Деякі аспекти викладання педіатрії в умовах сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТНМУ імені І.Я. Горбачевського, м. Тернопіль

Кафедра дитячих хвороб з дитячою хірургією

Деякі аспекти викладання педіатрії в умовах сьогодення

Щербатюк Наталія Юріївна

кандидат медичних наук, доцент

Гаріян Тетяна Вікторівна

кандидат медичних наук, доцент

Чорномидз Ірина Богданівна

кандидат медичних наук, доцент

Горішний Ігор Мирославович

кандидат медичних наук, доцент

Мудрик Уляна Михайлівна

кандидат медичних наук, доцент

Анотація

професійний компетентність майбутній лікар

Сучасна реформа системи охорони здоров'я вимагає від вищої медичної школи спеціаліста, який за рівнем теоретичних знань і практичних умінь відповідає міжнародним стандартам. Підготовка конкурентоспроможного випускника можлива лише при впровадженні нових форм і методів навчання та реалізації стратегії проблемно-орієнтованого навчання, створення умов для активної позиції студента в навчальному процесі [1]. Сучасна охорона здоров'я характеризується стрімким ростом високотехнологічних засобів діагностики, лікування, профілактики і реабілітації пацієнтів. Кількість практичних навичок, які повинен опанувати лікар, значно зросла. Глобальні трансформації, що відбуваються в суспільстві, зумовлюють нагальну потребу суттєвих техногенних змін в освіті. Важливу роль при цьому відіграє пошук нових технологій, які суттєво пришвидшать адекватну підготовку висококваліфікованих спеціалістів з якісно новим ступенем знань. Рівень оволодіння практичними навичками є своєрідним індикатором професійної компетентності майбутніх лікарів, конкурентоздатність яких залежить не тільки від якості оволодіння сучасними медичними знаннями, але й від мотивації та рівня сформованості їх самооцінки, яка є складним особистісним утворенням і належить до фундаментальних психологічних властивостей людини. Проте невміння адекватно співвідносити власні потенціальні здібності з реальними вимогами негативно позначається на кінцевому результаті діяльності, а саме її якості, що визначає особливе значення цих компонентів (професійна самооцінка і рівень вимог) у роботі лікаря, від особистісних характеристик та дій якого залежить життя людини. Відомо, що оволодіння практичними навичками на належному рівні інтенсифікує вивчення та засвоєння навчального матеріалу, стимулює цікавість до предмета і активізує мислення, а в подальшому розширює кругозір лікаря, сприяє своєчасному і грамотному наданню медичної допомоги хворим. Досягнення бажаного максимального ефекту при вивченні медичних дисциплін можливе лише тоді, коли студент отримує глибокі основи теоретичних знань, але й освоює та вдосконалює своє практичне вміння. Тому пошук нових підходів в оптимізації засвоєння практичних навичок студентом з формуванням системи застосування, що складає основу його майбутньої професійної майстерності, є особливо актуальним у період реформування медичної галузі [2].

Ключові слова: медична освіта, медики, навчання.

Shcherbatiuk Nataliia Juriivna PhD, Medicine (Pediatrics), Associate Professor Department of Children's Diseases and Pediatric Surgery, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil

Hariyan Tetyana Victoryvna PhD, Medicine (Pediatrics), Associate Professor Department of Children's Diseases and Pediatric Surgery, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil

Chornomydz Iruna Bogdanivna PhD, Medicine (Pediatrics), Associate Professor Department of Children⁵s Diseases and Pediatric Surgery, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil

Horishnyi Igor Miroslavovich PhD, Medicine (Pediatrics), Associate Professor Department of Children's Diseases and Pediatric Surgery, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil

Mudryk Uliana Mykhaylivna PhD, Medicine (Pediatrics), Associate Professor Department of Children's Diseases and Pediatric Surgery, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil

Some aspects of teaching pediatrics in today's conditions

Abstract

The modern reform of the health care system requires a specialist from a higher medical school whose level of theoretical knowledge and practical skills meets international standards. Preparation of a competitive graduate is possible only with the introduction of new forms and methods of education and implementation of the strategy of problem-oriented learning, creation of conditions for an active position of the student in the educational process [1]. Modern health care is characterized by the rapid growth of high-tech means of diagnosis, treatment, prevention and rehabilitation of patients. The number of practical skills that a doctor must master has increased significantly. Global transformations taking place in society lead to an urgent need for significant man-made changes in education. An important role is played by the search for new technologies that will significantly speed up the adequate training of highly qualified specialists with a qualitatively new level of knowledge. The level of mastery of practical skills is a kind of indicator of the professional competence of future doctors, whose competitiveness depends not only on the quality of mastering modern medical knowledge, but also on the motivation and level of formation of their self-esteem, which is a complex personal formation and belongs to the fundamental psychological properties of a person. However, the inability to adequately correlate one's own potential abilities with real requirements negatively affects the final result of the activity, namely its quality, which determines the special importance of these components (professional self-esteem and level of requirements) in the work of a doctor, whose personal characteristics and actions depend on a person's life. It is known that the mastery of practical skills at the appropriate level intensifies the study and assimilation of educational material, stimulates interest in the subject and activates thinking, and further expands the doctor's horizons, contributes to the timely and competent provision of medical care to patients. Achieving the desired maximum effect in the study of medical disciplines is possible only when the student receives deep theoretical knowledge, but also masters and improves his practical skills. Therefore, the search for new approaches in optimizing the acquisition of practical skills by the student with the formation of a system of application, which forms the basis of his future professional skill, is especially relevant in the period of reforming the medical field [2].

Keywords: medical education, doctors, training.

Постановка проблеми

Практично-орієнтоване навчання дозволяє застосовувати систематизацію знань та розуміти медичні процеси від простого до складного, використовуючи модель SOLO таксономії: S1 «простий», S2 «складний», S3 «пов'язаний із» та S4 «розширений» [3]. Це дозволяє вивчити практичні підходи до менеджменту пацієнтів спочатку через теоретичну підготовку з наступним самостійним виконанням процедур, використовуючи систему Міллера: M1 «знати», M2 «знати, як робити», M3 «бути в змозі показати, як робити» та M4 «бути в змозі зробити професійно» [4]. Наразі такі педагогічні засади в системі медичних закладів вищої освіти (ЗВО) не можуть застосовуватися рутинно без наявності університетських клінік (УК). Українські медичні ЗВО вміло перелаштувалися під сучасні вимоги, в усіх навчальних програмах розгорнуто прописано рівні компетентностей, навичок, які отримають студенти після закінчення навчання, і цей перелік зіставний з таким зарубіжних медичних ЗВО. Проте існуюча система за своєю суттю не здатна забезпечити належний рівень реальних медичних знань та навичок. У більшості випадків клінічні навички отримуються на клінічних базах закладів охорони здоров'я де не завжди є доступ до пацієнта в силу різних причин. Альтернативою є засвоєння практичної навички в центрі симуляційного навчання та відпрацювання навичок на фантомах із закладеними комп'ютерними програмами. У світовій медичній практиці оптимальним варіантом для засвоєння студентами практичних навичок є робота з фантомами та муляжами [5, 6, 7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі аспекти формування та розвитку симуляційного навчання у вищій медичній школі висвітлюються такими українськими ученими як М. Корда, А. Шульгай, С. Запорожан, М. Кріцак. Однак впровадження їх в практику вивчення педіатрії що не систематизовані і розроблені не в повному обсязі.

Мета статті - дослідження особливостей та механізмів симуляційного навчання педіатрії у вищій медичній школі, впровадження обов'язкового оволодіння практичними навичками на муляжах.

Виклад основного матеріалу

Симуляційна форма навчання є найбільш оптимальною при наданні екстреної та невідкладної медичної допомоги при відпрацюванні сценаріїв у залі екстреної медичної допомоги та залі серцево-легеневої реанімації. Саме в цьому випадку можливо більш повно і реалістично моделювати об'єкт у певній ситуації, отримати необхідні теоретичні та практичні знання, відпрацьовувати конкретні навички, не завдаючи шкоди здоров'ю людини. У залі серцево-легеневої реанімації проводиться відпрацювання навичок забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів різними методами, техніка штучної вентиляції легень, базові реанімаційні заходи (техніка виконання непрямого масажу серця та штучної вентиляції легень) з використанням автоматичного дефібрилятора, розпізнавання серцевих ритмів до дефібриляції і не до дефібриляції. Студенти 5 курсу, вивчаючи неонатологію, тут відпрацьовують невідкладну допомогу при розладах дихання у новонародженого. У залі екстреної медичної допомоги відпрацьовуються навики первинного обстеження постраждалого за методикою С-А-В-С, розпізнавання рівня свідомості за шкалою AVPU, техніки вторинного обстеження постраждалого (швидкий огляд з ніг до голови; розпізнавання ран, переломів, пневмотораксу та ін.), техніки повертання тіла постраждалого та переміщення постраждалого за допомогою твердих і м'яких нош, техніки зупинки зовнішньої кровотечі, техніки накладання клапанної пов'язки при напруженому пневмотораксі, техніки іммобілізації верхньої і нижньої кінцівок, техніки застосування шийного комірця та ін. Таким чином, студенти 6 курсу оволодівають навичками медичної допомоги при невідкладних станах у дітей. У залі медичних маніпуляцій наявні тренажери, які дозволяють проведення відпрацювання навичок внутрішньом'язових, внутрішньовенних, підшкірних, внутрішньошкірних ін'єкцій. Тренажери у вигляді руки дитини з реалістичною венозною мережею дозволяють напрацювати техніку постановки венозного порта з налагодженням внутрішньовенної інфузії через систему для внутрішньовенних вливань, а також проведення забору крові для дослідження. Реалістичності надає використання у симуляторов імітованої крові. Манекен, який імітує однорічну дитину з рухомими ручками, ніжками та головою і знаходиться у педіатричному залі, дозволяє проводити основні і більш складні педіатричні процедури, такі, як купання і перев'язка, очні процедури, гігієна порожнини рота й зубів (рухома щелепа з зубами і язиком), годівля через трубку й промивання шлунка, внутрішньом'язові ін'єкції (стегно), трахеотомія, введення катетера дівчаткам і хлопчикам, постановка клізми. Студенти другого курсу тут вчаться елементам догляду за дитиною раннього віку (закапування очей, носа, очисні та лікувальні клізми, гігієнічні ванни). В даній кімнаті наявні наявні також комп'ютеризовані тренажери, що дозволяють відпрацювання навичок обстеження серцево-судинної системи з електрокардіографічним контролем та дихальної системи з імітацією різноманітних ситуацій у педіатрії.

Висновки

Використання симуляційних технологій у медицині підвищує інтерес студентів до процесу навчання і є важливою частиною в підвищенні професійності майбутніх лікарів. Симуляційне навчання дозволяє підвищити засвоюваність навчального матеріалу, якість та ефективність навчального процесу, дає можливість не тільки побачити і почути, а й відпрацювати на манекені, сприяє формуванню мотивації студентів до навчання.

Література

1. Івченко В.К. Про деякі проблеми практичної під-готовки фахівців / В.К. Івченко, П.С. Меженський, О.І. Швець // Проблеми медичної науки та освіти. - 2001. - No 3. - С. 32-33.

2. Ковальчук Л.Я. Самостійна робота - невід'ємний елемент навчання студентів / Л.Я. Ковальчук // Сучасні аспекти організації самостійної позааудиторної роботи студентів, лікарів-інтернів, курсантів: матеріали навч.-метод. конф. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - С. 35.

3. Biggs J.B., Collis K.F. (2014) Evaluating the quality of learning: The SOLO taxonomy (Structure of the Observed Learning Outcome): Academic Press.).

4. Witheridge A., Ferns G., Scott-Smith W. (2019) Revisiting Miller⁵s pyramid in medical education: the gap between traditional assessment and diagnostic reasoning. Int. J. Med. Educ., 10: 191-192. doi: 10.5116/ijme.5d9b.0c37.

5. Сікорський П.І. Кредитно-модульна технологія навчання: навч. посіб. / П.І. Сікорський. - К.: Вид-во Європейського університету, 2004. - 127 с.

6. Ann K. Allen. Research skills for Medical Students / Ann K. Allen. - SAGE Publication Inc., 2012. - P. 264.

7. Dr. John Willison. A Handbook for research skills de ve lopment and assessmentin the curriculum / Dr. John Willison. - Centre for Learning and Professional Development University of Adelaide, 2009. - P. 85.

References

1. Ivchenko V.K. Pro deiaki problemy praktychnoi pid-hotovky fakhivtsiv / V.K. Ivchenko, P.S. Mezhenskyi, O.I. Shvets // Problemy medychnoi nauky ta osvity. - 2001. - No 3. - S. 32-33.

2. Kovalchuk L. Ya. Samostiina robota - nevid'iemnyi element navchannia studentiv / L. Ya. Kovalchuk // Suchasni aspekty orhanizatsii samostiinoi pozaaudytornoi roboty studentiv, likariv-interniv, kursantiv: materialy navch.-metod. konf. - Ternopil: Ukrmedknyha, 2001. - S. 35.

3. Biggs J.B., Collis K.F. (2014) Evaluating the quality of learning: The SOLO taxonomy (Structure of the Observed Learning Outcome): Academic Press.).

4. Witheridge A., Ferns G., Scott-Smith W. (2019) Revisiting Miller⁵s pyramid in medical education: the gap between traditional assessment and diagnostic reasoning. Int. J. Med. Educ., 10: 191-192. doi: 10.5116/ijme.5d9b.0c37.

5. Sikorskyi P.I. Kredytno-modulna tekhnolohiia na-vchannia: navch. posib. / P.I. Sikorskyi. - K.: Vyd-vo Yevropeiskoho universytetu, 2004. - 127 s.

6. Ann K. Allen. Research skills for Medical Students / Ann K. Allen. - SAGE Publication Inc., 2012. - P. 264. 7. Dr. John Willison. A Handbook for research skills de ve lopment and assessmentin the curriculum / Dr. John Willison. - Centre for Learning and Professional Development University of Adelaide, 2009. - P. 85.

Размещено на Allbest.ru