Дуальна освіта як дієвий інструмент формування професійної компетентності майбутніх фахівців транспортної галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дуальна освіта як дієвий інструмент формування професійної компетентності майбутніх фахівців транспортної галузі

Ткаченко Наталія Миколаївна доктор педагогічних наук, доцент, проректор з наукової роботи та міжнародних зв'язків, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Гриценко Андрій Петрович доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри історії, правознавства та методики навчання, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Анотація

Сучасне суспільство має справу з ініціативою "Індустрія 4.0", яка висуває особливі вимоги до фахівців майбутнього та освіти. Дуальна освіта має значний потенціал для забезпечення вимог ринку праці щодо професійної компетентності фахівців. освіта дуальний фахівець

У публікації на основі аналізу законодавчої бази та наукових праць обґрунтовано переваги і недоліки дуальної моделі освіти на державному, інституційному (заклади освіти та підприємства/установи-роботодавці) та особистісному (здобувачі освіти) рівнях. Дуальну освіту розглянуто як своєрідний інструмент, що уможливлює вирівнювання дисбалансу між зростаючими потребами молодих людей, вимогами ринку праці і можливостями сфери освіти, а також як перспективний напрям у підготовці фахівців для реального сектору економіки України, зорієнтований на міжнародні стандарти якості як продукції, так і кваліфікації кадрів.

Наголошено на значних можливостях дуальної освіти для підготовки майбутніх фахівців транспортної галузі в контексті компетентнісного підходу. Констатовано, що її запровадження дозволить покращити практичну підготовку кадрів, привести її у відповідність до запитів вимог ринку праці; сприятиме модернізації змісту освіти та підвищенню рівня конкурентоспроможності випускників закладів освіти; мотивуватиме здобувачів освіти до навчання.

Виокремлено фактори, що забезпечують, з одного боку, привабливість дуальної форми здобуття освіти та, з іншого боку, ускладнюють повноцінне впровадження головних постулатів дуального навчання. Найбільш гальмівними в контексті впровадження дуального навчання визначено: високий рівень безробіття в Україні; труднощі у забезпеченні принципу "25/75" закладами освіти; надлишок здобувачів освіти за деякими спеціальностями та дефіцит підприємств/установ, готових забезпечити навчання здобувачів за дуальною формою.

Ключові слова: професійна підготовка, майбутні фахівці транспортної галузі, професійна компетентність майбутніх фахівців транспортної галузі, дуальна освіта, практико-орієнтоване освітнє середовище.

Tkachenko Nataliia Mykolaivna Doctor of Pedagogical Sciences, associate professor, vice rector for scientific work and international affairs, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

Hrytsenko Andrii Petrovych Doctor of Pedagogical Sciences, associate professor, Head of the Department of History, Law and Teaching Methods, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

DUAL EDUCATION AS AN EFFECTIVE TOOL FOR FORMING PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE SPECIALISTS OF TRANSPORT INDUSTRY

Abstract. Modern society is dealing with the initiative "Industry 4.0", which makes special demands on specialists of the future and education. Dual education has a significant potential to meet the requirements of the labor market regarding the professional competence of specialists.

Based on the analysis of the legislative framework and scientific papers, the publication substantiates the advantages and disadvantages of the dual model of education at the state, institutional (educational institutions and enterprises/employer institutions) and personal (student) levels. Dual education is considered as a kind of tool that makes it possible to balance the imbalance between the growing needs of young people, the requirements of the labor market and the opportunities of the field of education, as well as a promising direction in the training of specialists for the real sector of the economy of Ukraine, oriented to international quality standards of both products and qualifications personnel.

The significant opportunities of dual education for the training of future specialists of transport industry in the context of the competency approach are emphasized. It was established that its introduction will improve the practical training of personnel, bring it into line with the demands of the labor market; will contribute to the modernization of the content of education and increase the level of competitiveness of educational institutions graduates; will motivate students to study.

The factors that ensure, on the one hand, the attractiveness of the dual form of education and, on the other hand, complicate the full implementation of the main postulates of dual education, are singled out. The most inhibiting factors in the context of the implementation of dual education are: high unemployment in Ukraine; difficulties in ensuring the "25/75" principle by educational institutions; a surplus of students in some specialties and a shortage of enterprises/institutions ready to provide education in a dual form.

Keywords: dual education, professional training, future specialists of transport industry, professional competence of future specialists of transport, practice-oriented training.

Постановка проблеми. Транспорт як інфраструктурна галузь відіграє суттєву роль у посткризовому розвитку національної економіки, забезпечуючи своєчасні та ефективні вантажні й пасажирські перевезення, сприяючи інтеграції економіки України у європейську та світову економічні системи. Таку роль транспорт може виконувати лише за умови постійного покращення організації перевезень та імплементації загальноєвропейських норм, оновлення з дотриманням вимог євростандартів кадрового потенціалу, виробничих фондів, дотримання правил охорони навколишнього природного середовища тощо.

Сучасне суспільство має справу з ініціативою "Індустрія 4.0", яка висуває особливі вимоги до працівників майбутнього та освіти. Дуальна освіта має значний потенціал для забезпечення вимог ринку праці щодо професійної компетентності фахівців, в тому числі і транспортної галузі, а саме:

1) уможливлює набуття ними практичного досвіду, працюючи на реальних робочих місцях під керівництвом професіоналів, маючи справу з реальними завданнями і викликами, що підвищує їх підготовленість до виходу на ринок праці; 2) полегшує адаптацію майбутніх фахівців до потреб ринку, оскільки програми розробляється в співпраці з підприємствами та промисловими галузями, що дозволяє враховувати актуальні потреби ринку праці і передбачити набуття випускниками саме тих навичок і знань, які є потрібними для зайнятості у певній сфері; 3) зменшує рівень безробіття і сприяє підвищенню зайнятості в цілому, оскільки завдяки посиленій підготовці, здобувачі освіти, які навчаються за дуальною формою, мають більші шанси на отримання робочого місця після завершення навчання; 4) підвищує рівень підготовленості кадрів для специфічних галузей, в яких вимоги до кваліфікації дуже високі, шляхом забезпечення навичок і знань, які потрібні для роботи у цих сферах; 5) стимулює співпрацю між закладами освіти і підприємствами, що сприяє партнерству, залученню роботодавців до освітнього процесу та розвитку програм, що відповідають реальним потребам ринку праці; 6) дозволяє студентам вивчати сучасні технології та методи, що сприяє інноваціям в галузях і підтримує розвиток бізнесу та індустрії.

Вищезазначене дає підстави говорити, що дуальна освіта є важливим і ефективним інструментом для забезпечення вимог ринку праці до професійної компетентності майбутніх фахівців, зокрема й транспортної галузі. З огляду на це, зусилля вищої школи сьогодні мають зосереджуватися на імплементації дуальної форми здобуття освіти за освітніми програмами всіх рівнів вищої освіти, активному пошуці роботодавців, готових долучитися до їх реалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему формування практико-орієнтовного освітнього середовища актуалізовано в працях І. Дичківської, І. Зязюна, Л. Павлової, І. Підласого, А. Савицької, Е. Сазанової, А. Хуторського, В. Шадрікова, Н. Шестак, Ф. Ялалова та ін.

Дуальна форма здобуття освіти знаходиться в центрі уваги різних організацій, науковців як міжнародного, так і національного рівня. Так Організація для економічного співробітництва та розвитку (OECD) здійснює порівняльні дослідження з питань ефективності, якості та різних моделей дуальної освіти в різних країнах. Міжнародна організація праці (МОП) та інші приватні дослідницькі організації вивчають тенденції на ринку праці, а також вплив дуальної освіти на зайнятість населення та працевлаштування. Національні уряди багатьох країн також досліджують дуальну освіту, щоб зрозуміти її ефективність та вплив на ринок праці.

Різні аспекти дуальної освіти стали предметом наукових досліджень низки зарубіжних вчених: Філіпп Гонон (Philippe Gonon) досліджує різні моделі професійної освіти, включаючи дуальну, здійснює аналіз взаємодії між навчанням та ринком праці. Бернхард Ейххорст (Bernhard Eichhorst), Андреас Кюрікау (Andreas Kyriacou) займаються дослідженням моделей навчання та їх впливу на зайнятість та розвиток професійних навичок. Йоханнес Крафт (Johannes Krafft) спеціалізується на дослідженні професійної освіти та навчання з опорою на практику (work-based learning), включаючи дуальну форму. Дослідження Стефана Вольтера (Stefan Wolter) зосереджені на зв'язку між навчанням, навчальними програмами та ринком праці, включаючи оцінку ефективності дуальної освіти. Дослідження проводяться в різних країнах та мають велике значення для розвитку та вдосконалення систем професійної підготовки фахівців.

Проведений аналіз публікацій з проблем дуальної освіти вітчизняних науковців (І. Борисюк, О. Гудзєв, О. Кравченко, В. Макценюк, В. Новіков, О. Третьяк. В. Черніченко, І. Хомишин та ін.) засвідчив поступове зростання їх кількості за останні роки. Основну увагу зосереджено на правовому врегулюванні дуальної освіти, проблемах її імплементації в систему професійної освіти в Україні. Проте проблема використання потенціалу дуальної освіти для формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів транспортної галузі не знайшла відображення в наукових розвідках і потребує дослідження, що і є метою цієї публікації.

Виклад основного матеріалу. Сучасні тенденції розвитку виробництва, суспільні зміни, технологічний прогрес вимагають від системи вищої освіти нових результатів - підготовки не лише виконавців професійних функцій, але й суб'єктів професійної діяльності, які б повною мірою усвідомлювали її цілі, вміли актуалізувати накопичені знання і вміння в потрібний момент та несли відповідальність за результати своєї діяльності, здатних самостійно і компетентно приймати рішення, готових до саморозвитку. Це і відображає сутність компетентнісного підходу, що є провідним в сучасній освіті, і зумовлює необхідність переорієнтації професійної підготовки фахівців на практико-орієнтовані технології навчання з метою задоволення попиту на професійну підготовку в закладах освіти, оскільки вони часто готують майбутніх фахівців, використовуючи технології, що наразі втратили актуальність, тим самим сприяючи утворенню прірви між теорією і практикою.

Своєрідним інструментом, що уможливлює вирівнювання дисбалансу між зростаючими потребами молодих людей, вимогами ринку праці і можливостями сфери освіти є дуальна модель навчання, якій надають перевагу в більшості країн ЄС як найефективнішій формі професійної освіти та навчання, що уможливлює досягнення подвійної мети - забезпечення працевлаштування громадян, у тому числі молоді, та підвищення економічної конкурентоспроможності країни. У сучасній європейській практиці розвиваються три основні моделі навчання на робочому місці: учнівство на підприємстві; організація практики в рамках освітньої програми; навчання на спеціально обладнаних робочих місцях у структурних підрозділах освітніх організацій. Основна сутність дуальної системи навчання полягає у розподілі завдань з підготовки фахівців між закладами освіти, державою та роботодавцями. Можливими формами навчання на робочому місці є учнівство, стажування, волонтерство.

Система дуальної освіти в Україні є відносно новою, але наразі законодавчо закріпленою. Відповідно до Закону України "Про освіту" дуальну форму здобуття освіти визначено як "спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти (в інших суб'єктів освітньої діяльності) з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі договору" [1, ст. 9]. У Законі України "Про вищу освіту (зі змінами) конкретизовано, що це має бути денна форма навчання, яка передбачає навчання на робочому місці "... обсягом від 25 відсотків до 60 відсотків загального обсягу освітньої програми на основі договору". [2, ст. 49]. У Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти вказано на важливість забезпечення практичної складової професійної підготовки саме на робочих місцях та віднесено дуальну форму освіти до основних форм здобуття освіти, а також окреслено її стратегічне бачення [3].

У Положенні про дуальну форму здобуття фахової передвищої та вищої освіти окреслено її мету, якою є ".оволодіння програмними результатами, поглиблення практичних умінь і навичок та набуття певної кваліфікації" та завдання:

1) підвищення якості підготовки фахівців, які формують основу трудового потенціалу для інноваційного розвитку економіки, відповідно до сучасних вимог ринку праці і потреб роботодавців шляхом:

- модернізації змісту та способів реалізації практичної складової освітнього процесу;

- підвищення мотивації здобувачів освіти до навчання;

- посилення ролі роботодавців у системі підготовки фахівців на всіх етапах - від участі у формуванні змісту освітніх програм до оцінювання результатів навчання;

2) підвищення конкурентоздатності випускників закладів освіти, скорочення періоду їх адаптації до професійної діяльності, сприяння росту рівня зайнятості молоді;

3) зміцнення механізму, що забезпечує інтегрування освіти, науки і практичної діяльності в усіх галузях економіки, задля безперервного поступального руху завдяки тісній співпраці та прискореному обміну знаннями та інноваціями [4].

Сьогодні дуальна форма здобуття освіти є перспективним напрямом у підготовці фахівців для реального сектору економіки України за участю бізнесу, зорієнтованим на міжнародні стандарти якості як продукції, так і кваліфікації кадрів.

Дуальна модель навчання стає дедалі привабливою завдяки наступним факторам.

По-перше, навчальні плани складаються з урахуванням пропозицій роботодавців. Тобто здобувачі освіти в аудиторії вивчають, насамперед, те, що їм безпосередньо знадобиться на виробництві, на підставі чого отримана ними під час навчання у закладі освіти кваліфікація відповідатиме професійним стандартам, що діють на виробництві. Роботодавці на основі своїх потреб у фахівцях, які мають не лише належну професійну підготовку, а й відповідні соціальні якості, формують конкретне замовлення вишам. Таким чином, долається розрив між теорією та практикою, і на підприємство надходить фахівець, який фактично готовий до виконання своїх трудових функцій.

По-друге, майбутні фахівці набувають професійних умінь та компетентностей на робочому місці на основі ефективних технологій; отримують можливість виконувати конкретні робочі завдання. Таким чином, вони є підготовленими до виконання трудових функцій та максимально мотивованим на виробничу діяльність у колективі.

По-третє, перебуваючи у складі виробничого колективу, майбутні фахівці засвоюють норми корпоративної культури саме того підприємства, на якому працюватимуть.

По-четверте, суттєво скорочуються помилки кадрових служб у підборі персоналу, оскільки тривала робота таких здобувачів освіти на підприємстві дозволяє виявити їх сильні та слабкі сторони.

По-п'яте, значно скорочуються витрати підприємства на кадровий рекрутинг внаслідок того, що переважна частина випускників закладів вищої освіти залишаються на підприємстві і немає необхідності звертатися до кадрових агенцій та служб зайнятості із заявками на певних фахівців.

Конкретизуємо переваги дуальної моделі навчання для всіх її учасників.

Для підприємств/установ, що виступають роботодавцями, перевагами є:

J підготовка кадрів під конкретні технологічні процеси, які точно відповідають вимогам підприємства;

J підвищення продуктивності, якості послуг та продукції;

J скорочення термінів адаптації випускників на робочому місці;

J досягнення в перспективі більшої віддачі від вкладеного капіталу внаслідок своїх освітніх зусиль;

J зниження витрат на додаткове навчання.

Для майбутніх фахівців дуальна форма здобуття освіти відкриває наступні можливості:

J оволодіння професійними компетентностями для майбутньої трудової діяльності, що відповідають професійним стандартам;

С оплата праці під час навчання;

J навчання в реальних робочих умовах на виробництві (машини, установки, робочі процеси тощо);

J ідентифікація себе з навчальним підприємством/установою та обраною спеціальністю, професією;

J конкурентоспроможність на ринку праці.

Сильними сторонами дуальної форми здобуття освіти в розрізі національної системи освіти є:

в підвищення якості вищої, фахової передвищої та професійної освіти інтеграції освіти, виробництва/ бізнесу, що уможливлює органічне поєднання теоретичної підготовки з практичною, підвищує якість освітніх програм, сприяє якісному виконанню наукових досліджень за темами бакалаврських та магістерських робіт тощо;

в підвищення конкурентоспроможності закладів освіти, покращення їх позицій у вітчизняних та світових рейтингах, що сприяє збільшенню кількості абітурієнтів;

в удосконалення матеріально-технічної бази закладів освіти;

в зміцнення партнерства між навчальними закладами і підприємствами, що сприяє обміну знаннями і технологіями; в високий відсоток працевлаштованих випускників закладів освіти;

Перевагами дуальної освіти на рівні держави є:

в забезпечення балансу попиту та пропозиції на ринку праці;

в підвищення інвестиційної привабливості регіону;

в ефективне керування системою освіти та забезпечення якості її послуг, що відповідає Європейським принципам.

Варто наголосити, що не зважаючи на низку переваг, реалізація головних постулатів дуального навчання, потребує готовності соціуму факторів, серед яких: вцілому. Його повноцінне впровадження ускладнюється низкою об'єктивних

1) високий рівень безробіття в Україні. Дуальна освіта передбачає працевлаштування здобувачів освіти, починаючи з першого року навчання в університеті/коледжі. Роботодавцям це не дуже вигідно, адже такого працівника слід супроводжувати, консультувати, надавати йому підтримку. До цього готові не всі підприємства/установи. Їм набагато простіше взяти працівника на повний робочий день, який уже володіє потрібними компетентностями, і з цим не виникає проблем, оскільки в Україні велика кількість безробітних фахівців, які вже мають освіту.

2) труднощі у забезпеченні принципу "25/75" закладами освіти. Освітні програми більшості закладів освіти побудовані в такий спосіб, що більше часу відводиться на теорію, ніж на практику. Відмовитись від цього непросто через необхідність розроблення нового навчально-методичного забезпечення, а, можливо, навіть скорочення штату працівників університетів/коледжів. Це потребує часу і значних зусиль.

3) надлишок здобувачів освіти та дефіцит підприємств/установ. Так склалося, що кількість здобувачів освіти на деяких спеціальностях значно перевищує інші. Це пов'язано з тим, що багато професій випускники шкіл вважають не надто привабливими та непрестижними, а деякі - навпаки. Це зумовлює відсутність розумного співвідношення "попиту та пропозиції". Нерідко попит перевищує пропозицію, тож виникають проблеми з працевлаштуванням, оскільки не всі підприємства/установи можуть прийняти на навчання за дуальною формою, а згодом і забезпечити майбутніх фахівців робочими місцями. Крім того, брак підприємств/установ може бути пов'язаний і з галузевою специфікою.

Традиційно вважається, що дуальна форма здобуття освіти більше підходить для технічних спеціальностей, пов'язаних з набуттям навичок виконання певних операційних процесів. Найчастіше в Україні готувати для себе працівників за дуальною формою навчання беруться агропідприємства, але, як показує європейський досвід, ефективні практики існують в різних галузях економіки.

Зазначимо, що дуальна модель навчання є особливо цінною для підготовки фахівців транспортної галузі. Наразі ми вже є свідками того, як зростають потреби та вимоги соціуму до транспортної системи. Особлива увага приділяється безпеці та комфорту. На дороги вже виходять безпілотні авто, розробляються інтелектуальні системи керування транспортною мережею, вводяться електронні квитки, дистанційне оформлення проїзних документів; створюються "віртуальні офіси" для обслуговування клієнтів без особистого контакту, мобільні додатки для отримання транспортних послуг та їх оплати, автоматизується контроль транспортних потоків, прогнозування транспортної обстановки, підтримка систем автопілоту тощо. Загалом, на сьогодні виділяють чотири ключові напрями процесу цифровізації транспортної сфери: 1) цифровізація транспортної інфраструктури і логістичних ланцюжків (у т. ч. складського господарства і сервісних центрів); 2) роботизація виробничих процесів; 3) масштабна автоматизація, у тому числі управлінських процесів; 4) упровадження систем автопілоту [5, с. 77].

Це, очевидно, потребує фахівців з новими компетентностями. Натоміть заклади освіти не встигають повною мірою адаптувати освітні програми відповідно до техніко-технологічних досягнень, і у цьому випадку на допомогу приходить дуальна освіта, яка забезпечує підготовку майбутніх фахівців до реальних задач, дозволяє отримати досвід у транспортній індустрії з перший рук. Вони мають можливість застосовувати свої знання у реальних ситуаціях, що допомагає краще зрозуміти процеси та вимоги цього сектору, навчаються користуватися транспортним обладнанням, розуміти процеси обслуговування, ремонту та управління транспортними засобами.

За дуальної форми здобуття освіти здобувачі працюють під керівництвом досвідчених фахівців, що дозволяє навчатися на їхньому досвіді та отримувати цінні поради. Це сприяє професійному розвитку і набуттю ефективних робочих навичок та практичного досвіду, що допомагає знайти своє місце на ринку праці, оскільки вони можуть бути привабливі для роботодавців. Такий підхід забезпечує належне формування професійної компетентності майбутніх фахівців транспортної галузі та створює підґрунтя для успішної кар'єри в цьому секторі економіки.

Висновки

Дуальна освіта є ефективним засобом реалізації професійної підготовки майбутніх фахівців транспортної галузі. Її запровадження дозволить покращити практичну підготовку кадрів, привести її у відповідність до запитів вимог ринку праці; сприятиме модернізації змісту освіти та підвищенню рівня конкурентоспроможності випускників закладів освіти; мотивуватиме здобувачів освіти до навчання. Перехід закладів освіти на дуальну форму підготовки фахівців - це сучасний шлях надання якісної освіти та запорука існування сучасного навчального закладу.

Література

1. Про освіту: Закон України № 2145-VIII. Верховна Рада України. 2017. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2145-19#Text

2. Про вищу освіту: Закон України № 1556-VII. Верховна Рада України. 2014. URL: https ://zakon .rada .gov. ua/l aws/ show/ 1556-18#Text

3. Про схвалення Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти: розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 р. No 660-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2018-%D1%80#Text

4. Про затвердження Положення про дуальну форму здобуття фахової передвищої та вищої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України № 426 від 13.04.2023. Верховна Рада України. 2023. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0929-23#Text

5. Січкаренко К.О. Вплив цифровізації економіки на розвиток транспортної галузі. Причорноморські економічні студії. Вип. 38-1.2019. С. 76-79. URL: http://bses.in.ua/journals/ 2019/38_1_2019/17.pdf

6. References:

7. Pro osvitu [On education]: Zakon Ukrainy № 2145-VIII. Verkhovna Rada Ukrainy. 2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text

8. Pro vyshchu osvitu [On higher education]: Zakon Ukrainy № 1556-VII. Verkhovna Rada Ukrainy. 2014. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text

9. Pro skhvalennia Kontseptsii pidhotovky fakhivtsiv za dualnoiu formoiu zdobuttia osvity [On approval of the Concept of training specialists in a dual form of education]: rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 19.09.2018 r. No 660-r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/660-2018-%D 1%80#Text

10. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro dualnu formu zdobuttia fakhovoi peredvyshchoi ta vyshchoi osvity [On approval of the Regulation on the dual form of obtaining professional pre- higher and higher education]: nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy № 426 vid 13.04.2023. Verkhovna Rada Ukrainy. 2023. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0929-23#Text

11. Sichkarenko K.O. Vplyv tsyfrovizatsii ekonomiky na rozvytok transportnoi haluzi [The impact of the economy digitalization to transport industry development]. Prychornomorski ekonomichni studii. Vyp. 38-1. 2019. S. 76-79. URL: http://bses.in.ua/journals/2019/38_1_2019/17.pdf

Размещено на Allbest.ru