Дослідження особливостей застосування лексичного підходу в навчанні англійської мови студентів філологічного факультету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра практики англійської мови і методики її навчання

Пристай Г.В., канд. філол. наук, доцент

Статтю присвячено аналізу специфіки використання лексичного підходу при викладання англійської мови студентам молодших курсів філологічних спеціальностей. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю наукового пошуку щодо з'ясування ефективної методики впровадження лексичного підходу в педагогічних закладах вищої освіти. Мета статті схарактеризувати принципи лексичного підходу та розкрити особливості його застосування для вдосконалення англомовної лексичної компетентності студентів-філологів молодших курсів. Уточнено, що зміст лексичного підходу полягає в заучуванні та застосуванні нових лексичних фрагментів/блоків в контексті: стійких словосполучень, лексичних блоків / фрагментів, т. зв. гамбіт (gambit) фраз / запитань, функціональних і жанрових фраз. З'ясовано, що лексичний підхід до навчання іноземних мов ефективний з погляду розуміння та використання мови в реальних ситуаціях, оскільки надається пріоритет комунікативному вживанню мови. Багатий словниковий запас допомагає студентам виражати свої думки та ідеї в реальних розмовних ситуаціях, сприяючи як активному спілкуванню, так і вдосконаленню навичок слухання й читання. Запропоновано шляхи опрацювання лексики та способи поглиблення лексичних навичок та умінь майбутніх учителів іноземної мови. Підтверджено необхідність систематично опрацьовувати виучувані лексичні одиниці в різних контекстах та ситуаціях упродовж навчальних занять, а також виконуючи домашні завдання та працюючи самостійно. Доведено, що вміння виразно й точно висловлюватися обумовлює в студентів молодших курсів розвиток і вдосконалення лексичної компетентності, яка є важливою складовою ефективного володіння мовою. Окрім цього, лексичний підхід відображає природний спосіб навчання мови: спочатку студенти набувають словниковий запас, а потім вивчають граматику, використовуючи ці слова у відповідних граматичних структурах.

Ключові слова: іншомовна комунікативна компетентність, стійкі словосполучення, лексичні блоки, функціональні фрази, творчі здібності.

An analysis of the specifics in implementing the lexical approach for English language instruction among philology students

The present article focuses on the analysis of the distinctive features associated with the utilization of the lexical approach in the English language instruction of first-year students majoring in philology. The significance of this study arises from the necessity for scholarly investigation aimed at identifying an effective methodology for implementing the lexical approach within higher educational pedagogical institutions. The objective of this article is to delineate the principles underlying the lexical approach and elucidate the characteristics of its application to enhance the English lexical proficiency of first-year philology students. Specifically, the content of the lexical approach involves the acquisition and utilization of novel lexical units within contextual frameworks, encompassing collocations, lexical chunks, gambit phrases/questions, functional phrases, and genre-specific expressions. The findings indicate that the lexical approach to foreign language instruction proves efficacious in terms of comprehending and utilizing the language in authentic contexts, given its prioritization of communicative language use. An extensive lexicon enables students to articulate their thoughts and ideas in genuine conversational settings, thereby fostering active communication and enhancing listening and reading skills. Ways of expanding vocabulary and deepening the lexical aptitudes of prospective foreign language educators are also proposed. The study confirms the necessity of systematically consolidating the acquired lexical units within diverse contexts and situations throughout the course of study, as well as during homework assignments and independent work. Furthermore, it is substantiated that the ability to express oneself with clarity and precision plays a pivotal role in the development and refinement of lexical proficiency among third-year students, constituting a crucial component of effective language competence. Moreover, the lexical approach mirrors the natural progression of language acquisition, wherein students initially acquire vocabulary and subsequently acquire grammar by employing these words within appropriate grammatical structures.

Key words: foreign language communicative competence, collocations, lexical chunks, functional phrases, creative abilities.

Вступ

Постановка проблеми. Лексика це основа спілкування, неодмінний компонент ефективної комунікації. Тому проблема належного засвоєння нових лексичних одиниць при вивченні іноземної мови детермінує нові пошуки шляхів її вирішення. Адже запам'ятовування нових слів та їх подальше вживання допомагає студенту розширити словниковий запас, сприяє вдосконаленню комунікативних навичок (читання, аудіювання, письма та говоріння). Оскільки вивчення словникових одиниць не хаотичний процес, а свідома діяльність, то пошук алгоритмів роботи щодо запам'ятовуваннязасвоєння-відтворення-актуалізації нової лексики в мовленні залишається актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Принципи лексичного підходу існують відтоді, як Майкл Льюїс опублікував свою книгу «The Lexical Approach» 20 років тому. У ній наголошується на важливості засвоєння та використання передусім словникового запасу, а не граматичних правил і структур у процесі навчання. Науковець пропонує навчати слів і словосполучень на основі змістовних і автентичних текстів, наповнених моделями/ зразками використання мови [1].

Аналіз досліджень зарубіжних учених засвідчив стійкий інтерес до особливостей продуктивного вивчення лексики та її застосування в контексті. Так, у статті «Vocabulary must be learnt, not taught» Норман Коу стверджує, що оволодіння словниковим запасом це поступовий та активний процес. Автор наголошує на важливості ретельного читання та аудіювання, а також цілеспрямованих стратегій вивчення лексики, таких як мовна здогадка, використання словників, карток зі словами та повторення вивченого. Дослідник підкреслює, що ефективне засвоєння словникового запасу охоплює як власні зусилля студента, так і занурення в мову, яка вивчається [2, с. 47]. Натомість Джиммі Хілл у праці «Collocational competence» стверджує, що вміння належним чином використовувати словосполучення є важливим аспектом мовної компетентності. Він трактує словосполучення як групу слів, які зазвичай поєднуються разом у мовленні, несуть певне значення та є носіями певного стилю мовлення. Учений стверджує, що важливо розвивати «колокаційну компетентність» і пропонує з цією метою низку педагогічних технік [3]. Розамунд Мун зосередилась на особливостях будови та важливості використання багатослівних сполук (фразових дієслів, словосполучень та ідіом у мовленні). На її думку, вони відіграють вирішальну роль з т. з. природності, точності та багатства використання мови [4, с. 40-63]. Варта уваги книга «How to Teach Vocabulary» Скотта Торнбері, де наголошується на важливості врахування контексту та мети використання мови під час відбору та навчання лексики, інтеграції викладання лексики з граматикою, вимовою та дискурсом. Також подано вказівки щодо ефективного використання технологій і мультимедійних ресурсів у викладанні лексики [5, с. 198-206].

Теоретичний аналіз української науково-педагогічної літератури дозволяє стверджувати, що використання лексичного підходу при викладанні іноземної мови сприяє формуванню в учнів/студентів лексичних знань (о. Коломінова), лексичних навичок (Л. Василенко, Ю. Гнаткевич), лексичного усвідомлення (С. Ніколаєва) важливих складників лексичної компетентності. Окремі наукові дослідження присвячені формуванню англомовної лексичної компетентності студентів немовних ЗВО: економістів (О. Каменський, Ю. Семенчук), юристів (З. Соломко), студентів технічних спеціальностей (Г. Матіко, С. Сторожук, О. Тарнопольський), фахівців з безпеки життєдіяльності (В. Терещук), маркетологів (І. Чорна).

Наукові засади методики компетентнісного навчання лексики англійської мови майбутніх вчителів-філологів закладено в працях І. Задорожної [6], Ю. Гнаткевича [7], С. Смоліної [8], Т. Зубенко [9]. Однак, попри певний інтерес науковців до проблеми організації компетентнісного навчання лексики, не дослідженим виявилось питання особливостей застосування лексичного підходу як одного з ефективних методів удосконалення процесу навчання англійської мови.

Мета нашої розвідки схарактеризувати принципи лексичного підходу та розкрити особливості його застосування для вдосконалення англомовної лексичної компетентності студентів-філологів молодших курсів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Суть лексичного підходу полягає в заучуванні та застосуванні нових лексичних фраз в контексті, а саме:

1. Вивчення стійких словосполучень (collocations) поєднання пари повнозначних слів, які зазвичай зустрічаються разом і звучать природньо для носіїв мови. Наприклад, strong coffee, catch a cold, heavy rain, run a business, break the news, make a mistake, drive a car, have a shower. У кожному з цих прикладів слова поєднуються природно, їх неможливо замінити. Дивно було б сказати powerful coffee замість strong coffee. Заучуючи стійкі словосполучення, покращується словниковий запас і підвищується рівень вільного володіння мовою. Крім того, вони сприяють розумінню мовних нюансів і допомагають уникнути типових помилок.

2. Вивчення лексичних блоків / фрагментів (lexical chunts), тобто груп слів, які зазвичай вживаються разом у певному контексті. Ці комбінації слів запам'ятовуються та розпізнаються як одне ціле, а не як окремі слова. Наприклад, take care of і make a decision є звичайними лексичними фрагментами, які часто використовуються в усному та писемному мовленні. Лексичними блоками можуть бути стійкі словосполучення (на зразок totally convinced, strong accent, terrible accident, sense of humour, sounds exciting,brings good luck) або ж фраза-поєднання повнозначного і службового слова (by the way, up to now, upside down, a long way off, out of my mind) [10]. До того ж, багато граматичних структур також можуть бути лексичними блоками, наприклад could have been, if I were you чи will be going. Тому викладати граматику варто в контексті лексичних фрагментів [11]. Розпізнаючи та використовуючи ці фрагменти, ті, хто вивчає мову, покращують своє володіння мовою і надають висловлюванню природності звучання.

3. Засвоєння конкретних фраз або запитань (gambit) для початку розмови, переведення розмови на певну тему або використання мови для обговорення значення чи уточнення розуміння.

Застосування подібних фраз може бути ефективним інструментом для тих, хто вивчає мову, щоб покращити свої навички спілкування та зміцнити впевненість у використанні англійської мови. До прикладу,

* Can you repeat that, please?

* Excuse me, could you help me with something?

* By the way, have you heard about

* I was just wondering, do you know...?

* To be honest, I'm not really sure what you mean.

* That's interesting. Can you tell me more about that?

* I'm sorry, I didn't catch your name.

4. Вивчення функціональних фраз (functional language), які виконують певну комунікативну функцію в певному контексті (asking for and giving opinions, explaining and justifying, interrupting, expressing preferences, making complaints, etc.). Ці фрази часто і вільно використовуються носіями мови і можуть бути важливими для ефективного спілкування в різних ситуаціях. Приклади функціональних фраз згоди англійською [12] (табл. 1).

5. Засвоєння жанрових фраз, які зазвичай використовуються в певних жанрах усного чи писемного мовлення (запрошення, написання листів/електронних листів, есе тощо). Наведемо приклади (табл. 2).

Вивчаючи та практикуючи жанрові фрази, учні можуть розвинути свою здатність використовувати відповідні мовленнєві формули в належних ситуаціях, що, відповідно, допоможе покращити загальні навички спілкування.

Як засвідчив досвід викладання практичного курсу англійської мови в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, не існує чіткого алгоритму дій при опрацюванні лексики. Проте нам вдалося узагальнити кілька ідей згідно з принципами лексичного підходу. Отож, викладачу варто пробувати пояснити значення слова різними доступними шляхами, як-от:

* подати визначення слова через пояснення (definition);

* використовувати наочність (контекстні діаграми, малюнки або ілюстрації, жести);

* за допомогою синонімів / антонімів із подальшими прикладами вживання в словосполученнях або реченнях;

* шляхом розширення значення, а саме:

1) визначення набору слів, з якими нове слово поєднується, утворюючи фрази; 2) подати перелік словоформ виучуваної лексеми.

Однак недостатньо лише завчити значення чи переклад. Оволодіння новою лексикою передбачає опанування ряду навчальних навичок, умінь та знань. Схарактеризуймо їх.

1. Вивчити правильне написання та вимову нових слів. Скажімо, для словникового диктанту доцільно використати аудіозапис списку слів до виучуваної теми. Наприклад, при вивченні теми «Travelling», розділивши студентів на кілька команд, запропонувати кожній зокрема виписувати слова певної підтеми (city transport, tourist information, kinds of holidays, trips and sightseeing). Розвиваючи навички слухання, вдосконалюємо й навички письма. Можна водночас поглиблювати граматичні навички, запропонувавши, скажімо, добирати з аудіозапису слова певної частини мови.

2. Уміти визначати значення слова та/або добирати відповідне слово, спираючись на контекст. Багатозначні слова сприяють розширенню словникового запасу, відповідно, активізують мисленнєві процеси й збагачують мовлення. Щоб допомогти засвоїти різні значення одного слова, студентам пропонують самостійно користуватися тлумачним словником, навчитися пояснювати значення слів і самостійно складати словосполучення І речення за малюнками із зображенням предметів з однозвучною назвою (наприклад, a cabin 1. каюта; 2. кабіна літака; 3. дерев'яний будиночок) чи, навпаки, зобразити предмети/ людей, назви яких однакові (як-от, a coach, a belt, a platform). Отже, формування уміння використовувати в мовленні багатозначні слова передбачає виконання вправ творчого спрямування та, відповідно, розвитку творчих здібностей студентів.

англомовний лексичний компетентність