Соціальна освіта та її значення в розвитку сучасного суспільства

The article is devoted to revealing the essence of the concept of social education in the modern model of the educational process. The main approaches are summarized and the peculiarities of the interpretation of social education in narrow and general aspects are revealed. It was established that social education is implemented in two directions: focused on the formation of specialists to perform social functions in society; aimed at the adaptation of vulnerable sections of the population to changes in the conditions of their life in society. It was revealed that the general approach to social education involves teaching social specialists the basic rules of human life in society, mastering social culture, forming social thinking and action, the culture of social feelings and the culture of social organization. The meaningful characteristics of social education in the lifelong education model have been revealed. The purpose and tasks of social education are analyzed. Detailed forms and strategies for the implementation of social education. Grounded practical types of implementation of social education (formal and informal), levels of implementation of education (general and special), as well as outlined prospects for the further development of social education in Ukraine. Methodological approaches to the formation of a modern specialist in the social sphere are highlighted and competencies important for social work and the provision of social services are highlighted. It is emphasized that education is a complex social phenomenon, which is studied by many sciences, including sociology. It is noted that the sociology of education is a branch of sociology that studies education as a social institution, its functions in society and the relationship with other social institutions, reveals educational institutions from the standpoint of social organizations, highlights social policy in the field of education. The goals of social education in the model of development of education throughout life are analyzed. The current world trends in the development of lifelong education abroad and in Ukraine, its main principles and tasks are considered. The role of lifelong education in ensuring the national interests of Ukraine in the humanitarian, social and economic spheres is determined. Measures for the development of the system of continuous education in Ukraine are proposed. Key words: social education; sociology of education; social work; social services; lifelong education; social education strategies. соціальний освіта життєдіяльність

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Освітні процеси у суспільстві є одним з рушіїв розвитку, оскільки саме освіта є основою всебічного, розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту. Під впливом суспільних змін у системі освіти формуються різноаспектні процеси як рефлексія та адаптація на такі зміни, що зумовлюють появу нових напрямів дослідження. Одним з таких порівняно нових аспектів дослідження у царині освітніх процесів актуалізується соціальна освіта. Разом з тим, однозначності щодо суті та призначення цього виду освітнього процесу наразі не сформовано, але формуються різні підходи до пояснення даного явища, які не позбавлені суперечностей. Саме тому поглиблення дослідження соціальної освіти набуває вагомого значення щодо змістовних параметрів даного сучасного явища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. В ході наукових дискусій щодо ролі освіти у розвитку суспільства, вчені зосереджували увагу на різних аспектах її впливу на соціум. Під впливом таких наукових пошуків сформувалися чіткі, хоча й дискусійні напрями досліджень у площині соціальної освіти. Зокрема, соціальна освіта розглядається у контексті сутності освіти самостійним предметом вивчення соціології. Такий підхід розкрито у роботах Погрібної В. [10], Сейко Н. [13]. В. Новіков [7] відзначає соціальною освітою інструмент професійної і соціальної мобільності. Сутність та завдання соціальної роботи висвітлені у роботі Козубовського Р [3], а зв'язок соціальної освіти з основними напрямами соціальної роботи та розвитком соціальних послуг розкривають у своїх працях Тюпля Л. та Іванова І. [8], Савельчук І. [11, 12]. Особливого значення зміст та завдання соціальної освіти відображені у роботах, присвячених моделі "освіта впродовж життя" [4-6]. Окремі змістовні аспекти соціальної освіти містяться також й у чинному законодавстві України [1, 2]. Разом з тим, як свідчить огляд наявних підходів, більшість питань соціальної освіти потребують подальшого дослідження.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Враховуючи суперечливість окремих наукових поглядів, відсутність єдиного розуміння соціальної освіти метою даної роботи визначено узагальнення основних теоретичних підходів і на цій основі розкриття сутності соціальної освіти та її значення в розвитку сучасного суспільства.

