Особливості викладання історії України у школах Європи: теорія та методика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості викладання історії України у школах Європи: теорія та методика

Олексін Юрій Петрович доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри суспільних дисциплін, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне,

Цецик Ярослав Петрович кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри публічного управління, адміністрування та інформаційної діяльності, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне.

Анотація

У статті здійснено порівняльний аналіз вивчення історії України у школах Європейського Союзу та особливості методики її викладання. Значна увага приділена особливостям представлення та висвітлення подій, які відбуваються у сучасній Україні у підручниках і посібниках європейських держав. Це зумовлено тим, що досить часто ключові події, що відбувалися у нашій державі в європейських підручниках викладені фрагментарно і поверхово, а багато ключових питань і до нині розглядаються у контексті перебування нашої держави у складі іноземних, ворожих держав.

Аналіз теорії та методики викладання історії нашої держави у країнах Європи доцільно відзначити, що вона розглядається у контексті вивчення учнями всесвітньої історії, що є логічним для навчальних програм іноземних держав. Водночас досить часто трапляються недоліки, що негативно впливають на сприйняття учнями європейських шкіл не лише історії України, і а історії інших держав, що виникли на посттоталітарному просторі. історія україни викладання держава

Це зумовлено тією обставиною, що впродовж багатьох десятиліть наша держава перебувала у складі більшовицької тоталітарної держави, а багато фактів, особливо з історії українського національно-визвольного руху свідомо фальсифікувалися, що безумовно вплинуло на процеси викладання історії України.

Лише після проголошення незалежності України й, то не відразу, а лише наприкінці 1900-х - на початку 2000-х рр. у ряді європейських країн історія України почала вивчатися у контексті світової історії. Варто відзначити, що теорія й методика викладання цього освітнього компонента здійснюється відповідно до національних навчальних програм шкіл країн членів Європейського Союзу.

Водночас є позитивні кейси, наприклад діяльність польсько-української комісії з підручників з репрезентації спільного минулого заради взаємного розуміння та примирення історичної пам'яті. При цьому необхідно враховувати, що багато ключових фактів з історії нашої держави у багатьох країнах трактуються по різному, іноді навіть тенденційно. Окремі події ХХ ст., особливо щодо історії українського національно-визвольного руху часто політизуються, що знаходить своє відображення й у шкільних підручниках. Лише в останні кілька років спостерігаються тенденції до більш поглибленого вивчення історії України у середніх навчальних закладах країн-членів Європейського Союзу.

Ключові слова: історія, історія України, історична пам'ять, сторінки історії, європейські підручники.

Oleksin Yurii Petrovych Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Social Sciences, National University of Water Management and Nature Management, Rivne.

Tsetsyk Yaroslav Petrovych PhD in History, Associate Professor of the Department of public management, administration and information activities, National University of Water Management and Nature Management, Rivne,

FEATURES OF TEACHING THE HISTORY OF UKRAINE IN EUROPEAN SCHOOLS: THEORY AND METHODOLOGY

Abstract. In the article, a comparative analysis of the study of the history of Ukraine in the schools of the European Union and the peculiarities of its teaching methodology is carried out. Considerable attention is paid to the peculiarities of presentation and coverage of the events taking place in modern Ukraine in textbooks and manuals of European countries. This is due to the fact that quite often the key events that took place in our country are presented fragmentarily and superficially in European textbooks, and many key issues are still considered in the context of our country being part of foreign, hostile states.

Analysis of the theory and methodology of teaching the history of our country in European countries, it is appropriate to note that it is considered in the context of the students' study of world history, which is logical for the educational programs of foreign countries. At the same time, there are quite often shortcomings that negatively affect the perception of students of European schools not only of the history of Ukraine, but also of the history of other states that arose in the post- totalitarian space.

This is due to the fact that for many decades our state was part of the Bolshevik totalitarian state, and many facts, especially from the history of the Ukrainian national liberation movement, were deliberately falsified, which definitely affected the processes of teaching the history of Ukraine.

Only after the declaration of Ukraine's independence, and then not immediately, but only at the end of the 1900s and the beginning of the 2000s, the history of Ukraine began to be studied in the context of world history in a number of European countries. It is worth noting that the theory and teaching methods of this educational component are carried out in accordance with the national curricula of schools of the member states of the European Union.

At the same time, there are positive cases, for example, the activity of the Polish-Ukrainian textbook commission on the representation of the common past for the sake of mutual understanding and reconciliation of historical memory. At the same time, it must be taken into account that many key facts from the history of our country are interpreted differently, sometimes even tendentially, in many countries. Individual events of the 20th century, especially regarding the history of the Ukrainian national liberation movement, are often politicized, which is also reflected in school textbooks. Only in the last few years have there been trends towards a more in-depth study of the history of Ukraine in secondary educational institutions of the member states of the European Union.

Keywords: history, history of Ukraine, historical memory, pages of history, European textbooks.

Постановка проблеми

Маніпуляції історичними аргументами в міжнародних відносинах - явище далеко не нове. Однак з поширенням інформаційних технологій воно стало ще більш масштабним і спокусливо доступним, а тому небезпечним. Питання пов'язані з теорією та методикою викладання гуманітарних предметів у школах Європи регулюються нормативними актами органів влади. У школах окремих держав традиційно акцентується увага на контраверсіиних проблемах и глибоко не аналізуються причини їх виникнення, що наочно свідчить про упереджене ставлення до окремих питань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У наукових працях присвячених аналізу теорії й методики викладання історії в школах країн Європи аналізуються особливості викладання гуманітарних предметів, увага акцентується на тому, що історія України розглядається у контексті світової історії, що є цілком логічним та виправданим для західноєвропейської шкільної освіти. Адже під час вивчення історії у них ключова роль відводиться вивченню їхньої вітчизняної історії. Значний обсяг інформації про методику викладання історії в школах Європи знаходить у працях І. Боровця, В. Дубінського та І. Паура [2], Н. Лавриченко [3] та О. І. Локшиної [4].

Мета статті

Метою статті є порівняльний аналіз вивчення історії України у школах Великобританії, Німеччини, Польщі та Франції та особливості методик її викладання. Значна увага приділена порівняльному аналізу викладання історії у вищеназваних країнах, особливостям контенту шкільних підручників, проаналізовано тематику тем, що стосуються нашої держави.

Виклад основного матеріалу

Незнання історії створює сприятливий ґрунт для використання історичних маніпуляцій при впливі на громадську думку; іноді це відбивається в політичних технологіях і владних зловживаннях еліт по відношенню до населення своїх країн. Серед пояснень такої ситуації - іноді слабка обізнаність широкої громадськості з об'єктивним історичним фактажем, особливо коли мова йде про більш широкі знання історії за межами власних державних кордонів. І іноді проблема криється банально в шкільній освіті [1].

Епоха постмодернізму великою мірою вплинула на особливості викладання історії щодо пізнавальних стимулів та мотивації учнів. У сучасних школярів, враховуючи наявність необмеженого доступу до різноманітної інформації сформувалося «цинічне ставлення до знань, які їм надають у школі» [2, с. 10].

Шкільні підручники історії та суспільствознавчих дисциплін створюють основу знань людини про ту чи іншу країну, її історію, культуру і значення у світі. І вже тільки потім на цю базу нашаровуються додаткові знання, отримані в дорослому віці, а також особистий досвід. Тому дуже важливо, щоб інформація про іноземні країни, отримана школярами через підручники, була актуальною, правдивою та об'єктивною у висвітленні історичних явищ, подій та причинно-наслідкових зв'язків.

Польща займає проміжне положення між жорсткою радянською моделлю освіти і ліберальним підходом. За стандартизацію освіти відповідає документ, затверджений міністром державної освіти, в якому перераховуються завдання, що стоять перед школою, і рекомендації по тому, що слід робити зі школярами (наприклад, водити дітей на екскурсії або забезпечити їх доступом в інтернет) [3, с. 27].

початковому рівні викладання історії існує курс «Історія і суспільство» - він вводить базові речі: Польський гімн, прапор і герб. Потім учні вивчають Польщу в Європі: Польща як ціле, твій регіон в Польщі і твоє місто в Польщі. Тобто учень здійснює історичний шлях від моменту набуття європейської самосвідомості до локального і потім повертається назад. Від індивідуального вибору учня залежить, на якому рівні він хоче вивчати програму, на базовому або поглибленому. Під кожним з цих рівнів є навчальний комплекс з програмою, підручником і робочим зошитом, DVD-диском з матеріалами [1]

У сучасних польських підручниках Україна ХХ століття майже не представлена як самостійний суб єкт історії, а включена в контекст польських подій - крім одиничних сюжетів, що відносяться до періоду революції 1917-1921 рр., а також періоду незалежної України після 1991 року [1].

Незважаючи на контраверсійні позиції в трактуванні українською та польською сторонами конкретних історичних подій (наприклад, на Волині в 1943 р.), на сторінках підручників все ж вдалося уникнути конфронтації. Значною мірою це заслуга діяльності польсько-української комісії з підручників (особливо в контексті історії ХХ століття). Адже історія конфліктів, на думку авторів підручників, залишилася в минулому, а її розуміння є основою добросусідства Польщі та України сьогодні [1].

Таким чином, у польських школах під час викладання історії головна увага приділяється вивченню учнями вітчизняної історії, а щодо історії України то присутні лише окремі теми, які насамперед стосуються польсько- українських взаємовідносин.

Шкільна історична освіта в сучасній Німеччині базується на принципах загальної «політичної та демократичної освіти», що є одним із пріоритетів освітньої системи в країні. У різних німецьких землях існують різні підходи до освіти в цілому і викладання історії зокрема. Але загалом, стратегічно, мета і завдання навчального предмета «історія», дидактично-методичне забезпечення програм являють собою єдиний смисловий та аксіологічний простір. Відмінності полягають лише в частині наповнення програм конкретним історичним матеріалом та планування навчального часу. А тому можна вважати, що загальнонімецьким підходом до історичної освіти є розуміння важливості історії в освіті, а держава зацікавлена в членах суспільства, вихованих у дусі патріотизму, які мають активну громадянську позицію [1].

Німецькі підручники мають чітку структуру: ілюстрації, текст і схеми. Тобто спочатку ви читаєте текст, розглядаєте ілюстрації, а в кінці підручника є схема, яка структурує отриману вами інформацію. Всі підручники в Німеччині абсолютно безкоштовні, і вони влаштовані таким чином, що допомагають пристосуватися до існуючого німецького світу з особливою культурою. Підручники історії, особливо в 11-му класі, зроблені за джерелознавчим принципом. У них багато цитат істориків, а в кінці кожного розділу наведені завдання, які потрібно вирішувати на основі текстів з джерел, запропонованих в підручнику .

Підручники історії в Німеччині є своєрідним еталоном для створення навчальної літератури з історії сучасного загальноєвропейського зразка. Пов'язано це з мінімумом державного регулювання, свободою академічної творчості, високим рівнем сучасної методології історії, що в синергії забезпечило німецьким підручникам органічну єдність науковості та дидактичної досконалості [4, с. 221].

На світову історію німці дивляться, перш за все, з позицій національних пріоритетів. Вони вивчають історію тільки тих країн, які сьогодні впливають на світовий порядок і важливі для двосторонніх відносин [5].

Отже, історична освіта в Німеччині ґрунтується на принципах «політичної та демократичної освіти», що у повному обсязі відповідає ключовим пріоритетам розвитку освіти у державі. Питання, що стосуються історії України розглядаються здебільшого у контексті вивчення учнями історії Східної Європи.

Особливостями британської системи підручників з історії (history textbooks) є те, що вона абсолютно децентралізована, і що підручники здебільшого стосуються певного періоду та певних тем з вказуванням, для якого ступеня навчання вони передбачені і для шкіл якого регіону Сполученого Королівства. Підручники є комерційним продуктом, однак школи можуть мати підписку у певному видавництві і отримувати підручники та спеціальні матеріали для підготовки до екзаменів за цими підручниками зі знижкою. Школи чи вчителі самостійно вирішують, які підручники обрати; це є відповідальністю вчителя, і нерідко найбільш затребувані підручники мають друге, третє і подальші видання з певною редакцією і зберігаються у школі чи у власній бібліотеці вчителя з можливістю використовувати у будь-який час та у будь-якому класі залежно від обраного контенту [5].

Українські сюжети в підручниках і навчальних посібниках Великобританії представляються як складова виключно імперської або радянської історії. На підтвердження тези про «несуб'єктність» України (навіть у дуже докладних розповідях про першу революцію, громадянську війну, сталінську модернізацію, Другу світову війну тощо) є чимало прикладів, коли на картах у підручниках не позначаються чіткі адміністративні кордони України, тим більше сучасні. Прикро виглядає майже повна відсутність контексту Української революції 1917-1921 років, а також відсутність сюжетів, пов'язаних з роллю українського питання в розпаді СРСР [6].

Україна в більшості сюжетів згадується як географічний, а не історичний об'єкт. Такий підхід дозволяє припустити лише вкрай обмежене розуміння, а скоріше уявлення про український контекст (у тому числі сучасний) випускниками британських середніх шкіл [6].

Обмежене висвітлення української тематики у британських підручниках з історії не є чимось винятковим, адже відображає підходи до розгляду історії Східної Європи ХХ століття загалом. Українська тематика не «забута» або «відсутня», адже британським учням історія в цілому викладається з акцентом на більш широких проблематичних і тематичних аспектах, а не країноцентрично [6].

Таким чином, у шкільних підручниках Великобританії практично відсутні теми з історії України, а наша держава здебільшого позиціонується як географічний, а не історичний об'єкт. Така ситуація зумовлена консерватизмом англійської освіти та повільним, часто навіть запізнілим внесенням змін до освітніх програм у тому числі й з історії. Це призводить до того, що учні недосконало володіють ситуацією що геополітичних змін у Європі, які відбулися впродовж останніх десятиліть.

Тема України, хоч і в розмитому і фрагментарному вигляді, присутня практично в кожному французькому підручнику історії. Вивчаючи комплексний предмет «Історія / Географія», французький учень отримує певний комплекс знань про Україну, але все ж не настільки глибокий в порівнянні з іншими досліджуваними країнами.

Нерідко у французьких шкільних підручниках зустрічаються помилки і неточності з української історії, що свідчить і про відсутність великого інтересу до неї у більшості французьких авторів, і про обмежене коло фахівців, які добре розбираються в Україні [4, с. 341].

На жаль, дуже часто Україна асоціюється з трагічними подіями, добре відомими на Заході: Голодомор, Голокост, Чорнобиль, до яких останнім часом додалася «війна на Донбасі».

Отже, у французьких навчальних програмах історія України представлено досить широко. Але головний акцент робиться на трагічних подіях, що відбувалися у нашій державі впродовж ХХ - ХХІ ст.

Висновки

Отже, висвітлення історії України ХХ ст. у шкільних підручниках та навчальних посібниках з історії та суспільствознавчих дисциплін у Польщі, Німеччині, Франції та Великій Британії сильно відрізняється залежно від країни.

Причин цьому декілька: велика принципова різниця в освітніх системах і підходах до викладання історії в кожній країні; тяжіння до висвітлення історії іноземних країн головним чином з позиції сучасного власного національного інтересу; переважання проблемоцентричної історії на противагу країноцентричній (як в українській освітній системі); наявність або відсутність спільних сторінок історії з Україною і, відповідно, контроверсійних позицій щодо їх трактування з обох боків кордону.

Водночас є позитивні кеиси, наприклад діяльність польсько-української комісії з підручників з репрезентації спільного минулого заради взаємного розуміння та примирення історичної пам'яті.

Польсько-український досвід у контексті написання текстів шкільних підручників з історії в цьому питанні може слугувати прикладом для аналогічної співпраці з іншими країнами. Адже актуальним залишається такий підхід до навчання історії, який вдало поєднував би фактаж без спотворень в будь-яку сторону. А також робив би акцент на національній ідентичності та загальнолюдських цінностях, при цьому толерантно запобігаючи культивуванню міжнаціональних, расових, релігійних чи будь-яких інших стереотипів.

Література:

1. Як представлена Україна на сторінках європейських підручників з історії - дослідження. URL: https://nus.org.ua/news/yak-predstavlena-ukrayina-na-storinkah-yevropej skyh- pidruchnykiv-z-istoriyi-doslidzhennya/

2. Боровець І., Дубінський В., Паур І. Навчання історії в зарубіжній школі: навчальний посібник / за ред. д-ра іст. наук, проф. С. Копилова. Кам^,янець-Подільський: Кам⁵янець- Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2020. 244 с.

3. Лавриченко Н. Сучасні моделі загальної середньої освіти в європейському вимірі. Порівняльно-педагогічні студії. 2009. № 2. С. 25-36.

4. Локшина О.І. Зміст шкільної освіти в країнах Європейського Союзу: теорія і практика (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.): монографія. Київ: Богданова А.М., 2009. 404 с.

5. Україна в підручниках історії Польщі, Франції, Німеччини та Великої Британії: яка вона? URL: http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=101065

6. Україна - ЄС: крос-культурні освітні дослідження. URL: https://oercommons.org/ courseware/lesson/55606/student-old/

References:

1. Yak predstavlena Ukraina na storinkakh yevropeiskykh pidruchnykiv z istorii - doslidzhennia. [How Ukraine is presented on the pages of European history textbooks - research]. URL: https://nus.org.ua/news/yak-predstavlena-ukrayina-na-storinkah-yevropejskyh-pidruchnykiv- z-istoriyi-doslidzhennya/

2. Borovets I., Dubinskyi V., Paur I. Navchannia istorii v zarubizhnii shkoli: navchalnyi posibnyk [Studying history in a foreign school: a study guide] / za red. d-ra ist. nauk, prof. S. Kopylova. Kamianets-Podilskyi: Kamianets-Podilskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Ohiienka, 2020. 244 s.

3. Lavrychenko N. Suchasni modeli zahalnoi serednoi osvity v yevropeiskomu vymiri. Porivnialno-pedahohichni studii. [Modern models of general secondary education in the European dimension]. 2009. № 2. S. 25-36.

4. Lokshyna O.I. Zmist shkilnoi osvity v krainakh Yevropeiskoho Soiuzu: teoriia i praktyka (druha polovyna ХХ - pochatok ХХІ st.) [The content of school education in the countries of the European Union: theory and practice (the second half of the 20th century - the beginning of the 21st century)]: monohrafiia. Kyiv: Bohdanova A.M., 2009. 404 s.

5. Ukraina v pidruchnykakh istorii Polshchi, Frantsii, Nimechchyny ta Velykoi Brytanii: yaka vona? [Ukraine in the history textbooks of Poland, France, Germany and Great Britain: what is it like?] URL: http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=101065

6. Ukraina - YeS: kros-kulturni osvitni doslidzhennia [Ukraine-EU: Cross-cultural Comparisons in Educational Research]. URL: https://oercommons.org/courseware/lesson/55606/ student-old/

Размещено на Allbest.ru