Психолого-педагогічний аспект формування інформаційної компетентності студентів
Ознайомлення з вимогами до професійної підготовки випускника педагогічного закладу вищої освіти. Дослідження специфіки прямої залежності активності розумової діяльності від емоційних переживань. Аналіз процесу розвитку інформаційної компетентності.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.01.2024 |
| Размер файла | 25,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Психолого-педагогічний аспект формування інформаційної компетентності студентів
Володимир Назаревич Викладач
Ілля Вожжов Викладач-стажист
Умань, Україна
Анотація
Проблема формування інформаційної компетентності студентів педагогічного вишу є актуальною, оскільки перед закладом стоїть завдання щодо підготовки професійно компетентного фахівця. Досягти високого рівня у підготовці майбутнього випускника закладу вищої освіти можливе лише за збереження фундаментальності в галузі теоретичного знання та поглиблення практико-орієнтованої підготовки учнів.
Вимоги до професійної підготовки випускника педагогічного закладу вищої освіти та реалії сьогодення свідчать про наявність низки суперечностей, а саме: між низьким рівнем сформованості інформаційно-аналітичних умінь студентів та високим рівнем вимог до організації роботи з комп'ютерною технікою; достатнім рівнем теоретичних і практичних знань та низьким рівнем навичок роботи з інформаційними технологіями; достатнім рівнем фахової підготовки та низьким рівнем готовності використовувати комп'ютерні технології у навчальній діяльності; потребою застосовувати інформаційні технології у педагогічній діяльності та реальними знаннями у цій галузі.
Ключові слова: навчальна діяльність, психологія, комп'ютерні технології, компетентнісний підхід, навчальний процес, пізнавальна діяльність, інформатизація.
Abstract
Volodymyr Nazarevych Teacher
Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman, Ukraine,
Illia Vozhzhov Trainee teacher
Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman, Ukraine,
PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL ASPECT OF FORMING STUDENTS' INFORMATION COMPETENCE
The problem of forming the informational competence of students of a pedagogical university is urgent, because the institution faces the task of training a professionally competent specialist. Achieving a high level in the training of a future graduate of a higher education institution is possible only by preserving fundamentals in the field of theoretical knowledge and deepening the practice- oriented training of students.
The requirements for the professional training of a graduate of a pedagogical institution of higher education and the reality of today indicate the existence of a number of contradictions, namely: between the low level of formation of students' information and analytical skills and the high level of requirements for the organization of work with computer equipment; a sufficient level of theoretical and practical knowledge and a low level of skills in working with information technologies; a sufficient level of professional training and a low level of readiness to use computer technologies in educational activities; the need to apply information technologies in pedagogical activity and real knowledge in this field.
In the learning process, an important place is given to perception and memory. Perception, or perception, as a direct sensory display of objects and phenomena in a holistic form as a result of awareness of their distinguishing features, in educational activity is associated with understanding and comprehension of studied subjects, phenomena, situations, with their assignment to a certain category, type, class. This is especially important when working with information technologies, as it allows you to formalize the acquired knowledge and use it in practice.
Keywords: educational activity, psychology, computer technologies, competence approach, educational process, cognitive activity, informatization.
Вступ
Постановка проблеми. Основна мета вищої професійної освіти - підготовка кваліфікованого спеціаліста: компетентного, відповідального, вільно володіючого своєю професією та орієнтованого у суміжних галузях діяльності, здатного до ефективної роботи за спеціальністю, готового до постійного професійного зростання та професійної мобільності.
Майбутнього спеціаліста необхідно навчити самостійно вирішувати освітні та професійні завдання із застосуванням комп'ютерних технологій.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Темою формування інформаційної компетентності студентів займались багато провідних вітчизняних психологів та науковців.
Мета статті. Обґрунтувати психолого-педагогічний аспект формування інформаційної компетентності студентів.
Виклад основного матеріалу
Впровадження у сферу освіти нових інформаційних технологій призводить до зміни ролі педагога в освітньому процесі, його педагогічних поглядів та методологічних підходів, його готовності передавати свої знання та досвід на новому теоретичному та практичному рівнях. Педагог перестає бути єдиним джерелом інформації для учнів. Викладач повинен організувати процес навчання таким чином, щоб перетворити традиційне освітнє середовище на високотехнологічне, сучасне, що відповідає вимогам інформаційного суспільства [4].
Потреба країни в учителях, здатних зайняти гуманну позицію щодо учнів, актуалізує проблему підвищення їх професійної компетентності, що підвищує вимоги до вузів щодо впровадження комп'ютерних технологій у процес навчання студентів, такої організації пізнавальної діяльності, яка спонукає їх самостійно ставити питання та намагатись знайти на них відповіді за допомогою нових інформаційних технологій. При цьому пізнавальна діяльність студентів повинна організовуватись з урахуванням специфіки розвитку психічних процесів, які виступають як первинні регулятори поведінки людини, на основі яких відбувається формування знань, умінь, навичок та способів діяльності. Процес навчання з використанням КТ повинен ґрунтуватися на вікових та соціально-психологічних характеристиках учнів.
Студента можна охарактеризувати як особливого суб'єкта навчальної діяльності з трьох позицій: психологічної, що є єдністю психічних процесів, станів та властивостей особистості; соціальної, що відображає відносини та якості особистості, зумовлені приналежністю студента до певної соціально- професійної групи; біологічної, пов'язаної з типом вищої нервової діяльності, розвитком рефлексів та інстинктів, фізичним розвитком та ін., що визначається спадковістю та вродженими задатками, а також змінюється під впливом умов життя [2].
Науковці виділяють три групи психолого-педагогічних проблем, що підлягають вирішенню під час робіт із комп'ютеризації навчального процесу. Це, по-перше, проблеми, пов'язані з теоретичним обґрунтуванням комп'ютеризації навчання; по-друге, розробка технології комп'ютеризації навчання, що зв'язує педагогічні науки із практикою навчання; по-третє, проектування програмних продуктів, які забезпечують реалізацію технології навчання у навчальному процесі [5].
Провідні вітчизняні психологи М. Б. Калашнікова та Л. Г. Регуш зазначали, що комп'ютеризація навчального процесу формує мислення учнів, зокрема такі розумові риси, як схильність до експериментування, гнучкість, здатність по-новому сприймати очевидні факти та ін.. Зазначимо, що автори виділяли такий важливий аспект комп'ютеризації, як можливість розвивати творчу діяльність учнів за допомогою обчислювальної техніки [1].
Головним завданням інформатизації освіти, на думку Л. Плеухової, є формування кожного члена суспільства потреби у постійному підвищенні свого освітнього рівня. Завдання педагога - навчити молодих людей вчитися самостійно, тому необхідно наголошувати на розвитку індивідуальних особливостей кожного, у тому числі й індивідуальних особливостей мотивації С.В. Панюкова зазначала, що комп'ютерні технології впливають на формування творчого та теоретичного, модульно-рефлексивного мислення учнів. Вчений стверджує, що комп'ютерна візуалізація навчальної інформації істотно впливає на формування уявлень, що займають центральне місце у образному мисленні, а образність уявлень тих чи інших явищ і процесів у пам'яті учня збагачує сприйняття навчального матеріалу, сприяє його науковому розумінню [5].
На початку 2000-х років з'явилися наукові дослідження, присвячені впливу нових інформаційних технологій в освітньому процесі на розвиток пізнавальної діяльності. Стосовно системи мережного навчання, науковці наголошують на наступних позитивних моментах використання комп'ютерних технологій в освіті: збільшення творчої складової навчального процесу за рахунок застосування інтерактивних форм занять; створення більш комфортних, порівняно з традиційними, емоційно-психологічних умов для самовираження учня, можливість демонстрації студентами продуктів своєї навчальної діяльності, зняття психологічних бар'єрів та проблем при спілкуванні та ін. [3].
На думку дослідників, активна пізнавальна діяльність учнів, що виникає при застосуванні нових інформаційних та телекомунікаційних технологій у навчанні, може виникати та протікати при дотриманні педагогічних умов, пов'язаних із змістом, формами та методами навчання, зокрема, реалізації діяльнісного та компетентнісного підходів , формуванні рефлексивної позиції учнів на основі психологічних особливостей їх сприйняття комп'ютерних технологій та ін [6]. Дослідниками зазначається, що основними психічними процесами людини, пов'язаними зі сприйняттям та переробкою інформації, є: відчуття, сприйняття, уявлення, пам'ять, уява, мислення, мова, увага.
У процесі навчання важливе місце приділяється сприйняттю та пам'яті. Сприйняття, або перцепція, як безпосереднє чуттєве відображення предметів та явищ у цілісному вигляді внаслідок усвідомлення їх розпізнавальних ознак [1], в освітній діяльності пов'язується з розумінням, осмисленням предметів, що вивчаються, явищ, ситуацій, з віднесенням їх до певної категорії, типу, класу. Це особливо важливо при роботі з інформаційними технологіями, оскільки дозволяє формалізувати отримані знання та використовувати їх на практиці.
Пам'ять - збереження, подальше впізнавання та відтворення слідів минулого досвіду - займає особливе місце у психічному пізнавальному процесі. Багатьма дослідниками пам'ять характеризується як «наскрізний» процес, що забезпечує наступність психічних процесів і об'єднує в єдине ціле. Саме завдяки пам'яті, людина має накопичувати інформацію, не втрачаючи колишніх знань, відомостей, навичок. У юнацькому віці змінюється співвідношення пам'яті та мислення: якщо в більш ранньому віці пам'ять домінує, а мислення є скоріше процесом відтворення інформації, то у юнаків мислення набуває домінуючого положення, а запам'ятовування визначається смисловими зв'язками. Сприйняття і пам'ять відіграють ключове значення для формування у студентів знань, що стосуються інформаційних технологій. Роль різних видів діяльності у формуванні цих знань різна. Наприклад, предметна діяльність (маніпулювання та переміщення) потрібна, щоб комп'ютер "продемонстрував" свої властивості; перцептивна (сприйняття та спостереження) - щоб ці властивості відбилися у сприйняттях та уявленнях студента; розумова (аналіз та синтез) - щоб зіставити ці властивості та виділити з них загальні; мовна (позначення та назва) - щоб закріпити ці загальні властивості, абстрагувавши їх від предметів та узагальнивши як ознаки класів [4].
Комп'ютерні технології відіграють високу роль при формуванні знань. Головна їхня гідність полягає в тому, що вони можуть «долучати учнів безпосередньо до процесу мислення, народження та становлення думки, а також закріплення знань». Але при їх використанні слід враховувати, що прагнення викладача збільшити кількість інформації в комп'ютерній навчальній програмі призводить до «спрацьовування» захисних механізмів нервової системи учня, а бажання підвищити швидкість інформаційного потоку або тривалість занять призводить до зниження кількості засвоюваної навчальної інформації, до збільшення кількості помилок, погіршення настрою та самопочуття користувача [7].
У процесі навчання студентів необхідно враховувати і уяву, як процес перетворення уявлень, що відображають реальну дійсність, та створення на цій основі нових уявлень, нерозривно пов'язаних з розвитком мислення та пам'яті. Що рівень розвитку мислення, чим багатший практичний досвід, тим паче складні форми уяви можуть виявлятися в людини. Ця тенденція в юнацькому віці перш за все проявляється в тому, що той, хто навчається, все частіше звертається до творчості. Окремі виразні прийоми комп'ютерних технологій безпосередньо розраховані на уяву учня, з його попередні знання, досвід, які допомагають відтворити, скажімо, ціле по показаної частини. Комп'ютерні технології відрізняються динамічністю, основа якої не тільки в русі об'єкта на екрані, але і в монтажі, що допомагає виділити сутність, найбільш важливе, головне в об'єкті або явищі [4].
Однією з основних цілей застосування комп'ютерних технологій у навчанні студентів є привернення та збереження уваги в ході освітнього процесу, що досягається новизною, незвичайністю, динамічністю об'єктів, що показуються на екрані, контрастністю зображення, тобто тими якостями інформації, які викликають мимовільну увагу. Наприклад, при демонстрації відеоматеріалів одночасний вплив голосу диктора, слів персонажів і музики, що діють, впливають на глядача і, викликаючи мимовільну увагу учнів, сприяють кращому запам'ятовуванню матеріалу. З використанням комп'ютерних технологій, на думку науковців, необхідно враховувати такі психологічні особливості уваги:
• зосередженість уваги - утримання уваги одному об'єкті;
• стійкість уваги, яка навіть при активній роботі з об'єктом, що вивчається, може у студентів зберігатися 25-30 хв, а потім потрібні перемикання уваги, короткий відпочинок;
• обсяг уваги - кількість об'єктів, символів, що сприймаються одночасно з достатньою ясністю, що в нормі становить 5-9 об'єктів;
• розподіл уваги - одночасна увага до кількох об'єктів і водночас повне їх сприйняття;
• перемикання уваги - переміщення уваги з одного об'єкта в інший. Технічні засоби дозволяють давати інформацію у потрібній послідовності та у потрібних пропорціях, акцентуючи увагу на тих частинах об'єкта, які на даний момент є предметом обговорення [2].
При використанні комп'ютерних технологій важливо враховувати можливість забезпечення з їх допомогою післядовільної уваги студентів. Робота з комп'ютером дає такий заряд активності, настільки захоплює його, що він уже забуває про час і закінчує свою роботу, як правило, лише після неодноразових нагадувань викладача. Це створює сприятливу психологічну обстановку і вказує на стійку увагу учнів під час роботи з комп'ютером. Можливість видавати інформацію з урахуванням індивідуальних особливостей сприйняття користувачів дозволяє зняти напруженість, що позитивно впливає на їхній емоційний стан [5].
Високою активністю на етапі юності відрізняється розвиток мислення. Насамперед, у цьому віці розвивається теоретичне мислення. Старші підлітки вже здатні вирішувати різні розумові завдання, спираючись на встановлення логічних та смислових зв'язків між об'єктами, поєднуючи їх у класи. Студенти здатні оперувати гіпотезами під час вирішення інтелектуальних завдань. Вони можуть висувати гіпотези та перевіряти їх. Як правило, студенти продумують різні шляхи вирішення завдання та обирають найбільш ефективний. А.М. Поляков зауважив, що висування гіпотези, особливо при вирішенні нового типу завдань, передбачає побудову абстрактного та узагальненого образу, що сполучає різні елементи проблемної ситуації в єдине ціле поза залежністю від їх конкретних наочних ознак [1]. Багаті можливості комп'ютерних технологій у моделюванні навчального матеріалу та організації пізнання нової діяльності студентів сприяють розвитку їх теоретичного, практичного та інших типів мислення.
Психологи наголошують на прямій залежності активності розумової діяльності від емоційних переживань. Почуття знаходяться в тісному взаємозв'язку з пізнавальною діяльністю, вони самі беруть початок у ній, виникаючи на основі відображення реальної дійсності, що навчається. Якщо викладачеві важливо сконцентрувати увагу студентів на змісті пропонованого матеріалу, то сильний емоційний вплив комп'ютерних технологій викликає інтерес та позитивний настрій на сприйняття.
Наприклад, вплив на різні аналізатори породжує «ефект присутності», відчуття співучасті, інакше кажучи, створює необхідну емоційну основу, на основі якої від чуттєвого образу легше переходити до абстрагування, логічного мислення. Емоційне забарвлення навчального матеріалу, його краса (в естетичному розумінні) забезпечують глибину засвоєння, роблять пізнання матеріалу процесом виключно активним. Але слід уникати крайнощів, оскільки надлишок емоційності ускладнить засвоєння та осмислення нової інформації. Якщо матеріал, що використовується, повинен викликати певні почуття і переживання, вирішальним виявляється саме емоційний потенціал використовуваного засобу. Колір, помірний музичний супровід, чіткий і продуманий дикторський чи викладацький коментар важливі при застосуванні комп'ютерних технологій [2].
Сучасне покоління студентів активно користується технічними засобами, ресурсами мережі Інтернет, мультимедійними та іншими продуктами. Цей факт важливо враховувати щодо тих особливостей розвитку психічних процесів студентів, які викликають певні труднощі при засвоєнні ними навчального матеріалу. Наприклад, через домінуючу позицію логічної пам'яті уповільнюється розвиток механічної пам'яті, тоді як у вузі значно зростає обсяг інформації, яку необхідно механічно запам'ятовувати. Використання комп'ютерних технологій у цьому випадку сприяють організації навчальної діяльності таким чином, щоб процес запам'ятовування інформації став більш ефективним.
Формування та розвиток інформаційної компетентності за допомогою навчання комп'ютерним технологіям включає низку труднощів на психологічному рівні [7]. педагогічний інформаційний компетентність
Висновок
Вивчення питання про застосування комп'ютерних технологій у розвитку пізнавальних процесів у студентів призводить до висновку про те, що процес навчання з використанням комп'ютерних технологій має протікати з урахуванням соціально-психологічних та вікових особливостей розвитку психічних процесів студентів. Самі психічні процеси виступають як первинні регулятори поведінки людини і на їх основі відбувається формування інформаційної компетентності .
У сучасному освітньому просторі застосування комп'ютерних технологій становлять окрему проблему формування інформаційної компетентності, успішне вирішення якої можливе лише у спільній роботі педагогів та психологів, фізіологів та інженерів, викладачів та студентів. Крім цього, застосування комп'ютерних технологій буде ефективним лише тоді, коли вони застосовуватимуться з урахуванням нормативних вимог, які пред'являються професійній підготовці фахівця.
На основі вивчення та узагальнення результатів наукових досліджень можна зробити висновок про позитивний вплив комп'ютерних технологій на розвиток основних психічних процесів студентів, при вмілому та цілеспрямованому їх застосуванні в навчальному процесі, що, у свою чергу, дозволяє, з одного боку, досягти більш високих пізнавальних результатів, з іншого - формувати у самих студентів зацікавленість у підвищенні власної інформаційної компетентності.
Література
1. Клименко А. О. Формування інформаційної культури майбутніх педагогів у навчальній діяльності: автор. дис.. на здобуття наук. ступеня канд.. пед.. наук: 13.00.04. Тернопіль, 2010. 20 с.
2. Рацул О. А. Інформаційна культура як соціальна якість майбутніх соціальних педагогів. Інформаційні технології і засоби навчання. 2014 Т. 42 с. 67-76 URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2014_42_4_8 (дата звернення 30.04.23)
3. Решетняк С. Б., Решетняк О. В., Розвиток інформаційної компетентності студентів у навчальному процесі ВНЗ: Бочаровські читання. Харків, 2016 с. 138-141
4. Професійна педагогічна освіта: становлення і розвиток педагогічного знання: монографія / за ред. проф. О.А. Дубасенюк. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. 443 с.
5. Формування інформаційно-комунікаційних компетентностей у контексті євроінтеграційних процесів створення інформаційного освітнього простору: посібник / О. В. Білоус та ін..; за ред. Бикова В. Ю., Овчарук О. В. НАПН України, Ін-т ін- форм. технол. і засобів навч. К.: Атіка, 2014. 212 с.
6. Формування інформаційної культури майбутніх учителів початкової школи засобами інформаційно-комунікаційних технологій /В. В. Олійник та ін.. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Том 75. № 1 с. 212-224.
7. Шовш К. С. Створення інформаційної інфраструктури та комп'ютерної бази навчального середовища ВНЗ: Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. «Педагогічні науки: реалії та перспективи» Київ: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2017. Вип. 134. с. 242 -256.
References
1. Klymenko A. O. (2010) Formuvannia informatsiinoi kultury maibutnikh pedahohiv u navchalnii diialnosti [Formation of information culture of future teachers in educational activities]: avtor. dys.. na zdobuttia nauk. stupenia kand.. ped.. nauk: 13.00.04. Ternopil [in Ukrainian].
2. Ratsul O. A. (2014) Informatsiina kultura yak sotsialna yakist maibutnikh sotsialnykh pedahohiv [Information culture as a social quality of future social pedagogues]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. T. 42 s. 67-76 URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2014_42_4_8 (Accessed 30 April 23) [in Ukrainian].
3. Reshetniak S. B., Reshetniak O. V., (2016) Rozvytok informatsiinoi kompetentnosti studentiv u navchalnomu protsesi VNZ [Development of information competence of students in the educational process of universities]: Bocharovski chytannia. Kharkiv, p. 138-141 [in Ukrainian].
4. O. A. Dubaseniuk (2014) Profesiina pedahohichna osvita: stanovlennia i rozvytok pedahohichnoho znannia [Professional pedagogical education: formation and development of pedagogical knowledge]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka [in Ukrainian].
5. O. V. Bilous (2014) Formuvannia informatsiino-komunikatsiinykh kompetentnostei u konteksti yevrointehratsiinykh protsesiv stvorennia informatsiinoho osvitnoho prostoru [Formation of information and communication competences in the context of European integration processes of creating an informational educational space]: posibnyk za red. Bykova V. Yu., Ovcharuk O. V. NAPN Ukrainy, In-t in- form. tekhnol. i zasobiv navch. K.: Atika [in Ukrainian].
6. V. V. Oliinyk (2020) Formuvannia informatsiinoi kultury maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly zasobamy informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii [Formation of information culture of future primary school teachers by means of information and communication technologies]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia.. 75 (1) pp. 212-224 [in Ukrainian].
7. Shovsh K. S. (2017) Stvorennia informatsiinoi infrastruktury ta kompiuternoi bazy navchalnoho seredovyshcha VNZ [Creation of information infrastructure and computer base of educational environment of universities]: Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Kyiv: Vyd-vo NPU imeni M.P.Drahomanova. 134. pp. 242 -256 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз сутності та основних складових компетентності керівника навчального закладу. Формування етапів управлінської компетентності. Підвищення професіоналізму компетентності керівника навчального закладу в системі післядипломної педагогічної освіти.
статья [28,8 K], добавлен 06.09.2017Проблеми розвитку професійної компетентності педагогів у загальноосвітньому закладі. Класифікація та форми діяльності з формування і стимулювання її розвитку. Аналіз стану системи школи з управління розвитком компетентності та план методичної роботи.
курсовая работа [33,8 K], добавлен 25.01.2011Сутність педагогічної компетентності для майбутніх педагогів. Використання інформаційно-комп'ютерних технологій у школі, їх переваги над традиційними системами навчання. Нові вимоги до професійних якостей і рівня підготовки вчителів початкових класів.
курсовая работа [233,6 K], добавлен 30.06.2014Проблема професійної компетентності вчителя в психолого-педагогічній літературі. Компонентно-структурний аналіз професійної компетентності вчителя іноземних мов та модель процесу формування. Методики діагностики сформованості професійної компетентності.
учебное пособие [200,3 K], добавлен 03.01.2009Аналіз суперечностей в освітньому процесі вищого військового навчального закладу. Розробка методичної системи формування професійної компетентності офіцерів-прикордонників, яка сприяє покращенню якості підготовки курсантів до майбутньої діяльності.
статья [20,9 K], добавлен 24.04.2018Аналіз проблеми формування креативної компетентності студентів вищих навчальних закладів культурно-мистецького профілю. Вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців, яка базується на широкому спектрі креативних технологій викладання.
статья [26,5 K], добавлен 18.12.2017Розробка концепції формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі їхньої фахової підготовки. Огляд наукових публікацій за темою дослідження. Визначення складових компонентів і особливостей побудови концепцій компетентності.
статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017Дослідження різних аспектів формування україномовної соціокультурної компетентності студентів вищих педагогічних навчальних закладів, яка забезпечує соціокультурну мобільність майбутніх учителів. Аналіз пріоритетів соціокультурної парадигми освіти.
статья [26,0 K], добавлен 06.09.2017Сутність професійно-педагогічної компетентності, її основні елементи. Діяльність викладача вищого юридичного навчального закладу і його функціональні обов'язки. Компоненти професійної компетентності педагога вищої школи та його комунікативні якості.
курсовая работа [87,9 K], добавлен 16.03.2012Використання дидактичного потенціалу організації процесу навчання гуманітарних дисциплін у вищій педагогічній школі з проекцією на цілеспрямоване формування компетентності соціальної рефлексії майбутнього вчителя. Принципи фахової підготовки спеціаліста.
статья [23,5 K], добавлен 31.08.2017Аналіз проблем формування професійної компетентності майбутнього фахівця (ПКМФ). Категорії компетентності у різних галузях знань, з різних наукових підходів. Підходи до проблеми забезпечення ПКМФ із економічних спеціальностей у вищому навчальному закладі.
статья [21,3 K], добавлен 19.09.2017Удосконалення рівня професійної компетентності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів як один із основних напрямів реформування сучасної системи освіти. Характер і особливості педагогічної діяльності. Компонентний склад компетентності вчителя.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 08.10.2014Формування соціальної та комунікативної компетентності учасників навчально-виховного процесу. Гуманізація стосунків у класному колективі, між педагогами і дітьми. Заняття з елементами тренінгу з класними керівниками школи. Режисура сімейного виховання.
методичка [4,2 M], добавлен 11.09.2011Дослідження теоретичних питань формування деонтологічної компетентності з врахуванням історичного досвіду розвитку медсестринства, етики сестринської справи та світогляду медичних сестер. Аналіз розвитку медсестринської освіти в Україні та закордоном.
статья [22,6 K], добавлен 06.09.2017Структура та мета компетентнісно зорієнтованого навчання в навчальному процесі вищої школи. Зв'язки між освітньою, педагогічною, лінгводидактичною й лінгвометодичною компетентностями. Моделі професійної педагогічної компетентності викладача та студентів.
реферат [34,9 K], добавлен 05.03.2013Інформаціоналізм як новий спосіб розвитку людської цивілізації. Сучасні умови існування освітнього середовища - один з основних факторів, що обумовлюють необхідність розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців з обліку і оподаткування.
статья [11,8 K], добавлен 31.08.2017Аналіз процесу формування комунікативної компетентності магістрів менеджменту, визначення її місця в структурі компетентностей. Аналіз напрямів формування цієї компетентності, її особливості та перспективи удосконалення в вищих навчальних закладах.
статья [20,5 K], добавлен 14.08.2017На основі теоретико-практичного аналізу виокремлення основних компонентів професійної компетентності: мотиваційного, когнітивного, діяльнісного та рефлексивного. Узагальнення різних підходів до визначення структури професійної компетентності бакалавра.
статья [21,1 K], добавлен 24.04.2018Розвиток творчої діяльності студентів. Роль викладача як суб'єкта педагогічного процесу. Дослідження психологічних особливостей майбутніх фахівців у процесі формування самостійності. Створення креативної особистості, адаптованої до вимог сучасності.
реферат [123,1 K], добавлен 25.02.2014Механізм використання моніторингу в освіті. Професійна компетентність педагогічного колективу навчального закладу. Особливості організації та проведення моніторингу у ВНЗ І-ІІ рівня. Експертна оцінка впровадження КЦП, економічно-фінансове обґрунтування.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 27.03.2011
