Організація роботи вчителя з вивчення розділу "Слово. Значення слова" в початковій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація роботи вчителя з вивчення розділу «Слово. Значення слова» в початковій школі

Дубовик Світлана Григоріївна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри початкової освіти Факультету педагогічної освіти, Київський університет імені Бориса Грінченка

Сергієнко Тетяна Сергіївна студентка Факультету педагогічної освіти, Київський університет імені Бориса Грінченка

Анотація

В статті проаналізовано організацію роботи вчителя з вивчення розділу «Слово. Значення слова» в початковій школі. Надано характеристику базовим поняттям дослідження. Розглянуто лінгводидактичні основи вивчення розділу «Слово. Значення слова» у практиці початкового навчання української мови, важливі аспекти початкового навчання української мови та лінгводидактичні принципи реалізації цих аспектів. Досліджено теоретичні підходи до опрацювання лексикологічних одиниць у початковій школі, а саме: основні напрями роботи щодо формування лексикологічних умінь молодших школярів, методику формування лексикологічних умінь учнів початкової школи (підготовчий, спеціальний і аспектний етап удосконалення лексикологічних умінь). Обгрунтувано організаційно-методичні основи вивчення розділу «Слово. Значення слова» на уроках української мови в 2-4 класах. Доведено, що методична система роботи з формування лексикологічних умінь учнів початкової школи має передбачати застосування доцільних форм організації навчальної діяльності молодших школярів. З метою успішного розвитку вмінь учнів із лексикології необхідно надавати перевагу активним формам роботи - роботі в парах і роботі в малих групах, які забезпечать залучення всіх молодших школярів до активної мовленнєвої діяльності. Для досягнення ефективності у виконанні лексикологічних вправ необхідно враховувати певні методичні умови: активізацію когнітивної діяльності дітей, зв'язок з лексикою підручника та з предметом мови, який вивчається, використання «конфліктних» слів, зв'язок з опрацюванням зв'язних висловлювань різних типів і стилів, використання візуалізації, таких як об'єкти або зображення, і поступове ускладнення вправ. Використання вчителем різних лексичних вправ сприятиме розширенню та збагаченню словникового запасу учнів, а також розвитку їх навичок вибору слів зі свого словника, які найкраще відображають зміст висловлювання.

Доведено, що реалізація всіх зазначених специфічних лінгво-методичних принципів при вивченні лексикологічних понять надає сучасному вчителю початкових класів закладу загальної середньої освіти можливість забезпечити органічний взаємозв'язок розділу «Слово. Значення слова» з граматикою, стилістикою, зв'язним мовленням учнів, сприятиме формуванню досконалих усних і письмових висловлювань.

Ключові слова: слово, мова, лексика, лексологія, лексикологічна одиниця, початкова школа, урок української мови.

Abstract

Dubovyk Svitlana Hryhoriivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Primary Education, Faculty of Pedagogical Education

Serhiienko Tetyana Serhiyivna Student of the Faculty of Pedagogical Education, Borys Grinchenko Kyiv University

ORGANIZATION OF THE TEACHER'S WORK IN STUDYING THE SECTION «WORD. MEANING OF THE WORD» IN PRIMARY SCHOOL

The article analyzes the organization of the teacher's work in studying the section «Word. The meaning of the word» in primary school. The basic concepts of the research are described. The linguistic didactic foundations of the study of the section «Word. The meaning of the word» in the practice of primary education of the Ukrainian language, important aspects of primary education of the Ukrainian language and linguistic didactic principles of implementation of these aspects. Theoretical approaches to the development of lexicological units in primary school were studied, namely: the main directions of work on the formation of lexicological skills of younger schoolchildren, the methodology of formation of lexicological skills of primary school students (preparatory, special and aspect stage of improving lexicological skills). The organizational and methodological foundations of the study of the section «Word. The meaning of the word» in Ukrainian language lessons in grades 2-4. It has been proven that the methodical system of work on the formation of lexicological skills of primary school students should provide for the use of appropriate forms of organizing educational activities of younger schoolchildren. In order to successfully develop students' skills in lexicology, it is necessary to give preference to active forms of work - work in pairs and work in small groups, which will ensure the involvement of all younger schoolchildren in active speaking activities. In order to achieve efficiency in the performance of lexical and logical exercises, certain methodological conditions must be taken into account: the activation of children's cognitive activity, the connection with the vocabulary of the textbook and the language subject being studied, the use of «conflicting» words, the connection with the development of coherent expressions of various types and styles, use of visualization such as objects or pictures, and progressively more difficult exercises. The teacher's use of various lexical exercises will contribute to the expansion and enrichment of students' vocabulary, as well as the development of their skills in choosing words from their dictionary that best reflect the meaning of the statement.

It is proven that the implementation of all the specified specific linguistic and methodical principles in the study of lexicological concepts provides a modern teacher of elementary grades of a general secondary education institution with the opportunity to ensure the organic relationship of the section «Word. The meaning of the word» with grammar, stylistics, coherent speech of students will contribute to the formation of perfect oral and written expressions.

Keywords: word, language, vocabulary, lexicology, lexicological unit, elementary school, Ukrainian language lesson.

Постановка проблеми

вчитель мова початкова школа

Робота над вивченням лексичного матеріалу в початкових класах має велике загальноосвітнє і практичне значення. Роботі над словом приділяється чільне місце в типовій освітній програмі з української мови для 1-4 класів, оскільки початкове ознайомлення з лексичними одиницями є базою подальшої мовної освіти в основній школі. Необхідність реалізації лінгвістичної лінії в процесі освіти молодшого школяра зумовлює потребу пошуків нових шляхів у розвитку мовлення учня та поглибленні його знань про слово як структурний елемент усієї системи сучасної української літературної мови. Таким чином, доцільним є дослідження організації роботи вчителя з вивчення розділу «Слово. Значення слова» в початковій школі.

Проблема дослідження організації роботи вчителя з вивчення розділу «Слово. Значення слова» на уроках української мови в 2-4 класах полягає в необхідності виявлення найефективніших методів та прийомів викладання даного матеріалу, які б допомагали залучати учнів до навчального процесу та забезпечували оптимальний рівень засвоєння матеріалу.

Однією з ключових проблем є підбір належного рівня складності матеріалу для учнів даного вікового діапазону, щоб не перевантажувати їх і не знижувати мотивацію до навчання. Крім того, необхідно забезпечити інтерактивність уроків, використовуючи різноманітні методи навчання, такі як гра, діалог, імітаційна діяльність тощо. Також важливо розробляти індивідуальний підхід до кожного учня, залучати їх до активної участі в процесі навчання та навчати самостійності та критичного мислення.

Отже, проблема дослідження організації роботи вчителя з вивчення розділу «Слово. Значення слова» на уроках української мови в 2-4 класах полягає в розробці оптимальних методів та прийомів викладання матеріалу, які б забезпечували ефективне засвоєння учнями навчального матеріалу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням опрацювання лексикологічних одиниць у початковій школі приділяють увагу багато авторів, серед яких С.П. Бевзенко, М.С. Вашуленко, Н.Я. Грипас, С. Г. Дубовик, С.І. Дорошенко, М.Г. Зубков, А.П. Каніщенко, Т.О. Ладиженська, В.Я. Мельничайко, М.М. Наумчук, М.Я. Плющ, Н.М. Сіранчук, В.О. Терещенко, О.Н. Хорошковська, Шкапенко К.О. та ін.

Результати аналізу наявних досліджень засвідчили, що в сучасних умовах проблеми організації роботи вчителя з вивчення розділу «Слово. Значення слова» в початковій школі все ще залишаються актуальними і тому потребують детального вивчення і подальшого розроблення.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Чинною методикою навчання української мови в початковій школі недостатньо приділяється уваги застосуванню інтерактивних методів викладання. Для ефективного засвоєння матеріалу необхідно застосовувати інтерактивні методи навчання, які допомагають залучати учнів до навчального процесу та активізувати їхню пізнавальну діяльність. Такі методи включають роботу в групах, виконання проектів, дослідницьку діяльність, рольові ігри тощо. Використання сучасних технологій. Використання сучасних технологій, таких як комп'ютерні програми, інтерактивні дошки, відеоуроки, може значно полегшити процес вивчення матеріалу та зробити його цікавішим для учнів.

Поза увагою залишається розробка системи оцінювання засвоєння матеріалу. Важливо створити методику оцінювання знань учнів, що б допомагала вчителю визначати, наскільки добре діти засвоїли навчальний матеріал. Така система оцінювання має бути об'єктивною та прозорою, щоб учні могли зрозуміти свій рівень знань та розуміння.

Таким чином, учителям початкової школи доводиться шукати оптимальні методи, прийоми, форми і засоби навчання української мови й мовлення, спрямовані на формування лексикологічних умінь молодших школярів.

Мета статті. Проаналізувати теоретичні підходи до опрацювання лексикологічних одиниць у початковій школі та обгрунтувати організаційно-методичні основи вивчення розділу «Слово. Значення слова» на уроках української мови в 2-4 класах.

Виклад основного матеріалу

У програмі з української мови для початкових класів чітко виділено два взаємозв'язаних складники - мовленнєвий розвиток учнів і їхня мовна освіта. Важливі аспекти початкового навчання української мови це взаємодіємо усно; взаємодіємо письмово; досліджуємо медіа; досліджуємо мовні явища. Лінгводидактичні принципи реалізації цих аспектів такі [1]:

- забезпечення органічного зв'язку мови і мовлення, мовлення і мислення, постійне тренування учнів у висловлюванні думок;

- мовні знання не самоціль, а засіб формування й удосконалення структури думки, що виявляється в побудові висловлювань;

- знання, уміння й навички розглядаються як умова і компонент розвивального навчання, як основа формування в учнів мовно-мовленнєвої компетентно сті.

Слово є основною функціонально-структурною одиницею мови [6].

Слово - це основна, базова одиниця мови, яка служить для називання предметів, властивостей, дій і процесів. У словах реалізуються думки й почуття людини. Зі словами пов'язані всі інші одиниці мови. Всю сукупність слів у мові та всю сукупність значень, які закріпились за словами в процесі багатовікового користування мовою прийнято називати терміном лексика. Під поняттям «сукупність усіх слів» треба розуміти не просто суму їх, а струнку і складну систему лексичних одиниць мови, в їхніх взаємозв'язках і залежностях, що виявляється в процесі мовлення. А реальний зміст слова, те, що слово називає і що закріплене традицією у свідомості мовців називають лексичним значенням [9].

Слово називає предмет, але цим не вичерпується зміст поняття «лексичне значення». Мова не змогла б виконувати комунікативну функцію, якби в кожного окремо взятого предмета була окрема назва. Слово називає конкретний предмет, усі інші предмети даного виду, визначає поняття про цей клас предметів. Це означає, що слово узагальнює своїм лексичним значенням основні ознаки цілого класу предметів і формує загальне поняття про них. Словами називають й абстрактні поняття, виражають людські емоції, настрої, переживання. Будь-яка синтаксична коонструкція (словосполучення, речення, зв'язне висловлювання) складається з окремих слів, які сполучаючись між собою за смислом і граматично, розташовуються в потрібній послідовності. Отже, досконале оволодіння словом, є важливим фактором успішного використання лексики як мовновиражального засобу.

Лексика формує неповторну «мовну картину світу», що в різних мовах має свою специфіку [5, с. 291].

Розділ науки про мову, який вивчає лексику, тобто словниковий склад мови й слово як його основну одиницю називають лексикологією.

Лексикологія розглядає словниковий склад мови в таких аспектах:

- лексика споконвічна (питома, незапозичена) і лексика запозичена;

- загальновживана і професійна;

- нейтральна і стилістично-забарвлена;

- активна і пасивна;

- нова і застаріла тощо.

У лексикології вивчаються однозначні й багатозначні слова, омоніми, пароніми, синоніми, антоніми, діалектизми й жаргонізми.

У початковій школі лексикологія як самостійна галузь науки про мову не викладається. Молодші школярі незначно засвоюють словниковий запас, зокрема знають практично пряме і переносне значення слів, багатозначність, омонімію, синонімію та антонімію в розділі «Слово. Значення слова».

М. Вашуленко виокремив чотири основні напрями роботи щодо формування лексикологічних умінь молодших школярів [2, с. 136-137]:

1. Лексичний аналіз мови художніх текстів. Цей напрямок роботи спрямований на виявлення незнайомих слів, уточнення відтінків значення окремих слів і словосполучень; визначення слів, які вжиті в переносному значенні; пояснювання смислових відтінків вжитих у тексті синонімів та антонімів; аналіз інших наочних посібників, зокрема порівняння.

2. Пояснення значення слів за допомогою різних методів і прийомів. Встановлений напрям навчання включає розгляд конкретних предметів чи дій, демонстрацію малюнків, слайдів із фотографіями предметів, назви яких є новими для учня, а також добір синонімів, антонімів, введення нового слова в контекст, застосування елементарного розбору слів, пояснення утворення. значення слів.

3. Виконання учнем різних завдань, що спрямовані на добір слів із певним значенням. Згідно з цим напрямом роботи молодші школярі мають навчатися добирати з поданого синонімічного ряду необхідні за змістом речення іменники; добирати прикметники з переносним значенням для опису предметів, характеристики людини, опису її зовнішності, настрою, свого ставлення до події, до товариша тощо.

4. Введення лексем у власне мовлення школяра. Відповідно до цього напряму діяльності учні початкової школи оволодіватимуть уміннями складати речення і тексти за опорними словами, замінювати слова в реченнях відповідними синонімами чи антонімами, редагувати подані тексти тощо.

Методика формування лексикологічних умінь учнів початкової школи має здійснюватися поетапно: підготовчий етап, спеціальний і аспектний, або етап удосконалення лексикологічних умінь. На етапі підготовки молодші школярі мають практично ознайомлюватися зі словами, набувати досвіду роботи з лексичними одиницями, а також, порівнювати достовірність слів та спостерігати за окремими лексичними явищами [7, с. 72]. На спеціальному етапі в учнів початкової школи необхідно формувати основні лексикологічні поняття (пряме і переносне значення слів, однозначні і багатозначні слова, синоніми, антоніми, омоніми), виробляти вміння і навички правильно визначати їх у реченнях і текстах, самостійно добирати і вживати у мовленні під час побудови власних висловлювань. Завершальний етап вивчення лексикології має на меті узагальнити і систематизувати знання учнів із цього розділу, удосконалити набуті лексикологічні вміння і навички.

Учні з перших днів навчання у школі ставляться до мовлення як до одиниці мови. Ще в період навчання грамоти вчитель пояснює першокласникам значення окремих слів, практично (без використання термінів) учні спостерігають явища омонімії, полісемії, синонімії та антонімії. Саме тут учні вчаться контролювати своє мовлення, правильно вживати слова. Нові програми з української мови для учнів 2-4 класів складаються з розділів, безпосередньо пов'язаних між собою: «Мова і мовлення», «Текст», «Речення», «Слово. Значення слова. Частини мови», «Правопис». Такий підхід до структурування шкільного мовного курсу значною мірою забезпечує його функціональність -оскільки мовні одиниці нижчого рівня функціонують у структурі одиниць вищого рівня [3].

Засвоєння молодшими школярами різних значень одного й того ж слова складає основу багатого та різноманітного словника. Тому учням 2-4 класів дуже важливо усвідомити, що слово може мати кілька форм, частково змінювати звукову оболонку, за рахунок чергування голосних і приголосних фонем, хоча лексичне значення в усіх випадках залишається незмінним. .

У 3-4 класах спостереження за значенням слів у прямому та переносному значенні, випадками багатозначності, з синонімами, антонімами, учні виконують практичні роботи з найпоширенішими омонімами. Для цього в програму введено секційне навчання «Слово. Значення слова. Частини мови» [8].

Під час вивчення розділу «Значення слова» учні ознайомлюються з явищами багатозначності слів, з прямим і переносним значенням слова, із синонімами й антонімами. Вивчення розділу «Слово. Значення слова» забезпечує молодшим школярам міцне опрацювання лексичного матеріалу. Засвоюючи початковий курс рідної мови, учні початкових класів мають усвідомити, що слово може мати кілька різних лексичних значень, розкрити які можна лишеза контекстом.

Вивчення молодшими школярами розділу «Слово. Значення слова» у початковому курсі української мови знайомить їх лише з окремими елементами лексичної системи, зокрема синонімами, антонімами, омонімами, лексико-семантичними та тематичними групами слів. Згідно з опрацюванням морфемнї будови слова другокласники та третьокласники засвоюють поняття спільнокореневості, засоби префіксального, суфіксального й префіксально- суфіксального способів словотворення, що дає змогу значно розширити словниковий склад.

В роботі над центральним розділом початкового курсу «Слово» опрацювання кожної частини мови новою програмою передбачено в двох аспектах: спочатку учнями засвоюватимуться лексичні характеристики певної частини мови, а потім паралельно має здійснюватися робота над лексико- граматичними і суто граматичними категоріями цієї частини мови, з обов'язковим виявленням їхніх функціональних значень у реченні і тексті [3].

Теоретичні відомості, отримані під час розбору лексичного значення слова, закріплюються та поглиблюються в підрозділах «Будова слова» та «Частини мови». Розбираючи слова за морфемною будовою, добираючи спільнокореневі ряди слів, утворюючи за допомогою префіксів і суфіксів нові слова різних частин мови, учні 3 класу одночасно оволодівають основними навичками словотворчого розбору та вчаться свідомо сприймати слова. морфемна будова слова [1].

У численних вправах, пропонованих сучасними підручниками «Українська мова» для 2-4 класів, міститься вагомий пізнавальний зміст, що дозволяє учням добре усвідомити системність у лексиці рідної мови.

У процесі формування лексикологічних умінь учнів початкової школи доцільно застосовувати насамперед такі традиційні методи (пояснювально- ілюстративний, репродуктивний, проблемний, частково-проблемний, евристичний) і прийоми (пояснення, розповідь, робота з підручником, бесіда, спостереження, аналіз) навчання [4].

Педагог, добираючи традиційні і нетрадиційні методи та прийоми навчання, ураховував специфіку виучуваного лексикологічного поняття і його особливості, рівень підготовленості учнів до сприймання певної лексичної теми, етапи роботи над формуванням лексикологічних понять.

Методична система роботи з формування лексикологічних умінь учнів початкової школи має передбачати застосування доцільних форм організації навчальної діяльності молодших школярів. З метою успішного розвитку вмінь учнів із лексикології необхідно надавати перевагу активним формам роботи - роботі в парах і роботі в малих групах, які забезпечать залучення всіх молодших школярів до активної мовленнєвої діяльності.

З метою успішного формування в молодших школярів умінь із лексикології важливо застосовувати комплекс спеціальних лексичних вправ і завдань. Рекомендуємо вчителеві початкової школи використовувати такі вправи і завдання із лексикології [2, с. 142]:

1. Лексичні вправи, мета яких - знаходження виучуваного лексичного явища в поданій групі слів, у словосполученнях, реченнях, зв'язних текстах. Зазначимо, що аналітичний характер таких вправ і завдань допоможе учням початкової школи закріпити знання про істотні ознаки кожного лексикологічного поняття, навчитися визначати їх й обґрунтовувати власну думку.

2. Лексичні вправи, які передбачають добір (самостійний або з використанням друкованих джерел) прикладів, які ілюструють виучуване лексичне явище. Застосування зазначених вправ сприятиме активізації словникового запасу молодших школярів, збагаченню їхнього мовлення новими лексичним одиницями.

3. Лексичні вправи, які мають на меті - спостереження за роллю виучуваного лексичного явища у зразкових текстах різних типів і стилів. Застосовуючи цей вид вправ, учитель зможе допомогти учням початкової школи усвідомити важливе значення мовних засобів у побудові зв'язних висловлювань.

4. Лексичні вправи на групування виучуваних лексичних явищ за певною ознакою. Виконання таких вправ учнями сприятиме формуванню в них лексикологічних умінь класифікувати лексичні одиниці і визначати їх приналежність до певної групи (наприклад, синонімів, антонімів, омонімів).

5. Лексичні вправи, спрямовані на формування вмінь знаходити і виправляти лексичні помилки і недоліки (у групах слів, у словосполученнях, реченнях і текстах). Використовуючи цей вид вправ, педагог навчатиме учнів редагувати висловлювання з погляду вживання в них мовних засобів, уникати невиправданих повторів.

6. Лексичний розбір слів (характеристика слова на основі знань про лексичні явища). Цей вид мовного розбору дозволить узагальнити й систематизувати знання учнів із лексикології і сформувати в них поняття про цей розділ як систему лексичних знань.

Застосування вчителем початкової школи таких видів лексичних вправ сприятиме розширенню і збагаченню словникового запасу учнів, формуванню в них уміння обирати зі свого словника ті слова, які найточніше відповідають змісту висловлювання. У процесі виконання лексичних вправ і завдань учні навчатимуться користуватися словниковим багатством української мови під час побудови власних усних і письмових висловлювань.

У словниковій роботі над формуванням лексикологічних умінь молодших школярів важливе значення мають словниково-логічні вправи, основними видами яких є: називання предметів (хто це? або що це?); визначення ознак предметів за кольором, розміром, формою, матеріалом, смаком, запахом тощо; підведення видових понять під родове та розчленування родового поняття на видові; визначення предмета за його ознаками (колір, форма, розмір, матеріал, смак тощо); визначення предмета за його діями; порівняння предметів за певною ознакою; вилучення зайвого предмета або слова, що його називає; доповнення групи однорідних предметів; розподіл предметів або слів, що їх називають, по групах; логічне визначення предмета [4].

Процес виконання учнями лексико-логічних вправ буде ефективним за певних методичних умов: активізація розумової діяльності дітей; зв'язок з лексикою підручника, з предметом мови, що вивчається; введення «конфліктних» слів; зв'язок з опрацюванням зв'язних висловлювань різних типів і стилів; використовувати візуалізацію (об'єкти, зображення); поступове ускладнення вправ.

Таким чином, успішність словникової роботи під час застосування словниково-логічних вправ забезпечується дотриманням методичних рекомендацій [5]:

- удосконалювати лексичний запас дитячого мовлення необхідно систематично на кожному уроці української мови, на інших навчальних заняттях;

- добирати зміст і прийоми словникової роботи потрібно з урахуванням вікових особливостей школярів, рівня розвитку їхніх мовленнєвих здібностей;

- організовуючи словникову роботу, необхідно враховувати всі лексико-граматичні властивості слова й особливості його вживання в мовленні, забезпечувати взаємозв'язок із вивченням різних розділів початкового курсу української мови;

- будувати всі словникові вправи потрібно на основі тексту, пояснюючи учням особливості сполучуваності слів, точність і доцільність їх уживання в мовленні

Після вивчення розділу «Слово. Значення слова» учень повинен уміти [1]:

- пояснювати лексичне значення слів, значення деяких словосполучень, особливо фразеологізмів, які вживаються в підручниках для початкових класів не лише української мови, а й інших навчальних предметів;

- пояснювати різні значення (двох-трьох) одного слова, вставляючи їх у сполучення слів і речень або в контекст;

- розпізнавати пряме і переносне значення слів;

- пояснювати походження окремих слів, порівнюючи їх із спільнокореневими та використовуючи елементарний словотвірний розбір.

За такого підходу проблема збагачення, уточнення та активізації словникового запасу учнів має бути в полі зору вчителя на кожному уроці. Зважаючи на специфіку його багатопрофільної професіограми, цей вид професійної діяльності вчителя повинен мати чітко виражений міждисциплінарний характер. Йдеться про те, що лексикологічні уявлення, яких учні набудуть на уроках української мови, іноді повинні зосереджуватися на лексиці, актуальній для інших навчальних предметів. Особливої уваги в цьому плані заслуговує і термінологія. Працюючи над засвоєнням молодшими педагогічних і наукових термінів, учитель повинен доводити учнів до розуміння змісту кожного нового терміна, співвідносити його з відповідними мовленнєвими і мовленнєвими явищами, поняттями, правильно вимовляти, наголошувати.

Висновки

Таким чином, процес формування лексикологічних умінь учнів початкової школи є тривалим і передбачає застосування методичної системи роботи щодо формування в учнів умінь із лексикології. Система роботи з формування лексикологічних умінь молодших школярів має передбачати врахування специфічних принципів навчання, застосування доцільних методів і прийомів роботи, форм організації навчальної діяльності і засобів навчання.

Досягненню успішних результатів у формуванні в учнів лексикологічних умінь сприяє комплекс лексичних вправ і завдань мовленнєвого спрямування, які педагог має ретельно добирати, ураховуючи вікові особливості учнів.

Процес формування лексикологічних умінь молодших школярів має відбуватися в тісному взаємозв'язку з розвитком зв'язного мовлення. Вироблення мовленнєвих умінь та навичок відбувається в комплексі з психічними діями і процесами. Під час вивчення лексикології слід ураховувати психологічні особливості та механізми мовлення, особливості формування творчого мислення школярів.

Таким чином, необхідність реалізації лінгвістичної лінії в процесі освіти молодшого школяра зумовлює потребу пошуків нових шляхів у розвитку мовлення учня та поглибленні його знань про слово як структурний елемент усієї системи сучасної української літературної мови. Реалізація всіх зазначених специфічних лінгвометодичних принципів при вивченні лексикологічних понять надає сучасному вчителю початкових класів закладу загальної середньої освіти можливість забезпечити органічний взаємозв'язок цього розділу з граматикою, стилістикою, зв'язним мовленням учнів, сприятиме формуванню досконалих усних і письмових висловлювань.

Література:

1. Ващуленко М., Васильківська Н., Дубовик С. Загальні методичні рекомендації щодо навчання української мови в 3 класі. URL: https://lib.iitta.gov.ua/733390.pdf

2. Вашуленко М.С. Методика навчання української мови в початковій школі: Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Літера ЛТД, 2010. 364 с.

3. Валущенко М. Мова і мовлення у початковій школі. URL: https://naps.gov.ua/ua/press/method/2434/

4. Дубовик С.Г., Шкапенко К.О. Формування лексикологічних умінь учнів на уроках української мови в початковій школі. Педагогічні науки. ««Молодий вчений», № 3 (91), березень, 2021 р. с. 203-207.

5. Зубков М.Г. Українська мова: Універсальний довідник. Харків: Школа, 2004. 496 с.

6. Плющ М.Я., Бевзенко С.П., Грипас Н.Я. та ін. Сучасна українська літературна мова: підручник. За ред. Н.Я. Плющ. 4-те вид., стер. Київ: Вища школа, 2003. 430 с.

7. Сіранчук Н.М. Процес формування лексичної компетентності молодшого школяра у структурі теорії мовленнєвої діяльності. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки. 2015. Випуск 4. С. 72-76

8. Терещенко В. Розвиток лексичних навичок у четвертокласників на уроках української мови. URL: https://sno.udpu.edu.ua/index.php/naukovo-metodychna-robota/102- innovatsiyni-osvitni-tekhnolohiyi-v-ukrayini-teoriya-ta-praktyka/658-rozvitok-leksichnikh- navichok-u-chetvertoklasnikiv-na-urokakh-ukraj inskoji-movi

9. Українська мова. Українська література Київ: КАЗКА, 2009. 864 с. (Серія: «Новий довідник»).

References:

1. Vasshulenko M., Vasylkivska N., Dubovyk S. Zahal'ni metodychni rekomendatsiyi do navchannya ukrayins'koyi movy v 3 klasi [General methodical recommendations for teaching the Ukrainian language in the 3rd grade.] [in Ukrainian].

2. Vashulenko M.S. (2010) Metodyka vykladannya ukrayins'koyi movy v pochatkoviy shkoli: Navchal'no-metodychnyy posibnyk dlya studentiv vyshchykh navchal'nykh zakladiv [Methods of teaching the Ukrainian language in primary school: Educational and methodological manual for students of higher educational institutions.] Kyiv: Litera LTD. 364 p. [in Ukrainian].

3. Valushchenko M. Mova i movlennya v pochatkoviy shkoli. [Language and speech in elementary school.] [in Ukrainian]. URL: https://naps.gov.ua/ua/press/method/2434/

4. Dubovik S.G., Shkapenko K.O. (March, 2021) Formuvannya leksykolohichnykh umin' uchniv na urokakh ukrayins'koyi movy v pochatkoviy shkoli. Pedahohichni nauky. «Molodyy vchenyy» [Formation of students ' lexicological skills in Ukrainian language lessons in primary school. Pedagogical sciences. «Young Scientist»] No. 3 (91), p. 203-207. [in Ukrainian].

5. Zubkov M.G. (2004) Ukrainian language: Universal reference book. Kharkiv: School. 496 p. [in Ukrainian].

6. Plyusch M.Ya., Bevzenko S.P., Hrypas N.Ya. etc. (2003)Modern Ukrainian literary language: a textbook. Under the editorship N.Ya. Ivy. 4th ed., pp. Kyiv: Higher School. 430 p. [in Ukrainian].

7. Siranchuk N.M. (2015) Protses formuvannya leksychnoyi kompetentsiyi molodshoho shkolyara v ramkakh teoriyi movlennyevoyi diyal'nosti. Visnyk Zhytomyrs'koho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Pedahohichni nauky.

[The process of forming the lexical competence of a junior high school student in the framework of the theory of speech activity. Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University. Pedagogical sciences.] Issue 4. P. 72-76 [in Ukrainian].

8. Tereshchenko V. Rozvytok leksychnykh navychok chetvertoklasnykiv na urokakh ukrayins'koyi movy. [Development of lexical skills of fourth-graders in Ukrainian language lessons.] URL: https://sno.udpu.edu.ua/index.php/naukovo-metodychna-robota/102-innovatsiyni- osvitni-tekhnolohiyi-v-ukrayini-teoriya-ta-praktyka/658-rozvitok-leksichnikh-navichok-u- chetvertoklasnikiv-na-urokakh-ukraj inskoji-movi

9. Ukrainian language. (2009) Ukrainian literature Kyiv: KAZKA. 864 p. (Series: «New Handbook»).

Размещено на Allbest.ru