Особливості використання інтерактивних методів навчання при підготовці аграрних інженерів у процесі вивчення фахових дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості використання інтерактивних методів навчання при підготовці аграрних інженерів у процесі вивчення фахових дисциплін

Дуганець Віктор Іванович доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри, Заклад вищої освіти «Подільський державний університет»

Поліщук Анастасія Василівна Ph.D. (доктор філософії), Заклад вищої освіти «Подільський державний університет»

Анотація

Розвиток людства та соціально-економічні процеси, супроводжуються інформаційними технологіями, які відображають різні взаємовідносини між об'єктами живого світу. Створення інформаційного середовища в суспільстві дало поштовх для інформатизації освіти. Запроваджені в освітній процес інформаційні технології відіграють надзвичайно важливу роль на сучасному етапі реформування вищої освіти. Для забезпечення умов підготовки фахівця до майбутньої професійної діяльності в умовах, наближених до реальних, є доцільним застосування активних та інтерактивних методів навчання, які будуть відображати суть майбутньої професії, формувати професійні якості. Метою статті є аналіз та обґрунтування особливостей використання інтерактивних методів навчання, як оптимального інформаційного-освітнього середовища для підготовки аграрних інженерів у процесі вивчення фахових дисциплін.

Фахові дисципліни сприяють розвиткові професійних компетентностей майбутнього фахівця, допомагають йому глибше розуміти будову, принцип дії та правила експлуатації машин і механізмів, які використовуються в аграрному секторі економіки. Для успішного оволодіння знаннями з фахових дисциплін майбутніми фахівцями інженерних спеціальностей у статті проаналізовані існуючі методи їх вивчення та запропоновані інтерактивні методи навчання при читанні лекцій та проведенні практичних занять. Використання інтерактивних методів навчання веде до певних змін у побудові та структурі занять. Та не зважаючи на певні труднощі при переході від традиційних пасивних методів навчання до інтерактивних, як викладачів так і здобувачів освіти, в кінцевому результаті можна отримати доволі високий позитивний результат.

Ключові слова: інтерактивні методи навчання, інформаційно-освітнє середовище, аграрні інженери, фахові дисципліни, здобувачі вищої освіти, майбутні фахівці, лекції, практичні заняття.

Duganets Victor Ivanovych Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department, Higher Educational Institution "Podillia State University"

Polishchuk Anastasia Vasylivna Ph.D. (Doctor of Philosophy), Higher Educational Institution "Podillia State University"

PECULIARITIES OF USING INTERACTIVE METHODS OF STUDY DURING THE LEARNING OF AGRICULTURAL ENGINEERS IN THE PROCESS OF TRAINING PROFESSIONAL DISCIPLINES

Abstract. The development of humanity and social and economic processes, accompanied by information technologies, as if they bring out the differences between the objects of the living world. The creation of the informational medium in the society gave an impetus for informatization of education. Information technologies introduced into the educational process play an extremely important role at the current stage of higher education reform. In order to ensure the conditions of preparation of a specialist for future professional activity in conditions close to real ones, it is advisable to use active and interactive learning methods that will reflect the essence of the future profession and form professional qualities. The purpose of the article is to analyze and substantiate the features of using interactive learning methods as an optimal informational and educational environment for the training of agricultural engineers in the process of studying professional disciplines.

Professional disciplines contribute to the development of professional competencies of the future specialist, help him to better understand the structure, principle of operation and rules of operation of machines and mechanisms used in the agricultural sector of the economy. In order to successfully master the knowledge of professional disciplines by future specialists of engineering specialties, the article analyzes the existing methods of their study and offers interactive methods of learning during lectures and conducting practical classes. The use of interactive teaching methods leads to certain changes in the construction and structure of classes. But despite certain difficulties in the transition from traditional passive learning methods to interactive ones, both teachers and students, in the end it is possible to get a fairly high positive result.

Keywords: interactive methods of study, information and education in the medium, agricultural engineers, professional disciplines, applicants for higher education, future specialists, lectures, practical training.

Постановка проблеми

Сучасний світ постійно змінюється завдяки швидкому розвитку науково-технічного прогресу, відповідно і змінюється життя людства, а соціально-економічні перетворення в суспільстві диктують нові цивілізаційні стандарти для інформаційного середовища. Всі технологічні, організаційні, економічні і соціальні процеси породжуються, супроводжуються і спрямовуються інформаційними технологіями, які відображають різні взаємовідносини між об'єктами живого світу і становлять суть та форми зв'язку між різними системами. Обробка інформації стала галуззю індустрії, що базується на сучасній обчислювальній техніці і є однією із найважливіших складових ефективного управління будь-якими процесами. Розвиток інформаційного суспільства ініціював інформатизацію освіти. Ефективність інформатизації освітнього процесу визначається якістю управлінської діяльності керівника навчального закладу з формування і розвитку інформаційного освітнього середовища.

Запроваджені в освітній процес інформаційні технології відіграють надзвичайно важливу роль на сучасному етапі реформування вищої освіти. Для забезпечення умов підготовки фахівця до майбутньої професійної діяльності в умовах, наближених до реальних, є доцільним застосування активних та інтерактивних методів навчання, які будуть відображати суть майбутньої професії, формувати професійні якості. Розвиток професійних якостей можливий завдяки інтегруванню теоретичних знань в конкретні практичні вміння за допомогою інтерактивних методів навчання, що відповідають вимогам сьогодення. Проте таке навчання повинно мати належне науково- методичне забезпечення та готовність професорсько-викладацького складу до організації даного виду діяльності. На відміну від активних, інтерактивні методи орієнтовані на ширшу взаємодію здобувачів освіти не тільки з викладачем, а й один з одним, на активізацію здобувачів вищої освіти у процесі навчання. Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Роль викладача на інтерактивних заняттях зводиться до скерування діяльності здобувачів освіти на досягнення мети заняття.

Інтерактивні технології - це жива нитка, що пов'язує учителя з кожним учнем та учнів між собою. За допомогою інтерактивних технологій у кожного суб'єкта навчального процесу є рівна можливість проявити свої знання, вміння та навички. Ще Конфуцій твердив: «Те що я чую - я забуваю! Те що я бачу - я запам'ятовую! Те що я роблю - я розумію»[1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемі інформаційно- освітнього середовища присвячено досить велику кількість наукових праць як вітчизняних так і закордонних науковців. Теоретичні засади застосування сучасних технологій в освітньому процесі, які пов'язані з визначенням сутності інтерактивних методів, їх класифікації, визначенням найбільш поширених і придатних видів для розв'язання навчальних завдань прослідковуються у працях І.М. Богданової, А.А. Вербицького, О.В. Козлова, М.Л. Разу, В.А. Семиченко, С.О. Сисоєвої, Ю.П. Сидоренко, П.М. Щербаня та інших. Активні методи навчання з елементами інтерактивних технологій інтенсивно розроблялися Л.К. Асімовою, О.В. Баєвою, Н.Н. Богомоловим, Ю.Н. Ємельяновим, В.П. Захаровим, Е.А. Михайловою, В.Я. Платановим, А.П. Панфіловою, А.М. Смолкіним, Н.Ю. Хрящевою. До закордонних дослідників, які вивчали проблему формування комплексного інформаційного освітньо-наукового середовища можна віднести таких науковців як Т. Альберг, К. Роджерс, Л. Брадфорд, К. Бенне, Дж. Стюарт, К. Фопель та ін.

Аналізуючи розвиток системи навчання інженерів-механіків сільськогосподарського виробництва В.М. Манько стверджує, що запорукою якісного навчання є пошук найбільш ефективної структури уроку та його організації. У зв'язку з цим значну увагу необхідно приділяти інтерактивним методам навчання, що здійснюються із застосуванням навчальних комп'ютерних програм, які реалізують діяльнісний підхід до навчання. Засобами реалізації зазначеного підходу виступають апаратні комплекси (персональні комп'ютери, проектор та сенсорна дошка) і програмно- педагогічні засоби, які забезпечують можливість організації професійної діяльності шляхом інтерактивного навчання. [2]

Що стосується підготовки аграрних інженерів то заслуговує на увагу методика використання інтерактивних графічно-цифрових онлайн засобів під час вивчення загальнотехнічних дисциплін на практичних заняттях розглянута Н. Доценко, в якій представлено приклад використання програми для створення інтерактивного плакату чи інструкції на прикладі створення пояснення до практичної роботи з дисципліни «Механіка матеріалів і конструкцій» [3]. інтерактивне навчання професійна компетентність

Однак у дослідженнях науковців не в повній мірі розкриті особливості використання інтерактивних методів навчання при підготовці майбутніх аграрних інженерів у процесі вивчення фахових дисциплін.

Проблема використання інтерактивних методів навчання як складової загальної професійної підготовки майбутніх фахівців аграрно-інженерної галузі і сьогодні залишається актуальною, оскільки освітній процес є основним джерелом поповнення знань здобувачів вищої освіти. Вона й зараз активно розробляється в теоретичному та методологічному аспектах.

Метою статті є аналіз та обґрунтування особливостей використання інтерактивних методів навчання, як оптимального інформаційного-освітнього середовища для підготовки аграрних інженерів у процесі вивчення фахових дисциплін.

Виклад основного матеріалу

Накопичений досвід за певний період часу засвідчує, що інтерактивні методи навчання сприяють інтенсифікації навчального процесу та активізації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів вищої освіти. Саме інтерактивні методи забезпечують комфортні

умови розвитку учнів, всебічно реалізують їх природний потенціал, розвивають в учнів компетентність саморозвитку та самоосвіти, допомагають формувати особистість, яка вміє критично мислити та застосувати отримані знання для розв'язання життєвих проблем [4].

Слово “інтерактив” (з англ. rnteract, де “inter” - взаємний та “act” - діяти) означає здатність до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен, хто навчається, відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників [5].

Під «інтерактивністю» розуміють здатність учнів до взаємодії, тобто перебування у режимі бесіди, діалогу. Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що між усіма учасника освітнього процесу відбувається постійна активна взаємодія. У сучасній науковій літературі наявні різноманітні класифікації інтерактивних методів навчання [6, 7].

Інтерактивне навчання - це одне з актуальних питань у вищій школі, яке передбачає докорінну зміну методичних стереотипів, які сформувалися у викладачів та сприяє підвищенню навчально-пізнавальної діяльності студентів [8].

Сьогодні основні методичні інновації у вищій школи пов'язані із застосуванням інтерактивних методів навчання, заснованих на принципах взаємодії, активності студентів, опорі на колективний досвід, обов'язково зворотного зв'язку.

Професійна діяльність майбутнього аграрного інженера під час вирішення виробничих завдань вимагає високого рівня фахової підготовки. Вивчення фахових дисциплін є вагомим блоком у підготовці фахівців аграрно- технічних закладів вищої освіти. Фахові дисципліни сприяють розвиткові професійних компетентностей майбутнього фахівця, допомагають йому глибше розуміти будову, принцип дії та правила експлуатації машин і механізмів, які використовуються в аграрному секторі економіки. До фахових варто віднести дисципліни: «Трактори й автомобілі», «Сільськогосподарські машини», «Підйомно-транспортні машини», «Експлуатація машин і обладнання», «Паливно-мастильні та інші експлуатаційні матеріали» та ін. За характером вивчення ці дисципліни не є однотипними. Взяти до прикладу першу дисципліну «Трактори й автомобілі», яка читається в декількох семестрах. Вона поділена на два основні великі розділи - це «Трактори» і «Автомобілі». Кожен розділ має по декілька модулів у яких вмонтовані як теоретична так і розрахункова складові. Крім того, при вивченні цієї дисципліни використовуються наступні види навчальних занять: лекційні, окремо лабораторні й практичні, розрахункові індивідуальні завдання, написання курсових робіт. На жаль, відповідно до робочого навчального

плану, семінарські заняття з фахових дисциплін не плануються, що є одним із основних недоліків запровадження в освітній процес інтерактивних методів навчання. Та по великому рахунку це не означає, що в освітній процес не має можливостей запроваджувати новітні освітні технології, в тому числі інтерактивні методи навчання для поглибленого засвоєння програмного матеріалу.

При вивченні фахових дисциплін інтерактивні методи навчання можна використати в основному на лекційних і практичних заняттях.

Класичний стиль читання лекцій звичайним викладачем дає здобувачу освіти мінімальний відсоток знань. Збільшити кількість інформації з конкретної теми можна за рахунок проведення практичного заняття, або ж виконання лабораторної роботи, тому поєднання різних видів занять у закладах вищої освіти вже частково дає можливість активізувати освітній процес для набуття фахових компетентностей майбутніми фахівцями.

В цьому плані цікавим є дослідження американських вчених Р. Карнікау і Ф. Макелроя, які виявили достовірну закономірність навчання: людина пам'ятає 10% прочитаного; 20% почутого; 30% побаченого; 50% побаченого і почутого; 80% того, що говорить сам; 90% того, до чого дійшов у процесі самостійної діяльності [9].

Таким чином, для більш досконалого вивчення програмного матеріалу з фахових дисциплін варто відійти від традиційного стилю читання лекцій і проведення практичних занять. Особливо, що стосується практичних і лабораторних занять, де кожен здобувач виконує конкретне завдання, відповідно до методичних рекомендацій, або методичних вказівок.

Перехід від пасивних методів навчання у вищій школі до активних, а в подальшому й інтерактивних, є непростим завданням для науково- педагогічного працівника. Оскільки активні методи навчання - це способи взаємодії учасників навчання, при якій викладач і здобувач освіти взаємодіють один з одним, а ті, хто навчаються, не пасивні об'єкти, а активні учасники процесу навчання. Якщо в пасивних методах основною дійовою особою та менеджером заняття був педагог, то тут і він і здобувачі знаходяться на рівних правах.

Визначальними особливостями активного та інтерактивного навчання, які відрізняють його від звичайного (пасивного) є: активізація мислительної діяльності того, хто навчається, шляхом формування спеціальних умов, котрі сприяють цьому, незалежно від бажання учасника; формування навиків самостійного, творчого вироблення рішень в умовах ігрового імітаційного моделювання, підвищеної мотивації і емоційності тих, хто навчається; перманентні взаємні комунікації слухачів і викладачів, які розвивають обидві сторони з позицій рефлексій [10, с. 68].

При організації освітнього процесу у закладах вищої освіти найбільш вживаною формою навчання переважають лекції, під час яких викладач доносить майбутнім фахівцям максимальну кількість інформації в обмежений період часу. Запровадження інтерактивних методів навчання змушує змінити характер лекційних занять.

Методом активізації є вже найпростіша дискусія, питання та відповіді після чи в ході прочитаної лекції. Необхідність формулювання питання вимагає розуміння змісту, перетворення його на власну мову та спосіб розуміння. Проте активність в інтерактивному навчанні повинна йти глибше. В ньому повинно знайти своє місце мистецтво аргументації, пошуку істини, самостійного розв'язання проблеми, подолання труднощів у розумінні, прагнення до перманентної самоосвіти. Всі інтерактивні методи в кінцевому рахунку повинні власне служити прагненню до самостійного розв'язання проблеми, засвоєння знань, тренування вмінь та формування власної позиції [11, с. 56].

Використання інтерактивних методів на лекційних заняттях вимагає більших затрат часу та методичного забезпечення, а також кращої професійної підготовки самого науково-педагогічного працівника. Інтерактивні методи навчання потрібно поєднати зі змістом, мати повне усвідомлення того, яку користь матимуть здобувачі вищої освіти та як її реалізувати. До занять із застосуванням інтерактивних методів навчання потрібно значно більше готуватись, ніж до традиційної лекції. Крім того, необхідно змінити та удосконалити матеріально-технічне і методичне забезпечення проведення лекційних занять.

А тому для ефективного запровадження інтерактивних методів навчання науково-педагогічним працівникам варто з'ясувати, які інтерактивні методи найдоцільніше використовувати під час викладання таких дисциплін як, автомобілі, трактори, енергетичні засоби та інше сільськогосподарське обладнання.

Запроваджувати інтерактивні методи навчання в освітній процес слід поступово. Перше і це саме головне, до застосування інтерактивних методів навчання повинні бути готові науково-педагогічні працівники. Потім викладач має навчити здобувачів освіти спілкуватися та вміти слухати один одного, висловлювати власні думки, а також бути толерантними та розуміти й поважати один одного.

На думку науковця І.Я. Жарової, для ефективного впровадження інтерактивного навчання та забезпечення спеціальної організації навчального процесу слід дотримуватися певних етапів.

Перший та основний етап це підготовчий, на якому формуються мікрогрупи. Викладач має врахувати позитивний емоційний стан всієї мікрогрупи, а також готовність учасників до спільної роботи над вирішенням навчальної проблеми.

Вчителям слід звернути особливу увагу над формуванням такої проблеми, адже вона повинна спонукати учнів до пошукової діяльності, в ній має бути обмін досвідом чи думками, а також ця проблема має розвивати вміння та навички самостійно працювати. Під час роботи в мікрогрупах учні не лише виявляють знання, а й вміння говорити та слухати, а також узагальнювати та робити логічні висновки [7].

На другому етапі учні презентують групове рішень, яке може бути: спільно-індивідуальне, спільно-послідовне, спільно-взаємодіюче.

Спільно-індивідуальна форма передбачає, що кожний учасник представляє результати власної діяльності, а також обговорює та шукає власний варіант. Спільно-послідовна форма передбачає, те що результат кожної групи є фрагментом, який є необхідним для побудови загальної відповіді, спільно-взаємодіюча обумовлює вибір окремих аспектів групових рішень, на основі яких приймається колективне [12].

На підсумковому етапі усі учасники оцінюють, чи вдалося створити атмосферу співпраці у групі, та роблять підсумки виконаної роботи.

Використовується різні технології: ігрові, групові, парні тощо.

Для запровадження інтерактивних методів навчання під час вивчення фахових дисциплін лектору доцільно та необхідно використовувати нетрадиційні лекції: лекція з елементами бесіди, багатоцільова лекція, проблемна лекція, лекція- брейнсїормінг, лекція із заздалегідь запланованими помилками, лекція-конференція, лекція прес-конференція, лекція-брифінг, лекція "круглий стіл", лекція-бесіда, лекція-візуалізація, лекція-екскурсія, лекція із застосуванням техніки зворотного зв'язку, бінарна лекція, що забезпечують новий сучасний підхід до передачі та сприйняття навчального матеріалу. А ще краще такі лекції читати безпосередньо в аудиторіях, де присутня матеріально-технічна база зразків діючої техніки (автомобілі, трактори, сільськогосподарські машини), та інше обладнання, яке використовується в агротехнологічних процесах, починаючи від вирощування сільськогосподарських культур і завершуючи їх переробкою з отриманням готової харчової продукції.

Що стосується практичних занять при вивченні фахових дисциплін, то тут поле діяльності і викладача і здобувача вищої освіти дещо ширше. Важливою відмінністю інтерактивних методів навчання від традиційних на практичних заняттях є те, що виконуючи вправи і завдання здобувачі вищої освіти не стільки закріплюють раніше вивчений матеріал, скільки вивчають новий. До одного із найбільш поширеніших методів інтерактивного навчання при вивченні фахових дисциплін варто віднести «роботу в парах». При запровадженні такого методу можна використовувати для досягнення будь- якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. Під час роботи в парах учні можливість обговорити завдання, висловитися та прийняти спільне рішення. Спільна праця в парах дає можливість учням час обдумати, а також обмінятись ідеями, а потім озвучити думки перед усіма учнями. Саме тому, робота в парах сприяє розвиткові навичок спілкування, формує вміння висловлюватись, критично мислити, а також розвиває вміння переконувати й вести дискусії, а також учні мають можливість висловити свої думки. Під час такої роботи учні не можуть ухилитися від виконання завдань [4, 13].

Крім вище згаданого, на практичних заняттях з вивчення фахових дисциплін можна використати багато інших інтерактивних методів, які на нашу думку також мають важливе значення для покращення освітнього процесу при підготовці майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей. Найбільш поширені інтерактивні методи навчання та їх зміст при проведенні практичних занять зведені в табл.1.

Використання інтерактивних методів навчання веде до певних змін у побудові та структурі занять. Заняття стають більш насиченими та цікавими. Інтерактивні технології навчання сприяють активній взаємодії студентів між собою та з викладачем. При цьому інтерактивні технології навчання ґрунтуються на прямій взаємодії студентів з навчальним середовищем.

Таблиця 1.

Найбільш поширені інтерактивні методи навчання

Необхідною та невід'ємною складовою навчання є здійснення поточного та підсумкового контролю. У контексті використання інтерактивних методів вважаємо, що доцільним є застосування для цього комп'ютерного тестування, завдяки якому групування та видача тестів студентам, оцінювання і презентація результатів за пройдене тестування здійснюється за допомогою персональних комп'ютерів. Цей метод оцінювання знань студентів забезпечує інформаційну безпеку, швидкість передачі інформації спеціальний захист електронних файлів та результатів тестування, спрощення процедури підрахунку результуючих балів, підвищення інформаційних можливостей процесу контролю тощо.

За результатами тестування формується протокол, який зберігається на сервері та може бути роздрукований будь-коли.

Незважаючи на вибір того чи іншого інтерактивного методу навчання кожен викладач повинен сумлінно готуватися до заняття, адже застосування таких методів у навчанні є надзвичайно важким для викладача і потребує чіткого та логічного планування порядку його впровадження. Варто згадати такий вислів: "Краще ретельно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені "ігри" [14].

Використання на заняттях інтерактивних методів навчання передбачає необхідність врахування викладачем певних проблем та труднощів які зумовлені особливостями сучасних студентів, які на початкових курсах, вивчаючи суспільно-гуманітарні дисципліни, не мають власної думки, не вміють її висловлювати, або ж бояться висловлювати її відкрито перед їхніми одногрупниками. До інших, не менш важливих, проблем, як можуть вплинути на кінцевий результат використання інтерактивних методів навчання під час підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей належать:

- не вміння слухати інших, об'єктивно оцінювати їх думку та запропоновані ними рішення;

- не бажання у процесі обговорення змінювати свою думку йти на компроміс;

- здобувачам вищої освіти важко бути мобільними, змінювати методи та підходи роботи;

- студенти-лідери намагаються "тягнути" групу, а слабші студенти відразу стають пасивними;

- висловлення окремими студентами неординарних думок з метою завоювання "авторитету" чи привертання уваги до їх персони тощо.

Практика використання інтерактивних методів навчання, які ми розглянули в таблиці, при підготовці фахівців аграрно-інженерних спеціальностей дає змогу визначити певні позитивні зрушення, які спостерігаються в процесі навчання:

- набуття вмінь дискутувати, висловлювати та відстоювати свою думку, приймати спільні рішення, працювати в команді;

- удосконалення рівня спілкування, вміння побудови логічної та чіткої доповіді та виступу з нею перед їх одногруппиками та іншими учасники освітньо-виховного процесу;

- поглиблення теоретичних знань, набуття та розвиток вмінь і навичок, а також вирішення практичних завдань (виробничих ситуацій);

- здатність оперувати науковими та спеціальними термінами, використовувати набутий досвід на практиці;

- розвиток творчого мислення, вміння застосовувати нетрадиційні підходи до вирішення проблем чи завдань тощо.

За умови формування правильного науково обґрунтованого підходу до запровадження інтерактивних методів навчання, використання мультимедійних засобів, викладач зможе залучити до роботи всіх здобувачів вищої освіти групи, поглиблювати їх мотивацію та розвивати в них професійні та людські якості.

Результат підсилюється використанням комп'ютерних засобів навчання, оскільки зараз існує величезна кількість комп'ютерних програм, які застосовують у практичній діяльності розуміння сутності, призначення та вміння використовувати яких є надзвичайно важливим для молодого фахівця, який вперше шукає роботу за фахом.

На основі проведеного аналізу та з огляду на необхідність подальшої модернізації вищої освіти можемо визначити такі напрями вдосконалення освітньо-виховного процесу на основі активного використання інтерактивних методів навчання:

- формування концепції інноваційної моделі навчання.

- створення механізму роз ви вальних технологій професійної освіти та технологій саморегульованого навчання поряд із традиційним навчанням.

- створення механізму дистанційного навчання.

- підготовка науково-методичних рекомендацій до використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі закладу вищої освіти.

- індивідуалізація та інформатизація навчально-виховного процесу (співпраця з викладачами кафедр, які ґрунтовно вивчають комп'ютерні технології та програмне забезпечення тощо).

- використання проблемного підходу до навчання.

- залучення до роботи на заняттях практикуючих фахівців, які мають великий досвід роботи на виробництві.

- удосконалення системи контролю тощо.

Висновки

Результати аналізу та практичний досвід яскраво засвідчили необхідність використання таких методів навчання кожним викладачем, оскільки це позитивно впливає на формування фахівця. Заняття, які побудовані на застосуванні інтерактивних методів, є для студента цікавішими і спонукають їх до активної взаємодії у групі, розвивають творче мислення та формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Проте необхідно пам'ятати, що неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах, оскільки це один з багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети і приносять результат тільки в поєднанні з іншими традиційними методами організації навчально-виховного процесу.

Література:

1. Мостіпака Т.П. Інтерактивні технології у викладанні природничих дисциплін // Модернізація вищої освіти в Україні та за кордоном : збірник наукових праць / за заг. ред. д.п.н., проф. С.С. Вітвицької, к.п.н., доц. Н.М. Мирончук. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. - С. 143-148.

2. Манько В.М. Ретроспективний аналіз розвитку системи навчання інженерів- механіків сільськогосподарського виробництва // Науковий вісник НАУ. - К. - Вип. 59. - 2002. - С. 190 - 198.

3. Доценко Н. Методика використання інтерактивних графічно-цифрових онлайн засобів під час вивчення загальнотехнічних дисциплін на практичних заняттях. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, Зб. наук. пр. Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка. - Вип. № 8 (102 .- Суми.-2020,) с. 181-190.

4. Луцик І.Г. Дидактичні умови інтерактивного навчання предметів суспільно- гуманітарного циклу в педагогічних коледжах : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.09 - теорія навчання. Кривий Ріг, 2011. 20 с.

5. Богданова, І.М. Використання інтерактивних технологій у підготовці майбутніх соціальних працівників // Вісник Національної академії Державної при-корд. служби України. Педагогічні науки. - 2011. - № 11. - С. 15-20.

6. Гевко І.В. Формування і розвиток професіоналізму вчителя технологій: теорія і методика : монографія. Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2017. 392 с.

7. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посібн. Київ : Видавництво А.С.К., 2004. 136 с.

8. Тверезовська Н.Т. Інтерактивні інноваційні технології у системі вищої освіти/ Н. Т. Тверезовська. - К.: Наукове знання, 2009. - С. 57.

9. Karnikau, R. Communication for the safety professional / R. Karnikau, F. McElroy. - Chica-go, 1975. - 215 p. (с.37).

10. Поліщук В.А. Теорія і методика професійної підготовки соціальних педагогів в умовах неперервної освіти: [Монографія] / Віра Аркадіївна Поліщук / За ред. Н.Г.Ничкало. - Тернопіль: ТНПУ, 2006. - 424 с.

11. Софій Н.З. Про сто і один метод активного навчання / Н.З. Софій, В.У. Кузьменко. - К.: Крок за кроком, 2004. - 128 с.

12. Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл : Затверджено колегією Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2001 р. No 5/8-21. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2001. No 13. С. 3-10.

13. Лалак Н. В. Інтерактивна модель навчання студентів: проблеми та перспективи.

Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Педагогіка. Соціальна робота” : збірник наукових праць ЗОІППО. 2017. No 1(27). Вип. 20. С. 69-70.

14. Тарасова О. Інтерактивні методи навчання як засіб активізації пізнавальної діяльності студентів під час лекційних занять / О. Тарасова [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.psyh.kiev.ua

References:

1. Mostipaka T.P. (2014). Interaktyvni tekhnolohii u vykladanni pryrodnychykh dystsyplin [Interactive technologies in the teaching of natural sciences]. Modernization of higher education in Ukraine and abroad, p. 148 [in Ukrainian].

2. Manko V.M. (2002). Retrospektyvnyi analiz rozvytku systemy navchannia inzheneriv- mekhanikiv silskohospodarskoho vyrobnytstva [Retrospective analysis of the development of the training system for mechanical engineers of agricultural production]. Scientific Bulletin of NAU, 59, 190-198 [in Ukrainian].

3. Dotsenko N. Metodyka vykorystannia interaktyvnykh hrafichno-tsyfrovykh onlain zasobiv pid chas vyvchennia zahalnotekhnichnykh dystsyplin na praktychnykh zaniattiakh [The method of using interactive graphic and digital online tools during the study of general technical disciplines in practical classes]. Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 8, 181-190 [in Ukrainian].

4. Lutsyk I.H. (2011). Dydaktychni umovy interaktyvnoho navchannia predmetiv suspilno- humanitarnoho tsyklu v pedahohichnykh koledzhakh [Didactic conditions of interactive teaching of subjects of the social and humanitarian cycle in pedagogical colleges]. Avtoreferat kandydats'koi dysertatsii [Abstract of thesis candidate's dissertation]. Kryvyi Rih [in Ukrainian].

5. Bohdanova, I.M. (2011). Vykorystannia interaktyvnykh tekhnolohii u pidhotovtsi maibutnikh sotsialnykh pratsivnykiv [The use of interactive technologies in the training of future social workers]. Bulletin of the National Academy of the State District. services of Ukraine. Pedagogical sciences, 11, 15-20 [in Ukrainian].

6. Gevko I.V. (2017). Formuvannia i rozvytok profesionalizmu vchytelia tekhnolohii: teoriia i metodyka : monohrafiia [Formation and development of technology teacher professionalism: theory and methodology: monograph]. 392 p. [in Ukrainian].

7. Pometun O.I., Pyrozhenko L.V. (2004). Suchasnyi urok. Interaktyvni tekhnolohii navchannia [Modern lesson. Interactive learning technologies]. Kyiv : Publishing House [in Ukrainian].

8. Tverezovska N.T. (2009). Interaktyvni innovatsiini tekhnolohii u systemi vyshchoi osvity [Interactive innovative technologies in the system of higher education]. Scientific knowledge, p. 57 [in Ukrainian].

9. Karnikau, R. (1975). Communication for the safety professional / R. Karnikau, F. McElroy. Chicago, 215 p.

10. Polishchuk V.A. (2006). Teoriia i metodyka profesiinoi pidhotovky sotsialnykh pedahohiv v umovakh neperervnoi osvity: monohrafiia [Theory and methodology of professional training of social pedagogues in conditions of continuous education: monography]. 424 p. [in Ukrainian].

11. Sofiy N.Z. (2004). Pro sto i odyn metod aktyvnoho navchannia [About one hundred and one methods of active learning]. Step by step, 128 p. [in Ukrainian].

12. Concept of informatization of general educational institutions, computerization of rural schools: Approved by the collegium of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated April 27, 2001 No. 5/8-21. Information collection of the Ministry of Education and Science of Ukraine. 2001. No. 13. p. 3-10.

13. Lalak N.V. (2017). Interaktyvna model navchannia studentiv: problemy ta perspektyvy [Interactive model of student learning: problems and prospects]. Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series "Pedagogy. Social work, 1(27). [in Ukrainian].

14. O. Tarasova. Interaktyvni metody navchannia yak zasib aktyvizatsii piznavalnoi diialnosti studentiv pid chas lektsiinykh zaniat [Interactive teaching methods as a means of activating students' cognitive activity during lectures]. Retrieved from http://www.psyh.kiev.ua

Размещено на Allbest.ru