Стратегії формування моделі дистанційного навчання фахівців-неврологів у медичних ЗВО України: міжнародний досвід

Дослідження поняття дистанційного навчання та його ефективності в системі вищої медичної освіти. Аналіз міжнародного досвіду щодо стратегій формування ефективної моделі дистанційного навчання фахівців-неврологів у медичних закладах освіти України.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.01.2024
Размер файла 89,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика

Державна установа «Інститут травматології та ортопедії НАМН України»

«Академія Добробут»

Медична мережа «Добробут» відокремлений структурний підрозділ 6, поліклініка для дорослих

СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ФАХІВЦІВ-НЕВРОЛОГІВ У МЕДИЧНИХ ЗВО УКРАЇНИ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Башкірова Людмила Михайлівна кандидат медичних наук, асистент кафедри неврології № 2, Юрик Ольга Єфремівна доктор медичних наук, професор, зав. лабораторії нейроортопедії та проблем болю

Кузьміна-Кутішенко Тетяна Юріївна лікар, викладач

м. Київ

Анотація

дистанційний навчання медичний невролог

Стаття стосується аналізу міжнародного досвіду щодо стратегій формування ефективної моделі дистанційного навчання фахівців-неврологів у медичних закладах освіти України. Мета статті -- дослідити поняття дистанційного навчання в системі вищої медичної освіти, проаналізувати моделі дистанційного навчання фахівців-неврологів, виокремити ефективні стратегії та методи навчання. В статті визначено поняття дистанційного навчання та описано його основні особливості. Визначено основні принципи дистанційного навчання студентів-медиків і лікарів-інтернів, а саме: самостійність, інтерактивність, науковість, систематичність, наочність, індивідуальність, мобільність, доступність та відкритість, а також можливість хронологічного відслідковування досягнутих результатів, алгоритмізація освітнього процесу та моделювання тематики інформаційного контенту для подальшої роботи. Доведено, що реалізація цих принципів потребує запровадження оптимальної моделі дистанційного навчання. Визначено три моделі дистанційного навчання фахівців-неврологів у медичних закладах вищої освіти: самостійне навчання, групове навчання та навчання під керівництвом викладача. Створення моделей дистанційного навчання для лікарів-неврологів передбачає використання трьох стратегій залежно від мети: формування навичок, формування професійної компетентності та формування мотивації і цінностей. Організація освітнього процесу в медичних закладах вищої освіти передбачає впровадження спеціальних методів навчання студентів. Ефективними методами дистанційного навчання для неврологів є лекція, кейс-метод, проблемно-ситуаційні методи, мозковий штурм, групова дискусія, круглий стіл, аналіз конкретних ситуацій в малих групах, проблемне навчання, виконання проєктів в малих групах, клінічні симуляції, робота в віртуальній лабораторії, телефонні та відео навчальні візити, вебінари, симуляційні вправи, ділові ігри. Для оцінювання навчальних досягнень студентів-медиків і лікарів-інтернів використовують бліц-опитування, тестовий контроль засвоєння матеріалу та розв'язання ситуаційних завдань.

Ключові слова: дистанційне навчання, фахівці-неврологи, самокерована модель, групова модель, модель під керівництвом викладача, стратегія, метод навчання.

Annotation

Bashkirova Lyudmyla Mykhailovna PhD in Medicine, Assistant, Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv

Yuryk Olha Efremivna Doctor of Medical Sciences, Professor, Laboratory Manager Laboratory of neuro-orthopedics and problems of pain, State Institution “Institute of Traumatology and Orthopedies of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine

Kuzmina-Kutishenko Tetiana Yuriivna Doctor neurologist, teacher of the “Academy Dobrobut”, “Dobrobut” Medical center for the whole family in Golosiiv No.6, Kyiv

STRATEGIES OF FORMATION OF MODEL OF DISTANCE EDUCATION OF NEUROLOGY SPECIALISTS IN HIGHER MEDICAL EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF UKRAINE: INTERNATIONAL EXPERIENCE

The article deals with the analysis of international experience of strategies of formation of efficient model of distance education of neurology specialists in higher medical educational institutions of Ukraine. The aim of the article is to investigate the notion of distance education within the system of medical education, to analyze the models of distance education of neurology specialists, to outline effective strategies and teaching methods. The article determines the notion of distance education and describes its peculiarities. The main principles of distance education of medical students are distinguished. They include independence, interactivity, scientific and systemic nature, availability, demonstration, individuality, mobility, openness, possibility of chronological monitoring, modelling of information content. It is proved that realization of these principles requires implementation of optimal model of distance education. We found that there are three models of distance education of neurology specialists in higher medical educational institutions. They are the following: self-guided, collaborative and instructor-led. Formation of models of distance education of neurology specialists needs using three strategies depending on educational objectives. They are: skill-driven, competency-driven, and attitude-driven strategies. Organization of educational process in higher medical educational institutions demands application of certain teaching methods. Efficient teaching methods within the framework of distance education of neurology specialists include: lecture, case method, problem situation method, brainstorming, group discussion, round table discussion, analysis of disease in small group, problem-based learning, small group project-based method, clinical simulation, work in virtual lab, phone or video study visits, webinars, simulation-based activities, business game. To evaluate medical students' educational achievement, it is recommended to use blitz interview, express-method of test control, or solving a case task.

Keywords: distance education, neurology specialists, self-guided model, collaboration model, instructor-led model, strategy, teaching method.

Постановка проблеми

Дистанційну освіту визначають як форму організації освітнього процесу, в якій викладачі та здобувачі освіти територіально чи в часі віддалені один від одного, або як процес цілеспрямованої взаємодії між учасниками освітнього процесу, що ґрунтується на використанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій [1]. Сьогодні дистанційна освіта -- не лише набір технічних засобів для реалізації віддаленого навчання, це концепція навчання, яка передбачає використання різних освітніх технологій та інструментів [2].

До 2020 року у закладах вищої освіти (далі -- ЗВО) України елементи дистанційного навчання були запроваджені переважно для підготовки фахівців на заочних відділеннях та для післядипломного професійного вдосконалення. Освітній процес у вітчизняних медичних ЗВО реалізовувався очно, а дистанційна форма навчання була доступна на післядипломному етапі підвищення кваліфікації лікарів [3]. Проте пандемія COVID-19, а в подальшому повномасштабне російське вторгнення в Україну у 2022 році обумовили необхідність запровадження дистанційного навчання, зокрема для студентів-медиків. Тому сучасна вища медична освіта має виконувати своє завдання, створюючи професійне освітнє середовище, спрямоване на підготовку медичних працівників, здатних якісно виконувати професійну роботу, зокрема в особливих або екстремальних умовах, ухвалювати швидкі рішення та навчатися впродовж життя. [1].

Очевидно, що нові реалії вищої медичної освіти вимагають змін в підготовці студентів-неврологів та розроблення ефективних моделей дистанційного навчання в медичних ЗВО України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичне підґрунтя дослідження дистанційної освіти для вищої медичної освіти можна знайти в роботах Ю. Кучина, Л. Лимара [3], Т. Лахтадира, Л. Турбала, Т. Ніязметова [4], а також в праці О. Ісаєвої [1], які зосереджені на вивченні особливостей дистанційного навчання студентів-медиків у кризових умовах. О. Шевченко, Петренко, Л. Тодоріко, І. Овчаренко, О. Погорєлова [2] вивчали світовий досвід імплементації дистанційного навчання у медичній освіті. Підготовка фахівців-неврологів була темою наукових розвідок О. Козьолкіна, Мєдвєдкової, А. Ревенько, А. Дронової [5], Р. Свістільнік, О. Гордійчука, Г. Московко, А. Корнійчука [6], І. Філюк, О. Кальбус, Н. Шастун [7], С. Шкробот, З. Салій, Х. Дуве [8].

Водночас важливими є висновки зарубіжних дослідників на цю тему. Так, С. Ахмаді, П. Каллеструп, М. Катібех, М. Аміні [9] детально проаналізували стратегії дистанційного навчання і медичних ЗВО. Р. Бабу, Б. Бахулеян, А. Шілпа, К. Сріджа, Д. Манджуран [10] оцінили ефективність дистанційного навчання студентів-медиків, а М. Хаугланд, І. Розенберг [11], Х. Нематян, А. Масоумнія, С. Шакіба [12] вивчали вибір ефективних методів навчання майбутніх лікарів. Деякі праці присвячені формуванню професійних умінь та навичок (М. Райян, Е. Хомбое, С. Чандра [13], Дж. Сі [14]), а також гнучких навичок, необхідних для успішної професійної діяльності фахівців сфери охорони здоров'я (А. Бойко [15], М. Юрдал, Е. Сахін, А. Айтуг Косан [16]).

Однак проблема формування ефективних моделей дистанційного навчання фахівців-неврологів в медичних ЗВО України потребує детального вивчення задля вдосконалення професійної підготовки медичних кадрів та формування готовності студентів діяти в гнучкому інформаційному середовищі, зокрема в особливих чи екстремальних умовах.

Мета статті -- дослідити моделі дистанційного навчання фахівців-неврологів в медичних ЗВО України, виокремити ефективні стратегії їхнього формування та окреслити методи навчання, які створюють позитивний інноваційний освітній простір у процесі підготовки студентів-медиків.

Виклад основного матеріалу

Захворювання нервової системи становлять найбільшу частку серед усіх хвороб людини і тому є одним з основних тягарів для сучасного суспільства. В цьому контексті неврологія стрімко розвивається як практична галузь медицини, що охоплює широке коло питань, пов'язаних з діагностикою, лікуванням і профілактикою захворювань центральної та периферичної нервової системи [5].

Вибір спеціалізації з неврології обумовлений актуальністю проблеми неврологічних патологій та порушень для світової та вітчизняної медицини [8]. Підготовка майбутніх неврологів на медичних факультетах ЗВО та в Інтернатурі зі спеціальності «Неврологія» на післядипломному етапі навчання - передбачає формування теоретичних і практичних знань про анатомію і фізіологію нервової системи, основні симптоми і синдроми захворювань, вивчення закономірностей розвитку хвороб, принципів і критеріїв діагностики та тактики лікування. Майбутні лікарі також мають опанувати основні клінічні методи дослідження нервової системи, отримати практичні навички спілкування з пацієнтами та вивчити новітнє медичне обладнання [5].

Значний прогрес у галузі медицини та збільшення фахової інформації зосереджує увагу на питаннях інновацій у вищій медичній освіті. Зважаючи на це, сучасні тенденції розвитку європейської медичної освіти передбачають побудову високотехнонологічного інформаційного освітнього простору, що сприяє формуванню та вдосконаленню фахових знань, умінь та навичок майбутніх фахівців системи охорони здоров'я [4], а також розвитку універсальних чи гнучких навичок, які забезпечують успішну професійну діяльність [15].

В контексті дистанційного навчання у медичних ЗВО України на сьогоднішній день варто зазначити, що дистанційний навчальний процес -- це відтворення традиційного навчального процесу засобами інформаційно-комунікаційних технологій (далі -- ІКТ) для засвоєння структурованої інформації [17].

Згідно з результатами наукових досліджень [2; 3; 6], дистанційне навчання студентів-медиків та лікарів-інтернів -- це інноваційна організація освітнього процесу, яка реалізується у специфічній педагогічній системі та базується на принципах самостійності та інтерактивної взаємодії учасників освітнього процесу. Серед інших принципів дистанційної освіти можна назвати науковість, систематичність, наочність, індивідуальність, мобільність, доступність та відкритість. Також основними принципами дистанційного навчання у вищій медичній освіті є хронологічне відстеження досягнутих результатів навчання, алгоритмізація навчального процесу та моделювання інформаційного наповнення тем для подальших досліджень [17].

Реалізація цих принципів можлива за умови імплементації оптимальної моделі дистанційного навчання. Аналіз іноземної літератури з теми цього дослідження показує, що відомо три моделі дистанційного навчання неврологів у медичних університетах. Це самостійна чи самокерована (self-guided or self-directed) модель [14; 18], групова (collaborative) модель [11] та модель дистанційного навчання під керівництвом викладача (instructor-led) [10; 12]. Моделі дистанційного навчання фахівців-неврологів зображено на рисунку 1.

Рис. 1 Моделі дистанційного навчання фахівців-неврологів Джерело: розроблено автором

Так, самостійна чи самокерована модель передбачає дистанційне навчання в асинхронному форматі, коли здобувачі освіти самостійно працюють із заздалегідь розробленими навчальними матеріалами, виконують практичні завдання та здійснюють самоконтроль за допомогою онлайн текстів [14]. Така модель означає, що студент та лікар-інтерн працює без допомоги викладача чи інших членів навчальної групи, самостійно визначає навчальні цілі, формулює освітні завдання, ідентифікує навчальні ресурси, вибирає найбільш прийнятні стратегії навчання та використовує їх під час виконання завдань, здійснює самоконтроль навчальної діяльності [18].

Групова модель дистанційного навчання є поєднанням цифрових навчальних інструментів та групової роботи, під час якої здобувачі освіти працюють без допомоги викладача. Студенти та лікарі-інтерни самостійно організовують дискусії, виконують проєкти та творчі завдання, обговорюють проблемні питання, здійснюють горизонтальний контроль навчальної діяльності. Рекомендована кількість учасників для роботи становить 5-7 осіб [11].

Дистанційне навчання під керівництвом викладача -- це форма синхронного навчання, модель, в якій викладач бере участь у класі, організовуючи навчальний процес, презентуючи нові матеріали, контролюючи виконання завдань та оцінюючи успішність студентів та лікарів-інтернів [10].

Модель дистанційного навчання визначає викладач. Здійснюючи такий вибір, він має врахувати всі можливі переваги та недоліки, з'ясувати внутрішні та зовнішні чинники, що впливають на організацію навчального процесу. Аналіз науково-педагогічної літератури [10; 11; 12; 14; 18] свідчить про те, що кожна з описаних моделей має низку переваг, тому вченими рекомендовано оптимальне поєднання елементів самостійного, групового навчання, а також проведення занять під керівництвом викладача. У таблиці 1 проаналізовано переваги моделей дистанційного навчання фахівців-неврологів.

Таблиця 1

Переваги моделей дистанційного навчання фахівців-неврологів

Модель дистанційного навчання фахівцівневрологів

Переваги моделі дистанційного навчання

Самокерована модель

• формування навичок самодисципліни та

самоменеджменту як методів ефективної організації самоосвітньої діяльності;

• розвиток ініціативності, тайм-менеджменту, навичок управління;

• вироблення когнітивних стратегій;

• вдосконалення навичок навчання протягом усього життя;

• формування навичок планувати, регулювати, аналізувати власну діяльність;

• розвиток навичок самооцінювання;

• формування навичок прийняття рішень;

• розвиток ІКТ-компетенції, інформаційної грамотності.

Групова модель

• формування гнучкості та креативності;

• розвиток комунікативних навичок, вміння вести бесіду;

• вдосконалення вміння працювати в команді;

• формування лідерських навичок;

• підготовка до здійснення самоконтролю та горизонтального контролю;

• розвиток вміння приймати рішення;

• формування професійної компетентності, передусім на основі колективних знань; можливість краще зрозуміти проблему та уникнути багатьох помилок;

• виконання специфічних ролей під час виконання завдання;

• багатоаспектний аналіз клінічної ситуації та прийняття оптимального рішення;

• формування відповідальності та почуття обов'язку;

• оптимізація діяльності викладача.

Модель під керівництвом викладача

• можливість використання різноманітних методів для організації освітнього процесу;

• забезпечення зворотного зв'язку між викладачем та здобувачами освіти;

• використання різних інструментів контролю;

• підвищення мотивації до навчання і до майбутньої професійної діяльності;

• експертний аналіз професійних ситуацій;

• відповіді на запитання, заповнення інформаційних прогалин;

• можливість інформаційного наповнення заняття, вибір змісту;

• використання прийомів закріплення та повторення навчального матеріалу;

• можливість опрацювати більший обсяг матеріалу на занятті.

Джерело: розроблено автором

Формування моделі дистанційного навчання фахівців-неврологів передбачає використання трьох стратегій залежно від цілей: формування умінь та навичок (skill-driven learning) [14; 15; 19], формування професійних компетентностей (competency-driven learning) [13], формування мотивації та цінностей (attitude-driven learning) [16].

Стратегії формування навичок і компетенцій реалізуються під час навчання на платформах дистанційного навчання через повноцінні дистанційні курси, розроблені на кафедрі. Студенти та лікарі-інтерни можуть працювати у зручному темпі, але проходження матеріалу прив'язане до чіткого графіку. Сюди входять лабораторні онлайн-курси в синхронному форматі та самостійні проєкти в асинхронному форматі [14]. Окрім набуття професійних навичок, студенти та лікарі-інтерни опановують гнучкі навички [15; 19], включно з необхідними для роботи з ІКТ, такі як маніпулятивні, інформаційні, навігаційні, соціальні, творчі та мобільні навички [19].

Стратегії формування професійної компетентності націлені на набуття практичних знань, необхідних для майбутньої професійної діяльності. Таке навчання здійснюється через розроблення електронних ресурсів, проведення вебінарів з медичними працівниками, роботу з тренерами та використання симуляційних технологій і тренажерів [13].

Стратегії формування мотивації та цінностей -- це спрямованість підготовки лікарів-неврологів на підвищення мотивації до навчання та майбутньої професійної діяльності, набуття професійно важливих якостей, розширення світогляду, вироблення ціннісних настанов для протидії вигоранню та професійному стресу [16].

Першочергове завдання викладачів -- правильно організувати навчальний процес, що полягає не тільки у створенні моделі дистанційного навчання, а й у застосуванні спеціальних методик для навчання студентів-медиків та лікарів-інтернів. Далі наведено ефективні методи дистанційного навчання лікарів-неврологів.

Так, важливим методом навчання фахівців-неврологів залишається лекція. З огляду на великий обсяг інформації, який отримують здобувачі освіти, подача лекційних занять потребує використання інноваційних підходів та адаптації до потреб тих, хто навчається. Для цього рекомендовано використовувати сучасні мультимедійні технології та презентації, де лекційний матеріал подається наочно та тезисно, акцентуючи увагу на найважливіших аспектах [6]. Окрім лекцій, неврологія викладається за допомогою активних та інтерактивних методів навчання. Сучасні методи включають роботу над практичними ситуаціями, виконання діагностичних дослідницьких завдань та вибір методів розв'язання проблем [7].

Кейс-методу присвячено багато наукових робіт, проведених вітчизняними та зарубіжними дослідниками [7; 8; 9; 12]. Кейс-метод означає виконання конкретного завдання на базі отриманих знань. Для цього викладачеві рекомендується сформувати групи з трьох-шести студентів і надати кожній групі клінічний випадок із вхідними даними. Це можуть бути скарги пацієнта, зміни в стані пацієнта, дані неврологічного обстеження тощо. Протягом певного часу робоча група має запропонувати рішення проблеми. Команда аналізує рішення та виправляє помилки. Це можна робити у форматі «пліч-о-пліч» або під керівництвом викладача.

Метод проблемної ситуації означає колективне чи групове прийняття рішення щодо проблеми, для оволодіння якою учасники завдання мають використовувати нові інструменти та способи діяльності [7; 9]. Це може бути завдання з відсутніми вихідними даними, завдання з надлишковими вихідними даними, завдання з невизначеністю в постановці питання, завдання з суперечливими (частково невірними) відомостями [7].

Метод «мозковий штурм» передбачає розв'язування завдань в умовах обмеженого часу [6; 9]. Студенти та лікарі-інтерни отримують лише одну проблему для розв'язання і пропонують велику кількість різних ідей, зокрема нестандартних. У цьому завданні важливо почути думки всіх членів групи і разом вибрати найбільш слушну ідею. Цей метод є найефективнішим, коли один зі студентів виконує роль фасилітатора та секретаря і записує все, що було сказано.

Групова дискусія є одним із найбільш ефективних методів інтерактивного навчання [6; 8; 9]. Така вправа дає змогу якісно проаналізувати думки й установки всіх учасників групи, вивчити проблему з різних сторін, прийняти колективне рішення. Групова дискусія на заняттях зі студентами-медиками та лікарями-інтернами відбувається з наведенням цікавих клінічних прикладів, що ґрунтуються на власному досвіді викладачів або ж підкріплюється демонстрацією відео- чи фотоматеріалів [6].

Метод круглого столу [9] -- це формат, в якому учасники виступають і відкрито обговорюють визначену тему в певному порядку. Для того, щоб наблизити його до реальної клінічної практики, до участі в круглих столах запрошуються медичні працівники, пацієнти та представники різних університетських кафедр, також учасники мають доступ до даних з чинних медичних джерел, які допомагають формувати та поглиблювати клінічне мислення студентів. Плани проведення круглих столів і теми для обговорення узгоджуються заздалегідь.

Інші ефективні методи навчання включають аналіз конкретних ситуацій у малих групах [6; 12], проблемно-орієнтоване навчання [14], проєкти в малих групах, клінічні симуляції, роботу у віртуальних лабораторіях [9; 18], телефонні та відеонавчальні візити, вебінари, симуляційні вправи та робочі ігри [9] та інші.

Для оцінювання рекомендовано використовувати бліц-опитування [8], експрес-метод тестового контролю засвоєння теми чи вирішення кейс-завдань кожним студентом та лікарем-інтерном самостійно [6].

Отже, було визначено, що ефективна організація дистанційного навчання фахівців-неврологів залежить від вибору моделі, стратегії її формування та імплементації ефективних методів навчання.

Висновки

З'ясовано, що дистанційне навчання -- це форма організації освітнього процесу, в якій викладачі та здобувачі освіти територіально чи у часі віддалені один від одного. Доведено, що сучасна вища медична освіта покликана реалізувати свої завдання за допомогою формування особливого освітнього середовища та імплементації інноваційних педагогічних технологій, зокрема дистанційного навчання. Зазначено, що дистанційний навчальний процес в медичних ЗВО України передбачає відтворення традиційного навчального процесу засобами ІКТ для засвоєння структурованої інформації. Основними принципами дистанційного навчання студентів-медиків та лікарів-інтернів є самостійність, інтерактивність, науковість, систематичність, доступність, наочність, індивідуальність, мобільність, доступність та відкритість, а також можливість хронологічного відслідковування досягнутих результатів, алгоритмізація освітнього процесу та моделювання тематики інформаційного контенту для подальшої роботи. Доведено, що реалізація цих принципів можлива за умови впровадження оптимальної моделі дистанційного навчання.

На основі аналізу зарубіжних джерел з теми дослідження встановлено, що є три моделі дистанційного навчання фахівців-неврологів у медичних ЗВО: самостійна чи самокерована модель, групова модель та модель дистанційного навчання під керівництвом викладача. Модель дистанційного навчання визначається самим викладачем. Здійснюючи такий вибір, він повинен врахувати всі можливі переваги та недоліки, з'ясувати внутрішні та зовнішні чинники освітнього процесу, які впливають на його організацію. Науковці рекомендують поєднувати викладання під керівництвом викладача з елементами самостійного та групового навчання. Створення моделі дистанційного навчання для лікарів-неврологів передбачає використання трьох стратегій залежно від мети: формування навичок, формування професійної компетентності, формування мотивації та цінностей.

Доведено, що першочерговим завданням для викладача є правильна організація освітнього процесу, що передбачає не лише формування моделі дистанційного навчання, а й імплементацію конкретних методів навчання студентів медичних ЗВО. Ефективні методи дистанційного навчання для неврологів включають лекції, кейс-методи, проблемно-ситуаційні методи, мозковий штурм, групові дискусії, круглі столи, тематичні дослідження в малих групах, проблемно-орієнтоване навчання, проєкти в малих групах, клінічні симуляції, віртуальні лабораторії, телефонні та відео навчальні візити, вебінари, симуляційні вправи та ділові ігри. Для оцінювання навчальних досягнень студентів-медиків та лікарів-інтернів під час реалізації дистанційного навчання використовують бліц-опитування, експрес-метод тестового контролю засвоєння теми чи вирішення кейс-завдань кожним студентом самостійно.

Подальші дослідження будуть стосуватися аналізу переваг певних методів навчання фахівців-неврологів в медичних ЗВО України, а також вибору ефективних стратегій організації самостійної роботи студентів-медиків та лікарів-інтернів.

Література

1. Ісаєва О., Шайнер Г. Дистанційне навчання студентів-медиків у кризових умовах. Молодь і ринок. 2022. № 3-4(201-202). С. 49-53. DOI: https://doi.org/10.24919/23084634.2022.259917

2. Дистанційне навчання у медичній освіті: світовий досвід / О.С. Шевченко, В. І. Петренко, Л. Д. Тодоріко, І. А. Овчаренко, О. О. Погорєлова. Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. 2020. № 1(40). С. 97-101. DOI: http://doi.org/10.30978/TB2020-1-97

3. Кучин Ю. Л., Лимар Л. В. Основні принципи організації дистанційного навчання медиків. Медична освіта. 2022. № 1. С. 30-37. URL: https://doi.org/10.11603/m.24145998.2022.1.12652 (дата звернення: 05.08.2023)

4. Лахтадир Т., Турбал Л., Ніязметов Т. Цифровий та електронний розвиток медичної освіти України в контексті євроінтеграційних процесів. Scientific Practice: Modern and Classical Research Methods. 2021. URL: https://doi.org/10.36074/logos-26.02.2021.v3.09 (дата звернення: 05.08.2023).

5. Методика курації неврологічного хворого, семіотика уражень та принципи формулювання клінічного діагнозу захворювань нервової системи: для лікарів-інтернів за спеціальністю «Неврологія», «Психіатрія», «Загальна практика - сімейна медицина» / О. А. Козьолкін, С. О. Мєдвєдкова, А. В. Ревенько, А. О. Дронова. Запоріжжя: ЗДМУ, 2021. 106 с. URL: http:// dspace.zsmu.edu.ua/bitstream/123456789/14844/1/Методика%20курації%20неврологічного% 20хворого.|х1і' (дата звернення: 05.08.2023).

6. Сучасні особливості підготовки та викладання циклу «Неврологія» у лікарівінтернів зі спеціальності «Загальна практика - сімейна медицина» / Р. В. Свістільнік, O. О. Гордійчук, Г. С. Московко, А. Г. Корнійчук. Буковинський медичний вісник. 2019. Т. 23. № 3 (91). С. 160-165. DOI: 10.24061/2413-0737. XXIV.3.91.2019.79

7. Методичні аспекти викладання циклу «Неврологія» іноземним студентам у Дніпровському державному медичному університеті / І. О. Філюк, О. І. Кальбус, Н. П. Шастун. Український журнал медицини, біології та спорту. 2022. Т. 7. № 1 (35). С. 288-291. DOI: 10.26693/jmbs07.01.288

8. Курс за вибором «Актуальні проблеми цереброваскулярної патології» - особливості впровадження в умовах дистанційного навчання / С. І. Шкробот, З. В. Салій, Х. В. Дуве. Медична освіта. 2021. № 2. С. 133-137. https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.202L2.11966

9. Distance learning strategies in medical education during COVID-19: A systematic review / S. Ahmady, P. Kallestrup, M.M. Sadoughi, M. Katibeh, M. Kalantarion, M. Amini et al. Journal of Education and Health Promotion. 2021. № 10. DOI: 10.4103/jehp.jehp_318_21

10. Effectiveness of Self-paced and Instructor-led Online Learning: A Study among Phase I Medical Students / R. Babu, B. Bahuleyan, P. Panchu, A. V. Shilpa, C. K. Sreeja, D.J. Manjuran. Journal of Clinical and Diagnostic Research. 2022. № 16(1). DOI: 10.7860/JCDR/2022/ 51778.15837

11. Collaborative learning in small groups in an online course - a case study / M.J. Haugland, I. Rosenberg, K. Aasekjsr. BMC Medical Education. 2022. № 22. https://doi.org/ 10.1186/s12909-022-03232-x

12. Comparison of Instructor-Led and Video-Based Instruction in Teaching Suturing to Medical Students / H. Nematian, A. M. Masoumnia, S. Shakiba, N. Milan, Z. Vahdati, L. O. Zanjani et al. Journal of Surgical Research. 2023. № 287. P. 134-141. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.jss.2023.02.007

13. Competency-Based Medical Education: Considering Its Past, Present, and a PostCOVID-19 Era / M. S. Ryan, E. S. Holmboe, S. Chandra. Academic Medicine. 2022. № 97(35). P. 90-97. DOI: 10.1097/ACM.0000000000004535

14. Si J. Medical students' self-directed learning skills during online learning amid the COVID-19 pandemic in a Korean medical school. Korean Journal of Medical Education. 2022. № 34(2). P. 145-154. DOI: 10.3946/kjme.2022.226

15. Boiko A. E. Developing students' soft skills: Integrating Ukraine's non-formal education into the European educational space. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2022. Вип. 26. Кн. 1. С. 55-64. DOI: https://doi.org/10.32405/23083778-2022-26-1-55-64

16. Development of meducal school students' attitudes towards online learning scale and its relatioship with e-learning style / M. O. Yurdal, E. M. Sahin, A. M. Aytug Kosan, C. Toraman. Turkish Online Journal of Distance Education-TOJDE. 2021. № 22(3). URL: https://dergipark.org.tr/ en/download/article-file/1857762 (date of access: 05.08.2023).

17. Дистанційне навчання в системі професійно-технічної освіти: монографія / В. В. Ягупов, Л. М. Петренко, С. Г. Кравець, Л. А. Майборода, А. В. Мищишен, В. Л. Шевченко. Житомир: «Полісся», 2019. 234 с.

18. Zheng B. Medical Students' Technology Use for Self-Directed Learning: Contributing and Constraining Factors. Medical Science Educator. 2022. № 32(1). P. 149-156. DOI: 10.1007/s40670-021 -01497-3

19. Internet skills of medical faculty and students: is there a difference? / D. O'Doherty, J.Lougheed, А. Hannigan, J. Last, M. Dromey, C. O'Tuathaigh et al. BMC Medical Education. 2019. № 19(39). DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-019-1475-4

References

1. Isaieva, O. & Shainer, H. (2022). Dystantsiine navchannia studentiv-medykiv v kryzovykh umovakh [Distance education of medical students under crisis conditions]. Molodi rynokYouth and market, 3-4(201-202), 49-53. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2022.259917 [in Ukrainian]

2. Shevchenko, O. S., Petrenko, V. I., Todoriko, L. D., Ovcharenko, I. A., & Prohorielova, O. O. (2020). Distantsiine navchannia u medychnii osvity: svitovyi dosvid [Distance learning in medical education: foreign experience]. Tuberkulioz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia - Tuberculosis, lang diseases, HIV infection, 7(40), 97-101. DOI: http://doi.org/10.30978/TB2020-1-97 [in Ukrainian]

3. Kuchyn, Yu. L. & Lymar L. V. (2022). Osnovni pryntsypy orhanizatsii distantsiinoho navchannia medykiv [Main principles of organization of distance education of medical students]. Medychna osvita - Medical education, 7. 30-37. DOI: https://doi.org/10.11603/m.24145998.2022.1.12652 [in Ukrainian]

4. Lakhtadyr, T., Turbal, L., & Niiazmetov, T (2021). Tsyfrovyi ta elektronnyi rozvytok medychnoi osvity Ukrainy v konteksti eurointehratsiinykh protsesiv [Digital and electronic development of medical education of Ukraine in the context of eurointegration processes]. Zbirnyk naukovykh prats Л0Г0Н - Collection of scientific works Л0Г0Н, 3, 32-33. https://doi.org/ 10.36074/logos-26.02.2021.v3.09 [in Ukrainian]

5. Koziolkin, O. A., Medvedkova, S. O., Revenko, A. V., & Dronova A. O. (2021). Metodyka kuratsii nevrolohichnoho khvoroho, semiotyka urazhen ta pryntsypy.formuliuvannia klinichnoho diahnozu zakhvoriuvan nervovoi systemy: dlia likariv-interniv za spetsialnistiu «Nevrologiia», «Psykhiatriia», «Zahalnna praktyka - simeiina medytsyna» [Methods of curation of a neurological patient, semiotics of damages and principles of formulation of clinical diagnosis of nervous system diseases: for intern doctors of speciality «Neurology», «Psychiatrics», «General practice - family medicine»]. Zaporizhzhia: Zaporizhzhia State medical University. Retrieved from http://dspace.zsmu.edu.ua/bitstream/123456789/14844/1/Методика%20курацn%20невролоriчного% 20хворого^к [in Ukrainian]

6. Svistilnik, R. V, Hordiichuk, O. O., Moskovko, H. S., & Korniichuk, A. H. (2019). Suchasni osoblyvosti pidhotovky ta vykladannia tsyklu «Nevrolohiia» u likariv-internivto za spetsialnistiu «Zahalnna praktyka - simeiina medytsyna» [Modern peculiarities of training and teaching of cycle «Neurology» to intern doctors of speciality «General practice - family medicine»]. Bukovynskyi medychnyi visnyk - Bukovinian medical bulletin, 23(3(91)), 160-165. DOI: 10.24061/2413-0737. XXIV.3.91.2019.79 [in Ukrainian]

7. Filiuk, I. O., Kalbus, O. I., & Shastun, N. P. (2022). Metodychni aspekty vykladannia tsyklu «Nevrolohiia» inozamnym studentam u Dniprovskomu derzhavnomu medychnomu universyteti [Methodical aspects of teaching of cycle «Neurology» to foreign students in Dnipro State Medical University]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu - Ukrainian journal of medicine, biology, and sport, 7(1 (35)), 288-291. DOI: 10.26693/jmbs07.01.288 [in Ukrainian]

8. Shkrobot, S. I., Salii, Z. V., & Duve, Kh. V. (2021). Kurs za vyborom «Actualni problemy tserebrovaskuliarnoi patolohii» - osoblyvosti vprovadzhennia v umovakh dystantsiinoho navchannia [Selective course «Actual problems of cerebrovascular patology» - peculiarities of implementation under conditions of distance learning]. Medychna osvita - Medical education, 2, 133-137. https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.11966 [in Ukrainian]

9. Ahmady, S., Kallestrup, P., Sadoughi, M. M., Katibeh, M., Kalantarion, M., Amini, M. et al. (2021). Distance learning strategies in medical education during COVID-19: A systematic review. Journal of Education and Health Promotion, 10. DOI: 10.4103/jehp.jehp_318_21

10. Babu, R., Bahuleyan, B., Panchu, P., Shilpa, A. V., Sreeja, C.K., & Manjuran, D. J. (2022). Effectiveness of Self-paced and Instructor-led Online Learning: A Study among Phase I Medical Students. Journal of Clinical and Diagnostic Research, 16(1). DOI: 10.7860/JCDR/2022/51778.15837

11. Haugland, M. J., Rosenberg, I., & Aasekjsr, K. (2022). Collaborative learning in small groups in an online course - a case study. BMC Medical Education, 22. https://doi.org/10.1186/ s12909-022-03232-x

12. Nematian, H., Masoumnia, A. M., Shakiba, S., Milan, N., Vahdati, Z., Zanjani, L. O. et al. (2023). Comparison of Instructor-Led and Video-Based Instruction in Teaching Suturing to Medical Students. Journal of Surgical Research, 287, 134-141. DOI: https://doi.org/10.1016/jjss.2023.02.007

13. Ryan, M. S., Holmboe, E. S., & Chandra, S. (2022). Competency-Based Medical Education: Considering Its Past, Present, and a Post-COVID-19 Era. Academic Medicine, 97(35), 90-97. DOI: 10.1097/ACM.0000000000004535

14. Si, J. (2022). Medical students' self-directed learning skills during online learning amid the COVID-19 pandemic in a Korean medical school. Korean Journal of Medical Education, 34(2), 145-154. DOI: 10.3946/kjme.2022.226

15. Boiko, A. E. (2022). Developing students' soft skills: Integrating Ukraine's non-formal education into the European educational space. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi - Theoretical and methodical problems of education of children and pupils, 26(1), 55-64. DOI: https://doi.org/10.32405/2308-3778-2022-26-1-55-64

16. Yurdal, M. O., Sahin, E. M., Aytug Kosan, A. M., & Toraman, C. (2021). Development of meducal school students' attitudes towards online learning scale and its relatioship with e-learning style. Turkish Online Journal of Distance Education-TOJDE, 22(3). Retrieved from https://dergipark.org.tr/en/download/article-file/1857762

17. Yahupov, V. V., Petrenko, L. M., Kravets, S. H., Maiboroda, L. A., Mytsyshen, A. V., & Shevchenko, V. L. (2019). Distantsiine navchannia v systemi profesiino-tekhnichnoi osvity [Distance learning in the system of vocational education]: monography. Zhytomyr: Polissia. Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/721757/1/,n,HCTaHp_MOHorp.pdf [in Ukrainian]

18. Zheng, B. (2022). Medical Students' Technology Use for Self-Directed Learning: Contributing and Constraining Factors. Medical Science Educator, 32(1), 149-156. DOI: 10.1007/ s40670-021-01497-3

19. O'Doherty, D., Lougheed, J., Hannigan, A., Last, J., Dromey, M., C. O'Tuathaigh et al. (2019). Internet skills of medical faculty and students: is there a difference? BMC Medical Education, 19(39). DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-019-1475-4

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.