Організація експериментального дослідження з формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів сестринської справи у процесі вивчення дисциплін з акушерства і гінекології у медичних закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація експериментального дослідження з формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів сестринської справи у процесі вивчення дисциплін з акушерства і гінекології у медичних закладах вищої освіти

Филипюк Д.О., викладач акушерства і гінекології Фахового медичного коледжу Комунального закладу вищої освіти

«Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради

Здійснено аналіз наукового пояснення сутності експериментального дослідження. Узагальнено, що науковці розглядають педагогічне дослідження у контексті цілісного підходу, а педагогічний експеримент - у контексті філософії' практико-зорієнтова- ної методології педагогічної дії. Сутність педагогічного експерименту полягає в тому, щоб організувати проведення дослідно-експериментальної роботи в закладі освіти з чітко визначеною метою вдосконалення процесу навчання. Метою презентованого дослідження є формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів сестринської справи у процесі вивчення дисциплін з акушерства і гінекології у медичних закладах вищої освіти. Підкреслено значущість визначення основних етапів дослідження, що дає змогу найоптимальнішим шляхом досягнути поставленої наукової мети.

Визначено п'ять етапів експерименту: організаційно-створювальний, діагностично-констатувальний, формувальний, результативно-порівняльний та аналітично-підсумковий. Враховуючи мету реалізації кожного етапу дослідження, використовуючи адекватні засоби і методи на кожній із визначених стадій, дотримуючись логічної послідовності реалізації кожної частини експериментального дослідження, відзначається злагодженість у роботі всіх учасників експерименту на кожному з визначених етапів.

Ключові слова: майбутні бакалаври сестринської справи, професійна підготовка, експеримент, етапи, дослідження, медичні заклади вищої' освіти.

Key words: future nursing bachelors, professional training, experiment, stages, research, medical institutions of higher education.

Актуальність дослідження

Сутність педагогічного експерименту полягає в тому, щоб організувати проведення дослідно-експериментальної роботи в закладі освіти з чітко визначеною метою вдосконалення процесу навчання, що в контексті нашого дослідження передбачає формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів сестринської справи у процесі вивчення дисциплін з акушерства і гінекології у медичних закладах вищої освіти. Адже впровадження в освітній процес нових науково обґрунтованих ідей і методів навчання спрямовується на осучаснення професійної підготовки майбутніх фахівців. І хоча експериментальна педагогіка виникла ще наприкінці ХІХ ст. завдяки психолого-педагогічним дослідженням І. Сікорського та В. Вундта, проте термін «експериментальна педагогіка» почав використовуватися лише на початку ХХ ст. [7, с. 256].

Науковці розглядають експеримент як «метод наукового пізнання, що передбачає цілеспрямований процес отримання об'єктивних наукових даних щодо сутності, динаміки, особливостей існування та розвитку досліджуваних явищ і процесів» [7, с. 255];

- «спосіб пізнавальної діяльності в науці й освіті, що має активний вплив на явище, яке досліджується», а в контексті нашого дослідження впливає на формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів сестринської справи (МБСС) у процесі вивчення дисциплін з акушерства і гінекології «шляхом перетворення (комбінації і варіювання) тих чи інших умов його існування» (тобто - педагогічних умов та авторської розробки схеми досліджуваного процесу у вигляді структурно-функціональної моделі); «форма практичної почуттєво-предметної діяльності..., специфічне джерело пізнання» [8, с. 409];

- складний комплексний метод наукового пізнання, цілеспрямованих спостережень, бесід з опитуванням, анкетуванням; вивчення творчих робіт й аналізу соціометричних вимірів, організації визначених видів групової та індивідуальної діяльності [6, с. 109].

Таким чином, педагогічний експеримент є науково поставлений дослід у галузі навчальної чи виховної роботи, спостереження досліджуваного педагогічного явища в спеціально створених і контрольованих дослідником умовах» [3, с. 112], що потребує чіткого дотримання послідовних кроків - етапів експериментально-дослідної роботи.

Аналіз останніх публікацій засвідчує, що науковці розглядають педагогічне наукове дослідження у контексті цілісного підходу, а педагогічний експеримент - у контексті філософії прак- тико-зорієнтованої методології педагогічної дії (І. Зязюн); визначають методологічний аспект системного аналізу педагогічного процесу (В. Кушнір), методологію науково-педагогічних досліджень (С. Сисоєва), методику та системну організацію наукових досліджень (С. Важинський; В. Вихрущ, Ю. Козловський, Л. Ковальчук та ін.); актуалізують проблеми проведення експериментального дослідження у педагогіці в наукових дослідженнях неперервної професійної освіти (С. Сисоєва, Т. Кристопчук та ін.). Методологічною опорою педагогічного наукового дослідження визначають «сукупність ідей, теорій і підходів, які обираються як методологічні засади наукового пошуку, що складає ту «призму», через яку і завдяки якій з'ясовується сутність об'єкта дослідження, моделюються уявлення про нього, здійснюється пошук засобів і умов удосконалення, ефективного розвитку» [5, с. 40]. Науковці стверджують, що організація експериментального дослідження базується на чітко визначених етапах, що складають основу науково-дослідної роботи. Відтак «планування основних етапів пошукової роботи дозволяє най- оптимальнішим шляхом досягнути поставленої наукової мети, оскільки побудоване на загальній логіці дослідницької діяльності» [2, с. 108].

Таким чином, загальновизнаним міркуванням є те, що кореляція змісту наукової розвідки з упорядкованістю та послідовністю дослідницьких дій зумовлює потребу в структуруванні й виокремленні окремих етапів дослідно-експериментальної роботи. Невирішеними раніше частинами загальної проблеми є визначення основних стадій (етапів) експерименту з формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів сестринської справи у процесі вивчення дисциплін з акушерства і гінекології у медичних закладах вищої освіти.

Мета статті полягає в у визначенні основних етапів експериментального дослідження з формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів сестринської справи у процесі вивчення дисциплін з акушерства і гінекології у медичних закладах вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Для ефективної організації експериментального дослідження враховували необхідність дотримання послідовності й логічного взаємозв'язку між основними завданнями, метою і етапами наукової розвідки. Розподіл експерименту на окремі етапи спостерігається у більшості педагогічних розвідках. Проте дослідники пропонують власні ідеї щодо структурування експериментальної роботи. Зазвичай науковці виокремлюють «констатуючий, пошуковий і формуючий (формувальний) етапи експерименту» [6, с. 111]. У дисертаціях, присвячених реалізації інноваційних підходів до професійної підготовки майбутніх фахівців сестринської справи, дослідники виокремлюють організаційно-діагностичний, констатувальний, формувальний, аналітичний етапи [4, с. 294]; пошуково-аналітичний, дослідно- експериментальний (констатувальний та формувальний) та підсумковий [1, с. 141] та ін.

Узагальнюючи науково-дослідницький досвід і спрямування авторських ідей щодо конкретизації етапів наукової розвідки, пропонуємо покроковий варіант формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів сестринської справи у процесі вивчення дисциплін з акушерства та гінекології згідно з такими п'ятьма етапами: організаційно- створювальний, діагностично-констатувальний, формувальний, результативно-порівняльний та аналітично-підсумковий. Розкриємо основні завдання і методи реалізації кожного етапу експерименту.

Організаційно-створювальний етап дослідження призначений для підготовки освітнього середовища в медичних ЗВО, де відбувається підготовка майбутніх бакалаврів сестринської справи, до проведення експерименту. Дослідницька робота здійснювалася з такою метою:

- розробити план проведення експериментального дослідження з урахуванням визначених педагогічних умов формування фахової компетентності МБСС у процесі вивчення дисциплін з акушерства та гінекології у медичних ЗВО;

- організувати експериментальну базу дослідження, для якої залучено кілька медичних закладів вищої освіти, де здобувають освіту МБСС;

- визначити структурні складники фахової компетентності МБСС, що формуватимуться впродовж експериментального дослідження у студентів експериментальних і контрольних груп;

- розробити й апробувати на практиці авторські навчально-методичні матеріали, які використовуватимуться в ЕГ з метою реалізації визначених педагогічних умов формування фахової компетентності МБСС у процесі вивчення дисциплін з акушерства та гінекології у медичних ЗВО;

- скласти відповідний діагностичний інструментарій, що дасть змогу встановити рівень сфор- мованості кожного компонента і загалом фахової компетентності МБСС на різних етапах дослідження;

- провести навчально-методичні зібрання викладачів-учасників експерименту для ознайомлення з навчально-методичним забезпеченням дослідження та інноваційною методикою вивчення дисциплін з акушерства та гінекології з метою формування фахової компетентності МБСС.

Діагностично-констатувальний етап мав на меті встановити рівні сформованості фахової компетентності МБСС у студентів, як завершили вивчення дисциплін з акушерства і гінекології. Враховувався компонентний склад, показники та критеріальні ознаки кожного компонента фахової компетентності МБСС. Використовувалися такі методи: спостереження, опитування, анкетування, тестування, оцінювання знань МБСС як результату теоретичної підготовки студентів у процесі вивчення дисциплін з акушерства та гінекології; визначення рівня сформованості вмінь і навичок студентів виконувати професійні дії чітко і правильно у процесі вирішення професійних завдань з акушерства та гінекології; результативність самоосвітньої діяльності та вмотивованості МБСС до набуття високого рівня фахової компетентності.

Аналіз результатів діагностично-констатуваль- ного етапу експерименту підкреслив потребу вдосконалення процесу формування кожного з компонентів і загалом фахової компетентності МБСС у процесі вивчення дисциплін з акушерства та гінекології. Узагальнені результати цього етапу дослідження підтвердили необхідність удосконалення методики вивчення означених дисциплін, що, на нашу думку, можливо шляхом реалізації визначених педагогічних умов та структурно-функціональної моделі формування фахової компетентності МБСС у процесі вивчення дисциплін з акушерства та гінекології в медичних ЗВО. Наприкінці діагностично-констатувального етапу проведено розподіл студентів, які залучені до дослідно-експериментального процесу і лише розпочинають вивчення дисциплін з акушерства та гінекології, на контрольні (КГ) та експериментальні групи (ЕГ). Дотримувалися таких вимог:

1) кількість студентів у обох різновидах груп була майже однаковою і переконливою для встановлення вірогідності результатів дослідження;

2) у розподілі студентів на КГ та ЕГ враховувалися результати вхідного контролю, що дало змогу встановити ідентичність таких груп за показниками сформованості кожного компонента і загалом фахової компетентності МБСС на початку вивчення дисциплін з акушерства та гінекології.

Зазвичай основним етапом дослідно-експериментальної роботи є формувальний, упродовж якого в ЕГ реалізовувалися визначені педагогічні умови і враховувалися всі складники розробленої структурно-функціональної моделі, а студенти КГ вивчали дисципліни з акушерства та гінекології за узвичаєними методиками. В обох різновидах груп проводився систематичний контроль, що давав змогу встановити рівні теоретичної підготовки МБСС з дисциплін з акушерства та гінекології, сформованість умінь і навичок професійно правильного виконання практичних дій, результатів самоосвітньої діяльності тощо. Таким чином, шляхом анкетування, опитування, тестування, спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю студентів визначався стан сформованості кожного компонента фахової компетентності МБСС, які навчалися в КГ і ЕГ.

Результативно-порівняльний етап дослідно- експериментальної роботи дав змогу встановити числові значення щодо кількості й відсоткових показників студентів КГ та ЕГ, які виявили той чи інший рівень сформованості фахової компетентності у процесі вивчення дисциплін з акушерства та гінекології. Такі дані отримувалися в процесі підсумкового контролю з використанням методів, що використовувалися на діагностично-конста- тувальному етапі експерименту. На цьому етапі зіставлялися отримані результати щодо сформо- ваності кожного компонента фахової компетентності у студентів КГ і ЕГ. На основі порівняння отриманих числових значень, які є статистичною характеристикою кожного рівня фахової компетентності МБСС, підкреслено дієвість визначених педагогічних умов у ЕГ. Зазначимо, що порівняння здійснювалося за результатами формування кожного компонента зокрема і загалом фахової компетентності МБСС.

Аналітично-підсумковий етап дослідження проводився для доведення достовірності отриманих результатів формування фахової компетентності МБСС у процесі вивчення дисциплін з акушерства та гінекології в медичних ЗВО. Використовувалися методи математичної статистики, апробовані в педагогічних дослідженнях. Враховувалося числове значення сформованості певного рівня і компонента фахової компетентності МБСС в абсолютних і відсоткових величинах. Важливе значення для використання методів математичної статистики є встановлення середнього показника сформованості фахової компетентності (середнього балу - СБ), який обчислювався на основі числового виразу кожного рівня: високий рівень - 5 балів; середній - 4 бали; задовільний - 3 бали; низький - бали.

Таким чином, статистична обробка отриманих результатів формування кожного компонента фахової компетентності МБСС за чотирма рівнями і СБ уможливила доведення достовірності отриманих результатів експерименту. Такий науковий підхід дав змогу науково підтвердити отримані статистичні дані й установити залежність між впливом кожної педагогічної умови на формування конкретного компонента фахової компетентності МБСС у студентів ЕГ.

Таким чином, враховуючи мету реалізації кожного етапу дослідження, використовуючи адекватні засоби і методи на кожній із визначених стадій, дотримуючись логічної послідовності реалізації кожної частини експериментального дослідження, відзначається злагодженість у роботі всіх учасників експерименту на кожному з визначених етапів.

Висновок

Організація дослідно-експериментальної роботи потребує врахування різних аспектів діяльності суб'єктів освітнього процесу: як самих дослідників, так і студентів. Структурування експериментальної частини наукової розвідки базується на розуміння особливостей функціонування учасників такого процесу (навчально-методичного та організаційного забезпечення - з боку викладачів та активної навчально-пізнавальної діяльності - з боку студентів). Тому особливої уваги заслуговує визначення конкретних етапів дослідження, в яких будуть чітко прописані організаційна мета і методи конкретних частин експерименту. Науковці презентують власні ідеї та розуміння конфігурації процесу дослідження, що дає змогу визначити кілька стадій експериментальної роботи, що безпосередньо пов'язується з визначеною метою та інноваційними ідеями дослідників-експериментаторів. Узагальнюючи науково-дослідницький досвід і спрямування авторських ідей щодо злагодженої послідовності окремих частин наукової розвідки, формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів сестринської справи у процесі вивчення дисциплін з акушерства та гінекології в медичних закладах вищої освіти розглядаємо як логічний процес, що відбувається впродовж таких етапів: органі- заційно-створювальний, діагностично-констату- вальний, формувальний, результативно-порівняльний та аналітично-підсумковий. На кожному етапі дослідження використовувалися адекватні методи, сучасні інноваційні підходи до організації експерименту, враховувалися чітко визначені цілі й очікувані результати.

Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо в розкритті основної частини (формувального етапу) дослідно-експериментальної роботи з формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів сестринської справи у процесі вивчення дисциплін з акушерства і гінекології у медичних закладах вищої освіти.

Бібліографічний список

бакалавр сестринської справи фахова компетентність

1. Варава О. Б. Формування професійної мобільності майбутніх бакалаврів сестринської справи у фаховій підготовці : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Хмельницький, 2019. 257 с.

2. Вихрущ В. О., Козловський, Ю. М., Ковальчук, Л. І. Основи наукових досліджень у галузі педагогіки. Тернопіль: Крок, 2017. 340 с.

3. Гончаренко С. У Український педагогічний енциклопедичний словник. (2-ге, доповн. і випр.). Рівне: Волинські обереги, 2011. 552 с.

4. Демянчук М. Р Теорія і практика професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи у медичних коледжах : дис. докт. пед. наук за спец. 13.00.04. Хмельницька гуманітарно- педагогічна академія. Хмельницький, 2020. 455 с.

5. Зязюн І. А. Філософія педагогічної дії. Черкаси: Вид. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. 608 с.

6. Коханко О. М. Основи науково-педагогічних досліджень. Хмельницький: ХНУ, 2005. 254 с.

7. Енциклопедія освіти. За ред. В. Г Кременя. К.: Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

8. Чернілевський Д. В., Гандзюк О. М., Захарченко В. І., Козловська І. М., Кольченко К. О., Ніку- ліна Г. Ф., Подоляк В. О. Методологія наукової діяльності. К.: Видавництво Університету «Україна», 2008. 478 с.

Размещено на Allbest.ru