Психолого-педагогічні аспекти планування освітнього процесу у вищому навчальному закладі в залежності від віку Полтавський державний медичний університет (м. Полтава, Україна)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психолого-педагогічні аспекти планування освітнього процесу у вищому навчальному закладі в залежності від віку Полтавський державний медичний університет (м. Полтава, Україна)

Гаврильєв В. М., Буханченко О. П., Бойко І. В., Яценко І. В.

Навчання в сучасній вищій школі вимагає задоволення конкретних та індивідуалізованих освітніх потреб індивіда, орієнтованих на набуття знань, вмінь, навичок, особистісних якостей і ціннісних орієнтацій, необхідних для оволодіння основними соціальними ролями і успішного їх виконання, а також для розвитку власної особистості, здобуття професійних навичок. Метою дослідження стало підвищення якості та ефективності вищої освіти шляхом аналізу та кореляції існуючих методик та розгляду андрагогічних принципів. Під час нашого дослідження ми проводили аналіз сучасних тенденції в галузі медичної освіти України шляхом вивчення загальновідомих літературних даних. В основу власних досліджень покладено тестування здобувачів вищої освіти шляхом анкетуванням з використанням програми додаткової кваліфікації «Викладач вищої школи». В результаті нашого спостереження з'ясували, що серед здобувачів вищої освіти 75% - підходять до навчання з високою зацікавленістю та відповідальністю. Однак 25% з них приступають до навчання з низьким рівнем очікувань і домагань. Для задоволення конкретних та індивідуалізованих освітніх потреб здобувачів вищої освіти, для удосконалення системи медичної освіти необхідно враховувати андрагогічний підхід. Процес навчання необхідно організовувати вже не на чисто педагогічних засадах, а з використанням андрагогічних принципів і практичної технології навчання дорослих.

Ключові слова: андрагогічні принципи, медична освіта.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВІКУ андрагогічний принцип медична освіта.

Гаврильєв В. М., Буханченко О. П., Бойко І. В., Яценко І. В.

Резюме. Стаття присвячена сучасному питанню формування та функціонування системи вищої медичної освіти. Проведено опрацювання відомих літературних даних, здійснено екскурс в уявлення вже існуючих досліджень в сфері освітнього процесу та проаналізовано їх. Представлено сучасні уявлення про навчання у вищій школі здобувачів вищої освіти і аспірантів, фахівців, які підвищують кваліфікацію, проходять додаткову підготовку або перепідготовку в стінах вузу. Запропоновано методи оптимізації вищої медичної освіти в залежності від віку: а) залучення здобувачів вищої освіти у реальну діяльність з планування, реалізацією, оцінюванням та корекцією процесу навчання; б) надання пріоритету їх самостійній діяльності з подальшим заохочення; в) зосередження уваги на конкретних життєвих обставинах, проблемах і цілях тих хто навчається (здобувачі вищої освіти, аспіранти); г) певна свобода вибору ними всіх параметрів навчання (свобода слова, можливість відстоювати власну думку, урахування пропозицій); д) спільна діяльність викладача та здобувача вищої освіти з наданням для них можливості самостійно проводити практичну діяльність; е) мотивація викладачем тих, хто навчається. Особливу увагу присвячено останнім здобуткам у сфері навчального процесу, висвітлено власний погляд та шляхи удосконалення підходів щодо виховання здобувачів вищої освіти. Підкреслено те, що саме індивідуальний підхід з урахуванням вікових особливостей забезпечує вихід на новий рівень в сфері освіти, дозволяє підвищити мотивацію, бажання здобувачів вищої освіти активно включатися в організацію процесу свого навчання. На нашу думку можливо створити оптимальні умови здобуття освіти лише у випадку урахування андрогогічного підходу. Описані андрогогічні аспекти принесли численні позитивні результати та широко застосовуються під час формування принципів освіти у вищій школі.

Ключові слова: андрагогічні принципи, медична освіта.

PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL ASPECTS OF PLANNING THE EDUCATIONAL PROCESS IN A HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTION IN RELATION TO AGE

Havryliev V. M., Bukhanchenko O. P., Boiko I. V., Yatsenko I. V.

Abstract. The article deals with the modern issue of the formation and functioning of the higher medical education system. The data from well-known academic literature sources were studied and the notions represented in the existing educational research were delineated and analyzed. The article presents modern ideas about obtaining higher education by higher education and post-graduate students, specialists who upgrade their skills and undergo additional training or retraining in the university. There were proposed methods of optimizing higher medical education in relation to age: a) involving higher education students in real planning activities, implementation, assessment, and adjustment of the learning process; b) giving priority to their independent activities and providing further encouragement; c) taking into account specific life circumstances, problems, and goals of those who study (higher education students, graduate students); d) providing certain freedom of choice when it comes to the studying parameters (freedom of speech, the chance to defend one's opinion, considering offers); e) involving teachers and university students in joint activity and providing students with the opportunity to apply their skills in practica; f) teachers motivating their students. Special attention is given to the latest achievements in the field of education, the authors' own views, and ways of improving the approaches to educating university students. It is emphasized that an individualized age-centered approach makes it possible to achieve a new level in the field of education and allows to increase the motivation and willingness of higher education students to actively organize the learning process. In our opinion, it is possible to create optimal conditions for studying only when taking into account the andragogical approach. The described andragogical aspects brought numerous benefits and are widely used in the formation of higher school education principles.

Key words: andragogical principles, medical education.

Вступ

Специфіка організації будь-якого навчання обумовлюється особливостями контингенту тих, кого навчають, а також цілями, змістом і умовами навчання. За цими параметрами навчання у вищому навчальному закладі має свою яскраво виражену специфіку. Особливо це стосується системи медичної освіти, де передбачене професійне вдосконалення протягом усього періоду як навчання, так і професійної діяльності.

Мета дослідження

Підвищення якості та ефективності вищої освіти шляхом аналізу та кореляції існуючих методик та розгляду андрагогічних принципів.

Об'єкт і методи дослідження

Інформаційну базу дослідження складають положення і результати теоретичних розробок, матеріали періодичних видань, Інтернет-джерела, статистичні та аналітичні матеріали та результати власних досліджень автора [1, 2, 3, 4].

Результати дослідження та їх обговорення

Серед відомих вчених ґрунтовні дослідження освітньої системи в Україні запропоновані Туркот Т. І., Степко М. Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д, Марченко О. В., Лузан П. Г. та ін.

Опрацьовуючи періодичні літературні видання, можна стверджувати, що навчання в сучасному вузі охоплює практично весь життєвий цикл людини - від недорослості (приблизно до 20 років) через дорослість (20-65 років) до похилого віку (понад 65 років). Кожен період життя людини має свої досить глибоко досліджені психофізіологічні, соціально-психологічні, професійні особливості. Саме ці особливості в першу чергу визначають специфіку організації процесу навчання, тому були враховані під час нашого дослідження [5, 6, 7].

Важливо відзначити, що період навчання здобувачів вищої освіти і аспірантів у закладі вищої освіти охоплює як останні роки етапу недорослості, так і перші роки етапу дорослості людини. Саме цей «перехідний період» багато в чому зумовлює особливу специфіку навчання й увійшов в основу нашого спостереження.

У віці від 18 до 22 років завершується формування основних фізіологічних і психічних функцій людини. Деякі з них або взагалі досягають піку свого розвитку, або знаходяться в стадії стабілізації. У той же час в період 18-22 років починається так звана «криза ранньої дорослості», тобто період зміни основних життєвих компонентів молодої людини, коли він прощається з дитинством і пробує зробити деякі попередні кроки на шляху реального самовизначення.

У цей період він починає набувати основні характеристики дорослої людини - особи, що виконує соціально значущі продуктивні ролі (громадянина, працівника, члена сім'ї), яка володіє фізіологічною, психологічною, соціальною, моральною зрілістю, відносною економічною незалежністю, життєвим досвідом і рівнем самосвідомості, достатніми для відповідальної самокерованої поведінки [8, 9, 10].

Найголовніше - людина в зазначеному віці починає усвідомлювати себе все більш незалежною, самостійною, самокерованою особистістю і в процесі навчання. У його житті з'являються конкретні життєво важливі цілі, пов'язані з оволодінням певними соціальними ролями, досягненням певного соціального, професійного, сімейно-побутового статусу. Досягнувши певного рівня розвитку психофізіологічних функцій, особистість починає оволодівати новими ціннісними орієнтаціями і особистісними якостями, які дозволяють їй дедалі в більшому ступені відповідально вести себе в громадському житті. При цьому людина спирається на все більший обсяг життєвого (побутового, соціального, професійного) досвіду, який вона набуває в процесі своєї життєдіяльності, зокрема навчання у вищій школі.

Всі перераховані специфічні фактори навчання у вищій школі дозволяють говорити, що з метою підвищення якості та ефективності вищої освіти процес навчання здобувачів вищої освіти і аспірантів, і тим більше фахівців, які підвищують кваліфікацію, проходять додаткову підготовку або перепідготовку в стінах вузу, необхідно організовувати вже не на чисто педагогічних принципах, а з використанням андра- гогічних принципів і практичної технології навчання дорослих [11, 12].

Андрагогічні принципи вже досить добре відомі: це принципи пріоритету самостійного навчання тих, хто навчається; спільної діяльності того, хто навчається з тим, хто навчає по організації процесу свого навчання; посилання на досвід того, хто навчається, який використовується в якості одного з джерел навчання; індивідуалізації навчання; системності навчання; контекстності навчання; актуалізації результатів навчання; елективності навчання; розвитку освітніх потреб тих, хто навчається; усвідомленості навчання. Головна їхня відмінність від педагогічних принципів полягає в тому, що вони визначають діяльність по організації процесу навчання не тільки тих, хто навчає, але перш за все тих, кого навчають, в той час як педагогічні принципи в основному і головним чином регламентують діяльність тих, хто навчає [13].

На даний час в Україні андрагогічні принципи все ширше застосовуються в підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації різних фахівців. Цьому сприяє розширення масштабів включення андрагогіки в якості однієї з провідних навчальних дисциплін в навчальні програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації різних фахівців.

Застосування технології навчання дорослих має також і позитивні соціальні аспекти, тобто грає важливу роль для розвитку особистісних якостей і ціннісних орієнтацій як здобувачів вищої освіти, так і педагогів [14].

Найважливішими з вказаної вище точки зору моментами технології навчання дорослих є: а) залучення здобувачів вищої освіти у реальну діяльність з планування, реалізації, оцінювання та корекції процесу навчання, б) пріоритет їх самостійної діяльності, в) облік їх конкретних життєвих обставин, проблем і цілей, г) певна свобода вибору ними всіх параметрів навчання, д) спільна діяльність викладача та здобу- вача вищої освіти.

Не завжди здобувачі вищої освіти усвідомлюють себе в процесі навчання самостійними, самоврядними особистостями. Нерідко вони не сприймають навчання як спосіб самореалізації, досягнення більш високого ступеня компетентності, морального і матеріального задоволення. Наприклад, анкетування здобувачів вищої освіти на кафедрі хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії за програмою додаткової кваліфікації «Викладач вищої школи» показує, що серед здобувачів вищої освіти 75% - підходять до навчання з високою зацікавленістю та відповідальністю. Однак 25% з них приступають до навчання з низьким рівнем очікувань і домагань. Це не дозволяє їм сприймати і відчувати себе суб'єктами організації навчання, що беруть на себе частину відповідальності за її ефективність. В результаті часто вони чи несвідомо, або досить свідомо віддають перевагу займати пасивну позицію, аналогічну позиції безвідповідального здобувача вищої освіти.

До цього ж нерідко призводить і неоднозначна, двоїста роль в процесі навчання життєвого (соціального і професійного) досвіду студентів і розуміння ними його цінності. З одного боку, цей досвід, особливо професійний, сприяє більш успішному навчанню, перш за все післядипломної та додаткової професійної освіти, оскільки дозволяє використовувати його в якості одного з джерел навчання. Взагалі навчання дорослих людей, за великим рахунком, зводиться до реструктуризації їх життєвого досвіду на основі знову набутих умінь, знань, навичок, особистісних якостей і ціннісних орієнтацій ЗВО. Але з іншого боку, наявність цього досвіду, також зустрічається у частини здобувачів вищої освіти (до 50% викладачів, які навчаються на кафедрі у вищій школі за програмою додаткової кваліфікації «Педагогіка вищої школи») внутрішня установка на те, що вони все знають, ускладнюють придбання ними нових компетенцій на основі нових (або оновлених) програм. Сам процес неминучої трансформації в процесі навчання сформованих уявлень сприймається дорослими людьми болісно, оскільки він може викликати внутрішню невпевненість при зниженні своєї «професійної самооцінки» в процесі виникнення необхідності перебудови своєї діяльності з урахуванням нових вимог. Нарешті, на діяльність здобувачів вищої освіти негативно впливають зміна звичного статусу досвідченого професіонала на роль того, хто навчається, недостатність умінь і навичок навчальної діяльності.

Все це призводить до зниження мотивації і небажанню частини здобувачів вищої освіти активно включатися в організацію процесу свого навчання. Саме тому сказане вище необхідно враховувати при плануванні освітнього процесу у вищій школі.

Висновки

Отже можливо зробити висновок про те, що в даний час в сфері вищої освіти назріла необхідність в більш масштабному застосуванні андрагогічних принципів навчання, а також потреба в організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації: викладачів-андрагогів для навчання дорослих; викладачів вищих навчальних закладів, які володіють компетенціями викладача-педагога та виклада- ча-андрагога.

Перспективи подальших досліджень.

Вивчення новітніх підходів в системі вищої медичної освіти сприяє удосконаленню індивідуалізованих освітніх потреб, набуття вмінь, знань, навичок, особистісних якостей і ціннісних орієнтацій, а також для розвитку власної особистості, здобуття професійних навичок.

References / Література

1. Verkhovna Rada Ukrainy. Rekomendatsiia 2006/962/EU Yevropeiskoho Parlamentu ta Rady (EU) «Pro osnovni kompetentsii dlia navchan- nia protiahom usoho zhyttia» vid 18 Hrudnia 2006 roku [Internet]. Kyiv: Verkhovna Rada Ukrainy; 2006 [onovleno 2006 Hrud 18; tsytovano 2006 Hrud 18]. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994 975#Text. [in Ukrainian]

2. Hrynevych LM, Morze NV, Boiko MA. Naukova osvita yak osnova formuvannia innovatsii noi kompetentnosti v umovakh tsyfrovoi transfor matsii suspilstva. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. 2020;77(3):1-26. [in Ukrainian].

3. Usachova KS, Kosmii OM. Naukova osvita ta movnyi aspekt problemy formuvannia profesiinoi kompetentnosti zdobuvachiv osvity v Ukraini. Innovatsiina pedahohika. 2022;50(2):53-58. [in Ukrainian].

4. Turkot TI. Zarodzhennia i rozvytok vyshchoi shkoly v Ukraini [Internet]. Pedahohika vyshchoi shkoly. Dostupno: http://wesudents.com.ua/ glavy/50446-zarodjennearozvitok-vischo-shkoli-v-ukran.html. [in Ukrainian].

5. Luzan PH, Vasiuk OV, redaktory. Istoriia pedahohiky ta osvity:navchalnyi posibnyk. Kyiv: DAKKKiM; 2010. 296 s. [in Ukrainian].

6. Andrushchenko VP. Osnovni tendentsii rozvytku vyshchoi osvity na rubezhi stolit. Vyshcha osvita Ukrainy. 2001;1:11-17. [in Ukrainian].

7. Kremen VH, Stepko MF, Boliubash YAIA, Shynkaruk VD, Hrubinko VV, Babyn11, redaktory. Vyshcha osvita Ukrainy i Bolonskyi protses:navchalnyi posibnyk. Ternopil: Navchalna knyha, Bohdan; 2004. 384 s. [in Ukrainian].

8. Lytvyn VM. Ukrainska kultura y osvita v konteksti suspilnykh transformatsii. Uriadovyi kurier № 175. 2002 Ver 24. [in Ukrainian].

9. Marchenko OV. Transformatsiia suchasnoho prostoru osvity: tendentsii ta priorytety. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy. 2011;4:62-68. [in Ukrainian].

10. Nabok MV. Suchasni tendentsii rozvytku zahalnoi serednoi osvity Ukrainy. V: Stepanenko MI, redaktor. Zb. nauk. prats. Vytoky pedaho- hichnoi maisternosti; 2017; Poltava. Poltava: PNPU; 2017. s. 244-253. [in Ukrainian].

11. Havryliev VM, Ivanytska OS, Boiko IV, Ivanytskyi IO, Rozkolupa OO. Rol vykhovnoi komponenty u stanovlenni osobystosti maibutnoho stomatoloha. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2022;1(163):186-190. [in Ukrainian].

12. Kremen VH, Luhovyi VI, Hurzhii AM, Savchenko OIA, redaktory. Natsionalna dopovid pro stan i perspektyvy rozvytku osvity v Ukraini. Nats. akad. ped. nauk Ukrainy. Kyiv: Pedahohichna dumka; 2016. 448 s. [in Ukrainian].

13. Hrynevych L. Nova ukrainska shkola. Kontseptualni zasady reformuvannia serednoi shkoly [Internet]. Kyiv: Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy; 2016 [tsytovano 2016 Zhovten 2016]. 35 s. Dostupno: https://www.kmu.gov.ua/ storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola- compressed.pdf. [in Ukrainian].

14. Bondarenko VV, Steblovskyi DV, Havryliev VM, Avetikov DS. Metodyka vizualizatsii pry vykladanni profilnykh predmetiv na stomatolohich- nykh kafedrakh v medychnykh vuzakh. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2020;2(156):188-190. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru