Технологічні тренди в медичній освіті на фоні зростання популярності штучного інтелекту: особливості трансформації ключових напрямів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологічні тренди в медичній освіті на фоні зростання популярності штучного інтелекту: особливості трансформації ключових напрямів

Кірієнко Тарас Васильович аспірант, Національний

університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика

Камінський Валерій Валерійович кандидат медичних наук

доцент кафедри щелепно-лицевої хірургії, Національний

Університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика

Коваль Андрій Іванович кандидат медичних наук, доцент

кафедри хірургії №2, медичного факультету №2, Львівський

національний медичний університет імені Данила Галицького

Анотація

У статті доведено, що цифровізація є однією з визначальних тенденцій розвитку сучасної медичної освіти, а широке використання цифрових технологій, запровадження цифрового простору в медичній галузі та поступовий перехід до онлайн-медицини актуалізує запровадження штучного інтелекту в процесі підготовки майбутніх медиків. На основі ґрунтовного аналізу наукових праць дано визначення поняття штучного інтелекту як сервісу для аналізу великих обсягів даних та генерації на їх основі нових рішень, а також як алгоритмічної моделі, яка самостійно виконує когнітивні чи мислительні функції, що раніше були типовими лише для людини. Здійснено вичерпний компаративний аналіз означення штучного інтелекту в зарубіжних та вітчизняних джерелах. Окремо виділено поняття штучного інтелекту в освіті, що передбачає використання технологій власне штучного інтелекту з метою підвищення ефективності освітнього процесу та підготовки майбутніх фахівців до виконання професійних завдань у цифровому просторі. У статті детально проаналізовано технологічні тренди в освіті в контексті використання штучного інтелекту. З'ясовано, що для сучасного етапу розвитку освіти типовими є три групи технологічних трендів, які стосуються підтримки учасників освітнього процесу та забезпечують ефективне функціонування закладу освіти. Крім того, у статті виділено технологічні тренди, які характерні лише для медичної освіти і які дають можливість студентам-медикам здобувати практичні навички та досвід без ризику для пацієнтів. До них належать: симуляційні тренажери, віртуальні лабораторії, інтерактивні електронні підручники, машинне навчання, адаптивне та перцептивне навчання. Авторами здійснено детальний аналіз переваг використання штучного інтелекту в процесі підготовки майбутніх фахівців медичної галузі. Доведено, що, незважаючи на можливість виникнення певних загроз у майбутньому, технології та інструменти штучного інтелекту мають значний позитивний вплив на медичну освіту та сприяють підвищенню ефективності підготовки студентів-медиків в медичних закладах вищої освіти.

Ключові слова: медична освіта, цифровізація, штучний інтелект, симуляційні тренажери, машинне навчання.

Kiriienko Taras Vasyliovych Graduate student, department of Urology, National University of Health of Ukraine named after P.L. Shupik, SI Acad. O.F. Vozianov institute of urology NAMS Of Ukraine

Kaminskyy Valery Valeriyovych Doctor of Philosophy (PhD), Assistant Professor, Maxillo-Facial Surgery Department, Shupyk National Healthcare Univer of Ukraine

Koval Andrew Ivanovych PhD in Medicine, Docent of the Department of Surgery №2, Danylo Halytsky Lviv National Medical University

Technological trends in medical education under conditions of increasing the popularity of artificial intelligence: peculiarities of transformations of key areas

Abstract

The article proves that digitalization is one of the most significant tendencies of development of modern medical education, and wide usage of digital technologies, introduction of digital environment within the medical sphere and transition to online medicine actualizes implementation of artificial intelligence in the process of training of future doctors. On the basis of detailed analysis of scientific sources, we defined the notion of artificial intelligence as service for the big volumes of data processing and generation of new decisions. Also, it was explained as algorithmic model that independently performs cognitive and intelligent functions which were typic only for humans earlier. Also, we carried out detailed comparative analysis of notion of artificial intelligence in foreign and native literature. We outlined the category of artificial intelligence in education that uses technologies and instruments of artificial intelligence in order to enhance the efficiency of educational process and training of future specialists to act in professional digital environment. In the article we analyzed technological trends in education in the context of usage of artificial intelligence. We found that at the modern stage of education three groups of technological trends are typical. They are oriented towards the support of students, instructors, and deal with functioning of educational institutions. Besides, we distinguished technological trends that describe medical education as they give medical students possibility to acquire practical skills without exposing patients to risk. They include: simulations, virtual laboratories, interactive electronic textbooks, machine learning, adaptive and perceptual learning. The authors analyzed advantages of using artificial intelligence in the process of training of future medical specialists. We proved that, despite of possible threats in future, technologies and instruments of artificial intelligence affect medical education positively and they contribute to increasing the efficiency of training of students in medical institutions of higher education.

Keywords: medical education, digitalization, artificial intelligence, simulations, machine learning.

Вступ

Постановка проблеми. Пріоритетним стратегічним завданням для більшості країн є впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ) та оптимізація цифрових процесів. Цифрові технології формують одну з визначальних тенденцій розвитку людської цивілізації та утворюють цифрову сферу, яка, у свою чергу, визначає інноваційний потенціал держави та людського розвитку, зумовлює соціально-економічний прогрес, ефективність державного управління та здійснення демократичних процедур, а також забезпечує модернізацію освіти [1]. В Україні в останні роки однією з найбільш обговорюваних проблем стало питання цифровізації вищої освіти. Вчені та педагоги широко оперують поняттями «цифровий освітній простір», «цифровий університет», «цифровий освітній контент», «цифрова грамотність», коли аналізують ключові тенденції розвитку вищої освіти та ймовірні моделі закладів вищої освіти майбутнього [2].

Водночас ера цифровізації все більше актуалізує питання ефективного використання штучного інтелекту (далі - ШІ) в освіті [3]. Так, згідно з Пекінським консенсусом щодо штучного інтелекту та освіти 2019 року [4] та Стратегією ЮНЕСКО щодо технологічних інновацій в освіті на період 20212025 років [5], ШІ може розв'язати деякі серйозні проблеми сучасної освіти, сприяти впровадженню інноваційних методів навчання й інтенсифікувати процес досягнення Цілі сталого розвитку 4, що стосується якісної освіти.

ШІ - це явище, що швидко розвивається і сприяє значним змінам в різних сферах, у тому числі й у медичній науці. Уже сьогодні технології ШІ сприяють швидкому аналізу даних про здоров'я пацієнтів та інформації про ліки. Крім того, ШІ використовують для діагностики хвороби, призначення більш персоналізованого лікування, проведення клінічних досліджень [6]. Застосунки ШІ стають дедалі популярнішими в медицині та більше інтегруються в систему охорони здоров'я. На думку футуролога Е. Тополя, у найближчому майбутньому кожен лікар чи фельдшер будуть використовувати технології ШІ під час щоденної роботи [7].

Цифрова трансформація медичної сфери значною мірою впливає на підготовку майбутніх медиків, адже, з одного боку, випускники медичних закладів вищої освіти (далі - ЗВО) мають бути готові до медицини цифрової ери та обізнані про сутність нових технологій [8], а з іншого - ШІ надає доступ до величезної кількості цифрових ресурсів, забезпечуючи адміністративну, педагогічну та методичну підтримку освітнього процесу, а також сприяє створенню сучасного цифрового освітнього простору [9]. Відповідно до цього, медична освіта повинна адаптуватися до інноваційних тенденцій системи охорони здоров'я, зокрема до застосування нових цифрових інструментів, з урахуванням теперішніх і майбутніх інноваційних трансформацій. Тому аналіз технологічних трендів професійної підготовки майбутніх лікарів в Україні є актуальним завданням медичної освіти. Водночас проблема використання технологій ШІ у медичних ЗВО потребує детального вивчення для її подальшої трансформації в контексті нових суспільних викликів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема цифровізації як технологічного тренду освіти, зокрема штучного інтелекту, була предметом наукових досліджень багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідників. Так, М. Хаустова [1], В. Арешонков [2], О. Котуха та Ю. Коцан-Олинець [3] детально вивчали цифровізацію вищої освіти, її основні виклики та завдання, а Н. Чорнобрива [8] здійснила аналіз цифровізації медичної освіти. Водночас проблему використання штучного інтелекту в освіті досліджували В. Осецький, А. Вітренко, С. Білан, [9], І. Візнюк, Н. Буглай, Л. Куцак [10], A. Погореленко [11], М. Мар'єнко, В. Коваленко [12], О. Поліщук, B. Дудченко [13], В. Холмс, Дж. Перссон, В.Дімітрова [14], К. Жанг, А. Аслан [15] та інші вчені.

Значна кількість наукових праць присвячена особливостям використання ШІ в медичній освіті (М. Сіванер, Е. Булут, Е. Чаліл, А. Татлі [6], А. Вінклер-Шварц, Н. Мірчі, Н. Поннудурай [16], Дж. Поттле [17]. Крім того, низка науковців вивчали впровадження окремих інструментів ШІ та їхні переваги в контексті медичної освіти. Так, А. Омаір та В Фаізал [18] аналізували принципи застосування симуляційних тренажерів; Д. Келес, А. Булгурчу, І. Семін [19] - віртуальні лабораторії; А. Рен-Курс, М. Розчак, І. Моква-Тарновська [20] - інтерактивні електронні підручники; С. Джеймс, К. Вілок, Дж. Вуліскрофт [21], В. Колачалама [22] - машинне навчання; П. Келлман, С. Красне [23] - адаптивне та перцептивне навчання. Також темою окремих досліджень були перспективи застосування ШІ в освіті та його етичні аспекти (С. Авасті та Й. Соні [24]). Проте аналіз наукової літератури показав, що серед даних робіт відсутні дослідження, які присвячені систематизованому аналізу сучасних технологічних трендів у медичній освіті та її ключових трансформацій.

Мета статті - з'ясувати сутність ШІ, окреслити технологічні тренди в медичній освіті в контексті використання ШІ, а також визначити вплив ШІ на формування професійної компетентності майбутнього медика в епоху цифровізації.

Виклад основного матеріалу

У наукових колах трактування ШІ донині викликає багато дискусій, тому це поняття вимагає додаткового обґрунтування. Так, у літературі зустрічається абстрактне визначення ШІ, а саме: можливість системи самостійно підбирати найбільш правильний варіант розв'язання проблеми з набору наперед отриманих даних [11]; здатність цифрових пристроїв виконувати ті завдання, що властиві розумним істотам [10]; а також: система, яка здатна виконувати складні алгоритмізовані дії [13]. Водночас у наукових джерелах знаходимо і більш конкретні тлумачення поняття ШІ. Наприклад, згідно з М. Мар'єнко та В. Коваленко, це «інструментарій системи чи сервісу, з використанням якого можна збирати та адаптувати дані користувача (або дані у відкритих репозитаріях) та на їх основі генерувати нові рішення чи висновки» [12, с. 50].

У Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні зазначається, що це «організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань» [25].

Зарубіжні дослідники визначають ШІ як алгоритмічну модель, яка виконує когнітивні чи мислительні функції, що раніше були типовими лише для людини [14]; технологію, за допомогою якої роботи та комп'ютери можуть імітувати людський інтелект [6]; інтелект, що демонструється машиною і який здатний ухвалювати рішення в характерний для людини спосіб [16]; комп'ютери чи комп'ютерні програми, які виконують когнітивні завдання, зокрема навчання та розв'язання проблем [15]. Треба зауважити, що ШІ не означає якоїсь єдиної технології. Це широкий термін, який описує низку різних технологій та методів, зокрема машинне навчання, обробку природної мови, глибинний аналіз даних, нейронні мережі [26].

Окремо виділяють поняття ШІ в освіті (Artificial Intelligence in Education чи AIEd), що стосується навчання з використанням технологій ШІ з метою підвищення ефективності освітнього процесу та підготовки майбутніх фахівців до виконання професійних завдань у цифровому просторі [26; 27].

У наш час існує кілька технологічних трендів у контексті використання ШІ, у тому числі й у медичних ЗВО. Аналіз технологічних трендів в освіті в контексті використання технологій ШІ представлено на рисунку 1.

Рис. 1. Технологічні тренди в освіті в контексті використання ШІ Джерело: розроблено автором

медична освіта штучний інтелект

Так, М. Овоц, А. Савіцка та П. Вайхброт [28] виділяють шість підходів до застосування технології: автоматизація повторюваних та трудомістких дій (застосунки для оцінювання навчальних результатів та контролю присутності студентів); підтримка викладача під час роботи в класі (інтернет-спільнота, що з'єднує викладача, фасилітатора, інструкторів та забезпечує їхню ефективну співпрацю); створення зворотного зв'язку (чат-боти для здійснення поточного опитування чи визначення думок здобувачів освіти); адаптивне навчання відповідно до потреб студентів (програми, які враховують індивідуальні особливості студентів); застосунки для повторення матеріалу; системи протидії списуванню.

О. Завацкі-Ріхтер, В. Мартін, М. Бонд і Ф. Гувернер [26] виокремлюють тренди щодо застосування ШІ в освітньому процесу. Це персональний тьюторинг, підтримка спільного навчання та технології віртуальної реальності. Персональний тьюторинг означає використання нейромереж для вибудування індивідуальної моделі навчання, добір матеріалу та залучення студента до навчального діалогу. Підтримка спільного навчання тяжіє до фасилітації та модерації електронного навчання інструментами ШІ, а технології віртуальної реальності використовуються для залучення студентів до ігрової діяльності та вдосконалення окремих навичок в умовах штучно створеного середовища, яке максимально наближене до реальних умов.

В. Холмс, Дж. Перссон, І.-А. Чоунта, Б. Вассон та В. Дімітрова [14] вважають, що технології ШІ зумовлюють три види технологічних трендів. Перший вид стосується використання систем підтримки здобувача освіти, які забезпечують його індивідуальне чи адаптивне навчання. До другого належать системи підтримки викладача (пошук навчальних ресурсів, використання інструментів аналізу методичних прийомів, планування освітнього процесу та оцінювання академічних досягнень здобувачів освіти). Третій вид стосується впровадження систем підтримки діяльності закладу освіти. Прикладом використання ШІ для адміністрування є аналіз даних абітурієнтів та організація роботи приймальної комісії, а також використання програмного забезпечення для складання рейтингів та інших інформаційних документів.

Підготовка майбутніх лікарів передбачає використання ШІ для покращення освітнього процесу та розвитку професійних навичок. Аналіз наукової літератури [15; 16; 26; 27] підтверджує наявність у медичній освіті технологічних трендів, які дають змогу студентам-медикам здобувати практичні навички та досвід без ризику для пацієнтів, що, у свою чергу, забезпечує більш ефективну підготовку майбутніх фахівців у галузі медицини. Такими технологічними трендами є: використання симуляційних тренажерів, віртуальних лабораторій, інтерактивних електронних підручників, машинного навчання, адаптивного та перцептивного навчання. У таблиці 1 охарактеризовано технологічні тренди та описано особливості їх застосування в освітньому процесу медичного ЗВО.

Таблиця 1

Технологічні тренди в медичній освіті в контексті використання ШІ

Джерело: розроблено авторами

Аналіз інноваційних технологічних трендів та особливостей використання ШІ в медичній освіті дає нам змогу стверджувати, що технології ШІ мають низку переваг у процесі підготовки майбутніх медиків, як-от: забезпечення освітніх стандартів та підвищення якості професійної підготовки майбутніх лікарів [2; 3; 6; 14]; адаптація до навчальних потреб кожного здобувача освіти та бажаного темпу навчання [23]; оптимізація процесу оцінювання та надання індивідуального зворотного зв'язку на основі аналізу відповіді студента [6; 15; 19; 23]; проведення перевірки рівня навчальних досягнень різними способами, зокрема використання відкритих та закритих запитань [15; 16]; створення якісної підтримки здобувача освіти під час роботи на платформі чи з застосунком з використанням даних про рівень оволодіння матеріалом та стиль навчання [19; 23; 26]; створення якісного навчального контенту, який буде цікавий студентам [6; 15; 21;26]; введення інтерактивного та візуального контенту в навчальний матеріал [20]; реалізація міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків у процесі вивчення різних дисциплін [24; 28]; посилення практичного складника професійної підготовки майбутніх медиків [17; 18; 28]; організація ефективного зворотного зв'язку [15; 17]; розвиток м'яких навичок: аналіз та розв'язання проблем, критичне мислення, групова робота [24]; можливість виявляти слабкі місця в підготовці майбутнього медика та проведення вчасної роботи над помилками [24; 28]; автоматизація окремих видів роботи (написання розкладу занять, підготовка індивідуального плану навчання, складання рейтингу тощо) [6; 15; 21; 22]; формування високого рівня цифрової грамотності та підготовка до професійної діяльності в цифровому просторі [4; 14; 16; 24]; планування занять та добір актуальних матеріалів з теми [24].

Водночас окремі дослідники вважають, що ШІ може створити певні загрози для подальшого розвитку освіти через залежність учасників освітнього процесу від технології, що в подальшому може призвести до зниження рівня професійної компетентності медиків [12; 24]. Окрім того, ШІ може створити проблеми з конфіденційністю та захистом медичних даних, оскільки для якісної роботи технологія накопичує та аналізує великі обсяги інформації [18; 24]. Також одним із викликів називають непередбачуваність технології, що може призвести до неточної діагностики та неправильного лікування [15; 16; 19]. Проте незважаючи на певні ризики, ШІ має значний вплив на освіту і сьогодні є одним із найбільш перспективних напрямів технологічного прогресу.

Висновки

З'ясовано, що цифровізація актуалізує запровадження ШІ в освіті. Водночас доведено, що ШІ може розв'язати деякі серйозні проблеми сучасної освіти, сприяє впровадженню інноваційних методів навчання й інтенсифікує процес підвищення якості підготовки майбутніх фахівців. Технології ШІ широко використовуються в медичній галузі, і це значною мірою впливає на підготовку майбутніх медиків. Відповідно до цього, медична освіта повинна адаптуватися до інноваційних тенденцій системи охорони здоров'я. На основі аналізу наукових праць дано визначення поняття ШІ та з'ясовано його сутність. Окремо виділено поняття ШІ в освіті, що стосується навчання з використанням технологій ШІ з метою підвищення ефективності освітнього процесу та підготовки майбутніх фахівців до виконання професійних завдань у цифровому просторі. У статті детально проаналізовано технологічні тренди в контексті використання ШІ. Так, з'ясовано, що в освіті, зокрема медичній, представлено три типи технологічних трендів в контексті використання ШІ. Доведено, що підготовка майбутніх лікарів передбачає використання ШІ для покращення освітнього процесу та розвитку професійних навичок. Авторами виділено технологічні тренди, які типові лише для медичної освіти і які дають змогу студентам-медикам отримувати практичні навички та досвід без ризику для пацієнтів, а тому забезпечують більш ефективну підготовку майбутніх фахівців у галузі медицини. Такими технологічними трендами є: використання симуляційних тренажерів, віртуальних лабораторій, інтерактивних електронних підручників, машинного навчання, адаптивного та перцептивного навчання. Окрім того, у статті здійснено детальний аналіз переваг використання ШІ в процесі підготовки майбутніх медиків. Доведено, що, незважаючи на можливість виникнення певних загроз в майбутньому, ШІ має значний вплив на медичну освіту і в майбутньому цей вплив буде лише посилюватися. Подальші дослідження будуть спрямовані на аналіз застосування окремих інструментів ШІ в процесі підготовки майбутніх медиків із приверненням особливої уваги до етичних аспектів.

Література

1. Хаустова М. Г. Державна політика в умовах цифровізації суспільства. Міжнародний досвід реалізації програм та стратегії цифровізації. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 2. С. 209-216. https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.02.40

2. Арешонков В. Ю. Цифровізація вищої освіти: виклики та відповіді. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2020. № 2(2). С. 1-6. https://doi.org/ 10.37472/2707-305X-2020-2-2-13-2

3. Котуха О. С., Коцан-Олинець Ю. А. Цифровізація сучасної вищої освіти: виклики та завдання. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 11. С. 444-447. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-11/107

4. Beijing Consensus on Artificial Intelligence and Education. Beijing: UNESCO, 2019. 70 p. Retrieved April 29, 2023, from https://unesdoc.unesco.org/ark748223/pf0000368303

5. UNESCO Strategy on Technological Innovation in Education (2022-2025). Paris: UNESCO, 2021. 5 p. Retrieved April 29, 2023, from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000378847

6. Civaner M. M., Uncu Y., Bulut F., Chalil E. G., Tatli A. Artificial intelligence in medical education: a cross-sectional needs assessment. BMC Medical Education. 2022. № 22(772). https://doi.org/10.1186/s12909-022-03852-3

7. Topol E.J. High-performance medicine: the convergence of human and artificial intelligence. Nature Medicine. 2019. № 25. Р. 44-56. https://doi.org/10.1038/s41591-018-0300-7

8. Чорнобрива Н. В. Історіогенез цифровізації медичної освіти майбутніх фахівців сестринської справи. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2022. № 88. С. 214-218. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU- nc.series5.2022.88.43

9. Osetskyi V., Vitrenko A., Tatomyr I., Bilan S., Hirnyk Ye. Artificial intelligence application in education: financial implications and prospects. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. 2021. № 2(33). Р. 574-584. DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v2i33.207246

10. Візнюк І. М., Буглай Н. М., Куцак Л. В., Поліщук А. С., Киливник В. В. Використання штучного інтелекту в освіті. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2021. № 59. С. 14-22. doi: 10.31652/2412-1142-2021-59-14-22

11. Погореленко А. К. Штучний інтелект: сутність, аналіз застосування, перспективи розвитку. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки. 2018. № 32. С. 23-27.

12. Мар'єнко М., Коваленко В. Штучний інтелект та відкрита наука в освіті. Фізико- математична освіта. 2023. № 38(1). С. 48-53. doi: 10.31110/2413-1571-2023-038-1-007

13. Поліщук О., Поліщук О., Дудченко В. Філософія штучного інтелекту в освітньому процесі. Humanities Studies. 2022. № 13(90). С. 103-109. doi: https://doi.org/ 10.26661/hst-2022-13-90-12

14. Holmes W., Persson J., Chounta I.-A., Wasson B., Dimitrova V. Artificial intelligence and education: A critical view through the lens of human rights, democracy and the rule of law. Strasbourg: Council of Europe, 2022. 112 p.

15. Zhang K., Aslan A. B. AI technologies for education: Recent research & future directions. Computers and Education: Artificial Intelligence. 2021. № 2. doi: https://doi.org/ 10.1016/j.caeai.2021.100025

16. Winkler-Schwartz A., Bissonnette V., Mirchi N., Ponnudurai N., Yilmaz R., Ledwos N., Siyar S., Azarnoush H., Karlik B., Del Maestro R. F. Artificial Intelligence in Medical Education: Best Practices Using Machine Learning to Assess Surgical Expertise in Virtual Reality Simulation Journal of Surgical Education. 2019. № 76(6). Р. 1681-1690. doi: 10.1016/j.jsurg.2019.05.015

17. Pottle J. Virtual reality and the transformation of medical education. Future Healthcare Journal. 2019. № 6(3). Р. 181-185. doi: 10.7861/fhj.2019-0036

18. Omair A., Faisal W. I. Healthcare Simulation: A Key to the Future of Medical Education - A Review. Advances in Medical Education and Practice. 2022. № 13. Р. 301-308. doi: https://doi.org/10.2147/AMEP.S353777

19. Keles D., Bulgurcu A., Feyzioglu Demir E., §emin I. M. The effect of virtual laboratory simulations on medical laboratory techniques students' knowledge and vocational laboratory education. Turkish Journal of Biochemistry. 2022. № 47(4). Р. 529-537. doi: https://doi.org/10.1515/tjb-2020-0619

20. Ren-Kurc A., Roszak M., Mokwa-Tarnowska I., Kolowska-Gawiejnowicz M., Zych J., Kowalewski W. E-Textbook Technologies for Academics in Medical Education. Studies in Logic, Grammar and Rhetoric. 2018. № 56(69). Р. 161-176. doi: 10.2478/slgr-2018-0047

21. James C., Wheelock K., Woolliscroft J. Machine Learning: The Next Paradigm Shift in Medical Education. Academic Medicine. 2021. № 96(7). Р. 954-957. doi: 10.1097/ ACM.0000000000003943

22. Kolachalama V. B. Machine learning and pre-medical education. Artificial Intelligence in Medicine. 2022. № 129. doi: https://doi.org/10.1016/_j.artmed.2022.102313.

23. Kellman P. J., Krasne S. Accelerating expertise: Perceptual and adaptive learning technology in medical learning. Medical Teacher. 2018. № 40(8). Р. 797-802. doi: https://doi.org/10.1080/0142159X.2018.1484897

24. Awasthi S., Soni Y. Empowering Education System with Artificial Intelligence: Opportunities and Challenges. Shodh Samagam. 2023. № 6(1). Р. 1-4.: http://www.shodhsamagam.com/admin/uploads/Empowering%20Education%20System%20with% 20Artificial%20Intelligence%20%20Opportunities%20and%20Challenges.pdf

25. Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1556-2020-p#Text (дата звернення: 29.04.2022)

26. Zawacki-Richter O., Marin V. I., Bond M., Gouverneur F. Systematic review of research on artificial intelligence applications in higher education - where are the educators? International Journal of Educational Technology in Higher Education. 2019. № 16(39). doi: https://doi.org/10.1186/s41239-019-0171-0

27. Chen L., Chen P., Lin Z. Artificial Intelligence in Education: A Review. IEEE Access. - 2020. № 8. Р. 75264-75278. doi: 10.1109/ACCESS.2020.2988510

28. Owoc M. L., Sawicka A., Weichbroth P. Artificial intelligence technologies in education: Benefits, challenges and strategies of implementation. IFIP Advances in Information and Communication Technology. 2021. № 599. P. 37-58. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-85001-2_4

References

1. Khaustova, M. H. (2022). Derzhavna polityka v umovakh tsyfrovizatsii suspilstva. Mizhnarodnyi dosvid realizatsii prohram ta stratehii tsyfrovizatsii [State policy under conditions of digitalization of society. International experience of realization of programmes and strategy of digitalization]. Analitychno-porivnialnepravoznavstvo - Analytical-comparative law, 2, 209-216. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.02.40 [in Ukrainian]

2. Areshenkov, V. Yu. (2020). Tsyfrovizatsiia vyshchoi osvity: vyklyky ta vidpovidi [Digitalization of higher education: challenges and responses]. Visnyk Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy - Bulletin of National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 2(2), 1-6. DOI: https://doi.org/10.37472/2707-305X-2020-2-2-13-2 [in Ukrainian] '

3. Kotukha, O. S. & Kotsan-Olynets, Yu. A. (2022). Tsyfrovizatsiia suchasnoi vyshchoi osvity: vyklyky ta zavdannia [Digitalization of modern higher education: challenges and tasks]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal - Legal scientific electronic journal, 11, 444-447. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-11/107 [in Ukrainian]

4. Beijing Consensus on Artificial Intelligence and Education. (2019). Beijing: UNESCO. Retrieved from: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000368303

5. UNESCO Strategy on Technological Innovation in Education (2022-2025). (2021). Paris: UNESCO. Retrieved from: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000378847

6. Civaner, M. M., Uncu, Y., Bulut, F., Chalil, E. G., & Tatli, A. (2022). Artificial intelligence in medical education: a cross-sectional needs assessment. BMC Medical Education, 22(772). DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-022-03852-3

7. Topol, E. J. (2019). High-performance medicine: the convergence of human and artificial intelligence. Nature Medicine, 25, 44-56. https://doi.org/10.1038/s41591-018-0300-7

8. Chornobryva, N. V. (2022). Istoriohenez tsyfrovizatsii medychnoi osvity maibutnikh fakhivtsiv sestrynskoi spravy [Historical genesis of digitalization of medical education of nursery experts]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova - Scientific journal of National Pedagogical University named after M. P. Drahomanov. Series 5. Pedagogical sciences: realities and prospects, 88, 214-218. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2022.88.43 [in Ukrainian]

9. Osetskyi, V., Vitrenko, A., Tatomyr, I., Bilan, S., & Hirnyk, Ye. Artificial intelligence

application in education: financial implications and prospects. Finansovo-kredytna diialnist: problem teorii ta praktyky - Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 2(33), 574-584. DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v2i33.207246 '

10. Vizniuk, I. M., Buhlai, N. M., Kutsak, L. V., Polishchuk, A. S., & Kylyvnyk, V. V. (2021). Vykorystannia shtuchnoho intelektu v osviti [The use of artificial intelligence in education]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia vpidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy - Modern information technologies and innovative methods of teaching in the porcess of training of specialists: methodology, teory, experience, problems, 59, 14-22. DOI: 10.31652/2412-1142-2021-59-14-22 [in Ukrainian]

11. Pohorelenko, A. K. (2018). Shtuchnyi intel ekt: sutnist, analiz zastosuvannia, perspektyvy rozvytku [Artificial intelligence: essence, analysis of usage, prospects for development]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu - Scientific bulletin of Kherson State University. Series: Economic sciences, 32, 23-27. [in Ukrainian]

12. Marienko, M. & Kovalenko V. (2023). Shtuchnyi intelekt ta vidkryta nauka v osviti [Artificial intelligence and open science in education]. Fizyko-matematychna osvita - Physics and mathematics education, 38(1), 48-53. DOI: 10.31110/2413-1571-2023-038-1-007 [in Ukrainian]

13. Polishchuk, O. & Dudchenko, V. (2022). Filosofiia shtuchnoho intelektuv osvitniomu protsesi [Philosophy of artificial intelligence in educational process]. Humanities Studies, 13(90), 103-109. DOI https://doi.org/10.26661/hst-2022-13-90-12 [in Ukrainian]

14. Holmes, W., Persson, J., Chounta, I.-A., Wasson, B., & Dimitrova, V. (2022). Artificial intelligence and education: A critical view through the lens of human rights, democracy and the rule of law. Strasbourg: Council of Europe.

15. Zhang, K. & Aslan, A. B. (2021). AI technologies for education: Recent research & future directions. Computers and Education: Artificial Intelligence, 2. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.caeai.2021.100025

16. Winkler-Schwartz, A., Bissonnette, V., Mirchi, N., Ponnudurai, N., Yilmaz, R., Ledwos, N., Siyar, S., Azarnoush, H., Karlik, B., & Del Maestro, R. F. (2019). Artificial Intelligence in Medical Education: Best Practices Using Machine Learning to Assess Surgical Expertise in Virtual Reality Simulation. Journal of Surgical Education, 76(6), 1681-1690. DOI: 10.1016/j.jsurg.2019.05.015

17. Pottle, J. (2019). Virtual reality and the transformation of medical education. Future Healthcare Journal, 6(3), 181-185. DOI: 10.7861/fhj.2019-0036

18. Omair, A. & Faisal, W. I. (2022). Healthcare Simulation: A Key to the Future of Medical Education - A Review. Advances in Medical Education and Practice, 13, 301-308. DOI: https://doi.org/10.2147/AMEP.S353777

19. Kele§, D., Bulgurcu, A., Feyzioglu Demir, E., §emin, I. M. (2022). The effect of virtual laboratory simulations on medical laboratory techniques students' knowledge and vocational laboratory education. Turkish Journal of Biochemistry, 47(4), 529-537. DOI: https://doi.org/ 10.1515/tjb-2020-0619

20. Ren-Kurc, A., Roszak, M., Mokwa-Tarnowska, I., Kolowska-Gawiejnowicz, M., Zych, J., & Kowalewski, W. (2018). E-Textbook Technologies for Academics in Medical Education. Studies in Logic, Grammar and Rhetoric, 56(69), 161-176. DOI: 10.2478/slgr-2018-0047

21. James, C., Wheelock, K., & Woolliscroft, J. (2021). Machine Learning: The Next Paradigm Shift in Medical Education. Academic Medicine, 96(7), 954-957. DOI: 10.1097/ ACM.0000000000003943

22. Kolachalama, V. B. (2022). Machine learning and pre-medical education. Artificial Intelligence in Medicine, 129. DOI: https://doi.org/10.1016Zj.artmed.2022.102313.

23. Kellman, P. J. & Krasne, S. Accelerating expertise: Perceptual and adaptive learning technology in medical learning. Medical Teacher, 40(8), 797-802. DOI: https://doi.org/ 10.1080/0142159X.2018.1484897

24. Awasthi, S. & Soni, Y. (2023). Empowering Education System with Artificial Intelligence: Opportunities and Challenges. Shodh Samagam, 6(1), 1-4. Retrieved from: http://www.shodhsamagam.com/admin/uploads/Empowering%20Education%20System%20with %20Artificial%20Intelligence%20%20Opportunities%20and%20Challenges.pdf

25. Kontseptsiia rozvytku shtuchnoho intel ektu v Ukraini [Concept of development of artificial intelligence in Ukraine]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1556-2020-p#Text [in Ukrainian]

26. Zawacki-Richter, O., Marin, V. I., Bond, M., & Gouverneur, F. (2019). Systematic review of research on artificial intelligence applications in higher education - where are the educators? International Journal of Educational Technology in Higher Education, 16(39). DOI: https://doi.org/10.1186/s41239-019-0171-0

27. Chen, L., Chen, P., & Lin, Z. (2020). Artificial Intelligence in Education: A Review. IEEE Access, 8, 75264-75278. DOI: 10.1109/ACCESS.2020.2988510

28. Owoc, M. L., Sawicka, A., & Weichbroth, P. (2021). Artificial intelligence technologies in education: Benefits, challenges and strategies of implementation. IFIP Advances in Information and Communication Technology, 599, 37-58. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3- 030-85001-2_4

Размещено на Allbest.ru