Виклад основного матеріалу дослідження. Освіта є за своїм походженням багатозначним поняттям, оскільки є компонентом культури, що забезпечує спадкоємність та відтворення накопичених знань, досвіду, традицій. Тому освіта стає не лише процесом навчання, але й частиною та результатом виховання. Через засвоєння систематизованих знань, умінь, навичок формуються освіченість, рівень знань, властивості особистості, а не лише формалізується отримання певних атестатів, посвідчень, дипломів тощо за окремими складовими освітнього процесу. Окрім того завдяки спадкоємності у передачі знань та досвіду освіта стає каналом інформації в загальній системі комунікації та зумовлює прогрес людства. Отже, освіта є складним соціальним феноменом, тому вона стає предметом дослідження багато наук, зокрема й соціології. У цьому контексті соціологія освіти є окремою галузь соціології, що вивчає освіту як соціальний інститут, її функції в суспільстві і взаємозв'язок з іншими соціальними інститутами, освітні установи як соціальні організації, соціальну політику в сфері освіти. Коло цих питань, зокрема, розкриті у підходах Тюплі Л. та Іванової І. [8]. Автори поділяють освіту на формальну і неформальну. Перша передбачає наявність спеціальних установ для організації та здійснення навчання, а також підпорядкування його певним офіційним приписам, які втілюють культурні стандарти, політичні настанови відповідного суспільства. Другий варіант освіти є стихійним, несистематизованим засвоєнням індивідуальних знань і навичок у процесі спілкування з навколишнім соціальним середовищем. Тим самим соціальна освіта реалізується шляхом проведення соціального діалогу, який відображається в усіх формах міжсуб'єктних взаємовідносин і взаємодій, як у неформальній, так і в формальній формах. Головне завдання соціальної освіти, автори вбачають у формуванні людини, здатної до соціального діалогу.

Здійснюючи освітній процес у соціумі, сутність соціальної освіти та її змістовне наповнення представляють переліком "ролей суб'єкта соціальної освіти у соціальному діалозі: соціальний менеджер, архітектор, спеціаліст у сфері Public Relations, терапевт, соціальний комунікатор, посередник, консультант, медіатор, маркетолог, експериментатор, радник, аналітик, спеціаліст у сфері соціального проектування, соціальний технолог. На цьому рівні соціальної роботи соціальний працівник є політиком у сфері соціального захисту населення" [8]. Таким чином з позиції соціології соціальна освіта є формуванням сукупності компетентностей, які орієнтовані на здійснення соціальної роботи. Саме тому досить часто соціальна освіта пов'язується з професійною діяльністю задля підготовки фахівців соціальної сфери. Зокрема з цією метою формуються нові інституційні умови, як то навчання працівників місцевої влади соціальної роботи та організації соціальних послуг на онлайн-майданчику "Платформа соціальної освіти" [9].

Таким чином, враховуючи, що соціологія вивчає формальну освіту, дослідження зв'язку соціології та освіти найбільшою мірою формує один з наукових підходів у з'ясуванні сутності та змістовного наповнення поняття "соціальна освіта" через підготовку фахівців, здатних до соціальної роботи та надання соціальних послуг.

З іншого боку, існування неформальної освіти, яка реалізується шляхом пізнання оточуючого середовища, мінливість якого непередбачу- вана та прогресуюча, знання невпинно старіють з часом. Внаслідок такого старіння знань під впливом зростання інформації у соціумі, виникає потреба у їх постійному оновленні задля своєчасної адаптації до середовища. Така ситуація сприяє формуванню ще одного підходу до з'ясування сутності соціальної освіти, який розкривається через концепцію "освіти протягом життя". Цей підхід базується на неформальній стороні освіти та її зв'язку з поняттям людського розвитку. При цьому з 2010 року при обрахунках міжнародного індексу людського розвитку враховується не просто рівень освіченості, а й очікувана тривалість навчання як ключовий індикатор рівня людського розвитку. Це свідчить про акцентування уваги на актуалізації концепції навчання протягом життя (lifelong learning - LLL).

Насамперед, за такого підходу до визначення соціальної освіти застосовується синонімічний ряд похідних термінів щодо безперервної освіти. У сучасній літературі можна зустріти такі стійкі сполучення, як "освіта дорослих" (adult education); "продовжена освіта" (continuing education); "подальша освіта" (further education); "відновлювана освіта" (recurrent education) як освіта протягом всього життя шляхом чергування навчання з іншими видами діяльності, головним чином з роботою; "перманентна освіта" (permanent education); "освіта протягом життя" (lifelong education); "навчання протягом життя" (lifelong learning LLL). У кожному із цих термінів зроблено акцент на певній стороні явища, але загальною є ідея довічної незавершеності освіти для дорослої людини [5].

Слід відзначити, що за другого підходу соціальна освіта набуває ознак оновлення вже набутих знань й може реалізовуватися як через формальні інститути освіти так і шляхом саморозвитку. Інститут ЮНЕСКО з освіти впродовж життя (UNESCO Institute for Lifelong Learning) термін "безперервна освіта": "це інтеграція навчання та життя, яка передбачає навчальну діяльність людей різного віку (дітей, молоді, дорослих та людей похилого віку) у будь-якому життєвому середовищі (сім'я, школа, спільнота, робота тощо) та через різноманітні методи (формальні, неформальні та інформальні), які разом задовольняють широке коло навчальних потреб" [6]. Отже, на відміну від першого підходу, йдеться не лише про спроможність здійснювати соціальну роботу чи надавати соціальні послуги як основи майбутньої професії, а як здатність адаптуватися до змін у соціумі.

Однак, незважаючи на відмінності обох підходів з позицій формальних інституцій, які задіяні в освітньому процесі, обидва підходи орієнтовані на підвищення рівня знань та отримання відповідних компетенцій.

Крім того можемо відмітити розгляд поняття "соціальна освіта" рамках першого підходу з позицій інституційного і компетентнісного розуміння. У першому випадку (інституційний) соціальна освіта означає вид професійної освіти, яка уособлюється соціальним інститутом, що виконує відповідні (економічна, соціальна, виховна, культурна) функції в суспільстві. У другому (компетентнісний) - це формування особистості, здатної до самореалізації в соціумі, до здійснення всіх компонентів інтегративного освітнього процесу, для виконання повного спектру функцій і професійних ролей фахівця соціальної сфери у соціальному середовищі.

Метою соціальної освіти визначається підготовка фахівців, здатних розробляти та апробувати технології соціальної адаптації й інтеграції особистості у соціум, проводити соціальну експертизу проєктів у соціальній сфері, реалізовувати соціальний менеджмент установ та організацій [3].

Основні завдання соціальної освіти вбачаються у профілактиці соціальних проблем; встановленні "балансу" потреб людини і суспільства, що досягається висуненням пріоритетних цінностей у вигляді дотримання інтересів людини; розробці та впровадженні дієвих технологій особистісної самореалізації; реалізації соціальних технологій; тощо [3].

Таким чином доцільно стверджувати про вагомість розгляду соціальної освіти у контексті формування фахівців для розвитку соціальної сфери. Разом з тим, важливим аспектом для розуміння сутності соціальної освіти є врахування важливості адаптації окремих соціальних груп до мінливого зовнішнього середовища, що реалізується в рамках концепції безперервної освіти. Головна мета такого варіанту соціальної освіти полягає у забезпеченні розвитку суспільства та цінностей, пов'язаних із соціальною матрицею. Серед заходів розвитку системи безперервної освіти в України є активне формування шкіл для дорослих, офлайн- та онлайн-курсів, стимулювання створення і розвитку короткострокових шкіл для навчання персоналу, реалізація проєктів з неформальної освіти.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Сучасний погляд на сутність та значення соціальної освіти у розвитку суспільних відносин базується на двох основних підходах, які пов'язані між собою та виникли внаслідок розвитку соціуму. Дослідженням виявлено, що переважна більшість поглядів про сутність соціальної освіти зорієнтована на реалізацію освітнього процесу при підготовці фахівців для соціальної сфери. Разом з тим, внаслідок постійних змін у розвитку середовища людини змінюється сприйняття важливості постійного оновлення знань, що зумовило появу та активне впровадження концепції безперервного навчання. Обґрунтовано, що розширення ролі освіти та її сприйняття не лише з позицій формальних освітніх інститутів, але й як спроможність саморозвитку особистості змінює значення соціальної освіти у суспільних процесах. Таким чином, головною метою такого варіанту соціальної освіти є забезпеченні розвитку суспільства та цінностей, пов'язаних із соціальною матрицею.

Бібліографічний список

1. Pro osvitu. Zakon Ukrainy 5 veresnia 2017 roku № 2145-VIII [About education. Law of Ukraine of September 5, 2017 No. 2145-VIII]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].

2. Pro sotsialni posluhy. Zakon Ukrainy 17 sichnia 2019 roku № 2671-VIII [About social services. Law of Ukraine of January 17, 2019 No. 2671-VIII]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text [in Ukrainian].

3. Kozubovskyi, R. V. (2015). Meta i zavdannia sotsialnoi osvity [The purpose and tasks of social education]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia "Pedahohika, sotsialna robota" - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series "Pedagogy, social work", Vypusk 36, 91-92. Retrieved from http://nbuv.gov. ua/UJRN/Nvuuped_2015_36_29 [in Ukrainian].

4. Salnikov, O. O., & Kozlova, L. V. (2020). Realizatsiia kontseptsii navchannia protiahom zhyttia v upravlinni personalom na publichnii sluzhbi: deiaki teoretychni aspekty [Implementation of the concept of lifelong learning in personnel management in the public service: some theoretical aspects]. Publichne upravlinnia ta rehionalnyi rozvytok - Public Administration and Regional Development, 10, 1223-1246. Retrieved from https://pard.mk.ua/index.php/journal. DOI: 10.34132/pard2020.10.10. [in Ukrainian].

5. Osvita protiahom zhyttia: svitovyi dosvid i ukrainska praktyka". Analitychna zapyska [Lifelong education: world experience and Ukrainian practice". Analytical note]. (21.04.2010). niss.gov.ua. Retrieved from https://niss.gov.ua/ doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/osvita-protyagom-zhittya-svitoviy-dosvid-i-ukrainska-praktika [in Ukrainian].

6. Tymoshenko, A. (n.d). Osvita vprodovzh zhyttia: trend chy vymoha chasu? [Lifelong education: a trend or a requirement of the time?]. Osvitoriia: vebsait - Osvitoriia: website. Retrieved from https://osvitoria.media/experience/ osvita-vprodovzh-zhyttya-trend-chy-vymoga-chasu/ [in Ukrainian].

7. Novikov, V. M. (2010). Osvita yak instrument profesiinoi i sotsialnoi mobilnosti [Education as a tool of professional and social mobility]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika - Demography and social economy, 2(14), 26-35. Retrieved from https://dse.org.ua/arhcive/14/3.pdf [in Ukrainian].

8. Tiuptia, L. T., & Ivanova, I. B. (2004). Sotsialna robota: Teoriia i praktyka [Social work: Theory and practice]. Kyiv: VMUROL "Ukraina". Retrieved from http://politics.ellib.org.ua/pages-12111.html [in Ukrainian].

9. V Ukraini zapuskaiut "Platformu sotsialnoi osvity" ["Social Education Platform" is being launched in Ukraine] (30.11.2022). www.ukrinform.ua. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3624630-v-ukraini-zapuskaut- platformu-socialnoi-osviti.html [in Ukrainian].

10. Pohribna, V. L. (2008). Sotsiolohiia profesionalizmu [Sociology of professionalism]. Kyiv: Alerta: CST: ZUL [in Ukrainian].

11. Savelchuk I. B. (2019). Resursne zabezpechennia innovatsiinoho osvitnoho seredovyshcha pidhotovky sotsialnykh pratsivnykiv [Resource providing of innovative educational environment of preparation of social workers]. Naukovyi visnyk uzhhorodskoho universytetu. Seriia: "Pedahohika. Sotsialna robota" - Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: "Pedagogy. Social work", 2 (45), 154-158. DOI: 10.24144/2524-0609.2019.44.154-158 [in Ukrainian].

12. Savelchuk, I. (2013). Hnovative training of social workers as a scientific problem. Socialinis ugdymas. Social Education, 4 (36), 27-33.

13. Seyko, N.A. (2002). Sotsialna pedahohika [Social pedagogy]. Zhytomyr: Zhytomyr State University [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru