Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Сучасні форми взаємодії закладу дошкільної освіти і сім'ї у векторі професійного зростання вихователя

Сучасні форми взаємодії закладу дошкільної освіти і сім'ї у векторі професійного зростання вихователя

Забезпечення успішної соціалізації та самореалізації дітей. Пошук інструментів впливу на розвиток дитини в умовах перебування її в сім’ї та в закладі дошкільної освіти. Впровадження засобів продуктивної комунікації між педагогами, дітьми і батьками.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык французский
Дата добавления 16.01.2024
Размер файла 243,1 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради» (Україна)

Сучасні форми взаємодії закладу дошкільної освіти і сім'ї у векторі професійного зростання вихователя

Ющенко Л., к. філол. н., доцент

Анотація

Вступ. Нині одним із актуальних питань для педагогів є забезпечення ефективності освітнього процесу, пошук дієвих інструментів впливу на розвиток дитини в умовах перебування її в сім'ї і закладі освіти для успішної соціалізації та самореалізації, що, вочевидь, залежить як від рівня виконання батьківських функцій і свідомого підходу до виховання нащадків, так і від міри і ступеня взаємодії закладу освіти і родини, упровадження різних форм, методів, прийомів і засобів продуктивної комунікації між педагогами, дітьми і їхніми батьками. Роботу націлено на теоретичне обґрунтування і пошук шляхів вирішення вищевказаного питання в закладі дошкільної освіти, а також на практичну реалізацію системи просвітницьких заходів для батьків вихованців в умовах компетентнісного, особистісного та діяльнісного підходів.

Метою статті є обґрунтування потреби урізноманітнення форм ефективної взаємодії закладу дошкільної освіти і сім'ї.

Методи та методики дослідження. На основі аналізу й синтезу нормативно- правових і наукових джерел щодо традиційних й інноваційних шляхів налагодження комунікації з сім'єю в закладах дошкільної освіти України та професійного досвіду авторки статті підтверджено вагому роль держави, суспільства й закладів освіти в педагогізації батьків і потребу оновлення форм взаємодії з ними. Для повноти реалізації авторського концепту застосовано метод опитування (анкетування за допомогою сервісу Google Forms), проведеного з метою визначення ефективних сучасних форм взаємодії педагогів, дітей і їхніх батьків. Методи систематизації й узагальнення уможливили впорядкування результатів опитування респондентів щодо форм взаємодії ЗДО і сім'ї у своєрідну систему.

Результати. У ході дослідження з'ясовано, що педагоги та батьки визнають пряму залежність якості освітнього процесу від форм взаємодії ЗДО і сім'ї, переважно оцінюють більшість із відомих їм, як ефективні і продуктивні, а оптимальними вважають ті, що об'єднують одночасно представників усіх трьох сторін учасників освітнього процесу. У розвідці вказано чинники гармонійних стосунків закладу освіти та родини; це, зокрема, фахова майстерність вихователів і систематичне її підвищення; зумовлені спільними діями сторін-учасників освітнього процесу чітко визначені реальні й конкретні цілі та пріоритетні завдання щодо формування дитини; розуміння й усвідомлення батьків цінності власної дитини, її життя, уявлень, емоцій, розвитку здібностей; максимальне використання ресурсів (інтелектуальних, моральних, професійних, фізичних тощо) у співпраці закладу освіти і сім'ї на засадах партнерства тощо.

Висновки. Результати опитування дали змогу виявити, що найбільш ефективними та продуктивними у взаємодії закладу дошкільної освіти і сім'ї респонденти вважають форми, учасниками яких одночасно є педагоги, діти і їхні батьки; батьківські клуби (студії, школи тощо); батьківські збори; виховні (святкові) заходи, учасниками яких є діти і батьки; комунікація в групах (спільнотах) через мобільні додатки чи соціальні мережі тощо.

Майбутні розвідки з окресленого питання будуть тісно пов'язані з дослідженням форм ефективної взаємодії закладу загальної середньої освіти з батьками учнів.

Ключові слова: батьки, вихователь, ефективна взаємодія, заклад дошкільної освіти, партнерство, професійне зростання, сім'я.

Abstract

Modern Forms of interaction Between the Preschool Education institution and the Family Within the Kindergarten Teacher's Professional Growth

L. Yushchenko, PhD in Philology, Associate Professor MEI Cherkasy Regional Institute of Postgraduate education of Teachers of the Cherkasy Regional Council (Ukraine)

Introduction. Nowadays, one of the actual issues for teachers is to ensure the effectiveness of the educational process, to search effective tools for influence the development of a child in the conditions of his/her stay in the family and educational institution for successful socialization and self-realization. It obviously depends on the level of implementation of parental responsibilities and conscious approach to the upbringing of offspring, as well as the degree of interaction between the educational institution and the family, the introduction of various forms, methods, techniques and means of productive communication among teachers, children and their parents.

The work is aimed at theoretical support and finding ways to solve the above- mentioned issues in a preschool education institution, as well as at the practical implementation of a system of educational activities for children's parents in terms of competence, personal and activity approaches.

Goal. The purpose of the article is to reason the need to diversify the forms of effective interaction between the preschool education institution and the family.

Methods & Methodology of the Research. The important role of the state, society and educational institutions in the pedagogical enlightenment of parents and the need to renew the forms of interaction with them are confirmed taking into account the analysis of legal and scientific sources regarding traditional and innovative ways of establishing communication with the family in Ukrainian preschool education institutions and the author's professional experience.

The Results. In the course of the study, it was found that teachers and parents recognize the direct dependence of the quality of the educational process on the forms of interaction between children and the family, they mainly evaluate most of the ones they know as effective and productive, and consider the optimal ones that unite representatives of all at the same time three sides of participants in the educational process. The research indicates the factors of harmonious relationship between the educational institution and the family; this is, in particular, the kindergarten teacher's professional skill and its systematic improvement. Real and concrete goals and priority tasks of the child's formation determined by the cooperation of the parties involved in the educational process are clearly defined. Also the elements of harmonious relationship are parents' understanding and awareness of their own child's value, his life, ideas, emotions, development of abilities; maximum use of resources (intellectual, moral, professional, physical, etc.) in cooperation between the educational institution and the family on the basis of partnership.

Conclusions. The results of the survey made it possible to reveal that the most effective and productive forms of interaction between the preschool education institution and the family are considered by adults, the participants of which are teachers, children and their parents at the same time; parent clubs (studios, schools, etc.); parent meetings; educational (holiday) events, the participants of which are children and parents; communication in groups (communities) through mobile applications or social networks, etc.

Future research on the outlined issue will be closely related to the study of the forms of cooperation of the general secondary education institution and parents.

Key words: parents, educator, effective interaction, preschool, partnership, professional growth, family.

Вступ

Нині перед багатьма сім'ями постають численні виклики: екологічні, матеріальні, моральні, соціальні тощо. Готовність подружжя до батьківства, розуміння власної місії сприяють формуванню гармонійної особистості дитини, її соціалізації та самореалізації. Натомість ухиляння дорослих від своїх обов'язків, відсутність свідомого підходу до виховання нащадків, брак розуміння цінності своєї дитини, її життя, емоцій, здібностей, почуттів і уявлень нерідко призводять до знецінення авторитету старших, відчуженості членів родини одне від одного, непорозумінь між ними, конфліктів, що стають на заваді всебічному розвитку дитини. Це зумовлює потребу урізноманітнення й осучаснення форм ефективної комунікації закладів освіти з родинами. Одним із завдань таких заходів є педагогічне просвітництво дорослих шляхом підвищення рівня їхньої обізнаності з питань відповідального батьківства, свідомого підходу до виховання своїх нащадків, психолого-педагогічної й духовно-моральної культури тощо. З огляду на актуальність порушеної проблеми, виникає необхідність висвітлення її теоретичних і практичних аспектів у контексті діяльності закладу дошкільної освіти (далі - ЗДО), зокрема професійної практики вихователя в умовах компетентнісного, особистісного й діяльнісного підходів.

Метою дослідження є обґрунтування потреби урізноманітнення форм ефективної взаємодії закладу дошкільної освіти і сім'ї та визначення ролі вихователя та його професійної майстерності в цьому процесі.

У центрі наукового інтересу авторки - сучасні форми комунікації між педагогами, дітьми і їхніми батьками, що й визначає об'єкт розвідки.

Теоретичні основи дослідження. Питання розширення підходів до організації дошкільної освіти та окремих її напрямів зумовлене змінами в освітньому законодавстві, зокрема Законі України “Про освіту” (2017), Законі України “Про дошкільну освіту” (2001). Нормативно-правові аспекти тісної взаємодії ЗДО з родинами вихованців зафіксовані в оновленому Базовому компоненті дошкільної освіти (2021), адже формування особистості дошкільника проходить завдяки зусиллям батьків, педагогів і психологів, що передбачає залучення їх до співпраці. Окрім того, у ряді програм розвитку дітей дошкільного віку (Білан, 2017; Гавриш та ін., 2017; Каплуновська, 2016; Огнев'юк та ін, 2020; Шиян, 2018) представлені ключові принципи, завдання та умови комунікації закладу освіти із сім'єю, окреслені заходи, орієнтовані на спільні дії педагогів і батьків у розвитку вихованців. Приміром, автори програми “Дитина. Освітня програма для дітей від 2 до 7 років” спрямовують роботу вихователя на використання інноваційних (із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій) колективних, групових та індивідуальних форм взаємодії з батьками задля підвищення педагогічної культури сім'ї (Огнев'юк та ін., 2020).

Проблема пошуку ефективних форм взаємодії ЗДО з родинами вихованців широко окреслена й у наукових дослідженнях. Так, Н. Гавриш і К. Крутій (2017), апелюючи до ключових положень чинного Закону України “Про освіту” (2017), зокрема щодо норм відповідальності дорослих за здобуття освіти їхніми дітьми, слушно зауважують, що педагог має так доносити інформацію до батьків і так вибудовувати стосунки з ними, щоб допомогти їм свідомо зайняти активну позицію у вихованні своїх нащадків.

Продовжуючи дискурс про оптимальні умови взаємодії ЗДО із сім'єю, Ф. Карагозлю (2019) чи не вперше висвітлює це питання в контексті полікультурного виховання старших дошкільників. Дослідниця, дотримуючись версії більшості науковців, наголошує на тому, що типи педагогічної взаємодії (опіка, наставництво, партнерство, співпраця, співдружність; захист, допомога, підтримка, супровід; співробітництво, протиборство, уникнення від взаємодії; одновекторна протидія, контрастна взаємодія, компромісна взаємодія тощо), хоч і пов'язані між собою, але не є статичними, а постійно змінюють один одного (Карагозлю, 2019). Водночас вихователю доцільно обирати серед них провідні, домінувальні, оптимальні й гуманістично спрямовані. Викликає інтерес і розроблений спецпроект щодо функціонування батьківського клубу “Ми всі різні, але ми разом”, який сприяє підвищенню рівня психолого-педагогічної й духовно-моральної культури батьків та професійних компетентностей педагога (Карагозлю, 2019).

Ефективність роботи подібних об'єднань, де тісно й рівноправно комунікують батьки, педагоги, психолог, логопед, медична сестра та ін., доводить і Н. Ковалевська (2017). Результативність та доцільність діяльності клубів дослідниця вбачає в тому, що вони є своєрідним майданчиком для розв'язання практичних завдань у вихованні дітей і функціонують у різних цікавих формах (виставки творчих робіт, заходи за типом телевізійних і розважальних програм, психологічні тренінги, фотозвіти про події з життя вихованців тощо), які дають змогу батькам глибше пізнати свою дитину, вдало вирішити актуальні для неї питання, зрозуміти її потреби, зблизитися з працівниками ЗДО в питаннях реалізації виховних цілей, завдань тощо (Ковалевська, 2017).

У контексті теми осучаснення форм взаємодії ЗДО і сім'ї доволі привабливим є досвід реалізації ключових засад емпауермент-педагогіки (мотивація та натхнення до дії), особливо під час розвитку освіти для сталого розвитку. На переконання Ю. Сотник (2018), тісна співпраця вихователів і батьків у питанні збереження людини й довкілля сприяє формуванню в дорослих уміння не лише привернути увагу дитини до екологічних проблем, а й разом їх вирішувати. Дослідниця наголошує, що саме в родині дитина може максимально проявити свої знання й уявлення про себе і природу та продуктивно застосувати їх (Сотник, 2018). Цьому сприяють спільні (педагогів разом із дітьми та їхніми батьками) проекти, презентації, перегляди документальних фільмів про відповідальне природокористування, перебування учасників освітнього процесу в умовах, що потребують застосування екологічних знань тощо.

Окремі науковці слушно наголошують на доцільності використання під час освітнього процесу інформаційно- комунікаційних технологій. Так, згідно з результатами дослідження Ю. Носенко і Ж. Матюх (2017), 94% респондентів (вихователів) підтримують застосування мультимедійних засобів, зокрема в роботі з інклюзивною групою, аргументуючи це тим, що такі ресурси сприяють урізноманітненню форм роботи, зацікавленню дітей програмним матеріалом, залученню їх до пізнавального процесу, покращенню їхнього розвитку; є ефективними й зручними в налагодженні взаємозв'язку з сім'ями дітей, приміром, для швидкого поширення інформації, а також стимулюють формування інформаційно-комунікаційної компетентності педагогів (Носенко & Матюх, 2017).

Тож огляд науково-методичних джерел сприяє розумінню того, що в ході збільшення кількості форм взаємодії ЗДО і сім 'ї зростає вагомість досліджень, спрямованих на пошук нових шляхів ефективної комунікації педагогів із вихованцями та їхніми батьками. Вищезгадані напрацювання практиків покладено в основу цієї розвідки з метою представлення найбільш продуктивних сучасних форм взаємодії, визначення ролі вихователя та його професійних компетентностей у налагодженні співпраці закладу освіти і родини.

Методи та методики дослідження. Визначення мети розвідки зумовило застосування таких методів: аналіз та синтез (дають змогу відстежити результати, окреслені в опрацьованих науково-методичних джерелах, виявити особливості реалізації теоретичних аспектів означеного питання в практичній площині, зокрема діяльності ЗДО). Для повноти розуміння авторського концепту застосовано метод опитування (анкетування за допомогою сервісу Google Forms), проведеного задля визначення ефективних сучасних форм взаємодії педагогів, дітей і їхніх батьків; а також систематизації й узагальнення (уможливлює впорядкування результатів опитування респондентів щодо ефективних форм взаємодії ЗДО і сім'ї у своєрідну систему).

Анкета налічувала три запитання (див. скрин оригіналу), два з яких - закритого типу (з двома варіантами відповідей) та одне - комбінованого (з кількома варіантами відповідей або з фіксацією власної відповіді респондента).

Опитування проведено шляхом інформування педагогічних працівників - учасників практичних занять у межах підвищення кваліфікації - та залучення їх до анонімного опрацювання анкети в асинхронному (офлайн) режимі (у зручний час та комфортному місці з використанням ресурсів інтернету).

Вибірка. Респондентами виступили 60 осіб: 30 із яких - педагогічні працівники (вихователі ЗДО), учасники практичних занять у межах підвищення кваліфікації в КНЗ “Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради”, а 30 - батьки вихованців ЗДО, розташованих у різних населених пунктах Черкаської області.

Фото 1. Скрин анкети “Форми взаємодії ЗДО та сім'ї'

Дослідження результатів проведене у два етапи: перший (упродовж травня 2022 року) - опитування (заповнення анкет); другий (червень 2022 року) - опрацювання відповідей респондентів, кількісний і якісний аналіз анкет, оформлення результатів.

Окреслений комплекс методів дає змогу висвітлити авторські погляди щодо ефективності окремих форм взаємодії ЗДО і сім'ї в реалістичному (чи наближеному до реалістичного) ключі.

соціалізація самореалізація дитина дошкільний педагог сім'я

Результати

Результати опитування дали змогу провести кількісний та якісний аналіз реального стану щодо продуктивності й ефективності окремих форм взаємодії ЗДО і сім'ї.

Так, розбір відповідей на перше запитання: “Чи впливають форми взаємодії учасників освітнього процесу (педагогів, дітей і їхніх батьків) на його якість?” показав, що більшість вихователів (86.67% - 26 осіб) та батьків (83.33% - 25 осіб) вважають, що так, і меншість (вихователів: 13.33% - 4 особи; батьків: 16.67% - 5 осіб) не погоджуються з цим.

Відповіді на друге запитання: “Як Ви охарактеризуєте форми взаємодії учасників освітнього процесу (педагогів, дітей і їхніх батьків) у ЗДО, де працюєте (який відвідує Ваша дитина)?” засвідчили, що педагоги переважно оцінюють більшість із них як ефективні і продуктивні (96.67% - 29 осіб), натомість погляди батьків не такі оптимістичні: для 73.33% (22 особи) більшість форм взаємодії, упроваджених у ЗДО, є ефективними і продуктивними, а для 26.67% (8 осіб) - більшість таких форм - мало чи неефективні.

Відомо, що вихователі, з огляду на потреби учасників освітнього процесу та як результат систематичного підвищення рівня свого професійного розвитку, постійно урізноманітнюють та осучаснюють форми ефективної комунікації педагогів, дітей і батьків. Відтак результати анкетування щодо третього запитання: “Укажіть одну найбільш ефективну, на Ваш погляд, форму взаємодії ЗДО та сім'ї” показали, що обидві групи респондентів оптимальною вважають будь-яку форму, учасниками якої одночасно є педагоги, діти і їхні батьки (відповідно - 53.33% вихователів (16 осіб) та 40% батьків (12 осіб). Батьківський клуб (студію, школу тощо) обрали 16.67% вихователів (5 осіб), 13.33% батьків (4 особи); батьківські збори - 6.67% вихователів (2 особи), 10% батьків (3 особи); виховні (святкові) заходи, учасниками яких є діти і батьки - 6.67% вихователів (2 особи), 10% батьків (3 особи); заходи (зустрічі) з використанням інформаційно-комунікаційних технологій - 6.67% вихователів (2 особи), 3.33% батьків (1 особа); заходи (зустрічі) без використання інформаційно-комунікаційних технологій - 3.33% вихователів (1 особа), 6.67% батьків (2 особи); комунікацію в групах (спільнотах) через мобільні додатки чи соціальні мережі - 3.33% вихователів (1 особа), 10% батьків (3 особи); інші форми - 3.33% вихователів (1 особа), 6.67% батьків (2 особи).

Кількісний аналіз результатів анкетування щодо вибору найбільш ефективних форм взаємодії ЗДО та сім'ї зафіксовано в таблиці 1.

Таблиця 1

Кількісний аналіз опитування “Форми взаємодії ЗДО та сім'ї № запитання і варіанти відповідей (згідно з анкетою)

1. Чи впливають форми взаємодії учасників освітнього процесу (педагів, дітей і їхніх батьків) на його якість?

30

100

30

100

А) Так

26

86.67

25

83.33

Б) Ні

4

13.33

5

16.67

2. Як Ви охарактеризуєте форми взаємодії учасників освітнього процесу (педагів, дітей і їхніх батьків) у ЗДО, де працюєте (який відвідує Ваша дитина)?

30

100

30

100

А) Більшість із них є ефективними і продуктивними

29

96.67

22

73.33

Б) Більшість із них є мало- чи неефективними і мало- чи непродуктивними

1

3.33

8

26.67

3. Укажіть одну найбільш ефективну, на Ваш погляд, форму взаємодії ЗДО та сім'ї

30

100

30

100

А) Батьківські збори

2

6.67

3

10

Б) Батьківський клуб (студія, школа тощо)

5

16.67

4

13.33

В) Виховні (святкові) заходи, учасниками яких є діти і батьки

2

6.67

3

10

Г) Заходи (зустрічі) з використанням інформаційно-

2

6.67

1

3.33

Ґ) Заходи (зустрічі) без використання інформаційно- комунікаційних технологій

1

3.33

2

6.67

Д) Комунікація в групах (спільнотах) через мобільні додатки чи соціальні мережі

1

3.33

3

10

Е) Будь-яка форма, учасниками якої одночасно є педагоги, діти і їхні батьки

16

53.33

12

40

Є) Інше:

1

3.33

2

6.67

Тож, з огляду на результати опитування, дозволимо собі констатувати той факт, що в цілому педагоги та батьки визнають пряму залежність якості освітнього процесу від форм взаємодії ЗДО і сім'ї, переважно оцінюють більшість із відомих їм, як ефективні і продуктивні, а оптимальними серед них вважають ті, що об'єднують одночасно представників усіх трьох сторін учасників освітнього процесу. Пам'ятаємо, що у вихованні дітей дошкільного віку особливого значення набуває приклад поведінки батьків. Мала дитина дуже уважно спостерігає й буквально наслідує дії дорослих, тому, на думку науковців, організація спільної освітньої діяльності, яка зачіпає чуттєво-емоційну сферу, дає надзвичайно позитивні результати для обох сторін (Rankin et al., 2022).

Окрім того, організація і проведення спільних заходів сприяють прояву професійних компетентностей вихователів, а також підвищенню рівня педагогічної компетентності батьків та усвідомленого батьківства в цілому, що, на думку І. Братусь (2002), є сукупністю тих якостей, почуттів, знань і навичок, які стосуються розвитку дитини з метою забезпечення процесу формування здорової та зрілої особистості, і спрямоване на її виховання в любові, взаєморозумінні й злагоді; звернене до традицій і звичаїв свого роду й народу (Братусь, 2002).

Згідно з результатами анкетування, обидві групи респондентів: як педагоги, так і батьки, переважно визнають, що в забезпеченні виховання дошкільників важливу відіграє комунікативний чинник, та, вочевидь, як і багато науковців (Ковалевська, 2017; Guo et al., 2022; Spitz, 1945), поділяють думку про те, що гармонійний розвиток дитини суттєво залежить від якості взаємодії закладу освіти, який вона відвідує, і сім'ї, від продуктивності форм, методів, прийомів і засобів комунікації між педагогами, дітьми і їхніми батьками.

Активізація батьків на основі індивідуального та диференційованого підходів - справа непроста, але цілком реальна, і потребує неабиякої майстерності працівників ЗДО. Тож педагоги нині поступово змінюють об'єкт-суб'єктні стосунки на суб'єкт- суб'єктні, тобто усвідомлюють самі й дають змогу зрозуміти батькам, що вони є повноцінними суб'єктами освітнього процесу, його учасниками, які можуть взаємодіяти з вихователями та дітьми на засадах партнерства з правом ініціативи, активної дії, самоконтролю.

Нині співпраця педагогічного колективу ЗДО і батьків вихованців проходить у різних напрямах, зокрема:

• організація і підготовка до колективних виховних (святкових) заходів,

• підтримка в облаштуванні комфортного й безпечного освітнього середовища: дизайн приміщення, озеленення майданчиків, виготовлення навчальних засобів, спортивного інвентарю тощо.

Попри це, у сучасних батьків усе частіше виникає бажання постійно поповнювати свої вміння щодо процесу виховання дитини та гармонізації сімейних стосунків шляхом активної взаємодії сім'ї з педагогами, психологами, науковцями, фахівцями соціальних служб, медичних установ тощо. У ході дослідження зростає переконання в тому, що одним із провідних напрямів налагодження ефективної взаємодії ЗДО і сім'ї є просвітницько-партнерська робота з батьками вихованців з метою гармонійного розвитку дитини.

У цьому перспективним є розширення кола форм взаємодії ЗДО і сім'ї, зокрема заходів неформальної психолого-педагогічної освіти дорослих, підтримки тісної взаємодії сім'ї і громади як ефективного чинника впливу на підвищення рівня усвідомленого батьківства, від якого залежить особистісний і всебічний розвиток дитини. Перевага подібних заходів у тому, що вони сприяють:

• налагодженню партнерських стосунків та ефективної комунікації в трикутнику “педагоги - діти - батьки”;

• поширенню (в різних формах) досвіду успішного виховання дітей;

• підтримці дорослих у формуванні відповідального батьківства, зокрема свідомої позиції щодо виховання своїх дітей, педагогічної культури тощо.

Вищевказане вже спонукало окремі ЗДО до створення в них батьківських клубів (студій, шкіл), спрямованих своєю діяльністю на систематичну просвітницьку роботу з дорослими, продуктивність якої, згідно з результатами опитування, визнають 16.67% вихователів і 13.33% батьків. Такі, поки що не високі показники, пов'язані, на наш погляд, із новизною відповідних заходів та їх обмеженою кількістю, проте довіра з боку батьків до просвітницько-партнерської роботи ЗДО з сім'ями поступово зростає, як і перспектива інтерактивних форм взаємодії ЗДО і сім'ї.

Водночас показники щодо кількості батьків, які вважають, що більшість із форм взаємодії між учасниками освітнього процесу в ЗДО, який відвідує їхня дитина є мало- чи неефективними і мало- чи непродуктивними (відповідно 26.67% - 8 осіб), є своєрідним сигналом для науковців і практиків для пошуку шляхів вирішення окресленого питання. Вони безпосередньо стосуються й оновлення системи формування й реалізації професійних компетентностей вихователя в умовах особистісного та діяльнісного підходів. Робота з сучасними батьками потребує педагога, який хоче і вміє:

• налагоджувати партнерські стосунки з учасниками освітнього процесу;

• заохочувати батьків до участі в спільній роботі з дитиною, вихователем, колективом ЗДО;

• обирати індивідуальний підхід до питань сімейного виховання в спілкуванні з батьками;

• залучати їх до аналізу (оцінювання) досягнень дитини, прогнозування щодо її розвитку;

• ухвалювати раціональні й неординарні рішення в разі появи проблемних ситуацій у трикутнику “педагоги - діти - батьки”;

• оптимістично сприймати будь-які життєві події тощо.

Тож, як бачимо, окремі результати дослідження дають змогу зосередити увагу на найбільш ефективних і продуктивних формах взаємодії ЗДО і сім'ї та обрати для реалізації ті, які не лише сприяють розвитку гармонійної особистості дитини, а й стимулюють дорослих знаходити перспективи для власного розвитку, зокрема в питанні усвідомленого батьківства. А це можливо за умови співпраці з педагогом-професіоналом, здатним постійно підвищувати свій фаховий рівень та готовим упроваджувати інноваційні підходи в освітній процес.

Висновки

Гармонійний розвиток дитини залежить від багатьох чинників, зокрема й тих, що стосуються реалізації форм ефективної взаємодії ЗДО і сім'ї. Завдання педагогів і батьків дитини - підготувати її до майбутнього життя, передати надбання попередніх поколінь, навчити вмінню здобувати власний досвід, тому перспектива професійного і сучасного підходу до урізноманітнення заходів потребує постійної уваги. Це особливо актуально для вихователя: досягнути порозуміння у взаємодії з дітьми і їхніми батьками він може за умови різновекторного налагодження педагогічної комунікації з ними. Вочевидь, просвітницька робота, поширення педагогічних знань - одне з важливих завдань ЗДО.

У ході дослідження виявлено, що найбільш ефективними респонденти вважають будь-які форми співпраці, учасниками якої одночасно є педагоги, окрема частина опитаних надає перевагу батьківським клубам (студіям, школам тощо), менша - іншим формам, зокрема батьківським зборам, виховним (святковим) заходам, учасниками яких є діти і батьки, заходам (зустрічам) із використанням інформаційно-комунікаційних технологій або без їх використання, комунікації в групах (спільнотах) через мобільні додатки чи соціальні мережі тощо.

Розгляд показників анкетування підтверджує зростання інтересу учасників освітнього процесу до активних форм їхньої взаємодії. Зрозуміло одне: окреслені підходи до співпраці ЗДО та сім'ї мають сприяти продуктивній комунікації педагогів, дітей і батьків, прояву інтересу дорослих до побудови в закладі цілісної освітньої системи, спрямованої насамперед на гармонійний розвиток вихованців і їхню безпеку.

Просвітницько-партнерська робота з батьками - ще один із важливих напрямків діяльності ЗДО, оприявлений через реалізацію професійних компетентностей педагога, зокрема вміння ненав'язливо сприяти формуванню усвідомленого батьківства, педагогічної культури дорослих, їхньої здатності об'єктивно оцінювати поведінку дитини та виважено обирати методи її виховання; демонструвати приклад успішного вирішення проблемних ситуацій; налагоджувати атмосферу взаєморозуміння в колективі дорослих і дітей тощо.

Ядром майстерності вихователя в цьому процесі вважаємо об'єктивне уявлення про свій професійний потенціал, усвідомлення власної гармонійності, динамічності й націленості на безперервний процес саморозвитку і зростання як людини і фахівця.

Теоретичні та практичні результати дослідження є основою для підготовки наступних праць щодо місця і ролі педагога та його професійної майстерності в реалізації форм ефективної взаємодії закладу загальної середньої освіти з батьками учнів.

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). (2021). Наказ МОН України №33 від 12.01.2021.

2. Білан, О.І. (2017). Програма розвитку дитини дошкільного віку “Українське дошкілля”. Тернопіль: Мандрівець.

3. Братусь, І. (2002). Програма “Школа батьківства”. Практична психологія та соціальна робота, 6, 35-47.

4. Гавриш, Н. (2017). Новий закон України “Про освіту”: які зміни очікують наше дошкілля? Дошкільне виховання, 11, 2-6.

5. Гавриш, Н.В., Панасюк, Т.В., Піроженко, Т.О., Рогозянський, О.С., Хартман, О.Ю., & Шевчук А.С. (2017). Освітня програма “Впевнений старт” для дітей старшого дошкільного віку. Київ: Українська академія дитинства.

6. Закон України “Про дошкільну освіту”. (2001).

7. Закон України “Про освіту”. (2017).

8. Каплуновська, О. (2016). Україна - моя Батьківщина. Програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку. Тернопіль: Мандрівець.

9. Карагозлю, Ф. (2019). Педагогічні умови взаємодії закладу дошкільної освіти із сім'єю у полікультурному вихованні старших дошкільників. Автореф. дис. канд. пед. наук. Одеса: Державний заклад “Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського”.

10. Ковалевська, Н. (2017). Впровадження у роботу дошкільного навчального закладу нової форми співпраці - батьківський клуб. Педагогічна освіта: теорія і практика: зб. наук. праць, 23(2), 179-184.

11. Носенко, Ю.Г., & Матюх, Ж.В. (2017). Стан використання мультимедійних технологій вихователями вітчизняних дошкільних навчальних закладів у роботі з інклюзивною групою. Інформаційні технології і засоби навчання, 57(1)

12. Огнев'юк, В.О., Бєлєнька, Г.В., Богініч, О.Л., Вертугіна, В.М., ... Товкач, І.Є. (2020). Дитина. Освітня програма для дітей від 2 до 7 років. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка.

13. Професійний стандарт “Вихователь закладу дошкільної освіти”. (2021). Наказ Міністерства економіки України №755-21 від 19.10.2021.

14. Сотник, Ю.А. (2018). Сталий розвиток дошкільнят засобами екологічного виховання. Нива знань, 3, 29-30.

15. Ціпан, Т. (2020). Інноваційні форми та методи педагогічної взаємодії школи і сім'ї у вихованні учнівської молоді. Інноватика у вихованні, 12(1), 235-241.

16. Шиян, О. (2018). Зерно любові. Програма духовно-морального виховання дітей. Львів: ДНЗ Львівське ВПУ ІКТ.

17. Guo, D., Wang, Y, Liao, Y., Li, J., Zhang, X., Gao, Z., Shen, M., & He, J. (2022). Development of information integration in the visual working memory of preschoolers. Child development, 93(3).

18. Rankin, P.S., Staton, S., Potia, A.H., Houen, S., & Thorpe, K. (2022). Emotional quality of early education programs improves language learning: A within child across context design. Child Development, 93(3).

19. Hospitalism - An Inquiry Into the Genesis of Psychiatric Conditions in Early Childhood. Psychoanalytic Study of the Child, 1, 53-74.

References

1. Bazovyi komponent doshkilnoi osvity [The Basic Component of Preschool Education]. (2021). MON Ukrainy. Nakaz №33 vid 12.01.2021.

2. Bilan, O.I. (2017). Prohrama rozvytku dytyny doshkilnoho viku “Ukrainske doshkillia” [Preschool child development program “Ukrainian Preschool”]. Ternopil: Mandrivets.

3. Bratus, I. (2002). Prohrama “Shkola batkivstva” [“School of parenting” program]. Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota - Practical Psychology and Social Work, 6, 35-47 [in Ukrainian].

4. Guo, D., Wang, Y., Liao, Y., Li, J., Zhang, X., Gao, Z., Shen, M., & He, J. (2022). Development of information integration in the visual working memory of preschoolers. Child development, 93(3).

5. Havrysh, N. (2017). Novyi zakon Ukrainy “Pro osvitu”: yaki zminy ochikuiut nashe doshkillia? [The new law of Ukraine “On education“: what changes await our preschool?]. Doshkilne vykhovannia - Preschool Education, 11, 2-6 [in Ukrainian].

6. Havrysh, N.V., Panasiuk, T.V., Pirozhenko, T.O., Rohozianskyi, O.S., Khartman, O.Yu., & Shevchuk, A.S. (2017). Osvitnia prohrama “Vpevnenyi start” dlia ditei starshoho doshkilnoho viku [The educational program “Confident start” for children of older preschool age]. Kyiv: Ukrainska akademiia dytynstva.

7. Kaplunovska, O. (2016). Ukraina - moia Batkivshchyna. Prohrama natsionalno- patriotychnoho vykhovannia ditei doshkilnoho viku [Ukraine is my motherland. The program of national-patriotic education of preschool children]. Ternopil: Mandrivets.

8. Karahozliu, F. (2019). Pedahohichni umovy vzaiemodii zakladu doshkilnoi osvity iz simieiu u polikulturnomu vykhovanni starshykh doshkilnykiv [Pedagogical conditions of interaction of the preschool education institution with the family in the multicultural education of older preschoolers]. Avtoref. dys. kand. ped. nauk. Author's Thesis of Candidate of Pedagogical Sciences Odesa: Derzhavnyi zaklad “Pivdennoukrainskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni K.D. Ushynskoho” [in Ukrainian].

9. Kovalevska, N. (2017). Vprovadzhennia u robotu doshkilnoho navchalnoho zakladu novoi formy spivpratsi - batkivskyi klub [Implementation of a new form of cooperation in the work of a preschool educational institution - a parents' club]. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka - Pedagogical Education: Theory and Practice, 23(2),179-184.

10. Nosenko, Y.H., & Matiuh, Z.V. (2017). Stan vykorystannia multymediinykh tekhnolohii vykhovateliamy vitchyznianykh doshkilnykh navchalnykh zakladiv u roboti z inkliuzyvnoiu hrupoiu [The state of use of multimedia technologies by teachers of domestic preschool educational institutions in working with an inclusive group]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information Technologies and Learning Tools, 57(1), 1-11.

11. Ohnev'iuk, VO., Bielienka, H.V., Bohinich, O.L., Vertuhina, VM., ... Tovkach, I.Ye. (2020). Dytyna. Osvitnia prohrama dlia ditei vid 2 do 7 rokiv [Child. Educational program for children from 2 to 7 years old]. Kyiv: Kyivskyi universytet imeni Borysa Hrinchenka.

12. Profesiinyi standart “Vykhovatel zakladu doshkilnoi osvity” [Professional standard “Preschool teacher”]. (2021). Nakaz Ministerstva ekonomiky Ukrainy №755-21 vid 19.10.2021.

13. Rankin, P.S., Staton, S., Potia, A.H., Houen, S., & Thorpe, K. (2022). Emotional quality of early education programs improves language learning: A within child across context design. Child Development, 93(3).

14. Shyian, O. (2018). Zerno liubovi. Prohrama dukhovno-moralnoho vykhovannia ditei [A seed of love. Program of spiritual and moral education of children]. Lviv: DNZ Lvivske VPU IKT.

15. Sotnyk, Yu.A. (2018). Stalyi rozvytok doshkilniat zasobamy ekolohichnoho vykhovannia [Sustainable development of preschoolers by means of ecological education]. Nyva znan - Cornfield of Knowledge, 3, 29-30 [in Ukrainian].

16. Spitz, R.A. (1945). Hospitalism - An Inquiry into the Genesis of Psychiatric Conditions in Early Childhood. Psychoanalytic Study of the Child, 1, 53-74.

17. Tsipan, T. (2020). Innovatsiini formy ta metody pedahohichnoi vzaiemodii shkoly i simi u vykhovanni uchnivskoi molodi [Innovative forms and methods of pedagogical interaction between school and family in the education of student youth]. Innovatyka u vykhovanni - Innovation in Education, 12(1), 235-241.

18. Zakon Ukrainy “Pro doshkilnu osvitu” [Law of Ukraine “On preschool education”]. (2001).

19. Zakon Ukrainy “Pro osvitu” [Law of Ukraine “On Education”] (2017).

Размещено на Allbest.Ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены