Проблема розвитку творчого потенціалу майбутніх педагогів професійного навчання у зарубіжному та вітчизняному досвіді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ У ЗАРУБІЖНОМУ ТА ВІТЧИЗНЯНОМУ ДОСВІДІ

Вовк Людмила Анатоліївна аспірантка кафедри

професійної освіти та технологій сільськогосподарського

виробництва, факультету професійної та технологічної освіти

Анотація

Дана стаття присвячена актуальному питанню дослідження розвитку творчого потенціалу особистості майбутніх педагогів професійного навчання в контексті його вивчення в науково-педагогічному спадку українських та зарубіжних науковців. Дослідження спрямоване на аналіз та узагальнення основних підходів і концепцій вчених щодо висвітлення поняття творчого потенціалу особистості, що є запорукою професійного становлення майбутніх педагогів професійного навчання.

Творчий потенціал відіграє надзвичайно важливу роль у становленні особистості здобувача освіти. Він є ключовим фактором, який впливає на розвиток, самовдосконалення та успіх кожної індивідуальності в освітньому середовищі. Творчий потенціал формується з сукупності здібностей, знань, навичок та особистісних якостей, що дозволяють студентам ЗВО виявляти інноваційний підхід, розробляти нестандартні рішення та активно взаємодіяти з викликами сучасності, навколишнім світом й активно впливати на його розвиток. Важливість творчого потенціалу для майбутніх педагогів професійного навчання полягає в кількох аспектах: саморозвиток, проактивність, критичне мислення, інноваційність, самореалізація, адаптація до змін тощо.

Формування особистості майбутнього педагога професійного навчання з ініціативним та творчим мисленням нерозривно пов'язане з важливим аспектом підготовки самого педагога - його здатністю до організації навчання за новаторськими, нестандартними та інноваційними методами. Сучасні тенденції у суспільстві, спрямовані на гуманізацію освітнього процесу, акцентують увагу на індивідуальному підході до кожного студента та розвитку його творчого потенціалу. Вимоги сьогодення до вищої професійної освіти потребують здатності до творчої самореалізації та професійного самовдосконалення, особливо в галузі використання новітніх педагогічних технологій. Лише педагоги з розвиненим творчим потенціалом можуть сприяти формуванню творчої особистості майбутнього фахівця професійного навчання, виявляючи його нахили та здібності, а також допомагаючи в самореалізації. професійний освіта творчий потенціал

Ключові слова: творчий потенціал, творчість, творчі здібності, креативність, особистість, педагог професійного навчання.

Annotation

Vovk Lyudmila Anatoliivna Graduate student of the Department of Vocational Education and Technologies of Agricultural Production, Faculty of Vocational and Technological Education, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

THE PROBLEM OF DEVELOPING THE CREATIVE POTENTIAL OF FUTURE VOCATIONAL EDUCATION TEACHERS IN ABROAD AND DOMESTIC EXPERIENCE

This article is devoted to the topical issue of research on the development of the creative potential of the personality of future teachers of professional education in the context of its study in the scientific and pedagogical heritage of Ukrainian and foreign scientists. The study is aimed at the analysis and generalization of the main approaches and concepts of scientists regarding the illumination of the concept of the creative potential of an individual, which is the key to the professional development of future teachers of vocational training.

Creative potential plays an exceptionally important role in the formation of the personality of an educational seeker. It is a key factor that influences the development, self-improvement, and success of each individual within the educational environment. Creative potential is formed from a combination of abilities, knowledge, skills, and personal qualities that allow higher education students to demonstrate an innovative approach, develop unconventional solutions, actively engage with the challenges of the modern world, and exert a significant impact on its development. The significance of creative potential for future vocational education teachers lies in several aspects: self-development, proactivity, critical thinking, innovativeness, self-realization, adaptability to changes, and more.

The formation of the personality of the future teacher of vocational training with proactive and creative thinking is inextricably linked with an important aspect of the teacher's training - his ability to organize training according to innovative, non-standard and innovative methods. Modern trends in society, aimed at humanizing the educational process, emphasize an individual approach to each student and the development of his creative potential. Today's claims for higher professional education require the ability for creative self-realization and professional self-improvement, especially in the field of using the latest pedagogical technologies. Only teachers with developed creative potential can contribute to the formation of the creative personality of the future vocational training specialist, revealing his inclinations and abilities, as well as helping in self-realization.

Keywords: creative potential, creativity, creative abilities, creativity, personality, professional training teacher.

Постановка проблеми

В останні роки зміщення акцентів освітньої парадигми до творчого саморозвитку особистості визначає основну мету освітнього процесу - пробудити в людині творця, розвинути закладений творчий потенціал та сформувати потребу в подальшому самопізнанні, саморозвитку та самовдосконаленні. Актуальність даної проблеми визначається змінами, що відбуваються в Україні в контексті інтеграції в освітній європейський простір. Зважаючи на це підвищилися вимоги до таких якостей особистості, як відкритість новому досвіду, вміння знаходити рішення у нестандартних ситуаціях, творче ставлення до дійсності. Саме перед професійною освітою ставляться нові й особливо важливі завдання, одним з яких є виховання та навчання, яке сприяє повноцінному розвитку особистості майбутнього педагога професійного навчання, його творчих прагнень, адаптації до різного оточення, соціально-економічної ситуації, що динамічно змінюється.

Забезпечення потреб студента у самореалізації та самоствердженні є одним із стратегічних завдань реформування системи освіти, а творчий потенціал є важливим пріоритетом Концепції розвитку педагогічної освіти [1] та Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки [2].

Розвиток творчих здібностей, можливостей, творчого потенціалу майбутніх фахівців, надання їм змоги творчо проявляти себе є важливою умовою для кожної цивілізованої країни. В умовах сьогодення творчість є необхідною складовою будь-якої діяльності, у зв'язку з чим постає потреба активізації поглибленого наукового вивчення питання творчого потенціалу майбутніх педагогів професійного навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз наукових досліджень, праць, публікацій дозволив відмітити, що питання вивчення творчості, творчого потенціалу особистості висвітлювалося багатьма вченими у філософських та психолого-педагогічних джерелах як зарубіжжя (Р. Штернберг, Г. Гарднер, М. Чіксентмігайї, Т. Амабіле, К. Робінсон, Д. Берлінер, П. Вудс, Д. Пінк, Р.Бегетто, Г. Бієста та ін.), так і України (В. Ковальчук,, О. Бойко, В. Коломієць, Л. Федоренко, О. Богдан, Т. Єрмоленко, Н. Поліщук, В Кремень, І. Жук, О. Шевченко, О. Гопка, О. Антонова, А. Лавринець, Л. Вознюк та ін.). Однак, не зважаючи на значну кількість досліджень, проблема розвитку творчого потенціалу майбутніх педагогів професійного навчання потребує більш поглибленого вивчення. Сучасна професійна освіта повинна базуватись на передовому досвіді, використовувати відомості з історії теорії питання творчості, аналізувати теоретичні позиції та оцінювати практичні методики щодо дослідження розвитку творчого потенціалу особистості майбутнього фахівця.

Мета статті

Метою статті є узагальнення підходів до вивчення питання творчого потенціалу майбутніх педагогів професійного навчання у зарубіжному та вітчизняному досвіді.

Виклад основного матеріалу

Питання розвитку творчого потенціалу далеко не завжди висувалося на чільне місце у системі професійної освіти і, як наслідок, ще менше реалізовувалося. Однак, із глибокої давнини вчені намагалися досліджувати творчу сторону людської особистості, адже саме у творчості знаходять своє відображення перспективи соціального прогресу.

Варто зазначити, що вивчити природу творчого потенціалу особистості майбутнього педагога професійного навчання без розуміння сутності творчості, неможливо, і з цього питання існує безліч різних думок, суджень, теорій. Не зважаючи на те, що дане питання вивчається давно, через його складність і низку суперечностей досі не знайдено єдиного загального погляду на нього.

Ще на зорі своєї історії людство досліджувало природу творчості в рамках міфології, яка дозволяла впорядкувати знання, допомагала людині орієнтуватися в навколишньому світі. Міфологічні уявлення та перекази про створення світу, про існування богів і героїв, про походження тварин і людей тощо свідчать про прояв творчої уяви людини. Створюючи у своїй уяві багаторівневий світ міфологічних персонажів, архаїчна людина пояснювала походження навколишнього світу через діяльність першопредка. Введення у свідомість людини культурного героя, який видобуває чи вперше створює для людей предмети культури, вчить їх ремеслам і промислам, що створює соціальну організацію, є ні що інше, як пояснення творчої сутності самої людини через міф [3].

Для мислителів античності такі поняття як «творчий дар», «геніальність» були рівнозначними, бо протягом ряду століть творчість ототожнювалася з мистецтвом, поезією, натхненням. У стародавніх греків поняття творчих здібностей ототожнювалося з геніальністю, сама ж геніальність сприймалася як не людська властивість. «Це неземна за походженням здатність, джерелом якої є бог, а геній (від латинського «genius» - «дух») його довірений носій та передавач цієї сили. Будучи покровителем людини, він вселяє в неї творчу силу і надихає на створення прекрасного і великого» [4].

Ще з часів античності виокремилося декілька точок зору на природу та сутність творчої діяльності. Так, Аристотелю [4] належить заслуга виділення творчих наук, як наук, пов'язаних із діяльністю творців (риторика, поетика, мистецтво). Ф. Бекон [5], не поділяючи наукових висновків Аристотеля, який відводив у творчому процесі головну роль дедукції, виводив на перший план індукцію. Такої ж думки притримувався Р. Декарт [6], який творчість співставляв не з покращенням, доповненням чи удосконаленням чогось існуючого, а саме зі знаходження нового.

Школа Сократа стала основою для педагогіки творчості, визначальною рисою якої була не ерудиція (передача готового знання), а евристика - відкриття нового. Починаючи з Платона, розвивалося вчення про Ерос як своєрідної спрямованості людини до досягнення вищого споглядання світу. Античні концепції розуміння творчості отримали свій розвиток у філософсько-педагогічній думці наступних століть.

Період Просвітництва характеризується науковими доробками Дж. Локка, який спростовував божественну природу неординарної особистості, відводячи чільне місце вихованню. Його дослідження отримали подальший розвиток у педагогіці ХУІІІ - ХІХ ст., де увага зосередилася на формуванні геніальної особистості саме методами виховання та навчання. Романтизм дозволив ширше вивчити і проаналізувати творчість через культ природи, мистецтва та творчої індивідуальності.

Період ХІХ-ХХ ст. сприяє більшому вивченню і накопиченню знань стосовно проблеми творчості та творчого потенціалу особистості. Ф. Гальтон, А. Біне, Ч. Спірмен, Дж.Гілфорд, Д. Векслер, Л. Термен, Р. Кеттелл, Ф. Дістервег, Я. Коменський, К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський дали основу науковим дослідженням теоретико-методологічних основ творчості.

Так, відповідно до В. Сухомлинського, творчість не є просто сукупністю знань, а складається з особливого зв'язку між інтелектуальним життям особистості та її активною діяльністю, що відображає її внутрішній світ. За його переконанням, завдання педагога полягає у розкритті перед учнями «сфери творчості, де їх сили та здібності можуть повністю розквітнути, де вони відчують радість від самого процесу творення, від утілення своїх здібностей у діяльність, від задоволення, яке дає можливість побачити себе у результаті власної праці» [7, с. 4]. Говорячи про самого педагога, науковець акцентує увагу на багатогранності його особистості, постійному прагненні до розвитку творчого потенціалу, на збагаченні його творчої сфери, яка визначає не лише рівень технологій педагогічної роботи, а й має вплив на його професійну культуру, що, на наш погляд, є гарним підґрунтям для формування і розвитку творчого потенціалу майбутніх педагогів професійного навчання.

У зарубіжних наукових дослідженнях Т. Любарта, Ф. Зенасні, Б. Барота, В. Безансона та ін. творчий потенціал характеризується як «прихована здатність виконувати оригінальну, адаптивну роботу, яка є частиною людського капіталу індивіда». Він проявляється при вирішенні конкретних завдань, коли відбувається «злиття кількох окремих, але взаємопов'язаних ресурсів »[8, с. 41].

Такий потенціал «є одночасно загальною здатністю предметної області (набір ресурсів, задіяних у творчій роботі в різних областях, незалежно від специфіки завдання), набором здібностей, специфічних для предметної області (ресурси, що відносяться до предметної області, необхідні для виконання творчих завдань), і набором здібностей, що відносяться до завдання (ресурси, які однозначно пов'язані з даним творчим напрямом інтересів)» [9, с. 3].

Науковці стверджують, що творчий потенціал відображає взаємодію когнітивних ресурсів, конативних ресурсів та факторів довкілля (екологічних ресурсів). «Когнітивні та конативні ресурси є особистісно-орієнтованими факторами творчості, в той час як екологічні ресурси є контекстноорієнтовними факторами»[8, с. 42]. З огляду на це, вчені виокремили наступну конкретизацію структури творчого потенціалу:

• ресурси на рівні особистості: біологічні та генетичні фактори; такі когнітивні фактори, як дивергентне чи метафоричне мислення; такі аспекти мотивації, як готовність йти на ризик і бути відкритим для нових ідей та досвіду і в той же час терпимо ставитись до неоднозначних ситуацій та стимулів; знання, що відносяться до завдань, які необхідні у кожній конкретній області;

• конативні ресурси: наполегливість та мотиваційні аспекти; такі особистісні характеристики, як толерантність до двозначності, відкритість нового досвіду, індивідуалізм, готовність до ризику, аспекти переконань у своїй творчій самоефективності;

• ресурси екологічного рівня: фізичні та соціально-екологічні умови, що належать до аспектів культури, часу та місця.

Дослідники підкреслюють, що «оптимальна стратегія для поліпшення творчого потенціалу особистості полягає в тому, щоб спочатку зосередитися на її сильних сторонах, а потім працювати над слабкостями» [9, с. 3-7]. На наш погляд, така концепція може широко використовуватися у процесі формування і розвитку творчого потенціалу майбутнього педагога професійного навчання.

Американські педагоги В. Мур [10], В. Зенгвіл [11] творчий потенціал особистості виокремлюють як одну з основних чинників нової парадигми навчання. На їх погляд, зусилля викладача повинні бути спрямовані на розвиток креативності, талантів та творчих здібностей учнів, студентів. Креативність розглядається ними як необхідна складова сучасного спеціаліста. Досягнення студентів у галузі розвитку творчого потенціалу повинно активно заохочуватися. Згідно з новою парадигмою американської системи освіти, в тому числі і професійної, будь-який її здобувач здатний розвинути свої творчі здібності, регулярно використовуючи їх на практиці.

У Німеччині склалася особлива система стимулювання творчої активності студентів. Німецькі вчені поклали в її основу наукову діяльність із зростаючими вимогами до неї. Головним полем формування творчих здібностей науковці вважають навчальний процес, який будується як наукова робота з «творчими фазами», що містять у собі наукове дослідження та різні спеціальні форми творчої співпраці студентів: конференції, наукові змагання, виставки здобутків тощо.

На думку Б.-У. Біргіт, яка приділяла значну увагу дослідженню професійної освіти у ЗВО Німеччини, всі елементи освітнього процесу мають гарантувати заохочення готовності здобувачів освіти до розвитку творчого потенціалу, творчої наукової діяльності. Така організація навчання розглядається як головний стрижень концепції вищої освіти [12].

Вчені Х.-Г. Мельхорн, X. Меле, 3. Кіль, Г. Нойєр, К. Штарке, У. Штарке, Д. Штіхт, М. Вільке та ін., розглядаючи наукову діяльність у ЗВО як засіб формування творчої особистості, зазначають, що насамперед необхідно формувати такі якості, як уміння нестандартно мислити, логічне мислення, пам'ять, цілеспрямованість, самодисципліна та власна ініціатива. Ці якості дослідники визначають основою для формування творчого потенціалу студентів, що є запорукою успішної творчої наукової діяльності майбутнього фахівця.

Варто відзначити, що важливе значення у формуванні творчого потенціалу студентів професійної освіти німецькі вчені надають творчому стилю роботи педагога. На їхню думку, педагог має володіти методами вирішення творчих завдань, творчим підходом до передачі знань, оскільки креативність педагогічного працівника визнається вирішальною для всього процесу формування творчих особистостей.

У Великобританії питанню формування творчого потенціалу студента професійної освіти приділяється велика увага. Вузи розвивають креативність та прагнення до високих творчих здобутків у всіх здобувачів освіти. Креативність у Великій Британії розглядається як необхідна якість спеціалістів будь-якої професії.

Відповідно до досліджень, що проводились за кордоном, український науковець І. Волощук наголошує, що ключовими складовими творчого потенціалу особистості є її здатність до дивергентного та конвергентного мислення, а також здатність поєднувати елементи думок. Творче мислення включає процес генерації нового (за допомогою дивергентного мислення) і оцінку новизни (завдяки конвергентному мисленню). Неврегульоване дивергентне мислення, що приводить до вільного формування різних ідей, може обіцяти спрощення творчого процесу. У реальних ситуаціях, одностороннє дивергентне мислення може створювати труднощі, включаючи нерозсудливі зміни. Важливо не переоцінювати роль і конвергентного мислення. Важко недооцінити вплив низького або високого рівня розвитку обох видів мислення на творчість На думку вченого, творчий потенціал особистості проявляється у готовності працювати в умовах ризику. Схильність до прийняття ризику, як унікальна риса, виявляє готовність особистості вступати у ризиковані ситуації в роботі. Це важливий аспект, який впливає на творчу поведінку [13, с. 9-10].

В. Моляко дефінює творчий потенціал як «резерв творчих можливостей особистості, здатність конкретної особи до реалізації творчих дій та творчої діяльності взагалі» [14, с. 14]. Науковець вказує на реалістичність включення творчого потенціалу не лише до фундаменту, але й до інших рівнів психічної архітектоніки творчої особистості. Творчий потенціал виступає не як самодостатнє утворення, а як складна підсистема, що глибоко взаємодіє з іншими структурними компонентами психіки. В даному контексті це взаємодія з її елементами, які визначають творчі процеси, має важливе значення [15, c. 17].

Відповідно до П. Кравчука, творчий потенціал виявляється основним чином у здатності особистості підходити до конкретних завдань нестандартно, відшуковувати оптимальні шляхи та ефективні методи вирішення поставлених проблем [16, с. 24].

За словами Л. Курило, творчий потенціал охоплює творчі можливості особистості, її креативність, яка може проявлятися у різних аспектах, таких як мислення, спілкування та інші види діяльності. Це може характеризувати як саму особистість в цілому, так і окремі її здібності, творчі продукти та процес їх створення [17, с. 190].

Відповідно до С. Хмельковської, творчий потенціал включає в себе сукупність природних та набутих якостей, які діють як система і виявляються через здібності, мислення, вміння, психічні процеси та способи діяльності, дозволяючи особистості знаходити нестандартні рішення для завдань та досягати максимальних результатів у найбільш ефективний спосіб [18, с. 7].

В. Лихвар концептуалізує дане поняття як сукупність необхідних для творчої діяльності творчих здібностей. Дослідник наголошує на тому, що внутрішні фактори особистості виступають як основна динамічна сила та центральний елемент для реалізації творчого потенціалу. Ці внутрішні фактори мають важливе значення для саморозвитку, самореалізації, самостійної діяльності та вільних вчинків людини [19, с. 17].

У дослідженнях О. Гопки основні теоретичні підходи до розгляду цього явища базуються на визнанні важливості цінності самостійно визначеної особистості, яка є активним учасником процесу спільної творчості та співпраці з усіма іншими учасниками педагогічної взаємодії. Науковець відзначає інтегративну властивість творчого потенціалу, яка відображає міру здатностей людини до здійснення творчої діяльності і визначає готовність та здібність до творчої самореалізації і саморозвитку. З погляду О. Гопки творчий потенціал є важливою передумовою творчого процесу з одного боку, а також є його результатом з іншого боку. Кількість ресурсів, які особистість використовує в своєму житті, прямо впливає на збагачення її творчого потенціалу, збільшує розмаїтість творчого стилю життя, який можна назвати «життєтворчістю» [20, с. 13].

Згідно з поглядами академіка І. Зязюна [21], який широко досліджував питання формування майстерності та розвитку творчості майбутніх педагогів, необхідно враховувати, що неможливо сподіватися стати справжнім творцем і майстром своєї справи лише після закінчення вищого педагогічного навчального закладу. Науковець зазначає, що вже на студентському етапі важливо здобувати професійну майстерність, розвивати свій творчий потенціал як майбутнього педагога. Погоджуючись з вченим, можемо стверджувати, що освітній процес у педагогічному навчальному закладі повинен охоплювати не лише передачу знань, а й розвиток творчих здібностей, творчого потенціалу, формування творчих професійних якостей та вмінь, які допомагатимуть майбутнім педагогам професійного навчання реалізувати себе.

Багато праць, присвячених питанню підготовки педагога професійного навчання належать науковцю В. Ковальчуку. Вчений визначає розвиток і стимулювання творчого потенціалу особистості як один із найважливіших напрямів формування культури праці, оскільки становлення професійної самостійності майбутнього фахівця є успішним, якщо учням даються завдання, вирішення яких вимагає шлях творчого пошуку [22, с. 50].

Відзначимо, що розвиток творчого потенціалу стає необхідною передумовою для формування особистості майбутнього педагога професійного навчання, його самопізнання та особистісного росту. Творча діяльність сприяє розширенню меж мислення, розвитку здібностей, уяви, і є інструментом для здійснення самовдосконалення та підвищення рівня впевненості в собі. Творчий потенціал можна розглядати як складну, відкриту та саморегульовану систему, яка визначає здатність майбутнього фахівця професійної освіти до активного пошуку нових ідей, творчої самореалізації як в особистому, так і професійному житті.

Таким чином, аналіз науково-педагогічних літературних джерел свідчить, що поняття творчого потенціалу включає в себе комплексну сукупність здібностей, якостей та ресурсів особистості майбутніх педагогів професійного навчання, які сприяють їх здатності до творчої діяльності і самореалізації. Серед ключових компонентів цього поняття можна виділити:

1. Знання і вміння: рівень освіти, набуті знання та вміння, які допомагають особистості розкривати нові підходи та рішення у творчих завданнях.

2. Креативність: здатність до генерації оригінальних ідей, незвичайних підходів і новаторських рішень.

3. Мотивація: внутрішній стимул до здійснення творчої діяльності, який надихає та підтримує особистість в пошуку нових можливостей.

4. Нахили до творчості: природна схильність до експериментування, дослідження нового, відкриття нових зв'язків та можливостей.

5. Саморозвиток: здатність і бажання особистості постійно розширювати свої знання, навички та інші аспекти, що сприяють творчому процесу.

6. Самореалізація: процес здійснення своїх талантів, здібностей і прагнень у творчій сфері.

7. Гнучкість мислення: здатність до переосмислення і реструктуризації ідей та підходів для досягнення більш креативних результатів.

8. Самодисципліна: здатність до організації робочого процесу, планування часу та дотримання визначених цілей.

Загалом, творчий потенціал відображає сукупність можливостей, які допомагають особистості майбутнього педагога професійного навчання реалізовувати власні творчі здібності, розвивати новаторські підходи та досягати інноваційних результатів у різних сферах діяльності.

Висновки

Отже, здійснюючи узагальнення філософських, психологічних та педагогічних підходів українських і зарубіжних науковців до розуміння сутності творчого потенціалу як ключової наукової концепції професійної освіти, варто висвітлити інтегративну характеристику цього особистісного аспекту. Ця характеристика означає здатність майбутнього педагога професійного навчання до творчої діяльності, а також його готовність і здатність до самореалізації та саморозвитку. Розвиток творчого потенціалу особистості майбутнього педагога професійного навчання, з одного боку, слугує важливим підґрунтям для творчого процесу, а з іншого - виступає його важливим результатом. Реалізація майбутнім фахівцем більшого обсягу ресурсів у власному житті позитивно впливає на підвищення багатогранності його творчого потенціалу, що сприяє активному самовдосконаленню в професійному та творчому планах.

Важливе значення при цьому приділяється діагностиці творчого потенціалу педагога професійного навчання у ЗВО та виявленню можливостей для його особистісного розвитку. Оскільки саме творчий педагог здатний викликати потяг до пізнання, тому педагогічним працівникам важливо розвивати свою креативність, яка є основним показником їх професійної компетентності. Будь-яка діяльність може вважатися творчою, якщо її результати характеризуються новаторством і відзначаються об'єктивним і суб'єктивним аспектами. У галузі професійної педагогіки такими результатами можуть бути нові методи навчання, педагогічні підходи, форми роботи, які допомагають підвищити педагогічну майстерність, що є запорукою формування і розвитку творчого потенціалу майбутніх педагогів професійного навчання.

Отже, творчий потенціал майбутнього педагога професійного навчання - це основа формування висококваліфікованого фахівця з творчим підходом до роботи, розвитком в нього навичок та бажання самовдосконалюватися, що є одним із найзначущіших завдань сучасної професійної освіти.

Література

1. Концепція розвитку педагогічної освіти від 16 липня 2018 р. URL: file:///C:/Users/ User/Downloads/5b7bb2dcc424a809787929.pdf

2. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки від 23 лютого 2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/286-2022-%D1%80#Text

3. Дарморіз О. Міфологія: навч. посібник. Л., 2010. 248 с.

4. Ковбасeнко Ю.І. Антична література: навчальний посібник. Київ, 2014. 255 с.

5. Bacon F. Novum Organum (1620). URL: https://constitution.org/2-Authors/bacon/ nov_org.htm

6. Бейсад Ж.-М., Майрон Ж.-Л. «Медитації» Декарта у дзеркалі сучасних тлумачень/ Пер. з фр. і лат. Уклад О. Хома. 2-е вид., випр. та доповн. Київ, 2021. 432 с.

7. Сухомлинський В. О. Моя педагогічна система. Радянська школа. 1988. №6. С. 3-36.

8. Lubart T., Zenasni F., Barbot B. Creative Potential and Its Measurement. International Journal for Talent Development and Creativity. 2013. № 1(2), Рp. 41-50.

9. Barbot B., Besangon V., Lubart T. Creative Potential in Educational Settings: its Nature, Measure, and Nurture. Education. 2015. № 3-13, 43 (4). Pp. 1-11. URL: http://dx.doi.org/ 10.1080/03004279.2015.1020643

10. Moore W.L., Pessemier Е.А. Product Planning and Management: Designing and Delivering Value. New York, 1993. 287 p.

11. Zangwill W.I. Lightning Strategies for Innovation. New York, 1993. 173 p.

12. Біргіт Б.-У. Аналіз глобальних чинників, які впливають на сучасну освітню систему, на прикладі європейських. Вища освіта у Європі. 2002. № 3. С. 37-42.

13. Волощук І. С. Структура і зміст творчого потенціалу особистості. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2013. № 2. С. 8-13. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Otros_2013_2_4.

14. Психологічне дослідження творчого потенціалу особистості: монографія / наук. кер. авт. кол. В. О. Моляко. К., 2008. 207 с.

15. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / за ред. В. О. Моляко, О. Л. Музики. Житомир, 2006. - 320 с.

16. Кравчук П. Ф. Формування розвиненої творчої особистості студента (філософськосоціологічний і методичний аналіз). К., 1984. 154 с.

17. Курило Л. С. Розвиток творчого потенціалу дошкільника. Культура і розвиток особистості: міфи та реалії в психології та педагогіці: матеріали Міжнародної науковопрактичної конференції (24-25 червня 2009 р.) / За ред. І. Ю. Філіпової. Луцьк, 2009. С. 190-194.

18. Хмельковська С. В. Формування творчого потенціалу майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04. Одеса, 2005. 20 с.

19. Лихвар В. Д. Розвиток художньо-творчого потенціалу молодших школярів у процесі образотворчої діяльності: Автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.07. Херсон, 2003. 24 с.

20. Гопка О. М. Творчий потенціал особистості як наукова категорія, 2016. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/17853/Gopka.pdf?sequence=1

21. Зязюн І. А., Особливості професійної підготовки педагога. Філософія освіти ХХІ століття: проблеми і перспективи: Зб. наук. пр. за матеріалами методологічного семінару. 2001. № 22. С. 36-42.

22. Ковальчук В. І. Стимулювання творчої активності учнів у процесі виробничого навчання. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2004. № 1. С. 41-50.

References

1. Kontseptsiia rozvytku pedahohichnoi osvity vid 16 lypnia 2018 r. [The concept of the development of pedagogical education from July 16,2022]. Retrieved from: file:///C:/Users/User/ Downloads/5b7bb2dcc424a809787929.pdf [in Ukrainian].

2. Stratehiia rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini na 2022-2032 roky vid 23 liutoho 2022 r. [Strategy for the development of higher education in Ukraine for 2022-2032 from February 23, 2022]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286-2022-%D1%80#Text [in Ukrainian].

3. Darmoriz, O. (2010)Mifolohiia: navch. posibnyk[Mythology: education manual]. Lviv. [in Ukrainian].

4. Kovbasenko, Y.I. (2014). Antychna literatura: navchalnyiposibnyk [Ancient literature: study guide]. Kyiv [in Ukrainian]

5. Bacon, F. Novum Organum (1620). Retrieved from: https://constitution.org/2-Authors/ bacon/nov_org.htm

6. Beisad, Zh.-M., Mairon, Zh.-L. (2021) «Medytatsii» Dekarta u dzerkali suchasnykh tlumachen [Meditations “of Descartes in the mirror of modern interpretations]. (Uklad O. Khoma). Kyiv [in Ukrainian]

7. Sukhomlynskyi, V. O. (1988). Moia pedahohichna systema [My pedagogical system]. Radianska shkola. 6, 3-36. [in Ukrainian]

8. Lubart, T., Zenasni, F., Barbot, B. (2013). Creative Potential and Its Measurement. International Journal for Talent Development and Creativity. 1(2), 41-50 [in Ukrainian].

9. Barbot, B., Besangon, V., Lubart, T. (2015). Creative Potential in Educational Settings: its Nature, Measure, and Nurture. Education. 3-13, 43 (4), 1-11. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.1080/03004279.2015.1020643[in Ukrainian]

10. Moore, W.L., Pessemier, E.A. (1993). Product Planning and Management: Designing and Delivering Value. New York [in USA].

11. Zangwill, W.I. Lightning Strategies for Innovation. New York, 1993 [in USA].

12. Birhit B.-U. (2002). Analiz hlobalnykh chynnykiv, yaki vplyvaiut na suchasnu osvitniu systemu, na prykladi yevropeiskykh [Analysis of global factors affecting the modern educational system, using the example of European ones. Vyshcha osvita u Yevropi. 3, 37-42 [in Ukrainian].

13. Voloshchuk, I. S. (2013). Struktura i zmist tvorchoho potentsialu osobystosti [The structure and content of the creative potential of an individual]. Osvita ta rozvytok obdarovanoi osobystosti. 2, 8-13. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Otros_2013_2_4. [in Ukrainian]

14. Psykholohichne doslidzhennia tvorchoho potentsialu osobystosti (2008) [Psychological research of the creative potential of the individual]. (nauk. ker. avt. kol. Moliako, V. O.). Kyiv [in Ukrainian].

15. Zdibnosti, tvorchist, obdarovanist: teoriia, metodyka, rezultaty doslidzhen (2006) [Abilities, creativity, giftedness: theory, methodology, research results]. (za red. Moliako, V. O., O. L. Muzyky). Zhytomyr [in Ukrainian].

16. Kravchuk, P. F. (1984). Formuvannia rozvyneno tvorchoi osobystosti studenta (filosofsko-sotsiolohichnyi i metodychnyi analiz) [Formation of a developed creative personality of the student (philosophical-sociological and methodical analysis)]. Kyiv [in Ukrainian].

17. Kurylo, L. S. (2009). Rozvytok tvorchoho potentsialu doshkilnyka [Development of the creative potential of a preschooler]. Kultura i rozvytok osobystosti: mify ta realii vpsykholohii ta pedahohitsi: materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. (Za red. I. Y. Filipovoi). Lutsk [in Ukrainian]

18. Khmelkovska, S. V. (2005). Formuvannia tvorchoho potentsialu maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov u protsesi fakhovoi pidhotovky [Formation of the creative potential of future teachers of foreign languages in the process of professional training]. Extended abstract of candidate's thesis. Odesa [in Ukrainian].

19. Lykhvar, V. D. (2003). Rozvytok khudozhno-tvorchoho potentsialu molodshykh shkoliariv u protsesi obrazotvorchoi diialnosti [Development of the artistic and creative potential of younger schoolchildren in the process of artistic activity]. Extended abstract of candidate's thesis. Kherson [in Ukrainian].

20. Hopka, O. M. (2016). Tvorchyipotentsial osobystostiyaknaukova katehoriia [Creative potential of the individual as a scientific category]. Retrieved from: https://enpuir.npu.edu.ua/ bitstream/handle/123456789/17853/Gopka.pdf?sequence=1[in Ukrainian]

21. Ziaziun, I. A. (2001). Osoblyvosti profesiinoi pidhotovky pedahoha [Peculiarities of teacher professional training]. Filosofiia osvity ХХІ stolittia: problemy i perspektyvy: Zb. nauk. pr. za materialamy metodolohichnoho seminaru. 22, 36-42. [in Ukrainian]

22. Kovalchuk, V. I. (2004). Stymuliuvannia tvorchoi aktyvnosti uchniv u protsesi vyrobnychoho navchannia [Stimulation of creative activity of students in the process of industrial training]. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity. 1, 41-50 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru