Педагогічні умови формування художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Кропивницький музичний фаховий коледж

Педагогічні умови формування художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва

Тютюнник М.Г., викладач

Анотація

У статті проведено аналіз наукових праць, у яких визначено поняття «умова», «педагогічна умова». Узагальнено, що ефективність педагогічного процесу закономірно залежить від сукупності педагогічних умов, пов'язаних у логічну систему, відповідних засобів навчання, змісту, форм, методів, способів, завдань, що сприяють успішності навчального процесу, забезпечують його цілісність, гармонійність, дає змогу результативно, успішно й якісно діяти, співпрацювати, творити, проектувати індивідуально-освітні траєкторії особистісного розвитку кожного майбутнього фахівця.

Основною педагогічною умовою визначено створення творчо-комунікативного середовища, котре забезпечує всім суб'єктам навчального процесу систему можливостей для ефективного особистісного саморозвитку, творчого самовираження, самоактуалізації й опосередковується активністю майбутніх фахівців, їх здатністю володіти художньо-комунікативними компетенціями, вміннями здійснювати художній діалог у процесі сприйняття- інтерпретації-творення мистецтва, у процесі міжособистісного спілкування з учнем, учнівською аудиторією, молоддю, залучати їх у спільну проектувальна-комунікативну діяльність.

Наступною умовою визначено розвиток мотивації майбутніх викладачів музичного мистецтва до здійснення творчо-комунікативної діяльності. Підкреслено, що ефективність формування художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва детермінується особливостями ціннісно-мотиваційної сфери студента, його потребами, інтересами, бажаннями, прагненнями, творчою спрямованістю, що зумовлює пріоритет творчо-комунікативної діяльності в системі підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва, стимулює й підтримує творчий процес під час навчання.

Узагальнено, що створення творчо-комунікативного середовища, розвиток ціннісно-мотиваційної сфери студентів до здійснення проектувально-комунікативної діяльності, використання інтегрованого методу художньо-творчого проекту сприяє формуванню художньо-комунікативної готовності майбутніх фахівців, їх спроможності бути суб'єктом творчої комунікації у майбутній професійній діяльності.

Ключові слова: творчо-комунікативне середовище, художній діалог, проектувальна-комунікативна діяльність, майбутній викладач музичного мистецтва.

Abstract

Pedagogical conditions for the formation of the artistic and communicative readiness of the future music teacher

Tiutiunnyk M.H., Teacher, Kropyvnytskyi Music Applied College

The article analyzes scientific works in which the concepts of «condition» and «pedagogical condition» are defined. In general, the effectiveness of the pedagogical process naturally depends on the set of pedagogical conditions connected in a logical system, appropriate teaching aids, content, forms, methods, methods, tasks that contribute to the success of the educational process, ensure its integrity, harmony, enable effective, successfully and qualitatively act, cooperate, create, project individual educational trajectories of personal development of each future specialist.

The main pedagogical condition is the creation of a creative and communicative environment, which provides all subjects of the educational process with a system of opportunities for effective personal self-development, creative selfexpression, self-actualization and is mediated by the activity of future specialists, their ability to possess artistic and communicative competences, and the ability to carry out an artistic dialogue in the process of perception -interpretation-creation of art, in the process of interpersonal communication with the student, student audience, young people, involve them in joint design and communication activities.

The next condition is the development of the motivation of future teachers of musical art to carry out creative and communicative activities. It is emphasized that the effectiveness of the formation of the artistic and communicative readiness of the future music teacher is determined by the features of the student's value and motivational sphere, his needs, interests, desires, aspirations, creative orientation, which determines the priority of creative and communicative activity in the training system of the future music teacher, stimulates and supports the creative process during education.

It is summarized that the creation of a creative and communicative environment, the development of the value-motivational sphere of students for the implementation of projective and communicative activities, the use of an integrated method of an artistic and creative project contributes to the formation of the artistic and communicative readiness of future specialists, their ability to be the subject of creative communication in future professional activities .

