Міждисциплінарна інтеграція практичного навчання у медичних навчальних закладах: сучасні реалії в умовах війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міждисциплінарна інтеграція практичного навчання у медичних навчальних закладах: сучасні реалії в умовах війни

Мігенько Богдан Орестович, кандидат медичних наук, доцент, кафедри терапії та сімейної медицини, медичного факультету, Тернопільський національний медичний університет

Мігенько Олександр Богданович, студент, Тернопільський національний медичний університет

Мігенько Людмила Михайлівна, кандидат медичних наук, доцент, кафедри внутрішньої медицини 2, факультету по роботі з іноземними студентами, Тернопільський національний медичний університет

Анотація

На початку російська агресія проти України призвела до повного призупинення навчального процесу абсолютно на всіх рівнях надання освітніх послуг; включно з навчанням у вищих медичних навчальних закладах, де студенти-медики вкотре перебували на дистанційному навчанні. Незважаючи на значний досвід проведення онлайн-занять у зв'язку з пандемією COVID-19, рік війни визначив свої особливості, адже заклади охорони здоров'я були і, на жаль, залишаються військовими цілями агресора, тому практичне навчання майбутніх медичних спеціалістів є актуальною проблемою, яка постійно потребує пошуку та вдосконалення новітніх підходів до її реалізації. Окрім небезпеки руйнування лікувальних та освітніх закладів, є ризик значних втрат медичного персоналу під час обстрілів, також втрати медиків фіксуються на полі бою, у зв'язку з цим питання якісної, повноцінної підготовки фахівців сфери охорони здоров'я -- важливе питання сучасності [1-5].

Через те, що принципи ведення бойових дій та їхній характер постійно змінюються, стають все більш непередбачуваними, здатність надавати невідкладну медичну допомогу пораненим в умовах війни ставатиме все більш важливою та актуальною. Саме тому потрібне реформування медичної освіти для забезпечення потреб цієї нової галузі системи охорони здоров'я, яка потребує кваліфікованої та спеціалізованої підготовки студентів-медиків в рамках сучасного навчання.

Сучасні інноваційні напрями теоретичних та прикладних педагогічних досліджень системи медичної освіти в умовах війни дають можливість здобувачам освіти чітко регулювати навчання, підвищуючи при цьому його ефективність. Поняття інноваційної поведінки студентів-медиків передбачає формування власної індивідуальності, їхній саморозвиток, набуття індивідуальних знань та практичних навичок [3]. Актуальність таких підходів полягає у пошуку мотивації своїм діям, самостійній орієнтації у способах отримання необхідної інформації, формуванні творчого нестандартного мислення, розвитку завдяки максимальному розкриттю природного потенціалу з використанням останніх досягнень медичної науки та практичного досвіду провідних спеціалістів медичної галузі.

Існуючі проблеми фізичної присутності студентів-медиків на навчальних практиках, лекційних заняттях, семінарах з початку війни прискорили темпи розвитку навчання в онлайн-середовищі, яке поєднує синхронні та асинхронні режими дистанційної освіти, впровадження новітніх методів опанування теоретичних та практичних знань здобувачами вищої медичної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

практичне навчання медичний студент

У 2019 році в Індії було запроваджено новітній напрям підготовки студентів-медиків -- СВМЕ, за допомогою якого спеціалісти ставали абсолютно компетентними для задоволення потреб охорони здоров'я та суспільства. Згідно з цією методикою роль медика охоплювала наступні аспекти: клініцист, комунікатор, лідер, член команди охорони здоров'я, професіонал своєї справи та учень протягом всього професійного життя. Використання такого підходу в навчанні передбачає не тільки оцінювання певної компетентності студента за допомогою цифр, але й відображає власні цінності, здатність до емпатії студента, адже є велика різниця між процесом введення назогастрального зонду манекену та дитині, яка бореться за життя через гостре отруєння.

У жовтні 2022 року відбувся Міжнародний симпозіум «SMART LION» (Science Medicine Arts Research Translational Lviv International Opportunity Network), де розглядалися питання сучасних викликів перед медичною освітою, формування якісних навичок в охороні здоров'я, взаємодії медичних навчальних закладів з військовими медиками, волонтерами та науковцями.

Сучасна медична освіта повинна використовувати різноманітні симулятори, манекени, тренажери з метою удосконалення практичних навичок студентів-медиків, особливо у період війни, коли часто немає можливості навчатися безпосередньо у лікувально-профілактичних закладах. Симуляційна медицина передбачає впровадження моделювання та розвиток центрів моделювання (так званих спеціальних «лабораторій клінічних навичок») у навчання майбутніх медичних спеціалістів через значне занепокоєння пацієнтів власною безпекою.

Симуляції покращують мобільність знань різних клінічних дисциплін (терапевтичних, хірургічних), дають можливість відпрацювати, довести до автоматизму практичні навички, покращити психомоторику тренерів, гарантувати повну безпеку пацієнта, зменшуючи при цьому частоту лікарських помилок та фінансові витрати на здоров'я. Міждисциплінарні інтеграції з використанням симуляційного навчання сприяють реалізації навчання через «занурення у клінічний сценарій», рефлексії, зворотного зв'язку, практики з вираховуванням всіх можливих ризиків, які властиві подібному досвіду у реальному житті медичного працівника [5].

Актуальність питання дослідження умов викладання клінічних дисциплін у вищих медичних навчальних закладах пов'язана, насамперед з міграційними процесами населення України під час війни (частина мігрували на безпечні території України, інша частина -- кордон), знищенням значної частини навчальних закладів та неможливістю проводити навчання студентів. Певний досвід проведення навчання у критичних умовах був напрацьований після 2014 року та у період коронавірусної інфекції, однак його виявилося недостатньо в умовах сьогодення (під час обстрілів, чи частих повітряних тривог) [7]. Незважаючи на ці обставини, навчання медиків повинно неухильно продовжуватися для майбутнього забезпечення всіх потреб системи охорони здоров'я. Найбільш важливими складниками повноцінної організації навчання у стаціонарних умовах є правильне обов'язкове облаштування укриття, бомбосховищ, надання необхідної психологічної та медичної допомоги місцевим студентам та переведеним студентам з тимчасово окупованих територій та особливо небезпечних районів [6].

Загальновідомим фактом є те, що традиційні методи освіти передбачають перенавантаження навчальних дисциплін, передусім клінічних, які насичені великим, часто надлишковим обсягом інформації. Інноваційні технології міждисциплінарного навчання полягають у формуванні ролі викладача як тьютора, тобто наставника, який володіє аналітичним мисленням, постійно самоудосконалюється.

Під час організації навчального процесу в реаліях сьогодення, необхідно забезпечити студентів якісними діджитал-інструментами, постійно давати зворотній зв'язок, стежити за перебуванням всіх учасників навчального процесу у безпечних умовах (укриттях на час повітряної тривоги) в навчальних закладах чи дома за умови дистанційної форми навчання [8]. Протягом дистанційного навчання кожен викладач повинен мати повноцінну інформацію про кожного студента з приводу його безпеки, місцезнаходження, стану здоров'я, технічних можливостей.

Згідно з інструктажами вчених США (Екер, та ін., 2022), підготовка якісного медичного персоналу для виконання завдань під час бойових дій, у тилових зонах передбачає виконання різноманітних дидактичних завдань в аудиторних умовах, моделювання клінічних ситуацій та їхнє чітке виконання завдяки ігровим принципам навчання.

Мета статті - узагальнити результати міждисциплінарної інтеграції терапевтичних та хірургічних дисциплін у процесі навчання студентів-медиків ІІІ-IV курсів в умовах війни на базі Чернівецького медичного фахового коледжу з метою формування у студентів якісних практичних навичок для надання медичних послуг згідно з сучасними протоколами та світовими стандартами.

Виклад основного матеріалу

Під час проведення дистанційного навчання заняття проводилися кожного дня з обов'язковим синхронним та асинхронним підходами, організаційна складова при цьому забезпечувала взаємозв'язок між етапами викладу основного матеріалу. Асинхронний компонент складався з відповідей на зазделегідь розроблені клінічні ситуації, які містили по три теоретичні та три практичні запитання. Завдання були висвітлені у спеціально створеному кабінеті для практичних занять на платформі https://classroom.google.com/. З метою зменшення навантаження на викладача та студента, було встановлено ліміт часу, якого повинно було вистачити для детального обдумування та диференційної діагностики конкретних ситуацій; також було створено спеціальний шаблон коментарів та відповідей для студентів, які на початку першого практичного заняття з цього предмету реєструвалися у кабінеті для дистанційної роботи. Окрім розв'язання клінічних завдань, студенти на кожній навчальній практиці відповідали на комплексні тести до складання Ліцензійного іспиту «Крок М».

Синхронна частина дистанційного формату проводилася з використанням дистанційної платформи Google Meet згідно з академічним графіком. При цьому в організаційних документах з приводу навчального процесу було чітко прописано принципи його організації в умовах повітряної тривоги. Отже, студенти та викладач під час повітряної тривоги одразу припиняли заняття у дистанційному форматі, прямували в укриття та були там до закінчення повітряної тривоги. Подальше навчання проводилося згідно з домовленістю між студентами та викладачем у вільний від навчальних занять час, при цьому важливим складником успішного проведення занять було забезпечення здорового способу життя студентів, з урахуванням режиму харчування, сну та відпочинку, адже задоволення базових потреб згідно з пірамідою А. Маслоу є однією з основних умов ефективної пізнавальної діяльності, при цьому дефіцит цих потреб може призвести до емоційних зрушень, у зв'язку з чим сформувалися би перешкоди для опрацювання та запам'ятовування нового навчального матеріалу [9].

Асинхронні принципи навчання передбачали опрацювання великого обсягу самостійної роботи, яка стала організаційним початком, центральною провідною формою навчання студентів-медиків, у зв'язку з чим даний тип навчання створив найбільш ефективні педагогічні умови з метою формування у майбутніх медичних працівників соціально затребуваних на даний час вмінь та навичок.

Чернівецький медичний фаховий коледж постійно дотримується світових трендів в освітніх технологіях, які передбачають всебічне використання цифрових методів навчання, оволодіння якими стало важливим етапом ефективного вдосконалення навичок викладання працівниками закладу, а також покращення умов для сприйняття основної інформації студентами-медиками. В процесі реалізації синхронного навчання активно використовувалися комп'ютерні технології згідно з міжнародними стандартами навчання «E-learning», що покращило взаємозв'язок студентів та викладачів, а також дало можливість проводити спільні інтегровані семінари, які поєднували два і більше предметів з метою формування міждисциплінарних зв'язків та цілісного сприйняття студентами пацієнта та конкретної клінічної ситуації у розрізі проведення повноцінної диференційної діагностики. Така стратегія навчання була підготовчим етапом для подальшої успішної роботи студентів у відділеннях лікувально-профілактичних закладів [6]. На цьому етапі впровадження новітніх технологій навчання учасники освітнього процесу стикнулися з певними труднощами: неякісним інтернет-зв'язком, наявністю відповідного технічного обладнання, у зв'язку з чим викладацький склад часто працював з навчальних корпусів коледжу.

У зв'язку з наявністю вказаних проблем, було обговорено подальшу стратегію розвитку інноваційних методів навчання та визначено наступні кроки для досягнення успіху: вивчення деяких дисциплін лише онлайн за допомогою ІТ-технологій віртуального моделювання у зручний та безпечний для студента час; впровадження технологій сучасного мобільного навчання за світовими стандартами; розробка спеціальних навчальних медичних курсів, що грунтувалися на міждисциплінарній інтеграції терапевтичних, хірургічних та інших дисциплін, які завжди будуть для студентів у відкритому доступі, щоб здобувачі освіти мали змогу якісно підготуватися до парних семінарів. Така стратегія була започаткована з метою ефективного формування практичних навичок у майбутніх фахівців галузі охорони здоров'я, які вони набуватимуть у комфортних, безпечних умовах поза повітряними тривогами та загрозами обстрілів, що, насамперед, актуально безпосередньо для зони бойових дій та тимчасово окупованих територій.

Окрім того, таке навчання передбачає застосування різноманітних мобільних додатків, які студенти можуть використовувати для навчання у домашніх умовах, включно з додатками для тренування до здачі Ліцензійного іспиту Крок-М. З метою професійного навчання були запропоновані VR-платформи віртуальних пацієнтів, де студенти могли відпрацювати практичні навички та ретельно підготуватися до безпосереднього контакту з реальними пацієнтами.

Колектив коледжу активно брав участь у формуванні повноцінного бібліотечного фонду у віртуальному просторі, доступ до якого отримали абсолютно всі студенти, що полегшило пошук необхідної інформації для повноцінної підготовки до навчальних практик, семінарів, підсумкових модульних контролів та самостійної роботи, саморозвитку, самоосвіти.

Важливим кроком у формуванні критичного клінічного мислення у студентів як повноцінних медичних спеціалістів було накопичення відео-записів викладачами коледжу різноманітних медичних консультацій, за якими здобувачі освіти могли накопичувати алгоритми ведення пацієнтів в індивідуальних випадках, враховуючи конкретну клінічну ситуацію, що чітко відображало поєднання основного навчання з інтерактивними методами. Результатом цього напряму у навчанні студентів-медиків стало чітке розуміння їми своєї ролі у діагностично-лікувальному процесі; безпосередньо на навчальних практиках студенти мали змогу виступити у ролі пацієнта, медичного працівника, відпрацювати алгоритми виставлення діагнозів, сформувати власні алгоритми ведення пацієнтів в конкретному випадку та проаналізувати правильність своїх дій. На основі впровадження таких методів навчання спостерігався позитивний момент формування у студентів інформаційно-комунікаційної компетентності як однієї з головних компетентностей, якими повинні оволодіти студенти у процесі навчання та цифрової компетентності для своєї майбутньої професійної діяльності у практичній системі охорони здоров'я.

В процесі очної форми навчання студентів широко використовувалися симуляційні методи, які забезпечували відпрацювання техніки проведення внутрішньошкірних, внутрішньовенних, підшкірних, внутрішньом'язових ін'єкцій за допомогою використання спеціальних імітаційних тренажерів руки дорослої особи та дитини з венозною сіткою та реєстратором правильності проведеної процедури. Такі заняття проводилися із застосуванням міждисциплінарної інтеграції хірургічних, терапевтичних та педіатричних дисциплін та догляду за пацієнтами.

На заняттях з акушерства та гінекології студенти мали можливість відпрацьовувати тактику ведення нормальних та патологічних пологів на симуляторах - спеціальних функціональних манекенах, які давали змогу набути повноцінних навичок використання теоретичних знань та практичних вмінь проведення діагностичних та лікувальних процедур у сфері акушерства та гінекології (проведення прийомів Леопольда-Левицького, ручного відділення та виділення плаценти, зовнішнього масажу матки, накладання акушерських щипців). Гінекологічні симулятори мали на меті відпрацювання принципів гінекологічного огляду пацієнтки, що сприяло набуттю студентами основних практичних навичок проведення загальноприйнятих скринігових діагностичних процедур, які використовуються для диспансеризації населення, що у свою чергу лежить в основі діяльності медичних працівників незалежно від профілю та рівня надання допомоги.

Будь який симуляційний тренінг передбачав чітке дотримання алгоритму його проведення з метою отримання повноцінних очікуваних результатів (табл. 1)

Таблиця 1

Інтерпретація етапів проведення симуляційного тренінгу студентів-медиків

В процесі симуляційної освіти студентів-медиків особливо важливим етапом є дебрифінг, тобто підведення підсумків тренінгу та подальше відпрацювання набутих навичок на реальних пацієнтах.

У процесі аналізу ефективності впровадження симуляційного навчання серед студентів Чернівецького медичного фахового коледжу були визначені основні його переваги для навчального закладу та держави в цілому (схема 1) (схема 2)

Схема 1. Переваги симуляційного навчання для України

Схема 2. Переваги симуляційного навчання для студентів-медиків

Водночас необхідно зазначити основні вимоги, які забезпечувалися у процесі реалізації такого виду занять: робота проводилася у малих групах, не більше 10 студентів на одного викладача (парні семінари, міждисциплінарні навчальні практики), попередньо забезпечувалася відповідна теоретична підготовка студентів до симуляційного тренінгу за допомогою синхронного складника навчання; перевага надавалася самостійній роботі студентів, викладач тільки спостерігав за виконанням практичної роботи. Викладачі-тренери повинні розуміти право студента на помилку у роботі, обов'язково пояснювати неправильні відповіді та корегувати дії студента з метою корекції конкретних знань; також був змінений підхід до оцінювання роботи студента -- від жорсткого до спостереження, розуміння помилок студентів, з'ясування причин, які призвели до їх виникнення та повноцінне пояснення студентам, що вони зробили неправильно з характеристикою можливих шляхів виправлення даних помилок.

Висновки

Використання цифрових технологій супроводжується зменшенням обсягу безпосередньої практичної підготовки на реальних пацієнтах, потребує значної теоретичної підготовки студентів, постійного доступу до інтернет-ресурсів в домашніх умовах, на навчальних базах та лікувально-профілактичних закладах, сприяє забезпеченню використання цифрових технологій.

Література:

1. Bekesevych A., Pavlovskyi Y., Hresko N. 6th International Symposium “Smart Lion”. Medicine and War, October 14, 2022. Proceeding of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences. 2022. Т. 69, № 2. URL: https://doi.org/10.25040/ntsh2022.02.06 (application date: 04/24/2023).

2. Добєш, В.А., Швід, М., Діас, Р.Д., Айвонодагбон, Б., Тайєб, Б., Фріке, А., ... & Еріксон, Т.Б. Підтримка професійної медичної освіти під час війни: огляд масштабів. Медична освіта, 2022. Вип. 56 (8). С. 793-804.

3. Eker J., Hiller H., Hill G., Brillhart D., & Hannick V. Preparing emergency physicians for the next war: Residency capstone training in prolonged casualty care. Medical Journal (Fort Sam Houston, Tex.), Per 22-04/05/06. 2022. P. 10-16.

4. Certain aspects of training future medical specialists on the basis of interdisciplinary integration / N. Kalyniuk et al. International Journal Of Management. 2020. Vol. 11, no. 9. URL: https://doi.org/10.34218/ijm.1L9.2020.086 (date of access: 24.04.2023).

5. Man-O-War simulator: a Low-cost manikin for training on chest tube management / A. Nasri et al. African Journal of Emergency Medicine. 2023. Vol. 13, no. 2. P. 39-41. URL: https://doi.org/10.1016/j.afjem.2023.01.004 (date of access: 24.04.2023).

6. Novick A. F., Kachkovska V. Clinical medical education under circumstances of war. The Lancet Rheumatology. 2023. Vol. 5, no. 2. P. e65. URL: https://doi.org/10.1016/s2665- 9913(23)00009-7 (date of access: 24.04.2023).

7. Shah N., Singh T. Competency-based medical education and the McNamara fallacy: Assessing the important or making the assessed important?. Journal of Postgraduate Medicine. 2022. P. 0. URL: https://doi.org/10.4103/jpgm.jpgm_337_22 (date of access: 24.04.2023).

8. Fares J., Fares M. Y., Fares Y. Medical schools in times of war: Integrating conflict medicine in medical education. Surgical Neurology International. 2020. Vol. 11. P. 5. URL: https://doi.org/10.25259/sni_538_2019 (date of access: 24.04.2023).

9. Шавель Х. Є. Деякі аспекти харчування студентів. Розвиток фізичної культури та спорту в умовах воєнного стану: матер. Міжнародної наук. конф. (5-6 жовтня 2022 року, м. Ченстохова, Республіка Польща). Ченстохова: Полонійна академія в Ченстохові. С. 116-119.

References:

1. Bekesevych, A., Pavlovskyi, Y., & Hresko, N. (2022). 6th International Symposium “Smart Lion”. Medicine and war, October 14, 2022. Proceeding of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences, 69(2). https://doi.org/10.25040/ntsh2022.02.06

2. Dobiesh, V.A., Shvid, M., Dias, R.D., Aivonodahbon, B., Taiieb, B., Frike, A., ... & Erikson, T.B. (2022). Pidtrymka profesiinoi medychnoi osvity pid chas viiny: ohliad masshtabiv [Supporting professional medical education during wartime: a scope review]. Medychna osvita- MedicalEducation, 56(8), 793-804. [in Ukrainian].

3. Eker, J., Hiller, H., Hill, G., Brillhart, D., & Hannick, V. (2022). Preparing emergency physicians for the next war: Residency capstone training in prolonged casualty care. Medical Journal (Fort Sam Houston, Tex.), Per 22-04/05/06, 10-16.

4. Kalyniuk, N., Maika, N., Rogalskyi, I., Kadobnyi, T., & Lototska, O. (2020). Certain aspects of training future medical specialists on the basis of interdisciplinary integration. International journal of management, 11(9). https://doi.org/10.34218/ijm.11.9.2020.086

5. Nasri, A., Jerbi, M., Karray, R., Snoussi, H., Samet, A., Talbi, A., Ksentini, H., Rejeb, I., Chakroun-Walha, O., & Rekik, N. (2023). Man-O-War simulator: a Low-cost manikin for training on chest tube management. African Journal of Emergency Medicine, 13(2), 39-41. https://doi.org/10.1016Zj.afiem.2023.01.004

6. Novick, A. F., & Kachkovska, V. (2023). Clinical medical education under circumstances of war. The Lancet Rheumatology, 5(2), Article e65. https://doi.org/10.1016/s2665-9913(23)00009-7

7. Shah, N., & Singh, T. (2022). Competency-based medical education and the McNamara fallacy: Assessing the important or making the assessed important? Journal of Postgraduate Medicine, 0. https://doi.org/10.4103/jpgm.jpgm_337_22

8. Fares, J., Fares, M. Y., & Fares, Y. (2020). Medical schools in times of war: Integrating conflict medicine in medical education. Surgical Neurology International, 11, 5. https://doi.org/ 10.25259/sni_538_2019

9. Shavel Kh. Ye. (2022). Deiaki aspekty kharchuvannia studentiv [Some aspects of student nutrition]. Rozvytokfizychnoikultury ta sportu v umovakh voiennoho stanu [Development of physical culture and sports in the conditions of martial law]: mater. of International Sciences. conf. (October 5-6, 2022, Czestochowa, Republic of Poland). Czestochowa: Polonia Academy in Czestochowa. P. 116-119.

Размещено на Allbest.ru