Позитивна мотивація як інструмент формування професійно-мовленнєвої компетентності здобувачів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Позитивна мотивація як інструмент формування професійно-мовленнєвої компетентності здобувачів вищої освіти

Грицак Наталія Русланівна доктор педагогічних наук, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Анотація

У статті розкрито значення позитивної мотивації як важливого засобу формування професійно-мовленнєвої компетентності здобувачів вищої освіти. На основі аналізу науково-педагогічних праць розкрито та доповнено змістове наповнення поняття навчальна мотивація. У статті навчальну мотивацію тлумачимо як складну, різнорівневу систему взаємозумовлених внутрішніх і зовнішніх мотивів, що у сукупності з визначальними чинниками сприяє виникненню і формуванню у студентів бажання розвивати і поглиблювати фахові компетентності з метою професійного зростання. Проаналізовано поняття мовленнєва компетентність і професійно-мовленнєва компетентність. Описано функції професійно- мовленнєвої компетентності: пізнавальна, інформативна, комунікативна, стимулююча. Охарактеризовано структурні компоненти професійно- мовленнєвої компетентності: професійний; соціокультурний; аксіологічний; особистісний; мотиваційно-цільовий. Показано, що всі компоненти професійно-мовленнєвої компетентності разом утворюють динамічну цілісність. Доведено, що формування професійно-мовленнєвої компетентності є тривалим і системним процесом. Проведено опитування здобувачів освіти першого курсу факультету іноземних мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Мета анкетування - з'ясувати розуміння здобувачами вищої освіти поняття професійно- мовленнєва компетентність, важливість позитивної мотивації у підвищенні професійно-мовленнєвої компетентності. Систематизовано результати опитування і увиразнено ключові характеристики формування професійно- мовленнєвої компетентності здобувачів вищої освіти. Відповідно до результатів опитування запропоновано шляхи формування й підтримки позитивної мотивації для формування професійно-мовленнєвої компетентності здобувачів освіти. Проведене діагностування підтвердило спостереження щодо важливості позитивної мотивації у формуванні професійно-мовленнєвої компетентності.

Ключові слова: позитивна мотивація, професійно-мовленнєва компетентність, формування професійно-мовленнєвої компетентності, здобувач вищої освіти, навчальний процес, заклад вищої освіти.

Abstract

Hrytsak Nataliia Ruslanivna Doctor of Pedagogical Sciences, PhD of Philological Sciences, Associate professor, Chair of the Department of Theory and Methods of the Ukrainian and World Literature

POSITIVE MOTIVATION AS A TOOL OF PROFESSIONAL SPEECH COMPETENCE FORMATION OF HIGHER EDUCATION STUDENTS

The author of this work focuses on the revealing of the importance of the positive motivation as an important means of the professional speech competence forming of the students of higher education. Based on the analysis of scientific and pedagogical works, the meaning of “educational motivation” concept is revealed and supplemented. The author draws our attention to the educational motivation as a complex, multilevel system of mutually determined internal and external motives, which together with determining factors contributes to the emergence and formation of students' desire to develop and deepen professional competences for the purpose of professional progress. The concepts of “speech competence” and “professional speech competence” are analyzed in this article. The functions of professional speech competence as cognitive, informative, communicative, stimulating are described in the work. The structural components of the professional speech competence (professional, sociocultural, axiological, personal, motivational and purposeful) are characterized.

The author highlights that all components of the professional speech competence together form a dynamic integrity. The author proves that the formation of professional speech competence is a long and systematic process. It has been conducted the survey with the aim to find out the higher education students' understanding of the concept of the professional speech competence, and the importance of positive motivation in increasing of professional speech competence with the first-year students of the Faculty of Foreign Languages of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. It has been highlighted the systematized results of the survey and the key characteristics of the formation of professional speech competence of the students of higher education in the article. According to the results of the survey, the ways of forming and maintaining of the positive motivation for the formation of the professional speech competence of education seekers are proposed. The conducted diagnostics confirms the observation results of the importance of the positive motivation in the formation of professional speech competence.

