Клінічне мислення як важливий елемент ефективної професійної діяльності майбутнього медичного працівника

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський державний медичний університет

КЛІНІЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ ЕФЕКТИВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА

Бобух В.В., Андрейко С.С., Біланова Л.П.,

Білаш В.П., Олійніченко Я.О.,

Школьна О.В., Білаш С.М.

м. Полтава

Резюме

Клінічне мислення відіграє значну роль у підготовці висококваліфікованих медичних працівників, оскільки створює підґрунтя для трансформації отриманих знань в уміння застосовувати їх у практичній діяльності. Для працівників галузі охорони здоров'я особливо важливим є формування професійної компетентності, яка являє собою поєднання високого рівня теоретичних знань, фахових умінь, практичних навичок, творчого потенціалу особистості та культури спілкування. Значну роль у цьому відіграє вміння медичних працівників мислити «клінічно», навчитися висловлювати власні думки, аналізувати та логічно мислити, швидко і висококваліфіковано реагувати в критичних ситуаціях. Формування клінічного мислення починається вже під час навчання в медичному закладі та в подальшому удосконалюється протягом власної професійної діяльності. Значну роль у формуванні клінічного мислення відіграють різноманітні сучасні методики навчання. До них належать метод кейсів, метод ділової гри, метод «мозкового штурму», а також використання ситуаційних завдань. Всі ці методики спрямовані на те, щоб навчити здобувачів освіти гідно виконувати свої професійні обов'язки та застосовувати отримані знання в практичній діяльності. Крім того поєднання даних методик сприяє не лише формуванню клінічного мислення, а й має безпосередній вплив як на творче так і на критичне мислення, оскільки неможливо провести чітку межу між цими поняттями, особливо якщо йде мова про медичних працівників. Поєднання у медичних сестер елементів критичного, творчого та клінічного мислення є важливим елементом ефективної професійної діяльності.

Ключові слова: здобувачі фахової передвищої освіти, клінічне мислення, сучасні методики навчання.

Анотація

КЛІНІЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ ЕФЕКТИВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА

Бобух В. В., Андрейко С. С., Біланова Л. П., Білаш В. П., Олійніченко Я. О., Школьна О. В., Білаш С. М. Резюме. На сьогодні, підготовка висококваліфікованих медичних працівників залишається однією з найважливіших завдань системи охорони здоров'я України. Мова йде не лише про лікарів, а й про фахових молодших бакалаврів, зокрема сестер медичних, які повинні не лише виконувати маніпуляції під керівництвом лікаря, а й володіти достатнім рівнем знань, фахових умінь та практичних навичок для можливості приймати самостійні рішення у межах їхньої компетенції. Важливим елементом цього є клінічне мислення, що належить до найбільш загальних, базисних та вихідних понять медицини, на основі яких, власне, і будується медична наука і в результаті реалізується професійна діяльність медичних працівників. Існує низка визначень даного поняття, що характеризують його як окремий тип професійного мислення, яке властиве працівникам охорони здоров'я та базується на поєднанні отриманих теоретичних знань, практичних навичок та застосуванні власного досвіду при піклуванні про збереження здоров'я пацієнтів.

Таким чином, те, як «думають» медичні працівники, коли вони стикаються з клінічною проблемною ситуацією є важливим елементом ефективної клінічної діяльності. Перші засади клінічного мислення починають формуватися вже на початкових етапах навчання в закладі фахової передвищої освіти при вивчанні загальних медичних дисциплін, що в подальшому є підґрунтям для вивчення професійних медсестринських дисциплін.

На практичних заняттях широко застосовуються різноманітні сучасні методики навчання. До них належать метод кейсів, метод ділової гри, метод «мозкового штурму», а також використання ситуаційних завдань. Поєднання різних елементів даних методик сприяє не лише формуванню клінічного мислення, а й має безпосередній вплив як на творче так і на критичне мислення, які є складовими частинами професійного мислення, яке притаманне медичним працівникам.

Кожен фахівець, здобувши достатній рівень теоретичної та практичної підготовки повинен вміти застосовувати свої знання в певній професійній ніші. Поєднання у медичних сестер елементів критичного, творчого та клінічного мислення є важливим елементом ефективної клінічної діяльності. Формування цих складових професійного мислення ще у процесі здобуття фахової передвищої освіти готує майбутніх працівників системи охорони здоров'я до ефективного та висококваліфікованого виконання їхніх професійних обов'язків у майбутньому.

Ключові слова: здобувачі фахової передвищої освіти, клінічне мислення, сучасні методики навчання.

Annotation

CLINICAL THINKING АS AN IMPORTANT ELEMENT OF EFFECTIVE PROFESSIONAL ACTIVITY OF THE FUTURE MEDICAL WORKER

Bobukh V. V., Andreiko S. S., Bilanova L. P., Bilash V. P., Oliinichenko Ya. O., Shkolna O. V., Bilash S. M. Abstract. Today, training highly qualified medical workers remains an essential task of Ukraine's health care system. We are talking not only about doctors but also about professional junior bachelors, in particular medical nurses, who must not only perform manipulations under the guidance of a doctor but also possess a sufficient level of knowledge and professional skills to be able to make independent decisions within their competence. An essential element of this is clinical thinking, which belongs to the most general, primary, and initial concepts of medicine, based on which medical science is built and, as a result, the professional activity of medical workers is realized. There are several definitions of this concept, which characterize it as a particular type of professional thinking characteristic of healthcare workers and based on a combination of theoretical knowledge, practical skills, and the application of one's own experience in caring for the health of patients.

Thus, an essential element of effective clinical practice is how health professionals "think" when faced with a clinical problem. The first principles of clinical thinking begin to be formed at the initial stages of training in the institution of vocational pre-university education when studying general medical disciplines, which later is the basis for studying professional nursing disciplines.

In addition, various modern teaching methods are widely used in practical classes. These include the case method, the business game method, the "brainstorming" method, and the use of situational tasks. The combination of various elements of these methods contributes not only to the formation of clinical thinking but also has a direct impact on both creative and critical thinking, which are integral parts of the professional thinking inherent in medical workers.

Having acquired sufficient theoretical and practical training, every specialist should be able to apply his knowledge in a particular professional niche. The combination of critical, creative, and clinical thinking elements in nurses is an essential element of effective clinical activity. Forming these components of professional thinking in obtaining vocational pre-university education prepares future healthcare system employees for their professional duties' effective and highly qualified performance.

Key words: students of vocational pre-university education, clinical thinking, modern teaching methods.

Вступ

Підготовка висококваліфікованих медичних працівників залишається важливою проблемою сьогодення. Мова йде не лише про лікарів, а й про фахових молодших бакалаврів, зокрема сестер медичних, які відіграють важливу роль у системі охорони здоров'я України. Медичні сестри це не лише медичний персонал, який повинен виконувати маніпуляції під керівництвом лікаря, а й фахівець, який володіє достатнім рівнем знань, фахових умінь та практичних навичок для можливості приймати самостійні рішення у межах їхньої компетенції.

Здобувачі фахової передвищої освіти, які навчаються за освітньо-професійною програмою Сестринська справа спеціальності 223 Медсестринство протягом їхнього навчання отримують достатній рівень теоретичної та практичної підготовки, який забезпечує можливість працевлаштування на сучасному ринку праці. Важливим елементом підготовки майбутніх фахівців є формування у них клінічного мислення, що створює підґрунтя для трансформації отриманих знань в уміння застосовувати їх у практичній діяльності [1, 2]. Здатність сестри медичної мислити клінічно, безперечно, є значною частиною якісної професійної діяльності [3]. Досить складно провести розмежування між такими поняттями як «клінічне мислення», «творче мислення» та «критичне мислення» оскільки, всі вони є складовими частинами професійного мислення, яке притаманне медичним працівникам. Кожен фахівець, здобувши достатній рівень теоретичної та практичної підготовки повинен вміти застосовувати свої знання в певній професійній ніші. Для працівників галузі охорони здоров'я особливо важливим є формування професійної компетентності, яка являє собою поєднання високого рівня теоретичних знань, фахових умінь, практичних навичок, творчого потенціалу особистості та культури спілкування [4]. Тому для викладачів закладів фахової передвищої освіти, зокрема фахового медико-фармацевтичного коледжу Полтавського державного медичного університету, важливим завданням є підготувати майбутніх сестер медичних до можливості гідно виконувати свої професійні обов'язки та застосовувати отримані знання в практичній діяльності.

Мета дослідження

Визначити основні принципи формування клінічного мислення у здобувачів фахової передвищої освіти, які навчаються за освітньо-професійною програмою Сестринська справа спеціальності 223 Медсестринство.

Основна частина

Клінічне мислення належить до найбільш загальних, базисних та вихідних понять медицини, на основі яких, власне, і будується медична наука і в результаті реалізується професійна діяльність медичних працівників. Існує низка визначень даного поняття, що характеризують його як окремий тип професійного мислення, яке властиве працівникам охорони здоров'я та базується на поєднанні отриманих теоретичних знань, практичних навичок та застосуванні власного досвіду при піклуванні про збереження здоров'я пацієнтів. Таким чином, те, як «думають» медичні працівники, коли вони стикаються з клінічною проблемною ситуацією є важливим елементом ефективної клінічної діяльності [5]. Формування клінічного мислення починається вже під час навчання в медичному закладі та в подальшому удосконалюється протягом власної професійної діяльності. На нашу думку, володіти клінічним мисленням повинні не лише лікарі, й інші медичні фахівці, зокрема медичні сестри, які безпосередньо співпрацюють з пацієнтами та беруть участь у процесі їхнього лікування. Справа не лише у їхніх професійних обов'язках, що полягають у виконанні клінічних маніпуляцій, а й в тому, що вони повинні навчитися висловлювати власні думки, аналізувати та логічно мислити, швидко і висококваліфіковано реагувати в критичних ситуаціях.

Перші засади клінічного мислення починають формуватися вже на початкових етапах навчання в закладі фахової передвищої освіти при вивчанні загальних медичних дисциплін, наприклад «Анатомія людини з фізіологією» [1]. Дана освітня компонента забезпечує здобувачам необхідний обсяг знань щодо будови людського організму та загальних принципів його функціонування. Застосування інноваційних технологій, до яких належать 3D атласи дає змогу досконало засвоїти матеріал в обсязі затвердженому робочою програмою [6]. Досить складно вивчити анатомію за книгами та таблицями, тому застосування муляжів та 3D проєкцій внутрішніх органів надають можливість чітко зрозуміти не лише анатомічну структуру, а й побачити його тримірну проєкцію. Сучасні засоби навчання забезпечують уявлення про топографічну будову різних ділянок тіла, що поєднує структурні елементи різних систем, що в подальшому може бути широко застосовано при проведенні різних клінічних маніпуляцій, наприклад, при проведенні внутрішньовенних чи внутрішньом'язових ін'єкцій.

В подальшому отримані знання є підґрунтям для вивчення професійних медсестринських дисциплін, зокрема «Медсестринство у внутрішній та сімейній медицині». Ця освітня компонента охоплює питання пов'язані з основними клінічними симптомами та синдромами різних захворювань та надає можливість орієнтуватися в різноманітних методах діагностики. Формування медсестринського процесу, що поєднує в собі медсестринську діагностику та планування медсестринських втручань є невід'ємною складовою частиною професійної діяльності сестри медичної. Досягнути успіху в цьому без клінічного мислення, на нашу думку, неможливо. Для медичних сестер, які приймають безпосередню участь у діагностичному та лікувальному процесі потрібно вміти чітко оцінювати клінічну ситуацію та діяти у відповідності до цього. Тому при вивченні дисципліни «Медсестринство у внутрішній та сімейній медицині» тематичний план охоплює питання анатомофізіологічних особливостей різних систем людського організму, етіології, клініки та діагностики різних захворювань та особливості медсестринського процесу при них. Кожен фаховий молодший бакалавр отримує достатній рівень теоретичної та практичної підготовки, що забезпечує можливість приймати, у межах їхньої компетенції, власні виважені рішення в окремих клінічних випадках.

На практичних заняттях широко застосовуються різноманітні сучасні методики навчання [7]. До них належать метод кейсів, метод ділової гри, метод «мозкового штурму», а також використання ситуаційних завдань [8]. Крім того, здобувачі безпосередньо працюють з пацієнтами під час виробничої практики у стаціонарних відділеннях та амбулаторіях центрів первинної медико-санітарної допомоги, що надає можливість працювати в умовах наближених до майбутньої професійної діяльності. Поєднання цих елементів має безпосередній вплив на формування у майбутніх медичних фахівців клінічного мислення.

При застосуванні методики ділової гри створюється певна клінічна ситуація, що забезпечує імітацію взаємовідносини пацієнта та медичної сестри. Ділові ігри надають змогу студентам створити певні умови, які наближені до реальної ситуації у практиці фахового молодшого бакалавра, де потрібно вирішити запитання пов'язані з виконанням певних клінічних маніпуляцій або приймати самостійні рішення щодо пацієнта в окремому випадку. Ця методика надає можливість підвищувати рівень професійної клінічної підготовки майбутньої сестри медичної та допомагає сформувати певний алгоритм мислення та навчає студентів діяти швидко та рішуче.

Наступним елементом, що сприяє формуванню клінічного мислення є метод «мозкового штурму», суть якого полягає у моделюванні низки рішень певної клінічної проблеми. У цьому випадку всі здобувачі освіти мають можливість пропонувати власні рішення, які на їхній погляд, є найдоцільнішими. Після цього вони обговорюють всі недоліки та переваги запропонованих методів. Шляхом дискусії обирається найоптимальніша тактика у кожному конкретному випадку. При обговоренні та аналізуванні запропонованих варіантів відбувається поглиблене оцінювання суті змодельованої картини та забезпечується можливість впевнитися, що обраний варіант є найдоречнішим серед запропонованих. Пошук різних шляхів вирішення однієї проблеми надає можливість у майбутньому швидко оцінювати ситуацію та приймати власні виважені рішення.

Метод кейсів - методика навчання, яка полягає у проведенні активного ситуаційно-проблемного аналізу. У цьому випадку формуються певні ситуаційні задачі, так звані кейси, які описують клінічні ситуації пов'язані з темою практичного заняття. Здобувачі освіти проводять ретельний аналіз запропонованої ситуації, формуючи як діагностичний так і лікувальний алгоритм. Хоча медичні сестри не приймають безпосередньої участі у призначенні тактики лікування, вони забезпечують її виконання, і тому повинні мати можливість висловлювати власні думки та розуміти суть запропонованого лікування. Викладач описує ситуаційну задачу та задає низку запитань пов'язаних з нею, коментує отримані відповіді, оцінює їх переваги чи недоліки та надає можливість іншим учасникам процесу погоджуватися або навпаки критикувати запропоновані варіанти [9]. При обговоренні кожен майбутній фахівець може відстоювати власну точку зору, аргументовано сперечатися та надавати власні пропозиції. Ця методика створює емоційну атмосферу та усесторонній діалог, чого неможливо досягнути при звичайному опитуванні здобувача освіти. Як наслідок, формуються аналітичні навички та удосконалюються можливість інтеграції теоретичної підготовки у практичну.

Поєднання описаних методик сприяє не лише формуванню клінічного мислення, а й має безпосередній вплив як на творче так і на критичне мислення. Як зазначалося раніше, неможливо провести чітку межу між цими поняттями, особливо якщо йде мова про медичних працівників.

Творче мислення спеціаліста - вид мислення, що характеризується створенням суб'єктивно або об'єктивно нового продукту. Творче мислення розвивається при вирішенні професійних завдань, які потребують інтелектуальної ініціативи, пошуку нових рішень, дій, змін у раніше встановлених правилах, шаблонах. Основою роботи будь-якого медичного працівника є рішення різноманітних клінічних задач, що інколи не можливо без нестандартного підходу до проблеми. Медичний фахівець має постійно поповнювати свій рівень знань, володіти практичними навичками, а також користуватися сучасними технічними засобами. Проте одним із найважливіших практичних навичок, який визначає професіоналізм та кваліфікацію працівника охорони здоров'я є розвиток його творчого мислення, одним із важливих психологічних критеріїв якого є емоційне переживання, яке передує прийняттю певного рішення, що однозначно є важливою складовою клінічного мислення [10].

Іншою важливою складовою ефективної діяльності медичного працівника є критичне мислення, що полягає у прийнятті ретельно обміркованих і незалежних рішень. Воно відрізняється цілеспрямованістю, зваженістю та логічністю. При цьому застосовуються когнітивні стратегії та навички, що підвищують ймовірність позитивного результату [11]. Критичне мислення відрізняється від творчого тим, що воно формується у результаті накладення нової інформації на життєвий досвід людини. Кожен володіє навичками критичного мислення, але розвинені по-різному. Щоб медичний працівник зміг користуватися критичним мисленням на повну, йому варто розвинути в собі такі якості, як: готовність до планування, гнучкість, наполегливість, готовність до виправлення власних помилок, усвідомлення, пошук компромісних рішень.

Медичні фахівці з добре розвинутим критичним мисленням відкриті для інноваційних ідей, уміють слухати, установлюють зв'язок між явищами, толерантні, емпатичні, активно сприймають інформацію [12].

Тому поєднання у медичних сестер елементів критичного, творчого та клінічного мислення є важливим елементом ефективної клінічної діяльності. На нашу думку, формування цих складових професійного мислення ще у процесі здобуття фахової передвищої освіти готує майбутніх фахівців як до можливого продовження навчання у закладах вищої медичної освіти так і до роботи у закладах системи охорони здоров'я безпосередньо після отримання диплому фахового молодшого бакалавра.

Висновки

клінічний мислення передвищий освіта

Висококваліфіковані медичні сестри повинні володіти власною точкою зору та приймати оптимальні рішення, що знаходяться у межах їхньої компетенції. Застосування сучасних методик навчання при вивченні професійних медсестринських дисциплін сприяє формуванню засад клінічного мислення у майбутніх медичних сестер у здобувачів фахової передвищої освіти, які навчаються за спеціальністю 223 Медсестринство та створює підґрунтя для ефективного виконання їхніх професійних обов'язків у майбутньому.

References / Література

1. Locke R, Mason A, Coles C, Lusznat RM, Masding MG. The development of clinical thinking in trainee physicians: the educator perspective. BMC Medical Education. 2020;20:226.

2. van Peppen LM, Verkoeijen PPJL, Heijltjes AEG, Janssen EM, van Gog T. Enhancing students' critical thinking skills: is comparing correct and erroneous examples beneficial? Instr Sci. 2021:49:747-777.

3. Bilash SM, Oliinichenko YAO, Koptev MM. Formuvannya klinichnoho myslennya pry vyvchenni dystsypliny «Anatomiya lyudyny z fiziolohiyeyu» u studentiv spetsial'nosti «Medsestrynstvo», yaki zdobuly bazovu serednyu osvitu. Materialy Vseukrayins'koyi navchal'nonaukovoyi konferentsiyi z mizhnarodnoyu uchastyu Suchasna medychna osvita: metodolohiya, teoriya, praktyka; 2020 Ber 19; Poltava. Poltava: UMSA; 2020. s. 23-24. [in Ukrainian].

4. Chornobryva NV, Chornobryva LV. Formuvannya profesiynoyi kompetentnosti maybutnikh medychnykh sester v osvitn'omu protsesi fakhovoyi pidhotovky medychnoho koledzhu. 2021;5(93):81-84. [in Ukrainian].

5. Parker JC. The Importance of Clear and Careful Thinking in Clinical Ethics. The Journal of Medicine and Philosophy: A Forum for Bioethics and Philosophy of Medicine. 2021;46(1):1-16.

6. Wang Y Influence of Virtual Reality Technology on Clinical Thinking Cultivation of Medical Students. J Healthc Eng. 2021;2021:8004883.

7. Kulbashna Y, Iryna S, Zakharova V. Future Doctors' Professional Competence Formation in Medical Universities with Innovative Pedagogical Technologies. Open Journal of Social Sciences. 2019;7:231-242.

8. Buryak OH, Pavlyukovych ND, Pavlyukovych OV, Chympoy KA. Formuvannya klinichnoho myslennya studentiv za dopomohoyu vykorystannya sytuatsiynykh zavdan'. Medychna osvita. 2019;1:10-12. [in Ukrainian].

9. Kyshakevych IT. Myslennyevi stratehiyi yak mekhanizm rozv"yazuvannya nestandartnykh klinichnykh zadach. Problemy suchasnoyi psykholohiyi. 2018;39:110-122. [in Ukrainian].

10. Svintsits'kyy AS. Vzayemorozuminnya mizh likarem i patsiyentom yak zaporuka efektyvnosti zdiysnyuvanoho likuvannya. Medychna etyka. 2019;8(4):61-65. [in Ukrainian].

11. Tsvyetkova HH, Kuz'menko IA. Krytychne myslennya: sutnist', struktura ta zmist ponyattya. Osvitn'o-naukovyy prostir. 2021;1:100-110. [in Ukrainian].

12. Tumapang LG. Critical Thinking and Decision Making in Nursing Administration: A Philosophical Analysis. International Journal of Nursing Science. 2018;8(4):73-76.

Размещено на Allbest.ru