Діагностика рівня сформованості деонтологічної культури майбутніх соціальних педагогів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Діагностика рівня сформованості деонтологічної культури майбутніх соціальних педагогів

Шеплякова Ірина Олександрівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки, факультет соціальних і поведінкових наук, кафедра соціальної роботи і соціальної педагогіки

м. Харків

Анотація

У сучасних суспільних реаліях актуалізованою є потреба у висококваліфікованих фахівцях з соціального виховання - соціальних педагогах, провідною метою професійної діяльності яких є інтеграція виховних зусиль соціальних інститутів задля забезпечення соціальності особистості, її підтримки й стимулювання до активної життєдіяльності, саморозвитку та самоствердження, її соціальної стабільності. Це зумовлює підвищення вимог до особистості й професійної поведінки фахівця соціально- педагогічної галузі, який повинен бути всебічно розвиненою, професійно освіченою, творчою особистістю, здатною до самовдосконалення, самостійного прийняття відповідальних рішень у ситуаціях морального вибору.

Професійна діяльність соціального педагога за своєю природою, характером і результатом включає деонтологічний компонент, а її ефективність залежить від сформованості у фахівця внутрішнього імперативу професійного обов'язку перед суспільством, відповідальності за його належне виконання. Деонтологічний характер професії соціального педагога зумовлює необхідність забезпечення в процесі професійної підготовки фахівця формування його деонтологічної культури.

Формування деонтологічної культури майбутніх соціальних педагогів визначено як напрям соціального виховання із забезпечення суб'єктивації особистістю професійних зобов'язань у професійній підготовці студентів шляхом спеціально організованого, цілісного, цілеспрямованого процесу за етапами: накопичення фахівцем знань про існуючі в суспільстві норми діяльності соціального педагога (його професійні зобов'язання); їх осмислення, усвідомлення та суб'єктивація як особистісно важливих та необхідних; вироблення на цій основі імперативів діяльності, що забезпечать його готовність до якісної реалізації нормативних вимог у повсякденній та професійній соціально-педагогічній діяльності. Відповідно до компонентної структури деонтологічної культури соціального педагога виділені та схарактеризовані критерії (когнітивний, ціннісно-мотиваційний, емоційно- вольовий, поведінковий) та відповідні їм показники високого, середнього та низького рівнів її сформованості в майбутніх соціальних педагогів.

Ключові слова: деонтологічна культура, соціальний педагог, деонтологічна культура соціального педагога, формування деонтологічної культури соціального педагога, критерій.

Abstract

Shepliakova Iryna Oleksandrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Social Work and Social Pedagogy, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Faculty of Social and Behavioral Sciences, Department of Social Work and Social Pedagogy, Kharkiv

DIAGNOSTICS OF THE LEVEL OF FORMATION OF THE DEONTOLOGICAL CULTURE OF FUTURE SOCIAL EDUCATORS

In modern social realities, the need for highly qualified specialists in social education - social pedagogues, whose leading professional activity is the integration of the educational efforts of social institutions. To ensure the sociality of the individual, its support and stimulation to active life, self-development and selfaffirmation, and its social stability, is an urgent need. This leads to an increase in the requirements for the personality and professional behavior of a specialist in the social and pedagogical field. The specialist must be a comprehensively developed, professionally educated, creative person, capable of self-improvement, independent decision-making in situations of moral choice.

The professional activity of a social pedagogue by its nature, character, and result includes a deontological component. Its effectiveness depends on the formation of the specialist's internal imperative of professional duty to society, responsibility for its proper fulfillment. The deontological character of the profession of a social pedagogue determines the need to ensure the formation of his deontological culture in the process of professional training of a specialist.

The formation of the deontological culture of future social pedagogues is defined as the direction of social education to ensure the personal subjectivation of professional obligations in the professional training of students. This is done through a specially organized, holistic, purposeful process in stages. The specialist's accumulation of knowledge about the social pedagogue's existing social norms (his professional obligation); their understanding, awareness and subjectivation as personally important and necessary; developing on this basis the imperatives of activity that will ensure his readiness for the qualitative implementation of normative requirements in every day and professional socio-pedagogical activities. In accordance with the component structure of the deontological culture of a social pedagogue, the criteria (cognitive, value-motivational, emotional-volitional, behavioral) and their corresponding indicators of high, medium and low levels of its formation in future social pedagogues are selected and characterized.

Keywords: the deontological culture, social pedagogue, the deontological culture of social pedagogue, formation of deontological culture of social pedagogue, criterion.

Постановка проблеми

Досягнення соціальної стабільності кожної особистості, а отже, і сталого розвитку суспільства серед іншого залежить і від ефективності професійної діяльності спеціалістів із соціального виховання - соціальних педагогів. Тому актуалізованою у сьогоденні є потреба в підготовці висококваліфікованих фахівців соціально-педагогічної галузі, які повинні бути всебічно розвиненими, професійно освіченими, творчими особистостями, здатними до самовдосконалення, самостійного прийняття відповідальних рішень у ситуаціях морального вибору. При цьому професійна діяльність соціального педагога за своєю природою, характером і результатом включає деонтологічний компонент (регламентацію поведінки з боку суспільства за допомогою вироблених зобов'язань), а її ефективність залежить від сформованості у фахівця внутрішнього імперативу професійного обов'язку перед суспільством, відповідальності за його належне виконання. Деонтологічний характер професії соціального педагога (підвищені вимоги до представника професії з боку суспільства завдяки спроможності впливу на соціалізацію іншої особистості, її долю, місце в соціумі тощо) зумовлює необхідність використання деонтологічного підходу до професійної підготовки фахівця, забезпечення формування його деонтологічної культури, чітке розуміння критеріїв та відповідним їм показників її сформованості, зокрема у студентів - майбутніх соціальних педагогів. саморозвиток професійний поведінка педагогічний

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проведений аналіз наукових джерел засвідчив, що деонтологічний аспект підготовки майбутнього фахівця висвітлено в працях М. Васильєвої, Г. Караханової, К. Кертаєвої, М. Кропачової, А. Кудеріної, К. Левітана, Л. Переймибіди, З. Селімової, С. Хлєстової та ін. Проблему формування культури представника соціально-педагогічної галузі розкрито в студіях Р. Вайноли, І. Клемантович, Є. Клімкіної, О. Пономаренко, Т. Спіріної, Г. Тарасенко та ін.

Поняття деонтологічна культура соціального педагога визначено як показник рівня його соціальності, складник професійної культури, як соціально-педагогічний феномен, що представляє собою інтегроване цілісне особистісне утворення, яке характеризується усвідомленням об'єктивно існуючих професійних зобов'язань щодо поведінки у взаємодії з іншими суб'єктами соціально-педагогічної діяльності.

З'ясовано, що деонтологічна культура соціального педагога є особистішою характеристикою, в основі якої лежить спрямованість на іншу людину, співпрацю з соціальними інститутами, готовність до належного виконання зобов'язань на основі їх суб'єктивації й самопримусу до виконання, і нормотворчості в соціальній галузі. При цьому сформованість у фахівця деонтологічної культури гарантовано забезпечує нормативність його поведінки під час виконання професійних функцій і є умовою ефективності соціально-педагогічної діяльності. З урахуванням функцій соціально- педагогічної діяльності визначено, що структуру деонтологічної культури соціального педагога складають взаємопов'язані і взаємозумовлені компоненти: ціннісний, когнітивний, нормативний та поведінковий.

Своєю чергою, процес формування деонтологічної культури соціального педагога передбачає забезпечення суб'єктивації особистістю професійних зобов'язань у професійній підготовці студентів шляхом спеціально організованого, цілісного, цілеспрямованого процесу за етапами: накопичення фахівцем знань про наявні в суспільстві норми діяльності соціального педагога (його професійні зобов'язання); їх осмислення, усвідомлення та суб'єктивація як особистісно важливих та необхідних; вироблення на цій основі імперативів діяльності, що забезпечать його готовність до якісної реалізації нормативних вимог у повсякденній та професійній соціально-педагогічній діяльності.

Результатом означеного процесу є певний рівень сформованості деонтологічної культури майбутнього соціального педагога (як складника та показника його соціальності).

Формування деонтологічної культури майбутніх соціальних педагогів пов'язано з процесом їхньої деонтологічної підготовки (як складової професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів у цілому) як «цілеспрямованого керованого процесу, що забезпечує деонтологічну компетентність, сформованість особистісно значущих якостей, необхідних для здійснення нормативної професійної поведінки в педагогічній діяльності» [1, с. 12]. Ґрунтуючись на теоретичних положеннях концепції А. Рижанової [2] щодо рівнів соціальності особистості, деонтологічну компетентність соціального педагога трактуємо як складник (певний рівень) його деонтологічної культури. При чому кожна з них одночасно виступає складниками та показниками певного рівня розвитку соціальності соціального педагога, а, у сукупності, - вони є результатом його деонтологічної підготовки (як складової процесу професійної підготовки) у закладі вищої освіти.

Отже, суспільна значущість та складність практичної професійної соціально-педагогічної діяльності зумовлюють постійно зростаючий рівень вимог до якості підготовки та рівня компетентності майбутніх фахівців, і, як результат, пошук шляхів удосконалення професійної освіти соціально- педагогічного профілю, зокрема, щодо оновлення змісту деонтологічної підготовки студентів - майбутніх соціальних педагогів. Адекватною відповіддю на виклики сьогодення є визначення метою деонтологічної підготовки майбутніх соціальних педагогів забезпечення високого рівня сформованості їхньої деонтологічної культури (як показника найвищого рівня розвитку їхньої соціальності).

Визначаючи критерії сформованості деонтологічної культури соціального педагога, спиралися на результати досліджень М. Васильєвої [1; 3], Р. Вайноли [4], В. Гриньової [5], Л. Переймибіди [6], С. Хлєстової [7] та інших науковців. Узагальнення результатів проведеного аналізу наукових підходів до вирішення проблеми визначення критеріїв оцінки ефективності формування деонтологічної культури та їхніх показників дозволило визначити перелік факторів, котрі варто враховувати при оцінці сформованості показників деонтологічної культури студентів - майбутніх соціальних педагогів, який складають: морально-правова позиція особистості, що відображає уявлення про соціальну роль майбутньої професії в сучасних умовах та нормативні засади професійної діяльності; міра наближення за змістом і пріоритетами до професійно-групових ціннісних домінант особистої системи цінностей майбутнього соціального педагога, ціннісна орієнтація студента в ситуаціях «морального вибору»; повнота та системність знань деонтологічних принципів і норм належної професійної поведінки соціального педагога; єдність деонтологічних знань, переконаності у необхідності належної регуляції професійної поведінки та спрямованості особистості майбутніх соціальних педагогів на формування й удосконалення власної нормативної поведінки у професійній практиці; прагнення студентів до самовиховання та професійного самовдосконалення на основі усвідомленої потреби оволодіння деонтологічною культурою соціального педагога; сформованість професійно значущих якостей студента - майбутнього соціального педагога, наявність яких забезпечує належну професійну поведінку фахівця.

Мета статті - визначити та схарактеризувати критерії та відповідні їм показники рівня сформованості деонтологічної культури майбутніх соціальних педагогів.

Виклад основного матеріалу

Проаналізувавши теоретичні підходи до визначення критеріїв сформованості культури студентів закладу вищої освіти, ураховуючи вікові та соціальні особливості студентської молоді, структурні компоненти деонтологічної культури соціального педагога, визначено такі основні критерії оцінки ефективності процесу формування деонтологічної культури майбутнього соціального педагога: когнітивний, ціннісно-мотиваційний, емоційно-вольовий та поведінковий.

У основі визначення когнітивного критерію сформованості деонтологічної культури майбутнього соціального педагога сформульоване С. Іщуком [12] положення про те, що потреба у знаннях основ професійної деонтології майбутніми кваліфікованими спеціалістами є одним з виявів культурних потреб професійної макрогрупи та суспільства в цілому. Так, когнітивний критерій характеризує сформованість когнітивного компоненту деонтологічної культури соціального педагога на основі виявлення таких показників як: повнота, систематичність засвоєних студентами деонтологічних знань (про професійно-групові цінності професії; специфіку і деонтологічний характер професійної соціально-педагогічної діяльності, її функції); сприйняття їх на особистісному рівні.

Обґрунтовуючи ціннісно-мотиваційний критерій сформованості деонтологічної культури майбутнього соціального педагога, спиралися, з одного боку, на положення О. Леонтьєва про мотив як «мотор діяльності» [8] та висновки Л. Кондрашової [9] про те, що пріоритетними мотивами для будь-якого виду діяльності є особистісні, що характеризуються позитивним ставленням, інтересом до діяльності. З іншого боку, основою для визначення критерію стали наукова позиція О. Шемігон про професійні цінності як «світоглядний концепт професійної субкультури», в якому реалізуються «переконання і відносини, ідеали і прагнення, норми і практичні принципи взаємодії...» [10, с. 230] та висновки С. Хлєстової, що професійні цінності (як «психосмислове утворення, що формується на перетині мотиваційної сфери та світоглядних структур свідомості студентів» [7, с. 69]) є «найдієвішою категорією становлення соціально зрілої, молодої людини, її оптимального функціонування і реалізації природних потенцій у культурному форматі фахової діяльності» [7, с. 69]. У процесі підготовки до майбутньої діяльності студент повинен опанувати професійні цінності, суб'єктивуючи їх. При цьому рівень суб'єктивації базових професійно-групових цінностей є показником «особистісно-професійної розвиненості студента, його деонтологічної культурності» [7, с. 70]. При визначенні цього критерію значимими стали також концептуальні положення теорії особистості С. Рубінштейна [11] про те, що в потребах, інтересах, ідеалах, переконаннях, домінуючих мотивах поведінки та діяльності, світогляді виявляється спрямованість особистості (як один із компонентів її структури).

Отже, ціннісно-мотиваційний критерій відображає сформованість ціннісного компоненту деонтологічної культури майбутнього соціального педагога та характеризує наявність професійно-педагогічної спрямованості особистості студентів на здійснення належної регуляції власної майбутньої професійної поведінки відповідно до нормативних вимог.

Показниками такої спрямованості (й відповідно показниками сформованості ціннісного компоненту деонтологічної культури майбутнього соціального педагога за ціннісно-мотиваційним критерієм), на нашу думку, є: сформованість у студентів пізнавальних та соціальних мотивів нормативної професійної поведінки; усвідомлення значущості опанування деонтологічних знань. При цьому суб'єктивація базових професійно-групових цінностей, свідоме сприйняття нормативних вимог, ціннісно-мотиваційне ставлення до професійного обов'язку, активна, пізнавальна спрямованість студентів на здійснення належної регуляції власної майбутньої професійної поведінки, є неможливими й, через те, тісно пов'язаними, з одного боку, з позитивним емоційним переживанням особистістю необхідності такої регуляції загалом та ситуації вимоги зокрема, а, з іншого, - з певним вольовим спонуканням. Саме тому наступним критерієм сформованості деонтологічної культури майбутнього соціального педагога став емоційно-вольовий, який відображає сформованість нормативного та частково поведінкового компонентів деонтологічної культури майбутнього соціального педагога.

У основу визначення емоційної складової емоційно-вольового критерію сформованості деонтологічної культури майбутнього соціального педагога покладено теоретичні висновки В. Балахтар про те, що людські емоції є «внутрішньою мовою, системою сигналів, за допомогою яких індивід дізнається про те, що відбувається, які відтворюють відношення між мотивами і діяльністю» [13, с. 275]. При цьому емоції (як і цінності) є інструментом соціального й професійного регулювання, певною проміжною ланкою, яка пов'язує поведінку фахівця з його найважливішими соціальними та професійними ідеалами, інтересами, потребами тощо». Адже саме емоції й почуття є тим «невимушеним компонентом», що «бере участь у керуванні поведінкою людини як на стадії усвідомлення потреби й оцінки ситуації, так і на стадії ухвалення рішення та оцінки досягнутого результату» [14], дозволяючи, за В. Лозовим, «обертати „знання” на „свідомість” й робити вчинки» [15, с. 154] та виступаючи, по суті, умовою інтеріоризації, засвоєння норм, зокрема й деонтологічних. При цьому, компонентом, на основі якого виникають і виявляються емоції та почуття, є переживання. Тому, під емоціями розуміємо «переживання людиною ситуативного чи дійового значення предметів та явищ минулого, теперішнього або майбутнього» [14], а почуття тлумачимо як «переживання людиною життєвого сенсу предметів та явищ» [14]. Погоджуємося, що визначені психологічні утворення виражають та характеризують «оцінне суб'єктивне ставлення майбутнього фахівця до навколишнього світу, до майбутньої обраної професії та особливостей фахової діяльності, її результатів, до себе самого й своїх проявів» [16, с. 70]. Відповідно до цього одним з показників свідомого сприйняття студентами - майбутніми соціальними педагогами змісту вимог професійного обов'язку визначено позитивне емоційне переживання поставлених вимог.

В основі обґрунтування вольової складової емоційно-вольового критерію теза про те, що тільки певне вольове спонукання (емоційно-вольове устремління, зусилля) через усвідомлену особистістю готовність виконати в конкретних умовах поставлену вимогу породжує відповідний мотиваційний процес. Отже, показником свідомого сприйняття майбутніми соціальними педагогами змісту вимог професійного обов'язку також є сформоване довільне позитивне ставлення до визначених вимог та готовність, проявляючи вольові зусилля, втілювати їх в реальну поведінку, долати можливі труднощі.

Ураховуючи, що здатність до усвідомленого вибору належної професійної поведінки визначається наявністю та мірою виразності певних професійно значущих особистісних якостей фахівця (як результату «відбиття» особистістю норм і цінностей професії) вважаємо, що, поряд з іншим, емоційно-вольовий критерій сформованості деонтологічної культури майбутнього соціального педагога характеризує наявність у студентів цих якостей (які сформувалися й розвинулися на основі суб'єктивованих професійно-групових цінностей та є необхідними для здійснення належної (нормативної) саморегуляції професійної поведінки), а саме: соціальної активності (у питанні професійного самовдосконалення відповідно до координат системи професійних відносин), чесності (у своїх переконаннях щодо професійного обов'язку), сумлінності і дисциплінованості (щодо виконання професійних зобов'язань) та відповідальності (щодо засвоєння цінностей обраної професії та наслідків професійної діяльності, її відповідності встановленим нормам та вимогам).

Отже, показниками сформованості деонтологічної культури майбутнього соціального педагога за емоційно-вольовим критерієм є: переконаність у необхідності та значущості деонтологічних норм, усвідомлений вибір їх як регулятивів власної майбутньої професійної поведінки, ставлення до вимог професійних зобов'язань; рівень сформованості професійно-особистісних якостей, необхідних для здійснення нормативної професійної поведінки (соціальна активність, чесність, сумлінність, дисциплінованість, відповідальність).

Поведінковий критерій відображає сформованість поведінкового компоненту деонтологічної культури майбутнього соціального педагога та характеризує наявність та виявлення в практичній діяльності системи умінь та навичок самостійного здійснення належної регуляції професійної поведінки відповідно до функціональних зобов'язань соціального педагога та вимог деонтологічних норм. Обґрунтовуючи цей критерій, спиралися на висновки науковців про те, що він характеризує сформованість «вміння усвідомлено використовувати деонтологічні знання при вирішенні професійних завдань» [3, с. 21], «уміння орієнтуватися на деонтологічно значущі професійні цінності й відповідно аналізувати та корегувати професійну поведінку, вміння ... використовувати прийоми вирішення професійних завдань, ... уміння залучати інших осіб до діяльності, що відповідає нормам та правилам деонтологічної культури» [7, с. 71].

Поведінковий критерій відбиває все засвоєне, сприйняте та сформоване тільки на практиці, в реальній професійній поведінці, на той час як більшість студентів є тільки потенційними майбутніми соціальними педагогами. Через це вважаємо, що сформованість деонтологічної культури майбутнього фахівця за поведінковим критерієм може бути охарактеризовано за проявами певної соціальної поведінки студента (на заняттях, під час проходження практики тощо), на підставі яких можна оцінити прогнозовану і передбачувану його професійну поведінку в ролі соціального педагога. Таким чином, показниками сформованості деонтологічної культури майбутніх соціальних педагогів за поведінковим критерієм визначили: рівень сформованості практичних умінь та навичок здійснення нормативної професійної поведінки; сформованість способів самостійного прийняття рішень, здатність оцінювати їхні наслідки, готовність визначати необхідні обмеження та реалізовувати відповідну нормативним вимогам поведінку; залучення інших до виконання деонтологічних норм.

Підтримуємо позицію С. Хлєстової, яка під рівнем сформованості показників деонтологічної культури студентів закладу вищої освіти пропонує розуміти «ступінь та міру прояву означених показників через систему знань, емоцій, цінностей та поведінки студента» [7, с. 74]. З огляду на це, нами визначено три рівні сформованості показників деонтологічної культури майбутніх соціальних педагогів: високий, середній та низький.

При цьому високий рівень сформованості деонтологічної культури майбутніх соціальних педагогів характеризується сформованістю у студентів пізнавальних та соціальних мотивів нормативної професійної поведінки; усвідомленням значущості опанування деонтологічних знань; наявністю повних, систематичних деонтологічних знань; сприйняттям їх на особистісному рівні. Студентам притаманна переконаність у необхідності та значущості деонтологічних норм, усвідомлений вибір їх як регулятивів власної майбутньої професійної поведінки, довільне позитивне відповідальне ставлення до вимог професійних зобов'язань; сформованість професійно- особистісних якостей, необхідних для здійснення нормативної професійної поведінки (соціальна активність у питанні професійного самовдосконалення відповідно до координат системи професійних відносин, чесність у своїх переконаннях щодо професійного обов'язку, сумлінність та дисциплінованість щодо виконання професійних зобов'язань, відповідальність щодо засвоєння цінностей обраної професії та наслідків професійної діяльності, її відповідності встановленим нормам). У майбутніх соціальних педагогів сформовані практичні уміння та навички здійснення нормативної професійної поведінки; способи самостійного прийняття рішень, здатність оцінювати їхні наслідки; готовність визначати необхідні обмеження та реалізовувати відповідну нормативним вимогам поведінку; залучати інших до виконання деонтологічних норм.

Середній рівень сформованості деонтологічної культури майбутніх соціальних педагогів характеризується недостатньою сформованістю у студентів пізнавальних та соціальних мотивів нормативної професійної поведінки; частковим усвідомленням значущості опанування деонтологічних знань. У студентів наявні повні, систематичні деонтологічні знання, але вони не вміють використовувати їх на практиці; часткове сприйняття їх на особистісному рівні. Схильність до усвідомлення значущості деонтологічної регуляції фахової поведінки, проте мінливе ставлення до вимог професійних зобов'язань та необхідності їхнього виконання; часткове сприйняття цих вимог як обов'язку та нестійкий вибір їх у якості регулятивів власної майбутньої професійної поведінки; недостатній рівень сформованості професійно-особистісних якостей, необхідних для здійснення нормативної професійної поведінки (ситуативний прояв соціальної активності у питаннях професійного самовдосконалення, сумлінності та дисциплінованості щодо виконання професійних зобов'язань, відповідальності щодо засвоєння цінностей обраної професії та наслідків професійної діяльності, її відповідності встановленим нормам). Відносно успішне виконання професійно-зорієнтованих завдань на основі відтворення власного попереднього досвіду й досвіду інших (творчість студенту практично не властива) та часткова сформованість здатності оцінювати відповідність наслідків прийнятих рішень нормативним вимогам; усвідомлення важливості відповідної нормативним вимогам поведінки, проте часткова, вибірково- ситуативна готовність здійснювати відповідні вчинки, їхня залежність від особистісних інтересів та емоційного стану.

Низький рівень сформованості деонтологічної культури майбутніх соціальних педагогів характеризується нестійким ціннісно-мотиваційним ставленням до професії як до покликання, наявністю незадоволеності професійним вибором; відсутністю прагнення самовираження й самовдосконалення в професійній діяльності; прихованим або явним небажанням здійснювати відповідну нормативним вимогам професійну поведінку; неусвідомленням значущості та відсутністю пізнавального інтересу до опанування деонтологічних знань. Наявні елементарні деонтологічні знання; невизначені професійні пріоритети (цілі і завдання власної професійної діяльності визначені в загальному вигляді й не є орієнтиром професійного розвитку). Невизначене ставлення до деонтологічної регуляції майбутньої професійної поведінки, до вимог професійних зобов'язань та неприйняття їх як імперативів власної поведінки; нерозвиненість професійно значущих якостей, необхідних для здійснення нормативної професійної поведінки (відсутність проявів соціальної активності в питаннях професійного самовдосконалення, сумлінності та дисциплінованості щодо виконання професійних зобов'язань, почуття відповідальності за наслідки професійної діяльності). Стереотипне вирішення професійно-зорієнтованих завдань за наперед відпрацьованою схемою, що стала алгоритмом, відсутність творчого підходу та неадекватна оцінка відповідності наслідків прийнятих рішень нормативним вимогам; неусвідомлення важливості нормативної поведінки та неготовність здійснювати відповідні вчинки.

Висновки

Отже, із врахуванням компонентної структури деонтологічної культури соціального педагога запропоновано авторське бачення критеріїв та відповідних їм показників рівня її сформованості в майбутніх соціальних педагогів. Як критерії визначено когнітивний (повнота, системність деонтологічних знань, сприйняття їх на особистісному рівні); ціннісно- мотиваційний (показниками якого стали сформованість у студентів пізнавальних та соціальних мотивів нормативної професійної поведінки; усвідомлення значущості опанування деонтологічних знань); емоційно- вольовий (переконаність у необхідності та значущості деонтологічних норм, усвідомлений вибір їх як регулятивів власної майбутньої професійної поведінки, ставлення до вимог професійних зобов'язань; рівень сформованості професійно-особистісних якостей, необхідних для здійснення нормативної професійної поведінки (соціальна активність, чесність, сумлінність, дисциплінованість, відповідальність)); поведінковий (рівень сформованості практичних умінь та навичок здійснення нормативної професійної поведінки; сформованість способів самостійного прийняття рішень, оцінювати їхні наслідки, готовність визначати необхідні обмеження та реалізовувати відповідну нормативним вимогам поведінку; залучення інших до виконання деонтологічних норм).

Вважаємо, що саме визначені критерії (розкриті через ряд якісних показників) містять вимоги, що відображають специфіку деонтологічної культури соціального педагога, динаміку її формування та розвитку в часі та просторі в студентів - майбутніх соціальних педагогів А, отже, вони можуть бути використані при оцінці сформованості структурних компонентів деонтологічної культури майбутніх соціальних педагогів.

Література

1. Васильєва М. П. Теоретичні основи деонтологічної підготовки педагога: автореф. дис. ... докт. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2004. 38 с.

2. Рижанова А. О. Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті: дис. ... докт. пед. наук: спец. 13.00.05 «Соціальна педагогіка». Харків: ХДАК, 2004. 456 с.

3. Васильєва М. П. Основи педагогічної деонтології: навч. посіб. Харків: Нове слово, 2003. 200 с.

4. Вайнола Р. Х. Особистісний розвиток майбутнього соціального педагога в процесі професійної підготовки: монографія / За редакцією С. О. Сисоєвої. Запоріжжя: ХНРБЦ, 2008. 460 с.

5. Г риньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти): автореф. дис. докт. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Київ: Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України, 2001. 45 с.

6. Переймибіда Л. В. Організаційні засади діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею: автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки». Київ: КНУ імені Т. Г. Шевченка, 2008. 18 с.

7. Хлєстова С. С. Формування деонтологічної культури студентів вищих навчальних закладів у процесі соціально-виховної роботи: дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання». Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. 237 с.

8. Гапоненко Л. Мотивація та її роль під час вивчення іноземних мов. Південний архів (філологічні науки). 2018. № 73. С. 85-88

9. Кондрашова Л. В. Внеаудиторная работа по педагогике в педагогическом институте. Київ : Вища школа, 1988. 160 с.

10. Шемигон Н. Ю. Професійно-ціннісні орієнтації як структурний елемент професійної підготовки майбутніх педагогів. Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: зб. наук. пр. Харків - Луганськ: СтильІздат, 2004. С. 229-235.

11. М'ясоїд П. Сергій Рубінштейн: життя висхідною. Психологія і суспільство. 2009. № 2. С. 7-36.

12. Іщук С. В. Етика соціальної роботи: курс лекцій. Тернопіль: ТДПУ, 2008. 59 с.

13. Балахтар В. В. Педагогіка і психологія в соціальній роботі: навч.-метод. посіб. для студ. вищ. навч. закладів. Київ: Талком, 2017. 444 с.

14. Варій М. Й. Психологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладі. Київ: Центр учбової літератури, 2009. 288 с.

15. Лозовой В. О., Панов М. І., Стасевська О. А. та ін. Етика: навч. посіб. / [за ред. В. О. Лозового]. Київ: Юрінком Інтер, 2002. 224 с.

16. Портян М. О. Показники становлення ділових якостей особистості. Сучасна вища освіта в умовах реформування: проблеми, теорія, практика: матеріали наук.-практ. конф., 15-16 верес. 2010 р., м. Харків / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди; за ред. В. М. Гриньової. Харків: ХНПУ ім. Г.С.Сковороди, 2010. С. 70-71.

17. Ухач В. З. Юридична деонтологія і професійна етика: навч. посіб. Тернопіль: Вектор, 2015. 335 с.

References

1. Vasylieva, M. P. (2004). Teoretychni osnovy deontolohichnoi pidhotovky pedahoha. [Theoretical foundations of deontological training of a teacher]. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv: H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University [in Ukrainian].

2. Ryzhanova, A. O. (2004). Rozvytok sotsialnoi pedahohiky v sotsiokulturnomu konteksti [Development of social pedagogy in the sociocultural context]. Doctor's thesis. Kharkiv: KhSAC [in Ukrainian].

3. Vasylieva, M. P. (2003). Osnovy pedahohichnoi deontolohii. [Fundamentals of pedagogical deontology]. Kharkiv: Nove slovo [in Ukrainian].

4. Vainola, R. Kh (2008). Osobystisnyi rozvytok maibutnoho sotsialnoho pedahoha v protsesi profesiinoi pidhotovky [Personal development of the future social pedagogue in the process of professional training]. Zaporizhzhia: KhNRBC [in Ukrainian].

5. Hrynova, V. M. (2001). Formuvannia pedahohichnoi kultury maibutnoho vchytelia (teoretychnyi ta metodychnyi aspekty). [Formation of the pedagogical culture of the future teacher (theoretical and methodological aspects)]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv: Ivan Ziaziun Institute of Pedagogical Education and Adult Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. [in Ukrainian].

6. Pereimybida, L. V. (2008). Orhanizatsiini zasady diialnosti pedahohichnoho kolektyvu z rozvytku deontolohichnoi kultury uchniv medychnoho litseiu. [Organizational principles of the activity of the pedagogical team for the development of deontological culture of students of the medical lyceum]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv [in Ukrainian].

7. Khliestova, S. S. (2011). Formuvannia deontolohichnoi kultury studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv u protsesi sotsialno-vykhovnoi roboty. [Formation of deontological culture of students of higher educational institutions in the process of social and educational work]. Candidate's thesis. Kyiv: National Pedagogical Dragomanov University [in Ukrainian].

8. Haponenko, L. (2018). Motyvatsiia ta yii rol pid chas vyvchennia inozemnykh mov [Motivation and its role during learning foreign languages]. Pivdennyi arkhiv (filolohichni nauky) - Southern archive (philological sciences), 73.

9. Kondrashova, L. V. (1988). Vneaudytornaia rabotapopedahohyke v pedahohycheskom ynstytute [Extra-audit work on pedagogy in the pedagogical institute]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].

10. Shemyhon, N. Yu. (2004). Profesiino-tsinnisni oriientatsii yak strukturnyi element profesiinoi pidhotovky maibutnikh pedahohiv. [Professional and value orientations as a structural element of professional training of future teachers]. Problemy suchasnosti: kultura, mystetstvo, pedahohika - Modern problems: culture, art, pedagogy. Kharkiv - Luhansk: StylIzdat. [in Ukrainian].

11. Miasoid, P (2009). Serhii Rubinshtein: zhyttia vyskhidnoiu [Serhii Rubinstein: life as an ascendant]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 2, 7-36 [in Ukrainian].

12. Ishchuk, S. V. (2008). Etyka sotsialnoi roboty. [Ethics of social work]. Ternopil: TDPU [in Ukrainian].

13. Balakhtar, V. V. (2017). Pedahohika ipsykholohiia v sotsialnii roboti [Pedagogy and psychology in social work]. Kyiv: Talkom, 2017 [in Ukrainian].

14. Varii, M. Y. (2009). Psykholohiia. [Psychology]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury.

15. Lozovoi, V. O., Panov, M. I. & Stasevska, O. A. (2002). Etyka [Ethics]. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].

16. Portian, M. O. (2010). Pokaznyky stanovlennia dilovykh yakostei osobystosti [Indicators of the formation of business qualities of an individual]. V. M. Hrynyova (Eds.). Suchasna vyshcha osvita v umovakh reformuvannia problemy, teoriia, praktyka - Modern higher education in conditions of reform: problems, theory, practice: Proceedings of the Scientific and Practical Conference, (pp. 70-71). Kharkiv: H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University [in Ukrainian].

17. Ukhach, V. Z. (2015). Yurydychna deontolohiia iprofesiina etyka [Legal deontology and professional ethics]. Ternopil: Vector.

Размещено на Allbest.ru