Keywords: creative and communicative environment, artistic dialogue, projective and communicative activity, future teacher of musical art.

Постановка проблеми

Концепція науково-мистецької парадигми спрямована на розвиток високоосвіченої, духовно-творчої особистості, здатної до творчого самовираження у майбутній професійній діяльності. У зв'язку з цим, особливої значущості набуває проблема формування художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва, яку визначаємо як складне інтегративне професійно особистісне утворення, котре передбачає здатність майбутнього фахівця розуміти художню картину світу, володіти художньо-комунікативними компетенціями, здатністю пізнавати, усвідомлювати, інтерпретувати образний зміст музичного твору, вступати у художній діалог, залучати у процес художньо-емпатійної комунікації учнів, викликати їх творчу активність, сприяти розвитку духовно-творчих якостей засобами мистецтва.

Ефективність формування художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва потребує визначення й впровадження у навчальний процес відповідних педагогічних умов, що забезпечують успішність, результативність, сприяють розвитку інтелектуальної й емоційно збагаченої особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальнонаукові категорії «умова», «педагогічна умова» розглядаються у філософських, соціологічних, психолого-педагогічних дослідженнях. Аналіз наукових праць, словникових джерел дав змогу виявити, що існують різні тлумачення цих понять, котрі мають багатозначний науково-педагогічний зміст.

У працях сучасних українських науковців, зокрема, І. Беха, О. Єременко, І.,Зязюна, О. Комар, Л. Лимаренко, А. Литвина, Л. Масол, О. Олексюк, Г. Падалки, Л. Паньків, О. Пєхоти, О. Рудницької, Г. Сотської, Т. Стратан-Артишкової та ін. зазначається, що ефективність педагогічного процесу закономірно залежить від умов, у яких він відбувається, і що процес розвитку й становлення особистості, її здатність творчо і самостійно мислити, розв'язувати будь-які питання в конкретному виді педагогічної діяльності передбачає створення відповідних педагогічних умов, котрі необхідні для розвитку професійних якостей майбутніх фахівців, забезпечують успішність й ефективність навчання, сприяють досягненню поставленої мети, розв'язанню поставленого завдання педагогічного спрямування [1, С. 55]. Тому важливим є визначення педагогічних умов, котрі як взаємодійні й взаємопов'язані елементи цілісної системи, визначають розвиненість особистісно-ціннісної сфери, готовність до здійснення діяльності, спрямовані на розвиток, саморозвиток, самовираження майбутніх фахівців у творчо-комунікативній діяльності.

Мета статті. Визначити й схарактеризувати педагогічні умови формування художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва.

Виклад основного матеріалу дослідження

педагогічний творчий комунікативний викладач музичний мистецтво

Педагогічні умови віддзеркалюють сукупність можливостей освітнього середовища (зміст, методи, прийоми і форми навчання та виховання, програмно-методичне забезпечення освітнього процесу) і матеріально-просторового середовища (навчальне та технічне обладнання тощо), що впливають на діяльність освітньої системи, сприяють досягненню педагогічної мети, розв'язанню поставлених завдань, охоплюють середовище, обставини педагогічного процесу, діяльність суб'єктів, зміст навчання, форми, методи й технології навчально-виховної взаємодії [2, С. 248-249]; як сукупність взаємозумовлених заходів забезпечують досягнення конкретної мети, містять зміст, форми, методи, засоби, особливості взаємодії учасників педагогічного процесу тощо [3, С. 79].

Аналіз наукової літератури дав змогу узагальнити, що в структурі педагогічних умов дослідники визначають внутрішні й зовнішні підсистеми, які взаємопов'язані, взаємозумовлені, складають цілісну систему, передбачають взаємодію викладача і студента й у сукупності впливають на особистісний розвиток суб'єктів освітнього процесу, забезпечують ефективне функціонування педагогічної системи, якість та результативність навчального процесу.

Внутрішні умови (суб'єктивні) розуміються як психічний стан суб'єкта, його внутрішня позиція, психологічна установка, рівень професійної мотивації студентів, інтерес, нахили, потреба у самовираженні, самовдосконаленні, самоактуалізації у творчій діяльності.

Зовнішні умови (об'єктивні) передбачають організацію навчального процесу, творчу співпрацю і взаємодію його учасників. Спираючись на класифікацію умов, визначених А. Литвиним [4, С. 41], адаптуючи їх до специфіки професійної підготовки майбутніх викладачів музичного мистецтва, до дидактичних віднесемо: співтворчість, співпрацю, співдію, взаємодопомогу, взаєморозуміння у процесі спільної творчо-комунікативної діяльності; до методичних - навчально-методичне забезпечення, добір доцільних форм, методів, прийомів, засобів, способів навчання, спрямованих на розвиток художньо-комунікативних компетенцій майбутніх викладачів музичного мистецтва; комунікативні передбачають діалогову взаємодію, володіння технікою міжособистісного спілкування (мова, жести, рухи, поведінка тощо).

Зазначимо, що ці взаємозумовлені й тісно пов'язані зовнішні умови спричиняють якісні внутрішні зміни, плідно впливають на пізнавальну й професійну мотивацію студентів, сприяють прагненню й досягненню творчих вершин, ефекту художнього катарсису, здатності до авторства і співавторства, творчості й співтворчості, самовираження у різних видах творчо- комунікативної діяльності, розвитку і саморозвитку всіх учасників навчально- виховного процесу.

Створення творчо-комунікативного середовища - важлива й необхідна умова, оскільки особистість розвивається в умовах певного середовища (соціального, побутового, природного, освітнього та ін.), що взаємодіє з особистістю, впливає на її формування, виховання, становлення.

Дослідники в галузі мистецької освіти визначають різні види середовища: освітнє (Л. Масол, О. Реброва); освітнє художньо-творче (Л. Лимаренко); культурно-естетичне (Г. Сотська); художньо-творче (О. Шевцова); освітнє культуротворче середовище (Л. Ніколенко) та ін., які містять мету, зміст, завдання, відповідні форми, методи, способи, підходи, принципи реалізації, спрямовані на індивідуальний розвиток кожного суб'єкта навчального процесу, його професійне становлення, спільну творчість викладача і студентів.

Створення творчо-комунікативного середовища зумовлюється дидактичним положенням про залежність ефективності й результативності навчання від організації оптимального педагогічного спілкування за діалогічним принципом, що сприяє розвитку творчого потенціалу, забезпеченню розвивальної й особистісно зорієнтованої функції у процесі творчого спілкування і взаємодії.

Діалогічний принцип важливий у міжособистісному спілкуванні. Цей принцип є також засобом духовно-творчого спілкування. Педагоги-музиканти підкреслюють, що діалог є сутнісною основою музично-педагогічної діяльності, методологічним принципом музично-освітнього процесу, оскільки музичне мистецтво є актом міжособистісного спілкування, сприяє розвитку самостійності, толерантності, здатності до рефлексії, артистизму, художній та мовній культурі майбутнього фахівця [5].

Діалог, що виникає в процесі художньої комунікації (спілкування) з мистецькими творами, з автором, із самим собою (внутрішній діалог), у процесі художньої інтерпретації як складного творчого процесу, передбачає «задум, творення художнього образу, проникнення в його інтонаційний зміст, розуміння і розкриття семантичного значення», здатність до творчого осмислення художньо-образного змісту музичного твору [ 6, С. 75], під впливом якого «безпосередні почуття переходять в естетичні, духовні, етичні уявлення суб'єкта як ціннісний акт осягнення світу та самопізнання власної індивідуальної сутності» [ 7, С. 98].

Діалогічний принцип дає змогу осягнути іншу свідомість, іншу індивідуальність, пізнати світогляд автора, осягнути «багатоголосся світу», його «художню картину», загадки «буття і мислення», створити діалог культурних сенсів [8], втілити ідею «діалогу культур», проникнути в унікально-мистецький «мікрокосмос» [9].

Діалог, як зазначалось, виникає у процесі міжособистісної комунікації (суб'єкт-суб'єктна), що передбачає емпатійно-толерантний стиль спілкування, забезпечує емоційно-інтелектуальну насиченість процесу художнього спілкування, утворюючи, таким чином, складну систему (мистецький твір - студент; студент - викладач; викладач - студент; студент - аудиторія), апелює до індивідуалізації й диференціації навчання, активності, пізнавальності, самостійності, здатності до художньої і міжособистісної емпатії та рефлексії, співтворчості й творчості, у якій особистість майбутнього фахівця виявляється і створюється. У такий спосіб спрацьовує розвивальна функція, формується ціннісно-мотиваційна сфера майбутнього викладача.

Творчо-комунікативне середовище передбачає використання різних форм діалогічного (суб'єкт-суб'єктного) спілкування, що зумовлено специфікою музично-педагогічної діяльності. Вплив середовища на розвиток особистості, зазначають психологи, визначається діяльністю суб'єкта, «перетворенням знань на діяння» [10, С. 14]. У такий спосіб необхідним є залучення кожного студента у проектувальна-комунікативну діяльність.

Плідним й ефективним у формування художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва є інтегрований метод художньо-творчого проекту, який передбачає міжособистісну діалогову взаємодію всіх учасників проекту, готовність майбутнього викладача музичного мистецтва самостійно здобувати необхідну художню інформацію, логічно структурувати, систематизувати, вибудовувати сценарій, інтерпретувати, презентувати, створювати творчо-комунікативне середовище.

Застосування художньо-творчого проекту (кинутий вперед задум) вказує на його цілісність, унікальність, неповторність, новизну, динамічність, здатність до самостійної творчо-пошукової діяльності, авторства, оприлюднення, вміння орієнтуватися й володіти інформаційно- комунікативними технологіями.

Метод художньо-творчого проекту плідно впливає на розвиток творчо- комунікаційних компетенцій, професійно значущих особистісних якостей, зокрема, емпатії, рефлексії, комунікативності, креативності, творчих та організаторських здібностей майбутніх фахівців,

Висновки

Педагогічні умови сприяють розвитку професійних якостей, створюють сприятливі можливості для виявлення творчих здібностей, художньо-комунікативних компетенцій, формують ціннісно-мотиваційну, емоційно-інтелектуальну, творчо-діяльнісну сфери майбутніх фахівців.

Ефективну реалізацію процесу формування художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва забезпечують такі педагогічні умови: створення творчо-комунікативного середовища; розвиток ціннісно-мотиваційної сфери майбутніх викладачів музичного мистецтва до здійснення проектувальна-комунікативної діяльності; використання методу художньо-творчого проекту в процесі вивчення фахових дисциплін, які сприяють інтенсивному і динамічному розвитку особистості майбутнього фахівця музичного мистецтва.

Подальшого вивчення потребує питання розвитку авторської спроможності як показнику сформованості художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва.

Література

1. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. К.: Либідь. 2003. 344 с.

2. Сотська Г.І. Теоретичні і методичні засади формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04; Ін-т пед. освіти і освіти дорослих НАПН України. Київ, 2014. 456 с.

3. Дошкільна освіта: словник-довідник: понад 1000 термінів, понять та назв. Запоріжжя: ЛІПС, 2010. 324 с.

4. Литвин А.В. Методологічні засади поняття «педагогічні умови»: на допомогу здобувачам наукового ступеня. Львів: СПОЛОМ. 2014. 76 с.

5. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва: теорія і методика мистецьких дисциплін: [навч. посіб.]. К.: Освіта України, 2008. 274 с.

6. Стратан-Артишкова Т.Б. Творче самовираження в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 2(27)' 2021. С. 73-77.

7. Рудницька, О.П. Педагогіка загальна та мистецька: навч. посібник. Тернопіль, 2005. 360 с.

8. Стратан-Артишкова Т.Б. Особливості творчо-виконавської підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва. «Наука і техніка сьогодні» (Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Фізико-математичні науки», Серія «Техніка»)»: журнал. 2023. №7(21) 2023. 516 с. С.476-484.

9. Шевцова О.Б. Художньо-діалогова взаємодія у формуванні музично- виконавської компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Theoretical and practical aspects of modern scientific research: збірник наукових праць «ЛОГОЕ» з матеріалами І Міжнародної науково-практичної конференції (Т.2), м. Сеул, 30 квітня 2021 р. Вінниця-Сеул: Європейська наукова платформа, Case Co., Ltd., 2021. 230 c. C.107-109.

10. Бех І.Д. Особистість у просторі духовного розвитку: навч. посібник Київ: Академвидав. 2012. 256 с.

References

1. Bekh, I.D. (2003). Vykhovannya osobystosti [Personality education]: U 2 kn. Kn. Osobystisno oriyentovanyy pidkhid: naukovo-praktychni zasady. K.: Lybid [in Ukrainian].

2. Sots'ka, H.I. (2014). Teoretychni i metodychni zasady formuvannya estetychnoyi kul'tury maybutnikh uchyteliv obrazotv orchoho mystetstva v pedahohichnykh universytetakh [Teoretychni i metodychni zazady formuvannya estetychnoyi kul'tury maybutnikh uchyteliv obrazotv orchoho mystetstva vpedahohichnykh universytetakh: Doctor's thesis. Kyyiv [in Ukrainian].

3. Doshkil'na osvita (2010) [Preschool education]. Zaporizhzhya: LIPS. [in Ukrainian].

4. Lytvyn, A.V. (2014). Metodolohichni zasady ponyattya «pedahohichni umovy»: na dopomohu zdobuvacham naukovoho stupenya [Methodological foundations of the concept of "pedagogical conditions": for the help of those obtaining a scientific degree]. L'viv: SPOLOM [in Ukrainian].

5. Padalka, H.M. (2008). Pedahohika mystetstva: teoriya i metodyka mystets'kykh dystsyplin [Art pedagogy: theory and methodology of artistic disciplines]. K. : Osvita Ukrayiny [in Ukrainian].

6. Stratan-Artyshkova, T.B. (2021). Tvorche samovyrazhennya v protsesi profesiynoyi pidhotovky maybutn'oho vchytelya muzychnoho mystetstva [Creative self-expression in the process of professional training of a future music teacher]. Naukovyy visnyk Melitopol's'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriya: Pedahohika 2(27)". 73-77 [in Ukrainian].

7. Rudnyts'ka, O.P. (2005). Pedahohika zahal'na ta mystetska [General and artistic pedagogy]. Ternopil: Navchalna knyha - Bohdan [in Ukrainian]. Stratan-Artyshkova, T.B. (2023). Osoblyvosti tvorcho-vykonavs'koyi pidhotovky maybutn'oho vykladacha muzychnoho mystetstva [Peculiarities of creative and performing training of the future music teacher]. «Nauka i tekhnika s'ohodni» (Seriya «Pedahohika», Seriya «Pravo», Seriya «Ekonomika», Seriya «Fizyko-matematychni nauky», Seriya «Tekhnika»)»: zhurnal №7(21) 476-484 [in Ukrainian].

8. Shevtsova, O.B. (2021). Khudozhn'o-dialohova vzayemodiya u formuvanni muzychnovykonavs'koyi kompetentnosti maybutn'oho vchytelya muzychnoho mystetstva [Artistic and dialogic interaction in the formation of musical and performing competence of the future music teacher] /Theoretical and practical aspects of modern scientific research: collection of scientific works "ЛОТОН" with materials of the 1st International Scientific and Practical Conference. (pp. 107-109). (Vol. 2), Seoul, April 30, Vinnytsia-Seoul: European Scientific Platform, Case Co., Ltd. [in Ukrainian].

9. Bekh, I.D. (2012). Osobystist' u prostori dukhovnoho rozvytku [Personality in the space of spiritual development]. Kyyiv: Akademvydav [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru