Діяльність як основний чинник формування основ критичного мислення у дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Діяльність як основний чинник формування основ критичного мислення у дітей старшого дошкіільного віку

Кузьменко Ірина Анатоліївна асистент кафедри дошкільної освіти

Анотація

У презентованій статті обґрунтовано необхідність формування основ критичного мислення у дітей старшого дошкільного віку в різних видах діяльності та активності; розкрито, що в майбутньому надає змогу виробити критичне ставлення до норми, стереотипів в повсякденному житті та протистояти негативним проявам світу, аналізуючи, реалії сьогодення та себе самого в сучасному світі. Доведено, що неможливо розглядати проблему формування мислення й становлення особистості дитини старшого дошкільного віку без розгляду та характеристики її діяльності. Мислення дитини формується в спільній людській діяльності, саме в цікавій, креативній, захоплюючий діяльності дитина навчається розуміти інших і себе, керувати собою й оцінювати власні вчинки, критично осмислювати реалії сьогодення. Доведено, що упродовж дошкільного дитинства дитина поступово засвоює декілька видів діяльності. Але не кожен цей вид рівномірно представлений у розвитку особистості дитини. На кожному етапі розвитку дошкільного дитинства є основний вид діяльності, який тотально впливає на все подальше життя особистості. Зазначено, що цей вид діяльності вчені називають провідним та презентують теорію про провідну діяльність дитини як одну з найважливіших досягнень психолого-педагогічної науки. На основі теоретичного аналізу різноманітних точок зору, виокремлено види діяльності, які є визначальним при формуванні критичного мислення дитини дошкільного віку: комунікативно-мовленнєва, ігрова, сенсорно-пізнавальна, мистецька, художня, емоційно-духовна. Усі види діяльності, інтерактивні прийоми, методи в сучасній дошкільній педагогіці, спрямовано на пізнавальну діяльність, на формування активного інтелекту, критичного, самостійного мислення та підтримку прагнення та потреб дитини старшого дошкільного віку, розширення індивідуального ментального досвіду, відтворення дійсності в індивідуальній свідомості дитини.

Ключові слова: дитина старшого дошкільного віку; провідні види діяльності; комунікативно-мовленнєва, ігрова, сенсорно-пізнавальна, мистецька, художня діяльність, емоційно-духовна; формування основ критичного мислення

Abstract

Kuzmenko Iryna Anatolyivna Postgraduate student of the first year of study at the Department of Preschool Education, National Pedagogical University named after M.P. Dragomanova

ACTIVITY AS THE MAIN FACTOR IN FORMING THE FOUNDATIONS OF CRITICAL THINKING IN OLDER PRESCHOOL CHILDREN

The presented article substantiates the need to form the foundations of critical thinking in children of senior preschool age in various types of activities and activities; it is revealed that in the future it allows to develop a critical attitude to the norm, stereotypes in everyday life and to resist the negative manifestations of the world, analyzing real realities and oneself in the modern world. It is proved that it is impossible to consider the problem of the formation of thinking and the formation of the personality of a child of senior preschool age without considering and characterizing his activities. The child's thinking is formed in joint human activity, it is in interesting, creative, exciting activities that the child learns to understand others and himself, to lead himself and evaluate his own actions, to critically comprehend the realities of the present. It has is proved that during preschool childhood, a child gradually learns several types of activities. But not each of these species is equally represented in the development of the child's personality. At each stage of the development of preschool childhood there is a main type of activity that totally influences the entire future life of the individual. It is noted that scientists call this type of activity leading and present the theory of the leading activity of the child as one of the most important achievements of psychological and pedagogical science. On the basis of a theoretical analysis of various points of view, the types of activity that are decisive in the formation of the critical thinking of a preschool child are identified: communicative-speech, play, sensory-cognitive, artistic, artistic, emotional-spiritual. All types of activities, interactive techniques, methods in modern preschool pedagogy are aimed at cognitive activity, at the formation of active intelligence, critical, independent thinking and supporting the aspirations and needs of a child of older preschool age, expanding individual mental experience, reproducing reality in the individual mind of the child.

Keywords: child of senior preschool age; leading activities; communicative- speech, game, sensory-cognitive, artistic, artistic activity, emotional and spiritual; formation of the foundations of critical thinking

Постановка проблеми

Актуальність проблеми формування критичного мислення набуває великого значення в умовах тривожної соціально-політичної ситуації в Україні, в умовах переходу сучасного суспільства до інформаційної стадії розвитку. Необхідність формування основ критичного мислення у дітей старшого дошкільного віку в різних видах діяльності та активності надає змогу в майбутньому виробити критичне ставлення до норми, стереотипів в повсякденному житті та протистояти негативним проявам світу, аналізуючи, реалії сьогодення та себе самого в сучасному світі.

В історичному та в онтогенетичному процесі неможливо розглядати проблему формування мислення й становлення особистості дитини старшого дошкільного віку без розгляду та характеристики її діяльності. Мислення дитини формується в спільній людській діяльності, саме в цікавій, креативній, захоплюючий діяльності дитина навчається розуміти інших і себе, керувати собою й оцінювати власні вчинки, критично осмислювати реалії сьогодення.

Тільки в різноманітних видах діяльності формується особистість дитини старшого дошкільного віку. Отже, в основі розвитку дитини лежить дія. Як вважає Р. Павелків: «Процес оволодіння дитиною різноманітними діями відбувається під впливом навчання і виховання, однак він залежить не лише від бажання дорослого, оскільки дитина може засвоїти далеко не всі дії і засвоює їх не в будь-якому порядку. Спочатку вона засвоює простіші, потім складніші ДІЇ, тому доступний їй рівень їх складності завжди обмежений попередніми досягненнями. Кожна нова дія повинна відповідати потребам та інтересам дитини, бути включеною у привабливу для неї діяльність. Це стимулюватиме налаштованість дитини до опанування нею» [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Формуванням базових якостей дитини старшого дошкільного віку, яке відбувається в діяльності займалися Г. Бєлєнька, Н. Гавриш, С. Васильєва, В. Маршицька, С. Нечай, Г. Орлова, О. Острянська, О. Полякова, В. Рагозіна, О. Рейпольська, Н. Шкляр.

На важливості гри, комунікація, малювання, конструювання наголошували А. Богуш, Н. Гавриш, К. Крутій, Р. Павелків та ін).

На зв'язку символічної гри та інтелектуальних потреб дитини наголошували Ж. Піаже та Б. Інельдер.

В. Сухомлинський, А. Макаренко, К. Ушинський, Ф. Фребель, А. Богуш, Н. Гавриш, К. Крутій надавали грі статусу найважливішого виховного засобу дітей.

Формулювання цілей статті проаналізувати основні види діяльності, що впливають на формування основ критичного мислення та виокремити найбільш ефективні для формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку

Виклад основного матеріалу

Дитина старшого дошкільного віку включена до різноманітних видів діяльності. Так, Р. Павелків вважає, що «Вплив суспільства на розвиток особистості дитини відбувається по-різному, проте завжди - через її діяльність.

Від трьох до семи років дитина оволодіває не лише грою, але і іншими видами діяльності - малюванням, аплікацією, ліпленням, конструюванням, починає виконувати різноманітні навчальні і трудові завдання. Навчанням і працею як особливим, самостійним видом діяльності дошкільник ще не займається, це його чекає в майбутньому» [1].

Вчений стверджує, що впродовж семи років життя дитина поступово засвоює декілька видів діяльності, кожний з яких робить неоднаковий внесок у психічний розвиток дитини.

Для мисленнєвої діяльності на думку вчених (А. Богуш, Н. Гавриш, К. Крутій, Р. Павелків та ін), дуже важлива гра, комунікація, малювання, конструювання та ін.

В. Дуткевич робить акцент на комунікативній діяльності, ігровій, побутовій, образотворчій та конструктивній.

Домінантою формування мислення дітей старшого дошкільного віку вважають мовленнєву діяльність А. Богуш, Н. Гавриш, Т. Піроженко та ін.

Освітня діяльність дитини старшого дошкільного віку визначається дослідниками в багатьох випадках відповідно до векторів розвитку особистості дитини: соціально-комунікативної, пізнавальної, мовленнєвої, художньо естетичної та фізичної. Не можна обійти увагою з цього проводу слова відомого психолога Г. Костюка: «Дорослий світ своїм ставленням до діяльності, її організацією, стосунками з дитиною, спілкуванням, своєю ерудицією, духовними інтересами, принципами, вимогами, щирістю - діалогічною взаємодією управлінням умінням дитини має сприяти її всебічному розвитку як суб'єкта активності» [2,с. 51].

Ряд дослідників Г. Бєлєнька, Н. Гавриш, С. Васильєва, В. Маршицька, С. Нечай, Г. Орлова, О. Острянська, О. Полякова, В. Рагозіна, О. Рейпольська, Н. Шкляр розглядаючи формування базових якостей дитини старшого дошкільного віку виокремлюють такі види дитячої діяльності: комунікативну, пізнавальну, ігрову, предметно-перетворювальну [3].

Автори стандарту (БКДО) дошкільної освіти розглядають результат останньої через компетентність та особисте надбання, що відображає систему взаємопов'язаних компонентів фізичного, психічного, соціального духовного розвитку особистості. Отже, в різних видах діяльності у дитини дошкільного віку формуються ключові компетентності за відповідними освітніми напрямами: «Особистість дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина в природному довкіллі», «Гра дитини», «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини», «Дитина у світі мистецтва» [4].

Розглядаючи екологоспрямоване освітнє середовище А. Богуш виділяє його види через основні види діяльності: комунікативно-мовленнєву, сенсорно-пізнавальну, культурно-збагачувальну, художньо-естетичну, здоров'язберігаючу, емоційно-духовну [5, с. 160].

Дослідниця Г. Люблинська аргументовано доводить, що саме в діяльності людини розвиваються її цілі і мотиви, прагнення і бажання, характерні особливості [6, с. 86]. Отже, особистість дитини, її мислення, мовлення формується в різноманітній діяльності. Характеризуючи різні види діяльності, Г. Люблинська визначає наступні важливі моменти:

діяльність виявляється в діях дитини, людини (дії з предметами, із знаряддями праці, матеріалами, моторні акти - рухи). Щоб зробити висновок про внутрішній або зовнішній (видимий ) бік діяльності людини, треба вміти «читати книгу» її поведінки;

діяльність спрямована на певну, чітко усвідомлену мету. Тому вона розумна. Мету може поставити сама дитина, її можуть підказати їй дорослі люди. Найголовніше в тому, що дитина захотіла досягти мети в тій діяльності, якою займається;

у будь якій діяльності людина повинна використати певні рухи і способи дії, тобто компетентності (навички і вміння). Людина повинна вміти самостійно використовувати цілі системи, або набори, засвоєних нею навичок. Критично оцінювати результат, який дія стає, перевіряти успішність мовних, мислительних операцій. Повторення таких складних численних розумових дій веде до вироблення вмінь, тобто опанування способів дій [6, с. 88-89].

Формувальна, розвиваюча роль змістовної та педагогічної діяльності полягає в тому, що вона є певною формою практики людини. Саме в діяльності вправляються, розвиваються фізичні, психічні, моральні, мисленнєві сили, здібності, здатності, риси характеру дитини старшого дошкільного віку.

«Дитина розвивається в її активному і різноманітному спілкуванні з предметним і соціальним світом. З самого початку біологічна активність немовляти перетворюється під керівництвом дорослих у різні види її діяльності. Від того, чим зайнята дитина, про що вона думає, що сприймає, що робить, від того, як цю діяльність організовують дорослі, залежить її результат, тобто зрушення в розвитку підростаючої особистості» - ці аргументи Г. Люблинської другої половини ХХ століття є і сьогодні актуальними та важливими для розуміння природи діяльності та її визначальної ролі в формуванні особистості дитини старшого дошкільного віку, її мислення, а відтак і формування основ критичного мислення.

Отже, упродовж дошкільного дитинства дитина поступово засвоює декілька видів діяльності. Але не кожен цей вид рівномірно представлений у розвитку особистості дитини. На кожному етапі розвитку дошкільного дитинства є основний вид діяльності, який тотально впливає на все подальше життя особистості. Цей вид діяльності вчені називають провідним та презентують теорію про провідну діяльність дитини як одну з найважливіших досягнень психолого-педагогічної науки. О. Лєонтьев, Р. Павелків та ін вважають, що провідна діяльність - діяльність, яка на певному віковому етапі обумовлює основні, найважливіші зміни у психіці дитини « ..і всередині якої розвиваються психічні процеси, що готують перехід дитини до нового, вищого щабля її розвитку».

Саме у провідній діяльності «... виникають і диференціюються інші, нові види діяльності; формуються або перебудовуються психічні процеси (мислення, сприймання, пам'ять тощо). Від неї залежать основні психологічні зміни особистості дитини на певному віковому етапі. Тому провідним видом діяльності для кожного віку є не той, яким найбільше займається дитина, а той, який обумовлює основні, найважливіші зміни в її психіці. Основними видами діяльності у дошкільному дитинстві є спілкування, предметна діяльність і гра» [1].

Аналізуючи наукові доробки вчених щодо основних видів діяльності в розвитку особистості, зазначимо, що на думку багатьох вчених у провідних видах діяльності виявляються основні потреби та інтереси дітей, відбуваються формування ціннісних, психічних якостей та властивостей. Разом з тим, зазначимо, що поряд з провідною з'являються та розвиваються інші види діяльності, які залишають свій відбиток в формуванні особистості дитини дошкільного віку. Як підкреслює Р. Павелків: «Кожний вид діяльності сприяє засвоєнню дій, утворенню психічних якостей, необхідних для його виконання і розвитку особистості. Наприклад, гра дуже важлива для розвитку мислення, уяви дітей, засвоєння ними норм поведінки, встановлення стосунків з іншими дітьми, однак вона не створює спеціальних умов для розвитку сприймання. Такими можливостями наділені малювання, конструювання. Адже якісно намалювати предмет, відтворити складний зразок можна тільки на основі достатньо повного і точного ознайомлення з його особливостями. Цим обумовлена важливість малювання і конструювання у розвитку дитячого сприймання» [1].

Оригінально, цікаво підійшли автори програми «Впевнений старт» до тлумачення та розуміння важливості діяльності для побудови ефективного освітнього процесу з дітьми старшого дошкільного віку: «І.Діяльність - це не просто зайнятість дитини чимось, а оволодіння структурними ознаками діяльності - розуміння нею образу результату, мети, способів досягнення результату, розуміння процесу та різних форм його ( процесу) здійснення.

2.Що глибше дитина усвідомлює запитання: ЩО РОБОМО? НАВІЩО? КОМУ ЦЕ ПОТРІБНО? ЯК? В ЯКИЙ СПОСІБ МОЖЕМО ДОСЯГНУТИ БАЖАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ? ДЕ? В ЯКІЙ СИТУАЦІЇ, то більший розвивальний влив діяльності на дитину (на її пам'ять, мислення, уяву, на особистісні якості - самостійність, наполегливість тощо)» [7, с. 6].

Автори «Впевненого старту» інноваційно підходять до класифікації специфічних видів діяльності виділяючи види життєдіяльності дитини: спілкування, гру, образотворчу, художню, мовленнєву, пізнавально- дослідницьку, побутово-господарську діяльність. Дослідники вважають, що саме ці види діяльності виконують функції змістового збагачення культурним досвідом практичної діяльності та взаємодії дитини з іншими людьми [7, с. 6]. Порівнюючи погляди вчених на формування та розвиток особистості дитини, можна констатувати, що сьогодні ми є свідками та учасниками зміни «.знаннєво-просвітницької парадигми на компетентнісну» [7, с. 6]. Отже, результат освіти, і насамперед дошкільної освіти, вимірюється не тільки когнітивною складовою, а й тим, як вихованець «.може діяти, «якими цінностями керується в організації своєї діяльності» [7, с. 6]. Важливим моментом в дидактично-методичній основі освітньої діяльності за програмою «Впевнений старт» є доповнення традиційної тріади «знання, вміння, навички» новітньою категорією «досвід діяльності», що є характерною ознакою компетентнісного підходу. Отже, «Усі особистісні досягнення дитини розглядаються як результат досвіду її продуктивної взаємодії з дорослими, однолітками, світом, що надає дитині можливість переходити в її діяльності з репродуктивного рівня. на творчий рівень» [7, с. 6]. критичний мислення дошкільний

Провідною діяльністю дошкільника є гра, в якій дитина активно пізнає навколишній світ. Як стверджував Д. Ельконін, гра історично виникла на межі переходу родового ладу в нові суспільні формації, коли почалося суспільний поділ праці. У цей час дитина була як би за межами сфери матеріального виробництва. З'явилися «дитячі спільноти», в яких діти відтворювали життя дорослих [8].

Загальновідомий науковий факт, що провідною діяльністю в дошкільному віці є сюжетно-рольова гра. ЇЇ феномен та значення для розвитку особистості розкрито в роботах Л. Виготського, Д. Ельконіна, А. Леонтьєва, А. Запорожця, А. Усової та ін. Дитина повністю віддається грі. А. Леонтьєв у свій час стверджував, що особливість гри в тому, що її мотив лежить у змісті ігрової дії (діти грають для того, щоб грати).

Цікавий для нашого дослідження аспект впливу гри на розвиток розумових дій дошкільника розкриває Д. Ельконін: «Розглядаючи дії дитини в грі, легко помітити, що дитина вже діє зі значенням предметів, але ще запирається при цьому на їхнє матеріальне заступники - іграшки. Аналіз розвитку дії в грі показує, що опора на речі- заступники та дії з нами все більше та більше скорочуються. Якщо на початкових етапах розвитку потребувався предмет замісник та відносно розгорнута дія з ним (етап матеріалізованої дії за П. Гальпериним) то на більш пізніх етапах розвитку гри предмет виступає через слово-назву вже як знак речі, а дії - як скорочені та узагальнені жести, які супроводжуються мовленням. Отже, ігрові дії носять проміжний характер, набуваючи з часом характер розумових дій із зазначенням предметів, що відбуваються в плані голосного мовлення та ще трошки спираючись на зовнішні дії, але вже мають характер узагальненого жесту вказівника. Цікаво підкреслити, що слова, які відтворює дитина по ходу гри, носять вжне узагальнений характер [8].

Отже, на думку психологів, гра виступає як така діяльність, в якій відбувається формування передумов до переходу розумових дій на новий, більш високий етап - розумових дій з опорою на мовлення. «Функціональний розвиток ігрових дій зливається з онтогенетичним розвитком, створюючи зону найближчого розвитку розумових дій. Може бути ця модель співвідношення функціонального та онтогенетичного розвитку, яке ми спостерігаємо наочно в грі, є загальної моделлю співвідношення функціонального та онтогенетичного розвитку» [8].

В цьому ракурсі є важливими роботи та дослідження Дж. Брунера (1975) в яких дослідник експериментально розкриває роль та значення попередніх маніпуляцій з матеріалами (елементами знарядь) для наступного рішення інтелектуальних завдань. Цей приклад Д. Ельконін наводить у своїй роботі «Психологія гри». Дж. Брунер високо оцінював роль гри в розумовому розвитку дитини, тому що в ході гри можуть виникати такі комбінації матеріалу та така орієнтація в його властивостях, які можуть вести до подальшого використання цього матеріалу в якості знаряддя при рішенні задач.

На зв'язку символічної гри та інтелектуальних потреб дитини наголошували Ж. Піаже та Б. Інельдер , які вважали, що символічна гра дитини є найвищої вершиною розвитку дитячої гри. На думку дослідників, дитина вимушена пристосовуватися до соціального світу дорослих, інтереси та правила яких залишаються по відношенню о дитини зовнішніми не може задовольнити афективні та навіть інтелектуальні потреби свого «я» засобом адаптації. Наприклад, Ж. Піаже та Б. Інельдер вважають, що для афективного та інтелектуального розвитку дитини, її рівноваги, для того щоб вона могла проявляти себе в діяльності, асимілювати своє «я» вільно, потрібна гра. Саме гра перетворює реальність через більш менш чисту асиміляцію, відповідно до потреб «я» дитини, тоді як наслідування виступає більш менш чистою акомодацією до зовнішніх моделей, а інтелект є рівновага між асиміляцією та акомодацією» [8].

Нагадаємо, що за теорією Ж. Піаже, який присвятив свої дослідження мисленню дитини, основною рисою мислення дітей дошкільного віку, від якого залежать усі інші, є «пізнавальний егоцентризм». Цю особливість Ж. Піаже трактує як недостатнє обмеження дитячої точки зору від інших можливих, а відповідно її фактичне панування. Аналізуючи процес переходу від рівня мислення, який характерний для дошкільного періоду розвитку до більш високих форм, Д. Ельконін підкреслює, що цей механізм дуже складний. Він зазначає, що «.. виокремлення дорослого як взірця дії, яке виникає на межі раннього та дошкільного періодів розвитку, вже містить можливості такого переходу. Рольова гра приводить до зміни позиції дитини- з індивідуальної та специфічно дитячої на нову позицію дорослого. Саме прийняття дитиною ролі та пов'язане з нею зміна значення речей, які залучені в гру, являє собою безперервну зміну однієї позиції на іншу». Отже, за Д. Ельконіним гра розкривається перед нами як важлива діяльність, в якій відбуваються і пізнавальна, і емоційна «децентрація» дитини. В цьому дослідник бачив непересічне значення гри для інтелектуального розвитку: «І справа не тільки в тому, що в грі розвиваються або заново формуються окремі інтелектуальні операції, а в тому, що докорінно змінюється позиція дитини по відношенню до навколишнього світу та формується складний механізм можливої зміни позиції та координації своє точки зору з іншими можливими точками зору. Саме ця зміна і відкриває можливість та шлях для переходу мислення на новий рівень формування нових інтелектуальних операцій» [8]. Л. Виготський вважав гру « ...новоутворенням дошкільного віку, яке в конденсованому вигляді має в собі як у фокусі усі глибинні джерела розвитку (підводні та підґрунтові) та підносить їх вгору? тобто намагається зробити стрибок - saitovitale - до розвиненого світу вищих форм специфічно людських діяльностей, що містяться в середовищі як джерелі розвитку [8].

В. Сухомлинський, А. Макаренко, К. Ушинський, Ф. Фребель, А. Богуш, Н. Гавриш, К. Крутій надають грі статусу найважливішого виховного засобу дітей. Розвитку світосприйняття сприяють ігри з предметами, які допомагають сформувати чуттєву картину світу; ігри за правилами, які розвивають волю дитини; рухливі ігри на розвиток моторики; рольові ігри, що сприяють розвитку рефлексії. В. Сухомлинський писав: «Гра - це величезне світле вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра - це іскра, що засвічує вогник допитливості.» [8 с. 95]. Результати досліджень О. Запорожця показують, що гра сприяє формуванню процесів мислення, спрямованих на розв'язання навчальних завдань і в процесі даної роботи ігрові мотиви переважають над практичними [8 с. 154-215]. В старшому дошкільному віці дитина вже здатна до аналізу та виділення розбіжностей між власним досвідом, рівнем наявних знань і новими викликами, які кидає об'єкт пізнання та розв'язанням нових завдань. В цьому виявляється дитяча здатність до критичного мислення. Спонукати дитину до процесу мислення слід поступово, починаючи з інтересів, питань і проблем самої дитини в невимушеній ігровій, веселій для неї формі. Завданням критичного мислення є навчити дитину зіставляти нову інформацію із своїм життєвим досвідом і шляхом їх зіставлення та логічних розмірковувань приходити до правильних висновків. Доцільно використовувати завдання з поступовим ускладненням на визначення відмінностей, розрізнення реального і вигаданого, виправлення помилок, розбір ситуацій, які невимушено спрямують дитину до проявів критичного мислення. Це можуть бути такі дидактичні прийоми як читання казок з «переплутаними героями», використання карток «Хто або що зайве і чому?», картинок «Що не так зобразив художник?», «Існуючі чи не існуючі тварини», застосування читання із зупинками, прийому «Вірні і не вірні твердження», «Кошик ідей», тощо. Саме граючись дитина здатна засвоїти та закріпити певний обсяг знань, набути нових вмінь і навичок, розвиватися розумово.

К. Крутій та Н. Кудикіна наголошують на тому, що без активної пізнавальної діяльності неможливо оволодіти інтелектуальними здібностями та закликають до формування у дітей базових вмінь, котрі були б спрямовані на пошук нової інформації та здатність критично мислити, вміння використовувати набуті знання в нових ситуаціях в подальшому, відповідальне ставлення до своїх дій та вважають гру ефективним засобом розвитку мисленнєвої діяльності дошкільника [11;12]. Саме гра сприяє розвитку таких важливих якостей у дошкільнят, як

допитливість, яка зумовлює проблемність мислення;

наполегливість та цілеспрямованість під час виконання завдання;

пошук нетрадиційних шляхів вирішення проблемних ситуацій у співпраці з іншими дітьми;

вміння сприймати точку зору співрозмовника, адектватно реагувати на неї;

здатність до планомірного мислення - вміння побачити декілька шляхів можливого розв'язання проблеми;

вміння використовувати набуті знання та випробовувати свої сили і можливості в нових ситуаціях;

гнучкість, самостійність мислення - активне засвоєння нової інформації, не лише цікавої, а й необхідної для дитини.

Розвиток вищезазначених якостей можливий в повсякденному житті дітей дошкільного віку через практичне пізнання світу в усій його різноманітності. В процесі пізнання складаються передумови для формування критичності мислення, без якого пізнання неможливе.

Дослідники О. Гриньова та Л. Терещенко вважають, що оптимальні умови для мислення, запам'ятовування дітей дошкільного віку складаються у провідній ігровій діяльності. Ну думку психологів, «включення дитини старшого дошкільного віку у різні види продуктивної діяльності сприяє подальшому розвитку у неї наочно-дійового мислення. Так, у процесі різних маніпуляцій дитина осмислює результат своєї діяльності й навчається ставити її мету. Розвиток наочно-образного мислення у дошкільному віці відбувається завдяки вдосконаленню здатності дошкільника до оперування реальними предметами. Збагачення життєвого досвіду дитини. Розвиток образної пам'яті дає їй можливість перейти від безпосереднього маніпулювання предметами до абстрактного оперування образами свідомості. Характерною особливістю образного мислення у дітей дошкільного віку є його синкретизм (злитість, не розчленованість образів), що призводить до поверхового осмислення предметів і явищ дійсності без їх ретельного аналізу. Подоланню синкретизму дитячого мислення й активізації навичок аналізу сприяє цілеспрямоване навчання і виховання» [13, с. 64]. Отже, активізація пізнавальних інтересів, потреб дитини, формування словесно-логічного мислення визначальне підґрунтя для формування усвідомленості, перетворення уявних образів в словесно-логічні поняття, судження, порівняння, висновки. Таким чином, йде безперервний розвиток усіх операцій мислення тісно повзаний з діяльністю дитини. Як вважає О. Гриньова та Л, Терещенко, «...складність словесно- логічного мислення у дітей дошкільного віку обумовлює наявність декількох етапів цього процесу: первинний синтез (уявлення проблемного пізнавального завдання у цілому), аналіз (поділ наявної проблемної ситуації на різні відомі й невідомі частини), вторинний синтез (вирішення пізнавального завдання, порівняння його результату з бажаною метою)» [13, с. 64-65].

Аналізуючи провідну діяльність на кожному етапі дошкільного дитинства можна дійти висновків, що через активізацію пізнавальних потреб дитини, використовуючи позаситуативно-пізнавальну форму спілкування, як провідну у середньому дошкільному віці, обумовлюється формування і розвиток у старшому дошкільному віці критичного мислення: дитина починає критично сприймати навколишнє середовище, критично оцінювати слова та дії дорослих людей, формуються передумови вироблення власних поглядів на себе, на життя та соціум [13, с. 65].

Для того, щоб у дитини старшого дошкільного віку сформувалися основи критичного мислення, педагог повинен усвідомлювати та активно використовувати перспективні напрями формування критичного мислення, серед яких Д. Халперн виділяє:

Гнучкість. Щоб стати генератором власних думок і ідей, учень повинен спочатку навчитися сприймати ідеї інших людей. Гнучкість дає можливість почекати з винесенням судження, поки учень не буде володіти всією необхідною інформацією.

Готовність до планування. Як правило, думки виникають хаотично, дуже важливо їх впорядкувати, вибудувати послідовність їх викладу.

Впорядкованість думок є ознакою впевненості людини.

Наполегливість. Часто стикаючись з важким завданням, ми відкладаємо його рішення на потім. Виробляючи наполегливість в активації розуму, учень обов'язково досягне набагато кращих результатів в навчанні.

Готовність до виправлення власних помилок. Людина, здатна до критичного мислення, не стане виправдовувати свої неправильні рішення. Вона зробить правильні висновки і використає допущену помилку в своєму подальшому навчанні.

Усвідомлення. Ця якість надзвичайно важлива. Воно передбачає вміння людини спостерігати за собою в процесі розумової діяльності, відслідковувати хід міркувань.

Пошук компромісних рішень. Важливо, щоб прийняті рішення сприймалися іншими людьми, інакше вони так і залишаться на рівні висловлювань [14].

Отже, на основі теоретичного аналізу різноманітних точок зору на види діяльності, що впливають на формування основ критичного мислення дітей старшого дошкільного віку, виокремлюємо наступні:

комунікативно-мовленнєва діяльність - забезпечує формування культури спілкування та мовлення, що є одним з основних механізмів, якій тісно пов'язаний з формуванням критичного мислення. Як підкреслюють дослідники «Формування у старших дошкільників словесного (вербального) мислення є надзвичайно важливим для засвоєння ними розумових дій, що є характерними для шкільного навчання [15, с.7];

ігрова діяльність - яка є ефективним засобом розвитку дитини, її когнітивних процесів, виробляє навички самостійного мислення, вміння креативно користуватися набутим досвідом в подібних і нових ситуаціях, але лише за умови систематичного комплексного застосування. В цьому разі на основі наявних в дітей знань і уявлень про навколишній світ відбувається раціональне їх застосування для можливості порівнювати, групувати предмети і явища за характерними ознаками, аналізувати їх та приходити до обміркованих висновків;

сенсорно-пізнавальна діяльність - основи критичного мислення формуються за допомогою розвитку органів чуття, виховання культури відчуття, сприймання у процесі активної пізнавальної діяльності, нові нейронні зв'язки формуються на основі сенсорного досвіду дитини, розвитку дрібної моторики дитини старшого дошкільного віку. Це період, коли «рука веде мозок»; здатність сприймати та перероблювати інформацію з навколишнього світу різної модальності; створення перцептивних образів моделі структури властивостей предмету;

мистецька діяльність - дає можливість розмірковувати над творами мистецтва, аналізувати, синтезувати, висловлювати свою думку. Більш того, розрізняти види мистецтва національне, класичне, зарубіжне, сприймати та наслідувати традиції українського народу, частиною якого дитина старшого дошкільного віку вже себе відчуває вбираючи внутрішньо усі відчуття науціонально-культурної ідентичності, що позитивно впливає на формування основ критичного мислення дитини;

художня діяльність - коли дитина займається малюванням, аплікацією, ліпленням, конструюванням, перетворюючи свої внутрішні образи в реальність, фантазії втілюючи в креативні продукти, інтенсивно формуються мислєннєві процеси. Під час цієї діяльності виховується не тільки культура почуттів, а й культура мислення, культура особистісних міркувань, потреба створювати красу навколо себе, зберігати та охороняти довкілля, формується естетичне мислення на прийняття дитини старшого дошкільного віку;

емоційно-духовна діяльність - формування духовних ціннісних орієнтацій дитини на фоні благополучних, позитивних емоцій, вищих почуттів. Тільки на ґрунті психічного благополуччя можна ефективно формувати основи критичного мислення. Бо стрес, ПТСР, викликані бойовими діями, обстрілами, гальмують інтелектуальний, фізичний, моральний розвиток дитини. В умовах війни в Україні, збереження психіки дитини набуває виняткового значення. Завдяки цій діяльності дитина навчається позитивно ставитися до себе, до інших, співчувати людям, ділитися та допомагати дорослим, друзям.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі

Отже, усі види діяльності, інтерактивні прийоми, методи в сучасній дошкільній педагогіці, спрямовано на пізнавальну діяльність, на формування активного інтелекту, критичного, самостійного мислення та підтримку прагнення та потреб дитини старшого дошкільного віку, розширення індивідуального ментального досвіду, відтворення дійсності в індивідуальні свідомості. На основі теоретичного аналізу різноманітних точок зору на види діяльності, що впливають на формування основ критичного мислення дітей старшого дошкільного віку, виокремлюємо наступні: комунікативно- мовленнєва, ігрова, сенсорно-пізнавальна, мистецька, художня, емоційно- духовна. Перспективою подальшого дослідження вбачаємо у створенні технології, програмово-методичного комплексу формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку в практиці сучасного ЗДО.

Література

1. Павелків Р.В. Дитяча психологія. [Електронний ресурс].

2. Піроженко Т.О. Прийняття дитиною цінностей: посібник. Київ: Видавничий Дім «Слово» 2018. 240с.

3. Виховуємо базові якості особистості старшого дошкільника в умовах ДНЗ: методичний посібник / Г. Бєлєнька, Н. Гавриш, С. Васильєва, В. Маршицька, С. Нечай, Г. Орлова, О. Острянська, О. Полякова, В. Рагозіна, О. Рейпольська, Н. Шкляр ; за заг. ред. Н. Гавриш. Х. : Мадрид, 2015. 220 с.

4. Базовий компонент дошкільної освіти. Нова редакція та поради для організації освітнього процесу. [Електронний ресурс]. Вийшла 22 січня 2021 року

5. Богуш А. М. Педагогічні виміри Василя Сухомлинського в сучасному освітньому просторі : монографія. Кам'янець-Подільський : «Друкарня «Рута», 2018. 392 с. с.996.

6. Люблинська Г.О. Дитяча психологія. Київ: Видавниче об'єднання «Вища школа» Головне видавництво. 1974. 349 с.

7. Впевнений старт: книга вихователя: методичний посібник. В 3-х частинах. Ч.І/ наук. Ред. Т.О. Піроженко, заг. Ред. О.Ю. Хартман. 2ге вид., випр. Київ: Українська академія дитинства, 2018. 112 с.

8. Ельконін Д. Психологія гри [Електронний ресурс]. 2018.

9. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. Вибрані твори: в 5-ти томах. Київ: Рад. школа, 1977. Т.3. С. 95-98.

10. Запорожець А. В. Развитие мышления. Избранные психологические труды: в 2-х т. Москва, 1986. - т.1. Психологическое развитие ребенка. 320 с. с.154-215.

11. Крутій К. Компетентність і компетенції дошкільників. [Електронний ресурс]. 2018.

12. Кудикіна Н. В. Ігрова діяльність дітей: теоретичні основи й методика педагогічного керівництва. Її величність ГРА: теорія і методика організації дитячої ігрової діяльності в контексті наступності дошкільної та початкової освіти : зб. статей за ред. Г. С. Тарасенко. Вінниця : ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 2009. С. 8-21.

13. Гріньова О.М., Терещенко Л.А. Дитяча психодіагностика: навчально- методичний посібник. Вінниця: ТОВ «Нілан- ЛТД» 2015. 228 с.

14. Халперн Д. Психология критического мышления. Питер, 2000.

15. Богуш А.М., Гавриш Н.В. Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку: навчально-методичний комплект: посібник та предметні картинки. Київ «Ґенеза», 2013. 160 с.

References

1. Pavelkiv, R.V. Ditjacha psihologija. [Child psychology]. Pmozhenko, T.O. (2018). Prijnjattja ditinoju cinnostej [Acceptance of values by a child]. Kiiv: Vidavnichij Dim «Slovo» [in Ukrainian].

2. Belen'ka, N., Gavrish, S. , Vasil'eva, V. , Marshic'ka, S. Nechaj, G. Orlova, O. Ostrjans'ka, O. Poljakova, V. Ragozma, O. Rejpol's'ka, N. Shkljar (2015). Vihovuemo bazovi jakosti osobistosti starshogo doshkil'nika v umovah DNZ [Bringing up the basic personality qualities of an older preschooler in the conditions ofprimary school]. H. : Madrid [in Ukrainian].

3. Bazovij komponent doshkd'no'i' osvhi. Nova redakdja ta poradi dlja orgamzacn osvhn'ogo procesu. [Basic component of preschool education. New edition and tips for organizing the educational process].

4. Bogush, A. M. (2018). Pedagogichni vimiri Vasilja Suhomlins'kogo v suchasnomu osvitn'omu prostori [Pedagogical dimensions of Vasyl Sukhomlynskyi in the modern educational space]. Kam'janec'-Podd's'kij : «Drukarnja «Ruta» [in Ukrainian].

5. Ljublins'ka, G.O. (1974). Ditjacha psihologija [Childpsychology]. Kiiv: Vidavniche ob'cdnannja «Vishha shkola» Golovne vidavnictvo [in Ukrainian].

6. Pmozhenko, T.O. (2018). Vpevnenij start [A confident start]. (vol. 1-3). Ki'i'v: Ukrains'ka akademija ditinstva [in Ukrainian].

7. El'kornn, D. (2018). Psihologija gri [Game psychology]'.

8. Suhomlins'kij, V. O. (1977). Serce viddaju ditjam [Igive my heart to children], (vol. 1-5). Kiiv: Rad. Shkola [in Ukrainian].

9. Zaporozhec', A. V. (1986). Razvitie myshlenija. Izbrannye psihologicheskie Trudy [Development of thinking. Selected psychological works]. (vol. 1-2). Moskva [in Russian].

10. Krut(j, K. (2018). Kompetentnist' i kompetencil doshkil'nikiv [Competence and competencies of preschoolers].

11. Kudikma, N. V. (2009). Igrova dyarmst' dHej: teoretichn osnovi j metodika pedagogkhnogo kerivnictva [Play activity of children: theoretical foundations and methods of pedagogical guidance]. Її velichnist' GRA: teorija i metodika organizacil ditjachol igrovol dijal'nosti v konteksti nastupnosti doshkil'nol ta pochatkovol osviti - Her majesty PLAY: theory and methods of organizing children's play activities in the context of continuity ofpreschool and primary education, 8-21 [in Ukrainian].

12. Grin'ova, O.M., Tereshhenko, L.A. (2015). Ditjacha psihodiagnostika [Children's psychodiagnosis]. Vmnicja: TOV «NUan- LTD» [in Ukrainian].

13. Halpern, D. (2000). Psihologija kriticheskogo myshlenija [Psychology of critical thinking]. Piter [in Russian].

14. Bogush, A.M., Gavrish, N.V. (2013). Rozvitok movlennja ditej starshogo doshkil'nogo viku [Speech development of older preschool children: educational and methodological kit].Kiiv: «Teneza» [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru