Особливості організації групової взаємодії дітей дошкільного віку в процесі експериментування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості організації групової взаємодії дітей дошкільного віку в процесі експериментування

Nataliia Lazarenko

Наталія Лазаренко

Alla Kolomiiets

Dr. Sc. in Pedagogical Sciences, Professor

Kateryna Kolesnik

Abstract

групова взаємодія дитина

Objective. The article presents the results of the study of the peculiarities of the organization of group interaction of preschool children in the process of experimentation. The implementation of group activities of preschool children during experimentation in a preschool education institution will contribute to the development of the ability to communicate with peers and adults, find a common solution, and negotiate among themselves.

The article provides a definitive analysis of the research concepts "child's experimentation", "group interaction". The content and features of the organization of group interaction of preschool children in the process of experimentation have been clarified. The psychological and pedagogical literature on the problem was analyzed, and advanced pedagogical experience was described. We will give examples of experiments for children of early and preschool age, which can be used in classes and in everyday life.

Materials & Methods. The research uses theoretical (analysis of scientific sources on the research problem, generalization, systematization and organization of theoretical provisions of the researched problem) and empirical research methods (questionnaires). The sample of the experiment consisted of 24 educators preschool education institution No. 30, Vinnytsia. The authors conducted a questionnaire in order to find out the state of knowledge and skills of pre-school educators in the organization of children's experimentation using group forms of work.

Results. As a result of the study, it was established that teachers of preschool education institutions are interested in organizing group interaction of preschool children in the process of experimentation. However, educators attribute the difficulties of organizing this type of activity precisely to their lack of experience and practically oriented methodical recommendations.

Conclusions. For the development of experimental activity in children of early and preschool age, it is necessary to set a clear goal, namely: to develop cognitive activity in children, thinking, the ability to build a plan of independent actions based on emotional experience.

Key words: group activities, group interaction, game-experimentation, preschool children, preschool education.

Анотація

Мета. У статті наведено результати дослідження особливостей організації групової взаємодії дітей дошкільного віку в процесі експериментування. Реалізація групової діяльності дітей дошкільного віку під час експериментування в закладі дошкільної освіти сприятиме розвитку вміння спілкуватися з однолітками та дорослими, знаходити спільне рішення, домовлятися між собою.

У статті здійснено дефінітивний аналіз понять дослідження "дитяче експериментування", "групова взаємодія". Уточнено зміст і особливості організації групової взаємодії дітей дошкільного віку в процесі експериментування з урахуванням психолого-педагогічних публікацій з проблеми та наявного творчого педагогічного досвіду. Наведено приклади експериментів для дітей раннього та дошкільного віку, до яких можна залучати малят на заняттях і в повсякденному житті.

Матеріали та методи. У дослідженні використовуються теоретичні (аналіз наукових джерел з проблеми дослідження, узагальнення, систематизація та організація теоретичних положень досліджуваної проблеми) та емпіричні методи дослідження (анкетування). Вибірку експерименту склали 24 вихователі закладу дошкільної освіти № 30 м. Вінниці. Авторами було проведено анкетування задля з'ясування стану володіння вихователями ЗДО знаннями й вміннями щодо організації дитячого експериментування з використанням групових форм роботи.

Результати. У результаті дослідження встановлено, що педагоги закладів дошкільної освіти активно цікавляться аспектами організації групової взаємодії дітей дошкільного віку в процесі експериментування, проте виникають певні труднощі в організації такого виду діяльності, які вихователі пов'язують саме з відсутністю в них реального досвіду й доцільних методичних порад.

Висновки. Для розвитку експериментальної діяльності дітей раннього та дошкільного віку необхідно поставити чітку мету, а саме: розвивати у дітей пізнавальну активність, мислення, уміння будувати план самостійних дій на основі емоційного досвіду.

Ключові слова: групова діяльність, групова взаємодія, гра-експериментування, діти дошкільного віку, дошкільна освіта.

Вступ

Перебудова дошкільної системи освіти пов'язана із затвердженням Базового компонента дошкільної освіти (2021), що зумовило необхідність перегляду певних підходів до планування й реалізації освітнього процесу в закладі дошкільної освіти.

Останніми роками з'являються нові технології, що якісно змінюють пріоритети дошкільної освіти та ставлення до дитини як особистості, яка самостійно набуває знання про навколишній світ і здатна змінюватися в процесі набуття компетентностей. На нашу думку, упровадження групових видів діяльності дітей дошкільного віку під час експериментування в закладі дошкільної освіти сприятиме розвитку вмінню спілкуватися з ровесниками та дорослими, знаходити спільне рішення, домовлятися між собою, тобто формуванню комунікативних компетентностей дошкільників.

Відображення проблеми використання групової роботи дітей знаходимо в доробку досвідчених і молодих педагогів України, в обговоренні на семінарах-практикумах і науково-практичних конференціях, у фахових публікаціях та в періодичній педагогічній пресі: відбувається обмін досвідом, формулюються поради та рекомендації, народжуються нові ідеї, йде пошук шляхів їх реалізації. Над цією проблемою плідно працюють учені (Гавриш, 2019; Карук, 2020; Колеснік, 2020; Крутій, 2016; Нечай, 2914 та ін.). У їхніх працях розкрито особливості міжособистісної взаємодії дітей дошкільного віку в межах групи.

М. Томаселло та ін. (Tomasello et al., 2009) зауважують, що співпраця притаманна всім дітям з раннього віку та є неусвідомленим прагненням. Деякі дослідження (Btock et al., 2012) показують, що успішний досвід співпраці змушує дітей продовжувати таку тенденцію: якщо ви працюєте зі мною сьогодні, я, ймовірно, співпрацюватиму з вами завтра.

Українські дослідниці (Бєлєнька, 2011; Карук, 2020; Крутій, 2016 та ін.) вивчають питання дитячого експериментування в ЗДО. Вони вважають, що дитяче експериментування сприяє розвитку умінь працювати в парах чи групах та спрямоване на стабілізацію пізнавальної активності дошкільників. Дослідження С. Полліна та К. Рецлаффа-Фюрста (Pollin & Retzlaff-Furst, 2021), показують, що експериментальна діяльність дітей старшого дошкільного віку, котра проходить на природі (у полі, саду, присадибній ділянці тощо) та виникає спонтанно, сприяє покращенню навички до співпраці. Учені висвітлюють процес розподілу дітей на групи та організацію спостереження за ростом рослини, проведення тесту ґрунту та спостереження за равликами (там само).

Мета статті - представити результати дослідження особливостей організації групової взаємодії дітей дошкільного віку в процесі експериментування

Теоретичні основи дослідження

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про значну увагу науковців і педагогів-практиків до організації групової взаємодії дітей дошкільного віку під час експериментування. Наукові пошуки сучасних підходів переконують, що співпраця, з одного боку, - це результат культурного розвитку людини, що вимагає особливої зрілості свідомості та певного рівня освоєння соціокультурного досвіду. З іншого боку, співробітництво виступає тим інструментом культури, який призначений для виховання дитини, для розвитку її свідомості, її світосприйняття та гуманного ставлення до соціального світу. Співробітництво дозволяє будувати взаємодію на основі загальнолюдських цінностей, з урахуванням індивідуальності кожного з учасників взаємодії, орієнтуючись на різні грані розуміння та прийняття індивіда як особистості.

У Державному стандарті дошкільної освіти (2021) приділяється значна увага питанню запровадження принципу педагогіки партнерства, що ґрунтується на взаємодії та співпраці між дошкільниками, вихователем і батьками. Дошкільник має набути навички групової взаємодії: “може керуватися не лише особистими, але й груповими інтересами; розуміє, що в спільній діяльності кожний у чомусь себе обмежує, усвідомлює своє право домагатись дотримання виправданих вимог; дитина прагне посісти в групі однолітків певне місце, бути визнаною, відчувати повагу та симпатію” (Базовий компонент дошкільної освіти, 2021: 44).

Дитяче експериментування слід трактувати як “пізнавальну діяльність, у процесі якої здійснювані дитиною практичні дії виконують орієнтовно-дослідницьку функцію, створюючи умови, в яких розкривається зміст об'єкта” (Карук, 2020: 5). Під час експериментування виникає міжособистісна взаємодія, що вимагає від учасників об'єднання певних зусиль, узгодження дій, регулювання діяльності з метою досягнення спільного результату; дошкільник має можливість усвідомити власне ставлення до навколишнього світу, розширити свій соціальний досвід, пізнати себе та свої потенційні можливості у спілкуванні з однолітками.

В освітній діяльності дитяче експериментування з використання групових форм роботи широко впроваджує А. Давидова (2016) - вихователька ЗДО № 10 м. Миколаєва. Вона проводить інтегровані заняття, що містять різноманітні досліди та експерименти. Наприклад, досліди: “Чи є повітря в людині?”, “Як відчути повітря?”, “Чи можна обійтися без повітря?” (Давидова, 2016: 17). Проведення таких дослідів дає можливість сформувати правильні уявлення у дітей про повітря та його властивості. Головне кредо педагогині: “Даруйте дітям радість відкриття таємниць довкілля”.

Вихователька ЗДО № 47 “Березка” м. Краматорська Т Левченко (2018) організовує експериментальну діяльність у форматі екологічних міні-досліджень, які проводять діти (Левченко, 2018: 18). Дошкільникик, розглядаючи проблеми з різних позицій самостійно доходять висновків про важливість екодружнього стилю життя, а тому з більшою ймовірністю будуть дотримуватися його в майбутньому. Педагогиня в журналі “Дошкільне виховання” пропонує розробку заняття на тему “Земля в пакеті”, у якому дошкільники проводять дослідження “Переваги пакетів” та “Шкода від пакетів”. Це дає можливість дітям самостійно виявити переваги та шкоду від користування поліетиленовими пакетами. Також під час групової форми роботи діти вчаться висловлювати власну думку, сприймати іншу позицію, робити конкретні висновки та коректно спілкуватися один з одним (Левченко, 2018). Отже, беручи участь у цікавих дослідах, експериментах, іграх, перевіряючи власні припущення, діти легко опановуватимуть нові знання, набуватимуть практичних умінь та умінь співпрацювати у парі/групі.

Розглянемо, як наукові досягнення, методичні рекомендації, досвід вихователів враховується в програмі “Стежинки у Всесвіт” (2020) для дітей раннього та передшкільного віку. У програмі зазначено, що формування готовності дошкільників до експериментування з матеріалами та речовинами (пісок, вода, тісто, фарба, глина, пластилін тощо) для створення продукту образотворчої та конструктивної діяльності починається ще в ранньому віці. Діти третього року життя в практичній діяльності мають враховувати властивості предметів (величину, форму, колір, будову), активно експериментувати й уважно спостерігати. Так, вихователі мають створити умови для дитячого експериментування з папером й показати первинні способи роботи з ним. Наприклад: папір мнеться (м'яття), папір рветься (розривання), папір ріжеться, складається тощо. З дітьми раннього віку варто організовувати ігри-експерименти або ігри-експериментування з метою отримання практичного досвіду в предметній сфері та у сфері взаємовідносин. Наприклад, закріплення навичок здорового способу життя, культурно-гігієнічних умінь, навичок безпечної поведінки; різними вчинками дитина перевіряє значимість прийнятих правил та обов'язків тощо (Комплексна освітня програма для дітей раннього та передшкільного віку “Стежинки у Всесвіт”, 2020: 101). Варто пропонувати дітям раннього віку ігри-експериментування з різними матеріалами: водою, папером, піском, снігом, побутовими предметами, дидактичними іграшками, картинами.

Діти дошкільного віку вчаться розмірковувати про явища та робити елементарні висновки; розвивається вміння послідовно й докладно повідомляти про ті чи інші події.

Проте слід пам'ятати, що в дитячій логіці можуть бути помилки, адже дошкільник не може в цілому проаналізувати всі деталі ситуації чи завдання, виокремити головне.

Ще однією важливою характеристикою мислення дошкільників є експериментування з новим матеріалом, основною метою якого є відкриття нових можливостей.

Діти високого рівня пізнавального розвитку під час експериментування чітко й послідовно виконують дії, тобто кожний крок перетворень у них закінчується узагальненням змін.

Дітей дошкільного віку доречно навчати передбачати результат певних дій, планувати й узгоджувати власні дії з діями інших, які будуть спрямовані на успішне виконання завдання; експериментувати та аналізувати отримані результати.

З точки зору досліджуваної проблеми, актуальними є вимоги щодо вдосконалення практичних навичок, навичок спільної діяльності, розвитку пізнавальних здібностей дитини, здатності аналізувати, робити узагальнення, припущення, обґрунтовувати власну думку. Таким чином, сучасні освітні програми акцентують на важливості організації групової взаємодії дітей дошкільного віку в процесі експериментування та створенні центру експериментування з доступними матеріалами (піском, водою тощо).

Методи та методики дослідження

організація теоретичних положень досліджуваної проблеми) та емпіричні методи дослідження (анкетування).

Вибірка

Для з'ясування стану володіння вихователями ЗДО знаннями і вміннями організації дитячого експериментування з використанням групових форм роботи нами було проведено анкетування, у якому брали участь 24 педагога закладу дошкільної освіти № 30 м. Вінниці.

Результати

В анкеті респонденти зазначили стаж роботи в ЗДО: 8 вихователів мають стаж роботи від 1 до 5 років (33%), 6 учасників - 6-10 років (25%), 5 осіб - 11-15 років (21%), 5 осіб - 16 років і більше (21%). Більшість вихователів, що брали участь в анкетуванні, мають незначний стаж роботи, тому можемо припустити, що вони нещодавно закінчили заклад вищої педагогічної освіти й у своїй роботі з дітьми використовують різноманітні новітні технології.

65% опитаних педагогів обрали серед запропонованих найбільш повне визначення дитячого експериментування. Проте деякі респонденти обрали неповні визначення, що, у свою чергу, свідчить про поверхневе розуміння організації дитячого експериментування.

Другим питанням було: “Які методи та прийоми ефективні у формуванні навичок співпраці в дітей раннього та дошкільного віку?”. Варіанти відповідей: бесіда, пояснення, проведення дослідів та експериментів, перегляд мультфільмів і телепередач, ігри (див. рис. 1). Відповіді були досить різноманітними, однак спільним серед них є те, що всі вихователі обирають досліди й експерименти. Це свідчить про те, що дитяче експериментуванні на рівні з грою реально стає одним із провідних типів діяльності дітей.

У відповідях на запитання: “Яких знань і вмінь потребує вихователь для організації дитячого експериментування з використанням групових форм роботи?”, респонденти зауважили наступні: організаторські вміння; уміння чітко ставити перед дітьми завдання, формулювати мету дослідження; визначати рівень розвитку дітей та індивідуальні особливості кожного; планувати алгоритм проведення дослідів та експериментів; уміння ділити дітей на групи. Отже, переважна більшість педагогів ознайомлена з деякими особливостями організації дитячого експериментування з використанням групових форм, про що свідчать відповіді на перші три запитання анкети.

Рис. 1. Відповіді педагогів на запитання “Які методи та прийоми ефективні у формуванні навичок співпраці в дітей раннього та дошкільного віку”?

Відповіді респондентів на наступне питання: “Під час яких режимних моментів можна організовувати дитяче експериментування з використанням групових форм роботи?”, продемонстрували, що дитяче експериментування реально організовується педагогами під час таких режимних моментів, як заняття, прогулянки, екскурсії, трудова діяльність, ігрова діяльність (див. рис. 2).

Дані, наведені в рис. 2, свідчать, що дитяче експериментування найчастіше використовують під час занять та ігрової діяльності. Рідше використовують під час екскурсій, прогулянок і трудової діяльності.

На особливу увагу заслуговують думки вихователів стосовно цінності використання групових форм роботи під час організації дитячого експериментування. Відповіді були різноманітними: “групові форми роботи дозволяють знаходити спільне вирішення проблеми”; “сприяють розвиткові самостійності дітей”; “діти вчаться прислухатися до думки інших та працювати разом”; “вихованці вчаться комунікувати, робити узагальнення та припущення”; “діти вчаться аргументувати власну думку”; “під час експериментування залучені всі діти групи”; “групові форми роботи дають можливість застосовувати свої знання на практиці”; “діти під час дитячого експериментування діють за принципом спроб і помилок”.

Слід зазначити, що труднощі проведення дитячого експериментування пов'язують передусім з наступними причинами:

• відсутність досвіду роботи - 32% опитаних;

• відсутність чіткого алгоритму - 21%;

• відсутність методичних рекомендацій - 34%;

• недостатнє теоретичне обґрунтування - 13%.

Рис. 2. Відповіді на запитання “Під час яких режимних моментів можна організовувати дитяче експериментування з використанням групових форм роботи”

Проведене анкетування свідчить, що у педагогів ЗДО спостерігається інтерес до організації групової взаємодії дітей дошкільного віку в процесі експериментування. Проте труднощі організації такого виду діяльності вихователі пов'язують саме з відсутністю в них досвіду й практично орієнтованих методичних рекомендацій.

Педагогам слід пам'ятати: перші спроби організації групової взаємодії дітей дошкільного віку є невдалими (невміння дітей домовлятися, спільно діяти, узгоджувати свої дії з діями інших, постійний галас тощо). Тому з перших занять упровадження групових форм роботи під час експериментування має бути спрямоване на те, щоб культура спілкування (дискусії) дітей відшліфовувалася, дитяча допитливість переростала у стійкі пізнавальні інтереси, щоб виникали питання та здогадки тощо.

Дискусії

Існують різні потрактування понять “групова діяльність” та “експериментальна діяльність”. Є різні погляди щодо нижньої та верхньої меж групи, вона може складатися і з двох осіб (діади). Описані проблеми істотно не вплинули на отримані результати.

Для того, щоб діти раннього та дошкільного віку могли самостійно досліджувати та експериментувати, в закладах дошкільної освіти мають існувати осередки дитячого експериментування або міні-лабораторії (Лазаренко & Колеснік, 2021). Там доцільно розмістити предмети та обладнання для проведення дослідів та експериментів, які будуть безпечними, а саме:

• пробірки, магніти, лупи, мікроскопи, ваги, піпетки, дерев'яні палички, лінійки, сантиметрові стрічки, стаканчики тощо;

• шишки, жолуді, каштани, гілочки, листочки, різноманітні сушені плоди, пісок, ґрунт, насіння рослин, вода тощо;

• фарба, кольорові олівці, солоне тісто, пластилін, кольорові аркуші паперу, картон, шматочки тканини різної якості, ножиці, пензлики, клей тощо;

• харчовий барвник, крупи, ціль, цукор, крохмаль,

борошно тощо;

• посібники, хрестоматії;

• контейнери для зберігання матеріалів.

Під час вивчення навчальної дисципліни “Дитяче експериментування в закладах освіти” у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського студенти спеціальності 012 Дошкільна освіта на одному з практичних занять демонстрували проекти власних розробок осередків експериментування та лабораторії. Приклади робіт студентів (О. Блажко, О. Безвенюк, К. Попова, А. Присташ) наведені на рис. 3.

Рис. 3 Приклади осередків дитячого експериментування

Отже, центр експериментування чи міні-лабораторія - це підґрунтя, що сприяє розвитку пізнавального інтересу, формуванню навичок дослідницької діяльності, основ наукового світогляду, взаємодії та співпраці один з одним. А також є базою для специфічної ігрової діяльності дитини (робота в лабораторії та осередку експериментування передбачає перетворення дітей в “учених”, які проводять досліди, експерименти, спостереження різної тематики) (Дитина, 2020: 7).

Провідне завдання педагога полягає в організації такого дитячого експериментування в закладі дошкільної освіти, яке буде емоційно забарвленим, і щоб умови експерименту (досліду) підштовхували дітей діяти, впізнавати, розвідувати, а головне взаємодіяти в групах та комунікувати. Експериментальна діяльність з використанням групових форм роботи сприяє вмінню малят складати план експерименту, фіксувати результати, співпрацювати, допомагати один одному, дискутувати та набути навичок, необхідних для коректного спілкування та співпраці (Karuk et al., 2022).

Висновки

Для розвитку експериментальної діяльності в дітей раннього та дошкільного віку необхідно поставити чітку мету, а саме: розвивати пізнавальну активність у малят, мислення, уміння будувати план самостійних дій на основі емоційного досвіду.

Окресливши таку мету, педагоги можуть ставити перед собою чіткі завдання, які вирішуватимуться з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дошкільників, зокрема:

• викликати інтерес у дітей до експериментальної діяльності;

• навчати вихованців формулювати припущення та доводити їх або спростовувати;

• самостійно формулювати мету експерименту (досліду);

• обирати відповідні матеріали для проведення експериментів (дослідів);

• розвивати особистісні якості в дітей: цілеспрямованість, наполегливість, рішучість, комунікабельність;

• збагачувати знання малят змістовно впорядкованими відомостями про навколишній світ.

Дитяче експериментування розпочинається із зацікавленості в об'єкті або предметі навколишньої дійсності, або із подиву та запитання. Тому педагоги закладу дошкільної освіти можуть використовувати такі види експериментів (дослідів):

• випадкові спостереження та експерименти (що не потребують спеціальної підготовки);

• планові спостереження та експерименти (заздалегідь заплановані);

• експерименти, як відповідь на дитячі питання (проводиться у формі відповіді на запитання дитини).

Така класифікація експериментів (дослідів) визначає рівень самостійності дітей та їхню взаємодію один з одним і, на нашу думку, більш вдало демонструють значимість праці в команді.

Таким чином, аналіз опрацьованих джерел дозволяє зробити висновок, що основні теоретико-практичні засади організації групової взаємодії дітей дошкільного віку в процесі експериментування досліджені вітчизняними фахівцями, перевірені у творчому досвіді вихователів ЗДО. Ситуації співпраці неможливо відразу ввести у співробітництво дітей раннього і передшкільного віку. Уводити та відпрацьовувати групову взаємодію потрібно поступово, починаючи з найбільш зрозумілих та простих дій контролю та оцінювання, перевірки та вибору освітніх завдань, орієнтованих на можливості різних вікових груп дітей.

Дотримання етичних стандартів

Етичні схвалення. У всіх учасників/ць дослідження була отримана інформована згода на збір даних. У процесі проведення дослідження було дотримано відповідних етичних норм і правил; жодного морального тиску на учасників/ць експерименту не здійснювалося. Всі процедури, виконані з участю респондентів, відповідали етичним стандартам інституціонального та/або національного дослідницького комітету, а також Хельсинської декларації 1964 р. та її пізнішим поправкам або відповідним їй етичним стандартам.

Фінансування. Для проведення дослідження не було отримано жодної фінансової допомоги ні від юридичних, ні від фізичних осіб, коштів грантів чи іншої підтримки.

Конфлікт інтересів. Автори не мають потенційного конфлікту інтересів, які можуть вплинути на рішення про публікацію цієї статті. Автори підтверджують, що не пов'язані із жодною організацією чи компанією, яка має будь-який фінансовий або нефінансовий інтерес до матеріалів дослідження, які обговорюються в цій статті.

Авторський внесок. Лазаренко Н.: визначила методологічні засади й описала результати дослідження. Колеснік К.: обґрунтувала особливості формування в дітей навичок групової взаємодії. Коломієць А.: проаналізувала психолого-педагогічні аспекти щодо організації дитячого експериментування.

Література

Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). (2021). Наказ МОН України № 33 від 12.01.2021. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/ rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20 doshkilnoyi%20osvity.pdf

Давидова, А. (2016). Повітря - це життя. Дошкільне виховання, 3, 17-19.

Дитина: Освітня програма для дітей від двох до семи років. (2020). Бєлєнька, Г.В., Богініч, О.Л., Вертугіна, В.М., Волинець, К.І.,

Волинець, Ю.О., Гаращенко, Л.В., Головаченко, Т.Ю., Голота, Н.М.,

Іваненко, О.А., Карабаєва, І.І., Коваленко, О.В., Козак, Л.В., Кондратець, І.В., Кондратюк, С.Г., Котенко, О.В., Літіченко, О.Д., Лобода, О.В.,

Машовець, М.А., Половіна, О.А., ... Товкач, І.Є. Київ: Ун-т ім. Б. Грінченка.

Карук, І.В. (2020). Гра-експериментування як засіб розвитку дослідницької активності дошкільників. Інноваційна педагогіка, 20, 142-146.

Комплексна освітня програма для дітей раннього та передшкільного віку “Стежинки у Всесвіт". (2020). Крутій, К. Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД.

Лазаренко, Н.І., & Колеснік, К.А. (2021). Упровадження технології групової діяльності під час занять з дітьми дошкільного віку в контексті ігрового підходу організації освітнього процесу дітей дошкільного віку. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія, 65, 24-28.

Левченко, Т (2018). Земля в пакеті. Дошкільне виховання, 3, 18-19.

Block, K., Gibbs, L., Staiger, P., Gold, L., Johnson, B., Macfarlane, S., Long, C., & Townsend, M. (2012). Growing community: the impact of the Stephanie Alexander Kitchen Garden Program on the social and learning environment in primary schools. Health Education & Behavior, 39(4), 419-32. https://doi. org/10.n77/1090198111422937

Karuk, I., Kolesnik, K., Kryvosheya, T., Prysiazhniuk L., Shykyrynska, O.,

Vyshkivska, V., & Komarivska, N. (2022). The development of cooperation skills of senior preschoolers in the experimentation process. Society. Integration. Education. Proceedings of the International Scientific Conference (Rezekne, May 27^th-28^th 2022) (Vol. I, pp. 404-414). https://doi.org/10.17770/sie2022vol1.6838

Pollin, S., & Retzlaff-Furst, C. (2021). The School Garden: A Social and Emotional Place. In Frontiers in Psychology, 12, Art. 567720. https://doi.org/10.3389/ fpsyg.2021.567720

Tomasello, M., Dweck, C., Silk, J., Skyrms, B., & Spelke, E. (2009). Why

We Cooperate. MIT Press, Cambridge, MA. https://doi.org/10.7551/ mitpress/8470.001.0001

Бєлєнька, Г. (2011). Теорія і практика дошкільної освіти в Україні : колективна монографія. Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. Пед. ін-т.

Гавриш, Н.В. (2019). Прості речі для розвитку малечі. Дошкільне виховання, 6, 9-15.

Колеснік, К. (2020). Методологічні підходи до організації групової діяльності дітей. Інноваційна педагогіка, 20, 31-34.

Крутій, К. (2016). Сучасне заняття та освітні ситуації. Дошкільне виховання, 9, 6-10.

Нечай, С. (2014). Учити співробітництва змалку. Дошкільне виховання, 9, 14-19

References

Bazovyi komponent doshkilnoi osvity [The Basic Component of Preschool Education]. (2021). MON Ukrainy. Nakaz № 33 vid 12.01.2021. URL: https://mon.gov. ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20 komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf [in Ukrainian].

Block, K., Gibbs, L., Staiger, P., Gold, L., Johnson, B., Macfarlane, S., Long, C., & Townsend, M. (2012). Growing community: the impact of the Stephanie Alexander Kitchen Garden Program on the social and learning environment in primary schools. Health Education & Behavior, 39(4), 419-32. https://doi. org/10.1177/1090198111422937

Davydova, A. (2016). Povitria - tse zhyttia [Air - is life]. Doshkilne vykhovannia - Preschool education, 3, 17-19 [in Ukrainian].

Dytyna: Osvitnia prohrama dlia ditei vid dvokh do semy rokiv [A child:

Educational program for children from two to seven years old]. (2020).

Bielienka, H.V., Bohinich, O.L., Vertuhina, V.M., Volynets, K.I., Volynets, Yu.O., Harashchenko, L.V., Holovachenko, T.Yu., Holota, N.M., Ivanenko, O.A.,

Karabaieva, I.I., Kovalenko, O.V., Kozak, L.V, Kondratets, I.V, Kondratiuk, S.H., Kotenko, O.V., Litichenko, O.D., Loboda, O.V, Mashovets, M.A.,

Polovina, O.A., ... Tovkach, I.Ye. Kyiv: Un-t im. B. Hrinchenka [in Ukrainian].

Karuk, I.V (2020). Hra-eksperymentuvannia yak zasib rozvytku doslidnytskoi aktyvnosti doshkilnykiv [Game-experimentation as a means of developing the research activity of preschoolers]. Innovatsiina pedahohika - Innovative pedagogy, 20, 142-146 [in Ukrainian].

Karuk, I., Kolesnik, K., Kryvosheya, T., Prysiazhniuk L., Shykyrynska, O.,

Vyshkivska, V, & Komarivska, N. (2022). The development of cooperation skills of senior preschoolers in the experimentation process. Society. Integration. Education. Proceedings of the International Scientific Conference (Rezekne, May 27^th-28^th 2022) (Vol. I, pp. 404-414). https://doi.org/10.17770/sie2022vol1.6838

Kompleksna osvitnia prohrama dlia ditei rannoho ta peredshkilnoho viku “Stezhynky u Vsesvit” [Comprehensive educational program for children of early and preschool age “Paths to the Universe”]. (2020). Krutii, K. Zaporizhzhia: TOV “LIPS” LTD [in Ukrainian].

Lazarenko, N.I., & Kolesnik, K.A. (2021). Vprovadzhennia tekhnolohii hrupovoi diialnosti v konteksti ihrovoho pidkhodu orhanizatsii osvitnoho protsesu ditei doshkilnoho viku [Implementation of group activity technology in the context of a game approach to the organization of the educational process of preschool children]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seriia: Pedahohika i psykholohiia - Scientific notes of Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsiubynskyi. Series: Pedagogy and psychology, 65, 24-28 [in Ukrainian].

Levchenko, T. (2018). Zemlia v paketi [Earth in a package]. Doshkilne vykhovannia - Preschool education, 3, 18-19 [in Ukrainian].

Pollin, S., & Retzlaff-Furst, C. (2021). The School Garden: A Social and Emotional Place. In Frontiers in Psychology, 12, Art. 567720. https://doi.org/10.3389/ fpsyg.2021.567720

Tomasello, M., Dweck, C., Silk, J., Skyrms, B., & Spelke, E. (2009). Why

We Cooperate. MIT Press, Cambridge, MA. https://doi.org/10.7551/ mitpress/8470.001.0001

Размещено на Allbest.ru