Формування культури професійного мовлення військових засобами вправ і завдань з фразеології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування культури професійного мовлення військових засобами вправ і завдань з фразеології

Formation of a culture of professional speech by military measures of exercises and tasks on phraseology

Клименко Світлана Іванівна

кандидат педагогічних наук,

вчитель української мови та літератури

Середня школа № 306

Klymenko Svitlana

Candidate of Pedagogical Sciences, Teacher

Secondary School number 306

Ключові слова: практичні рекомендації, методи і прийоми навчання, лінгводидактичні засади, культура мовлення, засоби української фразеології, військові фахівці.

Key words: practical recommendations, teaching methods and techniques, linguistic didactic principles, speech culture, means of Ukrainian phraseology, military specialists.

Наші предки стріляли з лука, Вміли точно влучати в ціль. Тож і образ іде звідсіль: Влучне слово в оздобі звука. Процвітай, українська мово, Заохочуй красою нас:

Що багатший твій слів запас, -- Легше вибрати влучне слово.

Д. Білоус

Постановка проблеми

Одним із завдань сучасної професійної освіти є формування комунікативної компетентності, що охоплює досконале знання мови, дотримання правил комунікативної поведінки, соціальних норм, відтак культури спілкування. Разом з тим, усе більшої актуальності набуває проблема «підготовки висококваліфікованих офіцерів, які будуть відповідати міжнародним вимогам і стандартам якості», що «обумовлено стрімким розширенням української армії» в ході воєнних дій [6, с. 15]. Мова йде не лише про забезпечення потужного, інноваційного розвитку сектору безпеки та оборони України через продукування та поширення фундаментальних і прикладних знань [7], йдеться про «престижність офіцерської служби», «формування військової еліти», «загальної культури військового середовища», що визначає статус військовослужбовців у суспільстві [2, с. 8].

Безумовно, професія військового передбачає «досконале володіння культурою мовлення», що забезпечує вирішення завдань, які складають сутність його професійної діяльності». Крім того, «майбутній офіцер має бути підготовленим до здійснення мовного впливу на підлеглих», що з огляду на «демократизацію армії» мало б розглядатися командиром як уплив на «свідомість», а не «підсвідоме» [6, с. 15]. Згадаймо римлян: «Чия мова -- того і влада».

Таким чином, питання щодо формування культури мовлення здобувачів військових спеціальностей, не може бути вирішено без постійної уваги до фразеологічного складу мови, а саме без вміння точно, виразно, комунікативно доцільного передавати емоції і думки.

Доведено, що фразеологізми -- це своєрідні мовні знаки, які становлять основу національного обличчя і є яскравою ілюстрацією сьогодення. Водночас, це дотепні, стійкі сполуки, що роблять наше мовлення цілісним виразним, влучним.

Тож прагнучи, щоб скарби фразеології стали зрозумілими для всіх здобувачів військової освіти, маємо розробити ряд вправ на здобуття необхідних практичних навичок, що мали б стати «критерієм оцінювання професійної компетентності майбутніх офіцерів» як «вияв ключових компетенцій, що відображаються в інтелектуальній, комунікативній, інформаційній, суспільно-політичній та особистіс- ній сферах» [5, с. 78].

Мета статті -- розглянути мовне питання, що базуються на результатах науково-педагогічних досліджень і освітньої практики у ВВНЗ.

Актуальність питання. Актуальність теми зумовлена суспільним запитом щодо підготовки ви- сокопрофесійних спеціалістів у військовій сфері; необхідністю реформувати систему освіти відповідно до вимог організації навчання з урахуванням комунікативного підходу та зростаючої потреби у конкурентоспроможних фахівцях, які досконало знають мову й можуть нею послуговуватися у різних життєвих обставинах. Загальновідомо, військовий словник -- це не лише фахова термінологія, це також шари нетермінологічної, суб- стандартної лексики.

Виклад основного матеріалу

І справді, вільно володіти лексикою фаху -- означає досконало знати мову професії. Попри чисельні наукові розвідки в питаннях мови і мовної поведінки військових, наша увага буде прикута до вітчизняних і зарубіжних розвідок В. Балабіна, Л. Барнса, О. Блінова, О. Бурдюг, Д. Василенка, О. Васильєва, М. Вовка, O. Заболотного, А. Зельницького, К. Котелевець, В. Молдавчука, О. Павленко, Ю. Приходько, P. Троцького, С. Шепеля, О. Чуприни.

Так, на думку Д. Василенка, «військова мова має динамічний характер, який пояснюється бурхливим розвитком її безперервно еволюціонуючої понятійної сфери у зв'язку з використанням досягнень військової науки, що дає змогу виявити соціальну зумовленість мови в її історичному розвитку», відтак дослідити виникнення нових військових фразеологізмів у «складі й властивостях предметів і явищ, пов'язаних із військовою справою» [2, с. 9].

Услід за Л. Барнсом, розуміємо, що «війна здатна призвести як до загибелі мови, так і до створення зовсім іншої, оновленої» [10].

Дійсно, поява більшості фразеологізмів завдячує розвитку новітніх технологій, війнам, військово-політичним конфліктам. Однак, головню причиною виникнення таких сталих одиниць залишається необхідність у заміні старої лексики, постійна потреба у нових поняттях та образних висловлюваннях [2, с. 11]. Йдеться, у першу чергу, про мовні одиниці, які «розподіляються на стійкі сполучення лексем із повністю або частковим переосмисленим значенням, а також про стійкі сполучення слів, які не містять переосмислених компонентів, включення яких до об'єкта дослідження базується на широкому розумінні фразеології, що вивчає не тільки фразеологічні ідіоми та фразеологічні сполучення, а й стійкі фрази різних структурних типів» [2, с. 10].

Безперечно, військова термінологія, як і будь- яка інша, має певну внутрішню організацію і представляє собою «сукупність одиниць термінологічної номінації понять військової науки» [9, с. 102].

З погляду лінгвокраїнознавства військова лексика -- це сукупність усіх елементів сфери військового спілкування, що віддзеркалюють вплив культурних, історичних, територіальних, вузькоспеціальних та інших екстралінгвальних чинників, що знаходять свій словесний вияв у конкретних виразах [4, с. 12].

Хоча серед науковців існує кілька поглядів щодо визначення поняття «військова лексика», ми будемо акцентувати увагу на останній групі:

— військова термінологія, що позначає поняття, які пов'язані безпосередньо з військовою справою, збройними силами, способами ведення збройної боротьби і т. ін.;

— військово-технічна термінологія, яка включає науково-технічні терміни;

— емоційно забарвлена військова лексика, що представлена словами та сполученнями, які часто вживаються в основному в усній розмовній мові військовослужбовців і є фактично стилістичними синонімами відповідних військових термінів.

Виходячи з того, що сучасна військова освіта передбачає вміння бачити мовний факт у широкому аспекті, більшість матеріалу будемо подавати в текстовому форматі, що має забезпечити ефективне засвоєння ФО, відтак показати їх функціонування в мовному потоці.

Інакше кажучи, щоб фразеологізми стали надбанням власного мовлення військових, а не окремої групи людей, запропонуймо низку вправ, де є опис фразеологізму, завдання на порівняння й зіставлення, добір синонімічних/антонімічних пар, використання контекстного оточення, етимологізацію, роботу з фразеологічним словникам як от у наступних прикладах:

Назви професію

II. Чекати біля моря погоди; брати на буксир, без керма і вітрил; за вітром; на всіх парах; на повних парусах; пливти за течією; кинути якір; викинути за борт; рятівне коло; триматися на плаву; вийти сухим із води; морський вовк.

Відповідь: (військовий/ моряк/).

Поясни значення виразів «Схрестити мечі»; «Тримати курс»

Схрестити мечі -- рішуче виступити проти кого-небудь, захищаючи певні погляди чи інтереси. Вступати в бій, боротьбу проти ворога.

Наприклад: Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Мокр.).

Тримати курс -- Рухатися в певному напрямі; прямувати кудись. Керуватися у своїх діях чимсь; орієнтуватися на когось, що-небудь.

Наприклад: Морем пливла навантажена шхуна і тримала курс на захід (Ю. Яновський).

Заверши висловлювання

Відповіді: Око за око; п'ядь за п'яддю, плече в плече, нога в ногу, з рук в руки, каменя на камені, зуб на зуб, кінець кінцем, з дня на день, кров за кров, смерть за смерть, клин клином.

Запиши фразеологізми за джерелами походження