Проблематика формування медіакультури майбутніх вихователів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

КЗ «Нікопольський фаховий педагогічний коледж»

Інформаційні дисципліни

Проблематика формування медіакультури майбутніх вихователів

Хріник Є.О., викладач

Анотація

Під час переходу суспільства до інформаційної епохи необхідно підготувати педагога до швидкого опрацювання та сприйняття великих об'ємів інформації, оволодіння сучасними технічними та медійними засобами, методами та технологією роботи з інформаційними ресурсами. Сучасний педагог має активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення ІКТ у професійній діяльності, володіти навичками медіакультури.

Актуальність медіаосвіти дошкільників зумовлює необхідність звернути увагу на проблемах формування медіакультури педагогічних кадрів, адже сьогодні питання медіакультури та медіаграмотності майбутніх вихователів - це питання державного значення.

Стаття присвячена огляду феномену медіакультура; у статті розглядаються проблеми формування медіакультури майбутніх фахівців закладів дошкільної освіти.

Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні: методи порівняльного та системного аналізу, обсерваційні методи (спостереження) за організацією процесу формування медіакультури майбутніх педагогів-вихователів.

Суттєвий вплив медіа на виховання дошкільника зумовлюють актуальність формування медіакультури особистості майбутнього вихователя. Медіаграмотний майбутній вихователь - це особа, яка усвідомлює цінність медіакультури для сучасної людини; володіє знаннями в цій галузі; використовує, створює і критично аналізує медіазасоби для досягнення професійних та особистісних цілей.

Дослідження процесу формування медіакультури у майбутніх вихователів проходило в період 2018-2022 років. Дослідження процесу формування медіакультури у майбутніх вихователів проходило серед студентів випускних груп спеціальності 012 «Дошкільна освіта». В дослідженні брали участь 110 студентів, майбутніх вихователів.

Як один із шляхів формування медіакультури, в освітній процес було розроблено та впроваджено змістовні модулі в такі освітні курси: «Педагогіка дошкільна», «Дитяча психологія», «Педагогіка дітей раннього віку», «Теорія та методика розвитку рідної мови дітей», «Література для дітей дошкільного віку», розроблений елективний освітній курс «Медіаосвіта і медіаграмотність»; створення педагогічного гуртка для стимулювання оцінних дій, самоконтролю на шляху власної професійної підготовки підготовки.

Доведено, що формування медіакультури у майбутніх педагогів включає здобуття педагогічних знань про процес навчання і виховання людини шляхом застосування медіазасобів. Феномен медіакультури реалізується через медіаосвітню діяльність. Визначено тлумачення поняття ««готовність майбутнього вихователя до формування медіакультури дітей старшого дошкільного віку»

Ключові слова: інформаційно-комунікативні засоби, медіакультура, медіаосвіта, інформаційне середовище, медіазасоби, інформаційні ресурси.

Abstract

Problems of forming the media culture of future educators

Hrynyk Ye.O., teacher of information disciplines, KZ "Nikopolsky professional pedagogical college" DOR"

During the transition of society to the information age, it is necessary to prepare the teacher to quickly process and perceive large volumes of information, to master modern technical and media tools, methods and technology of working with information resources. A modern teacher must actively operate in the information environment, use the latest ICT achievements in professional activities, and possess media culture skills.

The relevance of media education of preschoolers makes it necessary to pay attention to the problems of media culture formation of pedagogical personnel, because today the issue of media culture and media literacy of future educators is a matter of national importance.

The article is devoted to an overview of the phenomenon of media culture; the article examines the problems of media culture formation of future specialists of preschool education institutions.

To solve the tasks, a set of research methods was used: theoretical: methods of comparative and systematic analysis, observational methods (observations) on the organization of the process of forming the media culture of future teachers-educators.

The significant influence of the media on the upbringing of preschoolers determines the relevance of the formation of the media culture of the personality of the future educator. A media-literate future educator is a person who is aware of the value of media culture for a modern person; has knowledge in this field; uses, creates and critically analyzes media to achieve professional and personal goals.

The study of the process of media culture formation among future educators took place in the period of 2018-2022. The study of the process of formation of media culture among future educators took place among the students of the graduating groups of specialty 012 "Preschool Education". 110 students, future teachers, participated in the study.

As one of the ways of media culture formation, meaningful modules were developed and introduced into the educational process in the following educational courses: "Preschool pedagogy", "Child psychology", "Pedagogy of young children", "Theory and methods of developing children's native language", "Literature for preschool children", the elective educational course "Media Education and Media Literacy" was developed; creation of a pedagogical circle to stimulate evaluation actions, self-control on the way of one's own professional training.

It has been proven that the formation of media culture among future teachers includes the acquisition of pedagogical knowledge about the process of learning and raising a person through the use of media. The phenomenon of media culture is implemented through media educational activities. The interpretation of the concept ""readiness of the future educator for the formation of media culture of older preschool children" is defined

Keywords: information and communication tools, media culture, media education, information environment, media tools, information resources.

Постановка проблеми

В останні роки активно досліджуються можливості використання інформаційних технологій у сучасному освітньому процесі. Проаналізувавши дослідження науковців, можна зробити висновок, про відсутність єдиного рішення до тлумачення та процесу підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти. Більшість науковців єдині в думці, що мета і результат професійної підготовки є готовність майбутнього фахівця до педагогічної діяльності. Зауважимо, що обов'язковою частиною професійної підготовки майбутніх вихователів є формування професійних якостей, яку розглядаєм як інтегральне ціле. Тому готовність розглядаємо, як широко вживане поняття у наукових дослідженнях, що суголосні з освітньою та професійною діяльністю людини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему підвищення професійної культури вчителів, набуття інформаційно-комунікативної компетентності педагогів досліджували такі науковці: В. Андрущенко, Г. Балл, Н. Балик, А. Богуш, І. Булах, Ю. Валькман, Р. Гуревич, А. Гуржій, А. Єршов, Т. Жаровцева, Ю. Жук, Т. Поніманська, М. Смульсон, І. Рогальська-Яблонська, К. Щербакова та ін.

В період переходу до інформаційного суспільства необхідно підготувати педагога до швидкого сприйняття та опрацювання великих об'ємів інформації, оволодіння сучасними засобами, методами та технологією роботи з інформаційними ресурсами. Формування інформаційно-комунікативною компетентністю пов'язано з оволодінням професійною медіакультурою педагога. Медіакультура заслуговує на особливу увагу тому, що саме вона дає можливість педагогу бути сучасним, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення ІКТ у професійній діяльності.

Формування медіакультури особистості в сучасному суспільстві процес безперервний. Вперше знайомство з медіа починається в дитинстві. Саме дошкільна освіта закладає адаптивну інформацію і комунікативну базу для природного входження дитини в інформаційне суспільство. Реформування дошкільної освіти, необхідність її інформатизації потребує підготовки майбутніх фахівців, вихователів ЗДО до оволодіння медіакультурою.

Мета статті. Завданням дослідження є формулювання дефініції поняття «готовність майбутнього вихователя до формування медіакультури дітей старшого дошкільного віку».

Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні: методи порівняльного та системного аналізу для зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення понятійно-категоріального апарату дослідження; обсерваційні методи (спостереження) за організацією процесу формування медіакультури майбутніх педагогів-вихователів.

Базовим методологічним підґрунтям вивчення актуалізованої проблеми визначено діалектику як науково-філософський метод пояснення та опису найбільш загальних законів розвитку природи, суспільства та людської свідомості.

Виклад основного матеріалу

Проаналізуємо феномен «медіакультура», який відносно недавно появився у вітчизняному медіапросторі та стає все більш популярним в українських наукових дослідженнях. Його окреслюють як субкультуру, як особливий тип культури інформаційного суспільства. Українські дослідники феномену тлумачать медіакультуру як сукупність матеріальних та інтелектуальних цінностей у сфері медіа, вказуючи, що по відношенню до аудиторії медіакультура може виступати системою розвитку особистості, здатної розуміти, аналізувати та критично оцінювати медіатексти та займатися медіатворчістю і має свій функціональний апарат, котрий поширюється на всі сфери суспільного життя [9, с.140].

В «Українському педагогічному словнику» культура визначається як рівень освіченості, вихованості людей, а також рівень оволодіння певною галуззю знань або діяльності [3, с. 248].

Таким чином поняття «культура» є складним об'єктом вивчення, осмислення якого здійснюється в процесі співставлення його з людиною, природою, історією, соціумом. У такому розумінні культура є основою розвитку людської індивідуальності, яка втілює загальнолюдські цілі й прагнення.

Термін «медіа» (від латинського «media», «medium» - засіб, посередник) з'явився в англійській мові в XVI ст. У XVH ст. він уперше був використаний у філософії, а у XVIІІ ст. - застосований до назви першого в історії засобу масової комунікації - газет. З середини ХІХ ст. термін «медіа» тлумачиться як поширення повідомлень за допомогою особливих технічних засобів зв'язку (пошта, телеграф).

Розуміння потреб у медіакультурній освіті та виокремлення медіакультури як такої з'явилось у Британії (медіакультура/media culture) та Канаді (як екранна освіта/screen education) наприкінці 1930-х. Однак у його сучасному розумінні стало популярним у Канаді, Британії, Франції, США в 60-х роках ХХ століття. Ще 1959 року Канада першою започаткувала шкільну навчальну програму з медіаосвіти для учнів 11-х класів.

Найбільш поширеним і загальним є тлумачення медіа (media) як носія повідомлень, що передаються за допомогою технологій (текст - у книжках, методичних посібниках і комп'ютерних мережах; звук - на дисках, накопичувачах інформації, радіо та телепередачах; зображення - на дисках, накопичувачах інформації, телепередачах, в мережі Інтернет; текст, звук, зображення - у телеконференціях тощо) [12].

Узагальнене розуміння «медіа» закріплено у «Словнику термінів з медіа-освіти, медіа-педагогіки, медіа-грамотності, медіа-компетентності» [10], де зазначене поняття ототожнюється з поняттям «ЗМК» (засоби масової комунікації) та визначає медіа як засоби створення, запису, копіювання, тиражування, збереження, поширення, сприймання інформації та обміну нею між суб'єктом і об'єктом [11, с. 11].

Поняття «медіакультура» постійно розширює своє значення і включає в себе нові соціальні, моральні, психологічні та інтелектуальні складові.

Аналіз наукових джерел свідчить, що питання медіакультури знайшли відображення в історії зарубіжної (А. Анджеєвська, С. Ауфенангер, Ю. Беднарека, В. Вебера, Я. Гайди, С. Мінкінен, Дж. Поттер, М. Танася та ін.) та вітчизняної (О. Волошенюк, А. Волошина, В. Іванова, Л. Найдьонова, Г. Онкович та ін.) наукової думки.

Н.Б. Кирилова стверджує, що «Медіакультуру можна визначити як сукупність інформаційно-комунікативних засобів, матеріальних та інтелектуальних цінностей, вироблених людством у процесі культурно- історичного розвитку, які сприяють формуванню суспільної свідомості та соціалізації особистості. Медіакультура охоплює культуру передавання інформації та культуру її сприймання; вона може виступати й системою рівнів розвитку особистості, здатної читати, аналізувати, оцінювати медіатекст, займатися медіатворчістю, засвоювати нові знання за допомогою медіа тощо» [1, с. 8].

Медіакультура включає в себе компоненти, пов'язані з культурою пізнання, саморозвитку особистості, передачі та формування системи знань, транслювання результатів пізнавальної діяльності суспільству. У період переходу до інформаційного суспільства розвиток медіакультури педагога визначає ще й швидкість сприймання та обробки великих обсягів інформації, ефективність оволодіння сучасними засобами, методами та технологією роботи з інформаційними ресурсами [8, с. 188].

Медіакультура як суспільний феномен служить організації медіаосвіти та створює нове медіа середовище існування, нову реальність, що дає можливість педагогу бути сучасним, активно діяти в інформаційному освітньому середовищі, використовувати найновітніші досягнення науки та техніки. медіакультура фахівець вихователь старший дошкільний

Формувати медіакультуру аудиторії покликана медіаосвіта - шлях становлення медіакультури особистості, спосіб осягнення феномену медіакультури суспільства. Медіаосвіта поєднує сфери освітньої та медійної діяльності, формує в соціумі культуру сприймання та раціонально-критичної оцінки медійних повідомлень, розкриває перед особистістю можливості творчого самовираження за допомогою медіа.

Провівши анккетування серед вихователів-практиків міст Нікополя та Кривого Рогу, з'ясували про недостатні знання щодо медіаосвіти, медіакультури та медіадіяльності; відсутні сформовані уміння та навички щодо процесу формування медіакультури; також наявна гостра потреба в якісних медіа, які б стали ефективним засобом виховних впливів на дітей.

Медіаграмотний майбутній вихователь - це особа, яка усвідомлює цінність медіакультури для сучасної людини; володіє знаннями в цій галузі; дотримується правил безпечного застосування медіа; використовує, створює і критично аналізує медіазасоби для досягнення професійних та особистісних цілей [7, с. 85-90] .

Суттєвий вплив медіа на виховання дошкільника зумовлюють актуальність формування медіакультури особистості майбутнього вихователя. Тому проаналізовано робочі програми з підготовки вихователів дійшли висновку про відсутність тем та завдань які пов'язані із підготовкою майбутніх вихователів до формування медіакультури дітей старшого дошкільного віку.

Важливим аспектом медіакультури педагога постає його критичне ставлення до інформації, дотримання етичних норм при використанні медіаресурсів, а також кодексу про авторське право захисту інформації та користувачів загальними інформаційними ресурсами, передбачення наслідків некоректної поведінки в інформаційному середовищі [2, с.6-14].

Дослідження процесу формування медіакультури у майбутніх вихователів проходило серед студентів випускних груп спеціальності 012 «Дошкільна освіта» Комунального закладу «Нікопольський фаховий педагогічний коледж» Дніпропетровської обласної ради» та Білоцерківський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж. В дослідженні брали участь 110 студентів, майбутніх вихователів.

Результати дослідження засвідчили, що 50,9% не розуміють або не задумувались над термінами «медіаосвіта» та «медіакультура», 39,1% - що це освіта з використанням комп'ютерної техніки або інших технічних засобів, 10% - за допомогою смартфону дослівно цитували визначення.

80,9% - вважали за потрібне виховання медіакультури у дітей старшого дошкільного віку, 8,1% - заперечували необхідність виховання медіакультури, адже діти багато часу проводять за гаджетами, 10,9% - не змогли відповісти.

96,4% опитаних усвідомлюють необхідність та важливість медіаосвіти в дошкіллі; 3,6% респондентів відповіли, що їм не цікаві проблеми формування медіакультури в закладах дошкільної освіти.

Як один із шляхів формування медіакультури, в освітній процес було розроблено та впроваджено змістовні модулі в такі освітні курси: «Педагогіка дошкільна», «Дитяча психологія», «Педагогіка дітей раннього віку», «Теорія та методика розвитку рідної мови дітей», «Література для дітей дошкільного віку», а також розроблений елективний освітній курс «Медіаосвіта і медіаграмотність». Також до шляхів формування медіакультури у майбутніх вихователів вбачаємо забезпечення міждисциплінарних зв'язків дисциплін психологічного та методологічного циклів, що забезпечить вміння інтегрувати знання з дисциплін для розв'язання педагогічних ситуацій та завдань; створення педагогічного гуртка для стимулювання оцінних дій, самоконтролю на шляху власної професійної підготовки.

Висновки

Узагальнюючи вище зазначене, можна зробити висновок, що одним із сучасних підходів до розгляду проблеми розвитку медіакультури в освітній площині є підготовка особистості до ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа. Формування медіакультури у майбутніх педагогів включає здобуття педагогічних знань про процес навчання і виховання людини шляхом застосування медіазасобів. Феномен медіакультури реалізується через медіаосвітню діяльність. Визначено тлумачення поняття «готовність майбутнього вихователя до формування медіакультури дітей старшого дошкільного віку» як інтегральне, системне, особистісне утворення, яке включає мотиваційний, когнітивний та діяльнісний компоненти та забезпечує відповідну здатність вихователів до формування медіакультури дітей передшкільного віку».

Література

1. Биков В.Ю., Буров О.Ю. Цифрове навчальне середовище: нові технології та вимоги до здобувачів знань. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців, методологія, теорія, досвід, проблеми: Збірник наукових праць. Вінниця: ТОВ «Друк плюс», 2020. Вип. 55. C.11-22.

2. Гавриш Н.В. Розвиток мовленнєво-творчої діяльності в дошкільному дитинстві. Монографія. Донецьк, 2001. C.48.

3. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. C. 243.

4. Колеснікова І.В. Використання медіа-освітніх ресурсів у професійній діяльності педагога. Сучасні тенденції і пріоритети компетентнісного підходу в підготовці майбутніх фахівців дошкільної та початкової освіти: зб. наук.-метод. пр. Житомир: «Полісся» , 2016. C. 20-24.

5. Кравчишина О.О. Формування готовності майбутніх вихователів до використання засобів медіаосвіти у навчально-виховному процесі дошкільних навчальних закладів: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Старобільськ, 2018. 299 с.

6. Крутій К.Л. Медіадидактичні особливості використання мультфільмів як засобу навчання мови і розвитку зв'язного мовлення дошкільникі. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. 2013. №3. С. 85-90.

7. Кузьма І.І. Формування медіаграмотності дітей старшого дошкільного віку: теорія і технологія: монографія / за ред. проф. В.М. Чайки. Тернопіль: Вектор, 2019. 188 с.

8. Лазарева Л.М. Медіакультура та її функції.

9. Онкович Г.В. Засоби масової комунікації у термінологічному просторі медіа-освіти. Дивослово, 2007. №5, C. 29-31.

10. Спринчук Н.О. Інтеграція медіаосвіти вчителів початкових класів у систему післядипломної освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2012. Вип. 33. С. 501-505.

11. Словник. Дистанційна освіта [Електронний ресурс]: // Освітній портал - освіта в Україні

References

1. Bykov, V.Yu. & Burov, O.Yu. (2020). Tsyfrove navchalne seredovyshche: novi tekhnolohii ta vymohy do zdobuvachiv znan. [Digital educational environment: new technologies and requirements for knowledge seekers]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv, metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy: zbirnyk naukovykh prats - Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists, methodology, theory, experience, problems: collection of scientific works. Vinnytsia: Druk Plus LLC, Issue 55, 11-22 [in Ukrainian].

2. Havrysh, N.V. (2001). Rozvytok movlennievotvorchoi diialnosti v doshkilnomu dytynstvi [Development of speech-creative activity in preschool childhood]. monograph. Donetsk, 48 [in Ukrainian].

3. Goncharenko, S.U. (1997). Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk. [Ukrainian Pedagogical Dictionary]. Kyiv: Lybid, 243[in Ukrainian].

4. Kolesnikova, I.V. (2016). Vykorystannia media-osvitnikh resursiv u profesiinii diialnosti pedahoha. [The use of media educational resources in the professional activity of a teacher]. Suchasni tendentsii i priorytety kompetentnisnoho pidkhodu v pidhotovtsi maibutnikh fakhivtsiv doshkilnoi ta pochatkovoi osvity: zbirnyk naukovo-metodychnykh prats - Modern trends and priorities of the competence approach in the training offuture specialists in preschool and primary education: collection of scientific and methodical works. Zhytomyr: «Polyssia», 20-24 [in Ukrainian].

5. Kravchyshina, O.O. (2018). Formuvannia hotovnosti maibutnikh vykhovateliv do vykorystannia zasobiv mediaosvity u navchalno-vykhovnomu protsesi doshkilnykh navchalnykh zakladiv [Formation of the readiness of future educators to use media education tools in the educational process of preschool educational institutions]. Candidate thesis. Starobilsk [in Ukrainian].

6. Krutiy, K.L. (2013). Mediadydaktychni osoblyvosti vykorystannia multfilmiv yak zasobu navchannia movy i rozvytku zviaznoho movlennia doshkilnyki. [Media-didactic features of using cartoons as a means of teaching language and developing coherent speech in preschoolers]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka -Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Series: Pedagogy, 3, 85-90 [in Ukrainian].

7. Kuzma, I.I. (2019). Formuvannia mediahramotnosti ditei starshoho doshkilnoho viku: teoriia i tekhnolohiia. [Formation of media literacy of older preschool children: theory and technology]. monograph / edited by ргоГ V.M. Chayki. Ternopil:Vector, 188 [in Ukrainian].

8. Lazareva, L.M. (2010). Mediakultura ta yii funktsii. [Media culture and its functions].

9. Onkovich, H.V. (2007). Zasoby masovoi komunikatsii u terminolohichnomu prostori media-osvity. [Means of mass communication in the terminological space of media education]. Dyvoslovo, 5, 29-31[in Ukrainian].

10. Sprynchuk, N.O. (2012). Intehratsiia mediaosvity vchyteliv pochatkovykh klasiv u systemu pisliadyplomnoi osvity. [Integration of media education of primary school teachers into the system of postgraduate education]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy - Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problem. Issue. 33, 501-505 [in Ukrainian].

11. Slovnyk. Dystantsiina osvita. [Dictionary. Distance education]. Osvitniiportal - osvita v Ukraini. Education portal - education in Ukraine

Размещено на Allbest.Ru