Формування ключових компетентностей та наскрізних умінь у здобувачів освіти під час викладання історії в умовах НУШ

Размещено на http://allbest.ru

український наскрізний компетентніснийХерсонська академія неперервної освіти

Формування ключових компетентностей та наскрізних умінь у здобувачів освіти під час викладання історії в умовах НУШ

Кучеренко Алла Алимівна кандидат історичних наук, доцент,

викладач кафедри теорії й методики навчальних дисциплін

Анотація

У статті здійснено аналіз особливостей викладання історії в умовах нової української школи. Наведено дефініції понять компетенція, компетентність, компетентнісний підхід, ключові компетенції та ін.

Компетенція - це сукупність взаємозалежних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), що ставляться по відношенню до певного кола предметів та процесів, необхідних, щоб якісно та продуктивно діяти по відношенню до них.

Компетентність - володіння, володіння людиною відповідної компетенцією, що включає його особистісне ставлення до неї та предмет діяльності.

Компетентнісний підхід - це оволодіння учнями різноманітних умінь, що дозволяють їм у майбутньому діяти ефективно у нестандартних ситуаціях професійного, особистого та суспільного життя [8].

Ключові компетенції - результат освіти, виявляється у оволодінні соціально-значущим набором способів діяльності, універсальним стосовно предмета впливу.

Розглянуто ключові компетентності (вільне володіння українською мовою, вміння спілкуватися рідною мовою, математична компетентність, компетентність у сфері природничих наук, техніки та технології, інноваційність, екологічна компетентність, інформаційно-комунікативна компетентність, навчання упродовж всього життя, громадянські та соціальні компетентності, культурна компетентність, підприємливість та фінансова грамотність) та наскрізні уміння (розуміння прочитаного, здатність до висловлення власної думки, критичне мислення, вміння логічно обґрунтувати свою думку, ініціативність, творчість та інші).

Запропоновано способи їх формування на уроках історії. Розроблено структурно-логічну схему формування ключових компетентностей та наскрізних умінь. Зазначено, що останніми роками поняття «компетенція» вийшло на загально-дидактичний і методологічний рівень. Це пов'язано з його системно-практичними функціями та інтеграційною мета-предметною роллю у суспільній освіті.

Ключові слова: нова українська школа, ключові компетентності, наскрізні уміння, історія, здобувачі освіти.

Abstract

Formation of key competencies and transversal skills in educators while teaching history in nush

conditions

Kucherenko Alla Alimovna Candidate of historical sciences, associate professor, Lecturer at the Department of Theory and Methods Teaching Disciplines, Kherson Academy of Continuing Education

The article analyzes the peculiarities of teaching history in the new Ukrainian school. Competences are defined as a set of interdependent personality qualities (knowledge, skills, abilities, methods of activity) related to a certain range of subjects and processes necessary to act qualitatively and productively in relation to them. Key competencies (fluency in the state language, ability to communicate in native (in case of difference from the state) and foreign languages, mathematical competence, competencies in the field of natural sciences, engineering and technology, involving the formation of a scientific worldview, innovation, which involves the student's ability to respond to change and overcome difficulties; openness to new ideas, environmental competence, information and communication competence, lifelong learning, which involves the ability to identify and assess their own needs and resources for the development of competencies;, civic and social competencies, cultural competence, which implies the presence of a lasting interest in mastering the cultural and artistic achievements of Ukraine and the world, entrepreneurship and financial literacy, which include initiative, ability to use opportunities and implement ideas, create values for others in any sphere of life) and cross-cutting skills (reading comprehension, critical thinking, ability to think logically substantiate their opinion, initiative, creativity, ability to constructively manage emotions, the ability to assess risks and make decisions, the ability to solve problems, the ability to cooperate with other people).

The ways of their formation in history lessons are offered, in particular for the formation of value-semantic competence it is important to be able to apply the acquired knowledge in everyday life; for the formation of general cultural competence the emphasis is on the correct pronunciation and use of names, terms, geographical names. Formation of educational and cognitive competence involves solving non-standard, interesting tasks, with a problematic presentation of a new topic. The formation of information competence is provided by using different sources of information, providing the opportunity to compose test tasks independently. The formation of communicative competence is provided by oral review of answers, the use of group work and more. Education of social and labor competence involves students taking tests, participating in social and labor tasks, and so on. Formation of competence of individual self-improvement consists in development of skills of self-control and creation of conditions of healthy competition. A structural and logical scheme of formation of key competencies and cross-cutting skills has been developed, which includes their definition and directions of formation.

Keywords: new Ukrainian school, key competencies, cross-cutting skills, history, students.

Вступ

Постановка проблеми. У 2020 році Кабінет міністрів України ухвалив постанову про затвердження Державного стандарту басової середньої освіти, у якому висвітлено цілі базової освіти (розвиток інтересів, обдарованостей учнів, можливість продовження профільної освіти, формування світогляду громадянина та компетентностей).

Відповідно, визначено наступні ключові компетентності: вільне володіння українською мовою, вміння спілкуватися рідною мовою, математична компетентність, компетентність у сфері природничих наук, техніки та технології, інноваційність, екологічна компетентність, інформаційно-комунікативна компетентність, навчання упродовж всього життя, громадянські та соціальні компетентності, культурна компетентність, підприємливість та фінансова грамотність

Сучасна освітня школа має формувати цілісну систему універсальних знань, умінь, навичок, а також досвід самостійної діяльності та особистої відповідальності учнів, тобто ключові компетентності, що визначають сучасну якість змісту освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Українськими дослідниками здійснено ґрунтовний аналіз теоретико-методологічних основ впровадження принципів нової української школи в освітній процес. Зокрема, загальні особливості навчання історії розглядає О. Комарницький [6], наголошуючи на таких новаторських аспектах як цілеспрямоване навчання учнів генеруванню ідей, оцінюванню їх можливих переваг та ризиків. Я. Мізюк [7] обгрунтовує засади та важливість компетентнісно-діяльнісного підходу, імплементованого в освітній процес нової української школи та пропонує набір інструментів для його впровадження.

Основні принципи розвитку НУШ висвітлено у працях О. Топузова та Т. Засєкіної [10], зокрема перехід від принципу предметоцентризму до дитиноцентризму, розвиток потреби навчитися вчитися, формування особистості під час навчання, розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти засобами навчальних предметів, переорієнтація моделі освіти на результат. Проте, у проаналізованих нами працях недостатньо висвітлено процес формування ключових компетентностей безпосередньо у контексті уроків історії, які, безумовно, мають певну специфіку та визначення специфічних методів роботи з учнями.

Мета статті полягає у визначенні ключових компетентностей та наскрізних умінь у здобувачів освіти під час викладання історії в умовах НУШ.

Виклад основного матеріалу

У педагогічній літературі дедалі частіше зустрічається така категорія як компетентність і дається її обґрунтування, використання, застосування, реалізація компетентного підходу освіти. Розглянемо ці основні поняття.

Компетенція - це сукупність взаємозалежних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), що ставляться по відношенню до певного кола предметів та процесів, необхідних, щоб якісно та продуктивно діяти по відношенню до них.

Компетентність - володіння, володіння людиною відповідної компетенцією, що включає його особистісне ставлення до неї та предмет діяльності.

Компетентнісний підхід - це оволодіння учнями різноманітних умінь, що дозволяють їм у майбутньому діяти ефективно у нестандартних ситуаціях професійного, особистого та суспільного життя [8].

Ключові компетенції - результат освіти, виявляється у оволодінні соціально-значущим набором способів діяльності, універсальним стосовно предмета впливу. український наскрізний компетентнісний школа

Розглядаючи поняття наскрізних умінь, А. Бойко визначає їх як уміння, що увиразнюють формування ключових компетентності нової української школи, та відносить до них такі вміння, як розуміння прочитаного, здатність до висловлення власної думки, критичне мислення, вміння логічно обґрунтувати свою думку, ініціативність, творчість та інші [2].

О. Пометун та автори (2021) у модельній навчальній програмі з історії для 5-6 класів «Досліджуємо історію і суспільство. 5-6 класи (інтегрований курс) : модельна навчальна програма для закладів загальної середньої освіти» зазначають, що особливістю цієї програми є: вибудовування змісту на основі міждисциплінарної, внутрішньогалузевої і міжгалузевої інтеграції; розкриття, уточнення громадянознавчого змісту програми на конкретному історичному матеріалі, який не тільки збагачує та оживляє матеріал, а й дає можливість учневі цілісно розглянути людину і суспільство у хронологічному розвитку - в минулому, теперішньому і майбутньому; інтеграція як форма забезпечення досягнення бажаних результатів проходить не лише через зміст, а й види навчальної діяльності учнів; матеріал викладається і класифікується за проблемно-тематичним принципом; дитиноцентризм; практичне спрямування, наголос на активному навчанні та формування учнями поведінки, спрямованої на цінності свідомого громадянства [9].

У Державному стандарті базової середньої освіти перераховано наступні ключові компетентності:

1) вільне володіння державною мовою

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами.

3) математична компетентність

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування наукового світогляду

5) інноваційність, що передбачає здатність учня реагувати на зміни та долати труднощі; відкритість до нових ідей

6) екологічна компетентність

7) інформаційно-комунікаційна компетентність

8) навчання впродовж життя, що передбачає здатність визначати і оцінювати власні потреби та ресурси для розвитку компетентностей;

9) громадянські та соціальні компетентності

10) культурна компетентність, що передбачає наявність стійкого інтересу до опанування культурних і мистецьких здобутків України та світу

11) підприємливість і фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї, створювати цінності для інших у будь-якій сфері життєдіяльності

Основою формування ключових компетентностей є особистісні якості, особистий, соціальний, культурний і навчальний досвід учнів; їх потреби та інтереси, які мотивують до навчання; знання, уміння та ставлення, що формуються в освітньому, соціокультурному та інформаційному середовищі, у різних життєвих ситуаціях.

Наскрізними в усіх ключових компетентностях є такі вміння:

1) читати з розумінням

2) висловлювати власну думку в усній і письмовій формі;

3) критично і системно мислити

4) логічно обґрунтовувати позицію на рівні, що передбачає здатність висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді суджень і висновків, що є виявом власного ставлення до подій, явищ і процесів;

5) діяти творчо

6) виявляти ініціативу

7) конструктивно керувати емоціями, що передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших

8) оцінювати ризики

9) приймати рішення

10) розв'язувати проблеми, що передбачає вміння аналізувати проблемні ситуації, формулювати проблеми, висувати гіпотези

11) співпрацювати з іншими

Вчитель історії має підготувати учнів до необхідності володіти великим обсягом історичної інформації, знати досконало понятійний апарат, вміти критично аналізувати історичні документи, побудувати історичну вертикаль, сформулювати своє судження про найважливіші історичні події, знати історіографію питання.

У зміст навчання включаються ті знання, які необхідні для формування умінь. Всі інші знання розглядаються як довідкові, вони зберігаються в енциклопедіях, Інтернет- сайтах і т. д. У той же час учень повинен при необхідності вміти швидко і безпомилково скористатися цими джерелами інформації для вирішення тих чи інших проблем [8].

Останніми роками поняття «компетенція» вийшло на загальнодидактичний і методологічний рівень. Це пов'язано з його системно- практичними функціями та інтеграційною метапредметною роллю у суспільній освіті. Розглянемо формування ключових компетентностей учнів при вивченні історії. Слід зауважити, що О. Пометун та автори (2021) розглядає такі основні види діяльності здобувачів освіти, які забезпечують формування ключових компетенцій та наскрізних умінь на уроках історії у 56 класах (в умовах нової української школи):

1. Підготовка усних повідомлень на тему уроку;

2. Виконання пошуку інформації у джерелах (словниках, Інтернет- ресурсах тощо);

3. Практичні завдання, розв'язування задач, побудова таблиць та схем;

4. Завдання, спрямовані на розвиток критичності та системності мислення;

5. Креативні завдання;

6. Проведення дискусій про проблемні аспекти історії;

7. Використання методу групових проектів [9].

Однією з розглянутих нами програм є «»Модельна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас», автори - О. Гісем та О. Мартинюк, ціль якої - розвиток почуття гідності, самоідентичності завдяки осмисленню минулого, сучасного та зв'язку між ними, відчуття своє приналежності до українського нарожу і України, ціннісного ставлення до демократії, свободи і прав людей. Також, ця програма розвиває наступні предметні компетентності: хронологічна компетентність, просторвоа компетентність, інформаційна компетентність, інформаційна компетентність, логічна компетентність, аксіологічна компетентність, а в основу їх формуваннґя покладено досвід здобувачів освіти, їх потреби та мотиви, а також знання, вміння та навички. Особливості програми є відсутність розподілу навчальних годин відповідно до розділу, а педагог самостійно обирає тривалість роботи над кожним компонентом, таким чином реалізовується свобода вибору вчителем освітньої траєкторії і не нав'язується бачення авторів [4].

Ще одна програма, яку ми розглянули - це модельна навчальна програма «Вступ до Історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти, авторами якої є Т. Бакка,О. Желіба, Т. Мелещенко, І. Щупак. У цій програмі також зроблено акцент на розвитку громадянської позиції здобувачів освіти, формування самоідентичності майбутнього громадянина. Спільним із попередньою програмою є виховання особистості на засадах демократії, поваги до інших людей, усвідомлення верховенства права. Також, у програмі окреслено основі проблематичні поняття, на основі яких будуть формуватися базові знання, зокрема питання взаємодії з природою, світом матеріальних речей, суспільством, владою, уявленнями та ідеями. У програмі також відсутні чіткі вказівки щодо розподілу навчальних годин, чим закріплюється право педагога на самостійне корегування навчального курсу [1].

У модельній навчальній програмі «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори: О. Бурлака, Н. Власова, О. Желіба, В. Майорський, І. Піскарьова, І. Щупак) вказано таку мету курсу: зацікавлення учнів історією, розвиток здатності критично мислити, ознайомитися із сучасними технологіями, розвивати медіаграмотність. До завдань курсу автори відносять необхідність формування розуміння історії як суспільствознавчої науки, ознайомлення учнів з важливими сторінками історії нашої держави та світу, розвинути мотивацію до подальшого вивчення історії. Також вказано засоби формування ключових компетентностей, а саме - проєкти, досліди, інтерактивні та дискусійні методики організації навчального процесу. Очікуваним результатом є формування усіх ключових компетентностей здобувачів освіти. Автори також керуються принципом академічної свободи, надаючи можливість педагогам самостійно обирати форми і методи навчання [3].

Розглянемо ще одну програму «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти авторства О. Желіби та О. Мокрогуз. Метою програми є виховання громадянина та патріота, розвиток компетентностей дитини, та розвиток критичного та креативного мислення, забезпечення умов розвитку вільної особистості, допомагати формуванню світогляду та збагаченню культури здобувачів освіти [5; 11].

На нашу думку, основними недоліки проаналізовнаих програм є акцент на розвитку особистості дитини, а безпосереднє оволодіння знаннями, вивчення фактів, подія висвітляєтсья атворами як другорядний аспект освіти учнів. Не слід забувати, що основний результат навчання - оволодіння знаннями, вміннями та навиками, які стосуються дисципліни. У кінцеву результаті ми отримаємо випускнина з розвиненим світоглядим, комунікативним навиками та іншими якостями, перехованими як ключові компетентності, але з відсютністю системного мислення, розуміння науки і принципів наукового пізнання, знань з історії. Для того, щоб виправити це, на наступних етапах здобуття освіти слід робити більший акцент на оволодінні учнями вузькоспеціалізованих знань.

Висновки

Таким чином, вміння та здібності, які набувають учні в процесі вирішення системи навчально-пізнавальних завдань, входять до затребуваної сучасним суспільством компетентнісної основи особистості, яка здатна вирішувати професійні та життєві проблеми. Педагогічна діяльність вчителя історії нової української школи має бути спрямована на високий рівень формування ключових компетенцій. В основні функції педагога входить розвиток у учнів самостійності та здатності до самоорганізації, вміння відстоювати свої права, готовності до співпраці, здатності до дослідницької діяльності, толерантності, розуміння один одного, вміння вести діалог.

Завдання, що стоїть перед освітньою системою, полягає у створенні умов формування та становлення в учня відповідного власного досвіду діяльності вирішувати проблеми у різних сферах.

Література

1. Бакка Т.В., Желіба О.В., Мелещенко Т.В., Щупак І.Я. Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Navchalni. prohramy/2021/14.07/Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSHpoetap.z.2022/Hromad.ta.istor.osv.hal/ Vstup.do.ist.Ukr.ta.hrom.osv-5.kl.Bakka.ta.in.10.08.pdf.

2. Бойко А.Е. Розвиток наскрізних умінь вихованців гуманітарного напряму в умовах НУШ та модернізації позашкільної освіти. Зростаюча особистість у смислоцінних обрисах. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 24-25 жовтня 2019 року. Івано- Франківськ. 2019. С.50-55.

3. Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я. Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna% 20serednya/Navchalni.prohramy/2021/14.07/Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSH-poetap.z.2022/ Hromad.ta.istor.osv.hal/Vstup.do.ist.Ukr.ta.hrom.osv.5-kl.Burlaka.ta.in.14.07.pdf.

4. Гісем О.В., Мартинюк О.О. Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Navchalni.prohramy/2021/14.07/ Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSH-poetap.z.2022/Hromad.ta.istor.osv.hal/Vstup.do.ist.Ukr.ta. hrom.osv-5.kl.Hisem.Martynyuk.10.08.pdf.

5. Желіба О.В., Мокрогуз О.П. Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Navchalni.prohramy/2021/14.07/ Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSH-poetap.z.2022/Hromad.ta.istor.osv.hal/Vstup.do.ist.Ukr.ta.hrom. osv.5-kl.Zheliba.Mokrohuz.14.07.pdf

6. Комарницький О. Б. Особливості навчання історії в умовах нової української школи. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Шляхи реалізації концептуальних засад НУШ при вивченні історії у закладі загальної середньої освіти». 2020. С. 55-58.

7. Мізюк Я. Компетентнісно-діяльнісний підхід до організації освітнього процесу в умовах нової української школи. Науковий простір студента: пошуки і знахідки: матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної студентської інтернетконференції. 2020. С. 2019-225.

8. Пометун О. І. Розвиток критичного мислення учнів як наскрізного уміння в практиці нової української школи. Філософське осмислення досвіду реалізації проекту «Новаукраїнська школа»: Збірник тез. 2020. С. 108-111.

9. Пометун, О.І., Ремех, Т.О., Малієнко, Ю.Б., Мороз, П.В. Досліджуємо історію і суспільство. 5-6 класи (інтегрований курс) : модельна навчальна програма для закладів загальної середньої освіти. Міністерство освіти і науки України. 2021. Режим доступу:https://drive.google.com/flle/d/1CY5z3nE00cge1lXTWu9WkgQxy5QO7EDL/view

10. Топузов О. М., Засєкіна Т. М. Науково-методичний супровід нової української школи. Вісник НАПН України, 2021, 3(2). С. 1-6.

11. Городенко, Л. М., & Катеринич, П. В. (2022). Результати всеукраїнського опитування вчителів щодо функціонування спеціалізованих ЗМІ освітньої тематики в Україні. Scientific Notes of the Institute of Journalism Наукові записки Інституту журналістики, 45. https://doi.org/10.17721/2522-1272.2022.80.4 На сайті видання: http://www.scientific-notes.com/archives/1466

Refefences

1. Bakka, T.V., Zhehba, O.V., Meleshhenko, T.V., Shhupak, I.Ja. Model'na navchal'na programa «Vstup do istorii Ukrami ta gromadjans'kot osviti. 5 klas» [Model curriculum "Introduction to the history of Ukraine and civic education. 5th grade"]. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Navchalni.prohramy/2021/14.07/ Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSHpoetap.z.2022/Hromad.ta.istor.osv.hal/Vstup.do.ist.Ukr.ta. hrom. osv-5.kl.Bakka.ta.in.10.08.pdf [in Ukrainian].

2. Bojko, A.E. (2019). Rozvitok naskriznih umrn' vihovancN gumarntarnogo naprjamu v umovah NUSh ta modermzacn pozashkіl'noї osvhi [Development of end-to-end skills of students of the humanitarian direction in the conditions of NUSH and modernization of out-of-school education]. Proceedings from: Vseukrams'ka naukovo-praktychna konferentsiia «Zrostajucha osobistist' u smislocinnih obrisah» - The All-Ukrainian Scientific and Practical Conference «Growingpersonality in meaningful outlines». (pp. 50-55). Ivano-Frankіvs'k [in Ukrainian].

3. Burlaka, O.V., Vlasova, N.S., Zhehba, O.V., Majors'kij, V.V., Pіskar'ova, I.O., Shhupak, I.Ja. Model'na navchal'naprograma «Vstup do istoriї Ukrami ta gromadjans'kot osvdi. 5 klas» [Model curriculum "Introduction to the history of Ukraine and civic education. 5th grade]. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Navchalni. prohramy/ 2021/14.07/Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSH-poetap.z.2022/Hromad.ta.istor.osv.hal/Vstup.do. ist.Ukr.ta.hrom.osv.5-kl.Burlaka.ta.in.14.07.pdf. [in Ukrainian].

4^sem, O.V., Martinjuk, O.O. Model'na navchal'naprograma «Vstup do istori'i Ukrami ta gromadjans'kot osviti. 5 klas» [Model curriculum "Introduction to the history of Ukraine and civic education. 5th grade"]. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna% 20serednya/Navchalni.prohramy/2021/14.07/Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSH-poetap.z.2022/ Hromad.ta.istor.osv.hal/V stup.do.ist.Ukr.ta.hrom.osv-5.kl.Hisem.Martynyuk.10.08.pdf [in Ukrainian].

5. Zhehba, O.V., Mokroguz, O.P. Model'na navchal'naprograma «Vstup do istorii Ukrami ta gromadjans'kot osviti. 5 klas» [Model curriculum "Introduction to the history of Ukraine and civic education. 5th grade"]. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna% 20serednya/Navchalni.prohramy/2021/14.07/Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSH-poetap.z.2022/ Hromad.ta.istor.osv.hal/Vstup.do.ist.Ukr.ta.hrom.osv.5-kl.Zheliba.Mokrohuz.14.07.pdf [in Ukrainian].

6. Komarnic'kij, O. B. (2020)Osoblivosh navchannja іstorії v umovah novo'i ukra'ins'kof shkoli [Peculiarities of teaching history in the conditions of the new Ukrainian school]. Proceedings from: Vseukrams'ka naukovo-praktychna konferentsiia «Shljahi realizacit konceptual'nih zasad NUSh pri vivchenni istorii u zakladi zagal'not seredn'ot osviti» - The AllUkrainian Scientific and Practical Conference «Ways of implementation of the conceptual foundations of the National Academy of Sciences in the study of history in an institution ofgeneral secondary education». (pp. 55-58). [in Ukrainian].

7. Mizjuk, Ja. (2020). Kompetentnisno-dijal'nisnij pidhid do organizacii osvitn'ogo procesu v umovah novoi ukrains'koi shkoli [Competence-activity approach to the organization of the educational process in the conditions of the new Ukrainian school]. Proceedings from: Vseukrams'ka naukovo-praktychna konferentsiia «Naukovij prostir studenta: poshuki і znahidki» - The All-Ukrainian Scientific and Practical Conference «The student's scientific space: searches and findings». (pp. 219-225). [in Ukrainian].

8. Pometun, O. І. (2020). Rozvitok kritichnogo mislennja uchniv jak naskriznogo uminnja v praktici novoi ukrains'koi shkoli [Development of students' critical thinking as an end-to-end skill in the practice of the new Ukrainian school]. Proceedings from: Vseukrams'ka naukovo- praktychna konferentsiia «FUosofs'ke osmislennja dosvidu realizaciїproektu «Nova ukrains'ka shkola»» - The All-Ukrainian Scientific and Practical Conference «Philosophical understanding of the experience of implementing the "New Ukrainian School" project». (pp. 108-111). [in Ukrainian].

9. Pometun, O.I., Remeh, T.O., Malienko, Ju.B., Moroz, P.V. (2021). Doslidzhuemo istoriju і suspd'stvo. 5-6 klasi (integrovanij kurs) : model'na navchal'na programa dlja zakladiv zagal'noi seredn'oi osviti [We study history and society. Grades 5-6 (integrated course): model curriculum for institutions of general secondary education]. Kiev: Ministerstvo osviti i nauki Ukraini. 2021. Retrieved from https://drive.google.com/file/cl/1CY5z3nE00cge1lXTWu9WkgQxy5QO7EDL/view [in Ukrainian].

10. Topuzov, O. M., Zasekina, T. M. (2021). Naukovo-metodichnij suprovid novoi ukrains'koi shkoli [Scientific and methodological support of the new Ukrainian school]. Visnik NAPN Ukraini - Bulletin of the National Academy ofSciences of Ukraine , 2021, 3(2), 1-6. [in Ukrainian].

11. Horodenko, L. M., & Katerynych, P. V. (2022). The results of the all-Ukrainian survey of teachers regarding the functioning of specialized educational mass media in Ukraine. Scientific Notes of the Institute of Journalism Scientific Notes of the Institute of Journalism, 45. https://doi.org/10.17721/2522-1272.2022.80.4 On the website of the publication: http://www.scientific-notes.com/archives/1466

Размещено на Allbest.ru