Акмеологічний підхід до формування змісту професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови в університеті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Акмеологічний підхід до формування змісту професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови в університеті

Каніболоцька О.А.,

канд. пед. наук, доцент,

завідувач кафедри викладання другої

іноземної мови

Запорізького національного

університету

У статті розкрито значення акмеологіч- ного підходу в контексті формування змісту професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов. Акмеологія розглядається як теоретична основа для визначення оптимальних стратегій підготовки майбутніх учителів, спрямованих на досягнення їх професійного піку в освітньому процесі. Автором проаналізовано сутність акмеологіч- ного підходу та його вплив на формування компетентностей, які є ключовими в процесі викладання іноземних мов. Охарактеризовано методи й методологічні засади використання акмеології для оптимізації освітнього процесу та створення сприятливого середовища для активного професійного становлення і зростання майбутніх педагогів.

Ключові слова: неперервна підготовка вчителів іноземних мов, акмеологічний підхід, готовість до професійної діяльності, зміст підготовки, освітнє середовище, університет.

ACMEOLOGICAL APPROACH TO THE FORMATION OF THE CONTENT OF THE PROFESSIONAL TRAINING OF THE FUTURE TEACHER OF A FOREIGN LANGUAGE IN THE UNIVERSITY

The article reveals the importance of the acmeo- logical approach in the context of the formation of the professional training content of foreign languages future teachers. Acmeology is considered as a theoretical basis for determining optimal strategies for training future teachers aimed at achieving their professional peak in the educational process. The author has analysed the essence of the acmeological approach and its influence on the formation of competencies that are key in the process of teaching foreign languages. The methods and methodological principles of using acmeology to optimize the educational process and create a favourable environment for active professional development and growth of future teachers are characterized. This article analyses the acmeological approach as a promising methodology for forming the content of professional training of future teachers of foreign languages. Emphasis is placed on revealing the essence and key principles of acmeology aimed at increasing the effectiveness of the educational process. The importance of using this approach is substantiated, taking into account modern requirements for teacher education. Specific methods and techniques are proposed that contribute to the optimization of the educational process and the development of key competencies in future foreign languages teachers. The possibility of introducing the acmeo- logical approach into pedagogical practice with the aim of training highly professional teachers capable of effectively influencing the organization of the educational process and the formation of students' intercultural competence is considered. The author presents pedagogical strategies aimed at training highly qualified specialists with formed intercultural competence, readiness for professional growth in the modern educational space and a deep understanding of the educational process. An important aspect of the article is practical recommendations for the implementation of the acmeological approach in language teaching. The author also provides some options for implementing the acmeological approach, which will help improve the quality of training of future foreign languages teachers and increase their competitiveness in the labour market.

Key words: continuous training of foreign language teachers, acmeological approach, readiness for professional activity, content of training, educational environment, university. акмеологічний педагогів професійний освіта

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Неперервна професійна підготовка майбутніх учителів іноземних мов в українських закладах вищої освіти перебуває в постійному розвитку та оновленні. Роль учителів у життєдіяльності суспільства зазнала суттєвого переосмислення під час карантинних обмежень, пов'язаних із пандемією, та дії воєнного стану. У зв'язку з цим дещо змінились і підходи до їхньої підготовки загалом та до підготовки майбутніх учителів іноземних мов зокрема. Застосування сучасних підходів у вищій іншомовній освіті, інтеграція в європейський освітній простір, розробка та впровадження низки концепцій дає можливість констатувати, що Україна готова до змін і прагне до підвищення якості підготовки фахівців з іноземних мов для роботи в закладах освіти різних рівнів. Варто зазначити, що поряд із неперервним підходом широко застосовується акмеологічний підхід до підготовки майбутніх учителів іноземних мов у вищій педагогічній освіті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Неперервна професійна підготовка майбутніх учителів іноземних мов ставала об'єктом дослідження багатьох українських науковців, у числі яких О.Антоненко, О. Голотюк, С. Гринюк, А. Деркач, А. Колісніченко, О. Комар, Є. Процько, А. Роляк, Л. Романюк, Н. Сулим та ін. Водночас і застосування акмеологічного підходу до неперервної про- ’†есійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов становить значний інтерес. Акмеологія являє собою дисципліну, яка вивчає закономірності досягнення вищого рівня в різних сферах людської діяльності, зокрема і в професійній. У контексті підготовки майбутніх учителів іноземних мов акмеологічний підхід може бути досліджений із різних точок зору: методи та прийоми застосування акмеологічного підходу в педагогічній практиці; вплив акмеологічного підходу на якість підготовки майбутніх учителів іноземних мов; акмеологічний підхід як сучасна освітня технологія; розвиток осо- бистісних якостей студентів через акмеологічний підхід.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

Дослідницька та публікаційна активність стосовно акмеологічного підходу як сучасної технології може спонукати освітянську спільноту до застосування нових підходів при формуванні професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов і сприяти вдосконаленню процесу їх підготовки.

Мета статті - розглянути акмеологічний підхід до формування змісту професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов в університеті, представити практичні аспекти застосування акмеологічного підходу до неперервної професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов.

Виклад основного матеріалу. На думку вчених, акмеологічний підхід на сьогодні є одним із прогресивних і перспективних для сучасної школи

Так, А. Деркач висуває думку про те, що «... суть акмеологічного підходу полягає у здійсненні комплексного дослідження й відновленні цілісності суб'єкта, що проходить ступінь зрілості, коли його індивідні, особистісні та суб'єктно- діяльнісні характеристики вивчаються в єдності, в усіх взаємозв'язках та опосередкуваннях, для того щоби сприяти досягненню його вищих рівнів, на які може піднятись кожний» [1]. Зі свого боку підтримуємо думку, що акмеологія - це наука про якість людини та якість життя, а акмеологія освіти, у свою чергу, досліджує умови досягнення високої якості освітніх систем і розвитку суб'єктів освітнього процесу - вчителя й учня (В. Максимова), відтак акмеологія представлена, як професійна зрілість педагога та її вдосконалення, а сам професіоналізм є головною категорією акмеології. Саме спрямування на особистісний успіх і доводить важливість акмеологічного підходу до неперервної професійної підготовки вчителів іноземних мов.

Ми маємо завжди пам'ятати, що всі кроки педагогічної освіти зорієнтовані на досягнення високої якості освіти та ефективності підготовки фахівців. На думку Г. Данілової, акмеологічна модель сучасного педагога складається з трьох основних компонентів: компетентність, особистісна орієнтація, морально-духовна культура [2, с. 8]. Такі складові також набувають своєї чинності під час організації та забезпечення неперервної професійної іншомовної підготовки майбутніх учителів іноземних мов, про що свідчать і обрані критерії ефективності неперервної професійної підготовки: мотиваційний, знаннєвий, операційний, особистісний, інноваційний. Акмеологічний підхід є свого роду гарантією та необхідною умовою для досягнення готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійної іншомовної діяльності. Слушною, на нашу думку, також є ідея акмеологічної моделі сучасного педагога (В. Максимова) (див. рис. 1).

Усі зазначені вище чинники будуть враховані в побудові акмеологічної моделі підготовки вчителів іноземних мов (див. рис. 2). На наше

Рис. 1. Ідея акмеологічної моделі підготовки сучасного педагога (за В. Максимовою)

переконання, професійний розвиток майбутніх учителів іноземних мов має бути спрямований на досягнення вищого щабля самореалізації та професійної інЋRомовної зрілості. Таке прагнення визначається зовніЋRніми та внутрішніми чинниками, які знаходиться в межах навчальної, виховної та акмеологічної атмосфер [3]. У свою чергу навчальна атмосфера забезпечує формування професійної іншомовної компетентності, знаходження власної навчальної автономії та траєкторії професійної діяльності. Виховна атмосфера дає можливість розкрити творчий потенціал, усвідомити особистісну орієнтацію та ідентифікувати цінності морально-духовної культури. Всі сфери неперервної професійної підготовки отримають рефлексію акмеологічного середовища.

Під час реалізації акмеологічного підходу в неперервній підготовці майбутніх учителів іноземних мов необхідно враховувати:

1. Аналіз потенціалу студента: насамперед викладачу необхідно визначити сильні та слабкі сторони кожного студента, приховані здібності, інтереси та мотивацію. Для цього можна використати індивідуальні тести, анкети, інтерв'ю та спостереження.

2. Формування цілей: на основі аналізу потенціалу студентів викладач разом із ними формує цілі навчання, які будуть спрямовані на розвиток їх сильних сторінтс вдосконалення слабких.

3. Створення сприятливого середовища: викладач створює сприятливе середовище для навчання, яке мотивує студентів до досягнення успіху. Це може бути здорова конкуренція, співпраця, міжособистісні відносини та довіра між студентами та викладачем.

4. Розвиток критичного мислення: акмеологіч- ний підхід спрямований на розвиток критичного мислення та самостійність студентів. Викладач повинен стимулювати студентів до поЋRуку власних рішеньірозробкивласноїметодикинавчання.

5. Застосування інноваційних технологій: акме- ологічний підхід дозволяє викладачу застосовувати різноманітні інноваційні технології та методики, які сприяють досягненню максимального результату.

6. Оцінка результатів: викладач повинен оцінювати результати навчання та проводити аналіз, щоб визначити ефективність своєї роботи та внести необхідні корективи для вдосконалення процесу формування фахових компетентностей.

Урахування та застосування акмеологічної моделі передбачає сукупність засобів, спрямованих на розкриття внутрішнього потенціалу особистості, вдосконалення якостей, що сприяють досягненню високого рівня особистісного роз- вєтку та професіоналізму. Дієвими засобами активізації акмеологічного підходу є технологія проєкування та реалізація програм професійно- педагогічної підготовки, технологія управління організаційно-педагогічними процесами, технологія розвитку духовно-морального потенціалу особистості, технологія успішного навчання кожного, технологія акмеологічного супроводу педагогічного процесу. Саме до акмеологічних технологій можна віднести технологію особистісно зорієнтованого навчання, технологію розвивального навчання, ігрові технології (дидактична гра, технологія ігромоделювання), метод проектів, проблемне навчання, комп'ютерні технології. Представлені технології зумовлюють використання певних засобів, як-от: прийом створення ситуації успіху, прийом активізації пізнавальної діяльності, стратегія творчого пошуку.

Рис. 2. Акмеологічна модель неперервної підготовкивчителівіноземних мов (за О.Каніболоцькою)

Підготовка майбутніх учителів іноземної мови на акмеологічному підґрунті може здійснюватися за таким алгоритмом: інформаційний потік (знання) подається не в готовому вигляді, а через проблемну ситуацію та усвідомлення обмеженості своїх знань для сприйняття і розуміння навчального завдання; кожний учасник освітнього процесу має зробити свідомий вибір і змоделювати поведінку в нестандартних професійних ситуаціях; активний перехід від «ізольованого» вивчення системи наукових понять до залучення студентів (майбутніх учителів іноземних мов) до розв'язання навчальних завдань; перехід від індивідуальної форми засвоєння знань до колективно-розподі- леної роботи в команді чи проекті, з поступовим налаштуванням на самостійну навчальну діяльність з ознаками самоосвіти та самовиховання.

Побудова такої моделі дає можливість розглянути основні елементи акмеологічного підходу в межах нашого дослідження, а саме: особистісні якості та здібності майбутніх учителів іноземної мови; шляхи інтенсифікації мотивації як до навчання, так і до професійного розвитку; шляхи розвитку навчальної автономії та системи самовдосконалення; активізація та практична реалізація наукової діяльності майбутніх учителів іноземної мови; відповідальність освітніх закладів за якість надання освітніх послуг і готовність до оновлення змісту підготовки.

Наш науковий інтерес полягає в дослідженні акмеології в підготовці майбутніх учителів іноземних мов. Для наукового розгляду цього питання ми обрали такі методи дослідження: спостереження, опис, аналіз, узагальнення. Звернемося до аналізу врахування акмеологічного підходу під час підготовки майбутніх учителів іноземних мов через три аспекти: вивчення особистісних якостей та здібностей здобувачів вищої освіти, включаючи їх професійну придатність (перший аспект); вивчення способів підвищення мотивації до навчання, шляхів розвитку навчальної автономії та самовдосконалення (другий аспект); вивчення рівня готовності освітнього закладу до підвищення якості надання освітніх послуг, яка залежить від змістового наповнення освітнього процесу (третій аспект) [4].

Професійна придатність залежить від осо- бистісних якостей та здібностей майбутніх учителів іноземних мов (перший аспект). Для визначення професійної придатності звернемося до стандарту вчителя закладу загальної середньої освіти [4, с. 103]. Загалом, стандарти підготовки вчителів класифікуються за двома категоріями відповідно до їхньої специфічності. Загальні стандарти описують загальні риси викладання без деталізації напрямків і дисциплін та визначають громадянську, соціальну, культурну, лідерську й підприємницьку компетентності. Основою моніторингу стають базові професійні компетентності (мовно-комунікативна, предметно-методична, інформаційно-цифрова, психологічна, емоційно- естетична, педагогічне партнерство, інклюзивна, здоров'язабезпечувальна, проєктуавальна, прогностична, організаційна, оцінювально-аналітична, інноваційна, рефлексивна, здатність до навчання впродовж життя) і відповідні освітні компоненти освітніх програм «Середня освіта (Мова і література (англійська))», «Мова і література (англійська)» (Запорізький національний університет (далі - ЗНУ), Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Острозька академія), «Початкова освіта» (Педагогічний фаховий коледж комунального закладу вищої освіти «Хор- тицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, Івано-Франківський фаховий коледж Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника).

За результатами аналізу освітніх програм можна констатувати, що їх зміст забезпечує майбутнім учителям іноземних мов можливості для оволодіння необхідними професійними ком- петентностями, професійного становлення та зростання, відображаючи застосування акмеоло- гічного підходу до укладання програм. Утім розширити такі можливості дозволяють дисципліни вибіркового циклу. Деякі із закладів вищої освіти пропонують великий перелік освітніх компонентів для реалізації саме акмеологічного підходу в підготовці вчителів іноземної мови. Значна кількість дисциплін педагогічного циклу, а особливо різні види практик дають змогу майбутнім учителям іноземної мови розкрити свій професійний потенціал.

Зміст представлених складових забезпечують не тільки визначені в освітній програмі освітні компоненти, але й майстер-класи, методичні семі- нари-практикуми за участю вчителів шкіл і студентів 2-4 курсів (ЗНУ), круглі столи на базі навчальних і виробничих практик (ЗНУ), проєкти, мовний портфель, залучення студентів до міжнародних програм і грантів («Розвиток потенціалу підготовки учителів іноземної мови як шлях до впровадження багатомовної освіти та європейської

інтеграції України», Національний npoeKT«MultiEd» Erasmus+ KA2 - Cooperation for innovation and the exchange of good practices - Capacity Building in the field of Higher Education, ЗНУ). В межах вказаного міжнародного проєкту та онлайн-курсу здобувачі освіти та вчителі іноземних мов пройшли навчання і підвищення кваліфікації (30 годин - 1 кредит). Курс складається з 6 модулів (протягом тижня рекомендовано пройти 1 модуль). Усі матеріали підготовлено українською / англійською мовами. Особлива увага надається професійному / педагогічному компоненту, який не тільки забезпечує надання знань, а ще є рушійною силою для формування мотивації та готовності до професійної інЋRомовної діяльності й саморозвитку.

Різні способи активізаціїта посилення мотивмції до навчання, пошук і реалізація шляхів розвитку навчальноїавтономії та самовдосконалення - бру- гий аспект акмеологічного підходу в підготовці майбутніх учителів іноземних мов. Рівень підвищення мотивації до навчання залежить від стимулів тс від виду самої мотивації. Внутрі ЋR ня мота- вація одна з найпотужніших, адже свідчить про власне бажання здобувача вищої освіти до саморозвитку (А. Колісніченко). Для моніторингу мотивації було проведено опитування серед студентів 1-4 курсів, які навчаються за освітніми програмами «Середня освіта (Мона і літмпатура (ангмійнька))», «Мова і література (англійська)», «Мова і література (німецька)», «Мова і література (іспанська)», «Мова і література (французька)», «Початкова освіта». Загальна кількість опттаних - 311 осіб. Студентам було запропоновано визначити мотиви

навчання та ідентифікувати комунікативні мотиви, мотиви уникнення, мотиви престижу, професійні мотиви, мотиви творчої самореалізації, навчально- пізнавальні та соціальні мотиви. Такий перелік мотивів також відображає професійні компетентності, зазначені в стандарті вчителя. Результати опитування представлено на рис. 3.

Моніторинг мотивів навчання показав, що домінують професійні мотиви, мотиви творчої само- реалізації то комунікативні мотиви. І це свідчить саме про актуальність акмеологічного підходу до організації неперервної професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов. Мотиви уникнення, престижу, соціальні мотмви мають нижчі показники, що дозволяє зробити висновок про втрату престпжності та соціальнкх заохочень щодо педагогічної професійної діяльності і, навпаки, доводить відданість творчій педагогічній діяльності. Такий аналіз продемонстрував акту- альніеть внутрішньої мотивації майбутніх утителів іноземних мов.

Невід'ємною складовою освітнього проресу є як зовніЋRня, так і внутріЋRня мотивація. Для підтримання актуальності та зацікавленості до освітніх програм (ОП) та змісту освітніх компонентів (ОК) підготовки вчителів іноземних мьв доцільним є моніторинг якості освітніх послуг. Для виявлення фактнчного ставлення до ОП та ОК було проведено опитування серед здобувачів вищої освіти (3-4 курс - освітній ступінь бакалавра, 1 курс - освітній ступінь магістра, 3 курс - освітній ступінь мол од ЋR ого бакалавра). Загальне кількість опитаних-37 осіб.

Рис. 3. Мотиви навчальної діяльності майбутніх учителів іноземних мов

Рис. 4. Аналіз опитування студентів щодо доцільності освітніх програм і змісту освітніх компонентів

Результати опитування показали, що 75% респондентів визнають актуальність освітньої програми; 58,3%ЃZ опитаних задоволені змістом освітньої програми (41,7%ЃZ - задоволені частково); 67%ЃZ оцінили доцільність поєднання теоретичної та практичної підготовки. 50% респондентів висловили сумнів щодо необхідності вивчення окремих дисциплін або відзначили невідповідність змісту дисциплін потребам їхньої майбутньої професійної діяльності (див. рис. 4). Переважають студенти (58,3%ЃZ), у яких очікування від освітньої програми, яку вони опановують, та реалії навчання співпали.

Також студенти вказали на дисципліни (освітні компоненти), які б хотіли додати до змісту освітньої програми, а саме: збільшення мовної підготовки, практики актуального усного й письмового мовлення; складання ділової документації; основи успішного працевлаштування; критичне мислення; основи міжособистісних взаємодій та ін. Респонденти вказали на недоцільність вибіркових дисциплін р межах професійної підготовки. Отже, наведені дані дають усі підстави для перегляду змісту окремих дисциплін (освітніх компонентів) з метою вдосконалення змісту освітніх програм та приведення його у відповідність до вимог і потреб майбутньої професійної діяльності.

Саме тхкі результати опитування свідчать про необхідність посилення інтеграційної та інструментальної мотивації для підвищення мобільності студентів, адже дійсно реальні можливості сприяють досягненню амбітних мХіей молоді щодо навчання за кордоном за програмами оХміну або учанн, в гостьових лекціях провідних фахівців, що транслюються їхньою рідною

мовою чи іноземною. Але руЋRійною силою також стає активна взаємодія між учителем і студентом- практикантом під час навчальної / виробничої практик, оскільки саме така інтеграція дає можливість спостерігати за освітнім процесом і професійною діяльністю вчителя.

Останн/'м з аслектш акмеологічного підходу є вивчення рівня готовності закладів вищої освіти до підвищення якості надання освітніх послуг, яка залежить від змістового наповнення освітньої програми та застосовуваних сучасних підходів до підготовки майбутніх учителів іноземних мов. Необхідно констатувати, щр існують певні суперечності стосовно готовності освітніх закладів здійснювати сучасну професійну підготовку майбутніх учителів іноземних мов. З одного боку, існує класичний тра- диційніН піухіе до формуваноя іншомовної професійної комунікативної компетенції, а з іншого боку - сучасну осчіта демонструє свою динамічність і готовність до опанування нових підходів і технологій у підготовці вчинелівісоземним мов.

А. Колісніченко стверджує, що одні освітяни виступають за всеЯічну та ґрунтовну освіту, тому наголошують на необхідності вивчення значної кількості дисциплін суспільного чч мистецького спрямування. Інші ж обстоюють принципи гнучкості та специфічності в освіті. Мільш прогресивні освітяни висловлюються за зміну форм подачі програмного манеріалу та інформарії, вважаючи традиційні лекції застарілою формою навчання [4, с. 105]. Темі факти вимагають урахування різних точок зору, тому постає необхідність опитування студентів, мо і доводить актуальність принципу студентоцентризму в освітньому процесі.

Важливість питання готовності пояснюється появою нових технологій навчання і активним використанням в освітній сфері дистанційних технологій навчання.

Респонденти (37 студентів досліджуваних освітніх програм) констатували, що найкращими формами навчання є дистанційне навчання (50%), змішане навчання (50%), аудиторні заняття (лекційні, практичні, семінарські) (50%), меншої уваги було надано самостійній роботі (самоконтроль, самореалізація) - 25%, а за позааудиторну роботу (індивідуальна, конференції, круглі столи) висловились усього 16,7%ЃZ. Опитування стосовно задоволеності студентів організацією науково-дослідницької роботи в закладі вищої освіти засвідчило, що 61,6% респондентів повністю задоволені, 23,1% - частково задоволені, а 15,4% - майже не задоволені. Такі результати опитування переконують у необхідності реорганізації науково- дослідницької роботи здобувачів освіти.

Опитування про застосовувані в освітньому процесі сучасні технології та методи навчання показало, що вони легкодоступні та зрозумілі студентам. Пріоритети респондентів щодо їх популярності розподілилися таким чином: 83,3% - наочний метод; 75% - ігровий метод, 66,7% - словесний метод; 58,3% - відеометод у поєднанні з новітніми інформаційними технологіями та комп'ютерними засобами навчання; 58,3% - інтерактивний метод; 41,7% - робота з навчально-методичною літературою; 25% - дослідницька робота.

Також студенти відзначають актуальність цифрових технологій і навчальних платформ. Для професійної неперервної підготовки майбутніх учителів іноземних мов активно використовується платформа Moodle (ЗНУ, Економіко-правничий фаховий коледж ЗНУ). Сучасні навчальні платформи дають можливість використовувати інди- відуальнуосвітнютраєкторіюупроцесіфахової підготовки. Існує необхідність створення належних умов для онлайн-навчання шляхом використання цифрових технологій. Доступність до навчання онлайн відкриває можливості не лише для безперервного навчання в разі потреби, але й для інклюзивного навчання. Одним із першочергових завдань викладачів є вивчення нових можливостей для широкого використання онлайн-ресурсів і ефективної реалізації освітнього процесу. Важливим чинником є професійність професорсько- викладацького складу та рівень відповідності показників діяльності науково-педагогічних працівників кадровим вимогам Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності. Запропоновані рекомендації сприятимуть підвищенню якості освіти майбутніх учителів іноземних мов у закладах вищої освіти та позитивно впливатимуть на їхнє становлення і професійний розвиток.

Висновки

Таким чином, під час детального аналізу значення акмеологічного підходу в організації та реалізації неперервної професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов було встановлено, що особистісні якості та здібності здобувачів вищої освіти розкриваються й удосконалюються протягом усього періоду навчання в процесі оволодіння загальними та професійними компетентностями саме завдяки його застосуванню. Ідентифіковано роль внутрішньої та зовнішньої мотивації майбутніх учителів іноземних мов. Акцентовано увагу на тому, що рушійною силою професійного розвитку є внутрішня мотивація. За результатами опитування майбутніх учителів іноземних мов встановлено, що саме науково-дослідницька робота розглядається студентами як така, що не передбачає їх активної участі; чітко не з'ясовано її значення для подальшої професійної діяльності учителів іноземних мов.

Моніторинг рівня готовності закладів вищої освіти до підвищення якості надання освітніх послуг допоміг виявити значну кількість позитивних змін, спрямованих на забезпечення ефективної професійної підготовки учителів іноземних мов. Застосування акмеологічного підходу в організації неперервної професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов сприяє розвитку вміння самостійно вчитися, пізнавальній активності та ініціативі; програмує індивідуальний підхід до ефективної педагогічної діяльності; запобігає перевантаженню; націлює на досягнення успіху та прояв творчого потенціалу.

Б‹ЊЛІОГРАФъhЧНИЙ СПИСОК:

1. Драч І. І. Акмеологічний підхід до формування професійної компетентності студентів у вищому навчальному закладі. URL: http://umo.edu.ua/images/ content/nashi_vydanya/metod_upr_osvit/v_2/8.pdf

2. Данилова Г. Акмеологія шкільної освіти у контексті методології сучасної науки. P/dHa школа. 2004. № 11. С. 6-10.

3. Євтух М., Скорик Т. Акмеологічний підхід до становлення професійної успішності майбутнього вчителя. Вісник Національного уи/верситету «Чернігівський колег/ум» імені Т. Г. Шевченка. Педаго-

науки. Чернігів, 2020. Вип. 7(163). C. 8-13. URL: https://lib.iitta.gov.ua/ 720423/1/visnik_163(7)-8-13.pdf

4. Колісніченко А. Роль акмеологічного підходу у професійній підготовці майбутніх учителів іноземних мов у закладах вищої освіти. Проблеми підготовки сучасного вчителя, (2(26), 2022. 103-110. https://doi. org/10.31499/2307-4914.2(26).2022.267726

Размещено на Allbest.ru