the example of the ecological and educational trail "To the Black Mountain"]. Tsentralnoukrainskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Volodymyra Vynnychenka, 3. [Scientific notes. Series: Pedagogical sciences. Kropyvnytskyi: Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University, 3] Р. 148-153 (in Ukrainian).

5. Melnyk, A. V., Lavruk, M. M., Burianyk, O. O. (2018). Landscape research and education about nature based on the example of National Park Skole Beskids (Ukraine). Geography and tourism, № 2. S. 59-70 (in Ukrainian).

6. Burianyk, O. O. & Melnyk, A. V. (2018). Landscape-cognitive trail "To the mountain Vysoky Verkh" (National Park "Skole Beskids"). Journal of Education, Health and Sport, № 8. S. 571-586 (in Ukrainian).

7. Slovnyk inshomovnykh sliv URLhttps://www.jnsm.com.ua/cgibin/u/book/sis.

8. Instruktsiia zi znakuvannia turystychnykh shliakhiv (2004). Rozrobleno Initsiatyvnoiu hrupoiu pry Upravlinni kurortiv i turyzmu Lvivskoi oblasnoi derzhavnoi administratsii. Lviv (in Ukrainian).

9. Kuzyk S. P. (2011). Heohrafiia turyzmu: navchalnyi posibnyk. [Geography of tourism: a study guide]. Kyiv: Znannia (in Ukrainian).

10. Deklaratsiia Rio-de-Zhaneiro pro navkolyshnie seredovyshche i rozvytok, 1992 [Rio Declaration on Environment and Development, 1992]. URLhttp://www.un- documents.net/ares64-236

11. Yevropeiska landshaftna konventsiia, 2007 [European Landscape Convention, 2007]. URL http://www.coe.int/en/web/landscape/home

Размещено на Allbest.ru