Keywords: positive motivation, professional speech competence, formation of professional speech competence, higher educational institution

Постановка проблеми

У контексті повномасштабної російсько- української війни, прагнення ворога знищити українську націю постає питання про збереження національної культури, і мови зокрема. Відтак, в українському освітньому просторі актуалізується проблема формування професійно-мовленнєвої компетентності здобувачів вищої освіти.

Дискурс про навчальну мотивацію, її структуру, показники мотиваційної сфери, пошук ефективних шляхів формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності здобувачів вищої освіти є одним із ключових у сучасних психолого-педагогічних студіях. Цілком погоджуємося з думкою, що «від розуміння того як побудована мотиваційна сфера особистості, які принципи покладено в основу її функціонування, яка специфіка її структурних утворень, залежить наскільки вдалим буде подальший процес планування й організації діяльності, поведінки і особистісного розвитку людини в цілому» [6, С. 454]. У колі проблеми формування професійно-мовленнєвої компетентності здобувачів освіти саме позитивна мотивація має велике значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема навчальної мотивації розкрита у низці ґрунтовних праць сучасних українських і зарубіжних учених (Н. Арістова, Л. Беш, О. Гладкова, С. Занюк, В. Климчук, О. Кочарян, О. Луценко, А. Маслоу, О. Столярова, Є. Фролова та інші). Студіювання психолого-педагогічних джерел дало змогу виокремити ключові напрями дослідження мотивації, зокрема: теоретичне обґрунтування змістового наповнення понять «мотив», «мотивація», «навчальна мотивація»; розкриття зв'язків між навчальними мотивами і психічними процесами; з'ясування умов виникнення у здобувачів вищої освіти навчальної мотивації; увиразнення співвідношення внутрішньої та зовнішньої мотивації; зосередження уваги на розробці ефективних шляхів формування мотивації здобувачів освіти.

Ґрунтовні напрацювання з проблеми формування професійно- мовленнєвої компетентності здобувачів вищої освіти знаходимо у студіях А.М. Богуш, В.Т. Боса, Т.В. Вигранки, О.М. Горошкіної, В. Ісакової, С.О. Карамана, Л.І. Мацько, Н.П. Пономаренко, О. М. Семеног, Л.В. Струганець та інших.

Мета статті - увиразнити значення позитивної мотивації як інструменту формування професійно-мовленнєвої компетентності здобувачів вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Аналіз наукових розвідок дає змогу констатувати, що навчальна діяльність здобувачів вищої освіти формується внутрішніми і зовнішніми мотивами. Внутрішня мотивація ґрунтується на пізнавальній потребі, виникненні інтересу до предмету, прагненні бути лідером, досягненні власного успіху, формуванні професійного іміджу тощо. Відтак, внутрішні мотиви для студента є глибоко особистісними і важливими, адже зумовлені передусім власною потребою і бажанням реалізувати свої творчі здібності. Втім, у наукових колах існує думка, що зовнішня мотивація є другорядною (С. Данилюк, Н. Клюєва та інші), оскільки при зовнішній мотивації здобувачі вищої освіти «відчужені від процесу пізнання, виявляють пасивність, переживають безглуздість того, що відбувається або їхня активність має вимушений характер» [4, С. 118]. Проте ми дотримуємось позиції, що не варто недооцінювати значення зовнішніх мотивів, адже внутрішні мотиви є похідними від зовнішніх. Суголосну думку знаходимо у працях С. Занюка, зокрема вчений, послуговуючись результатами проведеного експерименту, доводить, що «у структурі мотивації учіння студентів 1-2 курсів домінують зовнішні мотиви (мотив саморозвитку - 7,02 бали, соціального престижу - 6,17, матеріального достатку - 4,72 та комунікативний мотив 5,75). Показники пізнавальної мотивації є дещо нижчими (5,52 бали за десятибальною шкалою), що свідчить про недостатній розвиток у студентів власне внутрішньої мотивації до учіння» [5, С. 8]. Виходячи з такої позиції, зрозуміло, що завдання викладача активізувати пошук ефективних шляхів формування внутрішньої мотивації у здобувачів вищої освіти І-ІІ року навчання за першим (бакалаврським) рівнем.

Слід зазначити, що формування внутрішніх мотивів залежать також від успішної і швидкої адаптації здобувачів в новому освітньому середовищі.

Розмірковуючи про синтез внутрішніх і зовнішніх мотивів, сутність понять «мотивація» і «навчальна мотивація», доцільно звернутись до дослідження Н. Арістової. Фокусуючи увагу на розробці і експериментальній перевірці організаційно-дидактичної моделі формування мотивації вивчення іноземної мови, дослідниця уточнила і доповнила змістове наповнення дефініцій «мотивація» і «навчальна мотивація». Так, Н. Арістова слушно розглядає навчальну мотивацію як певну систему зовнішніх і внутрішніх мотивів навчання, ієрархія та взаємодія яких складається під впливом педагогічних умов, має багаторівневу структуру, рівні сформованості якої можна оцінити за визначеними критеріями та показниками, що відображають ставлення суб'єктів навчання до дисципліни, яку вони вивчають, та формування якої здійснюється в кілька послідовних етапів [1, С. 17]. Звідси, ми розуміємо, що ієрархія та взаємодія мотивів навчання є не лише взаємозумовленим явищем, але й є під впливом об'єктивних освітніх факторів змінним. У цьому контексті слід звернутись й до питання з'ясування чинників, що визначають навчальну мотивацію. З-поміж низки чинників науковці (Н. Арістова, Г. Коваль, О. Кочарян, О. Міщенко, Е. Панасенко та інші) до визначальних відносять такі: освітню систему; специфіку закладу освіти; особливість організації освітнього процесу; специфіку навчальних дисциплін; важливість навчального предмету у структурі професійної підготовки; якість викладання.

Отже, студіювання українських і зарубіжних психолого-педагогічних розвідок, урахування визначальних чинників навчальної мотивації і особистий викладацький досвід, дають змогу розглядати навчальну мотивацію як складну, різнорівневу систему взаємозумовлених внутрішніх і зовнішніх мотивів, що у сукупності з визначальними чинниками сприяє виникненню і формуванню у здобувача вищої освіти прагнення розвивати і поглиблювати фахові компетентності, зокрема професійну-мовленнєву, з метою професійного зростання.

Н.П. Пономаренко і О.М. Семеног тлумачать мовленнєву компетентність як «складову професійної компетентності майбутніх фахівців на позначення характеристики здатності особистості, котра володіє знаннями, уміннями і навичками організовувати професійне спілкування з іншими людьми з урахуванням соціальних норм поведінки і комунікативної доцільності, вирішувати мовленнєво-комунікативні завдання в різноманітних ситуаціях професійної взаємодії, використовуючи систему внутрішніх ресурсів» [9, С. 36]. С.Ю. Рудницька та К.В. Гуцол справедливо стверджують, що мовленнєва компетентність зорієнтована на знання мовних одиниць, правильності їх вживання, вміння використовувати різноманітні засоби мовлення, орієнтуватись у формах мовленнєвого висловлювання та застосовувати ці форми у різних типах мовлення[11, С. 11]. В.Ф. Пушко слушно зазначає, що мовленнєва діяльність формує професійну мовленнєву компетентність, яку розглядає як інтегральне поняття, що «охоплює широке коло особистісних мовних здібностей, знань, умінь і навичок, які забезпечують успішне здійснення мовленнєвої діяльності» [10, С. 141]. Суголосною є теза Л.І. Березовської, що мовленнєва компетентність передбачає не лише наявність певних знань, умінь і навичок, але й готовність ефективно застосувати у професійній діяльності [2, С. 39].

Поділяємо думку науковців, що професійна-мовленнєва компетентність здобувачів освіти передбачає не лише володіння комплексом норм і правил мовлення, але орієнтованість на особисте прагнення до мовленнєвої досконалості. Близькою нам є теза Г.В. Лещук та О.В. Сороки, що професійно- мовленнєва компетентність включає «всі аспекти мовленнєвої активності особистості, які мають відношення до її професійної діяльності» [8, С. 95].

З'ясовуючи змістове наповнення поняття професійна-мовленнєва компетентність, доцільно також сфокусувати увагу на її функціях. Науковці (А.О. Варданян, Н.І. Скрипник, Н.В. Колодій та інші) виокремлюють такі функції: пізнавальну, інформативну, комунікативну, стимулюючу, зазначаючи при цьому, що всі функції взаємозумовлені і доповнюють одна одну [3; 7; 12].

Студіювання наукових праць з окресленої проблематики дає нам змогу увиразнити складники професійно-мовленнєвої компетентності здобувачів освіти, зокрема: професійний; соціокультурний; аксіологічний; особистісний; мотиваційно-цільовий. Стисло охарактеризуємо ці компоненти. Професійний компонент зорієнтований на вміння застосовувати різні форми і способи мовлення залежно від конкретної професійної ситуації. Соціокультурний складник передбачає наявність знань про національно-культурну особливість носіїв мови, вміння оперувати цими знаннями у процесі комунікації, враховуючи традиції, модель поведінки, звичаї тощо носіїв мови. Аксіологічний блок свідчить про знання і дотримання етичних норм професії. Особистісний складник відображає вміння адаптуватись до нових видів професійної діяльності, оперативно застосовувати нові фахові знання тощо. Мотиваційно-цільовий компонент спрямований на прагнення і потребу розвивати професійні компетентності, визначати конкретні професійні цілі, окреслювати шляхи їх досягнення. Всі компоненти професійно-мовленнєвої компетентності взаємопов'язані та утворюють динамічну цілісність. Беззаперечно, що формування професійно-мовленнєвої компетентності - це тривалий і системний процес, що зорієнтований на набуття та оволодіння знаннями і засобами мовленнєвої діяльності, потребу удосконалювати професійно-мовленнєву культуру, формування індивідуального (професійного) стилю.

З метою формування професійно-мовленнєвої компетентності здобувачів освіти доцільно звернутись до рекомендації студентів Гарвардського університету. Здобувачам вищої освіти варто запропонувати ознайомитися з цими порадами і виписати, на їх думки, цікаві та ефективні. З-поміж запропонованих мотивацій здобувачі освіти особливу увагу звернули на такі: «Якщо ти зараз заснеш, то тобі, звичайно, присниться твоя мрія. Якщо ж замість сну ти обереш навчання, то ти втілиш свою мрію в життя»; «Муки навчання всього лиш тимчасові. Муки незнання - вічні»; «Навчання - це не час. Навчання - це зусилля»; «Життя - це не тільки навчання, але якщо ти не можеш пройти навіть через цю його частину, то на що ти, взагалі, здатний?»; «Напруга і зусилля можуть бути задоволенням»; «Навіть зараз твої вороги жадібно гортають книжки» [13]. Рекомендації, що увиразненні студентською спільнотою одного з найкращих університетів світу, здатні мотивувати здобувача вищої освіти володіти нормами літературної мови, опановувати фахову термінологію, формувати професійну-мовленнєву культуру. Дієвим, на нашу думку, є написання здобувачами власного варіанту мотиваційних рекомендацій з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності.

У формуванні професійно-мовленнєвої діяльності важливе місце посідає особистісне розуміння специфіки майбутньої діяльності. У цьому контексті варто запропонувати здобувачам освіти визначити своє місцезнаходження на «уявних сходинках професійного зростання». Відповіді студентів, на наше переконання, допоможуть визначити рівень їхнього особистісного професійного сприйняття, створити відповідний емоційний настрій, виокремити ті види мотивації, які у конкретній ситуації є більш пріоритетними та спрямувати увагу викладача на їх реалізацію. Ці «сходинки успіху» (у різній своїй варіації) доволі часто застосовують на тренінгах психологи, психотерапевти і педагоги, адже отримані результати визначають напрям роботи з здобувачами вищої освіти, актуалізують пошук нових мотивацій, увиразнюють принцип взаємодії викладач - студент.

