Особливості розвитку стратегічної компетентності у навчанні студентів спеціальності 201 "Агрономія" англомовної лексики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості розвитку стратегічної компетентності у навчанні студентів спеціальності 201 «Агрономія» англомовної лексики

Лазаренко І.С., викладач-методист; Рибак Т.М., старший викладач; Коновалова В.А., викладач-методист, Житомирського агротехнічного фахового коледжу

Стаття присвячена проблемі реалізації освітньо-нормативних вимог Стандарту вищої освіти України першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, галузь знань 20 Аграрні науки та продовольство, спеціальність 201 «Агрономія» щодо розвитку в майбутніх фахівців здатності до навчання. Проаналізовано структуру останньої' як єдність низки компонентів, зокрема: утримувати увагу, розуміти мету вправ, ефективно співпрацювати, активно використовувати мову, знаходити та використовувати доступні матеріали, усвідомлювати свої сильні та слабкі сторони, потреби та цілі; знаходити та використовувати власні стратегії, щоб досягати цих цілей відповідно до власних характеристик і ресурсів.

Ключові слова: іноземна мова, здатність вчитись, навчальна компетентність, навчальна стратегія, стратегія запам'ятовування, когнітивна стратегія, компенсаторна навчальна стратегія.

The peculiarities of developing the strategic competence in teaching students of specialty 201 “Agronomy” english lexis

Key words: a foreign language, ability to learn, learning competence, learning strategy, memory-related strategy, cognitive strategy, compensatory.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями

У відповідності до чинного Стандарту вищої освіти України першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, галузь знань 20 Аграрні науки та продовольство, спеціальність 201 «Агрономія» - майбутні фахівці повинні оволодіти загальною компетентністю (ЗК4) «здатність спілкуватися іноземною мовою» (ІМ) та в якості одного з програмних результатів «прагнути до самоорганізації та самоосвіти» (ПРН2) [1]. Це означає, що студенти мають оволодіти комунікативними мовними компетентностями (в тому числі лексичною) та здатністю вчитись.

У Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти лексична компетентність визначається як знання та здатність використовувати лексику мови [2, с. 110]. У свою чергу, здатність вчитись передбачає участь у нових видах діяльності та поповнення існуючих знань новими, змінюючи попередні, коли необхідно. Компонентом цієї здатності є навчальні вміння, які включають, зокрема, вміння:

• утримувати увагу під час презентації інформації;

• розуміти мету вправ, ефективно співпрацювати в парах і групах;

• активно використовувати мову;

• знаходити та використовувати доступні матеріали для самостійного навчання;

• усвідомлювати свої сильні та слабкі сторони, потреби та цілі;

• знаходити та використовувати власні стратегії, щоб досягати цих цілей відповідно до власних характеристик і ресурсів [2, c. 106-107].

Вказані вміння проектуються на вивчення всіх освітніх компонент. Як можна помітити, останній блок має практичну зорієнтованість. Його формування у студентів уможливлюється шляхом виявлення та класифікації відповідних стратегій і дослідження шляхів їх засвоєння здобувачами освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Компетентність «здатність учитись» (learning to learn) визначає те, як особа усвідомлює та бере на себе відповідальність за власне навчання [3]. Як показав аналіз наукової літератури, вміння, що входять до її складу, характеризують і навчальну компетентність у вивченні іноземної мови. Вона розглядається як володіння знаннями, вміннями та комплексом прийомів, спрямованих на вирішення труднощів, що виникають у навчальному процесі. В цьому полягає її зв'язок зі здатністю вчитись і практична цінність для нашого дослідження.

Дослідженням навчальної компетентності (компетенції) займались вітчизняні та зарубіжні науковці, серед яких: С.Ю. Ніколаєва, М.І. Соловей, Ю.В. Головач, О.В. Овчарук, Н.С. Щерба, Т.С. Троїцька, W. Guanglong, T. Lukas та інші. Стратегії та прийоми, що є складовою навчальної компетентності, вивчались R. Oxford, F. Biwer, A. de Bruin, A. Persky, D.B. Lasfeto, S. Ulfa та іншими.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Проведений теоретичний аналіз виявив недостатність досліджень, у яких було б систематизовано стратегії чи прийоми формування здатності вчитись у ході оволодіння студентами іншомовною лексичною компетентністю. Зважаючи на це, було вирішено дослідити та класифікувати відповідні стратегії.

Мета статті полягає у спробі систематизувати стратегії, що можуть використовуватись у формуванні здатності вчитися студентів спеціальності 201 «Агрономія» у вивченні іншомовного лексичного матеріалу.

Виклад основного матеріалу

Як показав аналіз наукової літератури, поняття «навчальна компетентність» визначається як:

• вміння вчитись, навчальні і компенсаторні (адаптивні) вміння, вміння користуватись довідковою літературою і словником, що забезпечують адекватне засвоєння мови для цілей професійного (медичного) спілкування [6];

• метавміння, що інтегрує психолого-особистісні характеристики учня зі змістовою та процесуальною основою учіння, (...) програмує індивідуальний досвід успішної праці учня, запобігає перевантаженню, сприяє пізнавальній активності, ініціативі, раціональному використанню часу та засобів учіння [7];

• сукупність компетенцій у сфері самостійної пізнавальної діяльності, що включає елементи логічної, методологічної, загальнонавчальної діяльності, співвіднесеної з реальними об'єктами, що пізнаються; знання та вміння цілевизначення, планування, аналізу, рефлексії, самооцінки навчально-пізнавальної діяльності, оволодіння креативними навичками продуктивної діяльності, а саме: здобуванням знань безпосередньо із реальності, володінням прийомами дій у нестандартних ситуаціях, евристичними методами розв'язання проблем тощо; в рамках цієї компетенції визначаються вимоги відповідної функціональної грамотності: вміння відрізняти факти від припущення, володіння вимірювальними навичками, використання ймовірних, статистичних та інших методів пізнання) [8].

• здатність навчатись, що лежить в основі умінь, якими володіють успішно встигаючі студенти [5, с. 9];

• почерк індивіда у навчанні, розвинений на основі природжених психологічних властивостей, що є метакомпетенцією і складається з різних якостей індивіда [6].

У вивченні іноземної мови навчальна компетентність визначається як здатність до самостійного вивчення мови і культури [5, с. 5]. При цьому Н. С. Щерба вважає, що навчальна компетенція у вивченні іноземної мови не має своєї специфіки, порівняно з іншими дисциплінами. Водночас, вона покликана вирішувати специфічні проблеми цієї дисципліни специфічними засобами та сприяє вирішенню типових навчально-пізнавальних проблем, використовуючи для цього специфічні для дисципліни «Іноземна мова» способи дій [4, с. 43-44].

Структура навчальної компетентності містить 2 основних параметри:

а) базовий (знання, вміння, навички, прийоми, стратегії та ін.), необхідні, щоб ефективно вирішувати проблеми у процесі виконання навчальних завдань;

б) технологічний (керування такими елементами навчальної діяльності, як цілепостановка, планування, аналіз, самооцінка І самоконтроль успішності самої діяльності, а також застосованих до неї прийомів, способів і т. д.) без чого неможлива раціональна організація навчального процесу [4, с. 34].

Як вважають С.Ю. Ніколаєва, М.І. Соловей, Ю.В. Головач та ін., навчальна компетентність складається з індивідуальних прийомів / стратегій навчання [5, с. 9]. Як показує аналіз наукової літератури, ці навчальні стратегії поділяються на дві групи (прямих і непрямих стратегій) [9, с. 43; 10].

Розглянемо детальніше їх сутність і можливість використання в навчанні іншомовної лексики студентів спеціальності 201 Агрономія.

Прямі стратегії безпосередньо пов'язані з вивченням іноземної мови та, відповідно можуть використовуватись у вивченні лексичного матеріалу:

1. Стратегії запам'ятовування - це способи підвищення ефективності засвоєння матеріалу чи пригадування інформації. Дана група є чи не основною у вивченні іншомовної лексики, оскільки студентам потрібно запам'ятати орфографічні та орфоепічні особливості лексичних одиниць [4, с. 74-77; 10].

До прикладів вказаних стратегій належать:

• прописування рядків нових слів;

• використання паперових (з одного боку написане англійське слово, а з іншого - переклад чи ілюстрація) чи електронних карток (що можливо в електронних застосунках Anki, VocApps тощо);

• цілеспрямоване використання нових слів у реченнях;

• називання ілюстрацій чи предметів (якщо це можливо) під час виробничої практики;

• заучування готових текстів І діалогів з новими лексичними одиницями (дедуктивний підхід до навчання усного мовлення);

• використання мнемоніки (співзвучних слів, що створюють асоціації з новою лексикою);

• вивчення професійної інформації за темою англійською мовою.

2. Когнітивні стратегії - це способи аналізу та інтерпретації змісту інформації відповідно до поставлених цілей і завдань [4, c. 74-77; 10]. Вони здебільшого використовуються для аналізу текстової інформації. В контексті вивчення англомовної лексики прикладами цієї групи можуть бути стратегії:

• класифікація слів за частинами мови (за суфіксами І префіксами);

• класифікація слів за їх синтаксичною роллю;

• класифікація слів за вимовою звуку тощо.

3. Компенсаторні (навчальні) стратегії - це способи виходу з ситуацій, коли наявних ресурсів виявляється недостатньо для виконання завдання і потрібно знайти їм ефективнішу заміну [4, с. 74-77; 10]. Вони необхідні, щоб зрозуміти незнайомі слова в контексті. Їх ілюструють наступні приклади:

• використання словників;

• аналіз морфологічної структури лексичних одиниць;

• аналіз синтаксичної структури речення, в якому знаходиться лексема;

• аналіз значення слова за контекстом;

• використання мовної здогадки;

• консультування з учителем.

Непрямі стратегії стосуються процесуальної частини навчання і не пов'язані безпосередньо з вивченням іншомовної лексики, серед них:

4. Метакогнітивні стратегії - це способи підвищення ефективності процедури навчання (його планування, організації, здійснення, оцінювання та контролю)

5. Афективні стратегії - це способи управління такими негативними емоційними станами, як тривожність, невіра в успіх у навчанні.

6. Соціальні стратегії - це способи співробітництва та пошуку джерел необхідної інформації [4, c. 74-77; 10].

компетентність іншомовний лексичний навчання

Висновки та перспективи подальших досліджень

Проведене дослідження виявило низку стратегій, що можуть бути використані в розвитку здатності вчитись у ході формування лексичних навичок студентів, зокрема - спеціальності 201 «Агрономія». Серед них такі прямі стратегії, як стратегії запам'ятовування, когнітивні, компенсаторні та навчальні. Непрямі стратегії безпосередньо не пов'язані з вивченням лексики, проте можуть бути використані в розвитку інших складових здатності вчитись.

Напрямом подальшого дослідження є вивчення способів розвитку у студентів бажання та вміння обирати навчальні стратегії, що відповідають їх індивідуальним відмінностям і тому є найраціональнішими.

Бібліографічний список

1. Стандарт вищої освіти України першого (бакалаврського) рівня освіти ступеня вищої освіти - бакалавр галузі знань - 20 Аграрні науки та продовольство спеціальності - 201 Агрономія. Затверджено і введено в дію наказом Міністерства освіти і науки України від 05.12.2018 р. № 1339: вебсайт.

2. Common European Framework of Reference for Languages: Learning, teaching, assessment (CEFR). Council of Europe: вебсайт.

3. Personal, social and learning to learn competence. Youthpass: вебсайт.

4. Щерба Н.С. Стратегічна компетенція у підготовці майбутнього вчителя (на матеріалі англійської мови). Модуль І: навчально-методичний посібник. Житомир: Вид-во Житомирського державного університету ім. Івана Франка. 2009. 204 с.

5. Програма з англійської мови для університетів / інститутів (п'ятирічний курс навчання): проект l [С.Ю. Ніколаєва, М.І. Соловей (керівники), Ю.В. Головач та ін.]. Вінниця: «Нова книга», 2001. 245 с.

6. Guanglong W. Learning-oriented rampetence and learning-based society (Abstract). Educational Research. 2003. Vol. 24. № 5. P 77-81.

7. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики. К.: «К.І.С.», 2004. 112 с.

8. Троїцька Т.С. Аксіологічні засади методологічної підготовки педагога: website.

9. Щерба Н.С. Підготовка майбутнього вчителя до формування в учнів іншомовної стратегічної компетенції: дис. канд. пед. наук: 13.00.04 Житомирський держ. ун-т ім. Івана Франка. Житомир, 2009. 344 с.

10. Oxford R.L. Language learning strategies: What every teacher should know. Boston: Heinle & Heinle. 1990. 342 p.

Размещено на Allbest.ru