Умови ефективного управління науково-методичною роботою в закладі фахової передвищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обласний коледж „Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А.С. Макаренка“ Полтавської обласної ради

Умови ефективного управління науково-методичною роботою в закладі фахової передвищої освіти

Крупіна Леся Валентинівна

кандидат педагогічних наук

доцент кафедри початкової освіти,

гуманітарних дисциплін та інформатики

Анотація

педагогічний освіта професійний викладач

Професійний та інноваційний розвиток викладача відіграє важливу роль у системі науково-методичної роботи фахового закладу освіти, яка, з одного боку, є сполучною ланкою між життєдіяльністю педагогічного колективу, психолого-педагогічною наукою, державною системою освіти, перспективним педагогічним досвідом, з іншого, дозволяє системно, планомірно компенсувати недоліки професійних знань кожного викладача й створює умови для розвитку його професійної компетентності.

Науково-методична робота здійснюється в живому, конкретному педагогічному колективі освітнього закладу, який функціонує та розвивається, і це створює особливо сприятливі умови для надання кожному викладачеві реальної можливості брати участь не лише в реалізації готових програм підвищення кваліфікації, але й бути активним учасником у їх плануванні, проєктуванні. Безпосередній зв'язок науково-методичної роботи з освітньою діяльністю кожного викладача, конкретними студентами допомагає скоротити відстань між прагненням педагогів працювати по-новому та результатами їхньої діяльності.

У статті висвітлено основні завдання і зміст управління науково-методичною роботою в закладах фахової передвищої освіти; аналіз теоретичного забезпечення зазначеної проблеми; концептуальні підходи до координації науково-методичної діяльності закладів фахової передвищої освіти; зазначені важливі процеси подолання освітньої кризи та розвитку системи освіти, яка спрямована на трансформацію з метою врахування потреб усіх зацікавлених суб'єктів. Відзначено важливість науково-методичної роботи для подальшого розвитку закладів фахової передвищої освіти з позицій якості освітнього процесу.

Основною складовою представлено планування як один з основних факторів ефективності науково-методичної роботи закладу, показано напрями діяльності та роль методичного кабінету в ній. Проаналізовано систему управління науково-методичною роботою Обласного коледжу «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А.С. Макаренка» Полтавської обласної ради з точки зору забезпечення умов управління з метою максимальної ефективності.

Визначена роль та функціональні взаємозв'язки методичного кабінету з адміністрацією, цикловими комісіями, бібліотекою в науково-методичній діяльності; умови ефективної співпраці між ними.

У висновках сформульовані спрямованість науково-методичної роботи на особистість педагога, яка слугує підвищенню ефективності його діяльності та перспективи подальших розвідок зі структурно-функціональної моделі управління.

Ключові слова: науково-методична діяльність, заклад фахової передвищої освіти, ефективне управління, умови управлінської діяльності, освітній менеджмент.

Krupina Lesya Valentynivna, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Primary Education, Humanities and Informatics, Regional College «Kremenchug Humanitarian and Technological Academy named after A.S. Makarenko» of the Poltava Regional Council

Conditions of effective management scientific and methodological work in the institution of professional higher education

Abstract

The professional and innovative development of a teacher plays an important role in the system of scientific and methodological work of a specialized educational institution, which, on the one hand, is a connecting link between the life activities of the teaching staff, psychological and pedagogical science, the state education system, promising pedagogical experience, and on the other hand, allows systematic , systematically compensate for the lack of professional knowledge of each teacher and creates conditions for the development of his professional competence.

The article highlights the main tasks and content of management of scientific and methodical work in institutions of professional preliminary higher education; analysis of the theoretical support of the specified problem; conceptual approaches to the coordination of scientific and methodical activities of institutions of vocational pre-higher education.

Scientific and methodical work is carried out in a living, specific pedagogical team of an educational institution that is functioning and developing, and this creates particularly favorable conditions for providing each teacher with a real opportunity to participate not only in the implementation of ready-made professional development programs, but also to be an active participant in their planning, designing. The direct connection of scientific and methodological work with the educational activities of each teacher and specific students helps to reduce the distance between the desire of teachers to work in a new way and the results of their activities.

The study indicates important processes of overcoming the educational crisis and the development of the education system, which is aimed at transformation in order to take into account the needs of all interested subjects. The importance of scientific and methodical work for the further development of institutions of vocational pre-higher education from the standpoint of the quality of the educational process was noted.

The main component is presented as planning as one of the main factors of the effectiveness of scientific and methodical work of the institution, the directions of activity and the role of the methodical office in it are shown. The management system of the scientific and methodological work of the Regional College «Kremenchuk Humanitarian and Technological Academy named after A.S. Makarenko» of the Poltava Regional Council from the point of view of ensuring management conditions for maximum efficiency.

The role and functional relationships of the methodical office with the administration, cycle commissions, and the library in scientific and methodical activities are defined; conditions for effective cooperation between them.

In the conclusions, the focus of scientific and methodological work on the teacher's personality is formulated, which contributes to the improvement of the effectiveness of his activity and the prospects of further research on the structural and functional model of management.

Keywords: scientific and methodical activity, institution of vocational prehigher education, effective management, conditions of managerial activity, educational management.

Постановка проблеми

Досвід роботи в Обласному коледжі «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А. С. Макаренка» Полтавської обласної ради (далі - Академія) підтверджує, що підготувати нову генерацію інтелектуальної еліти для відродження Української держави неможливо без якісного оновлення системи роботи з педагогічними кадрами. Проблема управління розвитком вищої освіти в Україні, зокрема в ланці педагогічних закладів фахової передвищої освіти найбільш актуальна тепер, коли вони починають виходити із затяжної кризи й прагнуть стати конкурентоспроможними на ринку освітніх послуг.

Концепція Академії містить мету, яка передбачає модернізацію освітнього процесу з урахуванням принципів освітньої діяльності, потенційні можливості щодо надання освітніх послуг та напрями співпраці із зацікавленими суб'єктами.

Отже, управління науково-методичною роботою, яка охоплює коло зазначених проблем у педагогічних закладах фахової передвищої освіти є важливою рушійною силою в розвитку освітніх закладів України. Проблема якості й ефективності науково-методичної роботи стала наріжним каменем у реформуванні освітніх систем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вченими висвітлюються різні аспекти організації науково-методичної роботи в закладах освіти. Об'єднуючою основою для частини досліджень є визначення суті цього поняття. Так, науково-методична робота розглядається в наукових працях як: компонент системи підвищення кваліфікації педагогів (Ю. Бабанський, М. Ващенко, Н. Волкова, Н. Ваганов, С Єлканов, І. Жерносек, С. Крисюк, С. Смирнова та ін.); компонент організаційної структури управління освітнім процесом і контролю (Е. Березняк, Л. Даниленко, Н. Корогод, Ю. Конаржевський, Л. Карамушка, Н. Островерхова, М. Поташник, Н. Худоминський та ін.); форма організації вивчення та впровадження досягнень педагогічної науки й передового педагогічного досвіду (Б. Бондар, С. Бондаренко, М. Скаткін, Е. Сердюк, В. Сухомлинський, М. Ярмаченко, М. Фіцула, О. Ярошенко та ін.); форма виявлення педагогічної творчості (Д. Богоявленська, С. Ільїн та ін.); компонент системи атестації педагогічних працівників (Т. Абдуллаєв, О. Автомонова, С. Мануйленко, О. Овдієнко); структурна ланка системи безперервної освіти (Л. Анциферова, Є. Барбіна, Є. Березняк, Є. Винославська, А. Владиславлєв, О. Ситніков та ін.); специфічна галузь соціальної дії, свідомо зорієнтована на соціальну активізацію суб'єктів освіти і пов'язаних із ними соціальних інститутів із метою підтримки й розвитку ціннісного стандарту системи (В. Пуцов, А. Воловиченко та ін.).

Мета статті

Розкрити теоретично-практичні аспекти управління науково-методичною роботою у закладах фахової передвищої освіти та їх особливості в Обласному коледжі «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А.С. Макаренка» Полтавської обласної ради. Без досвідченого викладача у науковій і методичній роботі нездійсненна місія Академії, а саме: освітнє лідерство у підготовці освічених, творчих і конкурентоспроможних фахівців у галузі освіти для запитів суспільства й регіонального ринку праці, які поєднують у собі високий рівень професійної компетентності, інтелектуальної активності, соціальної відповідальності, керуються моральними принципами, засадами здорового способу життя та готових до самоорганізації власної професійної діяльності й подальшого саморозвитку.

Виклад основного матеріалу

Основним завданням розвитку педагогічної освіти є формування висококваліфікованого вчителя ХХІ століття, здатного здійснювати професійну діяльність на демократичних та гуманістичних засадах, реалізовувати освітню політику як пріоритетну функцію держави, забезпечувати розвиток та самореалізацію особистості, задоволення її освітніх і духовно-культурних потреб, бути конкурентоспроможним на ринку праці відповідно європейським освітнім стандартам.

Для цього необхідно створювати умови, які допомагають успішному проведенню різних видів і форм науково-методичної роботи. Умова тлумачиться як фактор (лат. facktor - чинник), тобто рушійна сила, причина будь-якого процесу.

Умови - це те, від чого залежить інше; суттєвий компонент комплексу об'єктів (речей, стану, взаємодії), за наявності якого можливе існування даного явища. Увесь цей комплекс у цілому називається достатньою умовою явища [1, с. 38].

«Педагогічні умови» - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних можливостей змісту та організації методичної роботи.

Цілеспрямованість і ефективність управління методичною роботою може бути досягнута тільки в тому випадку, як зазначає В. Гуменюк, якщо вона продумано планується. План науково-методичної роботи навчального закладу доцільно складати на навчальний рік; він повинен забезпечувати цілеспрямованість і наступність цієї роботи, складатися з урахуванням раніше виконаного, фактичних потреб навчального процесу, конкретних задач з підвищення кваліфікації викладачів і можливостей педагогічного колективу [2, с. 85].

Основними напрямами діяльності науково-методичної роботи Академії є: удосконалення організаційного та методичного забезпечення освітнього процесу, інтенсифікація освітнього процесу на основі впровадження сучасних методів навчання, передових освітніх та новітніх інформаційних технологій; керівництво поточною науково-методичною роботою в Академії й контроль за відповідність її показників стандартам вищої освіти та державним вимогам до акредитації спеціальностей, ліцензійним умовам; надання рекомендацій з удосконалення організації самостійної та індивідуальної роботи студентів, методів контролю успішності та критеріїв оцінювання рівня підготовленості студентів; координація поширення й обміну передовим досвідом методичної роботи в Академії, розвиток зовнішніх зв'язків з іншими закладами освіти, установами, сприяння підвищенню професійного рівня викладачів.

План науково-методичної роботи закладу фахової передвищої освіти спрямований на визнання основних напрямків науково-методичної роботи з питань підвищення ефективності та якості освіти; удосконалення освітнього процесу, підвищення ефективності науково-дослідної роботи, яка конкурентоспроможна сегменту освітньої діяльності закладу; модернізацію та керівництво освітнім процесом, сучасних технологій, форм і методів навчання; покращення педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Як зазначає Н. Калініна та ін. можуть бути рекомендовані наступні питання для включення в план:

Семінари з нових педагогічних технологій навчання.

Цикл лекцій з педагогіки.

Корисно організовувати такий цикл лекцій із найбільш актуальних питань педагогічної теорії і практики.

Цикл лекцій із загальних або конкретних питань методики. Такі лекції сприяють підвищенню кваліфікації викладачів визначених предметів.

Методичні конференції, наради, дискусії. Можуть бути проведені конференції на початку навчального року чи кожного семестру. Для розгляду поточних оперативних методичних питань можливе епізодичне скликання нарад викладачів предметів визначених циклів.

Теоретико-педагогічний і методичний постійно діючий методичний семінар.

Реферати й теоретичні конференції з питань методики. У порядку поглиблення методичної підготовки викладачів може виявитися дуже корисним заслуховування рефератів, складених викладачами з методичної літератури чи проведення конференцій з певних теоретичних питань методики.

Методичні читання. Вони можуть присвячуватися певному методичному питанню або комплексу.

Оглядові доповіді викладачів щодо періодичних педагогічних видань.

Доповіді викладачів про досвід своєї роботи. Такі доповіді повинні доручатися найбільш досвідченим викладачам.

Складання викладачами приватних методик і методичних розробок.

Може плануватися складання приватних методик з окремих предметів, особливо спеціальних, з яких методична література майже відсутня.

Відкриті заняття є добровільно обраною формою демонстрації результатів педагогічного пошуку. Плануються в кожному навчальному семестрі, будучи ефективним засобом підвищення кваліфікації викладачів.

Взаємовідвідування занять викладачами. Цей вид підвищення кваліфікації викладачів варто передбачати в планах метод роботи на кожний навчальний семестр.

Виїзди групи викладачів в інші навчальні заклади... разові виїзди викладачів доцільні в однотипні за профілем навчальні заклади або вищі навчальні заклади, що мають великий методичний досвід.

Активізація пізнавальної діяльності студентів через тісний зв'язок «викладач-студент».

Науково-методичне й організаційне забезпечення самостійної роботи студентів.

Виставки методичних матеріалів у методкабінеті коледжу. Такі виставки можуть бути постійними чи епізодичними.

Методичні дослідження. Виконання їх може плануватися на тривалий період, що охоплює більш ніж навчальний рік [3, с. 92].

Керуючись планом науково-методичної роботи, завідувач методичного кабінету так будує свою роботу, щоб сприяти цикловим комісіям і викладачам в укладанні методичних розробок, у підготовці рефератів і оглядових доповідей щодо педагогічної літератури, у випуску методичних вісників. Він укладає план проведення виставок кращих методичних матеріалів, складає до них анотації.

Безпосереднє керівництво науково-методичною роботою здійснює заступник директора коледжу з науково-методичної роботи, він і контролює її. Його обов'язки - планування цієї роботи у масштабі коледжу, її координація, забезпечення цілеспрямованості й наступності, організація та систематична перевірка виконання накреслених планів.

Доцільно спланувати поточний і перспективний зміст науково-методичної роботи з колективом [4, с. 56]. Зрозуміло, що адміністрація коледжу має бути добре обізнана з рівнем підготовленості колективу з важливих питань теорії і практики навчально-виховного процесу. Діагностичний підхід у визначенні змісту методичної роботи дає змогу виявити слабкі сторони у навчально-методичній підготовці кожного викладача, причини, що їх породжують, намітити на цій основі у кожному конкретному випадку індивідуальні заходи щодо їх усунення; визначити значущі для більшості членів педагогічного колективу питання удосконалення професійного рівня; позбутися формалізму планування змісту й організації методичної роботи.

Як зазначає Р. Міркіна, О. Усова, методичний кабінет коледжу повинен уникнути двох небезпек: перетворення в архів методичної літератури або перебирання функцій навчальної частини в її оперативній роботі. Працюючи під безпосереднім керівництвом заступника директора з науково-методичної роботи, методкабінет повинен сприяти виконанню плану науково-методичної роботи коледжу [5, с. 9].

У методкабінеті необхідно мати педагогічну літературу, проводити методичні наради, семінари, читання, консультації з методичних питань. Працівники бібліотеки повинні регулярно повідомляти методичний кабінет про новинки методичної і педагогічної літератури, складати анотації газетних і журнальних статей, бібліографічні тематичні покажчики, разом із методистом організовувати обговорення педагогічних журналів і газет, складати відгуки на надруковані в них статті.

Методичний кабінет є центром діагностичного, інформаційного і науково-методичного забезпечення освітнього процесу, створює умови для самоосвіти й удосконалення педагогічної майстерності викладачів.

Робота циклових комісій передусім повинна спрямовуватися на поліпшення методики навчання студентів. Саме цій меті має слугувати кожний запланований захід, будь-яке питання, включене до порядку денного. Це повинно забезпечуватися вже при складанні й розгляді плану роботи циклової комісії на семестр, рік. Звичайно план складається керівником комісії, але можливо залучати до цього її членів, особливо в комісіях із багаточисленним складом.

Заходи і питання повинні обумовлюватися головним чином практикою навчального процесу. Знання керівником комісії наукового, методичного рівня викладання кожного з предметів, а також спеціальної і педагогічної підготовки кожного члена комісії, їх індивідуальних педагогічних особливостей і нахилів - головна вимога успішного складання плану роботи комісії. Він повинен забезпечити ефективну методичну підтримку навчального процесу, яка в першу чергу, спроможна забезпечити поліпшення якості навчання, надання методичної допомоги саме тим викладачам, які її найбільше потребують [6, с. 23].

Кожен член комісії, як зазначає Н. Семенюк, повинен одержати можливість активної участі в її роботі у відповідності до свого досвіду і теоретичної підготовки [7, с. 45].

Як зазначає Н. Шальтер, не слід перевантажувати план роботи організаційно-навчальними заходами. Але слід обов'язково плани роботи всіх кабінетів і лабораторій, технічних і циклових гуртків, робочі плани викладачів розглядати на засіданнях комісії, так само, як індивідуальні плани підвищення кваліфікації викладачів, екзаменаційні квитки і завдання на проекти [11, с. 7].

Розглядаючи плани роботи кабінетів, циклова комісія повинна переконатися, чи відповідає заплановане вимогам освітнього процесу відповідно до Положення про навчальні кабінети, лабораторії, спортивні зали, майстерні, спортивні майданчики, затверджені Вченою радою Академії. Слід також перевіряти, яка методична робота запланована у навчальних кабінетах.

До планів роботи студентських гуртків циклові комісії повинні висувати вимоги щодо оптимального співвідношення теоретичних і практичних занять, виявлення та залучення обдарованої молоді до наукової діяльності, поглиблене вивчення студентами відповідної галузі наук, набуття навичок науково-дослідної роботи та застосування отриманих знань на практиці, обговорення актуальних проблем відповідної галузі наук, розширення загального і професійного світогляду та створення умов для науково-дослідної діяльності здібних і талановитих студентів. Не можна погоджуватися з таким планом, в якому передбачається тільки заслуховування доповідей, причому багато з яких читаються викладачами. Не можна схвалити і перетворення роботи гуртка у додаткові заняття з предмета.

Важливе місце у роботі циклових комісій повинно приділятися розгляду тематики і завдань курсових робіт. Має бути встановлено, чи забезпечують завдання самостійну роботу студентів над курсовою роботою і використання ними теоретичних знань, отриманих в коледжі, чи актуальні завдання й у якій мірі вони реальні, чи посильні вони для студентів і, разом з тим, чи не занадто прості. Роботи виконуються державною мовою з урахуванням вимог сучасного українського правопису. Курсова робота має бути власним інтелектуальним продуктом студента, виконана за принципом академічної доброчесності. Будь-які цитування та запозичення без зазначення автора сприймаються як плагіат, і такі роботи не допускаються до захисту.

На циклові комісії покладено розгляд індивідуальних планів підвищення кваліфікації викладачів до погодження головою комісії та затвердження їх заступником з науково-методичної роботи. Якщо окремі викладачі мають труднощі в складанні індивідуального плану підвищення кваліфікації, то голова циклової комісії повинен допомогти їм у цьому, порекомендувавши тему для методичної розробки, методичної доповіді, порадивши, яку спеціальну і педагогічну літературу варто опрацювати тощо.

Циклові комісії повинні заслуховувати звіти завідувачів кабінетів і лабораторій, керівників гуртків, звіти про виконання робочих і індивідуальних планів та інше. Обговорення тих чи інших звітів повинне супроводжуватися з'ясуванням причин, що гальмують їх виконання, і вживанням заходів щодо їх усунення. Під час звітів, секретарем циклової комісії, ведуться протоколи, фіксуються рекомендації, пропозиції, зауваження.

Найбільш важливим у плані роботи циклової комісії є обмін досвідом і підвищення кваліфікації викладачів. Реалізувати це завдання можливо шляхом взаємовідвідування занять, укладання методичних розробок, доповідей з методичних, наукових питань, участі в конференціям, семінарах, майстер-класах, оглядів педагогічної літератури.

Добре організоване взаємовідвідування занять, глибокий і об'єктивний аналіз буде сприяти не тільки підвищенню якості навчального процесу, але й розвитку критики, самокритики та товариської взаємодопомоги в педагогічному колективі. Положення про підготовку та проведення відкритих занять в Обласному коледжу «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А.С. Макаренка» Полтавської обласної ради регламентує, що Відкрите заняття - це одна з форм педагогічного контролю, метою якого є виявлення рівня професійної компетенції та педагогічної майстерності викладача з метою подальшого вдосконалення викладацької діяльності. Це спеціально підготовлена форма організації методичної роботи, під час якої протікає реальний освітній процес. Під час відкритого заняття педагог демонструє колегам свій позитивний або інноваційний досвід, реалізацію методичної ідеї, застосування методичного прийому чи методу навчання. Відкрите заняття - це засіб поширення інноваційного досвіду. Систематичний контроль створює належний порядок у процесі навчання, стимулює мотивацію викладачів і здобувачів освіти. Він спонукає викладача постійно самовдосконалюватися, професійно зростати. Коло критеріїв оцінки педагогічної діяльності викладача дозволяє розглянути цю діяльність у комплексі, виявити, що заслуговує на увагу, може бути розповсюджено, а з іншого боку, які саме аспекти потребують подальшого коригування або вдосконалення.

Дуже важливою справою циклових комісій, як зазначає Н. Шальтер, є складання методичних розробок, яке повинно плануватися ними щорічно. Їх завданням повинно бути поступове накопичення методичних розробок з усіх предметів [11, с. 8].

У доборі тем методичних розробок у формі навчальних посібників слід дотримуватися принципу добровільності: ці посібники будуть змістовними, якщо тема цікава викладачу. При цьому циклова комісія повинна забезпечити, щоб зазначені методичні посібники складалися в першу чергу з предметів і тем, найбільш актуальних. Обов'язковою умовою є загальна науково- методична проблема освітнього закладу.

Бібліотеки коледжів, методичний кабінет, навчальна частина повинні надавати викладачам, що працюють над розробкою авторських методик і методичних розробок допомогу в підборі літератури, ознайомленні з досвідом викладання в інших закладах фахової передвищої освіти, консультуванні у вищих навчальних закладах першого (бакалаврського) та/або другого (магістерського) рівня.

Кожна складена авторська методика, методрозробка рецензується теоретиком (доктором або кандидатом наук) та практиком, відповідно до галузі дослідження, обговорюється на цикловій комісії із залученням якомога більшої кількості викладачів. Після схвалення цикловою комісією ці посібники розглядаються на науково-методичній раді коледжу, затверджуються до друку Вченою радою та передаються в бібліотеку й методичний кабінет.

Значну допомогу в справі підвищення кваліфікації викладачів можуть відігравати систематичні огляди періодичної методичної і науково-педагогічної літератури. Огляди можуть бути тематичними, тобто присвячуватися одному питанню, що висвітлюється у ряді номерів одного чи декількох видань, або комплексні, коли розглядаються кілька номерів фахових журналів.

Цикловим комісіям доцільно планувати огляд спеціалізованих видань, що належать до відповідного циклу предметів або галузі науки.

В Академії проводиться робота, пов'язана з контролем освітнього процесу. Нагляд здійснюють директор, його заступник, завідувачі відділень, голови циклових комісій призначених для визначення науково-педагогічного і методичного рівня викладання з метою систематичного підвищення якості підготовки фахівців.

Зазначимо, що завзятість педагога закладу фахової передвищої освіти є загальною формою його існування як індивіда, умовою реалізації себе як особистості.

Активність викладача як особистості у методичній роботі - це постійне внесення нового у зміст цієї роботи. Справжня дієвість педагога відчувається в самостійному удосконаленні освітнього процесу на основі суб'єктивного досвіду, який у кожного фахівця унікальний і неповторний. Ця відповідальність є не тільки в тому як викладач засвоїв нормативні знання, але й у тому як він їх перетворює, реалізує як виражає своє ставлення до них, до характеру їх використання у своїй діяльності. Енергійна діяльність викладача лише тоді може стати властивістю особистості, коли він постійно залучається до науково-методичної роботи закладу освіти.

Своєчасне стимулювання та систематичний контроль за активною творчою діяльністю педагогічного працівника щодо науково-методичної роботи допоможе цілеспрямовано реалізовувати поставлені завдання, генеруючи нові власні ідеї.

Щоб науково-методична діяльність не послаблювалася, її прояви повинні отримувати власну та загальну оцінку на всіх етапах здійснення справи: задум, планування, виконання. Необхідно, щоб позитивно оцінювався будь-який творчий пошук і пропозиції, спрямовані на досягнення загальної та власної методичної мети.

Позитивна атмосфера в колективі стимулює розвиток пізнавальних процесів творчого мислення, уяви, створює емоційно-моральний настрій викладачів. Спільнодія є джерелом творчого вибору способів оптимального розв'язання педагогічної проблеми, об'єктивної самооцінки власних творчих дій під час пошуку істини. Індивідуальний підхід до кожного дозволяє перебороти формалізм і догматизм у роботі; особистісний характер методичної роботи дає можливість враховувати стаж, індивідуальні особливості, здібності та інтереси викладачів.

З огляду на це можна говорити, що творчий клімат, створений у ході науково-методичної роботи, сприяє виробленню позитивного творчого ставлення до професійної діяльності.

Важливими ознаками творчого клімату є довіра та висока вимогливість один до одного; доброзичливість та ділова критика; вільне висловлювання власної думки під час обмірковування питань, що стосуються всього колективу; відсутність тиску з боку керівника, заступників, методиста на викладачів і визнання за ними права приймати потрібне для групи рішення; достатня інформованість про задачі та стан справ під час виконання; задоволеність належністю саме до цього колективу; високий ступінь емоційної включеності та взаємодопомоги у ситуаціях, що викликають стан фрустрації (від лат. frustratio - омана, марне очікування) - психічний стан людини, що виражається в характерних переживаннях і поведінці, прийняття на себе відповідальності за стан справу колективі кожним викладачем.

Культурне та творче середовище, створене у ході методичної роботи в Академії, моделює людські стосунки, забезпечує творчий клімат і психологічний комфорт, духовно-моральне благополуччя і сприяє досягненню успіхів у педагогічній діяльності. Без сумніву, перебування в такому середовищі забезпечує педагогу не тільки комфортність, психологічну захищеність, але й умови для творчого, наукового, методичного зростання.

Запровадження діагностичних методик дозволяє вивчити можливості й потенціал педагогічного працівника з метою надання йому своєчасної і необхідної допомоги. Безумовно, цей напрям науково-методичної роботи сприятиме якіснішому вивченню проблеми, над якою працює викладач.

Висновки

Отже, проведений аналіз змісту науково-методичної роботи в закладах фахової передвищої освіти, а саме: в Обласному коледжі «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А.С. Макаренка» Полтавської обласної ради дозволяє констатувати, що:

педагогічний колектив не завжди чітко формулює мету науково-методичної роботи, оскільки не завжди усвідомлюють очікуваний результат;

при розробці мети не завжди враховує об'єктивні та суб'єктивні умови й шляхи реалізації; вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на досягнення мети.

Загалом, стаття дає підтвердження того, що спрямованість науково-методичної роботи на розвиток особистості педагога сприяє підвищенню рівнів показників діяльності викладачів, таких як комунікативність, уміння виявляти ініціативу, творчу уяву, гнучкість і креативність мислення, здатність побудувати припущення, перевірити їх, ризикувати у разі потреби. Саме ця група суб'єктивних умов розкриває індивідуальні особливості кожного педагога, їх творчі нахили й здібності.

Висновки цього дослідження відкривають перспективи для наступних наукових розвідок. Зокрема, цікавим предметом дослідження може бути структурно-функціональна модель управління науково-методичною роботою в Обласному коледжі «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А.С. Макаренка» Полтавської обласної ради.

Література

1. Єрмола А.М., Васильченко О.М. Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами. Науково-методичний посібник. Харків: Курсор, 2006. 312 с.

2. Гуменюк В.В., Наумчук І.А. Науково-методична робота з педагогічними кадрами. Хмельницький, 2015. 185 с.

3. Теоретико-прикладні аспекти управління закладами освіти: наук.-метод. посіб. / за ред. Л.М. Калініної. К.: ПП «Компанія «Актуальна освіта», 2002. 310 с.

4. Любченко Н.В. Управління науково-методичною діяльністю закладів післядипломної педагогічної освіти: координаційний аспект: наук.-метод. посіб. / за ред. Є.Р. Чернишової. К.: ЦП «КОМПРИНТ», 2013. 256 с.

5. Сорочан Т. Концепція науково-методичної робота в добу освітніх змін: традиції, інновації, перспективи розвитку. Методист. 2013. № 2. (14). С. 7-12.

6. Ковтун В., Курчій Д. Організація науково-методичної роботи. Освіта: технікуми, коледжі. 2014. № 1. С. 21-24.

7. Семенюк Н.Ф. Науково-методичний супровід розвитку професійної компетентності педагога. Завуч. 2017. № 19-20. С. 45-59.

8. Шальтер Н. Система методичної роботи як складова позитивного іміджу навчального закладу. Завуч. 2017. № 13. С. 6-11.

References

1. Yermola, А.М. & Vasylchenko, О.М. (2006). Tekhnolohiia orhanizatsii naukovo-metodychnoi roboty z pedahohichnymy kadramy [Technology of organization of scientific and methodical work with pedagogical personnel], Kharkiv: Kursor [in Ukrainian].

2. Humeniuk, V.V. & Naumchuk, I.A. (2015). Naukovo-metodychna robota z pedahohichnymy kadramy [Scientific and methodical work with teaching staff]. Khmelnytskyi. [in Ukrainian].

3. Kalinina, L.M. (Eds.). (2002) Teoretyko-prykladni aspekty upravlinnia zakladamy osvity [Theoretical and applied aspects of management of educational institutions]. Nauk.-metod. posib. - Scientific method. manual. Kyiv: PP «Kompaniia «Aktualna osvita». [in Ukrainian].

4. Liubchenko, N.V. (2013) Upravlinnia naukovo-metodychnoiu diialnistiu zakladiv pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity: koordynatsiinyi aspekt [Management of scientific and methodical activities of institutions ofpostgraduate pedagogical education: coordination aspect], Nauk.-metod. posib. - Scientific method. manual. Kyiv: TsP «KOMPRYNT» [in Ukrainian].

5. Sorochan, T. (2014). Kontseptsiia naukovo-metodychnoi robota v dobu osvitnikh zmin: tradytsii, innovatsii, perspektyvy rozvytku [The concept of scientific and methodical work in the age of educational changes: traditions, innovations, development prospects]. Metodyst - Methodist, 2. (14), 7-12. [in Ukrainian].

6. Kovtun, V. & Kurchii, D. (2014). Orhanizatsiia naukovo-metodychnoi roboty [Organization of scientific and methodical work]. Osvita: tekhnikumy, koledzhi - Education: technical schools, colleges, 1, 21-24. [in Ukrainian].

7. Semeniuk, N.F. (2017). Naukovo-metodychnyi suprovid rozvytku profesiinoi kompetentnosti pedahoha [Scientific-methodological support for the development of the teacher's professional competence]. Zavuch - Head teacher, 19 - 20, 45-59. [in Ukrainian].

8. Shalter, N. (2017). Systema metodychnoi roboty yak skladova pozytyvnoho imidzhu navchalnoho zakladu [The system of methodical work as a component of the positive image of the educational institution]. Zavuch - Head teacher, 13, 6-11. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru