Особливості медичної освіти в Україні у воєнний час

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Полтавський державний медичний університет

Особливості медичної освіти в Україні у воєнний час

Безкоровайна І.М.,

Воскресенська Л.К.,

Ряднова В.В.

м. Полтава, Україна

Анотація

Безкоровайна І.М., Воскресенська Л.К., Ряднова В.В. Особливості медичної освіти в Україні у воєнний час

Українська медична освіта реформована та адаптована до стандартів Європейського Союзу завжди знаходилась в перших рядах серед омріяних фахів. Однак, з початком повномасштабної війни уся сфера освіти опинилась в непростому становищі і потребує певних коректив. За даними аналізу літературних джерел ми намагалися виявити шляхи можливого розвитку медичної освіти під час воєнного стану в Україні. Першим з питань методології медичної освіти є можливість дистанційного навчання медицині, яке вкрай необхідне для ЗВО, що перебувають на окупованих територіях, в областях, які постійно бомбардуються, чи в закладах, інфраструктура яких зруйнована.

В іноземній літературі описано 5 основних стратегій дистанційного навчання в медичних ЗВО. По-перше - це телекомунікаційна стратегія. На другому місці - навчання на основі моделювання. Agarwal та ін. ратують за технологічне клінічне навчання. Також значне місце в літературі займають мобільне навчання і змішане навчання. Але важко забезпечити повний розвиток клінічних знань майбутніх лікарів на дистанційному курсі без інтегрованого очного навчання. Якщо все навчання відбувається лише дистанційно, то, навіть при найкращому ІТ-забезпеченні, страждає практична сторона знань, бо майбутній лікар повинен самостійно проробити та засвоїти величезну кількість практичних навичок, самостійно обстежити пацієнтів з різноманітними захворюваннями. Тому існує необхідність перепланування розкладів занять з виділенням місяця, чи декількох на здобуття практичних навичок в стінах ЗВО, які перебувають у безпечних місцях, що можна регламентувати, як проходження практики. Таким чином, аналізуючи сучасні літературні джерела з обраної теми, автори дійшли висновків:

1. Можливе використання дистанційної освіти у медичних навчальних закладах.

2. Дистанційна медична освіта повинна бути інтегрованою з використанням усіх існуючих моделей та стратегій дистанційного навчання.

3. У період воєнного стану важливим є комплексування медичних закладів вищої освіти для засвоєння здобувачами професійної практики в очному режимі.

Ключові слова: медична освіта, дистанційне навчання.

Abstract

Bezkorovayna I.M., Voskresenska L.K., Ryadnova V.V. Features of medical education in Ukraine during war time

Ukrainian medical education, reformed and adapted to the standards of the European Union, has always been in the first ranks among dream specialties. However, with the beginning of a full-scale war, the entire education field found itself in a difficult situation and needs certain corrections. While conducting an analysis of the literature, we tried to identify ways of possible development of medical education during martial law in Ukraine.

The first point of the medical education methodology is the possibility of distance learning in medicine, which is extremely necessary for higher education institutions located in occupied territories, in areas that are constantly bombarded, or in institutions whose infrastructure has been destroyed. In foreign literature, 5 main strategies of distance learning in medical higher education institutions are described. First, it is a telecommunications strategy. In the second place, there is learning based on simulation.

Agarwal et al. vote for technological clinical training. Mobile learning and mixed learning also hold a significant place in the literature. But it is difficult to ensure the full development of clinical knowledge of future doctors on a distance course without integrated "hands-on" training. If the training takes place only remotely, then, even with the best IT support, the practical part of knowledge is insufficient, whereas the future doctor must independently study and master a huge number of practical skills, and examine patients with various diseases unaided. Therefore, there is a need to re-plan class schedules with one or several months allocated for the acquisition of practical skills in higher education institutions, that are located in safe places, which can be regarded as the practical courses. Thus, analyzing modern literature on the chosen topic, the author came to the following conclusions:

1. It is possible to use distance education in medical educational institutions.

2. Distance medical education should be integrated using existing models and all distance learning strategies.

3. During the period of martial law, there is a consolidation of medical institutions of higher education for the acquisition of professional practice by students in full-time mode.

Key words: medical education, distance learning.

Вступ

Українська медична освіта, постійно вдосконалюється з орієнтацією на європейську інтеграцію. Значним її досягненням завжди була можливість практичного навчання, що постійно залучало до українських навчальних закладів велику кількість іноземних студентів. Однак, з початком повномасштабної війни у сферу освіти в Україні повинні бути внесені корективи, так як цілий ряд навчальних закладів перебуває на окупованих територіях чи тих, які піддаються бомбардуванням, що заперечує можливість очного навчання. Міністерство охорони здоров'я, зважаючи на це змінило порядок вступу на медичні спеціальності та в деяких закладах вищої медичної освіти через близькість до зони бойових дій, заплановане дистанційне навчання. Питання можливості його проведення при навчанні фахівців у сфері охорони здоров'я і досліджували автори даної статті, шляхом аналізу сучасних літературних джерел.

Досвід дистанційного навчання, у тому числі і для здобуття медичних фахів, накопичився за час пандемії Covid. Дистанційне навчання, при комбінації його різновидів, добре зарекомендувало себе. Сприйняття студентами клінічного он-лайн навчання можна порівняти з методикою самостійного навчання, де результативність залежить від взаємодії студента з зарані підготовленими навчальними матеріалами Однак, навіть дистанційна медична освіта вимагає спостереження здобувача за клінічним досвідом викладача та очного відпрацювання алгоритмів дій для забезпечення розвитку практичних навичок, без яких не можливе обстеження та лікування хворого. Тому, існує необхідність перепланування розкладів занять з виділенням місяця, чи декількох на здобуття практичних навичок межах проходження практики на безпечних територіях.

Медична освіта завжди знаходилась в перших рядах серед омріяних професій та необхідних для держави фахів. Постійно вдосконалюючись та орієнтуючись на європейську інтеграцію методика медичного навчання досягла високого рівня. Після прийняття Болонського процесу, Україна реформувала свою систему освіти, адаптувавши її таким чином до стандартів Європейського Союзу.

Значною перевагою української медичної освіти завжди була можливість набуття практичних навичок, що щорічно залучало до українських навчальних закладів велику кількість українських та іноземних студентів. Однак, військовий стан в Україні вніс свої корективи. Так, з початком повномасштабної війни уся сфера освіти опинилась в непростому становищі. З огляду на це, Міністерство охорони здоров'я вже запропонувало особливий порядок вступу на медичні спеціальності на час воєнного стану. А саме, було запропоновано вступ до ЗВО за результатами національного мультипредметного тесту та відсутність підвищених вимог щодо мінімального значення кількості балів із вступних випробувань для вступу на основі повної загальної середньої освіти.

Із фактично існуючих в Україні 93 ЗВО з напрямком навчання «охорона здоров'я», лише невелика частина перебуває в більш-менш «спокійних зонах». Та робота й тих порушена у зв'язку з енергетичними проблемами. Значна кількість закладів нерідко потрапляла під бомбардування. Частина висококваліфікованих викладачів змушені були виїхати за кордон з метою збереження власного життя, чи своїх дітей. Все це створило складні умови для здобуття повноцінної медичної освіти та повноцінної роботи медичних навчальних закладів. Повідомлялося, що 5 закладів вищої медичної освіти, зокрема в Харкові, вже на початок року планувалися для дистанційного он-лайн навчання, через близькість до зони бойових дій. І в цих умовах медична освіта повинна знайти способи подальшої роботи і розвитку. Тому питання методології навчання постають дуже гостро.

Мета дослідження. За даними аналізу літературних джерел виявити шляхи можливого розвитку медичної освіти під час воєнного стану в Україні.

Результати дослідження та їх обговорення

дистанційний медичний освіта професійний практика воєнний україна

Першим з питань методології медичної освіти є можливість дистанційного навчання медицині, яке вкрай необхідне для ЗВО, що перебувають на окупованих територіях, в областях, які постійно бомбардуються, чи в закладах, інфраструктура яких зруйнована.

У цьому зв'язку важливо, щоб дистанційне навчання складалося з різноманітних навчальних дій, змішаних разом, щоб створити один добре спланований курс. Один з іноземних авторів сказав, що дистанційне навчання - це: Індивідуальне вивчення спеціально підготовлених навчальних матеріалів, як правило, друкованих (що надважливо в умовах можливого «блекауту»), а іноді й електронних, доповнених інтегрованими навчальними ресурсами, іншим навчальним досвідом, включаючи особисте навчання та практичний досвід, відгуки про навчання та підтримку студентів [1]. Сприйняття студентами клінічного он-лайн навчання можна порівняти з методикою самостійного навчання, де результативність залежить від взаємодії студента з зарані підготовленими навчальними матеріалами [2, 3]. Дистанційне навчання дає можливість роботи із записами зображень, відео, практичними вправами з покроковими інструкціями та запитаннями, які контролюють і підвищують рівень самоосвіти.

Проте, навіть дистанційна медична освіта вимагає спостереження здобувача за клінічним досвідом викладача для забезпечення розвитку навичок. Тексти дистанційного навчання з медицини можуть бути написані так, щоб імітувати обхід палати, надавати клінічну інформацію, проводити розбір конкретних клінічних випадків, ставити запитання та відповідати на них та акцентувати увагу на навчальних цілях. Також, цікавим є використання симуляційних моментів (моделювання операційної, ендоскопічні симулятори, симулятори різнотипових ін'єкцій, ведення пологів, невідкладної допомоги та ін.) Відеозвіти про оглянутих пацієнтів, розробка планів лікування та демонстрація проведених за день маніпуляцій, операцій є дуже корисними в плані практичного розвитку клінічних знань. За словами El-Hussein M.O., Cronje J.C.: «Мобільне навчання - це будь-який тип навчання, який відбувається в навчальному середовищі, що враховує портативність технологій, учнів і навчання»[4]. А Garcia Vazquez та ін. повідомили, що симуляція операційної може бути доступна через додатки для мобільних телефонів, сприяючи он-лайн хірургічному навчанню здобувачів [5].

В іноземній літературі описано 5 основних стратегій дистанційного навчання в медичних ЗВО. По- перше - це телекомунікаційна стратегія [6]. На другому місці - навчання на основі моделювання [7]. Agarwal та ін. ратують за технологічне клінічне навчання [8]. Також значне місце в літературі займають мобільне навчання [9] і змішане навчання [10].

Таким чином, правильно створена платформа дистанційного навчання може ефективно надавати медичну освіту.

Але чи під силу це окремим ЗВО? Чи можуть вони самостійно створити правильну платформу дистанційного навчання? Очевидно, що ні. Більшість закладів пішла сьогодні по шляху тиску на викладача - повинен володіти всіма можливими засобами комунікації та роботи із здобувачем. Звісно, платформи Zoom, Scype, Google Class room надають сьогодні неоціненні можливості безкоштовного дистанційного спілкування. Але створення віртуальних платформ практичного навчання потребують спеціальних професійних навичок фотографа, веб-дизайнера і т.д., та спеціальної апаратури. Це прерогатива окремих спеціалізованих фірм чи відділів. І тут необхідне централізоване управління та фінансування. Звичайно, в умовах війни недофінансування освітньої сфери ставить під питання залучення додаткових оплачуваних структур до створення необхідних програм. Але ж подібні платформи, програми вже існують в Європі та США. Наприклад, Мультимедійний освітній курс он-лайн навчання MERLOT, або Міжнародна віртуальна медична школа IVIMEDs. Звернення до їх власників органів центрального управління медичною освітою, чи, навіть керівників закладів медичної освіти, точно б посприяло можливості використання цих неоціненних ресурсів. Питання стояло б лише за перекладом, де вже можна використовувати власні можливості.

Але важко забезпечити повний розвиток клінічних знань майбутніх лікарів на дистанційному курсі без інтегрованого очного навчання. Якщо все навчання відбувається лише дистанційно, то, навіть при найкращому ІТ-забезпеченні, страждає практична сторона знань, бо майбутній лікар повинен самостійно проробити та засвоїти величезну кількість практичних навичок, самостійно обстежити пацієнтів з різноманітними захворюваннями. Чи є вихід з даної ситуації? Ми вбачаємо цей вихід у комплексуванні закладів вищої медичної освіти. Тим більше, що дистанційне навчання не виключає традиційних процесів навчання і часто використовується в поєднанні з процедурами та практиками професійного навчання.

Звичайно, таке комплексування повинно скеровуватися і організовуватися Міністерством охорони здоров'я, під егідою якого перебувають усі медичні навчальні заклади. На щастя, на сьогодні існує цілий ряд ЗВО, що перебувають у безпечних областях та можуть забезпечувати очне навчання здобувачів вищої освіти. Очевидно, існує необхідність перепланування розкладів занять з виділенням місяця, чи декількох на здобуття практичних навичок в стінах таких ЗВО. Це можна регламентувати, як проходження практики, включивши в неї освоєння необхідного переліку практичних навичок.

Висновки

1. Можливе використання дистанційної освіти у медичних навчальних закладах.

2. Дистанційна медична освіта повинна бути інтегрованою з використанням усіх існуючих моделей та стратегій дистанційного навчання.

3. У період воєнного стану важливим є комплексування медичних закладів вищої освіти для засвоєння здобувачами професійної практики в очному режимі.

References / Література

1. Ahmady S, Kallestrup P, Sadoughi MM, Katibeh M, Kalantarion M, Amini M, et al. Distance learning strategies in medical education during COVID-19: A systematic review. J Educ Health Promot.

2. Fehl M, Gehres V, Geier A-K, Mundt T, Klinge K, Frese T, et al. Medical students' adoption and evaluation of a completely digital general practice clerkship - cross-sectional survey and cohort comparison with face-to-face teaching. Med Educ Online.

3. Gormley GJ, Collins K, Boohan M, Bickle IC, Stevenson M. Is there a place for e-learning in clinical skills? A survey of undergraduate medical students' experiences and attitudes. Med Teach.

4. El-Hussein MO, Cronje JC. Defining mobile learning in the higher education landscape. J Educ Technol Soc.

5. Garcia Vazquez A, Verde JM, Dal Mas F, Palermo M, Cobianchi L, Marescaux J, et al. Image-guided surgical e-learning in the post- COVID-19 pandemic Era: What is next? J Laparoendosc Adv Surg Tech A.

6. Chatziralli I, Ventura CV, Touhami S, Reynolds R, Nassisi M, Weinberg T, et al. Transforming ophthalmic education into virtual learning during COVID-19 pandemic: A global perspective. Eye (Lond).

7. Kononowicz AA, Woodham LA, Edelbring S, Stathakarou N, Davies D, Saxena N, et al. Virtual patient simulations in health professions education: Systematic review and meta-analysis by the digital health education collaboration. J Med Internet Res.

8. Agarwal S, Sabadia S, Abou-Fayssal N, Kurzweil A, Balcer LJ, Galetta SL. Training in neurology: Flexibility and adaptability of a neurology training program at the epicenter of COVID-19. Neurology. 2020

9. Mosalanejad L, Ahmady S. Implementation of blended learning with native systems: A new model for the application of new technology in Iranian medical education. J Educ Health Promot. 2019

10. Ellaway R, Masters K. AMEE Guide 32: E-Learning in medical education Part 1: Learning, teaching and assessment. Med Teach. 2008

Размещено на Allbest.Ru