Альтернативні освітні технології у роботі з сучасним поколінням дітей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Альтернативні освітні технології у роботі з сучасним поколінням дітей

Постановка проблеми у загальному вигляді

альтернативні освітні технології дитина

Події сьогодення, швидкий розвиток науково- стоїть осторонь. Пандемія коронавірусу, повнотехнічного прогресу несуть зміни в усіх сферах масштабне вторгнення росії, країни-загарбника, змінюють звичні умови функціонування усіх галузей існування. Війна росії проти України остаточно визначила вектор розвитку нашої країни - входження до Європейського Союзу, що визначає підходи та змінює пріоритети до усіх видів діяльності людини. Відтак, реформування відбувається і в освіті та найяскравіше проявляється в освітніх технологіях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблему реформування змісту освіти розкрито в основних нормативно-правових актах, а саме: Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», Базовому компонентідошкільної освіти, Державному стандарті початкової освіти, Концепції «Нова українська школа» та рядіінших законодавчих актів. Особливості використання альтернативних освітніх технологій піднято у працях О. Аніщенко, С. Бєляєва, І. Богдано- вої, М. Гриньової, В. Євдокимова, О. Кириченка, М. Михайліченка, А. Нісімчук, Я. Рудик, Н. Шестак, О. Янкович та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Невирішеними раніше частинами загальної проблеми є аналіз застосування альтернативних освітніх технологій у роботі з сучасним поколінням дітей. Відповідно, врахування особливостей дітей покоління «Зет» та «Альфа» в умовах дистанційного освітнього процесу призведе до збільшення його якісного показника та оптимізує міжособистісну взаємодію усіх його суб'єктів.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Головною метою даної публікації є розкриття дефініцій «технології», «альтернативні освітні технології»; специфіки використання інформаційно-комунікаційних технологій як альтернативних освітніх технологій; характеристика дітей сучасного покоління та специфіки роботи з ними.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сучасний освітній процес неможливий без інноваційного оновлення, залучення нових технологій, їх апробації та адаптації до сучасних вимог нового змісту. Значну роль у формуваннііннова- ційних процесів в останнє десятиріччя відіграли такі тенденції розвитку педагогічної науки й практики, як: поєднання інноваційних змін з освітніми реформами; активізація інноваційного руху педа- гогів-практиків; створення міжнародних інноваційних мереж, державних інфраструктур з координації інноваційних процесів, підтримки недержавних утворень [2].

Так, у 2017 році була впровадженау дію Концепція «Нова українська школа» (ухвалена рішенням колегії МОН у 2016 р.), яка розпочала реформування освіти із початкової ланки. Згодом оновився і Закон України «Про освіту» (2017), запропоновано новий Державний стандарт початкової освіти (2018), і, реалізуючи принципи наступності та перспективності, створено новий Базовий компонент дошкільної освіти (2021).

Концепція «Нова українська школа» докорінно змінила підходи до системи загальної середньої освіти зокрема та модернізувала зміст освіти загалом.

Зміни, що передбачені Концепцією «Нова українська школа» охоплюють усіх учасників освітнього процесу, визначають їх взаємодію, особливості його провадження. Найбільшої уваги потребували «педагогіка партнерства», яка полягає у тісній взаємодії педагогів, батьків та дітей, застосування інноваційних підходів до освітнього процесу, зміна стандартів освіти, автономія закладів освіти та їх фінансування, модель сучасного випускника закладу загальної середньої освіти: інноватор, особистість, патріот.

Зараз є потреба в людях інтелектуально сміливих, самостійних, таких, які вміють творчо мислити та приймати нестандартні рішення. Тож спілкування з дитиною необхідно будувати так, щоб вона не тільки опановувала певну суму знань, але і вміла новаторсько мислити, фантазувати, винаходити [3].

Зважаючи на інноваційний характер освіти, вважаємо за необхідність розглянути поняття «технології», «інноваційні технології», «альтернативні освітні технології».

Так, слово «технологія» має грецьке походження та дослівно перекладається як «знання про майстерність».

Філософський словник визначає дефініцію «технологія» як ряд та послідовність операцій, які реалізовуються за допомогою певної техніки у кожному певному виробничому процесі. Означене визначення є загальним та використовується у різних сферах, зокрема й в освіті.

Тлумачний словник розглядає технологію як сукупність прийомів, які використовуються у будь- якій діяльності, зокрема й у мистецтві.

