Інноваційна технологія "сторітелінг" в побудові сучасного уроку української літератури в базовій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відокремлений структурний підрозділ «Гуманітарно-педагогічний фаховий коледж» Мукачівського державного університету

ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ «СТОРІТЕЛІНГ» В ПОБУДОВІ СУЧАСНОГО УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В БАЗОВІЙ ШКОЛІ

Резнікова Катерина Володимирівна

аспірантка МДУ, Викладач української

мови та літератури

м. Мукачево

Анотація

сторітеллінг компетентність школа технологія

У статті розглянуто таку інноваційну технологію, як «сторітелінг» та її використання на уроках української літератури. Аналізується, відносно нова, навчальна технологія, висвітлюється її походження, функції, види та застосування. Сторітеллінг (англ. Storytelling, «розповідання історій») - це мистецтво захоплюючої розповіді, технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери слухача З'ясовано, що створення та розповідання історій, що є провідною ідеєю сторітелінгу, сприяє розвитку комунікативної компетентності школярів базової школи. Серед основних можливостей сторітелінгу відзначено: невимушену форму подачі, можливості для реалізації педагогіки партнерства, ігрову форму та сприяння театралізації, яскравість, образність, емоційність, доступність у використанні, сприяння розвитку ораторських здібностей, створення креативного середовища тощо. Метод сторітелінгу можна застосувати на різних етапах уроку та на уроках різних типів, адже сучасні технології навчання, які використовуються в освітньому процесі НУШ, в першу чергу, спрямовані на розвиток критичного мислення та розвиток комунікативних здібностей.. Сторітелінг здатний зробити уроки цікавішими, а засвоєння літературного матеріалу практично-застосованим. Цей метод дозволяє вийти за рамки традиційних уроків літературного читання та позакласного читання та дає широкі можливості для інтегрованого навчання. Для комунікативних навичок школярів запропоновано такі вправи з використанням сторітелінгу: розповіді про випадок із власного життя, сторітелінг за ілюстраціями до казки або прочитаного оповідання, історії за опорними словами, сторітелінг під час словникової роботи, міні-твір за аналогією, сторітелінг «Я - герой», «авторське крісло», сторітелінг на основі метафоричних карт, творчий сторітелінг. Сторітелінг, як технологія характеризується, тим, що вона виступає інструментом сучасної освіти, напрями використання якої можуть бути різноманітними. Узагальнено досвід створення та використання такої технології з учнями базової школи.

Ключові слова: українська література, урок літератури, інноваційні методи навчання, сторітелінг, комунікація, аналіз художнього твору.

Annotation

Reznikova Kateryna Volodymyrivna Graduate student of Mukachevo State University, Teacher of Ukrainian language and literature, separate structural unit "Humanities and Pedagogical Vocational College^MMukachevo State University, Mukachevo

INNOVATIVE TECHNOLOGY "STORYTELLING" IN THE CONSTRUCTION OF A MODERN LESSON OF UKRAINIAN LITERATURE IN PRIMARY SCHOOL

The article examines such an innovative technology as "storytelling" and its use in Ukrainian literature lessons. A relatively new educational technology is analyzed, its origin, functions, types and applications are highlighted. Storytelling (English Storytelling, "telling stories") is the art of exciting narration, the technology of creating a story and using it to transmit the necessary information in order to influence the emotional, motivational, cognitive spheres of the listener. It was found that the creation and telling of stories, which is the leading idea storytelling, promotes the development of communicative competence of elementary school students. Among the main possibilities of storytelling are noted: a relaxed form of presentation, opportunities for implementing partnership pedagogy, game form and promotion of theatricalization, vividness, imagery, emotionality, accessibility in use, promotion of the development of oratorical abilities, creation of a creative environment, etc. The storytelling method can be applied at different stages of the lesson and in different types of lessons, because modern learning technologies used in the educational process of the National University of Higher Education are primarily aimed at the development of critical thinking and the development of communication skills.. Storytelling can make lessons more interesting, and learning literary material practical. This method allows you to go beyond the traditional lessons of literary reading and extracurricular reading and provides ample opportunities for integrated learning. The following exercises using storytelling are offered for the communication skills of schoolchildren: stories about an incident from one's own life, storytelling based on illustrations to a fairy tale or a read story, stories based on key words, storytelling during vocabulary work, a mini-composition based on analogy, storytelling "I am a hero", "author's chair", storytelling based on metaphorical maps, creative storytelling. Storytelling, as a technology, is characterized by the fact that it acts as a tool of modern education, the directions of use of which can be diverse. The experience of creating and using such technology with elementary school students is summarized.

Keywords: Ukrainian literature, literature lesson, innovative teaching methods, storytelling, communication, analysis of a work of art.

Постановка проблеми

Сучасний стан освіти, як і держави України перебуває у скрутних умовах. Формування патріотизму та любові до рідної землі закладаються саме у період навчання у закладі загальної середньої освіти (далі -ЗЗСО). Життя постійно змінюється та знаходиться у русі, тому й людина повинна змінювати свої пріоритети та намагатися йти в ногу з часом. Тільки маючи навики комунікації та креативності, особа може досягти певних висот у житті. Як зазначав О.Мишанич: «розвинена людина це та, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники» [4].

Концепція «Нова українська школа», і Державний стандарт базової освіти, і Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті важливе місце відводять саме формуванню комунікативних здібностей. «Заговори, щоб я тебе побачив», - казав давньогрецький філософ Сократ і не помилявся, адже розвиток мистецтва мовлення, відіграє не останню роль у формуванні цілісної особистості.

Українська література як навчальний предмет є особливим видом мистецтва слова, невід'ємним складником духовної культури українського етносу, потужним чинником гармонійного світосприйняття й самоідентифікації, що покликана забезпечити пізнавальний, виховний та естетичний розвиток підростаючого покоління. У Державному стандарті зазначається, що: «Українська література це носій ідентичності нації, її генетичного коду, важливий чинник витворення національної ідеології, що допомагає збудувати державу-Україну й виховати свідомого українця; носій заряду духовної енергії, здатний передавати від покоління до покоління загальнолюдські й національні цінності, культивувати їх у людській душі».

Нові вимоги до викладання мовно-літературної галузі спрямовані на застосування нових методів та підходів у реалізації навчальних цілей.Саме до такої нової навчальної технології можна віднести - сторітелінг.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Цю технологію вперше було використано наприкінці минулого століття керівником корпорації американцем Девідом Армстроногом для ефективного навчання нових працівників своєї компанії. Нині сторітелінг широко використовується не лише в бізнесі, а й в освіті. В Україні опис цієї, відносно нової, педагогічної технології знаходимо у працях М. Василишиної, Н. Гущиної, О. Карманової, Ю. Меркулової, О. П'ятецької, К. Симоненко та ін. Рекомендації та вправи до технології сторітелінг окреслили М. Бакунін, Л. Василик, П. Воловік, І. Горбачьова, Н. Заяц, С. Калінін, Д. Каплунов, С. Крутько, А. Медвєдєва, А. Путятіна, Р. Скрупник, Д. Тамашина.

Мета статті - висвітлити проблему застосування технології сторітелінг на уроках української літератури в базовій школі.

Виклад основного матеріалу

На сьогодні усталений імідж української літератури видозмінено.Саме на уроках літературного читання та української літератури учені вчаться правильно висловлювати свої думки та класифікувати основні правила життя. В умовах оновленння освітньої парадигми українська література набуває особливого значення в базовій та старшій школі, оскільки засобами мистецтва повинна забезпечувати:

-підвищення загальної освіченості молодого громадянина України, прилучення учнів базової школи та учнів старших класів засобами художньої літератури до фундаментальних цінностей, культури, розширення культурно-пізнавальних інтересів;

-сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню, самореалізації, а також самовираження й самовдосконалення особистості в сучасному світі через ознайомлення із світом прекрасного, розкриття краси мистецтва, високих моральних якостей людини, утілених у художніх творах;

-формування стійкого інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального мистецтва;

-підготовку компетентного й «інтелектуального читача - реципієнта художнього тексту з високим рівнем імпліцитності» [3, с. 12], який шанує українську книгу, вміє критично й рефлексійно мислити, має вироблену систему загальнолюдських морально-етичних орієнтирів, відчуває потребу в читанні, веде з книгою внутрішній діалог, отримуючи при цьому естетичну насолоду, любить і пишається здобутками рідної культури, шанує й опановує надбання інших народів, усвідомлює власну національну ідентичність і водночас приналежність до цивілізованого світу;

-формування на кращих зразках красного письменства гуманістичного світогляду, творчих здібностей, естетичних смаків особистості;

сприяння моральному самовизначенню учнів базової школи та старшокласників, їхньому екзистенційному вибору, вироблення активної життєвої позиції на основі гуманістичних цінностей та ідеалів, прагнення до самостійного пошуку й творчого вдосконалення;

-розвиток навичок самоосвіти, бажання й здатності неперервно навчатися протягом усього життя тощо.

