Візуалізація навчальної інформації як засіб підвищення ефективності освітнього процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

Національний авіаційний університет

Візуалізація навчальної інформації як засіб підвищення ефективності освітнього процесу

Духаніна Наталія Мар'янівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри англійської мови гуманітарного спрямування № 3,

Лесик Ганна Володимирівна кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри філологічних та природничих дисциплін,

Грабар Ольга Володимирівна викладач кафедри англійської мови гуманітарного спрямування № 3

Анотація

У статті обґрунтовано перспективність візуалізації навчальної інформації для освітнього процесу у закладах вищої освіти та її вплив на підвищення ефективності освітньої діяльності. Авторами проілюстровано основні вимоги до створення візуалізованої навчальної інформації, також наведено приклади сервісів, за допомогою яких легше опанувати процес створення візуалізованого інформаційного контенту. Підкреслюється необхідність подальшого дослідження питань візуалізації навчальної інформації та застосування таких елементів та технологій в освітньому процесі.

Окреслено завдання у підготовці педагогів для роботи з візуалізацією навчальної інформації, зокрема володіння знаннями, уміннями та навичками створення візуального продукту для освітнього процесу, використання технологій та засобів візуалізації.

Встановлено, що візуалізація навчальної інформації дозволяє активізувати навчально-пізнавальну діяльність здобувачів вищої освіти на основі посилення наочності навчальної інформації та поєднання логічного і образного способів її засвоєння. Схарактеризовано технології розвитку умінь візуалізації навчальної інформації та їх активне поширення і використання у дидактичному процесі: лаконічність форми та розвиток асоціативного мислення, графічна подача інформації або знань, активне використання когнітивних технологій для підвищення продуктивності навчальної діяльності тощо.

Зазначено, візуалізація має вплив на ефективність освітнього процесу, дозволяє оптимальне використання часу для більш ефективного формування ключових компетентностей та розвитку критичного мислення. Застосування на практиці візуалізації навчальної інформації дає можливість викладачам впроваджувати та удосконалювати новітні методи роботи, підвищувати ефективність навчального процесу та набуття студентами необхідних компетентностей.

Ключові слова: візуалізація, навчальна інформація, освітній контент, візуальний продукт, графічна подача інформації, технології візуалізації, інфографіка.

Abstract

Dukhanina Nataliia Marianivna PhD (Education), Associate professor, Department of English for Humanities No 3, National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”

Lesyk Hanna Volodymyrivna PhD (Education), Senior Research Fellow, Philology and Natural Sciences Department, National Aviation University

Hrabar Olha Volodymyrivna Teacher, Department of English for Humanities No 3, National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”

VISUALIZATION OF EDUCATIONAL INFORMATION AS A MEANS OF IMPROVING THE EFFICIENCY OF THE EDUCATIONAL PROCESS

The article substantiates the prospects of visualization of educational information for the educational process in higher education institutions and its impact on improving the efficiency of educational activities. The authors illustrate the basic requirements for the creation of visualized educational information, and provide examples of services that make it easier to master the process of creating visualized information content. The need for further research on the visualization of educational information and the use of such elements and technologies in the educational process are emphasized.

The tasks in training teachers to work with the visualization of educational information are outlined, in particular, the possession of knowledge, skills and abilities to create a visual product for the educational process, the use of technologies and visualization tools.

It is revealed that the visualization of educational information allows to intensify the educational and cognitive activity of higher education students by enhancing the visibility of educational information and combining logical and figurative ways of its assimilation. The technologies for developing the skills of visualization of educational information and their active dissemination and use in the didactic process are characterized: conciseness of form and development of associative thinking, graphic presentation of information or knowledge, active use of cognitive technologies to increase the productivity of learning activities, etc.

It is noted that visualization has an impact on the effectiveness of the educational process, allows optimal use of time for more effective formation of key competencies and development of critical thinking. The practical application of visualization of educational information enables teachers to introduce and improve the latest methods of work, increase the efficiency of the educational process and the acquisition of the necessary competencies by students.

Keywords: visualization, educational information, educational content, visual product, graphical presentation of information, visualization technologies, infographics.

Постановка проблеми

Науково-технічний прогрес, інформаційна насиченість сучасного світу формують нові вимоги до комунікативних процесів, змінюють способи передачі та сприйняття інформації, зумовлюють домінування візуальної інформації над вербальною. Тенденція до візуальної комунікації викликана швидкістю поширення інформації через візуальні канали, які переважають у комунікативних процесах в епоху інформатизації суспільства. Візуалізація за допомогою сучасних технологій дозволяє представити великий обсяг інформації в простій, лаконічній, зрозумілій і спрощеній для сприйняття формі. Застосування візуалізації в усіх сферах людської діяльності свідчить про її перспективність, а візуальне представлення складної інформації є естетично привабливим і широко споживаним продуктом.

За таких умов набувають актуальності питання щодо розширення складової візуалізованого навчання, створення візуального середовища для навчання, створення умов для ефективного використання технологій, методів і прийомів візуалізації в освітньому процесі з метою досягнення педагогічних цілей, зокрема таких як інтенсифікація навчального процесу, активізація пізнавальної діяльності студентів, формування та розвиток критичного мислення, візуальної культури.

Аналіз досліджень

Аналіз наукової літератури з означеної проблеми засвідчив наявність низки публікацій, де висвітлено проблеми використання візуалізації у загальноосвітніх навчальних закладах (Н. Байдак, Н. Житєньова, В. Койбічук, І. Ліпчевська, Л. Паніна та ін.) та у підготовці фахівців різних галузей знань у закладах вищої освіти (О. Бартків, С. Денисенко, Є. Дурманенко, О. Кашинська, О. Смалько, Л. Халецька, А. Юрченко та ін.). Сучасні автори сконцентровані на дослідженні особливостей застосування візуалізації в освітньому процесі, виокремленні інструментів, процедур, принципів і критеріїв для візуалізованих технологій, частково охарактеризовано сучасні технології візуалізації освітнього контенту.

Використання візуалізації для підвищення рівня професійної компетентності науково-педагогічних працівників представлено у працях О. Семеніхіної, О. Удовиченко, А. Юрченко та інших. Дослідження понять «візуалізація», «візуалізація навчального матеріалу», «технології візуалізації» розглянуто у працях Д. Безуглого, Н. Житєньової, А.Тютюнник, Л. Халецької та інших. візуалізація навчальний освітній інформаційний

Однак, незважаючи на значну кількість наукових досліджень, присвячених проблемі візуалізації навчальної інформації, вона залишається актуальною, оскільки широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, постійне оновлення інформаційного ресурсу виокремлюють необхідність дослідження проблеми візуального забезпечення освітнього процесу та пошуку ефективних технологій візуалізації навчальної інформації.

Мета статті - охарактеризувати сучасні технології візуалізації навчальної інформації як засобу підвищення ефективності освітнього процесу та окреслити їх роль у модернізації та підвищенні якості освіти.

Виклад основного матеріалу

В умовах інформатизації освіти та стрімкого зростання обсягів інформації, особливого значення набуває візуалізація навчального матеріалу, яка дозволяє подати навчальну інформацію у стислій та зручній для сприйняття формі, мінімізує витрати часу і енергії на її розуміння та засвоєння, знижує інформаційне навантаження.

Аналіз наукових джерел засвідчує, що головною особливістю і важливою перевагою візуалізації є «простота, доступність і висока швидкість зчитування даних аудиторією» [12, с.162], «подання інформації, даних, образів тощо у формі, зручній для зорового сприйняття і розуміння» [15, с. 227], різноманітність, інтерактивність, естетична привабливість, зменшення інформаційного перевантаження та підвищення рівня поінформованості.

У науковій літературі візуалізацію навчальної інформації, розглядають як «способи унаочненого висвітлення змісту навчального матеріалу в структурованій формі за допомогою схем, таблиць, графів, фреймів тощо, що сприятиме ефективному оволодінню здобувачами освіти системою компетенцій» [2]; «створення з усної наочної інформації нового об'єкта творчого характеру, який безпосередньо пов'язаний із суттю та змістом навчально-теоретичного матеріалу» [1, с. 63].

Сучасні студенти належать до іншої інформаційної культури, по-іншому ставляться до процесу пізнання світу й краще сприймають інформацію через графічні образи, ніж текст. Знати для них - це дедалі частіше означає «бачити» [14]. Таким чином, відбувається зміщення акцентів з вербальних засобів комунікації до візуальних, графічна подача інформації або знань є відгуком освіти на сучасні потреби суспільства, сприяє формуванню нових знань, візуальному мисленню через розуміння і засвоєння візуальної інформації з різних медіаджерел.

Важливість використання візуалізації в процесі навчання зумовлена низкою факторів:

зростання відсотка інформації, яка в епоху інформаційного суспільства передається візуальними каналами;

життєва і професійна необхідність опанування сучасними цифровими інструментами візуалізації інформації;

можливість представляти великі обсяги інформації в згорнутій, логічній, зручній формі, що сприяє зростанню інтенсивності навчання;

когнітивні особливості сучасного покоління сприйняття інформації сучасними здобувачами освіти [15].

Водночас, технології візуалізації стали потужним інструментом стимулювання інтересу до навчання, активізації пізнавальних процесів, розвитку візуального мислення в процесі навчання, розвитку психологічних механізмів (уяви, пам'яті, уваги), пришвидшення мисленнєвих операцій (аналіз, порівняння, формування висновків, пошук нестандартних способів виконання завдань).

Поширеним у наукових працях є підхід до розгляду технологій візуалізації у ракурсі інтенсифікації навчального процесу. Так, у своїх дослідженнях Л. Білоусова та Н. Житєньова зазначають, що застосування технологій візуалізації дає змогу підвищити інформаційну насиченість навчального процесу за рахунок компактного й концентрованого подання навчального матеріалу; зменшити витрати часу та енергії студентів на його сприйняття й розуміння; сприяти підтримці високого темпу навчання; раціонально організовувати навчально-пізнавальну діяльність на різних етапах заняття [4, с. 42-46].

Важливі не лише самі інформаційні технології, але й їх правильний добір, поєднання й управління ними з метою налагодження ефективної роботи. Переваги цифрової трансформації освіти очевидні. Зокрема, це забезпечення сприятливих умов для:

розвитку умінь навчатися самостійно, виокремлювати найбільш цінний матеріал для саморозвитку;

формування мобільності особистості, умінь швидко адаптуватися до умов, що змінюються непередбачувано і стрімко;

посилення мотивації до самоосвіти та саморозвитку;

охоплення різноманітної аудиторії (контент стає персоналізованим), забезпечення співпраці та інтегративності;

побудови індивідуальної освітньої траєкторії;

навчання у найбільш зручних умовах - комфортному темпі, але з оптимальним використанням часу, виокремленого для виконання певних завдань.

У 2016 році ЄС запропоновано фреймворк Digital Competence (DigComp 2.0), де визначено 5 блоків компетенцій: інформаційна грамотність, вміння оцінювати, використовувати й управляти даними, взаємодіяти завдяки використанню цифрових технологій, створювати, змінювати і покращувати цифровий етикет, вирішувати проблеми із комп'ютерною технікою та програмним забезпеченням, а також визначати потребу в отриманні нових цифрових навичок [16]. Україна приєдналася до неї та підтримала визначені навички, про що йдеться в Цифровій адженді України - 2020, так само як загострюється увага на потребі в оволодінні зазначеними компетенціями не лише декларативно, а й практично.

Разом з тим, ефективність застосування технологій візуалізації в освітньому процесі залежить від готовності викладачів та студентів до їх використання. У зв'язку з цим, важливим завданням у підготовці педагогів, наголошують дослідники, є формування їхньої готовності до використання засобів візуалізації навчальної інформації. Викладач має бути вмотивованим до використання технологій та засобів візуалізації у педагогічній діяльності, володіти знаннями, уміннями та навичками щодо їхнього використання для розв'язування як предметних навчальних, так і професійних задач, здатністю здійснювати контроль, самоконтроль та аналіз власної діяльності та діяльності студентів, удосконалювати власну методику навчання та творчо підходити до своєї діяльності [9]. Не менш важливим є ознайомлення здобувачів освіти будь-якої спеціальності з підходами перетворення та представлення великих обсягів інформації в лаконічній, зрозумілій і легкій для сприйняття формі, навичками розгортати та згортати інформацію, представляти інформацію візуально. Таким чином, формуватимемо медіаграмотну особистість, яка здатна використовувати та створювати візуалізацію, тобто бути візуально грамотною. Варто зауважити, що під візуальною грамотністю розуміємо здатність сприймати, розуміти, створювати та використовувати візуальні образи, виражати думки в зображеннях, вибудовувати логіку картинного ряду, сприймати емоції і смисли, що містяться у візуальній інформації. Візуально грамотні викладачі й студенти повинні володіти знаннями зі створення та відтворення візуальної інформації, уміти ефективно комунікувати за допомогою візуальних засобів.

Візуалізація як метод або як технологія може застосовуватись на всіх етапах навчального процесу: вивчення нового матеріалу, осмислення і розуміння навчального матеріалу, узагальнення і систематизація навчального матеріалу, практична перевірка умінь і навичок, контроль й корекція знань, умінь і навичок, самостійна робота студентів. Зауважимо, що викладачам необхідно приділяти належну увагу добору засобів візуалізації та їх системного застосування на всіх етапах навчальної діяльності, що дозволить позбутися еклектичності у побудові навчальної дисципліни та уможливить досягнення оптимального ефекту для окреслених наперед цілей. Однак, візуалізація жодним чином не повинна сприйматися виключно як самоціль. Вона - лише інструмент, що створює переваги та надає до них простий доступ, це зміна парадигми того, як саме ми міркуємо, які інструменти обираємо для дій, яким стратегіям надаємо перевагу у спілкуванні один з одним та із зовнішнім середовищем.

Серед сучасних технологій візуалізації освітнього контенту досить популярним є інфографіка, що дозволяє перетворити складну інформацію на легкозасвоювану за допомогою графічних елементів (діаграми, графіки, образи). Вона придатна для загального огляду тем, ілюстрації результатів досліджень чи даних опитувань, порівняння та унаочнення думок різних науковців чи представників певного напряму досліджень тощо. Крім того, за допомогою яскравих картинок, образів чи слів є можливість привернути увагу до проблеми чи ідеї.

Імпонує також можливість використання інфографіки у різних варіантах подання матеріалу. Окрім давно знайомих схем (блок-схема, діаграма, гістограма) та інструкцій, для унаочнення маємо такі види інфографіки: «mind map (або діаграма зв'язків) - структурує зв'язок навколо певного об'єкту шляхом побудови логічних ланцюжків; дерево рішень - послідовна схема пошуку вирішення якої-небудь проблеми; інформаційні картки (факти і події з ілюстраціями і підписами)» [11]. Не можемо не погодитися з авторами сайту «Створення інфографіки від компанії KOLORO» щодо причин «нечуваної популярності інфографіки: добре запам'ятовується; має практичну цінність; її цікаво розглядати; допомагає пояснити складне просто; інфографіка створює враження про авторитетність; нею можна легко поділитися в соціальній мережі» [11]. Якщо ж ми спробуємо виокремити інтелектуальні карти з-поміж іншої інфографіки, то побачимо, що вони якнайкраще дозволяють систематизувати інформацію, продумувати ідею і розписати етапність її виконання, ухвалити рішення чи спланувати навчання, виконання проєкту, підготуватися до певного рівня контролю, підготувати виступ.

Сучасні університети розуміють еволюцію здобувачів освіти, обсяги інформації, що збільшуються багатократно відносно не тільки минулого сторіччя, але й відносно останніх п'яти років чи, навіть, попереднього року, вдаються до розміщення ресурсів, які допомагають у створенні візуального продукту. Так, до прикладу, Центр навчальних та інноваційних технологій Українського католицького університету пропонує такі різновиди інфографіки:

таймлайн (Timeline) - хронологія подій, або часова вісь, лінія часу - досить новий інструмент, який за допомогою різних мультимедій і прив'язки до часової шкали, дозволяє проілюструвати історію питання, яке вивчається в межах курсу;

TimeToast - ресурс для створення інтерактивних хронологій з можливістю ділитися ними в Інтернеті. Часова шкала може виглядати як послідовність точок-подій, на яких з'являються описи, коли користувач наводить курсор мишки на дату, або ж як список із довгим описом. Це - чудовий інструмент для відображення життя відомих людей, аналізу історичних подій або навіть планування навчальної діяльності в групі;

Sutori - дозволяє створювати хронології, які доречно представити на часових відрізках, доповнювати історії фотографіями та аудіофайлами, вставляти відео YouTube, посилання на веб-сайти;

Histropedia - створення хронологій, що використовує інформацію з Вікіпедії, таким чином пришвидшує створення часових осей, спрощує пошук елементів і доєднання їх до шкали часу на під'єднаній панелі пошуку, де інформація з Вікіпедії додається автоматично.

Одним із популярних технологій візуалізації є сторітелінг - ефективний спосіб передавання інформації через розповідь історій з реальними або вигаданими персонажами з метою впливу на емоції та поведінку слухача. Зазначимо, що історії повинні бути змістовними, логічними, переконливими, де візуальне оформлення надасть більшої динамічності та яскравості, інформація буде краще сприйматись та запам'ятовуватись. Сторітелінг допомагає реалізувати індивідуальний підхід до навчання, розвиває креативність, уяву, фантазію, сприяє оволодінню студентами умінь розповідати історії та утримувати увагу аудиторії. Сторітелінг можна використовувати для моделювання різних ситуацій та пошуку шляхів вирішення проблем. Зокрема, студентам можна запропонувати створити історію в коміксах, рекламу об'єкта або процесу, історію за запропонованими картками або із використанням слів за темою, що вивчається, альтернативну історію.

Для роботи в реальному часі також можна використовувати ще одну досить дієву технологію репрезентації матеріалу - це скрайбінг, яка нагадує відому програму для презентацій PowerPoint. Скрайбінг спрямований на підсилення доповіді спікера, який водночас малює фломастером на білій дошці, відтак аудиторія слухає і бачить приблизно одне й те саме. На дошці відображаються виключно ключові поняття доповіді та взаємозв'язки між ними. Дана інноваційна технологія привертає увагу аудиторії завдяки тому, що людина схильна мислити образами, які підкріпляються малюнками, водночас синхронізуючись з реальним часом. Одним із важливих моментів є те, що в процес створення презентації залучена аудиторія, що додатково концентрує та утримує її увагу на процесі й не виключає можливості неперервного спілкування з нею. Такий різновид візуалізації у процесі навчання допомагає організувати аудиторію та аналізувати отриману інформацію, розвивати критичне мислення, за допомогою простих образів і символів засвоювати нові знання. Проте є і мінуси застосування даної технології: спрощеновізуалізована інформація може втрачати частину сенсів, недостатньо вербалізуватись при відтворенні. Аби уникати цих хиб у застосуванні скрайбінгу, слід враховувати у роботі з презентацією такі фактори: правильно замінити слова на символи або дії; вміти наочно продемонструвати цілісний і структурований образ (підсилити графіками, діаграмами, схемами); донести головну думку до слухачів, залучаючи їх до процесу обговорення.

Швидкому запам'ятовуванню інформації сприяє також технологія «Хмара слів» (хмара тегів, або зважений список) - це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні як довільному чи заданому наперед образі. Доцільно застосовувати для візуалізації термінології з певної теми. Створити таку хмару можна за допомогою і україномовних, і англомовних сервісів (Word Cloud Generation, Word Art, Word It Out та ін.). Продукти даних сервісів сприяють як концентрації уваги на поняттєвому апараті певної теми, так і на мимовільному запам'ятовуванні. Такий ефект досягається за рахунок можливості вибору кількості слів (понять, термінів), їх величини та кута положення, зміни шрифтів, основної форми, добору комбінації кольорів та орієнтування слів, кольору фону, відображення певних слів виключно обраним кольором.

Головоломки, ребуси, загадки теж трансформувались у форму візуалізації смислів, що покликані для розвитку логічного й творчого мислення. Цей метод отримав назву кросенс (від англ. cross - перехрестя, sens - смисл, тож кросенс - перехрестя значень, понять) - це «візуальний асоціативний ланцюжок, який складається із дев'яти зображень, кожен з яких пов'язаний з попереднім і наступним зображенням, що в результаті з різних сторін розкриває певне поняття, явище або факт» [17], крім того центральне зображення об'єднує за смислом відразу декілька. Ця «головоломка нового покоління» створювалась як гра для інтелектуалів, де потрібно визначити як поверхневі, так і глибинні смисли. Зазначимо, що останнім часом кросенс набуває популярності як методичний прийом або технологія візуалізації, яка сприяє засвоєнню навчального матеріалу в ігровій формі, мотивує до пошуків, розвиває творче і логічне мислення, вміння пояснювати зв'язки між речима, причини й закономірності, акцентує на протиріччях. Названі функції кросенгу породжують необхідність комунікувати учасникам освітнього процесу. Дана технологія добре підходить як для пояснення нового матеріалу (концентрує увагу аудиторії, дає додаткові можливості спілкування з нею, уможливлює зміни траєкторії розгортання подій та ін.), так і для контролю знань, де може бути менше збігів копіювання відповідей здобувачів освіти.

Висновки

Сьогодні візуалізація постає як ефективний інструмент удосконалення системи освіти. Візуалізація має вплив на ефективність навчального процесу, дозволяє оптимальне використання часу для більш ефективного формування ключових компетентностей та розвитку критичного мислення. Застосування на практиці візуалізації навчальної інформації дає можливість викладачам впроваджувати та удосконалювати новітні методи роботи, підвищувати ефективність навчального процесу та набуття здобувачами освіти необхідних компетентностей. Завдяки діджиталізації освітній процес стає більш персоналізованим, доступним і гнучким.

Зважаючи на актуальність візуалізації навчальної інформації для підвищення ефективності освітнього процесу, урізноманітнення форм, методів та підходів до формування ключових навичок та компетентностей майбутніх спеціалістів означене дослідження підтвердило необхідність подальшої розробки проблеми, зокрема пошуку більш ефективних шляхів впровадження візуалізації як комплексу інструментів, що оптимізують освітній процес, забезпечують персоналізацію траєкторій навчання. Безпосередньо спрямована візуалізація спроможна боротися із вадою сьогоднішнього студентства - «мозаїчним або кліповим» сприйняттям інформації.

Література

1. Андрощук І. Візуалізація навчальної інформації під час викладання дисципліни «Педагогічна майстерність». Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. 2011. Вип. 37. С. 62-70.

2. Бартків О., Дурманенко Є., Смалько О. Візуалізація як ефективний метод вивчення студентами педагогіки. Електронне наукове фахове видання «Адаптивне управління: теорія і практика. Серія «Педагогіка». Вип. 8 (15), 2020.

3. Безуглий Д. Візуалізація як сучасна стратегія навчання. Фізико-математична освіта. Науковий журнал. 2014. No 1 (2). С. 5-11.

4. Білоусова Л., Житєньова Н. Функціональний підхід до використання технологій візуалізації у навчальному процесі. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Т. 57. № 1. С. 38-47.

5. Блог Центру навчальних та інноваційних технологій УКУ.

6. Духаніна Н. Використання методу сторітелінгу у викладанні іноземних мов. Perspectives of world science and education. Abstracts of the 9th International scientific and practical conference. Osaka, Japan. 2020. ?р. 472-475.

7. Духаніна Н., Лесик Г. Використання медіа та Web-технологій у навчанні іноземної мови в університетському курсі. Results of modern scientific research and development. Proceedings of the 6th International scientific and practical conference. Madrid, Spain. 2021. Pp. 327-332.

8. Житєньова Н. Візуалізація: основні поняття та визначення. Збірник наукових праць Кам 'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Педагогіка. 2019. Вип. 25. С. 123-127.

9. Семеніхіна О., Юрченко А. Професійна готовність використовувати засоби комп'ютерної візуалізації у роботі вчителя: теоретичний аспект. Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. Кропивницький: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2017. Вип. 11. Ч. 4. С. 43-46

10. Семеніхіна О., Юрченко А. Уміння візуалізувати навчальний матеріал засобами мультимедіа як фахова компетентність учителя. Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія «Педагогіка. Соціальна робота». Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла». Випуск 33. 2014. С. 176-179.

11. Створення інфографіки від компанії KOLORO.

12. Тютюнник А. Технології візуалізації у світових дослідженнях. Open educational e-environment of modern University. 2020. № 9. С. 161-168.

13. Удовиченко О., Юрченко А. Візуальна підтримка вивчення інформаційних систем як основа формування ІКТ-компетентності сучасного вчителя. Інформаційні технології: теорія, інновації, практика: матеріали Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конференції, 15-18 грудня 2015 року. Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка. 2015. С. 51-54.

14. Філоненко О., Байдак Н. Педагогічна технологія візуалізації в освіті. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кропивницький: Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2022. Вип. 207, 64-71.

15. Халецька Л. Цифрові інструменти візуалізації інформації у викладанні дисципліни «Міжнародна інформація та бізнес». Історико-культурна спадщина: збереження, доступ, використання: монографія / відп. ред. Тюрменко І. І. Київ : НАУ, 2021. С.224-239.

16. Цифрова адженда України - 2020 («Цифровий порядок денний - 2020»). Концептуальні засади. Першочергові сфери, ініціативи, проекти «цифровізації» України до 2020 р. 2016. 90 с.

17. Ярчук С. Кроссенс - асоціативна головоломка нового покоління

References

1. Androshchuk, I. (2011). Vizualizatsiia navchalnoi informatsii pid chas vykladannia dystsypliny «Pedahohichna maisternist». Psykholoho-pedahohichniproblemy silskoi shkoly. 37, 62 -70. [in Ukrainian].

2. Bartkiv, O., Durmanenko, Ye., & Smalko, O. (2020). Vizualizatsiia yak efektyvnyi metod vyvchennia studentamy pedahohiky. [Visualization as an effective method of studying pedagogy students]. Elektronne naukove fakhove vydannia «Adaptyvne upravlinnia: teoriia i praktyka. Seriia «Pedahohika». 8 (15).

3. Bezuhlyi, D. (2014). Vizualizatsiia yak suchasna stratehiia navchannia. [Visualization as a strategy in modern teaching] Fizyko-matematychna osvita. Naukovyi zhurnal. No 1 (2), 5-11. [in Ukrainian].

4. Bilousova, L., & Zhytienova, N. (2017). Funktsionalnyi pidkhid do vykorystannia tekhnolohii vizualizatsii u navchalnomu protsesi. [Functional approach to the use of technology of visualization for intensification of learning process]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. 57. № 1, 38-47. [in Ukrainian].

5. Bloh Tsentru navchalnykh ta innovatsiinykh tekhnolohii UKU.

6. Dukhanina, N. (2020). Vykorystannia metodu storitelinhu u vykladanni inozemnykh mov. [The use of the storytelling method in teaching foreign languages]. Perspectives of world science and education. Abstracts of the 9th International scientific and practical conference. Osaka, Japan. 472-475. [in Ukrainian].

7. Dukhanina, N., & Lesyk, H. (2021). Vykorystannia media ta Web-tekhnolohii u navchanni inozemnoi movy v universytetskomu kursi. [The use of media and Web technologies in teaching a foreign language in a university course]. Results of modern scientific research and development. Proceedings of the 6th International scientific and practical conference. Madrid, Spain. 327-332. [in Ukrainian].

8. Zhytienova, N. (2019). Vizualizatsiia: osnovni poniattia ta vyznachennia. [Visualization: basic concepts and definitions] Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Seriia: Pedahohika. 25, 123-127. [in Ukrainian].

9. Semenikhina, O., & Yurchenko, A. (2017). Profesiina hotovnist vykorystovuvaty zasoby kompiuternoi vizualizatsii u roboti vchytelia: teoretychnyi aspekt. [Professional readiness to use computer visualization in the work of a teacher: a theoretical aspect]. Naukovi zapysky. Seriia: Problemy metodyky fizyko-matematychnoi i tekhnolohichnoi osvity. 11 (4), 43-46. [in Ukrainian].

10. Semenikhina, O., & Yurchenko, A. (2014). Uminnia vizualizuvaty navchalnyi material zasobamy multymedia yak fakhova kompetentnist uchytelia [The ability to visualize educational material by means of multimedia as a professional competence of the teacher]. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University: Series "Pedagogy. Social work". 33, 176-179. [in Ukrainian].

11. Stvorennia infohrafiky vid kompanii KOLORO. [Creating infographics from KOLORO company].

12. Tiutiunnyk, A. (2020). Tekhnolohii vizualizatsii u svitovykh doslidzhenniakh. [Visualization technologies in world research]. Open educational e-environment of modern University. № 9, 161-168. [in Ukrainian].

13. Udovychenko, O., & Yurchenko, A. (2015). Vizualna pidtrymka vyvchennia informatsiinykh system yak osnova formuvannia IKT-kompetentnosti suchasnoho vchytelia. [Visual support for the study of information systems as a basis for the formation of ICT competence of a modern teacher]. Informatsiini tekhnolohii: teoriia, innovatsii, praktyka: materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi Internet-konferentsii. 51-54. [in Ukrainian].

14. Filonenko, O., & Baidak, N. (2022). Pedahohichna tekhnolohiia vizualizatsii v osviti. [Pedagogical technology of visualization in education] Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky. 207, 64-71.

15. Khaletska, L. (2021). Tsyfrovi instrumenty vizualizatsii informatsii u vykladanni dystsypliny «Mizhnarodna informatsiia ta biznes». [Digital tools for information visualization in teaching the discipline "International Information and Business"]. Istoryko-kulturna spadshchyna: zberezhennia, dostup, vykorystannia: monohrafiia / vidp. red. Tiurmenko I. 224-239. [in Ukrainian].

16. Tsyfrova adzhenda Ukrainy - 2020 («Tsyfrovyi poriadok dennyi - 2020»). Kontseptualni zasady. Pershocherhovi sfery, initsiatyvy, proekty «tsyfrovizatsii» Ukrainy do 2020 r. 2016. 90 s.

17. Yarchuk, S. Krossens - asotsiatyvna holovolomka novoho pokolinnia. [Crosssense is an associative puzzle of a new generation].

Размещено на Allbest.ru