У рамках дослідження готовності майбутніх вихователів до застосування у професійній діяльності педагогічних технологій, Л. Іщенко зазначає, що «Технологізація -- найважливіша тенденція розвитку освіти, це підтверджує і запровадження нових стандартів освіти та поява великої кількості педагогічних технологій на ринку освітніх послуг» [4].

Сьогодні у сфері життєдіяльності людини розглядають масу технологій. Щодо галузі 01 Освіта зустрічаємо поняття «освітні технології», «навчальні технології», «виховні технології», «управлінські технології» тощо.

Розглядаючи означені дефініції, О. Янкович зазначає: «Необхідно акцентувати увагу на тому, що підходи до визначення понять «освітня технологія», «педагогічна технологія», «навчальна технологія», «виховна технологія» тощо є тотожними. Вони відрізняються лише галуззю застосування: освітні технології реалізуються в освітній сфері, навчальні технології -- у навчальному процесі, виховні - у галузі виховання, технологіїуправ- ління - в управлінській діяльності.» [5, с. 7].

Освітні технології - це більш вужче поняття, що містить педагогічні технології, до складу яких входять технології навчальної, виховної та управлінської діяльності.

Найчастіше освітні технології визначають як засіб навчання; проект (модель) освітнього процесу відповідно до визначеної мети; сукупність дій чи діяльність; галузь наукового знання; багатовимірне поняття (зокрема, система). Освітні технології подібні до методів навчання, оскільки вони є способом організації педагогічного процесу та взаємодії між його суб'єктами та об'єктами. Проте між ними простежуються відмінності. Освітня технологія - це спосіб оптимального досягнення мети педагогічного процесу з використанням відповідних методів. її доцільно визначати як послідовність спільних дій вчителя та учнів, що супроводжуються педагогічною діагностикою і спрямовані на забезпечення відповідності результату визначеній меті [6].

Освітня технологія - це спосіб спільної діяльності вчителя та учнів, для якого притаманні передусім послідовність у реалізації дій (алгоритміч- ність), постійне і систематичне вимірювання рівня навчальних досягнень і сформованості виховних якостей (діагностичність), взаємозв'язок основних елементів технології, якими є мета, зміст, форми, методи, засоби взаємодії учасників педагогічного процесу, результат (системність).

Освітня технологія є відкритою педагогічною системою, котра складається з концептуально цільових (мета, що відповідає освітнім концепціям), змістових (зміст технології), процесуальних (технологічний процес: форми, методи, засоби взаємодії суб'єктів та об'єктів технології), результативно-аналітичних (результат та його аналіз) компонентів.

Основними етапами реалізації освітньої технології є:

• цілеутворення (точне визначення бажаного результату як сукупності дій учнів);

• діагностика (виявлення вихідного рівня спостережуваних дій);

• рецептурування (створення програми спільної роботи вчителя та учнів або написання «рецепта дій»);

• здійснення технологічного процесу (забезпечення умов для реалізації програми);

• оцінка і корекція результатів (зіставлення результатів із визначеним еталоном) [5, с. 7-8].

О. Аніщенко та Н. Яковець аналізуючи класифікацію освітніх технологій за Г. Селевком, окремим видом технологій за напрямом модернізації наявної традиційної освітньої системи визначають альтернативні технології [7, с. 17].

Альтернативні освітні технології пропонують нові за змістом освітні технології, які можуть протистояти традиційним в освітньому процесі.

Альтернативні освітні технології спричинюють появу нових вимог до компетенцій педагогів, зміни їх звичних методів викладання матеріалу, нової організації навчання з використанням сучасних засобів управління навчальним процесом, нових підходів до освітньої статистики, формування навчальних програм та методів оцінювання [8, с. 191-192].

Виокремити варто групу освітніх технологій, до яких належать інформаційні технології. Проте, в умовах пандемії COVID-19 та розгорнутій краї- ною-агресоркою повномасштабній війні, інформаційні технології виступають як альтернативні освітні технології, оскільки забезпечують дистанційний освітній процес. Інформаційні технології є наскрізними та використовуються у навчанні, вихованні й управлінні освітньою діяльністю.

Інформаційний шар, який оточує й організовує сучасний світ, а також керує ним та всіма його частинами, тяжіє до Інтернету, тобто до мереж комп'ютерів і людей. Час, відстань і вартість у цьому інформаційному світі скорочуються, що визначає існування сучасної людини у соціумі [9].

Так, завдяки інформаційним технологіям змінюється побудова освітнього процесу, його методи та прийоми. Відповідно збільшується кількість платформ для реалізації освітнього процесу та побудови його фрагментів, що зацікавлює зростаюче покоління своїми динамізмом, яскравістю, доступністю та популярністю. Також варто зазначити, що інформаційні технології дають змогу працювати незалежно від часу доби та географічної відстані.

Досліджуючи хмарні технології у роботі зі студентами закладів вищої освіти, А. Тютюник зазначає, що сучасні мережеві сервіси надають наступні можливості для створення різних навчальних ситуацій, в яких представники зростаючого покоління можуть освоювати і відпрацьовувати навички, необхідні в XXI столітті:

-інформаційна грамотність - уміння шукати інформацію, порівнювати її з різних джерел, розпізнавати та вибирати найнеобхідніше;

- мультимедійна грамотність - здатність розпізнавати і використовувати різні типи медіаресурсів, як у роботі, так і в навчанні;

- організаційна грамотність - здатність планувати свій час так, щоб встигнути все, що заплановане;

-розуміння взаємозв'язків, які існують між різними людьми, групами та організаціями;

- комунікативна грамотність - це навички ефективного спілкування та співробітництва;

- продуктивна грамотність - здатність до створення якісних продуктів, можливість використання засобів планування [8, с. 186].

Дистанційне навчання здійснюється у переважній більЙЅості на платформах GoogleMeet, Zoom, Classroom, застосунок для смартфонів Viber, електронні скриньки, Moodle (переважно для здобува- чів вищої освіти) тощо.

У роботі з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку доцільно використовувати мультимедійні освітні програми. Так, smart-кейс «Розумники» підходить для дітей обох вікових категорій, оскільки програмою передбачено як підготовка дітей до навчання, так і власне завдання для роботи у школі. Даний мультимедійний кон- тент пройшов кількарічну апробацію на рівні держави та рекомендований до використання Міністерством освіти та науки України.

Цікавою така програма ще виявляється в тому, що її можна завантажити у персональні гаджети дітей. Це дає змогу застосовувати ще одну, досить цікаву технологію BYOD (S/Vng УЬиг Own Device - принеси свій власний пристрій) та реалізувати ротаційні моделі мовно-літературної («Щоденні 5») та математичної («Щоденні 3») освітніх галузей, а саме виконання мовно-літературних та математичних завдань дітьми самостійно.

Мультимедійні уроки «Нова школа» передбачають мультимедійний освітній контент, який містить не лише роз'яснювальний матеріал, але й тестові завдання, інтерактивні тренажери. Тут також є змога добору матеріалу згідно віку дитини та освітньої галузі.

Мультимедійний контент виправдовує доцільність свого використання тим, що дає змогу одночасно задіювати зоровий та слуховий аналізатори, що значно покращує сприйняття навчальної інформації. Сучасна, ігрова динаміка сюжету та інтерактивна взаємодія з персонажами створюють невимушену, дружню атмосферу для навчання та взаємодії.

Варто зазначити, що мультимедійний освітній контент може застосовуватися як фрагментарно, для ознайомлення, вивчення, закріплення чи повторення навчального матеріалу, так і цілісного використання.

Важливою та сучасною платформою для навчання дітей молодшого шкільного віку став безкоштовний міжнародний проект «Вивчаю - не чекаю», який створили War Child Holland та ГС «Освіторія» у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та донори: UBS Optimus Foundation, Jacobs Foundation, Roger Federer Foundation і Fourfold Foundation. Застосунок розроблений українськими педагогами за технологією від War Child (компанія, що допомагає отримувати освіту дітям в умовах воєнних дій).

Так, застосовуючи підхід мікронавчання, дитина навчається, переглядаючи відео уроки, а граючи в інтерактивні ігри, передбачені програмою, закріплює навчальний матеріал. Додаток містить відео й ігри, які повністю адаптовані для українських дітей та відповідають чинній українській навчальній програмі. Як зазначають розробники, означений контент можна використовувати як під час аудиторного навчання, так і під час онлайн-занять.

Сучасне покоління дітей вже досить «комп'ютеризоване» та не уявляє свого життя без гаджету. Сьогодні зростаюче покоління представлене поколінням «Зет» та «Альфа», психолого- педагогічні характеристики яких варто враховувати в освітньому процесі.

Починаючи з 2000 року та до 2010 року розпочалася доба народження покоління «Зет». Представники цього покоління «проживають» більшу частину свого часу в Інтернеті, де й відбувається їхня взаємодія. Їхні цінності ще лише формуються. Проте, такі діти за своєю сутністю - лідери, прагнуть до прояву власної індивідуальності та є само- впевненими [11].

Для таких дітей характерними є нетерплячість; зосередження на короткострокових цілях; залежність від Інтернету; фрагментарність образного мислення; швидке дорослішання; орієнтація на практичність; чесність; відкритість у Всесвітній мережі; надання пріоритету віртуального світу; краще порозуміння з технікою, ніж з людьми; легко піддаються впливу [12].

Притаманні дітям покоління «Зет» і певні специфічні якості: гіперактивність; прояви доклінічних форм аутизму (як спосіб взаємодії зі світом); сенсорна депривація; побудова ідентичності [12].

Ураховуючи особливості та специфіку дітей покоління «Зет», педагоги-практики у роботі з такими дітьми пропонують дотримуватися певних рекомендацій, а саме: структурувати та зробити привабливим освітній матеріал; забезпечити зворотній зв'язок; скоротити обсяг інформації та надавати пріоритету у його поданні візуалізації; спілкуватися усно; надавати освітньому процесу позитивного забарвлення; ставити зрозумілі та доступні цілі; дотримуватися правил тайм-менеджменту; не перенасичувати дітей інформацією [12].

На зміну покоління «Зет» прийде покоління «Альфа», народжене з 2010 року, яке ще називають «діти смартфонів», «Google babies», або ж «покоління Дзен».

Покоління «Зет» народилося у період входження у життя суспільства цифрових технологій, в той час як покоління «Альфа» народилося, коли означені технології уже були в дії. Таким чином, цифрова інформація сприймається поколінням «Альфа» аналогічно до повсякденної у реальному житті. Також втрачає свою значимість відстань та місце географічної прив'язки, порівняно із поколінням «Зет».

Оскільки сучасні діти до такої міри звикли до використання смартфонів, вони потребують в освітньо-виховному процесі дещо інших підходів, аніж попередні покоління. На думку дослідників, на формування дитячої особистості чималий вплив матимуть соціальні мережі, в яких сучасні батьки досить часто створюють профіль дитини, яка ще навіть не навчилася говорити. Батьківські гаджети потрапляють до рук дитини вже у немов- лячому віці. Саме тому, Інтернет для дитини покоління «Альфа» стає звичайною річчю, на відміну від попередніх поколінь, для яких діджиталізація стала технологічним дивом. Вплив на майбутнє покоління матимуть і винаходи, які здійснені нещодавно, проте, ще не охопили масово людство.

У такий спосіб для дітей покоління «Альфа» все та всі будуть об'єднані, не зважаючи на їхнє місце розташування.

Таким чином, представники покоління «Альфа» будуть схожі на своїх пращурів, гімназистів ХХ століття, які прагнули до нових знань, полюбляли науки та різноманітні винаходи, іноді навіть сумнівні, як-то гіпноз, спіритизм тощо.

Варто відзначити, що покоління вищезазначеного періоду характеризувалося самовпевненістю та відсутністю поваги до старших, що, зокрема, підкреслює необхідність виховання у зростаючого покоління поважного ставлення до людей похилого віку.

Дослідники вважають, що діти покоління «Альфа» будуть схильні до нестандартних рішень, вони будуть цікавитися глобальними проблемами людства, маючи упевненість, що самостійно можуть вирішити такі глобальні проблеми.

Коли діти покоління «Альфа» прийдуть до школи, на ринку праці головними будуть представ- никипокоління«Зет»-ті,хтонавчаєтьсясьогодні.

Щодо взаємодії поколінь в освітньому процесі найбільше будуть задіяні представники поколінь «Х», «Y», «Зет» та «Альфа».

Проте, не зважаючи на близькість поколінь, у молодих педагогів та представників покоління «Альфа» можуть виникати непорозуміння з ряду причин:

1. Ігнорування модних тенденцій та авторитету у соціальних мережах.

Взаємодія у соціальних мережах все більше охоплює повсякденне життя, освіта теж не залишається осторонь. Спілкування педагогів та дітей у соціальних мережах стає звичним явищем, проте, зворотній зв'язок учителі все менше отримують від учнів.

Представники нової генерації не зважатимуть на те, до якої спільноти вони належать. Маючи розвинене критичне мислення, прагнутимуть спростувати доведене. Ігноруючи соціальні мережі та на кількість «вподобайок», будуть доводити, що вміють мислити по-новому. Також представники означеного покоління не будуть відчувати свою приналежність до будь-якої спільноти, а вважатимуть себе частиною людства.

2. Непунктуальність та невчасне виконання поставлених завдань.

Оскільки представники покоління «Альфа» існуватимуть поза часом, вони не зможуть вчасно виконувати завдання та розраховувати час на виконання певної діяльності, а також пропускатимуть дедлайн у різних завданнях.

Такі діти будуть упевнені, що їхні глобальні за масштабами задуми та справи набагато важливіші за дрібниці та деталі навчання. Саме тому, педагогам варто бути готовими до навчання таких дітей не одночасно, а в різному темпі.

Натомість педагогів-представників іншого покоління, які вважають, що для того, аби чогось досягнути треба наполегливо працювати, буде непокоїти те, що представники покоління «Альфа» шукатимуть шляхи, аби якпошвидше виконати завдання.

3. Протести та незалежність.

Варто відзначити активність дітей покоління «Альфа», які не сидітимуть постійно із гаджетами у руках, а будуть фізично активними та сильними.

Така активність, самостійність та безпечність будуть дошкуляти педагогам. Важливо відзначити, що самостійність дітей покоління «Альфа» буде перешкоджати і спілкуванню педагогів з батьками, оскільки діти вважатимуть себе занадто самостійними.

Враховуючи сучасну тенденцію у пізньому народженні дітей, переважна більшість батьків будуть вже немолодими і, таким чином, вектор догляду за іншим поколінням зміститься з батьків на дітей.

Висновки

Безсумнівно, застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі захоплює дітей, особливо представників сучасного покоління, які «вже народилися із гаджетами в руках». Проте, в реаліях сьогодення, цифрові технології, які зазвичай використовувалися епізодично, виступають у ролі альтернативних освітніх технологій, за допомогою яких власне і реалізовується дистанційний освітній процес. Але, застосовуючи сучасні технології, варто враховувати психолого-педагогічні особливості зростаючого покоління, оскільки, живучи у віртуальному світі, цифрові технології для них не виявляються новинкою, і такі діти прагнутимуть продемонструвати себе в інших галузях.

Бібліографічний список

1. Педагогіка формування творчої особистості увищійізагальноосвітнійшколах:зб.наук,3апо- ріжжя, 2010. Вип. 6 (59). 452 с.

2. Трофаїла Н.Д. Інноваційні технології підготовки майбутніх вихователів до емоційного розвитку дітей дошкільного віку. Проблеми oce/mu: збірник наукових праць ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України. Вінниця: ТОВ «Нілан - ЛтД», 2018. Вип.88 (частина 2). 346 с.

3. Підлипняк І. Ю. Технології Mind-Fitness як засіб розвиткукогнітивноїсфериудітейдошкільноговіку. Veda a perspektivy. № 8(15). 2022. С. 123-134.

4. Іщенко Л.В. Формування готовності майбутніх вихователів до реалізації сучасних педагогічних технологій у закладах дошкільної освіти. Veda a perspektivy № 2 (9) (2022). URL: http://perspectives. pp.ua/index.php/vp/article/view/1213/1211 (дата звернення: 30.05.2023).

5. Освітні технології сучасних навчальних закладів: навчально-методичний посібник / О. Янкович, Ю. Беднарек, А. Анджеєвська. Тернопіль : ТНПУ ім В. Гнатюка, 2015. 212 с.

6. Михайліченко М.В., Рудик Я.М. Освітні технології: навчальний посібник. Київ: ЦП «КОМПРИНТ», 2016. 583 с.

7. Сучасні педагогічні технології: курс лекцій. Навч.посібник/АніщенкоО.В.таін.;зазаг.ред. Н.І. Яковець. Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2007. 199 с.

8. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету : зб. наук. праць/Київ.ун-тім.Б.Грін- ченка. Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2015. 424 с.

9. Кириченко М. Вплив цифрових технологій на розвиток людського і соціального капіталу. URL: http://humstudies.com.ua/article/view/192020/192580 (дата звернення: 30.05.2023).

10. Вивчаю - не чекаю. Про проект. URL: https:// primary.org.ua/about/ (дата звернення: 30.05.2023).

11. Коростіль Л.А. Покоління Z: пошук способів педагогічної взаємодії НароЗна oce/ma: Електронне наукове фахове видання режим доступу URL:https:// www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5229, (дата звернення 30.05.2023).

12. Рябошапка О.В., Бутенко О.Г. Виховання у старших дошкільників поважного ставлення до людей похилого віку : монографія. Умань : Візаві,257 с.

Размещено на Allbest.ru