Особливості застосування електронного освітнього контенту в умовах сучасної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради

Особливості застосування електронного освітнього контенту в умовах сучасної освіти

Півненко Ю.В., канд. пед. наук, доцент кафедри

Стадниченко К.В., ст. викладач кафедри інформатичної

У статті розглядаються особливості застосування електронного освітнього контенту, якому надається особливе значення при дистанційній навчальній взаємодії в умовах сучасної освіти. Вміння ефективно працювати з освітнім контентом використовувати наявні та створювати нові електронні освітні ресурси, застосовувати цифрові технології в освітньому процесі внесені до професійних компетентностей сучасного педагога.

Ключові слова: контент, електронний освітній контент, освітній процес, інформаційно-цифрова компетентність, властивості, вимоги.

Features of the application of e-learning content in the conditions of modern education

The article discusses the peculiarities of using e-learning content, which is of particular importance in distance learning interaction in the context of modern education. The ability to work effectively with e-learning content to use existing and create new electronic educational resources, to apply digital technologies in the educational process is included in the professional competencies of a modern teacher. Nowadays, the issue of e-learning content is mostly addressed in different, often fragmented, ways, depending on the tasks at hand. Accordingly, the focus of the problem is on the components / requirements / formats inherent in the educational content in certain conditions. According to the authors of the article, there is a need to analyze the peculiarities of using electronic educational content in the educational process of modern educational institutions. The study identified general requirements for e-learning content that ensure effective and high-quality learning, in particular: compliance with learning objectives and requirements defined by the curriculum or standards; clarity and structuredness; relevance; adaptability and possibility of individualization; accessibility; interactivity; visualization; effectiveness in achieving learning objectives, as well as in the use of time and resources; assessment and reporting: tools for controlling knowledge, as well as the ability to receive reports on student progress; security of use; support and updates in response to changing requirements and industry developments. In view of the above, high-quality e-learning content as a didactic component, according to the authors, should have a certain set of properties, namely: quality and content; systematicity; flexibility of use; balance of material sets by presentation methods (video, audio, texts, images or multimedia components) and by types of activity (informing, training, use, evaluation/reporting); focus on different types of information perception; attractiveness, variability of use; possibility of interaction and feedback with students.

In the course of the study, the authors identified some aspects of the use of e-learning content that require additional attention of teachers in terms of the components of professional competence and focused on some features of the teacher's activity in the process of its use.

Key words: content, e-learning content, educational process, information and digital competence, properties, requirements.

Вступ

Постановка проблеми. В умовах перманентної навчальної взаємодії в дистанційному форматі особливе значення надається електронному освітньому контенту. Зокрема, на саміті ООН «Трансформація освіти» (2022) було визначено «три ключі, щоб розблокувати силу цифрового викладання та навчання, зробивши його більш загальнодоступним і більш надійною опорою цілісного освітнього досвіду» [1]. Перший ключ, на думку учасників саміту, це високоякісний, доступний, відповідний навчальній програмі цифровий викладацький і навчальний контент.

Світові розробники освітніх цифрових продуктів, зокрема Hapara, KitaBoo, Teachmint та багато інших, пропонують на ринку освітніх послуг багатофункціональні контентні комплекси, ведуть обговорення способів їхнього удосконалення, надають поради / настанови / зауваження щодо їхнього використання. Всесвітньо відомий ресурс-проєкт інтерактивних симуляцій Phet від University of Colorado Boulder не лише пропонує якісний безкоштовний контент, але й залучає ініціативних користувачів до поповнення й оновлення його бази та методичного супроводу [2].

Україна не стоїть осторонь цього процесу. У межах цифрової трансформації у сфері освіти і науки, яка полягає у комплексній роботі над побудовою екосистеми цифрових рішень у означеній сфері, МОН України, зокрема, пропонує навігаційну сторінку, що поступово перетворюється на комплексну точку доступу до якісного вітчизняного цифрового освітнього контенту[3].

І зараз такий контент має бути не просто наявним; на передній план виходить його оптимізація та забезпечення гнучкості, доцільної варіативності й інших властивостей, що дозволяють будувати з окремих контентних одиниць комплексні багатофункціональні навчальні матеріали широкого дидактичного спрямування. Це потребує від педагога володіння набором відповідних компетентностей.

У рекомендаціях ЮНЕСКО «Структура ІКТкомпетентності вчителів» (2019) визначено 18 компетенцій, пов'язаних з використанням ІКТ в освітньому процесі, серед яких зазначені уміння педагогів інтегрувати ІКТу програму вивчення конкретного предмета, у процес навчання та систему оцінювання, створювати сприятливе для навчання середовище, у якому учні можуть успішно освоювати матеріал навчальної програми з допомогою ІКТ та поєднувати різні цифрові інструменти та ресурси [4].

В Україні професійний стандарт вчителя однією з професійних компетентностей визначає інформаційно-цифрову, складовою якої є, зокрема вміння ефективно, безпечно, з дотриманням етичних норм використовувати контент у власній педагогічній діяльності [5].

Аналіз останніх досліджень і пyблікацій. З перегляду публікацій за ключовими словами «освітній контент» можна побачити майже цілковиту відсутність наукових дефініцій цього поняття. Здебільшого автори, задовольняючись словниковими визначеннями, простим перекладом або розумінням терміну за замовчуванням, приділяють основну увагу певним аспектам роботи з контентом: класифікаціям, вимогам, властивостям, інструментам, сервісам, колекціям, методиці створення тощо. Зокрема, А. М. Гуржій, О. Г. Глазунова, Т. В. Волошина визначають необхідність створення контенту різних типів, особливості його впливу на методи та технології навчання, пропонують стратегії використання цифрового контенту для змішаного та дистанційного навчання [6]. О. В. Литвин зазначає, що освітній контент це структурований предметний зміст освітнього процесу, який в е-learning є основою електронного інформаційного ресурсу, а для підвищення його якості потрібне дотримання певних правил педагогічного дизайну [7].

Схожу позицію займають і дописувачі на тему контенту від зазначених вище та аналогічних команд виробників і провайдерів. Вони вважають термін «освітній контент» та похідні від нього («цифровий контент», «цифровий освітній контент», «мережевий освітній контент», «навчальний контент») інтуїтивно зрозумілим поняттям, що потребує лише уточнень відповідно до окремих його властивостей та способів отримання, використання, оцінювання, подання (що розглядає, зокрема, National Library of New Zealand) [8]. Наприклад, Divyansh Bordia, автор серії методичних дописів освітнього ресурсу Teachmint, визначає цифровий контент як онлайн-дані, які використовуються для викладання та навчання, наводить та аналізує переваги його використання, вплив на систему освіти тощо [9]. Цю точку зору поділяють і фахівці провідних ІТ-компаній, які сприяють процесу цифрової трансформації освіти України. Так, керівник напряму персональних комп'ютерів Lenovo М. Антонюк виділяє 5 ключових кроків, які допоможуть швидко перейти на дистанційний формат навчання, серед яких першим і найскладнішим кроком, що передує навіть забезпеченню закладів освіти комп'ютерною технікою, є створення відповідного контенту [10]. Він також зазначає необхідність розуміння вчителем тих способів, за допомогою яких учні будуть використовувати означений контент, обов'язковість взаємодії та зворотного зв'язку, доцільність створення шкільних баз знань (баз контенту) та інші аспекти організації роботи учнів при віддаленому навчанні. Поряд з цим Є. Даценко, методистка студії онлайн-освіти EdEra, вказує на необхідність відповідності набору EdTech-інструментів, спрямованих на підвищення ефективності навчального процесу, поточним трендам онлайн-освіти. До них належать увага на візуальному змісті (високі очікування від дизайну), потреба персоналізованого навчання пристосування до потреб певного користувача або самостійне укладання навчальної програми, як пазла), мобільне навчання, мікронавчання (обмін навчальним матеріалом у невеликих модулях), гейміфікація (підвищення цікавості) та інтерактивне навчання (взаємодія з елементами курсу), соціальне навчання (ефективне навчання у спостереженні) [11].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Аналіз наведених публікацій демонструє, що питання електронного освітнього контенту здебільшого розглядається в різні, часто фрагментарні, способи залежно від завдань, які автори мають на меті: дослідження та просування певного типу контенту, популяризація окремих ресурсів або сервісів, особливості діяльності певних установ чи виробників. Відповідно, до фокусу проблеми потрапляють компоненти / вимоги / формати, властиві навчальному контенту в окремих умовах. Пропонуються навіть практики пошуку, оцінювання, використання та створення власного контенту з наявних публічних інтернетресурсів (на прикладі узагальнених рекомендацій від National Library of New Zealand). На наЙЅ погляд, існує потреба аналізу особливостей застосування електронного освітнього контенту в освітньому процесі сучасних закладів освіти.

Мета статті полягає у розгляді особливостей застосування електронного освітнього контенту в умовах сучасної шкільної освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження

Підтримуючи загальний підхід щодо використання за замовчуванням поняття «освітній контент» та його похідних, уточнимо, що воно зазвичай означає, та які його різновиди і трансформації є найбільш розповсюдженими з огляду на особливості поточної ситуації в українській освіті, шкільній зокрема.

Слово «контент» походить від англійського «content» (суть, зміст, вміст). Словник іншомовних слів визначає його як інформаційно значуще наповнення інформаційної системи [12]; змістову частину даних документу. Публікації стосовно просування сайтів трактують контент як сукупність інформації, ідей та повідомлень, які викладені в письмовій, візуальній або звуковій формі, через яку відбувається комунікація та взаємодія з іншими людьми, яка має на меті досягнення конкретних цілей [13].

Зважаючи, на які властивості контенту робиться наголос, виділяють освітній контент (дані, що використовуються для викладання та навчання), цифровий контент (дані, що відтворюються певними комп'ютерними пристроями), онлайн-контент (дані, наявні у мережі Інтернет), інтерактивний контент (дані, природа яких передбачає можливість взаємодії з ними для просування певною траєкторією пізнання), мультимедійний контент (дані, що є комбінацією різних видів інформації за способом сприйняття) тощо. Природно, що поєднання зазначених акцентів за кількома ознаками викликає до життя похідні поняття, наприклад, «освітній мультимедійний інтерактивний онлайнконтент».

Базуючись на матеріалах різних наукових та методичних джерел, можна зазначити, що вимоги до освітнього контенту залежать від конкретних навчальних цілей, типу навчання та вікових груп учнів, технологічних можливостей та освітніх стандартів. Проте, існують загальні вимоги до освітнього контенту, які забезпечують ефективне та якісне навчання зокрема:

-відповідність навчальним цілям та вимогам, що визначені навчальною програмою або стандартами;

чіткість та структурованість чітке та логічне подання змісту за структурою, що враховує послідовність тем та понять і допомагає учням орієнтуватись і розуміти зв'язки між різними елементами навчання;

актуальність відповідність сучасним вимогам та стандартам, відображення новітніх досягнень в галузі та найактуальніших інформаційних ресурсів;

адаптованість та можливість індивідуалізації урахування вікових, когнітивних та психологічних характеристик учнів, рівня їхньої підготовки для забезпечення поступовості зростання знань і вмінь та надання можливості індивідуального навчання;

доступність корисність для учнів з різними особистими характеристиками, рівнем технічних знань та технічними можливостями;

інтерактивність забезпечення можливості активної участі у навчанні через виконання завдань, вирішення проблем і взаємодію;

візуалізація використання ілюстрацій, діаграм, відео та аудіо для розуміння складних концепцій, забезпечення кращого засвоєння матеріалу, підвищення зацікавленості учнів;

ефективність для досягнення навчальних цілей, а також у використанні часу та ресурсів;

оцінювання успішності та звітність включення інструментів для контролю знань, а також можливість отримання звітів про прогрес учнів;

безпека використання захист особистих даних, контроль доступу, захист від шкідливого контенту, кібербезпека, здоровий режим користування, дотримання авторських прав;

підтримання та оновлення залежно від змін у вимогах та розвитку галузі.

З огляду на зазначене вище, якісний електронний освітній контент як дидактичний компонент, на нашу думку, має володіти певним набором властивостей (рис. 1), які забезпечують дотримання базових сучасних дидактичних принципів. Якість та змістовність, безумовно, є невід'ємною набуття певних компечітко визначені змістову отже контент має бути відповідати актуальним

стандартам / програмам і науковим дослідженням (у відповідності до дидактичних принципів науковості та зв'язку теорії з практикою). Однією з основних властивостей є системність контенту, яка, на нашу думку, полягає у дотриманні блочної структури змісту, що дозволить забезпечити мікронавчання, тобто обмін навчальним матеріалом у невеликих модулях з обов'язковим урахуванням зовніЙЅніх та внутріЙЅніх зв'язків навчального матеріалу (дидактичний принцип системності й систематичності та послідовності у навчанні).

На дидактичних принципах спрямованості навчання, свідомості й активності [14] базується ще одна властивість електронного освітнього контенту гнучкість його використання. Вона сприяє адаптивності навчального процесу, тобто підтримує такий підхід, за яким навчальний матеріал можна узгодити з потребами і можливостями учнів. У цьому випадку вони можуть обирати собі час та спосіб доступу до матеріалу (і навіть самостійно складати з блоків контенту навчальну програму як пазл), визначати рівень та обсяг його засвоєння (у відповідності до дидактичного принципу мінімакса [15, с. 134]). Як важливу властивість освітнього контенту слід зазначити збалансованість комплектів матеріалу за способами подання (відео, аудіо, текстами, зображеннями або мультимедійними компонентами) і за видами діяльності (інформування, тренування, використання, оцінювання/ звітування). Так забезпечується утворення логічного та неперервного ланцюжка з дотриманням ще одного дидактичного принципу наступності та послідовності у навчанні. Орієнтованість на різні типи сприйняття інформації, як властивість контенту, працює на підтримання дидактичних принципів наочності та міцності навчання. Привабливість цифрового контенту полягає не лише у дизайні, а й можливості застосування гейміфікації, залученні його для взаємодії з іншими учнями (соціальність) або самим контентом (інтерактивність). Варіативність застосування контенту забезпечується за рахунок його різнорівневості та надлишковості, що в свою чергу надає можливість персоналізації та забезпечує інклюзивність навчання.

Окремої уваги заслуговує питання планування й організації взаємодії та зворотного зв'язку з учнями, які використовують цифровий освітній контент. Адже учителю потрібно спілкуватися з ними однією мовою, виважено чергуючи короткі завдання, подані в групах у месенджері або через поштовий зв'язок, з окремими об'ємними файлами, завантаженими до хмарних сервісів; застосовувати заздалегідь передбачені запити на відгуки від учнів, які допоможуть зрозуміти чи цікаво та зрозуміло поданий навчальний матеріал, чи досягає навчання мети, чи задовільні отримані результати тощо.

Рис. 1. Властивості цифрового освітнього контенту

Забезпечення зазначених вище властивостей зумовить раціональне та ефективне функціонування цифрового контенту, незважаючи на форму освітнього процесу: очну, дистанційну або змішану. За такої умови педагог може використати наявний освітній контент, запропонований спеціалізованими інтернет-порталами або окремими виробниками, або спроєктувати та розробити його власноруч. У будь-якому випадку, вміння ефективно працювати з освітнім контентом внесені до професійних компетентностей сучасного педагога.

У професійному стандарті вчителя наведені структурні елементи інформаційної компетентності, що мають забезпечити розроблення та ефективне функціонування цифрового освітнього контенту (табл. 1).

З огляду на зазначені аспекти варто звернути увагу на особливості діяльності педагога у процесі використання освітнього контенту.

Для забезпечення ефективності електронного освітнього контенту педагогу важливо розуміти, які технічні можливості мають його учні, з якими цифровими пристроями або гаджетами працюють, чи мають постійний доступ до інтернету, якою є якість інтернет-зв'язку тощо, адже «недидактичні» технічні перешкоди можуть спричинити педагогічне фіаско непередбаченого масштабу від неприємних несподіванок у процесі використання контенту. Педагог має спроектувати можливість роботи з контентом онлайн та офлайн, коректну взаємодію з ресурсами через повноцінні комп'ютерні пристрої та мобільні гаджети обмеженої функціональності; подбати про коректне відображення даних на вебресурсах, що використовуються, або запропонувати ту ж інформацію в альтернативній формі (надати скріншоти вебсторінок, посилання на які подано як основні, запропонувати тестове опитування в форматі текстового файлу як «дзеркало» онлайн-формитощо).

Таблиця 1

Аспекти застосування контенту, що потребують додаткової уваги педагогів з огляду на складові професійної компетентності