Творчість як основа інноваційної діяльності майбутніх учителів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

ТВОРЧІСТЬ ЯК ОСНОВА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

Бурчак Ліана Володимирівна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри

біології та основ сільського господарства

Анотація

Публікацію присвячено з'ясуванню ролі творчості як основи інноваційної діяльності майбутніх педагогів. Зазначено, що сучасна освітня парадигма спрямована на соціально-культурний розвиток особистості, котра стане не лише професіоналом за обраним фахом, а й культурно розвиненою, високоосвіченою людиною та носієм новітніх знань, а, разом з тим, спостерігається перехід від виховання громадянина країни до формування громадянина світу, людини відкритої, демократичної та відповідальної, освіченість, культура і мораль якої відповідають складності завдань глобалізованого світу. Сучасна освіта має готувати особистість, котра здатна жити й працювати в надзвичайно глобалізовану і динамічно змінному світі, сприймати його змінність як суттєву складову власного способу життя.

Реалізація окреслених завдань під силу педагогам інноваційного типу, які спроможні реалізовувати стандарти освіти, впроваджувати нові технології в освітній процес та вміють творчо вирішувати професійні проблеми. Мова йде, передусім, про оволодіння системою знань і навичок у процесі фахової підготовки, а також уміння творчо реалізовувати їх у професійно-інноваційній діяльності. творчість інноваційний освіта педагог

Окрім того, стверджується, що проблема розвитку особистості є досить актуальною в сучасному освітньому просторі, оскільки особливого значення набуває саме здатність людини систематично розмірковувати про найважливіші питання і проблеми, уміщуючи факти в більш широкий контекст, оцінювати моральне значення дій і вибору, ефективно передавати знання і ставити питання, що уможливлюється за умови становлення інноваційної особистості, здатної до творчості й креативності.

У статті представлено аналіз науково-методичних праць, який демонструє, що природа творчості складна, суперечлива та є основою життя особистості, джерелом її матеріальних і духовних благ та суспільства. Водночас у всіх випадках мова йде про створення чогось нового, оригінального. Також подано порівняння понять «творчість» та «інновації» і з'ясування ролі творчості як основи інноваційної діяльності майбутніх учителів. Зазначаємо, що ціла когорта авторів певним чином поєднують ці поняття або встановлюють їх тісний взаємозв'язок.

Ключові слова: творчість майбутніх учителів, інноваційна діяльність, здобувачі вищої освіти, педагогічний університет, формування особистості педагога.

Annotation

Burchak Liana Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Biology and Agricultural Basics, Glukhiv National Pedagogical University named after O. Dovzhenko

CREATIVITY AS THE BASIS OF INNOVATIVE ACTIVITIES OF FUTURE TEACHERS

The publication is dedicated to clarifying the role of creativity as the basis of innovative activity of future teachers. It is noted that the modern educational paradigm is aimed at the socio-cultural development of an individual, who will become not only a professional in the chosen field, but also a culturally developed, highly educated person and a bearer of the latest knowledge, and, at the same time, there is a transition from the education of a citizen of the country to the formation of a citizen of the world, an open, democratic and responsible person whose education, culture and morality correspond to the complexity of the tasks of the globalized world. Modern education should prepare a person who is able to live and work in an extremely globalized and dynamically changing world, to perceive its variability as an essential component of one's own way of life.

Implementation of the outlined tasks is possible for teachers of the innovative type, who are able to implement educational standards, introduce new technologies into the educational process, and are able to creatively solve professional problems. We are talking, first of all, about mastering the system of knowledge and skills in the process of professional training, as well as the ability to creatively implement them in professional and innovative activities.

In addition, it is claimed that the problem of personality development is quite relevant in the modern educational space, since the ability of a person to systematically think about the most important questions and problems, placing facts in a wider context, to evaluate the moral significance of actions and choices, to effectively transfer knowledge and to ask questions, which is made possible by the formation of an innovative personality capable of creativity.

The article presents an analysis of scientific and methodological works, which demonstrates that the nature of creativity is complex, contradictory and is the basis of an individual's life, a source of his material and spiritual benefits and society. At the same time, in all cases it is about creating something new, original. A comparison of the concepts of «creativity» and «innovation» and clarification of the role of creativity as the basis of innovative activity of future teachers is also presented. We note that a whole cohort of authors combine these concepts in a certain way or establish their close relationship.

Keywords: creativity of future teachers, innovative activity, students of higher education, pedagogical university, formation of a teacher's personality.

Постановка проблеми

Сучасна освіта під впливом прогресу та інформаційного буму перебуває у стані неперервного реформування та переосмислення усталених психолого-педагогічних цінностей. Освітня парадигма спрямована на соціально-культурний розвиток особистості, котра стане не лише професіоналом за обраним фахом, а й культурно розвиненою, високоосвіченою людиною та носієм новітніх знань.

Наразі спостерігається перехід від виховання громадянина країни до формування громадянина світу, людини відкритої, демократичної та відповідальної, освіченість, культура і мораль якої відповідають складності завдань глобалізованого світу.

Тобто, майбутнє за особистістю, що є творцем, а не лише споживачем раніше створених благ [12, с. 7]. Сучасна освіта має готувати особистість, котра здатна жити й працювати в надзвичайно глобалізовану і динамічно змінному світі, сприймати його змінність як суттєву складову власного способу життя.

Реалізація окреслених завдань під силу педагогам інноваційного типу, які спроможні реалізовувати стандарти освіти, впроваджувати нові технології в освітній процес та вміють творчо вирішувати професійні проблеми. Мова йде, передусім, про оволодіння системою знань і навичок у процесі фахової підготовки, а також уміння творчо реалізовувати їх у професійно-інноваційній діяльності.

Необхідність формування особистості педагога «нового типу» регламентується низкою нормативних документів, зокрема, законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту», «Про Національну програму інформатизації», «Про інноваційну діяльність», Державною національною програмою «Освіта (Україна XXI століття)», Державною програмою «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці», Національною рамкою кваліфікацій, Стратегією розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 рр., Галузевою Концепцією розвитку неперервної педагогічної освіти, Професійним стандартом учителя тощо) [1].

Тільки інноваційна діяльність забезпечує суспільство самостійною, самобутньою особистістю, що вміє керуватися власними знаннями, переконаннями, творчими вміннями, є конкурентоздатною й мобільною.

Новаторство, властиве особистості в інноваційному суспільстві, проявляється, перш за все, в інноваційній діяльності. Остання є процесом, спрямованим на перехід результатів наукових досліджень чи інших науково-технічних досягнень у новий вдосконалений продукт чи процес, що використовується у практичній діяльності.

Слід зазначити, що інноваційна діяльність невіддільна від творчості, адже забезпечує генерацію нових ідей, результатом реалізації яких стають інновації. Інновації знаходять застосування внаслідок усвідомленого та цілеспрямованого пошуку нових знань. Слід врахувати й те, що інновації є результатом творчості, втіленням створених ідей (новий продукт, процес, метод, технології тощо).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Фахова підготовка майбутніх педагогів окреслена в працях В. Безпалька, І. Зязюна, М. Лазарєва, П. Лузана, Ничкало, Л. Пуховської, В. Ягупова та ін. Теоретичні основи розвитку творчості розкрито в дослідженнях О. Антонова, В. Безпалька, I. Беха, О. Куцевол та ін. Методологічні основи творчості майбутніх учителів схарактеризовано вченими: Н. Бібік, І. Бех, С. Бурчак, Р. Гуревич, В. Курок, О. Пєхота, О. Пометун, C. Сисоєва та іншими.

Готовність майбутніх учителів до інноваційної діяльності вивчали В. Ачкан, І. Гавриш, О. Дубасенюк та ін. Підготовка здобувачів освіти до інноваційної діяльності розкрита в працях А. Андрєєва, С. Беляєва, Дичківської, Л. Козак, І. Коновальчука, О. Красовської та ін.

Інноваційну діяльність і дотичні до неї поняття описали такі науковці як: Л. Бірюк, М. Бойко, Л. Гриневич, Л. Загородня, Л. Задорожна-Княгницька, Л. Іщенко, І. Коренева, В. Курок, П. Лузан, Г. Луценко, Н. Морзе, Н. Ничкало, В. Радкевич, С. Рудишин, Н. Ткаченко та ін.

Творчість як основу інноваційної діяльності майбутнього вчителя вивчають Л. Гаращенко, Л. Козак, Д. Кочмар, В. Кремень, А. Михалюк та інші вчені.

Високо оцінюючи напрацювання вчених із окресленої проблеми маємо зазначити, що існують різні підходи щодо розуміння ролі творчості в інноваційній діяльності майбутніх учителів.

Мета статті - здійснити теоретичний аналіз наукових праць щодо з'ясування ролі творчості як основи інноваційної діяльності майбутніх педагогів.

Виклад основного матеріалу

Проблема розвитку особистості є досить актуальною в сучасному освітньому просторі, оскільки особливого значення набуває саме «здатність людини систематично розмірковувати про найважливіші питання і проблеми, уміщуючи факти в більш широкий контекст, оцінювати моральне значення дій і вибору, ефективно передавати знання і ставити питання» [5, с. 44].

А це, в свою чергу, можливо за умови становлення інноваційної особистості, здатної до творчості й креативності.

Окреслимо сутність ключових понять нашої публікації.

Інтерес до творчості вже існував в античних мислителів, котрі вважали, що є божественна форма творчості та людська. Перша форма уявлялася через призму створення космосу та життя, а друга - через мистецтво та ремесла. Згодом, у період Відродження (Дж. Бокаччо, Ф. Петрарка та інші), творча активність людини розглядається не з позицій теологічних знань. Зазначається, що людина може творити самостійно [6].

І. Кант вказує на творчість як діяльність, що змінює світ, та створює новий, раніше не існуючий, «олюднений» світ. При цьому вчений наголошує, що творча діяльність є «продуктивною здатністю уяви людини» [9].

На увагу заслуговують і філософські погляди щодо розуміння сутності поняття «творчість». У працях Г. Сковороди знаходимо принцип «пізнай себе», у межах якого філософ наголошував, що розвиток творчих здібностей людини залежить від усвідомлення нею власних задатків та вибору діяльності певного виду в людському соціумі [11].

У філософському енциклопедичному словнику вказано, що творчість - це продуктивна діяльність за означенням свободи та оновлення, коли зовнішня детермінація людської активності змінюється внутрішньою самовизначеністю [13, с.742]

Проблема творчості в педагогіці розкрита в працях Я. Коменського, А. Макаренка, В. Сухомлинського та інших учених.

Так, В. Сухомлинський зазначав, що без творчості немислиме пізнання людиною своїх сил, здібностей, нахилів; неможливе визначення поваги до себе, чутливе ставлення особистості до морального впливу колективу [3, с.9].

На думку вченої С. Сисоєвої педагогічна творчість є цілісним процесом професійної реалізації та самореалізації педагога в освітньому процесі. З огляду на це дослідниця надає особливого значення особистісно зорієнтованій розвивальній взаємодії суб'єктів освітнього процесу, що спрямована на розвиток їхнього творчого потенціалу [10].

Нам імпонує бачення О. Куцевол [7, с. 95-96], котра виокремлює спільні риси творчості педагога (рис.1).

Рис. 1 Риси творчості педагога (за О. Куцевол)

О. Дунаева розглядає творчість як свідому активну діяльність людини, спрямовану на відтворення та перетворення певних явищ дійсності [4, с.140].

Аналіз науково-методичних праць показує, що природа творчості складна, суперечлива та є основою життя особистості, джерелом її матеріальних і духовних благ та суспільства. Водночас зазначимо, що у всіх випадках мова йде про створення чогось нового, оригінального.

Цікавими у межах нашого дослідження є порівняння понять «творчість» та «інновації» і з'ясування ролі творчості як основи інноваційної діяльності майбутніх учителів. Ціла когорта авторів певним чином поєднують ці поняття або встановлюють їх тісний взаємозв'язок.

Так, Петриченко Л.О. визначає інноваційну діяльність майбутнього учителя як засновану на осмисленні педагогічного досвіду творчу педагогічну діяльність, спрямовану на прогресивні зміни й розвиток освітнього процесу, формування якісно іншого педагогічного знання та якісно іншої педагогічної практики [8].

Інноваційна діяльність, на думку О. Волощенко [2], своїм змістом охоплює процес взаємодії індивідів, спрямований на розвиток, перетворення об'єкта, на переведення його в якісно новий стан; системну діяльність щодо створення, освоєння та застосування нових засобів; особливий вид творчої діяльності, що об'єднує різноманітні операції і дії, спрямовані на одержання нових знань, технологій систем.

В. Кремень ототожнює творчу та інноваційну діяльність. На думку вченого, інновація - це «завжди творчість, виклик старому, це особистісна позиція» [6, с. 8].

Новизну як суттєву рису інноваційності, що характеризує творчість, виокремлює В. Жабіна. Авторка зазначає у своїх наукових працях, що «творчість - атрибутивна ознака інноваційної особистості, основний спосіб її самовираження й існування, що реалізується в інноваційній діяльності» [6].

Висновки

Проведений аналіз науково-методичних праць демонструє, що природа творчості складна, суперечлива та є основою життя особистості, джерелом її матеріальних і духовних благ та суспільства, а майже у всіх випадках мова йде про створення чогось нового, оригінального. Окрім того, когорта авторів певним чином поєднують ці поняття або встановлюють їх тісний взаємозв'язок. Таким чином, творчість невіддільна від інноваційної діяльності майбутніх учителів, адже вона забезпечує генерацію нових ідей, результатом реалізації яких стають інновації, котрі знаходять застосування внаслідок усвідомленого та цілеспрямованого пошуку нових знань. Враховуючи, що інновації є результатом творчості, втіленням створених ідей (новий продукт, процес, метод, технології тощо), вважаємо саме творчість основою інноваційної діяльності майбутніх учителів.

Література

1. Бурчак Л.В. Зміст і структура інноваційної діяльності майбутніх учителів: теоретичний аспект. Вісник науки та освіти. Київ, 2023. Вип. 5 (11). С.82-90.

2. Волошенко О.В. Формування готовності майбутнього вчителя до педагогічної творчості в умовах коледжу: автореф.... дис.. на здобуття канд.наук. 13.00.04. Київ, 1996. 20 с.

3. Доценко С. О. Генезис дослідження проблеми творчості. Педагогіка та психологія. 2018. Вип. 59. С. 13-23.

4. Дунаєва О. М. Інтерактивна технологія формування педагогічної креативності. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. праць УПДПУ ім. П. Тичини. 2007. Вип. 19. С. 138-143.

5. Кремень В.Г. Філософія людиноцентризму в стратегіях освітнього простору. К.:Педагогічна думка, 2009. 520 с.

6. Кремень В. Г. Феномен інновацій: освіта, суспільство, культура: монографія / за ред.. Київ: Педагогічна думка. 2008. 472 с.

7. Куцевол О.М. Теоретико-методичні основи розвитку креативності майбутніх учителів літератури: дис.... доктора пед. наук: 13.00.02. К., 2007. 448 с.

8. Петриченко Л.О. Шляхи підготовки майбутніх вчителів до інноваційної діяльності. Наукові записки кафедри педагогіки ХНУ ім.В.Н. Каразіна. Випуск 16. Харків, 2006. С. 177-182.

9. Петрушенко В. Л. Філософія: курс лекцій. [навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації. 2-е видання, виправлене і доповнене]. К.: Каравела; Львів: Новий світ 2000, 2002. 544 с.

10. Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості: підручник. К.: Міленіум, 2006. 344 с.

11. Харченко, Л. М. Ціннісні виміри концепту щастя у філософії Григорія Сковороди. Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філософія», Вип. 41, 2020. С.327-338.

12. Химинець В. В. Інноваційна освітня діяльність. Тернопіль: Мандрівець, 2009. 360 с.

13. Філософський енциклопедичний словник / за ред. В. І. Шинкарука. К.: Абрис, 2002. С. 743.

References

1. Burchak L.V. (2023) Zmist i struktura innovatsiinoi diialnosti maibutnikh uchyteliv: teoretychnyi aspect [Content and structure of innovative activity of future teachers: theoretical aspect]. Visnyk nauky ta osvity. Kyiv. 5 (11). Pp. 82-90. [in Ukrainian].

2. Voloshenko O.V. (1996) Formuvannia hotovnosti maibutnoho vchytelia do pedahohichnoi tvorchosti v umovakh koledzhu: avtoref... dys.. na zdobuttia kand.nauk. 13.00.04. [Formation of the future teacher's readiness for pedagogical creativity in college conditions]. Kyiv, 20 p. [in Ukrainian].

3. Dotsenko S. O. (2018) Henezys doslidzhennia problemy tvorchosti [The genesis of the study of the problem of creativity]. Pedahohika ta psykholohiia. 59. Pp. 13-23. [in Ukrainian].

4. Dunaieva O. M. (2007) Interaktyvna tekhnolohiia formuvannia pedahohichnoi kreatyvnosti [Interactive technology for the formation of pedagogical creativity]. Psykholohopedahohichni problemy silskoi shkoly: zb. nauk. prats UPDPU im. P. Tychyny. 19. Pp. 138-143. [in Ukrainian].

5. Kremen V.H. (2009) Filosofiia liudynotsentryzmu v stratehiiakh osvitnoho prostoru [The philosophy of human-centeredness in educational space strategies]. Kyiv: Pedahohichna dumka, 520 p. [in Ukrainian].

6. Kremen V.H. (2008) Fenomen innovatsii: osvita, suspilstvo, kultura: monohrafiia [Innovation phenomenon: education, society, culture] / za red. V.H. Kremenia. Kyiv: Pedahohichna dumka. 472 p. [in Ukrainian].

7. Kutsevol O.M. (2007) Teoretyko-metodychni osnovy rozvytku kreatyvnosti maibutnikh uchyteliv literatury [Theoretical and methodological foundations of creativity development of future teachers of literature]: dys.... doktora ped. nauk: 13.00.02. Kyiv. 448 p. [in Ukrainian].

8. Petrychenko L.O. (2006) Shliakhy pidhotovky maibutnikh vchyteliv do innovatsiinoi diialnosti. [Ways of preparing future teachers for innovative activities]. Naukovi zapysky kafedry pedahohikyKhNUim.V.N. Karazina. Vypusk 16. Kharkiv. Pp. 177-182. [in Ukrainian].

9. Petrushenko V. L. (2002) Filosofiia: kurs lektsii [Philosophy: a course of lectures]. [navchalnyi posibnyk dlia studentiv vyshchykh zakladiv osvity III-IV rivniv akredytatsii. 2-e vydannia, vypravlene i dopovnene]. Kyiv: Karavela; Lviv: Novyi svit 2000, 544 p. [in Ukrainian].

10. Sysoieva S. O. (2006) Osnovy pedahohichnoi tvorchosti [Basics of pedagogical creativity]: pidruchnyk. Kyiv: Milenium, 344 p. [in Ukrainian].

11. Kharchenko L. M. (2020) Tsinnisni vymiry kontseptu shchastia u filosofii Hryhoriia Skovorody [Valuable dimensions of the concept of happiness in the philosophy of Grigoriy Skovoroda]. Liudynoznavchi studii: zbirnyk naukovykh prats Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia «Filosofiia», 41. Pp. 327-338. [in Ukrainian].

12. Khymynets V. V. (2009) Innovatsiina osvitnia diialnist [Innovative educational activity]. Ternopil: Mandrivets,. 360 p. [in Ukrainian].

13. (2002) Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Philosophical encyclopedic dictionary] / za red. V. I. Shynkaruka. Kyiv: Abrys, 743 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru