Конфліктна поведінка неповнолітніх з неповних сімей: тендерні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конфліктна поведінка неповнолітніх з неповних сімей: тендерні аспекти

Яремчук В.В.

У статті здійснено емпіричне дослідження гендерних особливостей конфліктної поведінки неповнолітніх з неповних сімей. Визначено, що конфліктні суперечності представників різної статі виникають між їх традиційними та ситуативними ролями, які визначає суспільство. В емпіричному дослідженні було визначення взаємозв'язку гендерної ідентичності, пріоритетного стилю поведінки у конфлікті та акцентуацій характеру. За результатами дослідження виявлено, що 7% респондентів мають маскулінну гендерну ідентичність. 23% респондентів - фемінінну. Такі стратегії поведінки як компроміс, уникнення та пристосування - основні стилі поведінки фемінінних респондентів, які мають високу емотивну акцентуацію, та низьку акцентуацію збудливості. Андрогінну гендерну ідентичність мають 70%. респондентів. Більшість андрогінних респондентів, стилем поведінки у конфлікті обирають уникнення та компроміс, і зовсім не обирають суперництво. Тобто респонденти схильні до задоволення потреб опонента у конфлікті, або обох учасників конфліктної ситуації, досягають згоди на основі взаємних поступок, пропозицій варіантів вирішення ситуації, що знімає виникле протиріччя. Демонстративна, тривожна та дистимічна акцентуації у більшості андрогінних респондентів знаходяться на низькому рівні, а емотивна та циклотимна - на високому. Отже, такі особистості виокремлюються високою чутливістю, вразливістю, відзначаються глибиною переживань у галузі тонких емоцій, схильні до невмотивованих різких змін настрою протягом короткого часового інтервалу. Зазначено, що проблема впливу гендерних особливостей особистості на вибір стратегії поведінки в конфлікті у неповнолітніх з неповних сімей набуває зростаючого наукового інтересу до гендерного аспекту, як детермінанти поведінки особистості. Гендерний аспект, у сфері стратегії конфліктної поведінки, проявляється досить чітко. Гендерні особливості поведінки в конфлікті зумовлені особливостями гендерних ролей, а також іншими причинами.

Ключові слова: конфліктна поведінка, неповнолітніх з неповних сімей, стиль поведінки, гендерна ідентичність.

Yaremchuk V. V.

CONFLICT BEHAVIOR OF MINORS FROM ONE-PIECE FAMILIES: GENDER ASPECTS

The article carries out an empirical study of the gender specifics of the conflict behavior of minors from single-parent families. It was determined that the conflicts between representatives of different sexes arise between their traditional and situational roles, which are determined by society. The empirical study determined the relationship between gender identity, priority style of behavior in conflict and character accentuations. According to the results of the study, it was found that 7% of respondents have a masculine gender identity. 23% of respondents are feminine. Behavioral strategies such as compromise, avoidance, and accommodation are the main behavioral styles of female respondents with high emotional accentuation and low excitability accentuation. 70% have an androgynous gender identity. respondents. The majority of androgynous respondents choose avoidance and compromise as their style of behavior in conflict, and do not choose rivalry at all. That is, the respondents tend to satisfy the needs of the opponent in the conflict, or both participants in the conflict situation, reach an agreement on the basis of mutual concessions, proposals for resolving the situation, which removes the contradiction that has arisen. Demonstrative, anxious and dysthymic accentuation in most androgynous respondents is at a low level, and emotional and cyclothymic - at a high level. Therefore, such personalities are distinguished by high sensitivity, vulnerability, are marked by the depth of experiences in the field of subtle emotions, are prone to unmotivated sudden changes in mood within a short time interval. It is noted that the problem of the influence of gender characteristics of the personality on the choice of a behavior strategy in conflict among minors from single-parent families is gaining increasing scientific interest in the gender aspect as determinants of personality behavior. The gender aspect, in the field of conflict behavior strategy, manifests itself quite clearly.

Gender characteristics of behavior in conflict are determined by the characteristics of gender roles, as well as other reasons.

Key words: conflict behavior, minors from single-parent families, behavior style, gender identity. конфліктна поведінка неповна сім'я

Постановка проблеми

Конфлікт - це найважливіша сторона взаємодії людей в суспільстві, свого роду клітинка соціального буття. Це форма відносин між потенційними або актуальними суб'єктами соціальної дії, мотивація яких обумовлена конкуруючими цінностями (нормами, інтересами, потребами). Конфлікт означає зіткнення протилежно спрямованих інтересів, цілей, позицій, думок чи поглядів учасників взаємодії, двох або більше різноспрямованих сил з метою реалізації їх інтересів в умовах протидії. Крайнє загострення суперечностей, що приводить до конфлікту, може допомогти його розв'язанню, попередженню, чи спричинити поглиблення проблеми та складних наслідків. Важливо розуміти, що конфліктна поведінка складається з протилежно спрямованих дій учасників конфлікту, а також з взаємних реакцій, спрямованих на реалізацію інтересів кожної сторони та обмеження інтересів опонентів. Серед різновидів конфліктів, гендерний конфлікт - це протиріччя (зіткнення) між нормативними уявленнями про риси особистості, особливості поведінки та неспроможність або небажанням особистості відповідати цим уявленням та вимогам. Конфліктні суперечності представників різної статі виникають між їх традиційними та ситуативними ролями, які визначає суспільство.

Важливим видається дослідити проблему впливу гендерних особливостей особистості на вибір стратегії поведінки в конфлікті, яка попри значну кількість психологічних досліджень (переважно теоретичних), присвячених аналізу різних аспектів динаміки та структури конфлікту, продовжує залишатися не лише цікавою, але й актуальною як через перманентну конфліктність соціуму, так і зростаючий науковий інтерес до гендерного аспекту як детермінанти поведінки особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Гендерні особливості поведінки в конфлікті зумовлені особливостями гендерних ролей, а також іншими причинами, такими, як сімейні традиції; стереотипне мислення, особистісні характеристики й ін. Ці аспекти вивчали такі вчені як П. Голдберг, Ю.Бохонкова, Е. Маккобі, О. Літвінова, М. Теджфел,. Середній вік загалом, вивчали такі вчені, як Н. Завацька, Е. Еріксон, Б. Інельдер, Р. Кесслер, Ж. Піаже, Л. Пілецька, Т. Титаренко.

Мета статті: проаналізувати гендерні особливості конфліктної поведінки неповнолітніх з неповних сімей.

Виклад основних матеріалів і результатів дослідження

У найбільш загальному вигляді конфлікт можна визначити як загострення суперечностей, що виникають у результаті відмінності у поглядах, інтересах, прагненнях людей і сприймаються та оцінюються його учасниками як несумісні з їх власними. Це супроводжується спробами примусового нав'язування власної позиції і призводить до психологічної напруженості та протиборства [1]. Поняття гендер сучасна соціальна наука визначає як сукупність соціальних і культурних норм, які суспільство пропонує виконувати людям залежно від їхньої біологічної статті. Не біологічна стать, а соціокультурні норми визначають психологічні якості, моделі поводження, види діяльності та професії [2].

Схильність особистості до конфліктних взаємодій може бути зв'язана не тільки з віком, що визначає вибір тієї або іншої форми протистояння конфліктним ситуаціям, але й професійним стажем, характером професійної діяльності, приналежністю людини до великого або малого соціуму, етнічній групі й соціальному шару, прийняттю їм певної соціальної ролі, а також із соціальним досвідом у цілому [3]. Отже, конфлікт є невід'ємною частиною життя будь-якої особистості. А в залежності від гендерної ідентичності та акцентуації характеру можна визначити стиль поведінки у конфліктній ситуації, який буде домінувати у поведінці жінки середнього віку, і виходячи з цього виробити програму його корекції.

Для проведення дослідження була складена вибірка із 30 неповнолітніх з неповних сімей, які проживають в м. Івано-Франківську. Результати першого етапу за методикою «Опитувальник Сандри Бем по вивченню маскулінності - фемінінності (мужність - жіночність)», представлені на рис.1.

Для наочності результати представлено у вигляді діаграми (див. рис. 1).

Рис. 1. Сегментограма кількісних показників розподілу респондентів за показниками гендерної ідентичності (n=30) за методикою «Маскулінність - фемінінність» С. Бем

Поняття маскулінності та фемінінності виражають нормативні уявлення та установки, якими мають бути і, отже, чим повинні займатися неповнолітні в даному суспільстві і в даний час. Маскулінність і фемінінність є соціальними, а не біологічними категоріями. Вони визначають нашу гендерну ідентичність і прямо пов'язані з нашими уявленнями про себе та інших.

Таким чином, за наведеними даними ми бачимо, що серед неповнолітніх з неповних сімей виділено 2 (6,67%) респонденти маскулінного типу, яким властива незалежність, активність, допитливість, схильність до ризику, здатність до досягнень, авторитарність, агресивність, надмірний раціоналізм. 7 респондентів (23,33%) - належать до фемінінного типу. Їм властива емоційність, м'якість, чуйність. Фемінні респонденти вважаються більш реалістичними, практичними, уразливими, безпосередніми і пасивними. Виражена фемінність передбачає переважання несвідомого рівня саморегуляції, схильність до інтуїтивного осягнення дійсності. 21 респондент (70%) - належить до андрогінного типу. Їм властиве поєднання відносно рівним чином, як маскулінних, так і фемінних рис. Андрогінна особистість характеризується тим, що однаково успішно, на досить високому рівні, інтегрує в собі традиційні чоловічі та традиційні жіночі якості, характерні для її соціокультурного середовища.

Наступним етапом дослідження було проведення методики «Стиль поведінки в конфлікті» К. Томаса (див. табл. 1).

Таблиця 1

Кількісні показники розподілу респондентів за методикою «Стиль поведінки в конфлікті» К. Томаса (n=30)

Наочно представленні результати дослідження за методикою «Стиль поведінки в конфлікті» К. Томаса зображено на гістограмі, де визначено шкали стилів поведінки в конфліктній ситуації (див. рис. 2)

Рис. 2. Діаграма кількісних показників розподілу респондентів за методикою «Стиль поведінки в конфлікті» К. Томаса (n=30)

В ході дослідження, за методикою «Стиль поведінки в конфлікті» К. Томаса було виявлено, що 22 респонденти обирають у конфлікті стиль суперництва, для трьох з яких, - такий стиль є пріоритетним. 8 респондентів - не обирають такий стиль поведінки взагалі. Для особистостей, які обирають суперництво, характерне прагнення досягти своїх інтересів на шкоду іншому. Всі 30 респондентів обрали співробітництво, для трьох з яких - такий стиль пріоритетний. Такі учасники ситуації приходять до альтернативи, повністю задовольняють інтереси обох сторін. Також всі 30 респондентів обрали пристосування, і для 12 з яких - пристосування є пріоритетною поведінкою у конфлікті. Респондентам з таким стилем поведінки властиве принесення в жертву власних інтересів заради іншого. Компроміс обрали всі учасники експерименту, і для 14 - це пріоритетний стиль. Такі респонденти досягають згоди на основі взаємних поступок; пропозицій варіантів вирішення ситуації, що знімає виникле протиріччя. І також, всі 30 респондентів обрали уникнення, для 5 з яких - уникнення є пріоритетною поведінкою у конфлікті. У таких людей відсутнє прагнення до кооперації і також відсутні тенденції до досягнення власних цілей.

Третім етапом дослідження було проведення методики дослідження акцентуації характеру Леонгарда-Шмішека (див. табл. 2).

Таблиця 2

Кількісні показники вираженості акцентуацій характеру за методикою Леонгарда-Шмішека (n=30)

Рис. 3. Діаграма кількісних показників вираженості акцентуацій характеру за методикою Леонгарда-Шмішека (n=30)

У відсотковому співвідношенні, в залежності від рівня вираженості акцентуацій: низького, середнього та високого - дані представлені у табл. 3.

Таблиця 3

Кількісні показники акцентуацій характеру в залежності від рівня вираженості акцентуації за методикою Леонгарда-Шмішека (n=30)

Отримані результати графічно представлені за допомогою гістограми 4.

За результатами дослідження, демонстративний тип акцентуації характеру мають 6,67% респондентів, що характеризується підвищеною здатністю до витіснення. 63,33% мають тенденцію до даного типу. У 30% респондентів, дана акцентуація знаходиться на низькому рівні.

Акцентуацію застрягаючого типу має один респондент, тобто 3,33%. Даному типу характерна надмірна стійкість афекту. Також в одного респондента (3,33%), дана акцентуація знаходиться на низькому рівні. 93,33% мають тенденцію до застрягаючого типу акцентуації характеру.

Педантичний тип акцентуації знаходиться на середньому рівні у 69,67%. В 1 респондента (3,33%) акцентуація має низький рівень. Особистості цього типу відрізняються підвищеною ригідністю, інертністю психічних процесів, нездатність до витіснення травмуючих переживань.

Рис. 4. Гістограма результатів дослідження за методикою дослідження акцентуації характеру Леонгарда-Шмішека (n=30)

Збудливий тип акцентуації на середньому рівні у 73,33% респондентів, у 26,67% - на низькому. Такому типу властива підвищена імпульсивність, ослаблення контролю над потягами і спонуканнями

Гіпертимний тип акцентуації мають 10% респондентів, що характеризується підвищеним фоном настрою у поєднанні з оптимізмом і високою активністю. 80% мають тенденцію до даного типу акцентуації. Та у 10% даний тип знаходиться на низькому рівні.

Тенденцію до дистимічного типу мають 70% респондентів, та в 30% акцентуація на низькому рівні. Даній акцентуації властивий знижений фон настрою, песимізм, фіксація тіньових сторін життя, загальмованість.

Тривожний тип акцентуації в 76,67% респондентів знаходиться на середньому рівні, та в 23,33% на низькому.

Екзальтовану акцентуацію мають 6,67% респондентів, що визначає схильність до страхів, боязкість і лякливість. 83,33% мають тенденцію до даного типу. У 10% акцентуація на низькому рівні.

Емотивний тип акцентуації мають 23,33% респондентів. Особистості цього типу відрізняються особливою вразливістю й чутливістю. Тенденція до даного типу акцентуації в 76,67%.

Циклотимний тип акцентуації мають 20% респондентів. Цьому типу характерна зміна гіпертимічних і дистимічних фаз. 70% мають тенденцію до даного типу акцентуації. Та у 13,33% акцентуація знаходиться на високому рівні.

Наступним кроком у дослідженні було визначення взаємозв'язку гендерної ідентичності, пріоритетного стилю поведінки у конфлікті та акцентуацій характеру.

За допомогою методики діагностики психологічної статі С. Бем, опитувальника К. Томаса «Стиль поведінки в конфлікті» та методики дослідження акцентуації характеру Леонгарда-Шмішека було представлено результати дослідження у відсотках з урахуванням гендерної ідентичності, стилів поведінки у конфлікті та акцентуацій характеру.

За результатами дослідження 2 респонденти - 7% мають маскулінну гендерну ідентичність. 23% респондентів фемінінні. Компроміс, уникнення та пристосування - основні стилі поведінки фемінінних респондентів, які мають високу емотивну акцентуацію, та низьку акцентуацію збудливості. Такі респонденти досягають згоди на основі взаємних поступок, пропозицій варіантів вирішення ситуації, що знімає виникле протиріччя, мають велику чутливість до інших, відзначаються глибиною переживань у галузі тонких емоцій. Андрогінну гендерну ідентичність має 21 респондент - 70%. Більшість андрогінних респондентів, стилем поведінки у конфлікті обирають уникнення та компроміс, і зовсім не обирають суперництво. Тобто респонденти схильні до задоволення потреб опонента у конфлікті, або обох учасників конфліктної ситуації, досягають згоди на основі взаємних поступок, пропозицій варіантів вирішення ситуації, що знімає виникле протиріччя. Демонстративна, тривожна та дистимічна акцентуації у більшості андрогінних респондентів знаходяться на низькому рівні. А емотивна та циклотимна - на високому. Отже, такі особистості виокремлюються високою чутливістю, вразливістю, відзначаються глибиною переживань у галузі тонких емоцій, схильні до невмотивованих різких змін настрою протягом короткого часового інтервалу.

Висновки

Таким чином, в ході аналізу наукової літератури щодо вивчення проблеми поведінки в конфліктній ситуації неповнолітніх з неповних сімей та її корекції, виявилось, що конфлікт означає зіткнення сторін, думок, сил. Тендерна ідентичність - це базова структура соціальної ідентичності, що характеризує людину з погляду її належності до чоловічої або жіночої групи, це усвідомлення себе пов'язаним із культурними визначеннями мужності й жіночності. Тендерний конфлікт - це протиріччя (зіткнення) між нормативними уявленнями про риси особистості, особливості поведінки та неспроможність або небажанням особистості відповідати цим уявленням та вимогам.

Література

1. Конфліктологія : [Підручн. Для студентів вищих навч. закладів] / За ред. М. М. Терасіної, М. І. Попова. Харків : Право, 2002. 216 с.

2. Browne, J. The future of gender GB: Cambridge University Press, 2007. 288 p.

3. Handbook of studies on men and masculinities / Ed. by M. S. Kimmel, J. Hearn and R. W. Connell. London: Sage Publications Ltd, 2005. 504 p.

References

1. Konfliktolohiia : [Pidruchn. Dlia studentiv vyshchykh navch. zakladiv] / Za red. M. M. Herasinoi, M. I. Popova. Kharkiv : Pravo, 2002. 216 s.

2. Browne, J. The future of gender GB: Cambridge University Press, 2007. 288 p.

3. Handbook of studies on men and masculinities / Ed. by M. S. Kimmel, J. Hearn and R. W. Connell. London: Sage Publications Ltd, 2005. 504 p.

Размещено на Allbest.ru