Проблема розроблення науково-методичного забезпечення навчання української літератури в загальноосвітній школі, яке відповідає запитам суспільства й освіти, є дуже давньою, водночас складною й багатогранною. Адже в різні історичні періоди вона зумовлена характером доби, панівною ідеологією, розглядається й вирішується з урахуванням тих навчальновиховних завдань, які стоять перед школою й освітньою галуззю зокрема[1, с. 12]. Щоразу система вимог, засадничих принципів до створення навчальних програм, підручників, хрестоматій, посібників та ін., їх якості для всіх рівнів шкільної літературної освіти, здатності ефективно спрямовувати процес засвоєння літератури як навчального предмета тощо піддаються регулярному критичному переосмисленню й перегляду, оскільки почасти «закостенілі у своєму розвитку вони виглядають архаїчно й малопривабливо для гострих у своєму сприйнятті дійсності учнів» [8, с. 8].

Сучасні політичні й соціокультурні зміни у світі й в Україні, інноваційні виклики освіти позначилися на відмові від ідеологічного нав'язування, «диктату» у викладанні літератури, позбавленні в підручниках періоду незалежності держави від рудиментів тоталітарного дискурсу, від догматизації тематики письмових робіт учнів тощо.

Модернізація літературної освіти в базовій та старшій школі передусім здійснюється завдяки оновленню науково-методичного забезпечення, зокрема навчальних програм, підручників, хрестоматій, практикумів із літератури, робочих зошитів та ін. з урахуванням суспільних і освітніх потреб. Уже понад століття серед науковців, методистів, учителів-словесників, батьків, учнів, представників громадськості періодично виникає питання про розвантаження програм і підручників з української літератури. Проте, як слушно зазначає О. Бандура, «спостерігається сумне явище: після тривалих дискусій у середовищі педагогічної громадськості (з участю працівників Міністерства освіти)» досягається певна одностайність успіхів, але поступово (ніби непомітно) обсяг навчального матеріалу збільшується, і підручники виявляються знову перевантаженими, і все починається спочатку». [1, с. 11].

Упровадження таких інноваційних освітніх технологій, як: проєктна технологія, технологія розвитку критичного мислення, які, в першу чергу, забезпечують активізацію пізнавальної самостійної діяльності учня, реалізацію навчання через дослідження, уможливлюють ефективну реалізацію компетентнісного підходу в освітньому процесі. Окреслені технології можливо активно використовувати в умовах дистанційної та змішаної форм навчання через використання широкого кола цифрових інструментів.

Відносно новою формою навчання, яка нині швидко завойовує популярність і активно впроваджується в освітній процес Нової української школи є сторітелінг (у перекладі з англійської story означає історія, а telling - розповідати) - мистецтво захоплюючої розповіді, тобто, донесення до аудиторії певної інформації шляхом розповідання зворушливих, смішних або повчальних історій з реальними або вигаданими дійовими особами, що дозволяє не тільки оптимально передати інформацію слухачам, а й мотивувати їх на певні вчинки, отримати максимально високі результати.

Цю технологію вперше було використано наприкінці минулого століття керівником корпорації американцем Девідом Армстроногом для ефективного навчання нових працівників своєї компанії. Нині сторітелінг широко використовується не лише в бізнесі, айв освіті. «Майстерність розуму сприймати історії дала змогу людям упорядкувати потік подій у керовану та раціональну дійсність. Історія структурує життєві процеси, вибудовуючи з хаосу, суперечностей та безглуздості порядок, єдність і сенс», -- зазначають Р. Мак-Кі та Т. Джерас. Дослідники виокремлюють такі основні функції сторітелінгу, як:

1. Мотиваційна. Це спосіб переконання учнів, який дає змогу надихнути їх на прояв ініціативи в навчальному процесі.

2. Об'єднуюча. Історії є інструментом розвитку дружніх, колективних міжособистісних стосунків у класі, групі.

3. Комунікативна. Історії здатні підвищити ефективність спілкування на різних рівнях.

4. Інструмент впливу. Дозволяє не директивно впливати на учнів та формувати в них суспільно корисні переконання.

5. Утилітарна. Один із найпростіших способів донести до інших зміст завдання або проекту.

Специфіку використання технології сторітелінг у дидактичному процесі, її ефективність дослідники обумовлюють тим, що у ній тісно переплетені педагогіка, психологія й акторська майстерність. Захоплюючі історії найбільш доступні для сприйняття саме учнями молодшого шкільного віку, вони розширюють словниковий запас, збуджують емоції, уяву, асоціативне мислення, що підвищує рівень концентрації уваги; мотивують до позитивних змін.

За допомогою цієї технології можна оптимізувати навчання, психологічний мікроклімат у класі, зняти напругу, подолати в учнів страх публічного виступу; створити невимушену обстановку, а також сприяти розвитку пізнавальних інтересів, легкому засвоєнню навчального матеріалу, налагодженню стосунків із однокласниками, встановленню контакту з вчителем, вибудовуванню більш якісних взаємостосунків.

Дослідники виокремлюють сторітелінг пасивний (за створення історії та її розповідь відповідає вчитель) та активний (у процес сторітелінгу включені учні, вони створюють історію самостійно, а завдання вчителя - скеровувати їх у належному напрямку) [4, с.5].

Сабада І. вважає, що завдання сторітелінгу - за допомогою розповіді створити умови для мотивації дітей до навчання на занятті або під час освітньої ситуації, викликати симпатію до головного персонажа, який допоможе зацікавити вихованців і доступно донести до них потрібну інформацію.

Згідно з Кравченко В. основні функції у освітньому процесі: мотиваційна, об єднуюча, комунікативна, інструмент впливу, утилітарна. Мотиваційна представляє собою спосіб переконання учнів, який дає змогу надихнути їх на прояв ініціативи в навчальному процесі. Об'єднуюча означає, що історії є інструментом розвитку дружніх, колективних міжособистісних стосунків у шкільному колективі. Комунікативна забезпечує підвищення ефективності спілкування на різних рівнях. Технологія сторітелінг як інструмент впливу дозволяє не впливати на учнів та формувати в них суспільно корисні переконання. Утилітарна означає, що це один із найпростіших способів донести до зміст завдання або проекту.

Вибір того чи іншого виду залежить від типу уроку, теми заняття, індивідуальних особливостей учнів: вивчаючи нову тему, як правило, використовують пасивний сторітелінг, для закріплення вивченого - активний [3, с. 12 ].

Також слід враховувати доцільність і актуальність обраної історії, її лаконічність і змістовність (тривалість історії не повинна перевищувати 7 хвилин для 5 класу, та 12 хвилин - для учнів 6-9 класів), обов'язковим елементом є підведення підсумків історії та спільне з учнями визначення зв'язку історії з життєвим досвідом школярів.

Застосування технології сторітелінгу на уроках української літератури у базовій школі представлено трьома етапами: підготовчим, власне застосуванням та аналізом досягнутих результатів. Перший етап включає в себе: обмірковування ситуації, де можна на уроці застосувати техніку сторітелінг; вибір (або складання) історії (з урахуванням інтересів дітей, програмного матеріалу, рівня складності); планування уроку (або його частини): постановка мети, завдань, розробка, підбір вправ, що сприяють їх досягненню, допомагають застосувати на практиці знання, отримані при прослуховуванні історії, розподіл часу. Для того, щоб підібрати історію для уроку української літератури, потрібно орієнтуватися на аудиторію. Оскільки кожен учень має свої вподобання, то вчителю необхідно використати таку історію, яка зможе зацікавити кожного учасника освітнього процесу.

Другий вимагає зосередженості вчителя, здатності відійти від плану в разі необхідності та підібрати ефективну вправу, якщо використання запланованої не дозволяє досягти бажаного результату. Останній етап надає можливість проаналізувати дії учнів, знання, які вони отримали, та загалом оцінити чи досягнуті цілі, що були поставлені [2, с. 60-61].

Варто акцентувати й вимоги до вчителя як оповідача історій: ясність, доступність мовлення, багатство мовлення, емоційність, здатність до імпровізації. При підготовці до уроку з застосуванням технології сторітелінг учителю потрібно виконати ряд дій. А саме, щоб створити історію, необхідно вжитися в тему; пригадати готовий або розробити докладний динамічний сюжет, де події ідуть одна за одною; вибрати реального або вигаданого героя, дати йому ім'я, наділити певним характером, зовнішністю; придумати несподівану інтригу для утримання уваги аудиторії; перечитати текст і додати метафор; дотримуватися невеликого обсягу. Технологію сторітелінгу, найефективніше застосовувати на уроках позакласного читання.

Серед видів оповідок на словесній основі виокремлюють такі:

-історія на тему, яку пропонує вчитель (наприклад, «Подарунок для бабусі Тосі», «Як руденька білочка Ненсі боялася іти до школи»);

-історія за планом (згідно теми); історія за певним початком (Жив-був апостроф Біл. Він був невеличкого росточку, худенький, понад усе любив гратися у піжмурки…)Ј»

-історія з використанням опорних слів (складіть оповідку на вільну тему, вживаючи не менше п'яти дієслів; поміркуйте над спільною історію, використовуючи синоніми до слова «будинок» тощо);

-складання історії (наприклад, казки) за власним сюжетом (казка про чарівні слова, казка про фею Фонетику, казка про вередливу кому Джесіку й ін..).

Висновки

Отже, технологія сторітелінгу належить до інноваційних педагогічних технологій, що допомагає учневі краще засвоїти матеріал, поданий у вигляді захоплюючої оповідки; сприяє розвитку особистісних якостей школяра, дозволяє проявити активність і творчість. У розвитку комунікативної компетентності учнів базової школи ця технологія відіграє особливу роль, оскільки є найбільш ефективною, дає можливість вирішити різні комунікативні завдання. З її допомогою школярі вчаться спілкуватися, творчо поєднуючи й доречно використовуючи різноманітні варіанти мовних дій; удосконалюють навички культури та стилю мовної поведінки; набувають досвід продуктивної праці з інформацією, уміння висловлювати власні думки, проявляти творчі здібності. Проте вчитель повинен чітко розуміти, що собою представляє дана технологія, її функції, ознаки та етапи.

Література

1. Бондаренко Н. Storytelling як комунікаційний тренд і всепредметний метод навчання / Н. Бондаренко // Молодь і ринок. 2019. № 7. С. 130-135.

2. Гич Г. Сторітелінг як інноваційна методика формування мовної компетентності [Текст] / Г. М. Гич // Науковий вісник Миколаївського університету ім. В. О. Сухомлинського. 2015. № 4. С.188-192.

3. Єжова О. Сутність організаційно-педагогічних умов педагогічного процесу / О. О. Єжова // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Психолого-педагогічні науки. 2014. № 3. С. 39-43.

4. Кущ Т. Майстерня креативності [Текст] / Т. В. Кущ // Науково - методичний журнал «Педагогічна майстерня». 2016. № 4. С. 30-37.

5. Макарова Л., Корнієнко Л., Рига Г. Сторітелінг як технологія розвитку креативності здобувачів вищої освіти КЗ «Покровськийпедагогічний коледж» [Текст]/ Л. М. Макарова // Матеріали VII Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти - 2018». 2018. 37 с.

6. Марк Лівін «Сторітелінг для очей вух і серця»: https://nashformat.ua/products/ storiteling-dlya-ochej-vuh-i-sertsya 709305

7. ПобідашІ.Сторітелінг:ознаки«гарної»історії/І.Побідаш//Обріїдрукарства. 2019. № 1. С. 144-150.

8. Сабада І. Сторітелінг - ефективний метод навчання та виховання [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://genezum.org/library/storiteling--efektyvnyy-metodnavchannyata-vyhovannya#:?:text=

References

1. Bondarenko N.(2019). Storytelling yak komunikatsiinyi trend i vsepredmetnyi metod navchannia / N. Bondarenko // Molod i rynok. № 7. S. 130-135. [in Ukrainian].

2. Hych H.(2015) Storitelinh yak innovatsiina metodyka formuvannia movnoi kompetentnosti [Tekst] / H. M. Hych Naukovyi visnyk Mykolaivskoho universytetu im. V. O. Sukhomlynskoho. № 4. S.188-192. [in Ukrainian].

3. Iezhova O. (2014). Sutnist orhanizatsiino-pedahohichnykh umov pedahohichnoho protsesu O. O. Yezhova Naukovi zapysky [Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. Mykoly Hoholia]. Psykholoho-pedahohichni nauky. № 3. S. 39-43. [in Ukrainian].

4. Kushch T. (2016). Maisternia kreatyvnosti [Tekst] T. V. Kushch Naukovo - metodychnyi zhurnal «Pedahohichna maisternia». № 4. S. 30-37. [in Ukrainian].

5. Makarova L., Korniienko L., Ryha H.(2018). Storitelinh yak tekhnolohiia rozvytku kreatyvnosti zdobuvachiv vyshchoi osvity KZ «Pokrovskyi pedahohichnyi koledzh» [Tekst] L. M. Makarova Materialy VII Mizhnarodnoi vystavky «Suchasni zaklady osvity - 2018». 37 s. [in Ukrainian].

6. Mark Livin (2020). «Storitelinh dlia ochei vukh i sertsia»: https:nashformat.ua productsstoriteling-dlya-ochej-vuh-i-sertsya 709305 [in Ukrainian].

7. Pobidash I.(2019). Storitelinh: oznaky «harnoi» istorii I. Pobidash Obrii drukarstva. № 1. S. 144-150. [in Ukrainian].

8. Sabada I. Storitelinh - efektyvnyi metod navchannia ta vykhovannia [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: https:genezum.orglibrarystoriteling--efektyvnyy-metodnavchannyata-vyhovannya#:?:text=[in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru