Цифрове освітнє середовище у вищій освіті України: аналіз особливостей використання на тлі російсько-української війни

Цифрове освітнє середовище є комплексною системою, що поєднує різноманітні технології, програмне забезпечення, інтернет-ресурси й інші інструменти, необхідні для підтримки цифрового освітнього процесу. Цифрова форма реалізації вищої освіти в Україні.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.12.2023
Размер файла 25,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Цифрове освітнє середовище у вищій освіті України: аналіз особливостей використання на тлі російсько-української війни

Гуц Неля Анатоліївна

старший викладач, НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського"

Анотація

У сучасній Україні на розвиток вищої освіти впливають кілька важливих факторів. Російська військова агресія спричинила новий етап у переході до цифрової форми реалізації вищої освіти. Одним із важливих напрямів її трансформації в контексті російсько-української війни є розробка цифрового освітнього середовища, яке б забезпечило постійний доступ до навчання для кожного студента, що сприятиме розвитку індивідуальної траєкторії навчання й самостійності студентів і відповідатиме принципам особистісно-орієнтованого підходу. Цифрове освітнє середовище є комплексною системою, що поєднує різноманітні технології, програмне забезпечення, інтернет-ресурси й інші інструменти, необхідні для підтримки цифрового освітнього процесу. Воно надає широкі можливості для інтерактивного навчання, розвитку індивідуального підходу й доступу до великої кількості навчальних ресурсів. Його основні переваги - це інтерактивність, доступність, індивідуалізація, співпраця, гнучкість і розвиток мобільності. Крім того, воно забезпечує доступ до великого обсягу навчального матеріалу, який постійно оновлюється й розширюється, що дає студентам можливість користуватися останніми розробками, дослідженнями й актуальними даними. Цифрова форма реалізації вищої освіти сприяє розвитку цифрової й інформаційної компетентності, що особливо важливо в умовах гібридної війни, а також формує самостійність й автономність студентів. Впровадження цифрового освітнього середовища в навчальний процес сприяє ефективному залученню користувачів до використання інформаційно-комунікативних, цифрових і симулятивних технологій у навчанні. Застосування цифрових ресурсів, різноманітних інструментів і методів організації електронного середовища, а також участі в проектній роботі з використанням сучасних технологій, дозволяє студентам отримувати важливі навички роботи з електронною навчальною інформацією. З огляду на розгортання інформаційної війни, важливими умовами для подальшого використання цифрових освітніх середовищ є безпека, захищеність і стабільність функціонування. цифровий освітній інтернет

Ключові слова: інформаційно-освітні технології, цифрові середовища, вища освіта, російсько-українська війна.

Guts Nelya Anatolyivna Senior lecturer, National Technical University of Ukraine "KPI named Igor Sikosky"

DIGITAL EDUCATIONAL ENVIRONMENT IN HIGHER EDUCATION IN UKRAINE: ANALYSIS OF THE PECULIARITIES OF USE AGAINST THE BACKGROUND OF THE RUSSIAN- UKRAINIAN WAR

In modern Ukraine, the development of higher education is influenced by several important factors. Russian military aggression caused a new stage in the transition to a digital form of higher education. One of the important directions of the transformation of higher education in the context of the Russian- Ukrainian war is the development of a digital educational environment that will ensure constant access to education for every student. This will contribute to the development of the individual learning trajectory and independence of students and will correspond to the principles of a person-oriented approach. The digital educational environment is a complex system that combines various technologies, software, Internet resources and other tools necessary to support the digital educational process. It provides ample opportunities for interactive learning, development of an individual approach and access to a large number of educational resources. The main advantages of a digital educational environment include interactivity, accessibility, customization, collaboration, flexibility and the development of mobility. In addition, it provides access to a large volume of educational material that is constantly updated and expanded, giving students the opportunity to use the latest developments, research and relevant data. The digital form of higher education implementation contributes to the development of digital and informational competence, which is especially important in the conditions of hybrid warfare, and also contributes to the formation of independence and autonomy of students. The implementation of a digital educational environment in the educational process contributes to the effective involvement of users in the use of information and communication, digital and simulation technologies in education. During the implementation and use of digital resources, various tools and methods of organizing the electronic environment, as well as participation in project work using modern technologies, students acquire important skills for working with electronic educational information. Considering the conditions of the information war, important conditions for the further use of digital educational environments are safety, security and stability of functioning.

Keywords: information and educational technologies, digital environments, higher education, Russian-Ukrainian war.

Постановка проблеми. На розвиток сучасної вищої освіти в Україні впливають кілька важливих факторів. Зокрема все ще відчуваються наслідки глобальної пандемії COVID-19 й поширення дистанційної освіти (із наголосом на використанні цифрових інструментів організації освітнього процесу). Водночас значної актуальності набули результати прямого російського вторгнення у 2022 р., яке загрожує фізичним знищенням українцям й Україні. За таких умов змішана система навчання зі значним додатком цифрового дистанційного елементу стала надзвичайно нагальною. Досвід подолання таких викликів українською вищою школою являється для дослідження вкрай начасним, оскільки може стати важливою основою для майбутнього відновлення української системи вищої освіти в повоєнний час.

Мета статті - проаналізувати особливості функціонування цифрових середовищ у вищій освіті України під час російської агресії.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Сучасні дослідники активно вивчають особливості впровадження й використання цифрової освіти. К. Раяб охарактеризував ефективність використання електронної форми навчання в зонах, які потерпають від військових дій [10]. Колектив авторів на чолі з О. Малімон описали основні сучасні тренди розвитку вищої освіти на тлі реалій повномасштабної військової російської агресії [9]. Проблему інноваційного розвитку сучасної освіти в України проаналізувала А. Бойко [6]. Н. Бахмат та інші визначили роль цифрових освітніх середовищ у підготовці здобувачів вищої освіти в реаліях російсько-української війни [5]. Л. Ніколенко й Л. Нічуговська охарактеризували особливості використання практико-орієнтованого підходу до формування мобільності майбутніх педагогів [3]. Основні вимоги впровадження й використання цифровогого навчального середовища описані в праці В. Бикова й О. Бурова [1].

Виклад основного матеріалу. В українських реаліях актуалізація цифрової форми освіти відбулася під впливом російської військової агресії, адже від лютого 2022 року українські заклади вищої освіти почали функціонувати лише завдяки використанню електронних освітніх середовищ. Така форма організації навчання була вимушеним кроком, оскільки чимало українських закладів вищої освіти опинилися на лінії зіткнення або навіть у зоні окупації.

Відповідно в таких умовах у вищій освіті України вагома увага приділяється формуванню спеціалістів нового покоління, які володіють інформаційною грамотністю, цифровими компетентностями й готові ефективно працювати в цифровому просторі. Отже, якщо порівняти із минулими роками, відбулася цифрова трансформація системи вищої освіти, водночас з'явилася необхідність оновлення матеріально-технічного забезпечення навчальних установ, використання професійних педагогічних працівників, здатних модернізовувати увесь освітній процес.

Принагідно перехід до цифрової освіти вплинув на стрімку трансформацію інформаційної взаємодії в галузі освіти:

1) відбувся перехід до нелінійного й гіпертекстового представлення навчальної інформації;

2) розширення інформаційно-цифрових видів взаємодії між викладачем і здобувачем освіти;

3) зростання самостійності й автономії здобувача;

4) розвиток освіти протягом життя, самоосвіти в синхронному чи асинхронному режимі;

5) трансформація формату й методів представлення навчальних матеріалів.

Всі ці процеси вимагають від системи вищої освіти не просто постійного й комплексного освоєння й упровадження цифрових технологій навчання, а й переосмислення ролі учасників освітнього процесу в прийнятті відповідних організаційних заходів (як внутрішніх, так й у взаємодії із зовнішнім середовищем, зважаючи на ключові особливості освітнього процесу) [2].

Важливим напрямом трансформації вищої освіти в умовах російсько- української війни є розробка цифрового освітнього середовища, яке надасть постійний доступ до навчання кожному здобувачеві освіти. Водночас це сприятиме розвитку індивідуальної траєкторії навчання й самостійності здобувачів [5, р. 45]. Така форма вповні відповідатиме особистісно- орієнтованому підходу [4, р. 84].

Цифрове освітнє середовище - це термін, який описує навчальне середовище, в якому використовуються цифрові технології для навчання, організації взаємодії між здобувачами й викладачами [6]. Цифрове освітнє середовище поєднує освіту й технології з метою поліпшення навчального процесу шляхом застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), цифрових (в окремих випадках - симулятивних) технологій, вебплатформ, програмного забезпечення й інших електронних інструментів, які забезпечують доступ до знань, спілкування, співпраці й розвитку актуальних навичок у здобувачів освіти [5, р. 46]. В систему цифрового освітнього середовища входять такі елементи (див. Таблиця 1).

Таблиця 1

Ключові елементи цифрового освітнього середовища

Ключові елементи цифрового освітнього середовища

Електронні навчальні матеріали

Електронні підручники, посібники, окремі цифрові ресурси, відеоуроки, інтерактивні завдання й ігри. Всі ці навчальні матеріали можна

використовувати й для самостійного навчання.

Вебплатформи для навчання

Окремі онлайн-середовища, які дозволяють викладачам створювати й керувати навчальними курсами,

завданнями й оцінюванням. Здобувачі можуть отримувати доступ до матеріалів, виконувати завдання й спілкуватися з усіма учасниками освітнього процесу.

Відеоконференції й вебінари

Інструменти, що дозволяють

викладачам і здобувачам обмінюватися знаннями в режимі реального часу.

Інтерактивні дошки й інструменти

Дозволяють викладачам створювати інтерактивні заняття, демонструвати матеріали, використовувати інші цифрові інструменти з метою покращення взаємодії зі здобувачами освіти.

Спеціалізовані навчальні програми й застосунки

У цифровому освітньому середовищі вагома увага приділяється також використанню окремих цифрових додатків і застосунків, які покращують окремі практичні навички в здобувачів [3].

Джерело: складено автором статті

Перелік не є остаточним. Із розвитком цифровізації освіти з'являються усе нові й нові елементи цифрового навчального середовища. Нині розвиваються більш досконалі системи освіти, які можуть виявляти здібності й недостатні навички в здобувачів освіти [6, р. 25]. Це сприяє узгодженню стратегії управління професійним потенціалом у вищих навчальних закладах для максимального застосування наявних можливостей й отримання користі із трансформаційних перетворень, спричинених Четвертою промисловою революцією [8, р. 25-26]. Відтак, якщо Digital Learning 1.0 було сконцентровано на масштабуванні знань, то Digital Learning 2.0 зосереджений на формуванні навичок крізь призму використання знань. Концепт Digital Learning 2.0 базується на мобільному мікронавчанні на базі MPPG (Mobile, Participatory & Personalized and Group-Based), який сприяє розвитку мобільності, індивідуального підходу й групової роботи [7, p. 390]. Отже, сучасне цифрове освітнє середовище відкриває широкі можливості для інтерактивного навчання, співпраці, індивідуалізації навчального процесу й доступу до великої кількості навчальних ресурсів. До основних переваг цифрового освітнього середовища можна віднести включають: доступність, інтерактивність, індивідуалізацію, колаборацію, гнучкість, розвиток мобільності тощо. (див. Таблиця 2).

Таблиця 2

Основні переваги використання цифрового освітнього простору

Основні переваги

Доступність

Здобувані освіти можуть отримати доступ до навчального матеріалу й ресурсів з будь-якого місця, де є доступ до Інтернету.

Інтерактивність

Різноманітні цифрові інструменти дозволяють створювати взаємодію з навчальним матеріалом шляхом використання різних цифрових,

мультимедійних технологій, реалізовувати ігрові методи навчання.

Індивідуалізація

Ефективне цифрове середовище налаштоване для реалізації індивідуальної підтримки кожного здобувача. Забезпечення індивідуального

консультування.

Колаборація

Здобувачі освіти можуть співпрацювати й обмінюватися різноманітною інформацією в будь- який час.

Гнучкість

Формується гнучкий графік виконання навчальної роботи й відповідно можливості вибору особистого темпу реалізації навчального плану (в межах чітких дедлайнів).

Академічна мобільність

В умовах цифровізації академічна мобільність здобувачів освіти розвивається щодня. Сприяє реалізації обміну досвідом зі здобувачами з інших країн.

Джерело: складено автором статті

Сучасні дослідники зауважують, що освітнє цифрове середовище повинно сприяти формуванню в здобувачів цифрової компетенції, інформаційної грамотності, забезпечувати реалізацію основних результатів навчання, які відповідають вимогам щодо надання основних знань і розвитку професіоналізму в певних галузях освіти [1, с. 15]. Під час організації цифрового навчального середовища основну увагу варто зосередити також і на структуруванні навчальних матеріалів так, щоб здобувачі мали можливість вчасно дізнаватися про власний рівень засвоєних знань й умінь. Зауважимо, що формування цифрової й інформаційної грамотності - це актуальний напрям розвитку української освіти в умовах гібридної війни.

Запровадження цифрового освітнього середовища сприяє ефективному залученню користувачів у навчання із застосуванням інформаційно- комунікативних, цифрових, симулятивних технологій [3, с. 85]. Причому під час навчання, яке базується на цифрових ресурсах, використанні різноманітних інструментів і методів організації електронного середовища, участі у проектній роботі із застосуванням сучасних технологій, здобувачі освіти опановують важливі навики роботи із електронною інформацією [10, р. 6790]. В усіх учасників навчального процесу поступово розвиваються основні цифрові, комунікативні компетенції, вони оволодівають навиками автономного й самостійного навчання [8, р. 25]. Тому сучасне цифрове освітнє середовище повинно ґрунтуватися на таких принципах (див. Таблиця 3).

Принципи цифрової системи навчання

Таблиця 3

Відкритий доступ

Реалізація доступу до навчальних планів, силабусів ознайомлення із програмами дисциплін, практик. Доступ до сучасних цифрових ресурсів, навчальних матеріалів, видань електронних бібліотек тощо.

Зручність користування

Цифрові платформи, ресурси, певні навчальні інструменти мають бути практичними й простими для користування. Сучасні цифрові платформи повинні володіти зручним інтерфейсом.

Взаємодія

Реалізація ефективної співпраці між усіма учасниками навчального процесу. Розвиток синхронної й асинхронної форми взаємодії між здобувачами та викладачами.

Надання професійної наставницької підтримки.

Розвиток цифрового професіоналізму

Усі учасники освітнього процесу повинні розвивати свої цифрові навички. Формування цифрової й інформаційної компетентностей.

Впровадження особистісно-орієнтованих підходів: формування електронних

портфоліо здобувачів

Цей принцип один із найважливіших у системі цифрового навчання. Формування електронних портфоліо здобувачів є важливим для моніторингу й аналізу набутих навичок й умінь кожного здобувача.

Джерело: складено автором статті

У реаліях масштабної російсько-української війни важливою умовою функціонування цифрового освітнього середовища є його стабільність і стійкість. Водночас, зважаючи на різноманітні інформаційні й гібридні атаки зі сторони агресора, важливо подбати про надійність і безпеку даних навчального простору. Вагоме значення має безпечність навчального середовища й захищеність освітніх платформ і ресурсів. Іншими ґрунтовними вимогами функціонування цифрового освітнього середовища являються його функціональність, підтримка основних навчальних стандартів, розвиток інноваційності, якісне технічне забезпечення, доступність і зручне користування [9, р. 159].

Висновки

Отже, російська військова агресія спричинила новий етап переходу до цифрової форми реалізації вищої освіти, в якому важливим напрямом є використання цифрового освітнього середовища, що надає постійний доступ до навчання кожному здобувачеві освіти. Цифрове освітнє середовище являється комплексною системою, яка поєднує різноманітні технології, програмне забезпечення, інтернет-ресурси й інші інструменти, що використовуються для підтримки цифрового освітнього процесу. Воно надає широкі можливості для інтерактивного навчання, розвитку індивідуально- орієнтованого підходу й доступу до великої кількості навчальних ресурсів. У роботі зауважено, що основними перевагами цифрового освітнього середовища є інтерактивність, доступність, індивідуалізація, колаборація, гнучкість і розвиток мобільності. Водночас доступний великий обсяг навчального матеріалу, який постійно оновлюється й розширюється. Здобувачі освіти мають змогу ознайомитися з останніми розробками, дослідженнями й актуальними даними. Підтверджено, що цифрова форма реалізації вищої освіти сприяє розвитку цифрової й інформаційної компетентності, які особливо актуальні в реаліях гібридної війни. Також вона впливає на формування самостійності й автономності здобувачів. Зауважено, що, зважаючи на інформаційну війну, важливими умовами функціонування цифрових освітніх середовищ являється їхня захищеність, безпечність і стабільність. Водночас перспективними напрямками дослідження варто вважати проблеми адміністративно-законодавчого регулювання функціонування цифрових середовищ у сфері вищої освіти, адже на тлі продовження воєнних дій шанси переходу до змішаної системи навчання видаються цілком реальними.

Література

1. Биков В., Буров О. Цифрове навчальне середовище: нові технології та вимоги до здобувачів знань. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2020. Вип. 55. С. 11-22. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mitimpt_2020_55_4

2. Гуц Н.А., Ячменик М.М., Руда О.Ю. Дистанційні платформи для навчання і саморозвитку здобувачів вищої освіти в умовах воєнного часу. URL: http://dx.doi.org/ 10.5281/zenodo.7638789 (дата звернення: 06.06.2023)

3. Ніколенко Л., Нічуговська Л. Практико-орієнтований підхід до розвитку когнітивної мобільності майбутнього педагога спеціальної освіти. Науково-теоретичний альманах "Грані". 2023. Т. 26 (1). С. 80-88. https://doi.org/10.15421/172313

4. Almas A. G., Bueie A. A., Aagaard T. From digital competence to professional digital competence. Nordic Journal of Comparative and International Education (NJCIE). 2021. Vol. 5(4). P. 70-85. https://doi.org/10.7577/njcie.4233

5. Bakhmat N., Burenko M., Krasnov V., Olianych L., Balashov D., Liulchak S. Role of e-learning environments in training applicants for higher education in the realities of large-scale military aggression. Revista Eduweb. 2022. Vol. 16(4). P. 42-51. https://doi.org/10.46502/ issn.1856-7576/2022.16.04.4

6. Boiko A. Innovative development of non-formal education in Ukraine: definition of soft skills. Theoretical and Methodical Problems of Children and Youth Education. 2021. Vol. 25(1). P. 22-33. https://doi.org/10.32405/2308-3778-2021-25-1-22-33

7. Kem D. Personalised and adaptive learning: Emerging learning platforms in the era of digital and smart learning. International Journal of Social Science and Human Research. 2022. Vol. 5(2). P. 385-391. https://doi.org/10.47191/ijsshr/v5-i2-02

8. Khan F., Vuopala E. Digital competence assessment across generations. International Journal of Digital Literacy and Digital Competence. 2019. Vol. 10 (2). P. 15-28. https://doi.org/10.4018/ijdldc.2019040102

9. Malimon O., Malimon L., Tykhonenko O., Honcharuk S., Guts N. Modern European trends in the development of the higher education system in the realities of large-scale military aggression (the experience of Ukraine). Amazonia Investiga. 2022. Vol. 11 (55). P. 154-161. https://doi.org/10.34069/AI/2022.55.07.16

10. Rajab K. D. The effectiveness and potential of E-learning in war zones: An empirical comparison of face-to-face and online education in Saudi Arabia. IEEE Access. 2018. Vol. 6. P. 6783-6794. https://doi.org/10.1109/access.2018.2800164

11. References:

12. Bykov V. & Burov O. (2020). Tsyfrove navchalne seredovyshche: novi tekhnolohii ta vymohy do zdobuvachiv znan [Digital learning environment: new technologies and requirements for knowledge seekers]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy - Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems, 55, 11-22. http://nbuv.gov.ua/UJRN/mitimpt_2020_55_4 [in Ukrainian]

13. Huts N. A., Yachmenyk M. M. & Ruda O. Yu. (2023). Dystantsiini platformy dlia navchannia i samorozvytku zdobuvachiv vyshchoi osvity v umovakh voiennoho chasu [Remote platforms for training and self-development of higher education seekers in wartime conditions], http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7638789 (date of access: 06.06.2023) [in Ukrainian]

14. Nikolenko L., Nichuhovska L. (2023). Praktyko-oriientovanyi pidkhid do rozvytku kohnityvnoi mobilnosti maibutnoho pedahoha spetsialnoi osvity. Practice-oriented approach to the development of cognitive mobility of the future teacher of special education. Naukovo-teoretychnyi almanakh "Hrani" - Scientific-theoretical almanac "Edges", 26(1), 80-88. https://doi.org/10.15421/172313 [in Ukrainian]

15. Almas A. G., Bueie A. A. & Aagaard T. (2021). From digital competence to professional digital competence. Nordic Journal of Comparative and International Education (NJCIE), 5(4), 70-85. https://doi.org/10.7577/njcie.4233

16. Bakhmat N., Burenko M., Krasnov V., Olianych L., Balashov D. & Liulchak S. (2022). Role of e-learning environments in training applicants for higher education in the realities of large-scale military aggression. Revista Eduweb, 16(4), 42-51. https://doi.org/10.46502/issn. 1856-7576/2022.16.04.4

17. Boiko A. (2021). Innovative development of non-formal education in Ukraine: definition of soft skills. Theoretical and Methodical Problems of Children and Youth Education, 25(1), 22-33. https://doi.org/10.32405/2308-3778-2021-25-1-22-33

18. Kem D. (2022). Personalised and adaptive learning: Emerging learning platforms in the era of digital and smart learning. International Journal of Social Science and Human Research, 05(02), 385-391. doi:10.47191/ijsshr/v5-i2-02

19. Khan F. & Vuopala E. (2019). Digital competence assessment across generations. International Journal of Digital Literacy and Digital Competence, 10(2), 15-28. https://doi.org/10.4018/ijdldc.2019040102

20. Malimon O., Malimon L., Tykhonenko O., Honcharuk S., Guts N. (2022). Modern European trends in the development of the higher education system in the realities of large-scale military aggression (the experience of Ukraine). Amazonia Investiga, 11(55), 154-161. https://doi.org/10.34069/AI/2022.55.07.16

21. Rajab K. D. (2018). The effectiveness and potential of E-learning in war zones: An empirical comparison of face-to-face and online education in Saudi Arabia. IEEE Access, 6, 6783-6794. doi: 10.1109/access.2018.2800164

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.