Особливості гендерних стереотипів у середовищі здобувачів і здобувачок вищої освіти ЗВО зі специфічними умовами навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький державний університет внутрішніх справ

Особливості гендерних стереотипів у середовищі здобувачів і здобувачок вищої освіти ЗВО зі специфічними умовами навчання

Кононенко Тетяна Володимирівна,

доктор філософських наук, професор

Сусликов В'ячеслав Євгенійович,

кандидат історичних наук, доцент

Статтю присвячено гендерним стереотипам здобувачів і здобувачок вищої освіти ЗВО зі специфічними умовами навчання. Проаналізовано результати соціологічного опитування курсантів і курсанток Донецького державного університету внутрішніх справ на основі модифікованої анкети Promundo та ICRW і методики дослідження Міністерства соціальної політики України за підтримки UNFPA.

Констатовано, що на сьогодні саме боротьба з гендерними стереотипами є актуальною в контексті гендерної рівності. Стверджено, що в суспільстві й донині панує традиційне, здебільшого сексистське сприйняття маскулінного та фемінного. Акцентовано ряд проблем у контексті гендерної рівності.

Ключові слова: гендер, гендерна рівність, гендерні стереотипи, ЗВО зі специфічними умовами навчання.

Kononenko Tetiana, Doctor of Philosophy, Professor

Suslykov Viacheslav, PhD in History, Associate Professor

(Donetsk State University of Internal Affairs, Kropyvnytskyi)

Peculiarities of gender stereotypes in the higher education students' environment with specific study conditions

The article is devoted to gender stereotypes of higher education students with specific study conditions. The results of a sociological survey of male and female cadets of the Donetsk State University of Internal Affairs are analyzed basing on the modified Promundo andICRW questionnaire and the research methodology of the Ministry of Social Policy of Ukraine with the support of UNFPA.

Key words: gender, gender equality, gender stereotypes, higher education institutions with specific study conditions.

Вступ

Постановка проблеми. Гендерна рівність є однією з найважливіших умов забезпечення прав і свобод особистості, функціонування громадянського суспільства та правової держави. Вона передбачає рівний правовий статус різних статей і гендерів, збалансованість можливостей їх участі в економічній, політичній, соціальній і культурній сферах суспільного життя, забезпечення рівних умов для саморозвитку та самовираження, відсутність обмежень або привілеїв.

Конституція України проголошує рівність громадян перед законом, рівні конституційні права та свободи. Вона виключає привілеї або обмеження за ознакою статі. Рівність прав забезпечується наданням жінкам рівних із чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, здобутті освіти та професійної підготовки, праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці та здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати роботу з материнством; правовим захистом, матеріальною та моральною підтримкою материнства та дитинства.

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» визначає рівні права жінок і чоловіків як відсутність обмежень або привілеїв за ознакою статі, рівні можливості як рівні умови для реалізації рівних прав жінок і чоловіків, тендерну рівність як рівний правовий статус жінок і чоловіків і рівні можливості для його реалізації, дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Сьогодні є затребуваними дослідження, що вивчають різні аспекти запровадження стандартів рівності прав і свобод усіх статей і тендерів, попередження тендерної дискримінації. Предметом наукового осмислення стають нові підходи до статевої та гендерної культури, розширення простору індивідуального самовираження, визначення та творення майбутнього з урахуванням гендерної політики. Не є винятком і Національна поліція України. Існує необхідність цілеспрямованого формування в системі професійної підготовки поліцейського комунікативно-тендерної компетентності. Це сприяє формуванню критичного мислення й толерантності як необхідних складників професійної діяльності поліцейського, грамотному орієнтуванню та досягненню бажаних результатів спілкування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми тендерної рівності та тендерних стереотипів перебувають у центрі уваги Л. Вовк (вплив гендерних стереотипів на процес соціалізації), О. Вілкової (конструктивні та деструктивні функції гендерних стереотипів), І. Волосевич, О. Прочуханової та О. Стрельник (гендерні стереотипи та ролі сучасної молоді), О. Желіби (гендер і освіта), Н. Куравської (тендерна психологія, стереотипи як джерело гендерної дискримінації та сексизму), В. Поднос (гендерні стереотипи та ритуали), В. Чепурного (стереотипи як деструктивний фактор становлення гендерної рівності у сфері освіти), О. Чуйко (гендер і кар'єра), З. Шевченко (соціально-філософські проблеми гендера, гендерна термінологія).

Метою статті є презентація та аналіз особливостей гендерних стереотипів у здобувачів і здобувачок вищої освіти ЗВО зі специфічними умовами навчання.

Виклад основного матеріалу

Нами було підготовлено та проведене соціологічне опитування, що базувалося на двох методиках. При постановці питань, що стосувалися гендерних стереотипів стосовно сприйняття маскулінності / фемінності та розуміння сімейних ролей, ми використовували модифіковану анкету, розроблену організаціями Promundo та ICRW (International Center for Research on Women), що представлена, зокрема, в опитуваннях Фонду ООН у галузі народонаселення [4, с. 25-26]. З метою аналізу гендерних стереотипів у професійній сфері (працевлаштування, гендерна рівність в оплаті праці тощо) використовувалася методика, представлена в серії досліджень Міністерства соціальної політики України за підтримки UNFPA у 2012-2016 роках [1; 2; 3].

Опитування було проведено 29-30.06.2023 року серед здобувачів і здобувачок вищої освіти бюджетної форми навчання Донецького державного університету внутрішніх справ у м. Кропивницькому за допомогою двох окремих анкет (хлопці / дівчата) на платформі Google Forms. Загалом опитано 333 респонденти (І95 курсантів і 138 курсанток), похибка для респондентів чоловічої статі не перевищує 2,2%, жіночої статі 1,4%.

Передусім слід звернути увагу на відносно високий рівень похибки серед курсантів чоловічої статі. Проблема, на нашу думку, полягає передусім у бажанні давати відповідь «як треба», а не так, як насправді вважає курсант (на жаль, численні опитування, які проводяться серед курсантської аудиторії, практично довели відносність визначення їх «анонімності», що і викликає відповідну реакцію). Друге зауваження стосується початкового запитання анкети: «Чи вважаєте Ви, що Ваша стать і гендер збігаються?». Кількість заперечних відповідей (1,5% для хлопців і 3,6% для дівчат), зважаючи на загальний рівень похибки опитування, видається нереалістичною і так само вказує на упередженість відповідей.

Блок запитань, що стосується сприйняття сімейних ролей, продемонстрував очікувані результати. Приблизно три чверті респондентів зростали в родинах, що умовно називаються «традиційними», тобто передбачають наявність обох батьків та інших родичів (77,5% хлопців і 74,8% дівчат), понад 20% здобувачів і здобувачок університету зростали в неповних родинах, що досить точно збігається із загальнонаціональними показниками (20,3% станом на 2019 рік) [4, с. 40]. При цьому ставлення батьків (чи осіб, які виконували їх роль) одне до одного було оцінено так (рис. 1):

Привертає увагу серйозна різниця у відповідях стосовно взаємної поваги між батьками, що в окремих варіантах досягає 7,5% (дівчата гірше оцінюють ставлення батьків одне до одного, передусім це стосується ставлення батька до матері).

Рис. 1. Ставлення батьків одне до одного

гендерний стереотип вища освіта

Доволі показовою є і гендерна різниця в оцінці розподілу домашніх обов'язків (запитання «Коли Ви були дитиною або підлітком, чи виконував Ваш батько / вітчим / інший чоловік у домогосподарстві наступні види домашньої роботи?») (рис. 2).

За винятком приготування їжі, дівчата також нижче оцінюють місце чоловіка в розподілі домашніх обов'язків (різниця сягає 10%).

Владні ролі в родині оцінювалися на підставі запитання: «Коли Ви були дитиною або підлітком, хто у Вашому домогосподарстві мав вирішальне слово щодо наступних рішень: поточні витрати на товари повсякденного вжитку, придбання дорогих речей, питання з Вашою освітою, питання Вашого здоров'я?». Переважна більшість респондентів визначила, що подібні питання вирішувалися обома батьками спільно, і лише в одному випадку ми бачимо суттєву відмінність у відповідях: у питанні придбання дорогих речей усе вирішувалося батьком 14,8% у хлопців, але 27,5% у дівчат.

Свій дитячий сімейний досвід як негативний оцінили менш ніж 1,5% респондентів, але більше хлопців дали ствердну відповідь на запитання, чи зазнавали вони в дитинстві тілесних покарань: 14,3% проти 10,1% дівчат.

Уявлення про майбутнє сімейне життя представлено на рисунку 3.

Рис. 2. Гендерна різниця в оцінці розподілу домашніх обов'язків

Рис. 3. Уявлення про майбутнє сімейне життя

У питанні розподілу повноважень у майбутній родині переважна більшість респондентів (73-79%) зорієнтована на спільне прийняття рішень, окрім власного працевлаштування, як хлопці (55%), так і дівчата (57,9%) залишили це питання на власний розсуд. Одностайність бачимо і в оцінці питання репродуктивного здоров'я (контрацепція, народження дітей, переривання вагітності): і хлопці (72-91%), і дівчата (78-97%) бачать ці питання як такі, що мають вирішуватися спільно.

Ставлення до засад тендерної рівності в українському суспільстві оцінювалося на основі питань, пов'язаних як із рівнем розуміння профільного законодавства, так і суб'єктивною оцінкою рівня його реалізації. Як хлопці, так і дівчата заявили про високий рівень обізнаності з міжнародними конвенціями та законами України, що стосуються забезпечення засад гендерної рівності:

Конвенцією ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 67-78%;

Конвенцією Ради Європи щодо запобігання насильству проти жінок 79-83%;

Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації» 76-82%;

Законом України «Про забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок» 79%.

У той же час суб'єктивне сприйняття реалій гендерної рівності в Україні має суттєві відмінності: повністю погоджуються з тим, що гендерна рівність досягнута, 67% хлопців і лише 59% дівчат. Серед тих, хто вважає, що Україна ще далека від гендерної рівності, думки розділилися: наявність більших прав у чоловіків визнає однакова кількість респондентів незалежно від статі (хлопці 29,7%, дівчата 31,8%), а от перевагу прав жінок визнають 44% хлопців, але лише 26% дівчат.

Думки щодо поширених стереотипів у професійній діяльності показують найбільший відсоток відмінностей між респондентами та респондентками (рис. 4).

Відносна єдність оцінок існує лише в питанні оплати праці (різниця 6%) та певною мірою в оцінці результативності роботи чоловіків і жінок з однаковою кваліфікацією (різниця 8%), натомість у всіх інших питаннях згоди не спостерігається. Хлопці традиційно схиляються до думки, що гендерні ролі, пов'язані з владою, є чоловічими. Ставлення до рівної оплати праці цілком відповідає загальнонаціональній тенденції зменшення так званого "gender gap" в останні роки [5, с. 11]. При цьому респонденти чоловічої статі дещо схвальніше ставляться до практики позитивної дискримінації: хлопці підтримують наявність гендерних квот у великому бізнесі (52,3%), органах державної влади (59,5%) та місцевому самоврядуванні (57%), натомість серед дівчат підтримка квот не перевищує 51%.

В оцінці непрофільного законодавства спостерігається відносна одностайність: респонденти обох статей вважають Кодекс законів про працю лояльнішим до чоловіків (44%), а Сімейний кодекс до жінок (53%). Профільне ж законодавство натомість оцінюється диференційовано (рис. 5).

Блок запитань, присвячених сімейному та сексуальному насиллю, демонструє великий суб'єктивізм оцінок, пов'язаних із гендерними стереотипами. Зокрема, із твердженням «Якщо жінка перебувала під впливом алкоголю чи наркотиків, вона частково винна у зґвалтуванні» повністю або частково погодилися 54% хлопців проти лише 24% дівчат, із твердженням «Якщо жінка не чинила спротиву, це важко назвати зґвалтуванням» погодилися 35% хлопців проти 18% дівчат. В оцінці складових сімейного насилля спостерігається відносна одностайність, але в реакції на нього поза межами службових обов'язків дівчата продемонстрували менш активну позицію: втрутитися в конфлікт пропонують 53% хлопців, але лише 29,7% дівчат, які натомість віддають перевагу повідомленню в соціальні служби (53,6% проти 33% у хлопців). Це не є специфікою нашої вибірки чи українського суспільства в цілому, на гендерну відмінність у реакції на сімейне насильство з боку поліцейських чоловіків і жінок вказують і численні дослідження в США [6, с. 80-81].

В особистому досвіді зіткнення з випадками насильства респонденти не продемонстрували великої відмінності залежно від статі. У відчутті себе жертвою хлопці та дівчата майже одностайні (рис. 6).

У відчутті себе агресором відмінність, що виходить за межі статистичної похибки, спостерігається в оцінці актів фізичного та психологічного насильства: до першого більше схильні хлопці, до другого - дівчата (рис. 7).

Останній блок запитань анкети мав на меті оцінити розповсюдженість гендерних стереотипів стосовно професійної сфери діяльності та працевлаштування. Одразу зауважимо, що специфіка вибірки дещо обмежує простір відповідей, адже більшість респондентів майже не стикалася з процесом працевлаштування та не відчувала реальної різниці в оплаті праці. Однак і в цьому випадку ми маємо доволі показові результати.

Рис. 4. Розподіл думок щодо поширених стереотипів у професійній діяльності

Рис. 5. Оцінка профільного законодавства

Рис. 6. Досвід зіткнення з випадками насильства

Рис. 7. Відчуття себе агресором

Так, в оцінці професійних галузей із погляду на те, кому вони більше пасують, дуже чітка відмінність простежується в оцінці військової служби: як суто «чоловічу» галузь її сприймають понад 65% хлопців, натомість дещо більша кількість дівчат (72%) вважає її прийнятною для обох статей. Те саме стосується і власне поліцейської служби: як «чоловічу» її бачать 43% хлопців, але лише 8% дівчат.

На запитання, запропоновані свого часу в матеріалах Європейського соціального опитування, які стосувалися суміщення сімейних і професійних обов'язків, респонденти надали такі відповіді (рис. 8).

Доволі показовою є також оцінка причин існування відмінностей у гендерному сприйнятті професій: хлопці набагато рідше бачать у цьому вплив стереотипів, натомість наполягаючи на вищому професіоналізмі чоловіків (різниця у 8%) і фізіологічних відмінностях (різниця у 15%) (рис. 9).

Рис. 8. Суміщення сімейних і професійних обов'язків

Рис. 9. Оцінка причин існування відмінностей у гендерному сприйнятті професій

Лише близько 3% респондентів та респонденток особисто стикалися з упередженим ставленням під час служби або навчання, і що показово, причиною упередженості більшість визначила не стать (18-21%), а вік (34-47%) і стан здоров'я (35%), що в цілому корелює із загальнонаціональними показниками (станом на 2012 рік саме вік як пріоритет дискримінації вказувала найбільша (15,8%) кількість респонденток) [1, с. 106].

Загальні результати нашого опитування вказують на такі особливості:

опитані респонденти та респондентки, з огляду на вік, відрізняються меншою за загальнонаціональні показники вкоріненістю гендерних стереотипів (різниця в показниках у бік зменшення складає до 30%);

найменш вкоріненими в курсантському середовищі є стереотипи щодо розподілу гендерних ролей у сім'ї, переважна більшість опитаних висловлюється за рівний розподіл обов'язків, спільний контроль над сімейним бюджетом, рівну участь у вихованні дітей і прийнятті важливих рішень, рівний контроль над репродуктивним здоров'ям;

найбільш вкоріненими в курсантському середовищі є гендерні стереотипи, пов'язані з професійними обов'язками (поділ професій на «чоловічі», «жіночі» тощо), при цьому економічна складова з них виключена (принцип рівної оплати праці визнається як загальноприйнятний і хлопцями, і дівчатами);

не вдається простежити зв'язок між родинними обставинами (неповна родина, негативний досвід у процесі виховання) та ставленням до гендерних ролей у суспільстві та родині, практично в усіх анкетах кореляція перебувала в межах статистичної похибки;

спостерігається також вкоріненість усталених оцінок гендерно мотивованого та сексуального насильства в частині ставлення до жінок жертв зґвалтування, що особливо тривожно для представників Національної поліції.

Висновки

Боротьба зі стереотипами залишається актуальною в контексті тендерної рівності. У суспільстві досі панує традиційне, здебільшого сексистське сприйняття чоловічого та жіночого. Суспільство не завжди помічає та адекватно реагує на прояви гендерної нерівності, оскільки має місце певне уявлення про чоловічу та жіночу роль, стереотип сприйняття. Ані чоловік, ані жінка не виключається із суспільної сфери, але включається лише на певних умовах: чоловік як активне начало, жінка як пасивне.

Результати нашого соціологічного опитування акцентують ряд проблем у контексті тендерної рівності. По-перше, певна упередженість відповідей свідчить про більше відчуття свободи та активну громадянську позицію саме дівчат. По-друге, якщо на рівні законодавчої бази сучасна Україна не має проблем із гендерною рівністю, то в реаліях спостерігається гендерна нерівність по відношенню до жіночої статі. У плані сімейного життя, розподілу повноважень і ресурсів у майбутній родині переважна більшість респондентів орієнтується на взаємну повагу та спільне прийняття рішень. У плані ж професійного життя ситуація є сексистською. Більшість респондентів чоловічої статі вітають наявність гендерного сприйняття професій, їх розподілу на суто «чоловічі» та «жіночі», наполягають на професіоналізмі саме чоловіків. По-третє, на жаль, і досить має місце упереджене ставлення до жінки як жертви гендерно мотивованого та сексуального насильства зґвалтування поєднується саме з поведінкою жертви.

Проблема гендерної рівності стосується всього суспільства. Доволі поширеним є хибне переконання, що гендерна тематика стосується лише жіночої статі. Але представники чоловічої статі так само зазнають дискримінації в реалізації своїх прав. Бракує розуміння, що чоловік і жінка, які обирають для себе кар'єру чи домогосподарство та виховання дітей, мають право на повагу та свободу від упереджень незалежно від змісту цього вибору. Сподіваємось, що модернова Україна буде демонструвати більшу гендерну рівність, відмовлятися від стереотипів, визнавати право на самореалізацію кожної особистості.

Перспективним, на нашу думку, є подальше дослідження гендерних стереотипів, актуалізація в науковому дискурсі проблеми гендерної рівності та сексизму по відношенню до чоловічої статі, акцентування пріоритету свободи особистості, вільного вибору життєвого шляху.

Список використаних джерел

1. Аналітичне дослідження участі жінок у складі робочої сили України: звіт. Київ: Фонд народонаселення ООН, 2012. 212 с.

2. Волосевич І., Поднос В. Чим керуються українці та українки при виборі професії: результати національного дослідження щодо ключових чинників та стереотипів. URL: https://ukraine.unfpa.org/uk/gender_career_choices (дата звернення: 01.08.2023).

3. Дослідження, проведені в рамках підготовки восьмої періодичної доповіді про виконання Україною конвенції ООН «Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок». Київ: Міністерство соціальної політки України, 2014. 106 с.

4. Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до гендерних стереотипів та насильства стосовно жінок. Київ: UNFPA Міністерство соціальної політки України, 2018. 128 с.

5. Global Gender Gap Report 2023. URL: https://www.weforum.org/reports/global-gender-gap-report-

2023/?gclid=CjwKCAjwzo2mBhAUEiwAf7wjkv_WqBUe-8bcvSH5pxO77AgYbVhAkTNb-t-e8S_NB5oWaMbrS4HrehoC_ LIQAvD_BwE (дата звернення: 01.08.2023).

6. Lockwood D. & Prohaska A. Police Officer Gender and Attitudes toward Intimate Partner Violence: How Policy Can Eliminate Stereotypes. International Journal of Criminal Justice Sciences. 2015. № 10(1). Р. 77-90.

References

1. Analitychne doslidzhennia uchasti zhinok u skladi robochoi syly Ukrainy: zvit (2012). [Analytical study of women participation in the labor force of Ukraine: report]. Kyiv: Fond narodonaselennia OON, 212 p. [in Ukrainian].

2. Volosevych, I., & Podnos, V. (2021). Chym keruiutsia ukraintsi ta ukrainky pry vybori profesii: rezultaty natsionalnoho doslidzhennia shchodo kliuchovykh chynnykiv ta stereotypiv [What do Ukrainian men and women guide when choosing a profession: the results of a national study about key factors and stereotypes]. Retrieved from: https://ukraine.unfpa.org/uk/ gender_career_choices (application date: 01.08.2023) [in Ukrainian].

3. Doslidzhennia, provedeni v ramkakh pidhotovky vosmoi periodychnoi dopovidi pro vykonannia Ukrainoiu konventsii OON «Pro likvidatsiiu vsikh form dyskryminatsii shchodo zhinok» (2014). [Research conducted as a part of the eighth periodic report preparation on Ukraine's implementation of the UN Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women]. Kyiv: Ministerstvo sotsialnoi politky Ukrainy, 106 p. [in Ukrainian].

4. Suchasne rozuminnia maskulinnosti: stavlennia cholovikiv do hendernykh stereotypiv ta nasylstva stosovno zhinok (2018). [Modern understanding of masculinity: men's attitude to gender stereotypes and violence against women]. Kyiv: UNFPA Ministerstvo sotsialnoi politky Ukrainy, 128 p. [in Ukrainian].

5. Global Gender Gap Report 2023 (2023). URL: https://www.weforum.org/reports/global-gender-gap-report-

2023/?gclid=CjwKCAjwzo2mBhAUEiwAf7wjkv_WqBUe-8bcvSH5pxO77AgYbVhAkTNb-t-e8S_NB5oWaMbrS4HrehoC_ LIQAvD_BwE (application date: 01.08.2023) [in English].

6. Lockwood, D., & Prohaska, A. (2015). Police Officer Gender and Attitudes toward Intimate Partner Violence: How Policy Can Eliminate Stereotypes. International Journal of Criminal Justice Sciences, 70(1), 77-90 [in English].

Размещено на Allbest.ru