Державно-приватне партнерство у професійній освіті: вітчизняний та зарубіжний досвід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державно-приватне партнерство у професійній освіті: вітчизняний та зарубіжний досвід

М.М. Забаштанський,

д.е.н., професор, директор ННІ бізнесу, природокористування і туризму, Національний університет « Чернігівська політехніка»

І.П. Сидор,

к.е.н., доцент, доцент кафедри фінансів ім. С.І. Юрія, Західноукраїнський національний університет

Стаття присвячена дослідженню актуальних питань застосування державно-приватного партнерства (ДПП) у професійній освіті в контексті вітчизняного та зарубіжного досвіду. Акцентовано увагу на необхідності використання передового зарубіжного досвіду з впровадження проектів ДПП у професійній освіті з метою підготовки високо кваліфікованих фахівців відповідно до вимог ринку праці. Зокрема, наголошено на передовому досвіді Німеччини стосовно реалізації проектів ДПП, який передбачає формування тісних партнерських відносин між державою (чи органами місцевого самоврядування), приватними структурами та закладами ПТО, при яких кожна зі сторін задовольняє власні інтереси. Так,позитивними аспектами для держави у ДПП чи органів місцевого самоврядування відмічено можливість додаткового фінансування закладів ПТО, керівництво та контроль в освітньому процесі, участь у формуванні стандартів професійної освіти та інше. Для підприємницьких структур позитивними аспектами участі у ДПП в професійній освіті є доступ до кваліфікованих робочих кадрів, підвищення продуктивності праці, її якості, дешева робоча сила, участь в освітньому процесі та інше. Для закладів ПТО та учнів, які в них навчаються позитивні аспекти участі у проектах ДПП вбачаються у забезпеченні практико орієнтованого навчання, набуття знань, вмінь і навичок безпосередньо на виробництві, можливість поєднувати навчання та працю, отримання заробітної плати, набуття відповідної кваліфікації та робота з кваліфікованими кадрами на виробництві.

Обґрунтовано сучасні виклики, які стоять перед ефективним впровадженням ДПП в професійній освіті в Україні, зокрема, що стосується відповідності діючої нормативно-правової бази, пошуку інструментів заохочення для приватного бізнесу займатися підготовкою фахівців в сфері професійної освіти безпосередньо на виробництві, удосконалення організації та методологічного забезпечення освітнього процесу в професійній освіті та її відповідність вимогам часу і ринку праці.

У статті наголошено на необхідності модернізації системи професійної освіти в Україні в частині розробки довгострокової стратегії розвитку ДПП та моделі ДПП у сфері професійної освіти, адже ДПП виступає потенційним інструментом у соціально-економічному розвитку країни та сприяє підвищенню рівня конкурентоспроможності країни на світовому ринку.

Ключові слова: професійна освіта, державно-приватне партнерство, дуальна освіта, практико орієнтоване навчання, приватний партнер, стейкхолдер, стандарт професійної освіти.

M. Zabashtanskyi,

Doctor of Economic Sciences, Professor, Director of the Educational-Scientific Institute of Business, Environmental Management and Tourism, Chernihiv Polytechnic National University I. Sydor,

PhD in Economics, Associate Professor of the Department of Finance S.Yuriy, Western Ukrainian National University

PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP IN VOCATIONAL EDUCATION: DOMESTIC AND FOREIGN EXPERIENCE

The article is devoted to the study of topical issues of the use of public-private partnership (PPP) in professional education in the context of domestic and foreign experience. Attention was focused on the need to use advanced foreign experience in the implementation of PPP projects in professional education in order to train highly qualified specialists in accordance with the requirements of the labor market. In particular, the advanced experience of Germany regarding the implementation of PPP projects is emphasized, which involves the formation of close partnership relations between the state (or local self-government bodies), private structures and VET institutions, in which each of the parties satisfies its own interests. Yes, the possibility of additional financing of VET institutions, leadership and control in the educational process, participation in the formation of professional education standards, etc. were noted as positive aspects for the state in PPPs or local self-government bodies. For business structures, the positive aspects of participation in the PPP in professional education are access to qualified workers, increased labor productivity, its quality, cheap labor, participation in the educational process, and others. For VET institutions and students who study in them, the positive aspects of participation in PPP projects are seen in the provision of practice-oriented education, acquisition of knowledge, skills and abilities directly in production, the opportunity to combine study and work, receiving a salary, acquiring appropriate qualifications and working with qualified personnel in production.

The modern challenges facing the effective implementation of PPP in vocational education in Ukraine are substantiated, in particular, as regards compliance with the current regulatory and legal framework, the search for incentive tools for private businesses to engage in the training of specialists in the field of vocational education directly at the workplace, improvement of the organization and methodological support of educational process in professional education and its compliance with the requirements of time and the labor market.

The article emphasizes the need to modernize the vocational education system in Ukraine in terms of developing a long-term PPP development strategy and a PPP model in the field of vocational education, because PPP is a potential tool in the socio-economic development of the country and contributes to increasing the level of the country's competitiveness in the world market.

Key words: professional education, public-private partnership, dual education, practice-oriented training, private partner, stakeholder, professional education standard.

Постановка проблеми

державно приватне партнерство професійна освіта

Сучасна система професійної освіти передбачає швидке, якісне та адекватне реагування на динамічний економіко-технологічний розвиток суспільства. Економічний поступ держави передбачає необхідність здійснення підготовки кваліфікованих фахівців у сфері професійної освіти відповідаючи на запити роботодавців. В даному контексті актуальними питаннями виступають модернізація системи професійної освіти України в частині тісної співпраці закладів ПТО з виробничими структурами (приватними партнерами), яка забезпечить суттєвий вплив на підготовку якісних практико орієнтованих робітничих кадрів. Відтак, стратегічними завданнями держави сьогодні є розвиток системи професійної освіти в контексті її інтеграції на засадах державно-приватного партнерства (ДПП).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню актуальних питань щодо запровадження ДПП у професійній освіті присвятили свої праці такі вітчизняні науковці та практики, як: О. Бородієнко, Д. Вороніна-Пригодій, І. Дьоміна, Н. Дутко, С. Кравець, І. Петрова, В. Радкевич, І. Савченко та інші.

Віддаючи належне вагомим напрацюванням даних науковців та практиків відмітимо, що питання специфіки застосування державно-приватного партнерства, як інструменту сприяння розвитку професійної освіти в частині підготовки практико орієнтованого фахівця відповідаючи на запити ринку праці, вимагає додаткового розгляду.

Постановка завдання

Метою статті є дослідження вітчизняної та зарубіжної практики використання ДПП як інструменту сприяння розвитку професійної освіти в частині підготовки високо кваліфікованого фахівця відповідно до умов часу та викликів ринку праці.

Виклад основного матеріалу дослідження

Модернізація системи професійної освіти в України передбачає перегляд та вдосконалення чинного законодавства з метою формування сприятливого середовища для поступального розвитку ДПП в професійній освіті, надання методичної та організаційної допомоги органам місцевого самоврядування, приватним структурам, закладам ПТО, які здатні співпрацювати на засадах партнерських відносин в межах ДПП, а також розробка механізмів інвестиційної привабливості проектів в професійній освіті, що дозволить вирішити низку актуальних завдань соціально-економічного розвитку територій, регіонів та держави в цілому.

Міністерство освіти та науки України співпрацює з підприємствами і організаціями в частині комплексного, конструктивно-систематизованого та взаємовигідного співробітництва з метою забезпечення якісної підготовки професійних кадрів, залучення додаткових фінансових та матеріальних ресурсів для розвитку професійно-технічної освіти та її зорієнтування на сучасних цифрових, технічних і технологічних умовах. На сьогодні обидві сторони сприяють розвитку співробітництва з напрямів, поданих у таблиці 1.

Передумовою успішного впровадження ДПП у професійній освіті є дуальна форма освітнього процесу у ПТНЗ, яка передбачає опанування теоретичного матеріалу у навчальному закладі з педагогами, а практичне навчання проходить безпосередньо на виробництві під керівництвом майстра. «Дуальність, як методологічна характеристика професійної освіти, передбачає узгоджену взаємодію освітньої та виробничої сфери з підготовки спеціалістів певного профілю в рамках організаційно відмінних форм навчання (Hebert Baumann)» [6]. Даний підхід суттєво різниться від практики практичних відпрацювань, адже в його основі лежить не лише закріплення теоретичних знань на практиці, а й безпосереднє навчання в умовах виробництва. Найбільшою часткою участі роботодавців у дуальній освіті у ПТНЗ за регіонами характеризується: місто Київ - 175 закладів ПТО; Житомирська область - 160 закладів ПТО; Львівська область - 134 заклади ПТО; Хмельницька і Вінницька області - 125 закладів ПТО; Рівненська область - 111 закладів ПТО [4].

Таблиця 1. Основні напрями співробітництва МОНУ та підприємствами і організаціями на базі ДПП [3]