Розмірковуючи про мотивацію як інструмент формування професійно- мовленнєвої компетентності, ми провели анкетування здобувачів вищої освіти І року навчання за першим (бакалаврським) рівнем факультету іноземних мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (60 респондентів). Мета опитування - з'ясувати розуміння здобувачами освіти поняття професійно-мовленнєва компетентність, важливість мотивації у підвищенні професійно-мовленнєвої компетентності. Першокурсникам були запропоновані такі питання:

1. Що мотивує Вас підвищувати рівень професійно-мовленнєвої компетентності?

2. Чи Вам потрібна додаткова мотивація викладачів для формування професійно-мовленнєвої компетентності?

3. Чи позитивна мотивація є для Вас важливим інструментом підвищення рівня професійно-мовленнєвої компетентності?

4. Назвіть умови, шо підвищують Ваш рівень професійно- мовленнєвої компетентності?

5. Чи використання викладачем різних видів роботи сприяє Вашій мотивації підвищувати рівень професійно-мовленнєвої компетентності?

6. Що впливає на формування Вашого рівня професійно-мовленнєвої компетентності?

7. Чи пов 'язано формування професійно-мовленнєвої компетентності з особистісними якостями?

8. Чи погоджуєтесь Ви з тим, що високий рівень професійно- мовленнєвої компетентності потребує особистих вольових зусиль?

9. Чи високий рівень професійно-мовленнєвої компетентності може визначити майбутній професійний успіх?

У відповідях на перше питання більшість студентів (78%) зазначили, що підвищенню рівня професійно-мовленнєвої компетентності сприяє усвідомлення перспективи майбутнього працевлаштування (проводити індивідуальні заняття з учнями з іноземної мови, успішно здійснювати перекладацьку діяльність, працювати в іноземних фірмах тощо); 10% написали, що підвищувати рівень професійно-мовленнєвої компетентності їх спонукають власні амбіції; 5% респондентів констатували, що підвищувати рівень професійно-мовленнєвої компетентності їх мотивує швидке знаходження необхідної інформації на іноземних Інтернет-ресурсах; 5% опитаних відповіли, що в умовах російсько-української війни збільшується потреба у кваліфікованих спеціалістах; 2 % висловились, що не замислювались над цим питанням.

Аналіз відповідей на друге і третє запитання дав змогу з'ясувати значення мотивації для здобувачів освіти. Отримані результати підтвердили наші спостереження щодо пріоритетного місця мотивації у формуванні професійно-мовленнєвої компетентності. Так, 95% респондентів констатували, що додаткова позитивна мотивація викладача не лише всиляє впевненість у власні можливості та сили, підвищує інтерес до навчання, але й формує стійку потребу самовдосконалюватись, долати труднощі, розвивати приховані здібності. Крім цього, 97% здобувачів визнають, що саме позитивна мотивація є вагомим фактором формування високого рівня професійно- мовленнєвої компетентності.

Відповіді на четверте питання дають змогу увиразнити психолого- педагогічні умови формування професійно-мовленнєвої компетентності здобувачів освіти. Закономірним, на наш погляд, що 36% наголосили на використанні викладачем інноваційних методів і прийомів навчання; 35% здобувачів потребують збільшення кількості фахових дисциплін, для 14% здобувачів вагоме значення має позааудиторна робота (зустрічі з «успішними» людьми у професії, участь у конференціях, вебінарах, майстер-класах, міжнародних програмах, конкурсах тощо), для 10% опитаних важливим є можливість отримувати додаткові знання на різних освітніх онлайн- платформах; 5% респондентів такою умовою називають можливість реалізовувати набуті теоретичні знання на практиці.

Відповіді першокурсників на п'яте запитання анкети допомагає викладачу оптимізувати навчальний процес. З-поміж опитаних 91% погодились з тим, що використання різних видів роботи (навчальний діалог, перегляд фільмів іноземною мовою, відтворення мовленнєвої ситуації, різноманітні завдання на застосування інтонаційних смислових акцентів, читання художніх творів іноземною мовою, художній переклад тощо) урізноманітнює практичні заняття, викликає інтерес до цих навчальних дисциплін, не втрачається увага до предмету упродовж усього заняття.

Розглядаючи мотивацію як вагомий інструмент професійно-мовленнєвої компетентності здобувачів освіти, важливо визначити чинники, що впливають на її формування. Результати демонструють, що факторами впливу є освітнє середовище, фаховий рівень викладачів, використання комп'ютерних технологій, участь у міжнародних програмах, науково-проєктно-творчих заходах, дуальна освіта (рис. 1).

Що впливає на Ваш рівень професійно-мовленнєвої компетентно сті?

Рис. 1. Фактори впливу на рівень професійно-мовленнєвої компетентності

Результати відповідей на сьоме і восьме запитання анкети показують, що більшість здобувачів освіти (96%) пов'язують формування професійно- мовленнєвої компетентності з особистісними якостями. Важливо, що такими особистісними якостями вони називали впевненість у собі, наполегливість, прагнення удосконалюватись і розвиватись, вміння працювати самостійно і у групах, визначати пріоритети, швидко змінювати види навчальної діяльності. Крім цього, 97% опитаних усвідомлює тісний зв'язок між формуванням професійно-мовленнєвої компетентності та особистими вольовими зусиллями. Оскільки респонденти - це здобувачі факультету іноземних мов, то вони звернули увагу на розвиток пам'яті (використовують різні методики, діляться власним досвідом, ознайомлюються з працями з тренування пам'яті тощо).

З метою отримання об'єктивності результатів було запропоновано запитання «Чи високий рівень професійно-мовленнєвої компетентності може визначити майбутній професійний успіх?». Більшість опитаних (78%) дали відповідь «так». Утім, 15% констатували, що майбутній професійний успіх пов'язано із закладом вищої освіти, в якому навчаються, 3% здобувачів зазначили, що майбутній професійний успіх залежить від прагнень, бажань і потреб кожного, 3% відповіли, що майбутній професійний успіх визначає вдача і фортуна, 1% студентів констатує, що на професійний ріст впливає місце проживання.

Отримані результати анкетування дозволили запропонувати шляхи формування й підтримки позитивної мотивації для формування професійно- мовленнєвої компетентності здобувачів освіти:

• використовувати цікаву, оригінальну, нетипову форму викладу навчального матеріалу;

• чітко структурувати навчальний матеріал;

• реалізовувати бажання здобувачів використовувати теоретичні знання на практиці;

• поєднувати традиційну форму навчання з інноваційними технологіями;

• розвивати прагнення до самостійності, індивідуальності, нестандартності мислення;

• заохочувати до участі у міжнародних програмах і проєктах;

• давати завдання, виконання яких потребує активної пошукової, дослідницької та творчої діяльності;

• створювати навчальні ситуації, які можуть виникнути у майбутній професійній діяльності;

• через диференціацію практичних питань і завдань створювати атмосферу особистісного успіху;

• заохочувати самостійно пропонувати теми для дебатів, наукових дискусій, творчих проєктів тощо;

• організовувати зустрічі з «успішними» людьми у професії;

• використовувати методи пізнавального інтересу - аналіз конкретних професійних ситуацій, робота у групах, дискусія, конференція, круглий стіл, обговорення, проблемні питання тощо.

Зрозуміло, що запропоновані варіанти управління мотивацією здобувачів вищої освіти не будуть ефективні, якщо вони не перейдуть у формат довготривалої систематичної роботи.

Висновки

Отже, посилений інтерес до формування професійно- мовленнєвої компетентності здобувачів освіти є маркером запитів сучасного українського суспільства. Результати проведеного опитування підтвердили важливість позитивної мотивації у процесі формування професійно- мовленнєвої компетентності здобувачів освіти вищої освіти. Вбачаємо перспективним вивчення питання значення сторітелінгу як засобу формування професійно-мовленнєвої компетентності здобувачів освіти вищої освіти.

Література

позитивна мотивація професійно-мовленнєва компетентність

1. Арістова Н. О. Формування мотивації вивчення іноземної мови у студентів вищих навчальних закладів: монографія. Київ: ТОВ «ГЛІФМЕДІЯ», 2015. 240 с.

2. Березовська Л.І. Комунікативно-мовленнєва компетентність як складник процесу професійної підготовки майбутніх соціальних працівників. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. Серія: Педагогіка. 2019. Випуск 1 (126). С. 37-43. DOI: https://doi.org/10.24195/2617-6688-2019-1-5.

3. Варданян, А.О., Мелащенко, М.П., Роженко, І.В. Функції та етапи формування професійно-мовленнєвої компетентності майбутніх лікарів. Імідж сучасного педагога. 2018. №3 (180). С. 22-24. DOI: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2018-3 (180)-22-24.

4. Данилюк С.С. Психолого-педагогічні умови організації навчальної діяльності студентів у процесі формування професійної компетентності майбутніх філологів. Педагогічний дискурс. 2012. Вип. 12. С. 116-123.

5. Занюк С.С. Психологічні закономірності керування мотивацією учіння студентської молоді: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. Київ, 2004. 20 с.

6. Коваль Г., Міщенко О. Формування мотивації до навчання здобувачів вищої освіти спеціальності «Соціальна робота». Соціальна робота в умовах сучасних викликів: досвід і перспективи розвитку: колективна монографія / Кол. авт.; за заг. ред. проф. Ю.В. Палагнюк, доц. О.Л. Файчук. Миколаїв: Вид-во: Емельянова Т.В., 2022. С. 443-474

7. Колодій Н.В. Сутність професійної мовленнєвої компетентності бакалаврів соціальної роботи. Освітні обрії. 2018. Т. 47. № 2. С. 53-56.

8. Лещук Г.В., Сорока О.В. Формування професійно-мовленнєвої компетентності студентів медичних коледжів засобами іноземної мови. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2023. Вип. 1(52). С. 94-97. DOI: 10.24144/2524-0609.2023.52.94-97.

9. Пономаренко Н.П., Семеног О.М. Формування мовленнєвої компетентності майбутніх фахівців з журналістики: теорія і практика. за ред. О. Семеног. Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2021. 216 с.

10. Пушко В.Ф., Пушко Р.О. Формування мовної особистості здобувача вищої освіти в контексті професійної підготовки. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2021. № 8(2). С. 138-145. DOI: 10.12958/22272844-2021 -8(346)-2-138-145

11. Рудницька С.Ю., Гуцол К.В. Наративна компетентність як визначальна складова комунікативної компетентності особистості. Психологічні проблеми особистості на сучасному етапі розвитку суспільства. Збірник матеріалів ХІ Міжнародної науково- практичної конференції (7-8 квітня 2021 р., м. Ніжин) / за ред. М.В. Папучі. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2021. C. 10-16.

12. Скрипник Н.І. Функції та етапи формування професійно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів-словесників гуманітарно-педагогічного коледжу. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2019. Вип. VII (82). С. 52-55.

13. 15 мотиваційних порад від студентів Гарварду. URL: https://inspired.com.ua/ practice/people/harvard- students-advi ces/

References

1. Aristova, N.O. (2015). Formuvannya motyvatsiyi vyvchennya inozemnoyi movy u studentiv vyshchykh navchal'nykh zakladiv: monohrafiya. Kyyiv: TOV «HLIFMEDIYa». [in Ukrainian].

2. Berezovs'ka, L.I. (2019). Komunikatyvno-movlennyeva kompetentnist' yak skladnyk protsesu profesiynoyi pidhotovky maybutnikh sotsial'nykh pratsivnykiv [Communicative-speaking competence as a component of the process of training future social workers]. Naukovyy visnyk Pivdennoukrayins'koho natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni K.D. Ushyns'koho. Seriya: Pedahohika, 1 (126), 37-43. DOI: https://doi.org/10.24195/2617-6688-2019-1-5. [in Ukrainian].

3. Vardanyan, A.O., Melashchenko, M.P., Rozhenko, I.V. (2018). Funktsiyi ta etapy formuvannya profesiyno-movlennyevoyi kompetentnosti maybutnikh likariv [Functions and Stages of Formation of Professional Speech Competence of Future Doctors]. Imidzh suchasnoho pedahoha, 3 (180), 22-24. DOI: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2018-3 (180)-22-24.

4. Danylyuk, S.S. (2012). Psykholoho-pedahohichni umovy orhanizatsiyi navchal'noyi diyal'nosti studentiv u protsesi formuvannya profesiynoyi kompetentnosti maybutnikh filolohiv [Psychological-and-Pedagogical Conditions of Organization of Students' Learning Activities in the Process of Formation of Future Philologists' Professional Competence]. Pedahohichnyy dyskurs, 12, 116-123. [in Ukrainian].

5. Zanyuk, S.S. (2004). Psykholohichni zakonomirnosti keruvannya motyvatsiyeyu uchinnya student-s'koyi molodi: avtoref. dys. ... kand. psykhol. nauk: 19.00.07. Kyyiv. [in Ukrainian].

6. Koval', H., Mishchenko, O. (2022). Formuvannya motyvatsiyi do navchannya zdobuvachiv vyshchoyi osvity spetsial'nosti «Sotsial'na robota». Sotsial'na robota v umovakh suchasnykh vyklykiv: dosvid i perspektyvy rozvytku: kolektyvna monohrafiya / Kol. avt.; za zah. red. prof. Yu.V. Palahnyuk, dots. O.L. Faychuk. Mykolayiv: Vyd-vo: Yemel'yanova T.V. S. 443-474. [in Ukrainian].

7. Kolodiy N.V. (2018). Sutnist' profesiynoyi movlennyevoyi kompetentnosti bakalavriv sotsial'noyi roboty [Satisfaction Of Professional Linguistic Competence Of Social Work Baclards]. Osvitni obriyi, 47, 2, 53-56.

8. Leshchuk, H.V., Soroka, O.V. (2023). Formuvannya profesiyno-movlennyevoyi kompetentnosti studentiv medychnykh koledzhiv zasobamy inozemnoyi movy [Formation of professional and speaking competence of students of medical colleges in the study of foreign language]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho universytetu. Seriya: «Pedahohika. Sotsial'na robota», 1(52), 94-97. DOI: 10.24144/2524-0609.2023.52.94-97. [in Ukrainian].

9. Ponomarenko, N.P., Semenoh, O.M. (2021). Formuvannya movlennyevoyi kompetentnosti maybutnikh fakhivtsiv z zhurnalistyky: teoriya i praktyka [Formation of Speech Competence Future Journalists: Theory and Practice]. Za red. O. Semenoh. Sumy: SumDPU imeni A.S. Makarenka. [in Ukrainian].

10. Pushko, V.F., Pushko, R.O. (2021). Formuvannya movnoyi osobystosti zdobuvacha vyshchoyi osvity v konteksti profesiynoyi pidhotovky [Formation of the linguistic personality of the applicant for higher education in the contextof vocational training]. Visnyk Luhans'koho natsional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Pedahohichni nauky, 8(2), 138-145. DOI: 10.12958/2227-2844-2021-8(346)-2-138-145. [in Ukrainian].

11. Rudnyts'ka, S.Yu., Hutsol, (2021). K.V. Naratyvna kompetentnist' yak vyznachal'na skladova komunikatyvnoyi kompetentnosti osobystosti [Narrative competence as a determining component of a person's communicative competence]. Psykholohichni problemy osobystosti na suchasnomu etapi rozvytku suspil'stva. Zbirnyk materialiv KhI Mizhnarodnoyi naukovo- praktychnoyi konferentsiyi (7-8 kvitnya 2021 r., m. Nizhyn) / za red. M.V. Papuchi. Nizhyn: NDU im. M. Hoholya, 10-16.

12. Skrypnyk N.I. (2019). Funktsiyi ta etapy formuvannya profesiyno-movlennyevoyi kompetentnosti maybutnikh uchyteliv-slovesnykiv humanitarno-pedahohichnoho koledzhu [Functions and stages of the formation of vocational competence of future teachers of the humanities and pedagogical college]. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, VII (82), 52-55.

13. 15 motyvatsiynykh porad vid studentiv Harvardu // https://inspired.com.ua/practice/ people/harvard-students-advices/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru