Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН: становлення та сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН: становлення та сьогодення

В.Ф. Петриченко, О.В. Корнійчук, І.С. Задорожна, В.С. Задорожний

Мета. Висвітлити внесок науковців Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН в розвиток наукового забезпечення галузі кормовиробництва в Україні, узагальнити основні наукові здобутки. Методи. Аналіз становлення та розвитку Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН проводився на основі матеріалів архівних документів, періодичних і монографічних видань із застосовуванням загальнонаукових (аналіз, синтез) та історичних (проблемно-хронологічний) методів дослідження.

Результати

Відтворено еволюційний розвиток наукового забезпечення галузі кормовиробництва в Україні крізь призму просторово -часових фундаментальних і прикладних досліджень, які проводилися згідно конкурсних програм наукових досліджень на замовлення міністерств та відомств України. Проведено аналітичний огляд основних здобутків фахівців Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН у розвитку наукових засад до кормовиробництва. Окреслено суттєві здобутки науковців за напрямками кормовиробництва: селекції та насінництві, польовому та лукопасовищному виробництві, заготівлі та збереженні кормів, забезпеченні якості та безпеки кормів, формуванні повноцінних раціонів для високопродуктивного тваринництва. Охарактеризовано публікаційну активність дослідників за період існування установи. Відображено історичний аспект формування кадрового менеджменту інституту. Оцінено практичну значимість впровадження наукових розробок фахівців у сільськогосподарське виробництво.

Висновки

Беззаперечним є внесок дослідників Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН в розвиток кормовиробництва, як науки. Шлях, пройдений колективом Інституту - це шлях творчих пошуків учених, науковців, керівників інституту з вирішення проблем створення інноваційних сортових ресурсів та технологій виробництва, заготівлі, зберігання та використання кормів і розробки відповідних державних програм, концепцій, прогнозів та сценаріїв.

Ключові слова: інститут, кормовиробництво, дослідження, селекція, сорти, технології.

Petrychenko V., Korniychuk O., Zadorozhna I., Zadorozhnyi V. Institute of Feed

Вступ

інститут кормів та сільського господарства поділля наан

Постановка проблеми. Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН було засновано у 1973 році відповідно до наказу по ВАСГНІЛ № 42 від 29 травня 1973 р. і наказу по ПВ ВАСГНІЛ № 110 від 31 липня 1973 р. на базі організованого у Вінниці відділу кормовиробництва Інституту землеробства [1]. Тоді він носив назву Український науково-дослідний інститут кормів Південного відділення ВАСГНІЛ (далі - Інститут).

Необхідність створення наукової установи, яка б виконувала функції наукового центру з кормовиробництва, а також обов'язки методичного та координаційного центру з фундаментальних і прикладних досліджень із виробництва і використання кормів була обумовлена важливими і нагальними завданнями сільськогосподарської галузі - вирішення проблеми кормів і кормового білка, забезпечення тваринництва повноцінними кормами для збільшення виробництва м'ясних, молочних та інших продуктів харчування і задоволення у них попиту населення.

Мета дослідження - проведення еволюційного екскурсу формування Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, як науково - методичного та селекційно-технологічного центру України з кормових ресурсів.

Матеріали і методи. Дослідження проводилися на основі використання загальнонаукових методів: аналізу та синтезу, системного аналізу, абстрагування і конкретизації. Для розкриття конкретних фактів історії розвитку інституту використано специфічні методи: монографічний, історичний, хронологічний. Інформаційною базою дослідження слугували матеріали Державного архіву Вінницької області.

Результати досліджень

Першим директором інституту було призначено доктора сільськогосподарських наук І.П. Проскуру. На момент створення в Інституті працювало 35 осіб, з них: 27 наукових співробітників, в тому числі 1 доктор і 17 кандидатів наук.

Вони проводили дослідження по 3 -х проблемах: «Розробити наукові основи інтенсивного кормовиробництва на орних землях»; «Розробити наукові основи і прийоми збільшення виробництва та покращення якості кормів»; «Створити високоврожайні, з підвищеним вмістом протеїну імунні сорти багаторічних трав для сінокісно-пасовищного використання та зерноукісні сорти зернобобових культур» [2,3].

Вивчалися: продуктивність різних кормових культур та їх сумішок в поукісних та післяжнивних посівах, озимі проміжні культури; вплив різних покривних культур на урожай багаторічних бобових і злакових трав; продуктивність двохукісних сумішок однорічних трав; селекція і насінництво кормових культур; вплив добрив на продуктивність і якість сортів кормових буряків; розроблялися науково обґрунтовані високопродуктивні кормові сівозміни стосовно великих тваринницьких ферм і комплексів великої рогатої худоби.

У 1976 році, з метою ознайомлення з дослідженнями Інституту широкого загалу аграрних фахівців та впровадження їх розробок у виробництво, Інститут започаткував видавництво республіканського міжвідомчого тематичного збірника «Корми і кормовиробництво».

У 1980 р. І.П. Проскуру було призначено заступником голови ПВ ВАСГНІЛ і він переїхав до Києва, натомість директором став доктор сільськогосподарських наук А. О. Бабич.

Інститут здійснював координацію наукових досліджень з кормовиробництва 42-х наукових закладів республіки, в тому числі 12 -ти науково-дослідних інститутів, 10 -ти вузів, 18-ти обласних та 2-х зональних дослідних станцій і був головним методичним і науково-організаційним центром в Україні з кормовиробництва.

Наукові дослідження були направлені на: розробку нових технологій покращення і використання природних кормових угідь; інтенсивних технологій виробництва кормів на польових землях; прогресивних, ресурсозберігаючих технологій переробки, заготівлі і зберігання кормів; створення і впровадження сортів багаторічних бобових і злакових трав; удосконалення і впровадження енергозберігаючих технологій вирощування, збирання та післязбиральної обробки насіння нових сортів багаторічних трав; удосконалення систем науково - виробничої оцінки і управління якістю рослинних кормів, удосконалення рецептури комбікормів і преміксів, повнораціонних кормосумішок; розробку і вдосконалення організаційно-економічних параметрів систем інтенсивного кормовиробництва для основних типів господарств з індустріальною технологією виробництва молока і яловичини [4].

За розробку і впровадження у виробництво енергозберігаючої технології збирання, післязбиральної обробки, зберігання та використання на корм худобі вологого зерна і качанів кукурудзи у 1989 р. колективу вчених Інституту (А.О. Бабичу, М.Ф. Кулику, В.В. Хімічу, А.І. Овсієнку) було присуджено Премію Ради Міністрів СРСР в галузі науки і техніки.

У Постанові РМ УРСР № 73 від 12 квітня 1990 р. «Про роботу Українського науково-дослідного інституту кормів по розв'язанню проблеми забезпечення тваринництва республіки повноцінними кормами» відмічалися провідна роль інституту та координованих ним наукових установ у розв'язанні проблеми забезпечення тваринництва повноцінними кормами для збільшення виробництва м'ясних, молочних та інших продуктів харчування і задоволення у них попиту населення [5].

Було схвалено також розроблену з урахуванням досягнень науки Українським науково-дослідним інститутом кормів разом з іншими організаціями «Концепцію розвитку кормовиробництва в господарствах Української РСР на 1991-1995 роки і на період до 2005 року» [6].

З утворенням у 1990 р. Української академії аграрних наук (УААН) в Україні сформувався науково-методичний і координаційний центр з проблем агропромислового комплексу та агроекології. УААН затвердила головні організації, відповідальні за виконання програм. Серед них був Український науково-дослідний інститут кормів УААН, який залишався провідною установою з кормовиробництва в Україні з виконання проекту «Корми і кормовий білок»науково -технічноїпрограми «Продовольство-95».

Співвиконавцями проекту, роботу яких координував Інститут, були 32 наукових установи, в тому числі 12 науково-дослідних інститутів, 2 зональні спеціалізовані дослідні станції та 18 обласних сільськогосподарських дослідних станції.

У 1992 р., згідно з постановою Президії УААН від 29 січня 1992 р., Український науково-дослідний інститут кормів було перейменовано в Інститут кормів УААН [7].

На базі Інституту щорічно проводилися республіканські, обласні міжнародні конференції, семінари з питань кормовиробництва. Закінчені наукові розробки демонструвалися на міжнародних, колишніх всесоюзній та республіканській виставках.

Інститут здійснював творчі зв'язки з науковими установами України, Росії, Молдови, Американською соєвою асоціацією, фірмами Фінляндії, Німеччини, Болгарії та ін.

За 20 років, що пройшли з моменту заснування колектив наукових співробітників Інституту розробив понад 70 пропозицій для впровадження, було подано 150 заявок на винаходи і одержано 38 авторських свідоцтв, одержано 32 посвідчення на раціоналізаторські пропозиції, видано 107 книг і брошур, більше 40 інформаційних листків, 15 буклетів, 267 рекомендацій, тези доповідей на республіканських і міжнародних симпозіумах і конференціях, опублікував понад 1100 статей у наукових виданнях і періодичній пресі з питань кормовиробництва [8].

В 1993 році рішенням Президії Академії аграрних наук (витяг з протоколу № 17 від 18 травня 1992 р.) при Інституті було відкрито цільову аспірантуру за спеціальностями: 03.00.15 - генетика; 06.01.05 - селекція і насінництво; 06.01.09 - рослинництво; 06.02.02 - годівля сільськогосподарських тварин і технологія кормів. В 1994 році було додатково відкрито спеціальність 06.01.01 - загальне землеробство, а в 1995 році - спеціальність 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. На кінець 2000 року аспірантуру Інституту закінчили 42 особи, третя частина з яких захистила кандидатські дисертації.

У результаті роботи Інституту як головної установи науково-методичного центру УААН «Кормовиробництво» та координованих ним науково-дослідних установ за період 1991-2000 рр. було:

- створено і передано на державне сортовипробування 89 нових сортів і гібридів кормових, зернофуражних культур і сої;

- за результатами державного сортовипробування до Реєстру сортів рослин України занесено 110 сортів і гібридів;

розроблено і впроваджено:

- енергозберігаючі технології вирощування зерна сої: в зоні Полісся - в основних посівах 20-23 ц/га, в зоні Лісостепу в основних посівах - 26-28, післяукісних - 20-23, післяжнивних - 16-18 ц/га, в зоні Степу на зрошенні в основних посівах - 30-35, післяукісних - 26-28, післяжнивних - 18-23 ц/га, на богарі в основних посівах - 12-15 ц/га;

- нові технологічні прийоми вирощування кукурудзи на силос, які забезпечили одержання в зоні Лісостепу 140-180 ц/га, в зоні Степу -

130-150 ц/га сухої речовини та технологічні прийоми вирощування суміші кукурудзи з сорго та високобілковими культурами, що забезпечило протеїнову поживність сировини на 30-50%;

- ресурсозберігаючі технології вирощування бобово -злакових травосумішок для одержання: в зоні Полісся 80-90 ц/га кормових одиниць і 10-11 ц/га перетравного протеїну; в зоні Лісостепу 90-100 ц/га кормових одиниць і 11-12 ц/га перетравного протеїну; в зоні Степу 70-80 ц/га кормових одиниць і 9-10 ц/га перетравного протеїну;

- ресурсозберігаючі технології вирощування кормових культур на зрошуваних землях України, які забезпечили одержання 100-120 ц/га кормових одиниць і 18-22 ц/га протеїну;

- інтенсивні технології створення і ефективного використання високопродуктивних сіножатей і пасовищ на різних типах лук;

- біоекономічні моделі інтегрованої боротьби з бур'янами в посівах кормових і зернофуражних культур;

- білково-вітамінно-мінеральні добавки на основі сапоніту, біологічно активних речовин, мікроелементів для годівлі тварин;

- нову технологію виробництвасилосу для підвищення

жирномолочності;

- нову технологію заготівлі кукурудзяно-соєвої суміші;

удосконалено і впроваджено:

- систему зеленого конвеєра на основі повної реалізації генетичного потенціалу нових сортів і гібридів кормових культур та максимального використання біокліматичних ресурсів ґрунтово -кліматичних зон;

- для господарств різної спеціалізації кормові сівозміни з оптимальним насиченням зернофуражними і кормовими культурами з продуктивністю: в зоні Полісся - 70-80 ц/га кормових одиниць і 8-9 ц/га перетравного протеїну; в зоні Лісостепу - 80-90 ц/га кормових одиниць і 9-10 ц/га перетравного протеїну; в зоні Степу - 65-70 ц/га кормових одиниць і 8-9 ц/га перетравного протеїну;

- зональні системи застосування добрив у кормових сівозмінах для господарств різних форм власності для забезпечення продуктивності 70-80 ц/га кормових одиниць та відтворення родючості ґрунту;

- технології вирощування нетрадиційних високобілкових культур: козлятнику східного, лядвенцю рогатого, мальви, амаранту, топінамбура, суданської трави [9, 10].

За цикл наукових праць з проблеми кормового білка директор Інституту А.О. Бабич у 1997 році був удостоєний премії НААН України «За видатні досягнення в аграрній науці».

У 1999 році рішенням атестаційної колегії Міністерства освіти України (Протокол № 5/9-2/4 від 23.12.99 р) була відкрита докторантура із спеціальностей: 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво; 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів, а з 2004 р. - додатково ще й зі спеціальності 06.01.09 - рослинництво.

У роки відновлення державної незалежності України актуальним стало вирішення проблем, пов'язаних з виконанням програми стабілізації та розвитку тваринництва на період до 2015 р., що можливо було тільки на інноваційних засадах. Одним із пріоритетних напрямків - був подальший розвиток кормовиробництва, як невід'ємної та головної складової інтенсивного розвитку тваринництва. Тому неможливо переоцінити роль Інституту та його різнопланових наукових досліджень в цей період.

У 2001 р. директором Інституту було призначено доктора сільськогосподарських наук, професора Л.І. Подобєда, а з 2003 року Інститут очолив доктор сільськогосподарських наук, професор В.Ф. Петриченко.

За період 2001-2010 рр. були створені і передані для кваліфікаційної експертизи в системі державного сортовипробування 77 нових високопродуктивних сортів і гібридів кормових і зернобобових культур, зокрема: багаторічні бобові трави - 24, злакові трави - 20, однорічні бобові трави - 24, кормові буряки - 4 та 5 - сої; занесені до державного Реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні 79 сортів; удосконалено схему прискореного розмноження насіння нових високопродуктивних сортів багаторічних бобових трав, більшість видів яких мають низькі коефіцієнти розмноження; розроблені технології вирощування однорічних агроценозів на основі нових сортів і гібридів однорічних культур; технології вирощування чистих і сумісних посівів кукурудзи і сорго з високобілковими культурами; удосконалено технологію вирощування сої; розроблені інтегровані системи контролю бур'янів у короткоротаційних сівозмінах та способи зменшення норм витрати гербіцидів за рахунок застосування екологічно-безпечних ад'ювантів на посівах сої та кукурудзи, а також розроблені хімічні заходи боротьби з бур'янами в насінницьких посівах багаторічних злакових трав; досліджена продуктивність травосумішок, підібраних на основі нових сортів бобових і злакових трав селекції Інституту при пасовищному та укісно-пасовищному їх використанні; удосконалено технологічні прийоми створення і використання різнотипних укісно-пасовищних травостоїв на орних землях; розроблено технологію поверхневого поліпшення природних та сіяних кормових угідь та технологічні прийоми створення та ефективного довгострокового використання сіножатей і пасовищ на схилових землях; розроблено технологію заготівлі, зберігання та використання пресованого сіна і сінажу в рулонах; розроблені технологічні прийоми консервування вологого зерна кукурудзи та новий нейтральний консервант на основі вулканічних туфів для заготівлі силосу і сінажу; розроблено енергозберігаючу технологію знешкодження інгібіторів трипсину при виробництві соєвої пасти; розроблені рецепти і виготовлені дослідні партії вітамінно-мінеральних преміксів і білково-вітамінних добавок, 16 консервантів і рецептур комбікормів та 16 методик на методи вимірювання хімічного складу кормів, кормової сировини та продукції тваринництва. Наукові розробки пройшли випробування у агроформуваннях різних форм власності Вінницької, Київської, Хмельницької та інших областей [11,12].

На основі аналізу біокліматичного потенціалу, соціально-економічних і суспільних аспектів розвитку агропромислового комплексу регіонів науковцями Інституту (А.О. Бабич, В.Ф. Петриченко, В.С. Задорожний, С.В. Іванюк, С.І. Колісник) визначено соєвий пояс України.

У 2005 році в Інституті розпочала свою діяльність Спеціалізована вчена рада, яка мала право проводити захисти дисертацій щодо присудження наукових ступенів доктора та кандидата сільськогосподарських наук зі спеціальностей 06.01.09 - рослинництво та 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. До її складу входили висококваліфіковані фахівці з вище вказаних спеціальностей Інституту кормів УААН, Вінницького державного аграрного університету, Подільського державного аграрно-технічного університету, Національного аграрного університету, Львівського державного аграрного університету, Уманського державного аграрного університету. Зокрема, в роботі Спеціалізованої вченої ради приймали участь такі відомі вчені, як Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Лихочвор В.В., Барвінченко В. І., Борона В.П., Макаренко П.С., Квітко Г.П., Бахмат М.І., Демидась Г.І., Дзюбайло А.Г., Мащак Я.І., Ермантраут Е.Р., Зінченко О.І., Зозуля О.Л., Підпалий І.Ф., Кулик М.Ф. та інші.

Головою Спеціалізованої вченої ради з 2005 по 2012 рр. та з 2017 по 2 021 рр. був доктор с.-г. наук, академік НААН В.Ф. Петриченко, з 2013 по 2016 рр. - доктор с.-г. наук К.П. Ковтун.

Після одержання у 2010 р. Українською академією аграрних наук статусу національної, Інститут кормів НААН став головною установою Науково - методичного центру «Кормові ресурси». Цього ж року до складу Інституту приєднана Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція (наказ Національної академії аграрних наук України № 01/5 -47 від 14.12.2010 р.). У 2012 р., згідно з наказом Національної академії аграрних наук України «Про перейменування Інституту кормів НААН» № 160 від 11 липня 2011 р., Інститут одержав сучасну назву - Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН [13].

У 2011 році В.Ф. Петриченко був призначений на посаду Першого віце - президента НААН. Директором Інституту став кандидат с.-г. наук (з 2021 року - доктор с.-г. наук, а з 2023 року - член-кореспондент НААН) О.В. Корнійчук.

Вирішуючи нагальні питання відновлення і збереження родючості ґрунту, одержання екологічно чистої продукції, безпечної для здоров'я людини, в Інституті досліджено фізіолого-біохімічні, мікробіологічні і молекулярно- генетичні особливості формування та функціонування симбіотичних систем «бобові рослини - мікроорганізми». Узагальнені результати проведених досліджень, спільна творча співпраця склали вагомий науковий доробок - монографію «Бобово-ризобіальні системи в сучасному землеробстві», яка була оцінена присудженням у 2012 р. Державної премії України в галузі науки і техніки (В.Ф. Петриченко, А.О. Бабич, С.В. Іванюк).

У 2014 р. вклад директора О.В. Корнійчука у формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої, разом з провідними фахівцями України, відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки.

У 2016 р. Інститут отримав Ліцензію Міністерства освіти і науки України щодо здійснення освітньої діяльності з підготовки докторів філософії за спеціальністю 201 - Агрономія, а у 2020 р. - Сертифікат (№ 768 від 19.11.2020 р.) Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про акредитацію освітньої програми.

Через аспірантуру (докторантуру) Інституту підготовлено близько 80 кандидатів наук та 5 докторів наук. Керівництво аспірантурою здійснювали З.М. Пономаренко (1993-2003), С.В. Іванюк (2003-2007), І.С. Задорожна (з 2008 року по теперішній час).

Спеціалізована вчена рада Інституту провела 114 засідань, на яких відбулись захисти 84 дисертацій, зокрема 7 - з присудження наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук та 77 - з присудження наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук, що сприяло укріпленню кадрового потенціалу аграрної науки і освіти України.

За 50 років існування Інституту створені високопродуктивні сорти багаторічних трав з підвищеним потенціалом продуктивності, подовженим періодом продуктивного довголіття в чистих та змішаних посівах, придатних для сінокісного та сінокісно-пасовищного типу, природоохоронних заходів, створення газонів та спортивних майданчиків, залуження міжрядь в садах, тощо; конкурентоспроможні сорти і гібриди кормових зернофуражних і зернобобових культур; високопродуктивні сорти сої, бобів кормових та квасолі з покращеними показниками якості насіння (підвищеним вмістом білка, жиру та пониженим вмістом інгібіторів трипсину, уреазної активності), підвищеною біологічною азотофіксувальною здатністю; розроблені технології їх вирощування на насіння.

Це результат творчої, науково-дослідної роботи К.І. Хрестецького, О.Ф. Шамрая, В.І. Мазніченка, А.О. Бабича, В.Ф. Петриченка, О.В. Корнійчука, В.Д. Бугайова, В.С. Мамалиги, С.К. Шелеста, Ю.С. Бехацького, Й.А. Піраковського, М.І. Губаря, Г. М. Старовірця, Л.К. Грабчак, С.Ф. Антоніва, Л.П. Щербини, С.В. Іванюка, І.В. Темченко, С.І. Колісника, С.Я. Кобак, Т.О. Болоховської, О. К. Березюк, В.І. Янчука, Т.В. Лілик, В.М. Бортновського, М.І. Кондратенка, А.А. Лехман, С.І. Бабія, С.В. Барвінченко, В.М. Горенського, В.П. Тромсюк та багатьох інших науковців.

Селекціонерами Інституту створено біля 200 сортів і гібридів кормових, зернобобових, зернових та інших культур, з них біля 180 занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні та захищено відповідними свідоцтвами і патентами.

Серед них - понад 60 сортів бобових та злакових трав: люцерни посівної Раміна, Амага, Родена, Радослава, Регіна, Синюха і Росана; конюшини лучної Анітра, Спарта, Політанка і Тіна; конюшини гібридної Левада і Вілія; конюшини повзучої Даная; лядвенцю рогатого Гелон, Аякс і Ант; буркуну білого Еней; пажитниці однорічної Тиверський і Ореол, пажитниці багаторічної Обрій,

Руслана, Айтера; пажитниці вестервольдської Улич; райграсу високого Дронго; костриці очеретяної Людмила; костриці лучної Піяра і Діброва; костриці червоної Касандра, Айра, Янка і Агата; костриці борознистої Скіфська; костриці валіської Атея; костриці овечої Забава; тимофіївки лучної Діброва, Айра, Витава; житняка гребінчастого Глобинський і Петрівський; гірчиці білої Ослава і Кароліна; тритикале озимого Божич, Десятинне, Полянське, Половецьке і Богодарське; стоколосу безостого Марс і Всеслав; суріпиці Раміра та інші. У доробку також сорти гороху посівного Алоїз, Елегант, Світязь, Атанас і Грант. Проходять Державне сортовипробування сорти костриці очеретяної Леда, буркуну білого Троян, тритикале озимого Бужанське та гороху посівного Алан [3, 4, 8, 9, 10, 11,12, 14,15]..

Створені і зареєстровані у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, сорти сої: Чернятка, Подільська 1, Подолянка, Прикарпатська 81, Краса Поділля, Агат, Подільська 416, Артеміда, Оксана, Анатоліївка, Валюта, Прикарпатська 96, Оріана, Золотиста, Феміда, Ювілейна, КиВін, Омега вінницька, Монада, Смолянка, Говерла, Вінні, Вежа, Хуторяночка, Княжна, Діадема Поділля, Мілленіум, Тріада, Самородок, Азимут, Чураївна, Паллада, Титан, Королева, Славна; сорти бобів кормових - Оріон, Білун, Візир, Переможець, Пікантні,Сіріус, Вінтер, Ясон, боби кінські Віват, а також сорти квасолі Славія, Рось, Галактика. Проходять Державне сортовипробування сорти сої Кобуко і Байрактар.

Значна робота проведена з селекції цінних генотипів рослин ячменю ярого, які відповідають вимогам пивоварної і харчової промисловості, конкурентоспроможні, з добре вираженими еколого-адаптивними властивостями, стійкі до підвищеної кислотності ґрунтів, з високими технологічними якостями зерна; ріпаку озимого та ярого, з параметрами високої екологічної пластичності, стабільної продуктивності та якості насіння; горошку посівного з підвищеною кормовою та насіннєвою продуктивністю та покращеною якістю зеленої маси та насіння (П.К. Довганюк, Н.Г. Аврамчук, П.І. Вишневський, В.І. Аралов, Н.І. Гуменна, О.В. Корнійчук, В.О. Дорощук, Л.Б. Беценко, Т.С. Аралова, О.В. Маренюк та ін.). Створені та занесені до Державного реєстру сортів рослин України сорти: ріпаку озимого - Світоч, Горизонт, Бажаний, Ранок Поділля, Чорний велетень, Антарія, Гіпаніс, Монополіст; ріпаку ярого - Марія, Оксамит, Аіра; горошку посівного (ярого) Вінницька 30, Вінницька 2, Подільська 18, Прибузька 19, Маргарита, Подільська 9, Аріадна, Віаріка, Світлана, Ірина, Ліліана, Владіслава; Єлізавета, Надія Поділля, Південнобузька, Володимир, Віннер, Діоніс, Бурштин; горошку паннонського (озимого) Орлан; ячменю ярого Каштан, Подолян, Терен, Неофіт, Лотос, Скіф, Вінницький-28, Лофант, Незабудка, Набат, Оберіг, Сварог, Армакс, Барвистий, Тівер, Арістей, Айріс, Діантус, Айжан, сірінг, Барвін, Амадей, Сіон.

Значний обсяг досліджень виконано також з селекції нових або малопоширених кормових культур. Створені та занесені до Державного реєстру сорти: костриці тонколистої Аврелія і Барва; костриці несправжньовечої Інгела;

мітлиці тонкої Юнона; щириці Атлант, Легінь, Котигорошок, Ацтек, Орхідея і Пальміра; конюшини олександрійської Оріана; конюшини відкритозівої Діана; пирію середнього Хорс; пирію безкореневищного Колумб, стоколосу прибережного Боян.

Розроблено адаптивні інноваційні технології вирощування сої та інших зернобобових культур для різних ґрунтово -кліматичних умов регіонів; технології виробництва сої на богарних землях та на зрошувальних землях України; технологія виробництва сої в Україні за no-till технологією. Досліджено короткоротаційні сівозміни з оптимальним співвідношенням високобілкових (сої) та зернофуражних (кукурудзи, ячменю ярого, пшениці ярої) культур; ресурсозберігаючі технології вирощування насіння бобових і злакових трав [3, 4, 8, 9, 10, 11,12, 14,15].

Впровадження таких технологій істотно збільшило виробництво зерна однорічних зернобобових культур і сої, надходження їх на внутрішній ринок, що дало можливість забезпечити високобілковими інгредієнтами не лише власні потреби, а й сформувати експортні ресурси.

Інститутом розроблено екологічно безпечні технології вирощування багаторічних бобових трав, які гарантують одержання сталих урожаїв високобілкових кормів і забезпечують стабільне підвищення продуктивності на 30-35% незалежно від метеорологічних факторів; удосконалено систему конвеєрного виробництва зелених кормів на основі нових видів і сортів однорічних культур, що забезпечує безперебійне надходження рослинної сировини для заготівлі сінажу, силосу; розроблено енергоощадну технологію вирощування гібридів кукурудзи, що достигають в різний час, в одновидових і сумісних посівах із високобілковими культурами, яка забезпечує вихід 12 -14 т/га сухої речовини та підвищення протеїнової поживності на 25-30%. Наукові розробки пройшли випробування у агроформуваннях різних форм власності Вінницької, Київської, Хмельницької та інших областей. Початок цим дослідженням було покладено завдяки роботі таких науковців, як Г.П. Квітко, Б.О. Рудницький, В.І. Гудима, С.А. Васюра, Я.Я. Панасюк, К.П. Афендулов, В.І. Барвінченко, М.М. Мережко, Д.П. Беліченко, І.Ф. Підпалий, В.К. Шелест, К.С. Михайлов, Н.Я. Гетман, І.Я. Пелех, Л.В. Пелех, О.В. Князюк, В.В. Кифорук та ін. [3, 4, 8, 9, 10, 11,12, 14,15].

В останні роки проводиться робота з: теоретичного обґрунтування процесів формування фотосинтетичного та симбіотичного апаратів у багаторічних бобових трав; створення моделей агрофітоценозів однорічних культур для заготівлі різних видів кормів; розробки способів підвищення врожаю та якості зеленої маси і зерна кукурудзи для заготівлі силосу з вмістом сухої речовини 28-30% та клітковини 22-23% для ефективної годівлі високопродуктивних корів, та на їх основі, ресурсоощадної технології вирощування для виробництва екологічно безпечних кормів; розробки наукових засад оцінки агротехнологій за біодіагностичними показниками та заходів поліпшення екологічного стану агроценозів.

До здобутків Інституту з напряму лукопасовищного травосіяння належать: енергозберігаюча технологія створення і використання культурних пасовищ із застосуванням сидератів в якості основного удобрення; екологічно безпечні технології докорінного та поверхневого поліпшення природних луків; ресурсозберігаюча технологія залуження схилових земель з комплексним використанням однорічних культур фітомеліорантів; природоохоронна технологія створення фітоценотично активних багаторічних укісно-пасовищних травостоїв на схилових землях, виведених із ріллі, з використанням капустяних та зернобобових покривних культур; технологія створення і використання високопродуктивних культурних пасовищ з різночасно дозріваючим травостоєм для молочного стада на зрошувальних землях; технологія освоєння осушених земель із засоленими ґрунтами східного Лісостепу; технологія конвеєрного виробництва зеленої маси на багаторічних травостоях для заготівлі сіна і сінажу; технологічні прийоми вирощування малопоширених кормових культур на різних типах кормових угідь; технологія створення багаторічних сінокісно -пасовищних травостоїв з участю нових сортів бобових і низових злакових трав різної інтенсивності відростання. Це заслуга і тих науковців інституту, які стояли у витоків, і тих, хто продовжує роботу з цього напряму сьогодні, а саме: П.С. Макаренка, С.І. Осецького, С.Г. Назарова, О.В. Дєдова, К.П. Ковтун, Ю.А. Векленка, Л.П. Безвугляк, В. Ящука та ін.

Результатом багаторічних досліджень став гербологічний моніторинг агроценозів кормових і зернофуражних культур в Правобережному Лісостепу України. Створено банк даних потенційної засміченості ріллі і видового складу бур'янів. Встановлено особливості формування бур'янових угруповань в сучасних агроценозах кормових і зернофуражних культур. Вперше встановлено економічні пороги шкідливості бур'янів і пороги доцільності застосування гербіцидів в посівах кормових буряків, люцерни, конюшини, кукурудзи, зернових колосових, сої, вики ярої, бобів кормових та люпину вузьколистого. Розроблено екологічно безпечні системи інтегрованого контролю бур'янів в посівах кукурудзи, сої, зернофуражних культур, зернобобових культур та у короткоротаційних сівозмінах. Результати досліджень з цього напряму неодноразово були представлені на міжнародних симпозіумах з гербології. Усе це - наслідок наукової та дослідницької роботи в часі В.П. Борони, В.С. Задорожного, В.В. Карасевича, В.І. Шевчука, Ю.М. Шкатули та ін.

Значним доробком Інституту стали нові технології та засоби збирання, переробки та використання кормів; понад 10 консервантів для зберігання вологого зерна кукурудзи та інших злакових культур, заготівлі й зберігання сінажу з бобово-злакових травосумішок, свіжого жому; технології заготівлі та зберігання пресованого сіна і сінажу в рулонах з використанням безремінних прес-підбирачів, способи використання в годівлі сільськогосподарських тварин відходів спиртового і пивоварного виробництв, післяказеїнової сироватки, продуктів при виробництві біодизеля; кормові добавки для сільськогосподарських тварин та птиці (М.Ф. Кулик, С.Й. Олішинський, В.В. Хіміч, В.Д. Судай, А.Д. Гарькавий, О.К. Стасюк, В.П. Жуков, А.І. Овсієнко, І.М. Величко, О.М. Курнаєв, Ю.А. Обертюх, Д.Г. Кондратюк, В.І. Хіміч, А.І. Заєць та ін.) [3, 4, 8, 9, 10, 11,12, 14,15].

Якісну оцінку та безпеку сировини і кормів забезпечує атестована відповідно до вимог ДСТУ ISO 10012:2005 лабораторія, у якій застосовують сучасні методи рідинної та газової хроматографій, атомно-абсорбційної спектрометрії, полум'яної фотометрії, виробничо -випробувальний комплекс для визначення поживності кормів та раціонів для сільськогосподарських тварин і птиці із врахуванням потреби тварин, доступності поживних речовин та їх обмінності. В часі в ній працювали Л.С. Прокопенко, М.О. Мазуренко, В.К. Юрченко, Х.Ф. Юрченко, Р.В. Олонічева, В.І. Кушнір. Сьогодні цю роботу продовжують А.В. Гуцол, Л.П. Чорнолата, Т.М. Галемба, О.Ю. Палац, Н.І. Пирин, Л.П. Здор, О.І. Килимнюк, С.М. Лихач, Т.В. Найдіна, Л.Г. Погоріла, В.Ю. Новаковська, Н.В. Гуцол та ін. Особливої уваги заслуговує праця Ф.І. Серпака, інженера-метеоролога по технічному обслуговуванню аналітичного обладнання та атестації робочих місць спеціалістів

Моніторинг стану і тенденцій розвитку кормовиробництва в Україні та світі, комплексну економічну оцінку вирощування кормових культур, заготівлі і використання кормів, інновацій у кормовиробництві та впровадження системи маркетингу в кормовиробництві з метою підвищення ефективності виробництва кормів, популяризації вітчизняної інноваційної продукції кормовиробництва здійснювали в часі О.Є. Забродський, І.Й. Табенський, В.П. Іванова, М.В. Паламарчук, Щербатюк О.О., Рибаченко О.М. Сьогодні дослідження з цього напряму продовжують А.А. Бабич -Побережна, І.С. Воронецька, О.А. Петриченко, Корнійчук О.О., Н.А. Спринчук, Н.В. Юрчук, Петриченко І.І., Кравчук О.О., Корнійчук Г.В. та ін.

Вченими Інституту кормів та сільського господарства розроблено «Концепцію розвитку галузі кормовиробництва в Україні до 2025 року» та «Рекомендації з заготівлі кормів в умовах обмеженого ресурсного забезпечення 2022 року».

Від моменту заснування, співробітниками Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН було видано понад 200 книг, 94 міжвідомчих тематичних наукових збірника «Корми і кормовиробництво», опубліковано близько 5000 статей, розроблено більше 500 науково-практичних рекомендацій для аграрного виробництва, отримано більше 200 патентів та авторських свідоцтв на винаходи та корисні моделі. Селекціонерами Інституту створено більше 200 сортів рослин та більше 180 занесено до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні. Запатентовано 2 свідоцтва на знак для товарів і послуг.

За цей час Інститутом проведено ХІУ Міжнародних наукових конференції, за матеріалами яких опубліковано збірники тез доповідей учасників. В стінах Інституту відбулося чимало науково-практичних конференцій, семінарів з проблем кормовиробництва, круглих столів, нарад. Свої селекційні та технологічні досягнення Інститут постійно рекламує на аграрних виставках (неодноразово відзначені грамотами та подяками), в тому числі і міжнародних, Днях поля (які вже багато років щорічно традиційно збирають чималу кількість колег-науковців, керівників та відповідальних спеціалістів господарств різних форм власності), шляхом виступів на радіо та телебаченні.

Науковці установи беруть активну участь у роботі різних державних та міжнародних наукових конгресів, симпозіумів, конференцій та семінарів, які проводяться як в Україні, так і за її межами (Польща, Сербія, Туреччина, Чехія, Румунія, Франція та Китай, США, Білорусь, Литва). Діють угоди із зарубіжними науковими центрами: з Державним науково-дослідним інститутом агрохімії та ґрунтознавства (Польща), Литовським інститутом землеробства, Agrinova Consulting (Чехія), Університетом аграрних наук та ветеринарної медицини «Іон Іонеску де ла Брад» (Румунія), Цанчжоуською Академією аграрних і лісових наук (Китай), Пекінським науково-дослідним центром з питань луківництва та довкілля Пекінської академії сільського та лісового господарства (Beijing Research & Development Center for Grass and Environment Beijing Academy of Agriculture and Forestry Sciences) в області селекції кормових, зернобобових, зернофуражних культур, гербології, технології виробництва та оцінки якості кормів.

Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН є членом Європейської асоціації зернобобових культур, Європейської федерації луківників, Європейського товариства гербологів. Інститут тісно співпрацює з Вінницькою обласною державною адміністрацією.

З метою інтеграції у світовий науковий простір, а також забезпечення можливості публікації у провідних світових фахових виданнях із достатнім імпактфактором ІКСГП НААН вже 47 років видає фаховий міжвідомчий науковий збірник «Корми і кормовиробництво», який пройшов атестацію МОН і за рішенням Атестаційної колегії та згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 02.07.2020 № 886 включений до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України. Довгий час беззмінним відповідальним секретарем редакції збірника був Л.П. Гулько.

Нині колектив Інституту працює над виконанням 14 -ти державних науково-технічних програм НААН і низки проектів Міністерства аграрної політики та продовольства України та, як головна установа науково - методичного центру з виконання програми наукових досліджень «Кормовиробництво та технології отримання високоякісної продукції для тваринництва» на 2020-2025 рр., координує роботу 29-ти установ системи НААН, яка направлена на розв'язання актуальних завдань з кормовиробництва, створення інновацій та широке впровадження їх у виробництво, що сприятиме одержанню конкурентоспроможної тваринницької продукції та забезпеченню продовольчої безпеки держави.

Висновки

За 50-річну історію свого функціонування Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН позиціонував себе як провідна науково - дослідна установа, науково-методичний та селекційно-технологічний центр з кормових ресурсів, робота якого була спрямована на вирішення продовольчої безпеки держави, розв'язання актуальних завдань створення інноваційних сортових ресурсів, виробництва високоякісних кормів та ефективного їх використання у галузі тваринництва.

Список бібліографічний посилань

1. Про організацію Українського науково-дослідного інституту кормів Південного відділення Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В.І. Леніна : Наказ № 110 від 31 липня 1973 р. Державний архів Вінницької області. Спр. 1.

2. Тематичний план Українського науково-дослідного інституту кормів на 1974-1980 рр. Державний архів Вінницької області. Спр. 2.

3. Короткий звіт про результати наукових досліджень Українського науково -дослідного інституту кормів за 1976-1980 рр. Державний архів Вінницької області. Спр. 17.

4. Короткий звіт про науково-дослідну роботу за 1986-1990 рр. Державний архів Вінницької області. Спр. 138.

5. Про роботу Українського науково-дослідного інституту кормів по розв'язанню проблеми забезпечення тваринництва республіки повноцінними кормами. URL: https://regulation.gov.ua/documents/id206515

6. Бабич А. О. Наукова концепція розвитку кормовиробництва на Україні. Корми і кормовиробництво. Київ. 1991. № 32. С. 3-11.

7. Науковий потенціал Української академії аграрних наук [В. А. Вергунов, З. П. Кірпаль, В. О. Круть та ін.] ; під ред. М. В. Зубця. К. : Аграр. наука, 2005. 176 с.

8. Бабич А. О. Про результати роботи Інституту кормів і стратегію розвитку кормовиробництва в Україні. Корми і кормовиробництво. Київ. 1993. № 36. С. 3-14.

9. Звіт про виконання проекту «Корми і кормовий білок», республіканської науково -технічної програми «Продовольство-95» за 1991-1995 рр. Державний архів Вінницької області. Спр. 152.

10. Короткий звіт про виконання НТП «Кормовиробництво» «Розробити зональні екологічно безпечні системи виробництва високобілкових кормів, які забезпечать одержання з 1 га посівів 7 -9 т кормових одиниць і 1,0-1,4 т білка» за 1996-2000 рр. Державний архів Вінницької області. Спр. 176.

11. Інформаційний звіт основні результати наукових досліджень та виробничої діяльності Інституту кормів УААН за 2001-2005 рр. Державний архів Вінницької області. Спр. 192.

12. Короткий звіт про виконання НТП «Кормовиробництво» - «Наукові основи прогресивних систем кормовиробництва, заготівлі, зберігання, підвищення поживності та ефективності використання кормів» за 2006-2010 рр. Державний архів Вінницької області. Спр. 210.

13. Петриченко В.Ф., Корнійчук О.В., Задорожна І.С. Становлення та розвиток кормовиробництва в Україні. Вісник аграрної науки. 2018. №11. С. 54-60. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201811-08.

14. Короткий звіт з виконання програми наукових досліджень 14 «Наукові основи селекційно - технологічного забезпечення виробництва кормів» («Кормові ресурси») за 2011 -2015 рр., 97 с.

15. Короткий звіт з виконання програми наукових досліджень 22 «Наукові основи виробництва, заготівлі та використання кормів для одержання конкурентоспроможної продукції тваринництва» («Корми і кормовий білок») за 2016 -2020 рр., 106 с.

References

1. Pro orhanizatsiiu Ukrainskoho naukovo-doslidnoho instytutu kormiv Pivdennoho viddilennia Vsesoiuznoi akademii silskohospodarskykh nauk im. V.I. Lenina : Nakaz № 110 vid 31 lypnia 1973 r. [About organization of the Ukrainian scientific and research Institute of Feed Research of the Southern branch of the All-Union Academy of Agricultural Sciences named after V.I. Lenin. Order no. 110 dated April 31, 1973]. Derzhavnyi arkhiv Vinnytskoi oblasti. Spr. 1 [State archive of Vinnitsa region. Ref. 1] [in Ukrainian].

2. Tematychnyi plan Ukrainskoho naukovo-doslidnoho instytutu kormiv na 1974-1980 rr. [Thematic plan of the Ukrainian scientific and research Institute of Feed Research for 1974-1980]. Derzhavnyi arkhiv Vinnytskoi oblasti. Spr. 2 [State archive of Vinnitsa region. Ref. 2] [in Ukrainian].

3. Korotkyi zvit pro rezultaty naukovykh doslidzhen Ukrainskoho naukovo-doslidnoho instytutu kormiv za 1976-1980 rr. [Brief report on the results of scientific achievements of the Ukrainian scientific and research Institute of Feed Research for 1976-1980]. Derzhavnyi arkhiv Vinnytskoi oblasti. Spr. 17 [State archives of Vinnitsa region. Ref. 17] [in Ukrainian].

4. Korotkyi zvit pro naukovo-doslidnu robotu za 1986-1990 rr. [Brief report on research work for 1986-1990]. Derzhavnyi arkhiv Vinnytskoi oblasti. Spr. 138 [State archive of Vinnytsia region. Ref. 138] [in Ukrainian].

5. Pro robotu Ukrainskoho naukovo-doslidnoho instytutu kormiv po rozviazanniu problemy zabezpechennia tvarynnytstva respubliky povnotsinnymy kormamy [About the work of the Ukrainian scientific and research Institute of Feed Research to solve the problem of providing the republic's animal husbandry with complete feeds]. Available at: URL: https://regulation.gov.ua/documents/id206515 [in Ukrainian].

6. Babych A.O. Naukova kontseptsiia rozvytku kormovyrobnytstva na Ukraini [Scientific concept of feed production development in Ukraine]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feeds and feed production], 1991, no. 32, pp. 3-11 [in Ukrainian].

7. V.A. Verhunov, Z.P. Kirpal, V.O. Krut et al. (2005). Naukovyi potentsial Ukrainskoi akademii ahrarnykh nauk]. Kyiv, Ahrarna nauka, 176 p. [in Ukrainian].

8. Babych A.O. Pro rezultaty roboty Instytutu kormiv i stratehiiu rozvytku kormovyrobnytstva v Ukraini [About the research results of the Institute of Feed Research and the strategy of development of feed production in Ukraine]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feeds and feed production], 1993, no. 36. pp. 3-14 [in Ukrainian].

9. Zvit pro vykonannia proektu “Kormy i kormovyi bilok”, respublikanskoi naukovo -tekhnichnoi prohramy “Prodovolstvo-95” za 1991-1995 rr. [Report on the implementation of the project “Feeds and feed protein” of the republican scientific and technical program “Food -95” for 1991-1995]. Derzhavnyi arkhiv Vinnytskoi oblasti. Spr. 152 [State archive of Vinnytsia region. Ref. 152] [in Ukrainian].

10. Korotkyi zvit pro vykonannia NTP “Kormovyrobnytstvo” “Rozrobyty zonalni ekolohichno bezpechni systemy vyrobnytstva vysokobilkovykh kormiv, yaki zabezpechat oderzhannia z 1 ha posiviv 7-9 t kormovykh odynyts i 1,0-1,4 t bilka” za 1996-2000 rr. [Brief report on the implementation of the STP “Feed Production” “To develop zonal ecologically safe systems for the production of high-protein feeds, which will ensure obtaining of 7-9 tons of feed units and 1.0-1.4 tons of protein from 1 ha of crops” for 1996-2000]. Derzhavnyi arkhiv Vinnytskoi oblasti. Spr. 176 [State archive of Vinnytsia region. Ref. 176] [in Ukrainian].

11. Informatsiinyi zvit pro osnovni rezultaty naukovykh doslidzhen ta vyrobnychoi diialnosti Instytutu kormiv UAAN za 2001-2005 rr. [Information report on the main results of scientific research and production activities of the Institute of Feed Research of the Ukrainian Academy of Sciences for 2001 -2005]. Derzhavnyi arkhiv Vinnytskoi oblasti. Spr. 192 [State archive of Vinnytsia region. Ref. 192] [in Ukrainian].

12. Korotkyi zvit pro vykonannia NTP “Kormovyrobnytstvo” - “Naukovi osnovy prohresyvnykh system kormovyrobnytstva, zahotivli, zberihannia, pidvyshchennia pozhyvnosti ta efektyvnosti vykorystannia kormiv” za 2006-2010 rr. [Brief report on the implementation of the STP “Feed Production” - “Scientific bases of progressive systems of feed production, procurement, storage, improvement of nutrition value and efficiency of feeds use” for 2006-2010]. Derzhavnyi arkhiv Vinnytskoi oblasti. Spr. 210 [State archive of Vinnytsia region. Ref. 210] [in Ukrainian].

13. Petrychenko V.F., Korniichuk O.V., Zadorozhna I.S. Stanovlennia ta rozvytok kormovyrobnytstva v Ukraini [Formation and development of feed production in Ukraine]. Visnyk ahrarnoi nauky [Herald of Agrarian Science], 2018, no. 11, pp. 54-60. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201811-08 [in Ukrainian].

14. Korotkyi zvit z vykonannia prohramy naukovykh doslidzhen 14 “Naukovi osnovy selektsiino - tekhnolohichnoho zabezpechennia vyrobnytstva kormiv” (“Kormovi resursy”) za 2011-2015 rr. [Brief report on implementation of the scientific-research program 14 “Scientific bases of breeding and technological support of feed production” (“Forage resources”) for 2011 -2015], 97 p. [in Ukrainian].

15. Korotkyi zvit z vykonannia prohramy naukovykh doslidzhen 22 “Naukovi osnovy vyrobnytstva, zahotivli ta vykorystannia kormiv dlia oderzhannia konkurentospromozhnoi produktsii tvarynnytstva” (“Kormy i kormovyi bilok”) za 2016-2020 rr. [Brief report on implementation of the scientific-research program 22 “Scientific bases of production, procurement and use of feed for obtaining competitive livestock products” (“Feed and feed protein”) for 2016-2020], 106 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru