Вплив медсестринського навчання на обізнаність підлітків у питаннях репродуктивного здоров’я

Размещено на http://allbest.ru

Черкаська медична академія

Вплив медсестринського навчання на обізнаність підлітків у питаннях репродуктивного здоров'я

Степанова Галина Миколаївна, кандидат біологічних наук,

завідувач кафедри фізичної терапії та ерготерапії

Зарудняк Наталія Василівна, голова циклової комісії

терапевтичних та медсестринських дисциплін,

Макаренко Анна Русланівна, магістрантка

Анотація

Незважаючи на те, що проблему підліткової вагітності ставлять перед собою уряди багатьох країн, у тому числі й України, й далі залишається доволі високим відсоток підлітків, які мають досвід сексуальних стосунків та незапланованих вагітностей. Хоча рівень застосування бар'єрних контрацептивів зріс, але він усе одно залишається недостатнім. Отже, необхідно вдосконалити роботу, в тому числі на міжнародному й державному рівнях, із формування у підлітків статевої культури і рівня знань про здоровий спосіб життя загалом і про безпечний секс зокрема. Головні зусилля мають бути скеровані на те, щоб збільшити відсоток підлітків, які ще не розпочали статеве життя, і тих, хто, розпочавши його, використовують контрацептиви.

Присутність медсестри, яка виконує цілісну роботу в середовищі, що відвідують підлітки, разом з іншими професіоналами, може бути чудовим аспектом для зміцнення здоров'я підлітків і зниження рівня підліткової вагітності. У нашому дослідженні показано, що на статеву поведінку підлітків мають суттєвий вплив соціальні й психологічні чинники, а також обізнаність у питаннях безпечного сексу. Серед соціальних чинників найбільш вагомими є наявність повної батьківської сім'ї, участь у вихованні дитини як матері, так і батька, рівень освіченості батьків, матеріальна забезпеченість родини, серед психологічних - дослід пережитого сексуального насильства. Великий вплив на причини виникнення незапланованої підліткової вагітності справляє відсутність достатніх знань про контрацептиви загалом і про найефективніший бар'єрний контрацептив - презерватив - зокрема.

Проведене нами навчання школярів з питань сексуальної культури і сексуальної поведінки, викликавши їхню зацікавленість, водночас принесло й помітні результати. Так, воно вплинуло на обізнаність учнів щодо ефективності презервативу як засобу запобігання вагітності, на зменшення відсотка підлітків, які вирішили розпочати статеве життя і на активізацію користування презервативами тих учнів, які його вже ведуть. Це підтверджує літературні дані щодо важливості подібних навчальних заходів у школах із залученням медичних сестер.

Ключові слова: підліткова вагітність, небажана вагітність, профілактика, сексуальна активність, підлітки, статева культура, статева освіта, медична сестра.

Abstract

The influence of nursing education on the awareness of adolescents in reproductive health issues

Makarenko Anna Ruslanivna Graduate student, Cherkasy Medical Academy

Stepanova Halyna Mykolaivna Candidate of biological sciences, Head of the Department of Physical Therapy and Occupational Therapy, Cherkasy Medical Academy

Zarudnyak Nataliia Vasylivna Head of the CycU Commission for Therapeutic and Nursing Disciplines, Cherkasy Medical Academy

Despite the fact that the governments of many countries, including Ukraine, face the problem of teenage pregnancy, there is still a fairly high percentage of teenagers who have experience of sexual relations and unplanned pregnancies. Although the level of use of barrier contraceptives has increased, it is still insufficient. Therefore, it is necessary to improve work, including at the international and state levels, on the formation of sexual culture among adolescents and the level of knowledge about a healthy lifestyle in general and about safe sex in particular. The main efforts should be directed to increase the percentage of adolescents who have not yet started sexual life and those who, after starting it, use contraceptives. The presence of a holistic nurse in the environment visited by adolescents, together with other professionals, can be an excellent aspect to promote adolescent health and reduce the rate of teenage pregnancy.

Our research shows that the sexual behavior of adolescents is significantly influenced by social and psychological factors, as well as awareness of safe sex. Among the social factors, the presence of a complete parental family, participation in the upbringing of the child by both the mother and the father, the level of education of the parents, the financial security of the family are the most important, among the psychological ones - the experience of sexual violence. Lack of sufficient knowledge about contraceptives in general and about the most effective barrier contraceptive - the condom - in particular has a great impact on the causes of unplanned teenage pregnancy. Our training of schoolchildren on issues of sexual culture and sexual behavior aroused their interest and at the same time brought noticeable results. Thus, it influenced students' awareness of the effectiveness of condoms as a means of preventing pregnancy, a decrease in the percentage of teenagers who decided to start a sexual life, and an increase in the use of condoms by those students who are already started a sexual life. This confirms the literature data on the importance of such educational activities in schools with the involvement of nurses.

Keywords: teenage pregnancy, unwanted pregnancy, prevention, sexual activity, teenagers, sexual culture, sex education, nurse.

Анотація

Постановка проблеми. Вагітність у підлітковому віці та її наслідки є серйозною проблемою охорони здоров'я з величезними соціальними наслідками в багатьох країнах світу.

Перша вагітність у ранньому віці небезпечна для здоров'я матері. Незважаючи на те, що пологи у підлітків становлять 11% усіх пологів у світі, на них припадає (з урахуванням років життя з поправкою на інвалідність) 23% загального тягаря захворювань, спричинених вагітністю та пологами серед жінок різного віку. У країнах з низьким і середнім доходом населення ускладнення вагітності та пологів є основною причиною смерті жінок віком 15-19 років [1, с. 517].

Вагітні дівчатка-підлітки з більшою ймовірністю вдаються до небезпечного аборту. За даними британського Управління національної статистики, майже 50% вагітностей у віці до 18 років закінчуються абортом [2, 48]. За оцінками, в світі щорічно проводиться три мільйони небезпечних абортів серед дівчат у віці 15-19 років. Небезпечний аборт значно погіршує тягар тривалих проблем зі здоров'ям і материнської смерті [3].

Брак сексуальної культури серед підлітків часто призводить не лише до небажаної вагітності, а й до інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), які впливають на загальне та репродуктивне здоров'я молодих людей. На підлітків щороку припадає майже половина нових випадків таких хвороб. З особливою стурбованістю дослідники пишуть про поширення хламідіозу. Проте жодне інфекційне захворювання, яке передається статевим шляхом, не є безпечним і нешкідливим. Багато з них можуть спричинити безпліддя та навіть смерть, якщо їх не лікувати [2, 53].

Несприятливі наслідки дітонародження в підлітків поширюються на здоров'я їхніх дітей. У країнах із низьким та середнім доходом мертвонародження та смертність у перший тиждень та перший місяць життя на 50% вищі серед немовлят, народжених від матерів, молодших за 20 років, ніж серед немовлят, народжених від матерів у віці 20-29 років. При цьому, чим молодша мати, тим більший ризик [1, с. 517]. Соціальні наслідки вагітності включають для підлітків ризик не завершити навчання у школі з подальшим зменшенням соціальних можливостей, у тому числі зменшення доходу впродовж життя [4, с. 3]. Небажана вагітність, особливо для дівчат-підлітків, супроводжується сильними емоційними переживаннями, психологічними проблемами та труднощами вибору [5].

Отже, профілактика незапланованої підліткової вагітності має величезне значення для досягнення цілей, пов'язаних з мінімізацією материнської й дитячої смертності та боротьбою з бідністю. Кваліфікована медсестра-магістр має володіти достатньою інформацією про сучасні методи запобігання небажаній вагітності серед підлітків та вміти грамотно донести цю інформацію до пацієнтів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній літературі наявні лише поодинокі дослідження профілактичних заходів щодо незапланованої підліткової вагітності як напрямку діяльності медичної сестри- магістра. У зв'язку з цим актуальною стає необхідність аналізу результатів ефективності впровадження цих заходів в роботу медичних сестер на основі аналізу рівня ознайомленості дівчат-підлітків із засадами сексуальної культури (зокрема, культури застосування контрацептивних засобів) після проходження навчальних занять.

Мета статті - оцінити ефективність профілактики незапланованої вагітності дівчат-підлітків у формі навчальних занять за умов участі в їх проведенні медичних сестер-магістрів.

Виклад основного матеріалу

Наше дослідження проведено в два етапи. На першому етапі у вересні-листопаді 2022 року ми опитали 21 пацієнтку черкаського медичного центру «Лікар Здоров'я». Опитування пацієнток здійснювалося без зазначення імен та прізвищ, з дозволу батьків, безпосередньо у медичному центрі під час підготовки до проведення діагностичних процедур при наявності згоди пацієнтки на співпрацю. При опитуванні використано соціальні, психологічні показники, а також показники обізнаності в питаннях безпечного сексу. З цією метою ми застосували опитувальник, запропонований у монографії Н.М. Токаревої, А.В. Шамне та Н.М. Макаренко [6] із додаванням питань, пов'язаних із статевим життям пацієнток.

Співставлення відповідей опитаних пацієнток медичного центру із відповідями їхніх ровесників - школярів (див. нижче) дозволило сформувати уявлення про причини виникнення в дівчини-підлітка позапланової вагітності, пов'язані з соціальним статусом, психоемоційним станом, обізнаністю в питаннях сексуальної культури і безпечного сексу. На відміну від пацієнток медичного центру, переважна більшість школярів (91%) у віці 14-17 років при опитуванні заявили про відсутність сексуального досвіду. Якщо серед опитаних пацієнток статеве життя з 14 років ведуть 38%, то серед школярів - лише 2%, з 15 років - відповідно 62% і 7% опитаних.

На другому етапі ми звернулися до учнів 9-10 класів одної з загальноосвітніх шкіл м. Черкас (яку ми не називаємо з етичних міркувань) із пропозицією пройти анонімне опитування за стандартним опитувальником. Загалом 25 листопада 2022 року за допомогою Google Форм було опитано 102 учня у чотирьох класах. Після цього їм було запропоновано на добровільних засадах пройти тижневе навчання з питань, пов'язаних із сферою статевих стосунків. Свою згоду на таке навчання дали 49 учнів, які склали основну групу досліджуваних. Решта 53 погодилися скласти контрольну групу. Основну групу склали 20 хлопців і 29 дівчат. Середній вік підлітків становив 15,57±0,08 року. До контрольної групи ввійшло 27 хлопців і 26 дівчат. Середній вік підлітків становив 15,73±0,07 року. Заняття з учнями основної групи проходили дистанційно через Google Class у формі інтерактивних лекцій. Після завершення лекції кожний охочий міг задати питання. Крім того, кожен учень міг звернутися із додатковими питаннями в індивідуальному порядку. Цим правом після кожної лекції користувалося по 2-5 учнів. У проведення навчальної програми, план якої складався із урахуванням американського Товариства задля здоров'я та медицини підлітків [7] і був погоджений із класними керівниками та викладачем предмету «Основи безпеки життєдіяльності», було включено низку питань. У березні 2023 року було проведене повторне опитування всіх учнів із використанням окремих запитань із того самого опитувальника. Відповіді на запитання дали всі 102 досліджуваних із обох груп.

Розрахунки зазначених показників, а також графічне представлення результатів проводили в електронних таблицях Excel для Microsoft 365. Оскільки показники формувалися на підставі відповідей на запитання опитувальника, що мали якісний, а не кількісний характер, для перевірки достовірності різниць за досліджуваними показниками ми застосували загальновживані статистичні методи із застосуванням непараметричних критеріїв - хі-квадрата Пірсона і критерію Мак-Немара.

Серед запитань, які ми ставили вагітним пацієнткам медичного центру, частина була присвячена дослідженню їхнього соціального статусу. Ми порівнювали показники соціального статусу пацієнток із їхніми однолітками- школярами, використовуючи для цього дані, отримані шляхом опитування.

Одним із показників, вплив яких на статеву поведінку підтверджено, є повнота батьківської родини. Так, серед вагітних пацієнток медичного центру повну родину (батька і матір) мали 57% опитаних, а серед школярів - 73%. Батька і нерідну матір мали серед пацієнток 5%, серед школярів - 0%, матір і нерідного батька - відповідно 5% і 10%, тільки матір - 33% і 13%, тільки батька - 0% і 2%, немає батьків відповідно у 0% і 3% опитаних. Як бачимо, неповну родину мали трохи менше половини опитаних пацієнток, тоді як серед школярів цей показник - чверть опитаних. Рівно третину пацієнток самостійно виховує матір.

Отже, статистично підтверджується (р<0,05), що наявність батьків впливає на статеву поведінку підлітків. Важливим показником родинного благополуччя є участь у вихованні дитини-підлітка обох батьків. Про однакову участь батька і матері в своєму вихованні заявили 40% опитаних вагітних пацієнток і 70% школярів. Відповідно 20% і 17% опитаних відповіли, що їх виховує мати, бо батькові нема коли - він займається власними справами. Відповідно 25% і 10% від тих, хто погодився відповісти на це запитання, зазначили, що їх виховує тільки матір, батька вони не пам'ятають. На пияцтво батька нарікають відповідно 5% і 2%. Про те, що вихованням займається тільки батько, а мати має свої турботи, заявили відповідно 5% пацієнток і 0% школярів, ще відповідно 5% і 0% повідомили, що їхнім вихованням займаються тільки дідусі й бабусі, а батькам не до них.

Отже, серед вагітних пацієнток медичного центру в 1,75 разу менше, ніж серед школярів, тих, хто заявляє про однакову участь у своєму виховання обох батьків. Статистично підтверджується (р<0,05) важлива роль паритетної участі батька і матері в вихованні підлітка. Як з'ясувалося, на сексуальну поведінку дітей-підлітків впливає й освіта батьків. Вищу освіту мають матері 14% пацієнток медичного центру і 42% опитаних нами школярів, незакінчену вищу - відповідно 0% і 2%, середню спеціальну (професійну) - 38% і 40%, середню - 38% і 7%. Доволі високий відсоток тих, хто не відповів на запитання про освіту матері - 10% і 6%.

Серед батьків-чоловіків опитаних нами пацієнток медичного центру вищу освіту мають 19%, школярів - 28%, незакінчену вищу - відповідно 5% і 6%, середню спеціальну (професійну) - 29% і 41%, середню - 14% і 7%. Не відповіли на це запитання 24% опитаних пацієнток і 13% школярів. Цей високий відсоток можна пояснити відсутністю у багатьох дітей батька. Вплив освіти батьків на статеву поведінку дітей-підлітків можна пояснити тим, що більша освіченість їхніх батьків свідчить про їхню більшу відповідальність і готовність передавати цю відповідальність дітям у ході їх виховання. Особливо помітний вплив наявності саме вищої освіти, і особливо - у матері. Значення рівня освіти батька і матері, як бачимо, підтверджується статистично (р<0,05). Ми також перевірили вплив на статеву поведінку дітей-підлітків кількості дітей у їхній батьківській родині, тобто наявності братів і сестер. Родина мала одну дитину серед вагітних пацієнток медичного центру в 24% випадків, серед школярів - в 34%, двоє дітей - відповідно 62% і 53%, троє дітей - 14% і 8%, більше трьох дітей - 0% і 5%. Розрахунки показали, що статистичного значення ці відмінності не мають (р>0,05), отже кількість дітей у батьківській родині напряму на статеву поведінку не впливає. медичний репродуктивний сексуальний навчання

Одним із питань опитувальника було «Де ви мешкаєте зараз?». Як з'ясувалося, в приватному будинку мешкають 24% родин пацієнток медичного центру і 25% родин школярів, у квартирі - відповідно 57% і 51%, у гуртожитку - 14% і 7%, у родичів - 0% і 1%, у знайомих - 0% і 2%, знімають кімнату відповідно 5% і 14%. Статистичного значення ці відмінності не мають (р>0,05). Показником соціального статусу є матеріальна забезпеченість родини. Про те, що матеріальна забезпеченість сім'ї є високою і респондент ні в чому не відчуває нестачі, відповіли 0% пацієнток медичного центру і 18% школярів. Про те, що «є все, але батькам доводиться іноді відмовляти собі в дечому зарази мене», повідомили 33% пацієнток і 16% школярів. Про те, що «деякі речі, які мені хотілося б мати, купити поки що не можемо», заявили 20% пацієнток і 12% школярів. Задоволені тим, що мають, 20% пацієнток і 38% школярів.

Про обмежені матеріальні можливості, які змушують членів сім'ї економити, повідомили 7% пацієнток і 12% школярів, про те, що бракує грошей на придбання необхідного, і це нерідко дає привід для невдоволення собою, зізналися 20% пацієнток і 3% школярів. Нарешті, про те, що заробляють на свої потреби самостійно, тому що батьки матеріально допомогти не в силах, поінформували 40% пацієнток і 13% школярів, які дали відповідь на це запитання. Проведене опитування, в якому можна було обрати одразу декілька відповідей, свідчить про те, що вагітні пацієнтки медичного центру мають значно більші матеріальні труднощі, ніж їхні однолітки, опитані в школі. Ці відмінності підтверджуються статистично (р<0,05). Таким чином, ми спостерігаємо суттєвий вплив соціальних чинників на статеву поведінку підлітків. Статистично підтверджується відмінність показників у вагітних пацієнток медичного центру і школярів у питаннях наявності повної батьківської сім'ї, однакової участі батьків у вихованні, освіченості батьків, матеріальної забезпеченості родини. Не підтверджується вплив кількості дітей у батьківської родини і місця проживання сім'ї (будинок, квартира, гуртожиток тощо). У ході дослідження ми вивчили вплив психоемоційного стану підлітків на їхню статеву поведінку.

Зокрема, респондентам було задано питання про те, де у них найчастіше виникають проблеми, ускладнення. Можна було обрати декілька варіантів відповідей. У спілкуванні з батьками ускладнення виникали в 19% опитаних вагітних пацієнток медичного центру і у 11% школярів, у взаєминах із найближчими родичами - відповідно у 5% і 6%, у спілкуванні з друзями, однолітками - у 5% і 8%, у сфері інтимних стосунків - у 5% і 10%, у стосунках з дорослими, сторонніми людьми - у 10% і 13%, у процесі навчання, з учителями - в 10% і 13%, в питаннях проведення дозвілля - у 19% і 11%, у відносинах з правовими, адміністративними органами - 0% і 1%, у самоствердженні в колективі однолітків - 5% і 7%, у пошуку відповідей на власні переживання, думки - 29% і 39%.

У відповідях обох категорій респондентів ми спостерігаємо відображення типових для підлітків проблем у стосунках із батьками (щоправда, серед вагітних пацієнток вони відображені гостріше), дорослими, в пошуку відповідей на власні переживання, думки. Однак, у відмінностях між пацієнтками медичного центру і звичайними школярами статистичного значення ці чинники не мають (р>0,05). Часто стверджують, що на статеву поведінку підлітків великий вплив має релігійність родини. Під час свого дослідження ми спробували перевірити цю тезу. У відповідь на запитання про релігійність родини відповіли, що вірують у Бога і разом із сім'єю відвідують церкву 19% вагітних пацієнток медичного центру і 15% школярів. Що сім'я віруюча, але церкви не відвідує, відповіли 33% пацієнток і 42% школярів. Що в респондента віруючі батьки, але він (вона) сам (сама) не вірить у Бога, повідомили 24% пацієнток і 16% школярів. Протилежна ситуація (респондент віруючий / віруюча, а батьки - ні) - у 5% пацієнток і 2% школярів. У сім'ї над питаннями релігії не замислюються у 20% пацієнток і 14% школярів. Що ані батьки, ані сам респондент невіруючий, твердять 5% пацієнток і 4% школярів.

Отже, серед пацієнток медичного центру ми, здавалося б, спостерігаємо дещо меншу релігійність, ніж у школярів, але статистично ця відмінність не підтверджується (р>0,05). Водночас, як показало наше дослідження, справді суттєво впливає на статеву поведінку підлітків досвід перенесеного сексуального насильства. Відповідаючи на запитання, чи примушували колись респондента до статевого контакту, негативно відповіли 57% пацієнток медичного центру і 97% школярів. Тим часом, 43% пацієнток і 3% школярів твердять, що вони мали такий досвід. Статистично ця відмінність підтверджується (р<0,05).

Таким чином, проаналізувавши психологічні чинники впливу на статеву поведінку, можемо наголосити на значному впливі досвіду примусу до статевого життя і відносно незначному - проблем у спілкуванні з різними категоріями родичів і знайомих та релігійного фактору. Шляхом опитування пацієнток медичного центру і школярів ми спробували встановити вплив на статеву поведінку рівня обізнаності підлітків у питаннях сексуальної культури і безпечного сексу.

На запитання про те, який контрацептив, на їхню думку, найефективніший для запобігання вагітності, ми отримали доволі несподіваний результат. Презерватив назвали найбільш ефективним засобом 38% пацієнток медичного центру і значно більший відсоток школярів - 73%. Таблеткам перевагу віддали, відповідно, 24% і 11% опитаних, перериванню статевого акту - 14% і 2%, природному плануванню сексу (відповідно до менструального циклу) - 5% і 1%, вагінальним кільцям - 10% і 2%, контрацептивним ін'єкціям - 0% і 2%, контрацептивному пластирю - також 0% і 2%, контрацептивному імпланту - 0% і 1%, внутрішньоматковій контрацепції - 2% і 5%.

Велику кількість висловлених школярами думок можна пояснити браком знань і застосуванням випадкових відповідей. Але звертає на себе увагу значно краща обізнаність щодо ефективності презервативу серед школярів, ніж серед пацієнток, які вже мають сексуальний досвід. З іншого боку, цей ефект можна пояснити тим фактом, що пацієнтками медичного центру ці дівчата стали саме внаслідок поганої обізнаності в питаннях контрацепції та сексуальної культури. Статистично ця відмінність підтверджується (р<0,05).

На запитання щодо ефективності різних контрацептивів для запобігання ІПСШ ми отримали такі відповіді. Презервативу перевагу віддають 62% пацієнток медичного центру і 93% школярів, таблеткам відповідно, 10% і 2% опитаних, перериванню статевого акту - 5% і 0%, природному плануванню сексу (відповідно до менструального циклу) - 5% і 2%, вагінальним кільцям - 14% і 0%, контрацептивним ін'єкціям - 0% і 1%, контрацептивному пластирю - також 0% і 1%, контрацептивному імпланту - 0% і 1%, внутрішньоматковій контрацепції - 5% і 0%. Як бачимо, більшу обізнаність про ефективність презервативу для запобігання ІПСШ виявили також школярі. Статистично відмінність підтверджується (р<0,05).

Отримані результати ми врахували при проведенні навчальних занять для учнів черкаської школи. Зокрема, ми спробували дати дівчатам і хлопцям науково обґрунтовану корисну інформацію, яку вони не завжди можуть отримати в родині: як спілкуватися про статеве здоров'я з однолітками, батьками, сексуальними партнерами та медиками, як запобігти виникненню хвороб, що передаються статевим шляхом, як поводитися у сексуальних ситуаціях високого ризику, як уникнути насилля під час побачень, як використовувати презервативи та інші засоби контрацепції. Заняття викликали серед учнів неабиякий інтерес, про що свідчить велика кількість запитань, які слухачі ставили після завершення основної частини спілкування.

Зокрема, учнів цікавило:

- як правильно називати в спілкуванні з дорослими (батьками, вчителями, медиками) реалії зі сфери статевих стосунків: різноманітні види сексу та сексуальні активності, статеві органи та їх частини, види контрацептивів тощо,

- чи мають значення, хто є виробником та з застосуванням яких маркетингових засобів оформлені презервативи, що продаються у аптеках та магазинах,

- чи дозволяється неповнолітнім придбавати контрацептивні засоби,

- які можуть бути юридичні наслідки надмірного самозахисту при нападі ґвалтівника,

- наскільки відповідає загальноприйнятим етичним нормам присутність на побаченні подруги/друга тощо.

Перед початком та через три місяці після завершення навчання ми провели серед школярів опитування, метою якого було з'ясувати, який вплив на їхні знання і статеву поведінку мало проведене навчання. Метою одного з запитань було з'ясувати, чи вдалося вплинути на рішення учнів щодо початку статевих стосунків. В основній групі до навчання про те, що вони вже ведуть статеве життя, повідомило 10% учнів. Через три місяці після завершення навчання цей показник все ще залишався актуальним - також дорівнював 10%. У контрольній групі, де відсоток школярів, які вже розпочали статеве життя, й на момент початку навчання був більшим (можна припустити, що ці саме тому відмовилися від навчання, що вважали себе в цій сфері достатньо «досвідченими»), він зріс ще більше - з 22% до 27%. За критерієм Мак-Немара, зміна частоти ознаки має статистичне значення (р<0,001). Показовим є також збільшення в основній групі відсотка респондентів, які найбільш ефективним засобом запобігання вагітності вважають презерватив. Якщо до початку навчання на запитання про найефективніший засіб контрацепції правильну відповідь (презерватив) дали 69% опитаних, то після завершення навчання цей показник зріс до 96%. Одночасно, в контрольній групі цей показник також зріс (на нашу думку, внаслідок спілкування учнів між собою), але дещо менше - з 67 до 71%. Ці відмінності мають статистичне значення (р<0,001).

Найбільш ефективним засобом запобігання ІПСШ презерватив до початку навчання вважали 94% опитаних представників основної групи, після навчання цей показник зріс до 96%. Щоправда, у представників контрольної групи він також зріс - з 92 до 94%. Статистичного значення ці зміни не мають. На наш погляд, дуже показовим є результати опитування щодо використання презервативів під час останнього за часом статевого акту. В основній групі цей показник зріс з 6% до 10% (малі цифри пов'язані з тим, що більшість учнів ще не розпочали статевого життя), тоді як у контрольній - залишився на попередньому рівні - 14%. Ці відмінності мають статистичне значення (р<0,001).

Як бачимо, проведене навчання викликало значну зацікавленість школярів і принесло помітні результати.

Висновки

У статті наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання - оцінити ефективність сучасних засобів профілактики незапланованої підліткової вагітності в формі навчальних занять як напрямку діяльності медичної сестри-магістра.

Завдання вирішено комплексним аналізом результатів опитування вагітних дівчат-підлітків та їхніх ровесників-школярів.

1. Найбільш поширеними причинами виникнення незапланованої вагітності у дівчат-підлітків є: виховання в неповній сім'ї (в такій родині виховувалися 43% вагітних дівчат-підлітків і лише 27% опитаних школярів), участь у вихованні дитини лише одного з батьків або замість батьків - інших членів родини (60% опитаних вагітних і 30% школярів), наявність у батьків вищої освіти (вищу освіту мають матері 14% вагітних проти 42% школярів), матеріальні труднощі родини (40% вагітних і 13% школярів заявили, що заробляють на свої потреби самостійно). Серед психологічних чинників найсуттєвішим є досвід перенесеного сексуального насильства (відповідно 43% і 3%).

2. Вагітні дівчата-підлітки виявили недостатню обізнаність щодо ефективності контрацептивів в запобіганні вагітності (презерватив назвали найбільш ефективним засобом 38% вагітних дівчат і 73% школярів) і в запобіганні ІПСШ (відповідно 62% і 93%).

3. Проведене нами експериментальне навчання з питань сексуальної культури і сексуальної поведінки вплинуло на обізнаність учнів щодо ефективності презервативу як засобу запобігання вагітності (збільшення відсотка правильних відповідей з 69% до 96%), і як засобу запобігання ІПСШ (з 94% до 96%).

4. Навчальні заняття вплинули на зменшення відсотка підлітків, які вирішили розпочати статеве життя (в досліджуваній групі відсоток не зріс, у контрольній групі - збільшився з 22% до 27%) і на активізацію користування презервативами тих учнів, які його вже ведуть (з 6% від загального числа опитаних школярів до 10%).

Література

1. Chandra-Mouli V., Camacho A. V., Michaud P. A. WHO Guidelines on Preventing Early Pregnancy and Poor Reproductive Outcomes Among Adolescents in Developing Countries. Journal of Adolescent Health. 2013. V. 52, № 5. P. 517-522.

2. Hadley A, Evans D. T. Teenage pregnancy and sexual health. Nursing Times. 2013. # 109:46. Р. 22-27. URL: https://www.nursingtimes.net/roles/school-nursing/teenage-pregnancy- and-sexual-health-15-11-2013/ (дата звернення 04.05.2023 р.)

3. Про що не зручно говорити з батьками та спитати у лікаря. Центр громадського здоров'я МОЗ України. URL: https://phc.org.ua/news/pro-scho-ne-zruchno-govoriti-z-batkami- ta-spitati-u-likarya

4. Early marriages, adolescent and young pregnancies: Report by the Secretariat. Geneva, Switzerland: WHO; 2012. 4 р.

5. Підліткова вагітність. Дія. URL: https://diia.gov.ua/life-situations/pidlitkova-vagitnist (дата звернення 04.05.2023 р.)

6. Токарева Н. М., Шамне А. В., Макаренко Н. М. Сучасний підліток у системі психолого-педагогічного супроводу: монографія. Кривий Ріг: б/в, 2014.

7. Maria D. S., Guilamo-Ramos V., Jemmott L. S., Derouin A., Villarruel A. Nurses on the Front Lines: Improving Adolescent Sexual and Reproductive Health Across Health Care Settings. American Journal of Nursing. 2017. # 117 (1). Р. 42-51. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pmc/articles/PMC5513155/ (дата звернення 04.05.2023 р.)

References

1. Chandra-Mouli, V., Camacho, A.V., & Michaud, P.A. (2013). WHO Guidelines on Preventing Early Pregnancy and Poor Reproductive Outcomes Among Adolescents in Developing Countries. Journal of Adolescent Health. 2013. 52 (5), 517-522.

2. Hadley, A, & Evans, D.T. (2013). Teenage pregnancy and sexual health. Nursing Times. 109:46, 22-27. Retrieved from https://www.nursingtimes.net/roles/school-nursing/teenage- pregnancy-and-sexual-health-15-11 -2013/

3. Pro shho ne zruchno ghovoryty z batjkamy ta spytaty u likarja [What is not convenient to talk to parents about and ask the doctor about]. Centr ghromadsjkogho zdorov'jaMOZ Ukrajiny. Retrieved from https://phc.org.ua/news/pro-scho-ne-zruchno-govoriti-z-batkami-ta-spitati-u-likarya [in Ukrainian].

4. Early marriages, adolescent and young pregnancies: Report by the Secretariat (2012). Geneva, Switzerland: WHO.

5. Pidlitkova vaghitnistj [Teenage pregnancy]. Dija. Retrieved from https://diia.gov.ua/ life-situations/pidlitkova-vagitnist [in Ukrainian].

6. Tokareva, N.M., Shamne, A.V., & Makarenko, N.M. (2014). Suchasnyj pidlitok u systemi psykhologho-pedaghoghichnogho suprovodu: monoghrafija [Modern teenager in the system of psychological and pedagogical support: monograph]. Kryvyj Righ [in Ukrainian].

7. Maria, D.S., Guilamo-Ramos, V., Jemmott, L.S., Derouin, A., & Villarruel, A. (2017). Nurses on the Front Lines: Improving Adolescent Sexual and Reproductive Health Across Health Care Settings. American Journal of Nursing. 117 (1), 42-51. Retrieved from https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5513155/

Размещено на Allbest.ru