Сучасний стан досліджень з проблеми професійної підготовки майбутніх правознавців у вітчизняній науці та практиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький навчально-науковий інститут економіки Західноукраїнського національного університету

Сучасний стан досліджень з проблеми професійної підготовки майбутніх правознавців у вітчизняній науці та практиці

Пугач Віталіна Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри правознавства і гуманітарних дисциплін

Анотація

У статті розглянуто сучасний стан досліджень з проблеми професійної підготовки майбутніх правознавців у вітчизняній науці та практиці. Аналіз теоретичних джерел останніх років засвідчив, що пошук шляхів вдосконалення освітнього процесу у вищій школі в швидкозмінних умовах сучасного суспільного розвитку є ключовим питанням для науковців різних галузей знань. З метою забезпечення ефективного функціонування економічної системи та державних інститутів в процесі професійної підготовки необхідно сформувати у майбутніх фахівців-юристів уміння не лише використовувати знання і навички для вирішення професійних завдань, але й здатність передбачити розвиток і наслідки певної суспільної ситуації залежно від прийняття чи відхилення нормативних актів та власних правових дій.

Активна участь України в діяльності органів ООН у правозахисній сфері, підписання угод про правову допомогу та співпрацю в галузі права є важливим чинником інтеграції країни в єдиний європейський і світовий правовий простір, що здійснюється шляхом приведення національного законодавства у відповідність до норм цих організацій. Це потребує підготовки нового покоління правознавців, здатних ефективно провадити професійну діяльність у сучасних швидкозмінних соціальних, економічних і політичних реаліях.

Аналіз публікацій та нормативних джерел дає підстави стверджувати, що наразі не існує чіткого розуміння того, якими особистісними та психологічними якостями, компетентностями, професійними знаннями, навичками та вміннями має володіти сучасний фахівець-юрист, а формування професійної готовності таких фахівців не є складовою професійної підготовки майбутніх юристів.

Доведено, що наразі потрібно не тільки застосовувати сучасні інформаційні технології, як засіб обробки та систематизації інформації для вирішення певних юридичних питань, але й розробляти відповідне програмне забезпечення для потреб криміналістики, судової експертизи, юриспруденції зокрема шляхом розробки цифрових алгоритмів для визначення складу злочину, моделювання юридичних конструкцій тощо. Все це має знайти відповідне відображення в освітніх програмах професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі права.

Ключові слова: професійна підготовка, майбутні правознавці, інноваційна освітня технологія, заклади вищої освіти.

Abstract

Pugach Vitalina Mykolaivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department Jurisprudence and Humanities,Vinnytsia Educational and Scientific Institute of Economics Western Ukrainian National University

CURRENT STATE OF RESEARCH ON PROBLEMS PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE LAWYERS IN DOMESTIC SCIENCE AND PRACTICE

The article examines the current state of research on the problem of professional training of future legal scholars in domestic science and practice. The analysis of theoretical sources of recent years proved that the search for ways to improve the educational process in higher education in the rapidly changing conditions of modern social development is a key issue for scientists in various fields of knowledge. In order to ensure the effective functioning of the economic system and state institutions in the process of professional training, it is necessary to form in future legal professionals the ability not only to use knowledge and skills to solve professional tasks, but also the ability to predict the development and consequences of a certain social situation depending on the adoption or rejection of normative acts and own legal actions.

Ukraine's active participation in the activities of un bodies in the field of human rights protection, the signing of agreements on legal assistance and cooperation in the field of law is an important factor in the country's integration into the single european and global legal space, which is carried out by bringing national legislation into compliance with the norms of these organizations. This requires the training of a new generation of jurists capable of effectively conducting professional activities in today's rapidly changing social, economic and political realities.

The analysis of publications and normative sources gives reason to assert that there is currently no clear understanding of what personal and psychological qualities, competencies, professional knowledge, skills and abilities a modern legal specialist should possess, and the formation of the professional readiness of such specialists is not a component of the professional training of future lawyers.

It has been proven that currently it is necessary not only to use modern information technologies as a means of processing and systematizing information to solve certain legal issues, but also to develop appropriate software for the needs of criminology, forensic examination, jurisprudence, in particular by developing digital algorithms for determining the composition of a crime, modeling legal constructions, etc. All this should find an appropriate reflection in educational programs of professional training of future specialists in the field of law.

Keywords: professional training, future jurists, innovative educational technology, institutions of higher education.

Постановка проблеми

Пошук шляхів вдосконалення освітнього процесу у вищій школі в швидкозмінних умовах сучасного суспільного розвитку є ключовим питанням для науковців різних галузей знань. З метою забезпечення ефективного функціонування економічної системи та державних інститутів в процесі професійної підготовки необхідно сформувати у майбутніх фахівців-юристів уміння не лише використовувати знання і навички для вирішення професійних завдань, але і здатність передбачити розвиток і наслідки певної суспільної ситуації залежно від прийняття чи відхилення нормативних актів та власних правових дій.

Членство України в Раді Європи, вступ до Світової організації торгівлі, розширення співробітництва з Європейським Союзом та НАТО, активна участь у діяльності органів Організації Об'єднаних Націй у правозахисній сфері, підписання угод про правову допомогу та співпрацю у галузі права є важливим чинником інтеграції країни у єдиний європейський і світовий правовий простір, що здійснюється шляхом приведення національного законодавства у відповідність до норм цих організацій. Це вимагає підготовки нового покоління кваліфікованих фахівців-правознавців, здатних ефективно провадити професійну діяльність в сучасних швидкозмінних соціальних, економічних і політичних реаліях. Як наслідок, істотно змінюється завдання вищої школи щодо професійної підготовки фахівців-правознавців. З одного боку ми спостерігаємо перебудову традиційної системи навчання, впровадження інноваційного змісту і методів навчання, які базуються на сучасних досягненнях психології, педагогіки та дидактики, а з іншого - масове впровадженням дистанційних технологій навчання внаслідок безпрецедентних карантинних заходів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У вітчизняних ЗВО підготовка майбутніх правознавців здійснюється в межах галузі знань 08 «Право» за спеціальностями 081 «Право» та 082 «Міжнародне право». Особливості професійної підготовки майбутніх фахівців в галузі права були об'єктом наукових пошуків Є. Безсмолого, І. Зошій, В. Рижикова, В. Гришко, Л. Столярчук та низки інших. Так, В. Рижиков обґрунтував теоретичні та методологічні основи конструювання цільових моделей професійної підготовки майбутніх юристів [1]. В межах свого дослідження науковець визначив складники моделі професійної підготовки майбутніх юристів (теоретичий, професійно-практичний, психолого-педагогічний та психофізичний), окреслив їх зміст та особливості реалізації в системі професійної підготовки майбутніх юристів. Погоджуємося із позицією автора у тому, що професійна підготовка майбутніх фахівців в галузі права має розглядатися як певний інтеграційний процес, в результаті якого буде створена можливість формування в майбутніх фахівців необхідних правознавчих знань, умінь, навичок та професійно значущих якостей, що забезпечить в результаті формування їх професійної готовності.

Психолого-педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх юристів обґрунтувала та експериментально перевірила І. Зошій [2]. Науковиця уточнила поняття «професійна компетентність юриста» та запропоновула модель її формування, що містить цільово-методологічний, методично-формувальний та діагностично-результативний блоки. Особливості професійної підготовки бакалаврів у галузі права в університетах Канади проаналізувала Л. Столярчук [3], професійну підготовку юристів в США - Ю. Роскопіна [4]. В. Борейчук розглянула питання щодо формування освітніх компетентностей майбутніх юристів у процесі професійної підготовки [5], а В. Гришко - формування базових компетентностей майбутніх правознавців у процесі фахової підготовки [6].

Окремі питання щодо вдосконалення професійної підготовки майбутніх правознавців висвітлені в наукових доробках О. Бовдир (особливості формування комунікативних навичок), Р. Каламаж (психологічні аспекти становлення майбутнього фахівця), О. Калити (формування комунікативної компетентності), О. Мурзіної (шляхи формування ціннісних орієнтацій майбутніх юристів), Ю. Бойко (вивчення окремих аспектів формування психологічної готовності майбутніх юристів до професійної діяльності) та інших.

Мета статті - дослідження особливостей професійної підготовки майбутніх правознавців у вітчизняній науці та практиці.

Виклад основного матеріалу

Професійна підготовка майбутніх фахівців-правознавців базується на положеннях Конституції України (1996), Законів України «Про освіту» (2018), «Про вищу освіту» (2014), «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2015), Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 896 від 3 листопада 1993 року (1993) та низки інших. Підготовка студентів у галузі 08 «Права» згідно з офіційною інформацією здійснюють 186 ЗВО, з яких 99 - державні і 87 - приватної форми власності. Класифікацію ЗВО, які здійснюють підготовку фахівців в галузі права запропонувала Л. Столярчук, яка виокремила такі типи [7]:

Заклади вищої освіти правничого спрямування (Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, Київський університет права Національної академії наук України тощо).

Заклади вищої освіти правоохоронного спрямування (ЗВО Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби, СБУ, Державної прикордонної служби тощо).

Класичні університети у складі яких наявні юридичні факультети (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний університет «Острозька академія» тощо).

Заклади вищої освіти фахового спрямування, відмінного від правничого, на базі яких здійснюється підготовка фахівців за галуззю знань 08 «Право» (Київський національний університет культури і мистецтв, Національний авіаційний університет, університет водного господарства та природокористування, Одеська державна академія будівництва та архітектури, Херсонський державний аграрний університет тощо).

Аналіз зазначених публікацій та нормативних джерел дає підстави стверджувати, що наразі не існує чіткого розуміння того, якими особистісними та психологічними якостями, компетентностями, професійними знаннями, навичками та вміннями має володіти сучасний фахівець-юрист, а формування професійної готовності таких фахівців не є складовою професійної підготовки майбутніх юристів. І якщо у спеціальності 081 «Право» вже є затверджені стандарти вищої освіти для освітніх рівнів бакалавра та магістра, то для спеціальності 082 «Міжнародне право» вони відсутні. Серед інших актуальних проблем юридичної освіти у контексті реформування сучасної правової системи України виділяємо такі:

- її невідповідність реальним потребам суспільства і держави у зв'язку із застарілими принципами підготовки фахівців, що проявляється у викривленому розумінні професії юриста, а також навчанні майбутніх фахівців на принципах дотримання примусово-заборонних норм права. Внаслідок постіндустріального розвитку суспільства ми спостерігаємо появу нових специфічних галузей права (інтелектуальної власності, корпоративне, екологічне, космічне право тощо), інтеграцію та асиміляцією низки правових систем (наприклад, серед країн ЄС тощо), істотних змін традиційних напрямків у правовій галузі (цивільного, сімейного, кримінального тощо), що має знайти відображення в освітніх програмах підготовки майбутніх фахівців. Однак, як показує практика, цей процес відбувається досить повільно;

значна кількість непрофільних ЗВО, які здійснюють підготовку фахівців у галузі права, що негативно позначається на якості професійної підготовки. На зазначеному недоліку акцентували увагу В. Опришко,

І. Голосніченко, О. Білічак та інші. Науковці відмітили, що здійснення професійної підготовки майбутніх фахівців в галузі права у непрофільних ЗВО (технічних, економічних, педагогічних тощо) призвело до різкого збільшення кількості дипломованих випускників та перенасичення ринку праці юристами в більшості випадків недостатньо кваліфікованими, оскільки до їх підготовки залучається науково-педагогічний персонал, який має віддалене відношення до юридичних професій. Можливе вирішення цієї ситуації В. Опришко вбачає у переорієнтації освітніх програм майбутніх правознавців на потреби галузі, підготовку фахівців якої здійснює кожен непрофільний ЗВО (сільськогосподарської, освітньої, економічної тощо) [8];

низький рівень правової культури здобувачів вищої освіти. означену проблему досліджували О. Деменко, О. Войтанович та інші. В цьому контексті погоджуємося з думкою Є. Підлісного [9], що абітурієнти, які вступають до ЗВО мають досить поверхові уявлення про правові явища, в більшості випадків не замислюються над правовими наслідками своїх вчинків, що в результатів призводить до нездатності молоді інтегруватися в систему соціально-економічних відносин як у професійній діяльності, так і в соціальному середовищі. Цікавими є висновки М. Пампури, що зниження рівня правосвідомості молоді в сучасній Україні повязане з деперсоналізацією влади, збільшення функцій інформаційно-аналітичних центрів, деструкції традиційних засад суспільства (сім'ї, культури тощо) та залучення до політичної сфери маргінальних соціальних рухів [10]. Як наголошує І. Коршунова саме юридична освіти є важливим елементом системи правової соціалізації особистості, а формування правової культури майбутнього фахівця має стати матрицею його подальшої професійної діяльності [11, С. 21];

низький рівень мотивації до професійного самовдосконалення здобувачів вищої освіти. Загальновідомо, що від наявності мотивації до навчання та професійного самовдосконалення є одним із критеріїв успішності становлення майбутнього фахівця. Саме вона виступає у якості ресурсу та підґрунтя, потрібного для подальшого професійного розвитку. Аналіз мотивації до навчання здобувачів вищої освіти (додаток) показав, що у студентів переважають мотиви вигоди, а вибір професії відбувався під впливом зовнішніх факторів. Проблеми мотивації майбутніх фахівців в галузі права були об'єктом дослідження Л. Захарченко, О. Луценко, Н. Теслик та інших. Науковці дійшли висновку, що існує нагальна потреба розробки ефективних методів мотивації до професійного самовдосконалення здобувачів вищої освіти в галузі права;

невідповідна поставленим завданням підготовки майбутніх фахівців в галузях права система оцінювання. На значимості оцінювання в системі підготовки майбутніх юристів наголошувала А. Бобкова, яка вказала на недоліки використання усталених форм контролю знань (іспит, залік тощо). В такому варіанті ми можемо оцінити наявний рівень знань здобувачів, але не результат їх практичної підготовки чи рівень сформованості компетентності [12, С. 5]; криміналістика злочин цифровий

розробка освітніх програм підготовки фахівців в галузі права без урахування психологічної складової їх майбутньої професійної діяльності.

Погоджуємося з думкою М. Цип'ящук, що майбутня професійна діяльність фахівця в галузі права передбачає наявність стійких світоглядних установок, які корелюють із основними принципами права [13]. Враховуючи те, що свідомість абітурієнта не сформована остаточно на момент вступу до ЗВО, під час навчання закладаються підвалини професійної свідомості, які впливатимуть на його подальше навчання та майбутню професійну діяльність. Більш того, часто юристи, які забезпечують правовий захист населення, мають значні потенційні ризики - як психологічні внаслідок роботи із клієнтами з кримінальним минулим, особами, які побували в полоні тощо, так і фізичні, коли відбуваються напади, замахи на життя чи незаконні утримання правозахисників внаслідок їх професійної діяльності. Однак, випускники ЗВО, які розпочинають професійну діяльність виявляються не готовими до цього, що і підтверджує наявність окресленої проблеми та необхідність психологічної підготовки майбутніх фахівців в галузі права.

Внаслідок наявності цих проблем маємо значну частка громадян із формальною вищою юридичною освітою. Більшість абітурієнтів вступаючи правових ЗВО вважають, що наявність документу про вищу освіту забезпечить вдале працевлаштування та професійний ріст. Таке бачення майбутньої професії формується внаслідок художніх фільмів, серіалів у яких ідеалізується професія юриста та усталеної в суспільстві думки про значні доходи фахівців юридичних спеціальностей. Наполеглива праця, яка передує досягненню значного результату залишається за кадром, в результаті чого лише незначна частина студентів вмотивована на професійне самовдосконалення. На значимості даної проблеми наголосив Р. Майданик, який наголошував, що маючи велику кількість випускників ЗВО з дипломом юриста в суспільстві існує гостра потреба у кваліфікованих правничих кадрах [14].

Результати проведеного опитування, до якого були залучені потенційні роботодавці (68 осіб, які займають керівні посади в юридичних фірмах), показали, що більш ніж 70% молодих фахівців не володіють необхідними знаннями та навичками. До таких необхідних навичок відносять перш за все уміння складати процесуальні документи, спілкуватися іноземною мовою на професійні теми, аналізувати зміни у нормативних документах (володіти критичним мисленням) тощо. Це додатково доводить неспроможність юридичної освіти розвиватися в ногу з часом та задовольняти запити роботодавців.

Відтак, існує необхідність оновлення професійної підготовки майбутніх фахівців в галузі права, зокрема приведення у відповідність до сучасних вимог законодавчої бази, відповідно до якої функціонує система професійної підготовки майбутніх правознавців. Важливим кроком оновлення правничої освіти мало стати прийняття законів «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії» (реєстраційний № 7147 від 28.09.2017) та «Про юридичну освіту та юридичну (правничу) професію» (реєстраційний № 7147-1 від 17.10. 2017). Цими документами мала бути закріплена практико орієнтована правнича освіта, яка реалізовувалася на основі не лише інноваційного змісту теоретичної підготовки, але і шляхом впровадження нових форм практичної підготовки, що в результаті мало б сприяти ефективному формуванню професійної компетентності майбутніх юристів. Зокрема, Закон України «Про юридичну освіту та юридичну (правничу) професію» закладала підвалини функціонування юридичних шкіл, які мали б забезпечити набуття майбутніми фахівцями в галузі права практичних навичок шляхом залучення до діяльності юридичних клінік. Однак ці законопроєкти було відкликано в 2019 році.

Одним із важливих кроків у цьому напрямі стало внесення проєкту Концепції розвитку юридичної освіти [15], яку було обговорено на засіданні профільного Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України [16]. Із найбільш дискусійних моментів виокремимо такі:

В запропонованій концепції фігурують такі поняття, як правник, правнича школа, правнича освіта, які не мають однозначного трактування. Більш того, як стверджує І. Єфремова, їх використання протирічить положеннями Конституції України у якій йде мова про вищу юридичну освіту та юридичні вищі навчальні заклади, як суб'єкти формування Вищої Ради правосуддя.

Концепція пропагує наскрізну підготовку магістрів в галузі права, що суперечить принципам ступеневої освіти, які визначені відповідно до закону «Про вищу освіту».

Концепція розроблена на основі закордонного досвіду розвитку правових систем без належного обґрунтування і адаптації до вітчизняних реалій. На думку ряду науковців, зокрема Т. Анцупової, В. Бурдіна та ін., перенесення закордонних моделей освіти та юридичної практики без урахування особливостей побудови національного законодавства є недоцільним і не завжди пасує до вітчизняних реалій.

Концепція не враховує інтереси майбутніх роботодавців та споживачів ринку юридичних послуг, оскільки розроблена без належних консультацій, на необхідності залучення юристів-практиків до розробки та реалізації освітніх програм з права наголошував К. Гусаров [17]. Науковець наголосив на значимості такого підходу до модерніції юридичної освіти в цілому, а також виокремих проблемні аспекти такої співпарці, які вимагають вирішення.

Підготовка майбутніх юристів за єдиною спеціальністю 081 «Право» звужує можливості закладів вищої освіти щодо створення освітніх програм та нівелює наявні напрацювання та традиції юридичних ЗВО у напрямку підготовки юристів з міжнародного права та інших споріднених спеціальностей. Проведений аналіз освітніх програм підготовки бакалаврів у галузі права свідчить, що більшість вітчизняних ЗВО здійснює підготовку за типовими освітніми програмами без присвоєння конкретної спеціалізації.

Не достатньо обґрунтований поділ системи підготовки фахівців правничих спеціальностей за напрямами регульованих та нерегульованих видів правничої діяльності. Погоджуємося із думкою О. Білічака, що такий підхід в результаті призведе до унеможливлення зайняття регульованими видами правничої діяльності значній частина правників, які не матимуть спеціальної освіти, незважаючи на бездоганну репутацію і значний досвід практичної діяльності [18, С. 62]. Більш того, цей принцип дозволить випускнику правничої школи у віці 22-23 роки (по завершенню навчання) займатися регульованими видами правничої діяльності без проходження запровадженого наразі тестування, без досвіду практичної роботи за фахом тощо. Такий підхід дискутує з певними конституційними нормами, наприклад, з віковою вимогою до претендента на посаду судді, яком не може бути особа молодша 30-річного віку (ч. 2 ст. 127 Конституції України). Незважаючи на суттєві недоліки проаналізованого проєкту Концепції розвитку юридичної освіти, позитивним вважаємо підвищення вимог до ліцензування освітньої ЗВО, які здійснюють підготовку фахівців в галузі права, запровадження системи незалежного оцінювання здобувачів вищої освіти та підвищення вимог щодо науково-педагогічного складу.

Відтак, проблема модернізації правничої освіти на сьогодні стоїть досить гостро, про що свідчить полеміка серед науковців та правників, яка розгортається в наукових публікаціях. Після оприлюдненням проєкту Концепції розвитку юридичної освіти вона лише загострилася. Одним з найбільш значимих моментів є недостатність чи формальність саме практичної складової у низці освітніх програм, а також труднощами залучення правників-практиків до викладання професійних дисциплін, зважаючи на особливості їх професійної діяльності та рівень оплати праці викладачів. Адже метою правничої освіти є не просто фахівець, який опанував систему теоретичних знань в галузі права, але і спроможний поєднати досвід минулого із сьогоденням, передбачати наслідки своїх дій, встановлювати причинно- наслідковий зв'язок явищ і процесів, самореалізуватися в складних життєвих та професійних ситуаціях. При цому, одним із завдань вищої школи є розкриття духовного, інтелектуального і творчого потенціалу особистості, а не лише формування вузькоспрямованих якостей майбутнього фахівця- правознавця.

У змісті стандарту вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» закріплено 10 кредитів практичної підготовки для освітнього рівня «бакалавр» та 30 кредитів практичної підготовки у освітньо-професійних програмах (20 кредитів практичної підготовки у освітньо-наукових програмах) для освітнього рівня «магістр». Впродовдж зазначеного терміну здобувач освіти має набути «здатності до застосування знань для вирішення практичних ситуацій, розв'язання складних задач і проблем» [19, 20].

Однак, досягнення поставленої мети неможливе лише шляхом пасивного спостереження за правовими процесами, яке відбувається у здобувача в процесі проходження практики, адже мало коли студент допускається до активної участі для вирішення професійних питань. Виникає необхідність у впроваджені нових форм роботи, за яких студент стане повноцінним учасником певного процесу (кримінального, цивільного, адміністративного тощо), що дозволить йому відчути реальну відповідальність за свої процесуальні дії. Досить перспективними в цьому напрямі є створення юридичних консультацій чи клінік при закладі вищої освіти. Тим більше, є позитивні приклади такої роботи, зокрема, при Правничій школі Єльського університету функціонує близько 30 таких клінік, які спеціалізуються за різними напрямками [21].

М. Куцевич здійснив аналіз роботи таких клінік у вітчизняному освітньому просторі, проаналізував їх ефективність та виокремив наявні проблеми [22]. Зокрема, до найвагоміших віднесено: недостатність ставок працівників таких клінік, внаслідок чого виникають питання недостатності оплати праці; в роботі клінік приймають учать, як правило, штатні працівники ЗВО, які не завжди мають досвід практичної діяльності в галузі права; в освітньому законодавстві України не закріплено принцип обліку роботи студентів (в годинах чи кредитах ЄКТС), а також відповідний правовий статусу таких клінік, що унеможливлює їх участь у реальних юридичних процесах. Цікавим є дослідження М. Лоджука, який у своїй монографії розглядає особливості функціонування юридичних клінік, їх функції в системі професійної підготовки юристів та наводить позитивний досвід їх використання в системі професійної підготовки фахівців в Національному університеті «Одеська юридична академія» [23].

На нинішньому етапі спостерігаються суттєві зміни і в системі підготовки майбутніх фахівців, які пов'язані як із активним впровадженням дистанційних форм навчання внаслідок поширення пандемії, так і зміною підходів до формування освітніх програм. Водночас вітчизняна юридична освіта знаходиться у перехідному стані, коли відбуваються пошуки ефективної моделі її розвитку. Більш того, питання оновлення юридичної освіти хвилює не лише вітчизняних науковців, але і їх закордонних колег, про що свідчить низка публікацій, які зявилися в останні роки.

При цьому наголос робиться на активному використанні інформаційних технологій в системі професійної підготовки майбутніх фахівців в галузі права, оскільки основною ознакою сучасних глобалізаційних процесів є нявність потужних інформаційних потоків, які вимагають відповідних засобів обробки. Відтак, оновою модернізації та забезпечення якості сучасної юридичної освіти є використання інформаційних технологій. Адже, наразі відслідковувати зміни нормативних документів через засоби масової інформації досить складно, а систематизувати їх в певній галузі - практично неможливо без використання відповідного програмного забезпечення. Розуміння важливості цього питання призвело навіть до виникнення нової галузі знань - правової інформатики. Визначення сутності, змісту та обєкту дослідження правової інформатики розглядалося в роботах низки науковців, зокрема В. Цимбалюка, М. Швеця, О. Гаврилова та інших.

Висновки

Наразі потрібно не тільки застосовувати сучасні інформаційні технології, як засіб обробки та систематизації інформації для вирішення певних юридичних питань, але і розробляти відповідне програмне забезпечення для потреб криміналістики, судової експертизи, юриспруденції зокрема шляхом розробки цифрових алгоритмів для визначення складу злочину, моделювання юридичних конструкцій тощо. Все це має знайти відповідне відображення і в освітніх програмах професійної підготовки майбутніх фахівців в галузі права.

Отже, професійна підготовка майбутніх фахівців в галузі права має свої специфічні особливості. Її метою є формування нового покоління фахівців- правознавців, які спроможні вирішувати професійні проблеми та сприяти становленню в Україні як правової та соціально спрямованої держави.

Література

1. Рижиков В. С. Теоретичні та методологічні основи конструювання цільових моделей професійної підготовки майбутніх юристів: ареф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.04. Луганськ, 2013. 42 с.

2. Зошій І. В. Психолого-педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх юристів: дис... канд. псих. наук: 19.00.07. Острог, 2018. 289 с.

3. Столярчук Л. Б. Професійна підготовка бакалаврів у галузі права в університетах Канади: дис... канд. пед. наук: 13.00.04. Львів, 2019. 367 с.

4. Роскопіна Ю. О. Професійна підготовка юристів в університетах США: ареф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04. Переяслав-Хмельницький, 2014. 22 с.

5. Борейчук А. В. Формування освітніх компетентностей майбутніх юристів у процесі професійної підготовки: ареф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04. Рівне, 2018. 23 с.

6. Гришко В. І. Формування базових компетентностей майбуніх правозавців у процесі фахової підготовки: ареф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04. Рівне, 2016. 24 с.

7. Столярчук Л. Б. Сучасний стан професійної підготовки бакалаврів права в закладах вищої освіти України // Молодий вчений. 2019. № 1 (65), січень. С. 89-94.

8. Опришко В. Ф. Особливості підготовки юристів у непрофільних вищих навчальних закладах України: сучасний стан і шляхи подальшого розвитку // Правове регулювання економіки. 2013. № 13. С. 6-27.

9. Підлісний Є. Реалізація педагогічних умов формування правової культури студентів в закладах вищої освіти. Збірник наукових праць «Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи». 2020. Вип. 1(3), ч. 1. С. 119-126.

10. Пампура М. В. Основні тенденції трансформації суспільної правосвідомості в Україні // Форум права. 2017. № 1. С. 150-154.

11. Коршунова І. М. Формування правосвідомості студентів в системі юридичної освіти // Право і суспільство. 2015. № 6. С. 19-26.

12. Бобкова А. Г. Щодо оцінювання результатів навчання здобувачів ступеня вищої освіти зі спеціальності «Право». Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 35-річчю юридичного факультету Донецького національного університету Василя Стуса (18 травня 2018 р.). 2018. С. 10-13.

13. Цип'ящук М. Б. Психологічні аспекти підготовки майбутніх юристів до професійної діяльності в сучасних умовах // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2016. Вип. 3. С. 203-212.

14. Майданик Р. А. Методичні засади організації навчального процесу у юридичному вищому навчальному закладі. Альманах цивілістики: збірка статей. Вип. 6. Київ: Алерта. 2015. С. 509-536.

15. Проект концепції розвитку юридичної освіти.

16. Інформація про засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій 21 січня 2021 року.

17. Гусаров К. В. Залучення юристів-практиків до реалізації освітніх програм з права. Забезпечення практикооріентованості навчання юристів як невід'емна складова реформи юридичної освіти: матеріали Круглого столу (м. Одеса, 20 травня 2021 р.). Одеса: Національний університет «Одеська юридична академія», 2021. С. 23-25.

18. Білічак О. А Реформа юридичної освіти в Україні: проблеми і виклики // Освітня аналітика України. 2019. № 3 (7). С. 57-68.

19. Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» для другого (магістерського) рівня вищої освіти. Наказ Міністрества освіти і науки України № 1053 від 17.08.2020.

20. Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» для другого (магістерського) рівня вищої освіти. Наказ Міністрества освіти і науки України № 1379 від 12.12.2018.

21. Yale Law School.

22. Куцевич М. П. Юридична клініка в системі практичної підготовки сучасного правника: стан та перспективи розвитку. Забезпечення практикоорієнтованості навчання юристів як невід'ємна складова реформи юридичної освіти: матеріали Круглого столу (м. Одеса, 20 травня 2021 р.). Одеса: Національний університет «Одеська юридична академія», 2021. С. 43-46.

23. Лоджук М. Т. Юридичні клініки в Україні: освіта та правова допомога: монографія. Одеса: Фенікс, 2015. 328 с.

References

1. Ryzhykov V. S. Teoretychni ta metodolohichni osnovy konstruiuvannia tsilovykh modelei profesiinoi pidhotovky maibutnikh yurystiv [Theoretical and methodological foundations of the construction of target models of professional training of future lawyers]: aref. dys... d-ra ped. nauk: 13.00.04. Luhansk, 2013. 42 s [in Ukrainian].

2. Zoshii I. V. Psykholoho-pedahohichni umovy formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh yurystiv [Psychological and pedagogical conditions of formation of professional competence of future lawyers]: dys... kand. psykh. nauk: 19.00.07. Ostroh, 2018. 289 s [in Ukrainian].

3. Stoliarchuk L. B. Profesiina pidhotovka bakalavriv u haluzi prava v universytetakh Kanady [Professional training of bachelors in the field of law in Canadian universities]: dys... kand. ped. nauk: 13.00.04. Lviv, 2019. 367 s [in Ukrainian].

4. Roskopina Yu. O. Profesiina pidhotovka yurystiv v universytetakh SShA [Professional training of lawyers in the universities of the USA]: aref. dys... kand. ped. nauk: 13.00.04. Pereiaslav-Khmelnytskyi, 2014. 22 s [in Ukrainian].

5. Boreichuk A. V. Formuvannia osvitnikh kompetentnostei maibutnikh yurystiv u protsesi profesiinoi pidhotovky [Formation of educational competencies of future lawyers in the process of professional training]: aref. dys... kand. ped. nauk: 13.00.04. Rivne, 2018. 23 s [in Ukrainian].

6. Hryshko V. I. Formuvannia bazovykh kompetentnostei maibunikh pravozavtsiv u protsesi fakhovoi pidhotovky [ Formation of basic competencies of future law students in the process of professional training]: aref. dys... kand. ped. nauk: 13.00.04. Rivne, 2016. 24 s [in Ukrainian].

7. Stoliarchuk L. B. Suchasnyi stan profesiinoi pidhotovky bakalavriv prava v zakladakh vyshchoi osvity Ukrainy [The current state of professional training of bachelors of law in institutions of higher education of Ukrain] // Molodyi vchenyi. 2019. № 1 (65), sichen. S. 89-94 [in Ukrainian].

8. Opryshko V. F. Osoblyvosti pidhotovky yurystiv u neprofilnykh vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy: suchasnyi stan i shliakhy podalshoho rozvytku [Peculiarities of training lawyers in non-professional higher educational institutions of Ukraine: current state and ways of further development] // Pravove rehuliuvannia ekonomiky. 2013. № 13. S. 6-27 [in Ukrainian].

9. Pidlisnyi Ye. Realizatsiia pedahohichnykh umov formuvannia pravovoi kultury studentiv v zakladakh vyshchoi osvity [Implementation of pedagogical conditions for the formation of legal culture of students in institutions of higher education]. Zbirnyk naukovykh prats «Psykholoho-pedahohichni problemy suchasnoi shkoly». 2020. Vyp. 1(3), ch. 1. S. 119-126 [in Ukrainian].

10. Pampura M. V. Osnovni tendentsii transformatsii suspilnoi pravosvidomosti v Ukraini [The main trends of the transformation of public legal consciousness in Ukraine] // Forum prava. 2017. № 1. S. 150-154 [in Ukrainian].

11. Korshunova I. M. Formuvannia pravosvidomosti studentiv v systemi yurydychnoi osvity [ Formation of legal awareness of students in the system of legal education] // Pravo i suspilstvo. 2015. № 6. S. 19-26 [in Ukrainian].

12. Bobkova A. H. Shchodo otsiniuvannia rezultativ navchannia zdobuvachiv stupenia vyshchoi osvity zi spetsialnosti «Pravo» [Regarding the evaluation of the results of studies of higher education degree holders in the specialty "Law"]. Materialy Vseukrainskoi naukovo- praktychnoi konferentsii, prysviachenoi 35-richchiu yurydychnoho fakultetu Donetskoho natsionalnoho universytetu Vasylia Stusa (18 travnia 2018 r.). 2018. S. 10-13 [in Ukrainian].

13. Tsypiashchuk M. B. Psykholohichni aspekty pidhotovky maibutnikh yurystiv do profesiinoi diialnosti v suchasnykh umovakh [Psychological aspects of training future lawyers for professional activity in modern conditions] // Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Psykholohiia». 2016. Vyp. 3. S. 203-212 [in Ukrainian].

14. Maidanyk R. A. Metodychni zasady orhanizatsii navchalnoho protsesu u yurydychnomu vyshchomu navchalnomu zakladi [Methodological principles of the organization of the educational process in a legal higher educational institution]. Almanakh tsyvilistyky: zbirka statei. Vyp. 6. Kyiv: Alerta. 2015. S. 509-536 [in Ukrainian].

15. Proiekt kontseptsii rozvytku yurydychnoi osvity [Draft concept of the development of legal education].

16. Informatsiia pro zasidannia Komitetu Verkhovnoi Rady Ukrainy z pytan osvity, nauky ta innovatsii 21 sichnia 2021 roku [Information on the meeting of the Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine on Education, Science and Innovation on January 21, 2021].

17. Husarov K. V. Zaluchennia yurystiv-praktykiv do realizatsii osvitnikh prohram z prava [Involvement of practicing lawyers in the implementation of educational programs in law]. Zabezpechennia praktykooriientovanosti navchannia yurystiv yak nevidiemna skladova reformy yurydychnoi osvity: materialy Kruhloho stolu (m. Odesa, 20 travnia 2021 r.). Odesa: Natsionalnyi universytet «Odeska yurydychna akademiia», 2021. S. 23-25 [in Ukrainian].

18. Bilichak O. A Reforma yurydychnoi osvity v Ukraini: problemy i vyklyky [Reform of legal education in Ukraine: problems and challenges] // Osvitnia analityka Ukrainy. 2019. № 3 (7). S. 57-68 [in Ukrainian].

19. Pro zatverdzhennia standartu vyshchoi osvity za spetsialnistiu 081 «Pravo» dlia druhoho (mahisterskoho) rivnia vyshchoi osvity [On the approval of the standard of higher education in specialty 081 "Law" for the second (master's) level of higher education]. Nakaz Ministrestva osvity i nauky Ukrainy № 1053 vid 17.08.2020.

20. Pro zatverdzhennia standartu vyshchoi osvity za spetsialnistiu 081 «Pravo» dlia druhoho (mahisterskoho) rivnia vyshchoi osvity [On the approval of the standard of higher education in specialty 081 "Law" for the second (master's) level of higher education]. Nakaz Ministrestva osvity i nauky Ukrainy № 1379 vid 12.12.2018.

21. Yale Law School.

22. Kutsevych M. P. Yurydychna klinika v systemi praktychnoi pidhotovky suchasnoho pravnyka: stan ta perspektyvy rozvytku [Legal clinic in the system of practical training of a modern lawyer: state and prospects of development]. Zabezpechennia praktykooriientovanosti navchannia yurystiv yak nevidiemna skladova reformy yurydychnoi osvity: materialy Kruhloho stolu (m. Odesa, 20 travnia 2021 r.). Odesa: Natsionalnyi universytet «Odeska yurydychna akademiia», 2021. S. 43-46 [in Ukrainian].

23. Lodzhuk M. T. Yurydychni kliniky v Ukraini: osvita ta pravova dopomoha [Legal clinics in Ukraine: education and legal assistance]: monohrafiia. Odesa: Feniks, 2015. 328 s [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru