Вивчення біології у школах УРСР: досвід другої половини 1940-х-1980-х рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вивчення біології у школах УРСР:

досвід другої половини 1940-х-1980-х рр.

Лаврут Ольга Олександрівна

доктор історичних наук, доцент, професор кафедри суспільно-гуманітарної та медійної освіти, Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Анотація

Від закінчення Другої світової війни до розпаду СРСР радянське суспільство пережило декілька періодів трансформації, проте вони не викорінили основи авторитарно-тоталітарного режиму, що склався у попередню добу. Основні постулати влада реалізовувала різними механізмами, одним із яких залишалася школа. Вона стала важливим соціальним інститутом, що акумулював і продукував у собі ідеї радянського ладу, формуючи чергове підростаюче покоління із необхідними моделями поведінки та світоглядом. Шкільне життя було поставлене в умови служіння будівництва нездійсненного і примарного майбутнього. Воно було чітко регламентоване і вихід за його межі розцінювався негативно.

Кожен предмет мав свої навчальні плани і програми, які могли змінюватися з огляду на суспільні вимоги та п'ятирічні плани. Природничо-математичні дисципліни посідали чільне місце у них, що обумовлювалося тенденціями їх розвитку як окремих наук та економічними вимогами: сільського господарства, промисловості та соціальної сфери. Важелем впливу залишалися ідеологічні настанови, які особливо на початковому етапі, що вивчається, негативно вплинули на зміст наукового, навчально-методичного та підручникового забезпечення. Ще однією проблемою залишався кадровий голод, тому навчальне навантаження розподілялося між нефахівцями. Згодом це питання в основному вирішилося. Навчально-методичне і підручникове забезпечення також налагодилося. Книги ставали ілюстрованішими і змістовнішими, що поліпшувало засвоєння матеріалу. Бракувало наочності, але педагоги самі і долучали до виготовлення цього своїх учнів. Вони створювали і гербарії. В освітньому процесі педагоги використовували різні форми і методи роботи із дітьми задля розуміння матеріалу, ліпшого засвоєння знань, наближення шкільного життя до дорослого, формуючи почуття відповідальності, згуртованості, атеїстичний і водночас науковий світогляд.

На уроках та поза ними школярі долучалися до практичної діяльності, експериментуючи, спостерігаючи, доглядаючи за тваринним і рослинним світом, світом людини. Для цього у школах були науково-дослідні ділянки. Траплялося, що їх діяльність носила формальний характер і вони були занедбані, що пояснювалося відсутністю мотивації у відповідній роботі педагогів і учнів. Уцілому для вивчення цього предмету були притаманні, фактично, ті ж самі характеристики, що й для інших предметів, з огляду на його специфіку. Це підтверджує тезу про одноманітність та відсутність варіантності та інакшості у радянському суспільстві.

Ключові слова: школа, навчання, урок, учитель, учні, освіта, предмет, світогляд, навчально-дослідна ділянка.

Abstract

Lavrut Olga Oleksandrivna Doctor of Historical Sciences, Associate Professor, Professor of the Department of Social, Humanitarian and Media Education, Donetsk Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education

STUDY OF BIOLOGY IN SCHOOLS OF THE USSR: THE EXPERIENCE OF THE SECOND HALF OF THE 1940S-1980S

From the end of the Second World War to the collapse of the USSR, Soviet society experienced several periods of transformation, but they did not eradicate the foundations of the authoritarian-totalitarian regime that had formed in the previous era. The authorities implemented the main postulates through various mechanisms, one of which was the school. It became an important social institution that accumulated and produced in itself the ideas of the Soviet system, forming the next growing generation with the necessary models of behavior and worldview. School life was put in the service of building an impossible and ghostly future. It was clearly regulated and going beyond its limits was viewed negatively.

Each subject had its own curricula and programs, which could change based on societal demands and five-year plans. Natural and mathematical disciplines occupied a prominent place in them, which was determined by the trends of their development as separate sciences and economic requirements: agriculture, industry, and the social sphere. The lever of influence remained ideological guidelines, which, especially at the initial stage under study, had a negative impact on the content of scientific, educational-methodical and textbook support. Another problem was the lack of personnel, so the training load was distributed among non-specialists. Subsequently, this issue was largely resolved. Educational and methodological support and textbooks have also improved. The books became more illustrated and meaningful, which improved the assimilation of the material. There was a lack of visibility, but the teachers themselves involved their students in making it. They also created herbariums. In the educational process, teachers used various forms and methods of working with children in order to understand the material, better assimilation of knowledge, bringing school life closer to an adult, forming a sense of responsibility, cohesion, an atheistic and at the same time scientific outlook.

In lessons and outside of them, schoolchildren participated in practical activities, experimenting, observing, caring for the animal and plant world, the human world. For this purpose, there were research areas in the schools. It happened that their activities were of a formal nature and they were neglected, which was explained by the interest in the corresponding work of teachers and students. In general, the study of this subject had, in fact, the same characteristics as for other subjects, given its specificity. This confirms the thesis of uniformity and lack of variability and otherness in Soviet society.

Keywords: school, study, lesson, teacher, students, education, subject, outlook, educational and research area.

Постановка проблеми

Школа в УРСР залишалася важливим інститутом не лише навчальним, а й інструментом впливу на світогляд учнівства, педагогів і громадськості. Вона намагалася надати їм відповідні знання, уміння і навички дорослого життя, що здійснювалося шляхом урочної та позаурочної, позашкільної діяльності. Нагальним залишалося вивчення предметів природничо-математичного, суспільно-гуманітарного і мистецького напрямів, практична підготовка. Одним із таких предметів була біологія. Вона покликана була сформувати науково-обґрунтований світогляд, спираючись на атеїстичне і трудове виховання. На уроках відбувалося творення такого бачення. Оскільки період від кінця 1940-1980-х рр. характеризувався всеохопним з ідеологічного погляду у радянському суспільстві, то ці тенденції також знайшли відображення в освітньому процесі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

вивчення біологія школа радянський

Дослідники приділяли увагу різним аспектам проблеми. В. Гармасар вивчила вплив ідеолого¬партійного втручання на становище і розвиток академічної біології, особливо «лисенківщини» і учення І. Павлова, наслідки якого були катастрофічними не лише для зазначеного періоду, а й подальших [1, С. 121-132]. О. Жосан характеризує підручники зазначеного періоду, приділяючи увагу природничим та гуманітарним предметам. Їх творення було пов'язане зі зміною навчальних програм та розвитком науки. Проте зміст книг відставав від досягнень учених та вимогами суспільного розвитку [2, С. 245]. Л. Пироженко звернула увагу на зміни, що відбувалися протягом 1960-1980-х рр. із історико-педагогічного ракурсу, приділивши увагу змісту шкільної освіти: навчальним планам, програмам та їх реалізації [3]. Науковці присвятили свої роботи й відомим педагогам і викладачам, серед яких Борис Миколайович Польський. Його діяльність була спрямована на видання посібників і підручників для освітян та учнівства про ґрунтові дослідження у школі та основи сільськогосподарського виробництва [4, С. 119-125].

Мета статті полягає у характеристиці викладання та вивчення біології у школах УРСР наприкінці 1940-1980-х рр. Завдання роботи полягають у вивчені джерельної бази, особливості викладання та вивчення предмета, досягнень, прогалин при цьому та шляхів їх подолання; окреслення перспектив подальших наукових пошуків.

Виклад основного матеріалу

На початковому етапі, що вивчається, увагу приділяли «мічурінським ідеям», які спрямовані були на вивчення впливу довкілля на розвиток організмів, нехтуючи спадковими факторами. Від другої половини 1940-середини 1960-х рр. біологія ґрунтувалася на ученні Т. Лисенка, що було далеким від змісту науки і повсякдення, відкинувши досягнення її на довгі роки. Проте уже з другої половини 1960-х рр. вивчення біології набирає нових обертів, що знайшло відображення і у шкільній практиці, де дітям пропонувався доступний, ілюстративний, якісний матеріал, спрямований не лише на відтворення, а й мотивацію, інтеграцію і творчу діяльність. Ідейно-виховне, практичне спрямування теж залишалися обов'язковими. Кількість годин на вивчення предмета протягом зазначеного періоду змінювалася. Згідно із навчальним планом початкових та середніх шкіл з українською мовою навчання 1946/47 навчальний рік вивчали природознавство, починаючи із 4 класу [5, Арк. 91-100]. У середньому навантаження складало від 27 до 33 годин щотижня, а на предмет - від 1,5 до 2,5 годин, у 10 класі природознавство не вивчалося. Хоча були окремо фізика, хімія, географія. У 1954/55 навчальному році ці показники складали від 26 до 34 годин, проте у 9 класі на вивчення природознавства виділили на 1 годину менше, що було обумовлено виділенням додаткового навантаження на пришкільній ділянці. У 1961/62 навчальному році у восьмирічних та середніх школах з українською мовою навчання природознавство починали вивчати з 4 класу, виділяючи 2,5 годин, у 5 - 8 класах - по 2 години, у 9 - 1,5 відповідно. У 5 - 7 класах - по 0,5 год. щотижня учні практикували на шкільній навчально-дослідній ділянці, що обумовлювалося реалізацією постулатів про виробниче навчання та наближення навчання до практики. Тому, щотижневе навчальне навантаження на дітей збільшувалося і складало у 4 - 9 класах від 29 до 36 годин [6, С. 271]. У 1986/87 навчальному році у середніх загальноосвітніх школах з українською мовою навчання на вивчення біології виділили більше годин у порівнянні із попереднім періодом: у 9 класі - 4 год. і 2 год. у 10 відповідно. А навчальне навантаження залишалося на рівні 25 - 35 годин щотижня [7, С. 8-9].

Викладання та вивчення предмета залежало від кадрового потенціалу педагогів. На початковому етапі, що вивчається, їх бракувало з усіх предметів, що обумовлювалося наслідками Другої світової війни. Поступово це питання вирішувалося, але учителів природничих дисциплін не вистачало більше, ніж гуманітарних предметів. Завідувач Богуславського райвно А. Г. Листопад на засіданні ради з народної освіти при Київському облвно від 2 лютого 1962 р. зазначала про задовільне укомплектування шкіл учителями біології, питома вага яких склала 84 %. Завідувач Фастівського райвно Р М. Яровенко зазначила, що усі школи кадрами укомплектовані. Вони працювали над власним професійним рівнем. На рівні шкіл та районів працювали предметні комісії. Поурочні плани стали обов'язковим елементом освітнього процесу, які регламентували теми вивчення на уроках протягом усього навчального року. Тут визначався тип уроку і методи проведення, хоча це складно було реалізувати з огляду на зміни, які могли бути, рівень засвоєння матеріалу учнями тощо [8, Арк. 28]. Викладання відбувалося, як правило, у кабінеті, де зібрані тематичні папки з предмета, таблиці, прилади і реактиви для проведення дослідів і практичних робіт [9, Арк. 100].

При цьому могли характеризувати педагогів Городищанської неповної середньої школи Т. С. Кузьминська сумлінно ставиться до роботи, добре володіє методикою навчання, уроки проводить на високому науково-методичному рівні з широким залученням додаткової науково-популярної літератури, матеріалів преси, що викликає зацікавленість в учнів». Для успішної роботи педагоги мали приділяти увагу підвищенню власного фахового рівня, володіючи методикою викладання предмету: застосовуючи пошуковий, демонстраційний методи, самостійну роботу із підручником, демонстраційну, практичну, складання таблиць і схем, біологічні диктанти, індивідуальний та диференційований підходи, що дозволили якісно засвоїти запропоновані теми [10, Арк. 1-2].

Під час вивчення розділу «Бактерії, гриби, лишайники» учні працювали із картками такого змісту: «Прочитайте матеріал параграфу, а потім картки, продовжуючи фрази». Поряд із цим педагогиня використовувала демонстраційний матеріал, що дозволило учням поелементно засвоїти необхідний матеріал. Вона практикувала різні типи уроків: здобуття нових знань, практичні, диспути, КВК, ділові ігри, змагання і підсумкові. Під час проведення підсумкових уроків у 2 класі з теми «Клас птахів», «Клас плазунів» учні утворили 2 команди, які придумали собі назви, розв'язували кросворди, завдання на визначення місця птахів і плазунів у систематизації тварин. Учні виконували пісні про дятлика і черепаху; конкурс кмітливих та винахідливих, відповідали на такі запитання: «Які особливості зовнішньої будови птахів зближують їх із плазунами і що відмінного у них?», «Яка будова кровоносної системи птахів і плазунів? Яка складніша і чому?». Учні порівнювали, узагальнювали, вказуючи на еволюційні зміни. Школярам були запропоновані загадки [11, Арк. 2].

Підсумковий урок з теми «Квіткові сільськогосподарські рослини» у 7 класі був проведений у формі КВК. Учителька задавала проблемні запитання і школярі дізнавалися, що наука, яка вивчає рослинний і тваринний світ, їх систематичні одиниці - рід, вид, родину, називається систематикою. На таких заняттях учні розв'язували ребуси, проводили конкурси: знання формул квіток, лікарських рослин, захист рефератів, художні конкурси на біологічну тематику. Школярі працювали із додатковою літературою. Це стосувалося і теми «Клас ссавці, ряд хижі» [12, Арк. 26].

Учителі долучали дітей до екологічного, естетичного і трудового виховання. Головна вимога до уроку - мотивація учнівства, що здійснювалася за допомогою різних форм та методів. Так, шестикласники під час вивчення «Походження культурних рослин. Досягнення науки у виведені нових сортів рослин», дізналися про сільськогосподарські рослини, які вирощували на науково-дослідних ділянках колгоспів, категорії: клас, родина, рід, вид; сорт, селекція. Вони навчилися визначати морфологічні ознаки, систематичні категорії, встановлюватиподібність і відмінність між різними

сільськогосподарськими і дикорослими рослинами, виокремлюючи біологічні основи їх вирощування. Під час вивчення поняття «сорт» демонструвалися різні сорти ячменю, пшениці і жита, які були районовані у певній місцевості. Школярі зробили висновок, що культурні рослини походили від дикорослих [13, Арк. 27].

Під час вивчення теми «Хвощі, плауни, папороті» учні отримали диференційовані завдання, що спонукали до розвитку зацікавленості до предмета. Дев'ятикласники під час вивчення теми «Вітаміни» використовували міжпредметні зв'язки, публікації журналу «Здоровье». Вивчаючи із десятикласниками «Антропогенез людини» у пригоді стали опорні схеми, приділивши належну увагу взаємозв'язку будови і дирекції різних органів та організму вцілому, вказуючи на етапи еволюції людини. Під час пояснення нового матеріалу з теми: «Газообмін у легенях та тканинах» зверталася увага на важливість чистого повітря у класній, домашній кімнаті і на виробництві, згадуючи матеріали ХХУ з'їзду ЦК КПРС і виступ Л. Брежнєва про «рішучі міри у боротьбі за чисте повітря», закони з охорони навколишнього середовища, охорону тваринного і рослинного світу. Під час пояснення матеріалу про газообмін використовувалися міжпредметні зв'язки, особливо із фізикою - під час вивчення явища дифузії [14, Арк. 27].

Педагоги зі стажем, зазвичай, викладали предмет на достатньому та високому рівнях, мали наочність та роздатковий матеріали; гербарії, колекції, моделі тварин, рослин та людини, володіли «провідними ідеями курсу», вимогами до оцінювання знань та умінь учнів. Вони проводили лабораторні, практичні роботи, організовували екскурсії, де учні проводили досліди та спостереження. На уроках використовували матеріал з ділянок місцевих колгоспів та радгоспів, підприємств, матеріали про відомих особистостей населеного пункту, району або області. Зокрема, під час вивчення теми «Типи кореневих систем», учителька Н. С. Сенкевич на кожну парту учням поклала гербарій, льон- довгунець і пшеницю. Вивчаючи матеріал, завжди пов'язувала його із раніше вивченим. Часто користувалася демонстративним матеріалом, технічними засобами та переносною дошкою. Приділяла увагу термінології [15, Арк. 100].

Обов'язковим стало виконання програмового матеріалу повністю, проведення усіх практичних та лабораторних робіт. Знання учнів переважно були задовільні. Високі знання виявили учні Лопатинської середньої школи, де біологію викладав М. А. Борисено: учні засвоїли основні закони історичного розвитку органічного світу, принципи управління спадковістю організмів, «сучасні матеріалістичні уявлення про суть і виникнення життя», історію розвитку органічного світу [16, Арк. 42].

В освітньому процесі використовували і технічні засоби навчання, про які писали, що вони відкривають перед школою широкі можливості. Учителі Молочанської середньої школи № 1 демонстрували фрагменти кіно та діафільмів, епідіаскоп і програвач на різних етапах уроків. Вивчаючи тему «Рух крові по кровоносних судинах» діти знайомилися із фрагментами кінофільму «Кровообращение», після перегляду якого змогли дати відповіді на запитання про те, що таке пульс, де його краще підраховувати, чи однаковий він у всіх кровоносних судинах, як вимірюється тиск крові. Використовуючи фільм, школярам продемонстровано динамічність та циклічність певних процесів. Перегляд спрямований не стільки на запам'ятовування і візуалізацію, скільки на всебічність висвітлення тем. Це стосувалося й теми у 5-му класі «Проростання насіння», що допомогло вивчити, систематизувати, поглибити і узагальнити її. Проте через певні причини використання технічних засобів навчання обмежувалося [17, Арк. 151].

Райвно перевіряли не лише якість викладання, а й зв'язок із сучасністю та «використання місцевих матеріалів». В основу роботи учителі мали «покласли практичне наближення й до колгоспного виробництва». На уроках педагоги приділяли належну увагу питанню унаочнення, використовували роздатковий матеріал. Значну частину практичних і лабораторних робіт школярі здійснювали у куточках живої природи, у біологічних кабінетах або на навчально-дослідних ділянках. Учителі часто організовували екскурсії до колгоспів. П'ятикласники, вивчаючи тему «Насіння й посів» відвідували господарства, де знайомилися із зерноочисними машинами та сівалками, умовами збереження насіннєвого фонду. Під час екскурсій учні зробили практичні обчислення щодо підвищення врожайності після очищення зерна, практично виконали завдання з очищення зерна пшениці та кукурудзи. Вивчаючи тему «Ссавці» у 7 класі учні ознайомилися із доглядом за тваринами у колгоспах, з різними породами корів, види кормів і їх вплив на відгодівлю тварин; з роботою дробильних машин і кормозапарників [18, Арк. 42].

Вивчення предмета учителі «тісно пов'язували із «матеріалами семирічного плану і рішень січневих Пленумів ЦК КПРС і ЦК КПУ і з питань сільського господарства». Вивчаючи анатомію та фізіологію акцентувалося на формуванні матеріалістичного світогляду, вченні І. П. Павлова про вищу нервову діяльність і його роль у боротьбі з антинауковими, релігійними поглядами на психічну діяльність людини [19, Арк. 41]. Учні і учителі отримували грамоти і подяки за свою діяльність. Заклади освіти здійснювали і позакласну роботу. Учні листувалися із Героями Соціалістичної праці, передовиками сільськогосподарського виробництва, «здійснювали шефство над колгоспним молодняком», що відбувалося у вільний їх час і забирало сили, можливості і потенціал [20, Арк. 3].

У закладах освіти функціонували й пришкільні ділянки, за які відповідали учителі біології, долучаючи до їх діяльності дітей. Педагоги мали план роботи на науково-дослідних ділянках, схеми, плани роботи й гуртки юннатів. При закладах освіти працювали навчально-виробничі бригади. Прибутки від їх діяльності надходили у фонд всеобучу. Школи співпрацювали із дослідними станціями. У школах організовували свято урожаю [21, Арк. 4]. Учителі пов'язували вивчення біології із повсякденним життям, здійснюючи професійну орієнтацію учнівства, наслідком чого стала подальше життя та праця у місцевих господарствах, установах та підприємствах [22, Арк. 1-2].

Педагоги долучали учнів і до позакласної роботи, проводячи ігрові та інтелектуальні вечори із ними. Учні листувалися із Героями Соціалістичної праці, передовикамисільськогосподарського

виробництва, «здійснювали шефство над колгоспним молодняком», що відбувалося у їх вільний час і забирало сили, можливості і потенціал [23, Арк. 3]. Учительські досвіди рекомендували до поширення і запровадження в інших закладах освіти районів. Атестаційні комісії наводили різні висновки, з-поміж яких і такі: «Займаній посаді відповідає», «Заслуговує та отримання значка “Відмінник народної освіти”» тощо [24, Арк. 25].

Недоліками під час викладання стали такі фактори: брак відповідних фахівців та їх підготовка, відсутність матеріально-технічної бази, використання її не за призначенням. Зокрема, у Богуславському районі у 1962 р. години біології розподілялися між нефахівцями, що обумовлювалося відсутністю відповідних учителів. Це негативно впливало на вивчення предмета, оскільки бракувало належного науково- методичного рівня, що впливало на формування світогляду учнівства. Відсутня наочність: на уроках користувалися лише таблицями, а «натуральних експонатів не було». З анатомії та фізіології людини іноді не виконувалися практичні роботи [25, Арк. 4].

Основною формою роботи залишалася бесіда, яка мала недоліки: підсумки та узагальнення не здійснювалися, а домашні завдання носили часто теоретичний характер, матеріал для яких використовувався лише із підручників, поспішно - після закінчення уроку. Деякі педагоги презентували матеріал, що був відсутній у програмах, що спостерігалося у Богуславській середній школі № 1 та Ісайківській середній школі. А у Богуславській середній школі № 2 - навпаки - опускався програмовий матеріал. І лише у Медвинській середній школі № 1 велася методична робота. У багатьох закладах району учителі не були знайомі із необхідною літературою. Зрозуміло, що якість не лише викладання, а й засвоєння біології потребувало уваги, адже школярі відповідали використовуючи підручник або підказки учителів. Здійснивши перевірки уроків у 1962 р. у школах Київської області, відсутні оцінки «відмінно», проте багато було «незадовільно» [26, Арк. 4].

Траплялося, що педагоги перенавантажували школярів. На уроці з анатомії, фізіології і гігієни дихання учителька повторила матеріал із таких питань: «Яке значення дихання?», «Яка будова легеневих пухирців, пов'язана із їх функціями», «Яка кров і як рухається від серця?», «Яке повітря у носовій порожнині і яка її будова?», «Що входить у склад крові?», «Як рухається кров по капілярам?», «Яке значення гортані?», «Шлях великого кола кровообігу». Вважаємо, це забагато для одного уроку. Недивно, що незначна кількість учнів дала відповідь на запитання, отримавши «3» і «4», а тому учителька ставила навідні питання, щоб їм допомогти. Це обумовлювалося пасивністю сприйняття матеріалу і, можливо відсутністю активізацією їх уваги до сприйняття нового. Учні не могли користуватися таблицею лімфо та кровообігу. Учителька працювала з декількома учнями, а інші залишалися пасивними [27, Арк. 27].

Навчально-матеріальна база не відповідала чинним вимогам до організації освітнього процесу. Бракувало кабінетів, відсутні теплиці і куточки живої природи або вони були, проте за ними не доглядали; хірургічних інструментів для проведення лабораторних і практичних робіт із зоології та анатомії, роздаткового матеріалу. Це стосувалося Дибинецької середньої школи Богуславського району, де були відсутні теплиці і відповідно робота на них, знання учнів носили примітивний характер, зводячись до відтворення підручникового матеріалу, відсутній роздатковий матеріал, педагоги поверхово ознайомлені із програмами, що підтверджує їх незацікавленість у власній професійній діяльності. Очільники закладів, де виявили хиби отримували стягнення, а яких позитивно відмітили - навпаки. У закладах Богуславського району часто практичні роботи носили демонстраційний характер, де учні залишалися пасивними спостерігачами. Тому, пропонували звернути увагу органів освіти на надання необхідної методичної і практичної роботи і не пускати її на самоплив. [28, Арк. 3-5].

Учителі Оглядівської і Нивицької восьмирічних шкіл М. А. Демчишин, В.Т Разік, Лопатинської середньої школи часто обмежувалися лише словесними методами викладання, недостатньо займалися атеїстичним вихованням. Не дооцінювалася організація класу: відкриті підручники, домашні завдання оголошувалися після дзвінків [29, Арк. 41]. У Рівнянській середній школі, де проходив семінар директорів шкіл району, один із учасників - М. Т. Ковальов, зазначав, що відвідав уроки учительки Цукатової, переглянувши її план, календар і науково-дослідницьку ділянку відмітив недоліки у роботі. Мова учительки - суміш української і російської. «Хоч вона і вважається добрим біологом, але дослідна ділянка ведеться невірно» [30, Арк. 44]. У закладах освіти «відсутня цілеспрямованість у організації навчально- дослідницької роботи; треба, щоб школи були перетворені у квітучий сад». У Фастівській восьмирічній школі № 1 сад недоглянутий. Позакласна робота велася лише на науково-дослідних ділянках. Шкільні ділянки використовувалися лише для господарських потреб школи, а робота здійснювалася «на словах» і безсистемно [31, Арк. 4-5]. Контроль за діяльністю учителів біології визнавали незадовільним. Наприклад, директор Дибинецької середньої школи Сиволап відвідав 37 уроків, і жодного із біології, хоча сам викладав цей предмет. Перевіряючи викладання природничих дисциплін звертали увагу на обов'язковому виконанні практичних та лабораторних робіт. У педагогів були відсутні польові журнали. Після перевірок школам давали термін на виправлення прогалин та виконання рекомендацій [32, Арк. 5].

Зважаючи на зазначене пропонували приділяти увагу глибшому продумуванню тем уроків та проблемні питання, які виносилися; веденню зошитів, ширшому використанню диференційованого підходу, узагальненню на заняттях і поясненню домашнього завдання [33, Арк. 152]. Необхідно було вирішити питання обладнання навчальних кабінетів [34, Арк. 16]. Акцентували на використанні натуральних експонатів та обладнання, матеріалів з'їздів КПРС та КПУ, зональних нарад із питань сільського господарства щодо викладання біології у школах [35, Арк. 5].

Висновки

Шкільна біологічна освіта перебувала під ідеологічним впливом, як і інші предмети. З одного боку, вона надати необхідний теоретичний і практичний матеріал, що обумовлювався розвитком наукових знань, а з іншого - виконувати настанови радянського уряду. Наслідком цього стало деяке спрощення змісту біології, практичність, яка виявлялася у господарюванні на науково- дослідних шкільних ділянках або колгоспах, радгоспах, фермах, таким чином наближаючи учнів до реального життя і формуючи у них світоглядні позиції щодо їх майбутнього і ставлення до праці. Перспективою наших наукових розвідок може стати дослідження впливу економічних експериментів у контексті вивчення різних предметів у школі зазначеного періоду.

Література:

1. Гармасар В. Г. Трагічні сторінки в історії біології в АН УРСР. Наука та наукознавство. 2018. № 2. С. 121-132. URL: http://psih.pp.ua/metodika-navchannya- biologiyi-v-drugiy-polovini-XX-stolittya-metodika-navchannya.html (дата звернення: 10.08.2023).

2. Жосан О. Е. Підручники і посібники для загальної середньої освіти у 1921 - 1991 роках : [монографія]. Кропивницький : Ексклюзив-Єистем, 2021. 345 с.

3. Пироженко Л. В. Реформування змісту загальної середньої освіти (середина 60-х-початок 80-х рр. ХХ століття) : монографія. Київ : Педагогічна думка, 2013. 304 с.

4. Торяник В. М., Москаленко М. П., Вакал А. П. Науково-педагогічна спадщина Бориса Миколайовича Польського. Актуальні питання природничо- математичної освіти. 2020. Випуск 1 (15). С. 119-125.

5. Становище шкіл у Сталінській області // ДАДО (Державний архів Донецької області). Ф. Р 2852. Оп. 1. Спр. 125. Арк. 91-100.

6. Березівська Л.Д. Реформування шкільної освіти в Україні у ХХ столітті : монографія. Київ : Богданова А. М., 2008. 406 с.

7. Навчальний план середніх загальноосвітніх школах з українською мовою навчання на 1986/87 навчальний рік. Збірник наказів та розпоряджень Міністерства освіти УкраїнськоїРСР. 1986. № 6. С. 8-9.

8. Документы проверок школ района (акты, информации, заключения) за 1977, 1978 годы // ДАВО (Державний архів Вінницької області). Ф. Р 6014. Оп. 1. Спр. 352. Арк. 28.

9. Документы о результатах проверки состояния учебно-воспитательной работы школ и детских дошкольных учреждений за 1971/1972 учебный год (справки, докладные записки) // ДАЗО (Держархів Запорізької області). Ф. Р 4492. Оп. 1. Спр. 124. Арк. 100.

10. Документы, фронтальные проверки школ (справки, докладные записки) за 1991 год. ДАВО (Державний архів Вінницької області). Ф Р 6014. Оп. 1. Спр. 501. Арк. 1-2.

11. Там само. Арк. 2.

12. Документы проверок школ района (акты, информации, заключения) за 1977, 1978 годы // ДАВО. Ф. Р 6014. Оп. 1. Спр. 352. Арк. 26.

13. Там само. Арк. 27.

14. Там само.

15. Документы о результатах проверки состояния учебно-воспитательной работы школ и детских дошкольных учреждений за 1971/1972 учебный год (справки, докладные записки) // ДАЗО. Ф. Р 4492. Оп. 1. Спр. 124. Арк. 100.

16. Обласний відділ народної освіти виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих. Шкільний відділ. Звіт райвно про роботу шкіл Лопатинського району за 1960-1961 н/р. // ДАЛО (Державний архів Львівської області). Ф. Р 163. Оп. 4. Спр. 714. Арк. 46.

17. Документы о результатах проверки состояния учебно-воспитательной работы школ и детских дошкольных учреждений за 1971/1972 учебный год (справки, докладные записки) // ДАЗО. Ф. Р 4492. Оп. 1. Спр. 124. Арк. 151.

18. Обласний відділ народної освіти виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих. Шкільний відділ. Звіт райвно про роботу шкіл Лопатинського району за 1960 - 1961 н/р. // ДАЛО. Ф. Р 163. Оп. 4. Спр. 714. Арк. 42.

19. Там само. Арк. 41.

20. Матеріали ради по народній освіті за 1962 рік // ДАКО (Державний архів Київської області). Ф. Р 144. Оп. 9. Спр. 270. Арк. 3.

21. Там само.

22. Документы, фронтальные проверки школ (справки, докладные записки) за 1991 год // ДАВО. Р 6014. Оп. 1. Спр. 501. Арк. 1-2.

23. Матеріали ради по народній освіті за 1962 рік // ДАКО. Ф. Р 144. Оп. 9. Спр. 270. Арк. 3.

24. Документы, фронтальные проверки школ (справки, докладные записки) за 1991 год // ДАВО. Р 6014. Оп. 1. Спр. 501. Арк. 25.

25. Матеріали ради по народній освіті за 1962 рік // ДАКО. Ф. Р 144. Оп. 9. Спр. 270. Арк. 4.

26. Там само.

27. Документы проверок школ района (акты, информации, заключения) за 1977, 1978 годы // ДАВО. Ф. Р 6014. Оп. 1. Спр. 352.

28. Матеріали ради по народній освіті за 1962 рік // ДАКО. Ф. Р 144. Оп. 9. Спр. 270. Арк. 3-5.

29. Обласний відділ народної освіти виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих. Шкільний відділ. Звіт райвно про роботу шкіл Лопатинського району за 1960-1961 н/р. // ДАЛО. Ф. Р 163. Оп. 4. Спр. 714. Арк. 41.

30. Отдел народного образования исполкома Очаковского совета депутатов трудящихся. Книга протоколів засідань семінарів, нарад по Очаківському рвно // ДАМО (Державний архів Миколаївської області). Ф. Р 3098. Оп. 1. Спр. 196. Арк. 44.

31. Матеріали ради по народній освіті за 1962 рік // ДАКО. Ф. Р 144. Оп. 9. Спр. 270. Арк. 4-5.

32. Відділ народної освіти Миколаївського облвиконкому (Миколаївський облвно). Інформації про роботу міськвно Миколаївської області за 1972 рік // ДАМО. Ф. Р 2817. Оп. 6. Спр. 757. Арк. 5.

33. Документы о результатах проверки состояния учебно-воспитательной работы школ и детских дошкольных учреждений за 1971/1972 учебный год (справки, докладные записки) // ДАЗО. Ф. Р 4492. Оп. 1. Спр. 124. Арк. 152.

34. Мероприятия по выполнению недостатков, найденных при фронтальной проверке школы. 1975 г. Софиевская восьмилетняя школа. Софиевка. // ДАМО. Ф. Р 5792. Оп. 1. Спр. 23. Арк. 16.

35. Матеріали ради по народній освіті за 1962 рік // ДАКО. Ф. Р 144. Оп. 9. Спр. 270. Арк. 5.

References

1. Harmasar, V. H. (2018). Trahichni storinky v istorii biolohii v AN URSR [Tragic pages in the history of biology at the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR]. Nauka ta naukoznavstvo - Science and science, 2, 121-132. Retrieved from http://psih.pp.ua/metodika-navchannya-biologiyi-v-drugiy-polovini-XX-stolittya-metodika- navchannya.html [in Ukrainian].

2. Zhosan, O. E. (2021). Pidruchnyky i posibnyky dlia zahalnoi serednoi osvity u 1921-1991 rokakh: [monohrafiia] [Textbooks and manuals for general secondary education in 1921-1991: monograph]. Kropyvnytskyi : Ekskliuzyv-Cystem, 2021 [in Ukrainian].

3. Pyrozhenko, L. V. (2013). Reformuvannia zmistu zahalnoi serednoi osvity (seredyna 60-kh-pochatok 80-kh rr. XX stolittia) : monohrafiia [Reforming the content of general secondary education (mid-60s-early 80s of the 20th century): monograph]. Kyiv : Pedahohichna dumka [in Ukrainian].

4. Torianyk, V. M., Moskalenko, M. P. &Vakal A. P. (2020). Naukovo- pedahohichna spadshchyna Borysa Mykolaiovycha Polskoho [Scientific and pedagogical heritage of Borys Mykolayovych Polsky]. Aktualni pytannia pryrodnycho-matematychnoi osvity - Current issues of science and mathematics education, 1(15), 119-125 [in Ukrainian].

5. Stanovyshche shkil u Stalinskii oblasti [The position of schools in the Stalin region] // DADO (Derzhavnyi arkhiv Donetskoi oblasti) [State archive of Donetsk region]. F. R 2852. Op. 1. Spr. 125. Ark. 91-100 [in Ukrainian].

6. Berezivska, L.D. (2008). Reformuvannia shkilnoi osvity v Ukraini u XXstolitti : monohrafiia [Reforming school education in Ukraine in the 20th century]. Kyiv: Bohdanova A. M., 2008 [in Ukrainian].

7. Navchalnyi plan serednikh zahalnoosvitnikh shkolakh z ukrainskoiu movoiu navchannia na 1986/87 navchalnyi rik (1986). Curriculum for secondary comprehensive schools with the Ukrainian language of instruction for the 1986/87 academic year]. Zbirnyk nakaziv ta rozporiadzhen Ministerstva osvity Ukrainskoi RSR - Curriculum for secondary comprehensive schools with the Ukrainian language of instruction for the 1986/87 academic year. Collection of orders and orders of the Ministry of Education of the Ukrainian SSR, 6, 8-9 [in Ukrainian].

8. Dokumentu proverok shkol raiona (aktu, informatsyy, zakliuchenyia) za 1977, 1978 hodu [Documents of district school inspections (acts, information, conclusions) for 1977, 1978] // DAVO (Derzhavnyi arkhiv Vinnytskoi oblasti) [State Archive of Vinnytsia Region]. F. R 6014. Op. 1. Spr. 352. Ark. 28 [in Ukrainian].

9. Dokumentu o rezultatakh proverky sostoianyia uchebno-vospytatelnoi rabotu shkol y detskykh doshkolnbikh uchrezhdenyi za 1971/1972 uchebnui hod (spravky, dokladnue zapysky) [Documents on the results of the inspection of the state of educational work of schools and preschools established for the 1971/1972 academic year (references, detailed notes)] // DAZO (Derzharkhiv Zaporizkoi oblasti) [Derzharkhiv of the Zaporizhzhya region]. F. R 4492. Op. 1. Spr. 124. Ark. 100 [in Ukrainian].

10. Dokumentu, frontalnue proverky shkol (spravky, dokladnue zapysky) za 1991 hod [Documents, frontal inspections of schools (references, detailed notes) for 1991] // DAVO (Derzhavnyi arkhiv Vinnytskoi oblasti) [State Archive of Vinnytsia Region]. F R 6014. Op. 1. Spr. 501. Ark. 1-2 [in Ukrainian].

11. Tam samo. Ark. 2 [in Ukrainian].

12. Dokumentu proverok shkol raiona (aktu, ynformatsyy, zakliuchenyia) za 1977, 1978 hodu [Documents of district school inspections (acts, information, conclusions) for 1977, 1978] // DAVO [State Archive of Vinnytsia Region]. F. R 6014. Op. 1. Spr. 352. Ark. 26 [in Ukrainian].

13. Tam samo. Ark. 27 [in Ukrainian].

14. Tam samo [in Ukrainian].

15. Dokumentu o rezultatakh proverky sostoianyia uchebno-vospytatelnoi rabotu shkol, detskykh doshkolnukh uchrezhdenyi za 1971/1972 uchebnui hod (spravky, dokladnue zapysky) [Documents on the results of the inspection of the state of educational work of schools and preschools established for the 1971/1972 academic year (references, detailed notes)] // DAZO [Derzharkhiv of the Zaporizhzhya region]. F. R 4492. Op. 1. Spr. 124. Ark. 100 [in Ukrainian].

16. Oblasnyi viddil narodnoi osvity vykonkomu Lvivskoi oblasnoi rady deputativ trudiashchykh. Shkilnyi viddil. Zvit raivno pro robotu shkil Lopatynskoho raionu za 1960-1961 n/r. [Regional Department of Public Education of the Executive Committee of the Lviv Regional Council of Workers' Deputies. School department. District report on the work of schools in the Lopaty district for 1960-1961] // DALO (State Archive of Lviv Region). F. R 163. Op. 4. Spr. 714. Ark. 46 [in Ukrainian].

17. Dokumentu o rezultatakh proverky sostoianyia uchebno-vospytatelnoi rabotu shkol y detskykh doshkolnikh uchrezhdenyi za 1971/1972 uchebnui hod (spravky, dokladnbie zapysky) [Documents on the results of the inspection of the state of educational work of schools and preschools established for the 1971/1972 academic year (references, detailed notes)] // DAZO [Derzharkhiv of the Zaporizhzhya region]. F. R 4492. Op. 1. Spr. 124. Ark. 151 [in Ukrainian].

18. Oblasnyi viddil narodnoi osvity vykonkomu Lvivskoi oblasnoi rady deputativ trudiashchykh. Shkilnyi viddil. Zvit raivno pro robotu shkil Lopatynskoho raionu za 1960 - 1961 n/r. [Regional Department of Public Education of the Executive Committee of the Lviv Regional Council of Workers' Deputies. School department. District report on the work of schools in the Lopaty district for 1960-1961] // DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archive of Lviv region]. F. R 163. Op. 4. Spr. 714. Ark. 42 [in Ukrainian].

19. Tam samo. Ark. 41 [in Ukrainian].

20. Materialy rady po narodnii osviti za 1962 rik [Materials of the National Education Council for 1962] // DAKO (State Archive of the Kyiv Region)]. F. R 144. Op. 9. Spr. 270. Ark. 3 [in Ukrainian].

21. Tam samo [in Ukrainian].

22. Dokumentu, frontalnue proverky shkol (spravky, dokladnue zapysky) za 1991 hod [Documents, frontal inspections of schools (references, detailed notes) for 1991] // DAVO [State Archive of Vinnytsia Region]. F. R 6014. Op. 1. Spr. 501. Ark. 1-2 [in Ukrainian].

23. Materialy rady po narodnii osviti za 1962 rik [Materials of the National Education Council for 1962] // DAKO [State Archive of the Kyiv Region]. F. R 144. Op. 9. Spr. 270. Ark. 3 [in Ukrainian].

24. Dokumentu, frontalnue proverky shkol (spravky, dokladnue zapysky) za 1991 hod [Documents, frontal inspections of schools (references, detailed notes) for 1991] // DAVO [State Archive of Vinnytsia Region]. F. R 6014. Op. 1. Spr. 501. Ark. 25 [in Ukrainian].

25. Materialy rady po narodnii osviti za 1962 rik // DAKO [State Archive of the Kyiv Region]. F. R 144. Op. 9. Spr. 270. Ark. 4 [in Ukrainian].

26. Tam samo [in Ukrainian].

27. Dokumentu, frontalnue proverky shkol (spravy, dokladnue zapysky) za 1991 hod [Documents, frontal inspections of schools (cases, detailed notes) for 1991] // DAVO [State Archive of Vinnytsia Region]. F. R 6014. Op. 1. Spr. 352 [in Ukrainian].

28. Materialy rady po narodnii osviti za 1962 rik [Materials of the National Education Council for 1962] // DAKO (State Archive of the Kyiv Region)]. F. R 144. Op. 9. Spr. 270. Ark. 3-5 [in Ukrainian].

29. Oblasnyi viddil narodnoi osvity vykonkomu Lvivskoi oblasnoi rady deputativ trudiashchykh. Shkilnyi viddil. Zvit raivno pro robotu shkil Lopatynskoho raionu za 1960 - 1961 n/r. [Regional Department of Public Education of the Executive Committee of the Lviv Regional Council of Workers' Deputies. School department. District report on the work of schools in the Lopaty district for 1960-1961] // DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archive of Lviv region]. F. R 163. Op. 4. Spr. 714. Ark. 41[in Ukrainian].

30. Otdel narodnoho obrazovanyia yspolkoma Ochakovskoho soveta deputatov trudiashchykhsia. Knyha protokoliv zasidan seminariv, narad po Ochakivskomu rvno [Department of Public Education of the Executive Committee of the Ochakovsky Council of Workers' Deputies. Book of minutes of meetings of seminars, meetings in Ochakivskyi rvno] // DAMO (Derzhavnyi arkhiv Mykolaivskoi oblasti) [State Archive of Mykolaiv Region] // F R 3098. Op. 1. Spr. 196. Ark. 44 [in Ukrainian].

31. Materialy rady po narodnii osviti za 1962 rik [Materials of the National Education Council for 1962] // DAKO (State Archive of the Kyiv Region)]. F. R 144. Op. 9. Spr. 270. Ark. 4-5 [in Ukrainian].

32. Viddil narodnoi osvity Mykolaivskoho oblvykonkomu (Mykolaivskyi oblvno). Informatsii pro robotu miskvno Mykolaivskoi oblasti za 1972 rik [Department of Public Education of Mykolaiv Oblast Executive Committee (Mykolaiv Oblast). Information on the work of the city government of the Mykolaiv region for 1972] // DAMO [State Archive of Mykolaiv Region]. F. R 2817. Op. 6. Spr. 757. Ark. 5 [in Ukrainian].

33. Dokumentu o rezultatakh proverky sostoianyia uchebno-vospytatelnoi rabotu shkol y detskykh doshkolnikh uchrezhdenyi za 1971/1972 uchebnui hod (spravky, dokladnbie zapysky) [Documents on the results of the inspection of the state of educational work of schools and preschools established for the 1971/1972 academic year (references, detailed notes)] // DAZO [Derzhavnyi arkhiv of the Zaporizhzhya region]. F. R 4492. Op. 1. Spr. 124. Ark. 152 [in Ukrainian].

34. Meropryiatyia po vbpolnenyiu nedostatkov, naidennukh pry frontalnoi proverke shkolu. 1975 h. Sofyevskaia vosmyletniaia shkola. Sofyevka [Actions for the implementation of deficiencies found during the frontal inspection of the school. 1975 Sofievskaya eight-year school. Sofievka] // DAMO [State Archive of Mykolaiv Region]. F. R 5792. Op. 1. Spr. 23. Ark. 16 [in Ukrainian].

35. Materialy rady po narodnii osviti za 1962 rik [Materials of the National Education Council for 1962] // DAKO (State Archive of the Kyiv Region)]. F. R 144. Op. 9. Spr. 270. Ark. 5 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru