Комунікативна складова у структурі читацької компетентності здобувача початкової освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунікативна складова у структурі читацької компетентності здобувача початкової освіти

Подановська Галина Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри початкової та дошкільної освіти, Львівський національний університет імені Івана Франка

Анотація

На сьогодні освіта в Україні виходить на якісно новий щабель, зумовлений змінами в суспільно-політичному житті, формуванням нових концептуальних засад національної системи освіти, спрямованих, зокрема, і на підвищення мовленнєвої культури та читацької компетентності учнів.

У цьому плані досконале знання мови однаковою мірою є необхідною умовою і для здобуття різних знань, і для особистісної самореалізації. Засвоєння елементарних норм мовленнєвої культури та літературного розвитку відбуваються вже в дошкільному віці. Початкова школа закладає основи розуміння мовних законів, особливостей функціонування окремих мовних одиниць у процесі комунікативної діяльності школяра, зокрема на уроках літературного читання та роботи з дитячою книжкою.

У дітей молодшого шкільного віку формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) через оволодіння організаційними, логіко- мовленнєвими, пізнавальними, комунікативними й контрольно-оцінними вміннями та навичками. Освітніми результатами цього етапу школи є повноцінні мовно-мовленнєві, читацькі вміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його зв'язках та залежностях, розвинені сенсорні вміння, мислення, уява, пам'ять, здатність до творчого самовираження.

Автор наголошує, що формування комунікативної компетентності здобувачів початкової освіти, їх мовно-мовленнєвої культури пізніше полегшить дітям адаптацію в суспільстві, допоможе осягнути поняття взаємодопомоги, співчуття, милосердя, совісті, поваги, що є основою високої моральності.

У процесі формування та розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо), що є на уроках літературного читання та роботи з дитячою книжкою, збагачується мовно-мовленнєвий досвід дитини, активізується словниковий запас, розвивається комунікативна компетентність, що своєю чергою забезпечує позитивну мотивацію мовленнєвої діяльності та формує бажання і потребу читати не лише тексти підручників, а й дитячі художні книжки відповідно до віку та особистих інтересів. комунікативна компетентність читацька освіта

Ключові слова: компетенція, компетентність, комунікативна компетентність, читацька компетентність, здобувачі початкової освіти, комунікативні здібності, літературний розвиток, літературне читання, початкова школа.

Podanovska Halyna Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Primary and Preschool Education, Ivan Franko National University of Lviv

THE COMMUNICATIVE COMPONENT IN THE STRUCTURE OF THE READING COMPETENCE OF PRIMARY EDUCATION

STUDENTS

Abstract. Today, education in Ukraine is entering a qualitatively new level, due to changes in social and political life, the formation of new conceptual foundations of the national education system, aimed, in particular, at improving the speech culture and reading competence of students.

In this regard, perfect knowledge of the language is equally necessary for the acquisition of various knowledge and for personal self-realization. Learning elementary norms of speech culture and literary development takes place already in preschool age. Primary school lays the foundations for understanding the laws of language, the peculiarities of the functioning of individual language units in the process of the student's communicative activity, in particular in the lessons of literary reading and working with a children's book.

Children of primary school age develop extensive educational activity (learning ability) through the mastery of organizational, logical-speech, cognitive, communicative and control-evaluation abilities and skills. The educational results of this stage of the school are full-fledged language and speech, reading skills and skills, generalized knowledge about the real world in its connections and dependencies, developed sensory skills, thinking, imagination, memory, and the ability to creative self-expression.

The author emphasizes that the formation of communicative competence of students of primary education, their language and speech culture will later facilitate children's adaptation in society, will help them understand the concepts of mutual aid, compassion, mercy, conscience, respect, which is the basis of high morality.

In the process of formation and development of all types of speech activities (listening, speaking, reading, writing), which are included in the lessons of literary reading and working with children's books, the language and speech experience of the child is enriched, vocabulary is activated, communicative competence is developed, which in turn ensures positive motivation of speech activity and forms the desire and need to read not only textbook texts, but also children's art books in accordance with age and personal interests.

Keywords: competence, competence, communicative competence, reading competence, students of primary education, communicative abilities, literary development, literary reading, primary school.

Постановка проблеми

У зв'язку з модернізацією системи освіти України відповідно до інтеграції її в європейський освітній простір набули поширення поняття «компетенція» і «компетентність» узагалі і «комунікативна компетентність» зокрема. Як зазначено раніше, за рекомендаціями Європейського парламенту та Європейської ради «спілкування рідною мовою» визначено однією з ключових компетентностей [3]. Основи формування ключових компетентностей особистості й насамперед - комунікативної компетентності - не лише як засобу сприймання та передання інформації, а як процесу взаємодії, сприйняття та пізнання людьми один одного, закладаються саме в початковій школі.

Надалі процес продовжується, вписуючись у систему, що забезпечує розвиток особистості, її активної життєвої позиції, свідомого ставлення до громадянського обов'язку кожного школяра на всіх етапах навчання. Формування світогляду, розвиток пізнавальної активності й самостійності значною мірою залежить від того, наскільки молодші школярі оволодіють рідною мовою, мовленнєвими вміннями й навичками. Оволодіння багатством рідної мови та мовленнєвими вміннями і навичками - це й оволодіння інтелектуальною та емоційною спадщиною, що містять тексти художньої, науково-пізнавальної та іншої літератури.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасна модернізація початкової освіти в Україні конкретизує проблему мовленнєвого розвитку учнів початкової школи, яка активізувалася внаслідок змін у соціально- культурному житті суспільства: нові досягнення науки й техніки, широкі можливості для індивідуального розвитку особистості. Водночас виникли негативні тенденції: зниження інтересу до рідної мови і культури, обмеженість безпосереднього спілкування, спрощення мови, використання смайлів, заміна українських слів іншомовними тощо. Назріла потреба знайти шляхи їх подолання. Вагомий внесок у її вирішення зробили В. Бадер, М. Бунаков, Ф. Буслаєв, Л. Варзацька, М. Вашуленко, В. Борецький, І. Ґудзик, О. Джежелей, А. Каніщенко, Т. Ладиженська, М. Львов, К. Пономарьова, О. Савченко, О. Хорошковська та інші, які визначили шляхи, методи, прийоми, способи розвитку мовлення учнів початкової ланки освіти. Але мовленнєвий розвиток здобувачів початкової освіти на уроках читання, хоч і є передбачуваним у цьому контексті, залишається сьогодні малодослідженим.

Мета статті - проаналізувати комунікативну складову у структурі читацької компетентності учнів початкової школи.

Виклад основного матеріалу

Формування комунікативної компетентності здобувачів початкової освіти здійснюється на всіх уроках, але пріоритетними в цьому розумінні є уроки української мови, літературного читання і роботи з дитячою книжкою та іншими джерелами інформації. У 2-му класі учні під керівництвом учителя, а в 3-4 класах уже й самостійно вчаться висловлювати свої думки, аналізувати мову художнього твору. Саме аналіз авторського мовленнєвого зразка розвиває у дітей здатність отримувати відчуття захоплення, задоволення, радості при оцінці вдалого висловлювання у будь-якому стилі (науковому, діловому, художньому тощо) на уроках різних навчальних дисциплін. Так, мовні одиниці на уроках літературного читання і роботи з дитячою книжкою виступають не лише відповідними семантичними чи граматичними категоріями, а й фіксують навколишнє середовище, яке осягнула людина своїм розумом і усвідомила саму себе як його частину.

Мовленнєвий і літературний розвиток - це компоненти одного процесу - формування творчої особистості школяра. Вони взаємопов'язані: мовленнєві складові виступають засобами розвитку літературних здібностей, а літературне читання сприяє збагаченню мовлення учнів художньо- естетичними засобами, поповненню лексичного запасу, розвитку логічного мислення та емоційно насиченого мовлення, адже «збіднене, непослідовне, недоказове мовлення гальмує мислення учня і практично унеможливлює повноцінну навчальну діяльність». І спосіб оформлення думки, і зміст повідомлення характеризують рівень сформованості вміння учитися. У характеристиці читацької діяльності вчені виокремлюють два підходи: когнітивний і комунікативний.

Когнітивний напрям роботи з літературним твором передбачає: відтворення учнями послідовності подій у тексті (розкажи, що за чим відбувається в оповіданні); визначення структури твору (знайди в казці зачин, основну частину, кінцівку); перечитування тексту для пошуку відповіді на поставлене запитання (знайди абзац, у якому сказано про час і місце події); усвідомлення взаємозв'язку між заголовком і темою твору (поміркуй, чому так названо оповідання; як по-іншому можна назвати це оповідання) тощо.

Реалізація функцій комунікативної діяльності у взаємодії, за твердженням О. Савченко, сприяє формуванню в учнів початкової школи умінь зосереджено слухати навчальну інформацію, повно або вибірково відтворювати навчальний матеріал з елементами логічної обробки; запитувати, відповідати, міркувати. У використанні цих умінь відбувається органічний взаємозв'язок мислення і мовлення дитини з усіма складниками ключової компетентності вміння учитися [4, с. 135].

Загальномовленнєві уміння мають міжпредметний характер і вдосконалюються в учнів упродовж усієї початкової школи і на всіх уроках. Можливості ж літературного читання у мовленнєвому розвитку молодших школярів важко переоцінити. Літературна освіта в початковій школі - це фундамент, на якому ґрунтується вивчення літератури в середній школі. Вчитель не лише навчає молодших школярів читати, а й формує уміння аналізувати літературно-художній твір, осягати його естетичну цінність, що неможливо зробити без сформованого зв'язного мовлення учнів. У процесі вивчення художнього твору реалізуються усі функції мовлення - комунікативна, когнітивна, емоційна, поетична, естетична. У спілкуванні з художнім твором дитина є безпосереднім учасником процесу, «вона висловлює свої емоції, викликані під час читання художнього твору, пізнає закономірності літератури як мистецтва слова, розширює та поглиблює свої уявлення про дійсність» [1, с. 17].

На уроках читання мовленнєвий розвиток учнів є засобом і результатом читацької діяльності (прямим чи опосередкованим) на кожному уроці, незалежно від жанрових особливостей творів і теми уроку. Усі види завдань, що застосовуються для розвитку читацької навички, аналізу творів, розвитку інших здібностей чи якостей читача, потребують певного рівня мовленнєвого розвитку, що передбачає і розвиток мислення. Усі складові літературного розвитку молодших школярів передбачають формування загальномовленнєвих умінь та навичок, які є ядром ключової компетентності вміння учитися.

Основним змістом поняття літературного розвитку є формування мовного чуття, відчуття образності і краси художнього мовлення, емоційне реагування на поетичне слово, уміння мислити словесно-художніми образами, висловлювати свої думки відповідно до конкретної мовленнєвої ситуації, що й забезпечує формування комунікативної компетентності в молодших школярів.

Варто зауважити, що чим молодша дитина і чим менше накопичила вона безпосередніх знань про навколишній світ, тим непотрібніша їй опосередкована текстом комунікація, якщо вона не отримує її безпосередньо від дорослого, що читає вголос. Зате в 9-10 років, коли повсякденне навколишнє життя стає для неї звичним, грамотна дитина охоче звертається до книжок, що гарантують їй новизну уявлень про світ (до казок, пригод, книжок «про війну» тощо).

На рис. 1 показано комунікативне середовище учня, у якому відбувається формування базових комунікативних умінь виконувати різноманітні мовленнєві дії.

Рис. 1. Комунікативне середовище учня

Для учнів початкової школи можна виділити такі основні мовленнєві дії, пов'язані з культурою мовлення: подякувати, попросити вибачення, пообіцяти щось зробити/виконати, запитати, відповісти, перезапитати для уточнення отриманої інформації, надати інформацію, висловити особисте ставлення до предмета спілкування, погодитися, заперечити, виявити будь-які емоції з якогось приводу, про щось домовитися, оцінити потребу щось виконати, починати/закінчувати/підтримувати комунікацію. Ці вміння є найпростішими універсальними комунікативними діями, якими мають оволодіти учні у своєму комунікативному середовищі, щоб стати комунікативно компетентною особистістю.

Комунікативний процес при тому можна зобразити у вигляді трьох основних компонентів.

Рис. 2. Комунікативний процес

Читацька діяльність із яскраво вираженою комунікативною спрямованістю є провідною для курсу «Літературне читання» в мовно- літературній освітній галузі. Навчальною програмою з «Літературного читання» [5] передбачено і формування мовленнєвих умінь:

- самостійно знаходити в тексті слова, що мають переносне значення; використовувати у власному мовленні образні засоби (розповідь, переказ); висловлювати оцінні судження морального та естетичного характеру про події, вчинки персонажів, описи в художньому творі, своє ставлення до прочитаного (3 клас);

- знаходити в тексті засоби художньої виразності - епітети, метафори (без уживання терміна), порівняння; з'ясовувати з допомогою вчителя їх роль у тексті, у створенні художніх образів, описів; використовувати художні засоби у власному мовленні (в описах, розповідях, творах), виявляти бажання розуміти їх роль у тексті; намагатися висловлювати емоційно-оцінні судження (морально-етичні та естетичні); обґрунтовувати свою думку; виявляти ставлення автора до зображеного (4 клас).

Основним компонентом у програмних вимогах щодо рівня розвитку творчої діяльності учнів на основі прочитаного є такі мовленнєві уміння:

- самостійно і з допомогою вчителя доповнювати і змінювати тексти; самостійно і в співпраці з іншими учнями творчо переказувати, складати твори-мініатюри про казкових героїв, інсценізувати; уміти складати твори- мініатюри про казкових героїв, за власними спостереженнями, малюнками; інсценізувати; уміти з допомогою вчителя і самостійно (із використанням опорних слів, малюнків) складати казки, загадки, лічилки, доповнювати рими; брати участь в інсценізації прочитаних творів (3 клас);

- самостійно та з допомогою вчителя виконувати творчі види завдань до прочитаного (доповнення, певні зміни тексту); користуватися прийомами складання казок, загадок, лічилок; створювати римовані рядки; брати участь в інсценізації прочитаних творів (4 клас).

Художня література завжди була одним із важливих чинників мовленнєвого розвитку особистості дітей і молоді, особливо, твори, в яких продемонстровано блискуче знання життя дітей, їх уподобань, переконань, світогляду. Мова художніх творів є чудовим взірцем для дітей: на підставі читання, аналізу, заучування творів формується мовлення учнів, розвиваються їхнє мовне чуття та смак. «На уроках читання мовленнєвий розвиток учнів є засобом і результатом читацької діяльності на кожному уроці, незалежно від жанрових особливостей і теми уроку» [4, с. 91].

Очевидним є той факт, що кожна дитяча книжка (твір для дітей) виконує не лише функції носія художнього задуму, а й унікальну функцію каталізатора можливостей художнього сприйняття дітьми закладеного в ній змісту, а також функцію єдиного доступного вчителеві в умовах навчання безвідмовного засобу надійного зворотнього зв'язку між ним (учителем) і дітьми. Тільки цей засіб є об'єктивним показником ступеня ефективності навчання учнів довільного їх залучення у процес комунікації та розвитку їхньої творчої уяви.

Чим повніше, багатогранніше життя суспільства, тим гострішою є необхідність формування комунікативної компетентності. Проблема комунікативної компетентності - це проблема соціальна, в її розв'язанні зацікавлені не лише навчально-освітні заклади, а й самі члени суспільства, які постійно відчувають потребу в переконливому, яскравому висловлюванні думок про життя суспільства взагалі та їхнього зокрема.

Процес формування комунікативної компетентності школярів складний і довготривалий. Успішність та ефективність його реалізації на уроках літературного читання залежить насамперед від психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку, їхньої готовності до сприймання літературного твору та педагогічних умов і засобів навчання [2, с. 68].

Висновки

Отже, на уроках читання мовленнєвий розвиток учнів є засобом і результатом читацької діяльності (прямим чи опосередкованим) на кожному уроці, незалежно від жанрових особливостей творів і теми уроку. Усі види завдань, що застосовуються для розвитку читацької навички, аналізу творів, розвитку інших здібностей чи якостей читача, потребують певного рівня мовленнєвого розвитку, що передбачає і розвиток мислення. Усі складові літературного розвитку здобувачів початкової освіти передбачають формування загальномовленнєвих умінь та навичок, які є ядром ключової компетентності вміння учитися.

Література:

1. Вашуленко О. Оцінювання читацьких компетентностей молодших школярів. Початкова школа. 2007. № 12. С. 16-20.

2. Подановська, Г.В., 2021. Формування комунікативної компетентності молодших школярів на основі взаємозв'язку уроків літературного читання та роботи з дитячою книжкою: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02, Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка, Тернопіль, 290 с.

3. Рекомендація 2006/962/ЄС Європейського Парламенту та Ради (ЄС) «Про основні компетенції для навчання протягом усього життя» від 18 грудня 2006 року. URL: https ://zakon.rada .gov.ua/l aws/ show/994_975#Text .

4. Савченко О. Методика читання у початкових класах : пос. для вчителя. Київ : Освіта, 2007. 334 с.

5. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 3- 4 клас. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2022/08/15/ Typova. osvitnya.prohrama.1-4/Typova.osvitnya.prohrama.3-4.Savchenko.pdf (дата звернення: 23.06.2023).

References:

1. Vashulenko O. (2007) Otsiniuvannia chytatskykh kompetentnostei molodshykh shkoliariv. [Evaluation of reading competencies of junior high school students]. Pochatkova shkola - Elementary School, 12, 16-20 [in Ukrainian].

2. Podanovska, G.V. (2021). Formuvannya komurnkativnoyi kompetentnosti molodshih shkolyariv na osnovi vzaemozv'yazku urokiv ilteraturnogo chitannya ta roboti z dityachoyu knizhkoyu [Formation of communicative competence of junior high school students based on the relationship between literary reading lessons and work with a children's book] dis. ... kand. ped. nauk: 13.00.02, Ternopilskiy nats. ped. un-t im. V. Gnatyuka, Ternopil, 290 [in Ukrainian].

3. Rekomendatsiia 2006/962/IeS Yevropeiskoho Parlamentu ta Rady (leS) «Pro osnovni kompetentsii dlia navchannia protiahom usoho zhyttia» : vid 18.12.2006 [Recommendation 2006/962/EU of the European Parliament and of the Council (EU) "On core competences for lifelong learning"]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_975#Text. Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/994_975#Text [in Ukrainian].

4. Savchenko O. (2007). Metodyka chytannia u pochatkovykh klasakh [Methodology of reading in primary grades]: pos. dlia vchytelia. Kyiv [in Ukrainian].

5. Typova osvitnia prohrama, rozroblena pid kerivnytstvom Savchenko O. Ya. 3- 4 klas. [A typical educational program, developed under the leadership of O. Ya. Savchenko, 3rd grade]. (n.d.). mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2022/08/15/Typova. osvitnya. prohrama.1-4/Typova.osvitnya.prohrama.3-4.Savchenko.pdf. Retrieved from https://mon.gov.ua/ storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2022/08/15/Typova.osvitnya.prohrama. 1-4/Typova.osvitnya.prohrama.3-4.Savchenko.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru