Інформаційно-освітні технології як сукупність інформаційно-комп’ютерних засобів і підходів: теоретико-методологічне підґрунтя

Теоретико-методологічне підґрунтя інформаційно-освітніх технологій як сукупність інформаційно-комп’ютерних засобів та підходів. Практичне застосування змішаної системи дистанційного навчання на основі системи Moodle в Інституті інформаційних технологій.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.12.2023
Размер файла 5,9 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана,

кафедра інформатики та системології

Інформаційно-освітні технології як сукупність інформаційно-комп'ютерних засобів і підходів: теоретико-методологічне підґрунтя

Дербенцев Василь Джоржович кандидат економічних наук, доцент, професор кафедри, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, кафедра інформатики та системології

Головко Наталія Робертівна кандидат економічних наук, доцент,

Г рабарєв Андрій Володимирович кандидат економічних наук, доцент кафедри,

Македон Геннадій Петрович старший викладач, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, кафедра інформатики та системології

Куліда Вікторія Іванівна старший викладач,

Анотація

У статті досліджено теоретико-методологічне підґрунтя інформаційно-освітніх технологій як сукупність інформаційно-комп'ютерних засобів та підходів. Показано, що вирішення проблематики теоретико- методологічного підґрунтя інформаційно-комп'ютерних засобів пов'язано з модернізацією і цифровізацією змісту вищої освіти економічного спрямування, оптимізацією механізмів організації освітнього процесу. Обґрунтовано, що дистанційна система як форма існування е-навчання може бути реалізована на її всіх рівнях. Доведено, що розвиток дистанційного навчання сприяє появі інноваційних методологічних принципів: доцільності застосування новітніх інформаційних технології в організації дистанційного навчання; викладацької доцільності організації дистанційного навчання; інновації, тобто раціонального введення в освітній процес інноваційних засобів комунікації; інформаційної безпеки, яка використовується у навчальному процесі, що особливо актуально під час дії воєнного стану в Україні. Обґрунтовано, що сучасні операційні принципи дистанційного навчання можна вважати адаптаційними механізмами і розглядати як реакцію на змінюваність зовнішнього середовища. Аргументовано, що найбільш ефективними різновидами дистанційного навчання вважаються інтерактивні дидактичні системи. Проаналізовано в контексті вивчення теоретико- методологічного базису інформаційно-освітніх технологій як сукупності інформаційно-комп'ютерних засобів і підходів практичне застосування змішаної системи дистанційного навчання на основі системи Moodle в Інституті інформаційних технологій в економіці КНЕУ.

Ключові слова: інформаційно-освітні технології, інформаційно- комп'ютерні засоби і підходи, теоретико-методологічний базис дистанційної освіти, система дистанційної освіти, змішане дистанційне навчання, система Moodle. інформаційний освітній дистанційний moodle

Derbentsev Vasyl Dzhorzhovych Ph.D. in Economics, Associate professor, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Department of Informatics and Systemology

Golovko Nataliia Robertivna Ph.D. in Economics, Associate professor, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Department of Informatics and Systemology

Hrabariev Andrii Volodymyrovych Ph.D. in Economics, Associate professor, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Department of Informatics and Systemology, Beresteiskiy Ave., 54/1, Kyiv, tel.: (097) 684-66-56, https://orcid.org/0000-0001-6165-0996

Makedon Gennadiy Petrovych Senior lecturer, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Department of Informatics and Systemology

Kulida Viktoria Ivanivna Senior lecturer, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Department of Informatics and Systemology

INFORMATION AND EDUCATIONAL TECHNOLOGIES AS A COLLECTION OF INFORMATION AND COMPUTER TOOLS AND APPROACHES: THEORETICAL AND METHODOLOGICAL BACKGROUND

Abstract

The article examines the theoretical and methodological basis of information and educational technologies as a set of information and computer tools and approaches. It is shown that solving the problems of the theoretical and methodological basis of information and computer tools is connected with the modernization and digitalization of the content of higher education of the economic direction, optimization of the mechanisms of the organization of the educational process. It is substantiated that the distance system as a form of existence of elearning can be implemented at all its levels. It has been proven that the development of distance learning contributes to the emergence of innovative methodological principles: the expediency of using the latest information technology in the organization of distance learning; teaching expediency of distance learning organization; innovation, rational introduction of innovative means of communication into the educational process; information security, which is used in the educational process, which is especially relevant during the martial law in Ukraine. It is substantiated that the modern operational principles of distance learning can be considered adaptation mechanisms and considered as a reaction to the changeability of the external environment. It is argued that the most effective types of distance learning are interactive didactic systems. The practical application of a mixed distance learning system based on the Moodle system at the Institute of Information Technologies in Economics of KNEU was analyzed in the context of studying the theoretical and methodological basis of information and educational technologies as a set of information and computer tools and approaches.

Keywords: information and educational technologies, information and computer tools and approaches, theoretical and methodological basis of distance education, distance education system, mixed distance learning, Moodle system.

Постановка проблеми. Широке введення в освітній процес у закладах вищої освіти, зокрема економічного спрямування, інформаційно-освітніх технологій передбачає сукупність інформаційно-комп'ютерних засобів і підходів, які використовуються як домінантні в освітніх технологіях і сприяють досягненню поставлених цілей навчання. Принципи дистанційного навчання визначають зміст, форми організації та методи і методологію навчального процесу відповідно до його закономірностей. Іншими словами, принципи дистанційного навчання чітко віддзеркалюють Концепцію розвитку дистанційної освіти в Україні та її сутність [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розв'язання питання теоретико-методологічне підґрунтя інформаційно-комп'ютерних засобів і підходів інформаційно-освітні технологій пов'язано з модернізацією і цифровізацією змісту вищої освіти, оптимізацією механізмів організації освітнього процесу, і звідси - актуалізація та переосмислення кінцевого результату здобуття освіти [2]. «Забезпечення якості вищої освіти є одним з фундаментальних принципів Європейського простору вищої освіти... Передбачає такі два пріоритетні напрями, як прискорення розвитку ефективних цифрових освітніх екосистем, що потребує наявності розвинутої інфраструктури, зв'язку і цифрового обладнання, ефективного планування та розвитку цифрового потенціалу, включаючи сучасні організаційні можливості, підготовлених наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників, які володіють цифровими компетентностями, високоякісного освітнього наповнення, інструментів і безпечних платформ, що відповідають стандартам приватності та етики та є зручними для користувачів, застосування допоміжних технологій для осіб з інвалідністю; розвиток цифрових умінь і компетентностей для цифрової трансформації, зокрема базових цифрових умінь і компетентностей,... поглиблених цифрових навичок, підготовка більшої кількості фахівців у цій сфері, зокрема з урахування...», - наголошено в Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки [3].

Повномасштабне вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 р. у російсько-українській війні, розпочатій у 2014 р., докорінно змінили усталену систему викладання, і навіть у вищих закладах освіти економічного профілю. Це дало поштовх до широкого застосування інноваційних для української освіти форм і форматів навчання. У надскладних умовах воєнного стану перед закладами вищої освіти постало невідкладне завдання: перевести тих, хто навчається, на повне дистанційне навчання як усього контингенту здобувачів, так і штату викладачів. Організовувати освітній процес у закладі вищої освіти в умовах воєнного стану рекомендовано в режимі дистанційного навчання [4].

Для розв'язання поставлених у дослідженні завдань вивчення теоретико-методологічного базису інформаційно-освітніх технологій як сукупності інформаційно-комп'ютерних засобів і підходів використовувалися загальнонаукові методи дослідження: логічного узагальнення, синтезу, індукції, дедукції; групування, порівняння; а також спеціальні методи: факторного, функціонального аналізу, експертної оцінки; методи логічного узагальнення для упорядкування та ідентифікації категоріального апарату; факторного аналізу у встановленні факторів, що вказують на ефективність е-навчання в умовах воєнного стану в Україні; методи функціонального аналізу - для апробації результатів дослідження в навчальному процесі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, зокрема, в Інституті інформаційних технологій в економіці КНЕУ [5, 6, 7].

Мета статті - дослідити інформаційно-освітні технології як сукупність інформаційно-комп'ютерних засобів і підходів.

Виклад основного матеріалу. Дистанційна система сприяє появі новітніх технологій е-навчання, трансформуючи методологічний компонент - змістове наповнення дистанційної освіти, при цьому актуалізуючи операційні інструменти. Дистанційна система як форма існування е-навчання може бути реалізована на її всіх рівнях. Дослідження теоретико-методологічного базису, а в цьому контексті й інструментів дистанційного навчання, дозволяє стверджувати, що у межах дистанційної освіти застосовуються уся традиційна дидактична методологія. При цьому розвиток дистанційного навчання сприяє появі інноваційних методологічних принципів: доцільності застосування новітніх інформаційних технології в організації дистанційного навчання; викладацької доцільності організації дистанційного навчання; інновації, тобто раціонального введення в освітній процес інноваційних засобів комунікації; інформаційної безпеки, яка використовується у навчальному процесі, що особливо актуально під час дії воєнного стану в Україні; технологічної відповідності застосування інноваційних технологій; нагальність дистанційного навчання під час дії воєнного стану в Україні та ін.

Сучасні операційні принципи дистанційного навчання можна вважати адаптаційними механізмами і розглядати як реакцію на змінюваність зовнішнього середовища, а саме такого фактора, як техніка і технологія.

Найбільш ефективними різновидами дистанційного навчання на сучасному етапі вважаються інтерактивні дидактичні системи, звідси нагальним виглядає організації навчального процесу у вищих закладах освіти, тобто надсучасного рівня інтерактивності. Це нам вбачається найбільш оптимальним саме у межах модульної системи, яка широко застосовується починаючи з 2010-х років в Інституті інформаційних технологій в економіці КНЕУ [5, 6, 7], а набула надзвичайності під час ковідної пандемії 2020-2021 рр. [8] і широкомасштабного вторгнення росії у лютому 2022 р. у російсько-українській війні.

Звідси оптимальною системою дистанційного навчання можна вважати систему інтерактивності освіти, що досягається на такому методологічному базисі, як відкритість освітнього процесу. На наше переконання, подальшим кроком у розвитку дистанційного навчання має стати інтенсивне забезпечення інтерактивності навчальних курсів як базових елементів е-освіти.

За сучасних реалій України широко застосовується модульна дистанційна система, що забезпечуватиме інформаційне суспільство високим рівнем індивідуалізації студентів, надсучасним розвитком комп'ютерних технологій та електронних комунікацій, а отже, сприятиме появі інноваційних методологічних технологій е-навчання, що допоможе індивідуалізувати освітній процес [9].

Сформулюємо основні принципи дистанційної системи: структуризація змісту навчання на відокремлені компоненти; модульність; динамічність; гнучкість; набуття професійних компетентностей та ін.

Відповідно до згаданих вище принципів системи дистанційного навчання, слід вибудовувати за окремими функціональними вузлами - модулями, що призначені для ефективного досягнення конкретних практичних цілей. При цьому під модульною системою розуміємо основний засіб модульного навчання, який є завершеним блоком інформації, а також включає цільову програму дій і методологічних засобів і підходів, що забезпечує досягнення поставлених практичних цілей.

Успішна реалізація модульної системи навчання забезпечується за такими методологічними засобами:

Навчальний матеріал під час дистанційного навчання слід конструювати у вигляді модульної програми чи модуля загалом, що забезпечуватиме досягнення здобувачами освіти поставлених практичних цілей.

Навчальний матеріал, який подають у модулі, має носити логічно завершений характер, щоб існувала можливість конструювати єдиний сенс навчання для комплексності у досягненні поставленої мети. Структур изація змісту дистанційного навчання має містити компоненти, що дозволять розглядати навчальний матеріал у рамках модуля не лише як цілісність, спрямовану на вирішення інтегрованої навчальної мети, а й як закінчену структуру, до складу якої входять окремі компоненти [10].

Отже, реалізація модульної системи навчання повинна мати у базисі чіткі методологічні принципи. В інтегрованій меті слід виділяти структуру індивідуальних освітніх цілей, а досягнення окремої індивідуальної освітньої мети має повністю забезпечуватися навчальним матеріалом. Сукупність же компонентів цілей дистанційного навчання має підпорядковуватися для досягнення окремих індивідуальних підцілей, що й становитиме базис окремого модуля. Модульне навчання відкриває можливість для індивідуалізації змісту навчання з позицій його раціоналізації, без зменшення кількості здобувачів у групах, водночас підвищуючи трудомісткість праці викладача вишу. Суть раціоналізації полягає у забезпеченні гнучкості побудови індивідуалізованого змісту навчання і надання свободи вибору здобувачами індивідуалізованого темпу засвоєння навчального матеріалу.

Проаналізувавши теоретико-методологічні фактори дистанційних модульних систем, які широко застосовуються в передових освітніх технологіях [11], можемо стверджувати, що, не зважаючи на наявність інтерактивних засобів, дистанційне навчання реалізується на базі пояснювального ілюстративного матеріалу, інструментів інтерактивних технологій.

Звідси доходимо висновку, що кожен рівень потребує спеціальних методологічних засобів. Ми вбачаємо головним механізмом забезпечення інтерактивності дистанційного навчання - комунікаційні технології та організаційні заходи, що дозволяють об'єднати різні підрозділи вищого закладу освіти в єдину систему дистанційного навчання, а також інтерактивні методологічні технології, реалізовані на основі комп'ютерних комунікацій.

Існує й можливість простежити потенційні тенденції розвитку дистанційного навчання в Україні, ґрунтуючись на аналізі форм дистанційного навчання для конкурентного позиціонування такої освітньої послуги. Ґрунтуючись на наукових розробках українських та зарубіжних дослідників і беручи до уваги положення Концепцію розвитку дистанційної освіти та ін. [1], ми виділили такі характерологічні особливості модульного навчання дистанційної освіти.

Можливість індивідуалізації навчання. Залежно від механізмів використання зміст модулів у закладах вищої освіти може бути призначено для індивідуального навчання одного здобувача або широкої групи здобувачів із застосуванням індивідуалізованого методичного підходу до кожного. Можуть також існувати альтернативні модулі, в яких представлені різні підходи до викладу одного і того ж матеріалу економічного спрямування.

Гнучкість навчання. Це має важливе значення як для здобувача, так і для модератора. Модульна система дистанційної освіти може групуватися у різні комплекти. Один і той же модуль може відповідати окремим частинам вимог, що ставляться до різних навчальних курсів.

Свобода у самостійному освоєнні матеріалу. Модульне дистанційне навчання потребує прямої відповідальності того, хто навчається, за результати навчання, з акцентом на індивідуалізацію е-навчання здобувача, а не модератора.

Усвідомлення дистанційного навчання та його актуалізація полягає у заохоченні до активності здобувачів в освітньому процесі.

Як свідчить практика застосування технологій, зокрема модульних, в Інституті інформаційних технологій в економіці КНЕУ [6], інноваційні інформаційні технології, які використовуються в дистанційному навчанні, змінюють уявлення про характер та організацію освітнього процесу у вищих закладах освіти. І тому без розгляду питання про організацію дистанційного навчання без вивчення теоретико-методологічних особливостей виглядатиме логічно незавершеним. Це важливо з кількох причин: по-перше, дозволяє розглядати дистанційне навчання як освітню послугу; звідси, по-друге, завдяки результатам дослідження ми отримуємо можливість простежувати динаміку організації дистанційного навчання як систему, що надають освітні послуги.

Можемо рекомендувати вищим закладам освіти економічного спрямування організовувати власні майданчики дистанційної освіти, створити оперативний штат служби підтримки і провести навчання викладачів за використання технічно-апаратної частини, як це було введено в Київському національному економічному університеті ім. В. Гетьмана, зокрема в Інституті інформаційних технологій в економіці [6]. У Київському національному економічному університету дистанційна форма навчання забезпечується Інститутом дистанційних технологій навчання та реалізується засобами системи Moodle [7]. Інститут організовує і проводить навчання під час воєнного стану з застосуванням дистанційних освітніх технологій за напрямами діяльності КНЕУ відповідно до наявних ліцензій на освітню діяльність (рис. 1-4).

Рис. 1. Платформа дистанційного навчання КНЕУ в системі Moodle

Рис. 2. Розклад дистанційного навчання КНЕУу системі Moodle

Рис. 3. Дисципліна «Прикладна інформатика» у системі Moodle

Рис. 4. Дисципліна «Системний аналіз» у системі Moodle

Актуальним за умов активної фази російсько-української війни, на наше переконання, є введення змішаної форми навчання засобами системи Moodle. Розглянемо це детальніше.

Узагальнено термін «змішане навчання» (англ. blended learning) можемо трактувати як частину освітнього процесу в екстремальних умовах, у наших реаліях - під час активної фази російсько-української війни. Навчання відбувається, по-перше, під безпосереднім керівництвом викладача з використанням інструментів для дистанційного навчання з урахуванням технічних можливостей, і по-друге, з більш розширеною формою самостійної роботи здобувача освіти, з використанням наявних інтерактивних ресурсів. Змішане навчання засобами системи Moodle - це освітня методологія в системі Moodle, за якою здобувачі засвоюють окреслену викладачем частину матеріалу у режимі реального часу, а частину - самостійно з використанням інтерактивних технологій [12].

Нагадаємо, що повсюдного застосування здобули моделі змішаного навчання - ротаційна (Rotation Model) і гнучка (Flex Model) [6]. Характерологічні особливості Flex Model, більш підхожі для здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану. Гнучка модель, на відміну від, наприклад, ротаційної, повністю заснована на онлайн-навчанні. Здобувачі освіти працюють в онлайн-середовищі у зручний, а у наших реаліях - безпечний для них час і в зручному темпі, виконуючи групові завдання і взаємодіючі між собою і з викладачем.

Основна перевага гнучкої моделі змішаного навчання засобами системи Moodle - легкість змінювання навчання в асинхронному режимі та в установлений розкладом час, коли ті, хто навчаються, неспроможні через воєнний стан в Україні регулярно відвідувати заняття згідно з розкладом. Саме Flex Model засобами системи Moodle дозволяє дотримуватися заходів безпеки для всіх учасників освітнього процесу. Flex Model може змінюватися протягом навчального року залежно від безпекової ситуації в Україні, тому що у разі наявності небезпеки заклад впроваджує самостійно дистанційний формат навчання. За таких надскладних умов воєнного стану бажано забезпечити максимально безпосереднє спілкування здобувачів освіти з викладачами за допомогою різних засобів зв'язку, використовуючи цифрові технології віртуальної та доповненої реальності та застосовуючи моделі змішаного навчання засобами системи Moodle, який активно застосовується в Інститутом дистанційних технологій навчання КНЕУ (рис. 5).

Рис. 5. Інформаційна панель у системі Moodle

Висновки

Досліджуючи інформаційно-освітні технології як сукупність інформаційно-комп'ютерних засобів і підходів, ми дійшли висновку, що існує тенденція до активного розвитку дистанційного навчання, що покликано задовольняти потреби в освіті різних категорій здобувачів. Сукупність інформаційно-комп'ютерних засобів і підходів та методів навчання, форми організації освітнього процесу, способи контролю становлять технологію дистанційного навчання. Узагальнюючи, можна стверджувати, що методи дистанційного навчання - це засоби провадження взаємообумовленої діяльності, яка навчає і навчається. Це такі методико-методологічні способи взаємопов'язаної діяльності у системі «модератор - здобувач / група здобувачів освіти», що сприяють набуттю професійних компетентностей і досвіду соціальних комунікацій. Досліджені моделі дистанційного навчання, обґрунтовано, що саме гнучка модель змішаного навчання засобами системи Moodle - це легкість змінювання навчання в асинхронному режимі та в установлений розкладом час.

Література

Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні. URL: http://www.osvita.org.ua/ di stance/pravo/00.html

Про національну програму інформатизації: Закон України. (2018). URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/74/98-%D0%B2%D1%80

Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки. С. 3, 17. (2022). URL: https://mon.gov.ua/ua/news/opublikovano-strategiyu-rozvitku-vishoyi-osviti-v-ukrayini-na-2022-2032-roki

Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02 № 2102-ІХ. (2022). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text

Системи дистанційного навчання КНЕУ. URL: https://kneu.edu.ua/ua/depts6/k_ mizhnarodnyh_finansiv/meim_kmf_scient_and_method_work/web

Інститут інформаційних технологій в економіці КНЕУ. URL: https://fisit.kneu.edu.ua/ua/

Інститут дистанційної освіти КНЕУ. URL: https://idtn.kneu.edu.ua/ua/

Положення про дистанційне навчання: наказ Міністерства освіти і науки України № 40 від 21.01. (2020). URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#n18

Дистанційна освіта. (2020). URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna% 20serednya/metodichni%20recomendazii/2020/metodichni%20recomendazii-dustanciyna% 20osvita-2020.p

Рибалко А. П. (2014). Використання дистанційної форми навчання в процесі підготовки студентів-економістів. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Вип. 5 (77). С. 106-111.

Кузьмінський А. І., Біда О. А., Чичук А. П., Кучай О. В., Дзямко В. Й. (2021). Розробка перспективних напрямів розвитку освіти України: цивілізаційні зміни. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Вип. 57. С. 174-180.

Тріус Ю.В., Герасименко І.В., Франчук В.М. (2020). Система електронного навчання ВНЗ на базі Moodle: метод. посібник. URL: https://vfranchuk.fi.npu.edu.ua/images/ files/ statty/37_SEN_VNZ.pdf.pdf

References

Kontseptsiia rozvytku dystantsiinoi osvity v Ukraini. [The concept of distance education development in Ukraine]. (2018). URL: http://www.osvita.org.ua/distance/pravo/00.html [in Ukrainian].

Pro natsionalnu prohramu informatyzatsii: Zakon Ukrainy. [On the national informatization program: Law of Ukraine]. (2018). URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ 74/98-%D0%B2%D1%80 [in Ukrainian].

Stratehiia rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini na 2022-2032 roky. [Strategy for the development of higher education in Ukraine for 2022-2032]. (2022). S. 3, 17. URL: https://mon.gov.ua/ua/ news/opublikovano-strategiyu-rozvitku-vishoyi-osviti-v-ukrayini-na-2022-2032-roki [in Ukrainian].

Ukaz Prezydenta Ukrainy «Pro vvedennia voiennoho stanu v Ukraini» vid 24.02 № 2102-ІХ. (2022). [Decree of the President of Ukraine "On the introduction of martial law in Ukraine"]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text [in Ukrainian].

Systemy dystantsiinoho navchannia KNEU. [KNEU distance learning systems]. URL: https://kneu.edu.ua/ua/depts6/k_mizhnarodnyh_finansiv/meim_kmf_scient_and_method_work/ web [in Ukrainian].

Instytut informatsiinykh tekhnolohii v ekonomitsi KNEU. [Institute of Information Technologies in Economics KNEU]. URL: https://fisit.kneu.edu.ua/ua/ [in Ukrainian].

Instytut dystantsiinoi osvity KNEU. [KNEU Distance Education Institute]. URL: https://idtn.kneu.edu.ua/ua/ [in Ukrainian].

Polozhennia pro dystantsiine navchannia: nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy № 40 vid 21.01. [KNEU Distance Education Institute] (2020). URL: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/z0703-13#n18 [in Ukrainian].

Dystantsiina osvita. [Distance education]. (2020). URL: https://mon.gov.ua/storage/ app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2020/metodichni%20recomendazii- dustanciyna%20osvita-2020. [in Ukrainian].

Rybalko A. P. Vykorystannia dystantsiinoi formy navchannia v protsesi pidhotovky studentiv-ekonomistiv. [Rybalko A.P. The use of distance education in the process of training economist students]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. (2014). Вип. 5 (77). с. 106-111. [in Ukrainian].

Kuzminskyi A. I., Bida O. A., Chychuk A. P., Kuchai O. V., Dziamko V. Y. (2021). Rozrobka perspektyvnykh napriamiv rozvytku osvity Ukrainy: tsyvilizatsiini zminy. [Kuzminskyi A. I., Bida O. A., Chichuk A. P., Kuchai O. V., Dzyamko V. Y. Development of perspective directions for the development of education in Ukraine: civilizational changes]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy. Vyp. 57. S. 174-180. [in Ukrainian].

Trius Yu.V., Herasymenko I.V., Franchuk V.M. (2020). Systema elektronnoho navchannia VNZ na bazi Moodle: metod. posibnyk. [Yu.V. Trius, I.V. Gerasimenko, V.M. Franchuk. The university's electronic learning system based on Moodle]. URL: https://vfranchuk.fi.npu.edu.ua/images/files/statty/37_SEN_VNZ.pdf.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.